Декларація про принципи та цілі відносин між УРСР та Турецькою Республікою

13 березня 1991 року в Києві відбулася зустріч Голови Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки Л. М. Кравчука і Президента Турецької Республіки Т. Озала, який перебував з візитом в Українській РСР. В результаті переговорів, що відбулися, керівники двох Республік домовилися про таке.

Нагадуючи про Договір про дружбу і братерство між Україною і Туреччиною від 2 січня 1922 року, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка заявляють про прагнення до розвитку відносин дружби, добросусідства та співробітництва, що відповідають їх взаємним інтересам і не спрямовані проти третіх сторін. Основою цих відносин у всіх галузях є цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінкського Заключного акта та інших документів Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі. Обидві Республіки виходять з того, що всебічний розвиток мирних добросусідських українсько-турецьких відносин, що базуються на принципах міжнародного права, є конкретним внеском у будівництво загальноєвропейського дому.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка вітають зміцнення взаєморозуміння і довір'я в Європі і заявляють про бажання сприяти процесам зменшення воєнного протистояння, контролю над озброєннями і скорочення озброєнь під ефективним контролем, виключення назавжди воєнної небезпеки і загрози застосування сили із міждержавних відносин.

Українська Сторона інформувала про намір брати безпосередню рівноправну участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Турецька Сторона прийняла до уваги цей намір української Сторони.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка заявляють про прагнення розвивати взаємовигідне співробітництво, зокрема в політичній, економічній, екологічній, науково-технічній, інформаційній, культурній, гуманітарній та інших сферах. Сторони обопільно визнають необхідність активізації двостороннього торгово-економічного співробітництва на принципах взаємної вигоди. Сторони відзначили важливість реалізації положень Протоколу між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Турецькою Республікою про розвиток торгово-економічних відносин, підписаного в Анкарі 24 листопада 1989 року. В цьому контексті Сторони домовилися налагодити і розвивати конкретні програми співробітництва в галузі виробництва сільськогосподарської продукції. Сторони обмінялися також думками щодо створення нової телекомунікаційної мережі в Україні з наданням пріоритету розвитку телефонної мережі.

Турецька Сторона інформувала про заходи, спрямовані на реалізацію ініціативи Президента Турецької Республіки Т. Озала стосовно створення Чорноморської зони економічного співробітництва. Українська Сторона високо оцінила цю ініціативу, вбачаючи в ній важливий крок щодо поширення на Чорноморський регіон тих інтеграційних процесів, що розвиваються на європейському континенті, і заявила про свою зацікавленість брати безпосередню участь в реалізації зазначеної ініціативи.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка мають намір тісно співпрацювати в галузі охорони навколишнього середовища, відвернення забруднення з транскордонними наслідками. Особливу увагу Сторони приділяють необхідності розвитку співробітництва з питань захисту від забруднення Чорного моря, маючи на увазі, що його стан значною мірою впливає на розвиток національних економік обох Республік.

Українська Сторона інформувала про свою зацікавленість в безпосередній участі в Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.

Обидві Сторони заявили також про намір підтримувати контакти і проводити консультації в ООН, ЮНЕСКО та інших міжнародних організаціях і з питань, що стосуються їх двосторонніх відносин співробітництва на міжнародній арені, зокрема в басейні Чорного моря.