Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоровя населення на 2008-2012 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки, що додається.

Визначити МОЗ замовником Програми.

2. МОЗ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки.

Тютюнокуріння є одним з найбільш негативних чинників, що впливають на здоров'я населення, зокрема призводять до виникнення серцево-судинних та хронічних легеневих захворювань, різноманітної онкологічної патології. За оцінками експертів ВООЗ, в Україні від хвороб, пов'язаних з курінням, щороку помирає майже 100 тис. осіб, що становить 13 відсотків загального рівня смертності.

Слід зазначити, що небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. ВООЗ дійшла висновку про те, що пасивне куріння може бути причиною бронхітів, пневмонії, нападів астми, інфекцій середнього вуха, серцево-судинних та неврологічних ускладнень тощо. Необхідно також враховувати тісний зв'язок між курінням та наркоманією - серед наркоманів 85 відсотків тих, хто курив чи курить. Підвищеним є ризик розвитку наркотичної залежності серед підлітків, матері яких курили під час вагітності.

За даними опитування Держкомстату, рівень тютюнокуріння серед осіб 12 років і старше підвищився з 22,9 відсотка в 2002 році до 25,4 відсотка в 2006 році. Загальна кількість курців досягає майже 10 млн. осіб.

Обсяги виробництва тютюнових виробів в Україні за останні п'ять років збільшилися майже на 50 відсотків.

Тютюновий дим, сигаретні недопалки, а також відходи тютюнового виробництва є чинниками забруднення навколишнього природного середовища.

Збільшення обсягів вживання тютюнових виробів в Україні зумовлено розвитком їх виробництва та активізацією рекламної діяльності виробників, недосконалістю законодавства у сфері контролю над тютюном, недостатністю контролюючих та регулюючих заходів, відсутністю дієвого механізму захисту населення від впливу тютюнового диму в громадських місцях, на виробництві та в навчальних закладах, недосконалістю просвітницької роботи з питань здорового способу життя серед молодого покоління, недостатньою кількістю кваліфікованих медичних, педагогічних та соціальних працівників, здатних ефективно протистояти поширенню куріння, низьким рівнем інформування населення про ризики і шкідливі наслідки куріння, недоступністю для переважної більшості осіб, що вживають тютюн, препаратів, що допомагають позбутися тютюнової залежності.

В Україні заборонено розміщувати рекламу тютюнових виробів у радіо- і телепрограмах, частково у друкованих засобах масової інформації, поблизу навчальних закладів тощо. Проте дедалі частіше проводяться рекламні акції у вигляді розіграшу таких призів, що фактично заохочують до вживання тютюнових виробів.

Цінова та податкова політика щодо тютюнових виробів залишається недосконалою. На сьогодні акцизний збір на тютюнові вироби в Україні є одним із найнижчих у Європі. У той же час акцизний збір є інструментом впливу держави на споживання товарів, шкідливих для здоров'я.

За даними опитувань, дві третини осіб, що вживають тютюн, хочуть припинити курити, але не можуть зробити цього без медичної допомоги. За даними вибіркових досліджень Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска Академії медичних наук, таку допомогу пропонують час від часу лише 12,7 відсотка сімейних лікарів, терапевтів, кардіологів та інших спеціалістів, а 9,9 відсотка з них роблять це постійно. Разом з тим спостерігається поширення куріння серед медичних працівників: курить 43,4 відсотка чоловіків і 15 відсотків жінок. Зарубіжними дослідженнями доведено, що такі працівники значно менше надають допомогу курцям з метою позбавлення тютюнової залежності.

Крім того, значною перешкодою у запобіганні курінню серед дітей та молоді є висока поширеність куріння серед педагогів, вихователів.

Світовий досвід свідчить, що послідовна комплексна державна політика, спрямована на зміцнення здоров'я населення шляхом зниження рівня поширення куріння, створення безпечного для життя і здоров'я довкілля дає вагомі позитивні результати. Проте на даний час Україна залишається серед небагатьох країн Європи, які не вживають заходів до розв'язання проблеми тютюнокуріння програмним методом.

Слід зазначити, що проблему зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення неможливо розв'язати лише зусиллями МОЗ у зв'язку з тим, що для цього необхідно провести освітні, соціальні, інформаційні, економічні, законодавчі та інші заходи за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій.

Основою для проведення широкої загальнодержавної роботи, спрямованої на зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення, є Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", прийнятий у 2005 році, та Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала 15 березня 2006 року.

Метою Програми є забезпечення збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму, мінімізації соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнокуріння шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні.

Протягом останніх років в Україні з метою розв'язання проблеми поширення вживання тютюну здійснювалися такі заходи:

проведення належного інформування споживачів, особливо дітей та підлітків, про шкідливість тютюнових виробів;

надання допомоги у лікуванні тютюнової залежності, у тому числі із залученням медичних установ і закладів усіх форм власності;

поступове підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби;

обмеження реклами тютюнових виробів;

здійснення вибіркового контролю за вживанням тютюнових виробів у громадських та на робочих місцях без застосування суворих санкцій до порушників.

Як свідчать досвід інших країн і результати здійснення зазначених заходів в Україні, такий варіант не лише не сприяє розв'язанню проблеми тютюнокуріння, а, навпаки, призводить до її загострення.

Варіантом ефективного розв'язання зазначеної проблеми є здійснення комплексу таких заходів:

проведення цілеспрямованої профілактичної роботи серед широких верств населення, особливо серед дітей та молоді, з метою підвищення рівня поінформованості про шкідливий вплив тютюнокуріння на здоров'я, токсичні речовини тютюнового диму, методи припинення вживання тютюну;

створення системи надання допомоги у припиненні вживання тютюну і забезпечення лікування тютюнової залежності з відповідним навчанням медичних працівників;

щорічне підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби з метою забезпечення зростання реальних цін на такі вироби з одночасним вжиттям заходів для ліквідації всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами;

встановлення заборони щодо:

- поширення будь-якої реклами тютюнових виробів, зокрема шляхом надання їх виробниками спонсорської допомоги, стимулювання продажу таких виробів;

- куріння у громадських та на робочих місцях.

Виконання зазначеного комплексу заходів відповідатиме положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну і дасть змогу суттєво знизити рівень поширення вживання тютюнових виробів та відповідно рівень захворюваності і смертності, спричинених вживанням тютюну або впливом тютюнового диму.

Розв'язання проблеми можливе шляхом здійснення комплексу заходів двома етапами.

На першому етапі (2008-2010 роки) необхідно:

удосконалити нормативно-правову базу;

розробити програми підготовки і підвищення кваліфікації медичних, фармацевтичних, соціальних та педагогічних працівників і керівників, які забезпечують здійснення заходів щодо запобігання і зменшення обсягів вживання тютюнових виробів та лікування тютюнової залежності;

включити до програм підготовки медичних, фармацевтичних, соціальних і педагогічних працівників вивчення питань застосування засобів і вжиття заходів для профілактики та припинення вживання тютюнових виробів;

інформувати населення про небезпеку для здоров'я, пов'язану з вживанням тютюну, і вплив тютюнового диму, його негативні економічні та екологічні наслідки, шкідливі речовини та інгредієнти, що містяться у складі тютюнових виробів та виділяються з тютюновим димом, а також переваги припинення вживання тютюну і здорового способу життя;

розробити механізм координації роботи центральних органів виконавчої влади у сфері профілактики тютюнокуріння серед широких верств населення, особливо серед дітей та молоді, з метою підвищення рівня поінформованості про шкідливий вплив тютюну на здоров'я;

забезпечити проведення заходів з діагностики, профілактики та лікування тютюнової залежності, відповідного консультування;

ознайомити медичних працівників закладів охорони здоров'я усіх форм власності з методами надання особам, які бажають позбутися залежності від вживання тютюнових виробів, відповідної лікувально-профілактичної допомоги, а також розробити та впровадити у практику роботи стандарти якості надання такої допомоги.

На другому етапі (2010-2012 роки) передбачається:

створити національну систему моніторингу та епідеміологічного нагляду за вживанням тютюну;

запровадити систему обліку осіб, які курять і звернулися за допомогою до закладів охорони здоров'я усіх форм власності;

проводити наукові дослідження щодо запобігання і зменшення обсягів вживання тютюнових виробів, лікування залежності від їх вживання;

забезпечити участь у співпраці з відповідними міжнародними організаціями з питань контролю та протидії протиправному обігу тютюнових виробів для здійснення спільних заходів щодо запобігання поширенню вживання тютюнових виробів та боротьби з тютюнокурінням.

Виконання Програми дасть змогу:

зменшити обсяги вживання тютюнових виробів і знизити рівень поширення тютюнокуріння в Україні;

підвищити рівень поінформованості населення про негативний вплив куріння тютюнових виробів на здоров'я;

знизити рівень попиту на зазначені вироби;

поліпшити якість надання медичної допомоги у лікуванні тютюнової залежності, що збільшить питому вагу осіб, які відмовилися від куріння, вдвічі;

зменшити обсяги незаконної торгівлі тютюновими виробами;

знизити рівень захворюваності та смертності від хвороб, пов'язаних із вживанням тютюну або впливом тютюнового диму;

збільшити тривалість життя населення;

знизити показники впливу тютюнового диму на здоров'я населення;

отримувати додаткові надходження до державного бюджету в результаті збільшення акцизного збору на тютюнові вироби.

Програма повинна передбачати створення з використанням досвіду інших країн системи моніторингу стану розв'язання проблеми тютюнокуріння.

У результаті стабілізації епідемічної ситуації очікується зменшення видатків з державного бюджету, передбачених для лікування спричинених вживанням тютюну хвороб.

Фінансування Програми здійснюється в межах видатків, передбачених у державному бюджеті, у бюджетах Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також за рахунок інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя визначається щороку виходячи з конкретних завдань та реальних можливостей.

Координацію заходів Програми та їх моніторинг забезпечує МОЗ.

Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна інформаційна, науково-технічна та фінансова допомога відповідно до положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.