Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи

1) за заявою підприємства - у разі зміни відомостей, які зазначалися у заяві про надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення та анкеті самооцінки підприємства, якщо такі зміни дають підстави вважати, що підприємство може не відповідати хоча б одній з умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення;

2) за поданням митниці за місцезнаходженням підприємства - якщо за результатами моніторингу відповідності виявлені обставини, які дають підстави вважати, що підприємство може не відповідати хоча б одній із умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення;

3) за рішенням Кабінету Міністрів України - у разі зміни законодавства України, що істотно впливає на відповідність підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня реєстрації документів, визначених пунктом 1 або 2 частини сьомої цієї статті, приймає рішення про проведення повторної оцінки відповідності із зазначенням підстави проведення такої оцінки.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини сьомої цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, приймає рішення про проведення повторної оцінки відповідності у строки, визначені у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України.

У рішенні про проведення оцінки відповідності визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення повторної оцінки відповідності, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та митниць, які проводитимуть повторну оцінку відповідності, а також дата початку такої оцінки.

Копія рішення про проведення повторної оцінки відповідності надсилається підприємству невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

9. Повторна оцінка відповідності проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, згідно з вимогами частин шостої - одинадцятої і тринадцятої статті 34 цього Закону.

У випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, повторній оцінці відповідності підлягають виключно умови, можлива невідповідність яким була виявлена підприємством або митним органом за результатами моніторингу відповідності.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини сьомої цієї статті, повторній оцінці відповідності підлягають виключно умови, на які мали вплив відповідні зміни законодавства України.

Повторна оцінка відповідності проводиться протягом 30 днів з дня прийняття рішення про її проведення. Під час проведення повторної оцінки відповідності дія дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення не зупиняється.

10. У разі якщо згідно з висновком про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство відповідає таким умовам, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надсилає підприємству копію такого висновку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня підписання висновку.

У разі якщо згідно з висновком про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не відповідає хоча б одній із таких умов, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня підписання такого висновку, приймає рішення про зупинення дій дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення відповідно до статті 36 цього Закону.

Копія рішення про зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення надсилається підприємству невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття, разом із висновком про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

1. Дія дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику:

1) за заявою підприємства - у разі настання подій та/або обставин, що перешкоджають дотриманню відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення;

2) за поданням митниці за місцезнаходженням підприємства - якщо за результатами моніторингу відповідності виявлено невідповідність підприємства хоча б одній із умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення;

3) якщо за результатами проведення повторної оцінки складено висновок про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, згідно з яким підприємство не відповідає хоча б одній із таких умов.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня реєстрації документів, визначених частиною першою цієї статті, приймає рішення про зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення із зазначенням підстави зупинення його дії та строку, на який зупинено його дію, що визначається згідно зпунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті.

3. Строк зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення:

1) у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, відповідає строку, визначеному підприємством у заяві, але не може перевищувати 90 днів;

2) у випадку, передбаченому пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, становить 30 днів.

У разі повідомлення підприємством про вжиття заходів для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення відповідно до частини п’ятої цієї статті строк зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення подовжується до моменту прийняття рішення про поновлення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення або рішення про анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

4. Протягом строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не має права застосовувати відповідне спеціальне транзитне спрощення, передбачене частиною першою статті 31 цього Закону.

Митні формальності щодо транспортних засобів комерційного призначення та товарів, що ними переміщуються, розпочаті із застосуванням спеціальних транзитних спрощень, передбачених частиною першою статті 31 цього Закону, але не завершені до початку строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, завершуються на умовах таких спеціальних спрощень.

5. Протягом строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство має право вжити заходів для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення та письмово повідомити про такі заходи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, зазначеного в абзаці першому цієї частини, приймає рішення про проведення оцінки вжитих заходів для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення (далі - оцінка вжитих заходів).

У рішенні про проведення оцінки вжитих заходів визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки вжитих заходів, посадові особи митних органів, які проводитимуть перевірку вжитих заходів, з урахуванням місця реєстрації підприємства та/або місця здійснення ним операцій з товарами, а також дата початку такої оцінки.

Копія рішення про проведення оцінки вжитих заходів надсилається підприємству невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Якщо до завершення строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не повідомило про заходи, вжиті для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, приймає рішення про анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення відповідно до статті 37 цього Закону.

6. Оцінка вжитих заходів проводиться митними органами згідно з вимогами частин шостої - одинадцятої і тринадцятої статті 34 цього Закону виключно в межах оцінки дотримання підприємством конкретних умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, невідповідність яким призвела до зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

Оцінка вжитих заходів проводиться протягом 30 днів з дня прийняття рішення про її проведення.

7. Кожна посадова особа митного органу, яка проводила оцінку вжитих заходів, складає проект звіту про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення та надає його для ознайомлення посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальній за організацію та проведення оцінки вжитих заходів.

У разі якщо згідно з проектом звіту про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство відповідає умові для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки вжитих заходів, повертає такий проект звіту відповідній посадовій особі митного органу, яка проводила оцінку вжитих заходів, для його підписання.

У разі якщо згідно з проектом звіту про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не відповідає умові для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки вжитих заходів, надсилає підприємству копію такого проекту звіту в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня його отримання від посадової особи митного органу, яка проводила оцінку вжитих заходів.

Підприємство має право у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання проекту звіту, подати письмові заперечення та відповідні документи на їх обґрунтування.

Посадові особи митних органів зобов’язані розглянути подані підприємством заперечення у строк, що не перевищує 30 днів з дня їх отримання, та внести зміни до проекту звіту про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, якщо заперечення підприємства є обґрунтованими.

Якщо підприємство протягом строку, зазначеного в абзаці четвертому цієї частини, не подало письмових заперечень або якщо за результатами їх розгляду встановлено, що такі заперечення є необґрунтованими, посадова особа митного органу, яка проводила оцінку вжитих заходів, надає підписаний звіт про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальній за організацію та проведення вжитих заходів.

8. Посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки вжитих заходів, на основі звітів про результати оцінки дотримання підприємством умов для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, наданих посадовими особами митних органів, які проводили оцінку вжитих заходів, до завершення строку проведення оцінки вжитих заходів складає висновок про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

У разі якщо згідно з висновком про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство відповідає таким умовам, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня підписання такого висновку, приймає рішення про поновлення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

У разі якщо згідно з висновком про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не відповідає хоча б одній із таких умов, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня підписання такого висновку, приймає рішення про анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення відповідно до статті 37 цього Закону.

9. Копія рішення про поновлення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення або рішення про анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення разом з копіями висновку та звіту з негативним результатом оцінки відповідності підприємства відповідній умові надсилаються підприємству невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття, в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

1. Дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику:

1) за заявою підприємства - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня реєстрації такої заяви;

2) у разі якщо за результатами перевірки вжитих заходів для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення встановлено, що підприємство не відповідає хоча б одній із таких умов, - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня завершення строку, передбаченого абзацом четвертим частини сьомої статті 36 цього Закону, а в разі подання підприємством письмових заперечень - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня розгляду таких заперечень;

3) у разі ненадання підприємством до завершення строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення повідомлення про заходи, вжиті ним для забезпечення відповідності умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, - наступного дня після завершення строку зупинення дії дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

У рішенні про анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення зазначаються підстави такого анулювання з посиланням на норми законодавства, а також строк і порядок оскарження рішення.

2. Після анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення підприємство не має права застосовувати відповідне спеціальне транзитне спрощення, передбачене частиною першою статті 31 цього Закону.

Митні формальності щодо транспортних засобів комерційного призначення та товарів, що ними переміщуються, розпочаті із застосуванням спеціальних транзитних спрощень, передбачених частиною першою статті 31 цього Закону, але не завершені до анулювання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, завершуються на умовах таких спеціальних спрощень.

3. У разі якщо встановлено, що відповідний дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення надано на підставі поданих підприємством недостовірних відомостей та документів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, приймає рішення про визнання недійсним дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення.

Дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення визнається недійсним з дня його видачі.

1. Митні органи зобов’язані зберігати документи, на підставі яких прийняті висновки про відповідність (невідповідність) підприємства умовам для надання дозволів на застосування спеціальних транзитних спрощень та рішення про надання, зміну умов, зупинення (поновлення) дії або анулювання дозволів на застосування спеціальних транзитних спрощень, а також копії наданих висновків, дозволів та рішень, упродовж 1095 днів з дня початку календарного року, що наступає за роком, в якому оформлені відповідні документи.

1. Загальна гарантія є зобов’язанням фінансового гаранта виплатити на вимогу митного органу кошти в межах визначеної базової суми такої гарантії у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митного боргу.

2. За заявою підприємства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може надати дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія", "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків", "звільнення від гарантії".

Під зменшенням розміру забезпечення базової суми загальної гарантії на 50 відсотків або на 70 відсотків розуміється використання визначеної базової суми загальної гарантії, але з фактичним забезпеченням цієї базової суми загальною гарантією, виданою фінансовим гарантом, на 50 відсотків та на 30 відсотків відповідно.

Під звільненням від гарантії розуміється використання визначеної базової суми загальної гарантії, але з фактичним звільненням від забезпечення базової суми.

3. Після отримання підприємством дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія", "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків" суб’єкт режиму зобов’язаний надати митниці гарантії загальну гарантію, видану фінансовим гарантом, як забезпечення її базової суми.

Розмір загальної гарантії не може бути меншим, ніж базова сума загальної гарантії, що підлягає забезпеченню.

4. Митниця гарантії приймає та реєструє загальну гарантію в порядку, передбаченому статтею 22 цього Закону.

5. За зверненням суб’єкта режиму митниця гарантії видає один або декілька сертифікатів загальної гарантії або звільнення від гарантії.

Строк дії сертифіката загальної гарантії повинен дорівнювати строку дії загальної гарантії, наданої для забезпечення базової суми такої гарантії, але не більше двох років.

Строк дії сертифіката звільнення від гарантії становить два роки.

Строк дії сертифіката загальної гарантії або звільнення від гарантії за зверненням суб’єкта режиму може бути подовжений митницею гарантії на один додатковий строк, який не перевищує два роки.

6. З дня набрання чинності відкликанням або скасуванням реєстрації загальної гарантії відповідно до статей 22 або 23 цього Закону забороняється використання сертифіката загальної гарантії для поміщення товарів у режим спільного транзиту, а суб’єкт режиму зобов’язаний невідкладно повернути його митниці гарантії.

1. Загальна гарантія використовується в межах базової суми такої загальної гарантії, зазначеної у відповідному дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення.

2. Базова сума загальної гарантії повинна відповідати загальній сумі митного боргу, який може підлягати сплаті, одночасно за всіма операціями режиму спільного транзиту, щодо яких надається гарантія, протягом всього періоду між поміщенням товарів у режим спільного транзиту та зняттям з контролю операції режиму спільного транзиту.

3. Базова сума загальної гарантії визначається самостійно суб’єктом режиму та зазначається у заяві про надання дозволу на застосування відповідного спеціального транзитного спрощення.

У разі необхідності за заявою підприємства базова сума загальної гарантії може бути переглянута.

4. Суб’єкт режиму зобов’язаний забезпечити, щоб загальна сума митного боргу, який може підлягати сплаті, одночасно за всіма операціями режиму спільного транзиту, щодо яких надається загальна гарантія, протягом всього періоду між поміщенням товарів у режим спільного транзиту та зняттям з контролю операції режиму спільного транзиту не перевищувала базову суму загальної гарантії, зазначену у відповідному дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення.

5. У разі недостатності базової суми загальної гарантії для поміщення товарів у режим спільного транзиту суб’єкт режиму має право надати як забезпечення сплати митного боргу індивідуальну гарантію на суму, що не покривається базовою сумою загальної гарантії.

6. Митниця гарантії із застосуванням електронної системи управління гарантіями здійснює моніторинг базової суми загальної гарантії щодо кожної операції режиму спільного транзиту з моменту поміщення товарів у режим спільного транзиту до моменту зняття з контролю такої операції.

У разі якщо неодноразово мають місце випадки недостатності базової суми загальної гарантії для поміщення товарів у режим спільного транзиту, митниця гарантії рекомендує суб’єкту режиму переглянути розмір базової суми загальної гарантії.

1. Дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків" надається у разі, якщо підприємство додатково до умов, визначених частиною першою статті 32 цього Закону, відповідає таким умовам:

1) система обліку підприємства:

а) відповідає основним принципам бухгалтерського обліку в Україні;

б) забезпечує фіксування у хронологічному порядку всіх господарських операцій, що дає змогу митним органам прослідкувати факт реєстрації господарської операції від її виникнення в первинному обліковому документі до внесення до відповідних облікових та/або звітних документів, а також перевірити правильність та достовірність облікових записів шляхом вивчення послідовності зафіксованих фактів господарських операцій;

2) організаційно-штатна структура підприємства, впроваджені на цьому підприємстві процедури щодо прийняття і виконання управлінських рішень відповідають змісту і масштабам його діяльності, забезпечують управління і контроль за операціями з товарами, а також запобігання та виявлення несанкціонованих дій і правопорушень;

3) підприємством вжито всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського та складського обліку;

4) підприємство відповідає критерію стійкого фінансового стану;

5) підприємство має чисті активи для виконання зобов’язань із сплати митного боргу в розмірі незабезпеченої частини базової суми загальної гарантії;

6) підприємство має досвід здійснення митних формальностей під час декларування та випуску товарів у митні режими із наданням митним органам загальної гарантії не менше одного року.

2. Дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків" надається у разі, якщо підприємство додатково до умов, визначених частиною першою статті 32 цього Закону та частиною першою цієї статті, відповідає таким умовам:

1) працівники підприємства зобов’язані (відповідно до посадових інструкцій, настанов тощо) інформувати митні органи про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства з питань митної справи;

2) підприємство має досвід здійснення митних формальностей під час декларування та випуску товарів у митні режими із наданням митним органам загальної гарантії не менше двох років.

3. Дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "звільнення від гарантії" надається у разі, якщо підприємство додатково до умов, визначених частиною першою статті 32 цього Закону та частинами першою і другою цієї статті, відповідає таким умовам:

1) система обліку підприємства:

а) забезпечує можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом;

б) забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського та складського обліку;

2) підприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здійсненням передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) підприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберігання, запобігання втраті та для захисту облікових записів, документів та інформації щодо його господарської діяльності;

4) підприємством вжито всіх необхідних заходів для захисту первинних облікових та інших документів, регістрів бухгалтерського та складського обліку, інформаційно-телекомунікаційних і комп’ютерних систем від несанкціонованого доступу до них;

5) підприємство має досвід здійснення митних формальностей під час декларування та випуску товарів у митні режими з наданням митним органам загальної гарантії не менше трьох років.

1. За заявою підприємства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може надати дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "самостійне накладання пломб спеціального типу".

2. Умови самостійного накладання пломб спеціального типу для забезпечення ідентифікації товарів зазначаються у дозволі на застосування такого спеціального транзитного спрощення.

3. Пломби спеціального типу накладаються на товари, окремі вантажні місця або інші пакунки, контейнери чи транспортні засоби комерційного призначення до моменту подання митному органу митної декларації. Відомості про такі пломби вносяться до митної декларації.

4. Вимоги до застосування пломб спеціального типу, їх характеристик, технічних специфікацій, ведення їх обліку та зберігання, а також порядок самостійного накладання таких пломб та особливості виконання митних формальностей при застосуванні спеціального транзитного спрощення "самостійне накладання пломб спеціального типу" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. За заявою підприємства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може надати дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник".

Авторизований вантажовідправник - це статус, що дозволяє підприємству декларувати в режим спільного транзиту та відправляти з відповідного об’єкта (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця) товари без їх пред’явлення митниці відправлення.

2. Обов’язковою умовою надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник" є наявність у підприємства дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "самостійне накладання пломб спеціального типу" та дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія" або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми 70 відсотків", або "звільнення від гарантії".

3. Спеціальне транзитне спрощення "авторизований вантажовідправник" може застосовуватися виключно щодо товарів, які на момент подання митної декларації для поміщення таких товарів у режим спільного транзиту фактично знаходяться на відповідному об’єкті авторизованого вантажовідправника.

1. У дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник" обов’язково визначаються:

1) адреса об’єкта (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця), з якого здійснюватимуться відправлення товарів без їх пред’явлення митниці відправлення, а також митні органи, відповідальні за здійснення митного контролю на таких об’єктах;

2) реквізити відповідного дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "самостійне накладання пломб спеціального типу" та випадки, коли застосування пломб спеціального типу з об’єктивних причин є неможливим;

3) реквізити відповідного дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення "загальна гарантія" або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків", або "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків", або "звільнення від гарантії";

4) порядок обміну інформацією та повідомленнями між авторизованим вантажовідправником і митними органами з використанням відповідних вебсервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет, а також порядок обміну інформацією та повідомленнями між авторизованим вантажовідправником і митними органами у разі виходу з ладу електронної транзитної системи;

5) перелік товарів із зазначенням їхніх кодів на рівні товарної підкатегорії (десять знаків) згідно з УКТ ЗЕД, перелік засобів та способів переміщення товарів, щодо яких не надається дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник";

6) максимальний строк з моменту прийняття митницею відправлення митної декларації, протягом якого митниця відправлення у разі необхідності може прийняти рішення про здійснення митного огляду та інших форм митного контролю щодо товарів перед їх випуском у режим спільного транзиту;

7) операційні та контрольні заходи, які повинні застосовуватися авторизованим вантажовідправником, в тому числі у позаробочий час, встановлений для митниці відправлення.

1. Підприємство, яке отримало дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник", при поміщенні товарів у режим спільного транзиту із застосуванням такого спрощення є суб’єктом режиму.

2. Авторизований вантажовідправник зобов’язаний:

1) при поміщенні товарів у режим спільного транзиту подати митниці відправлення митну декларацію та інші документи, необхідні для поміщення товарів у режим спільного транзиту відповідно до вимог цього Закону, та внести до електронної транзитної системи інформацію про:

а) маршрут переміщення товарів, визначений статтею 8 цього Закону;

б) строк доставки товарів митниці призначення, визначений статтею 9 цього Закону;

в) кількість та індивідуальні ознаки накладених пломб спеціального типу для забезпечення ідентифікації товарів (у разі накладання таких пломб);

2) забезпечити завантаження товарів на транспортний засіб комерційного призначення до моменту подання митної декларації для поміщення таких товарів у режим спільного транзиту із обов’язковим накладанням пломб спеціального типу, крім випадків, коли застосування пломб спеціального типу з об’єктивних причин є неможливим;

3) забезпечити перебування транспортного засобу комерційного призначення та товарів, що ним переміщуються, на визначеному в дозволі об’єкті авторизованого вантажовідправника та не здійснювати після подання митної декларації будь-яких операцій з товарами до отримання від митниці відправлення повідомлення про випуск товарів у режим спільного транзиту або до завершення максимального строку для здійснення митницею відправлення митного огляду товарів перед їх випуском у режим спільного транзиту, а в разі отримання від митниці відправлення відповідного повідомлення - до прибуття посадових осіб митного органу;

4) надати на вимогу митниці відправлення доступ до транспортного засобу комерційного призначення, задекларованих товарів та документів, на підставі яких здійснювалося декларування таких товарів;

5) інформувати митницю відправлення про всі події та/або обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених дозволом на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник".

3. Особливості виконання митних формальностей при застосуванні спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажовідправник" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. За заявою підприємства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може надати дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач".

Авторизований вантажоодержувач - це статус, який дозволяє підприємству одержувати на відповідному об’єкті (будівлі, споруді, відкритому або закритому майданчику чи іншому місці) товари, які переміщуються у режимі спільного транзиту, без їх доставки митниці призначення.

2. Об’єкт підприємства, визначений у дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач", є місцем доставки.

Товари, доставлені до такого об’єкта, повинні бути розвантажені відповідно до умов дозволу.

З моменту направлення митниці призначення повідомлення про результати контролю товари набувають статусу таких, що зберігаються на складі тимчасового зберігання.

1. У дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач" обов’язково визначаються:

1) адреса об’єкта (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця), до якого доставлятимуться товари, випущені у режим спільного транзиту, а також митні органи, відповідальні за здійснення митного контролю на таких об’єктах;

2) порядок обміну інформацією та повідомленнями між авторизованим вантажоодержувачем і митними органами з використанням відповідних вебсервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет, а також порядок обміну інформацією та повідомленнями між авторизованим вантажоодержувачем і митними органами у разі виходу з ладу електронної транзитної системи;

3) перелік товарів із зазначенням їхніх кодів на рівні товарної підкатегорії (десять знаків) згідно з УКТ ЗЕД, перелік засобів та способів переміщення товарів, щодо яких не надається дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач";

4) максимальний строк з моменту отримання митницею призначення повідомлення про доставку товарів до визначеного у дозволі об’єкта авторизованого вантажоодержувача, протягом якого митниця призначення у разі необхідності може прийняти рішення про здійснення митного огляду та інших форм митного контролю щодо товарів перед їх розвантаженням;

5) порядок ведення обліку та зберігання авторизованим вантажоодержувачем засобів митного забезпечення, які накладалися митним органом або авторизованим вантажовідправником на товари, окремі вантажні місця або інші пакунки, контейнери чи транспортні засоби комерційного призначення та були самостійно зняті авторизованим вантажоодержувачем;

6) операційні та контрольні заходи, які повинні застосовуватися авторизованим вантажоодержувачем, у тому числі в позаробочий час, встановлений для митниці призначення.

1. Авторизований вантажоодержувач зобов’язаний:

1) після доставки товарів до його об’єкта, визначеного у дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач", невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, проінформувати митницю призначення про доставку товарів, випущених у режим спільного транзиту;

2) інформувати митницю призначення про всі події та/або обставини, що виникли під час переміщення товарів до визначеного у дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач" об’єкта та які стали йому відомі від перевізника;

3) забезпечити цілісність митного забезпечення (у разі накладання), не здійснювати розвантаження та забезпечити перебування товарів на визначеному дозволом об’єкті авторизованого вантажоодержувача до отримання від митниці призначення дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для здійснення митницею призначення митного огляду товарів перед їх розвантаженням, а в разі отримання від митниці призначення відповідного повідомлення - до прибуття посадових осіб митного органу;

4) після розвантаження товарів невідкладно, не пізніш як на третій день після отримання дозволу на розвантаження товарів, направити митниці призначення повідомлення про результати контролю із зазначенням усіх розбіжностей щодо переміщуваних товарів, якщо такі було виявлено;

5) надати на вимогу митниці призначення доступ до транспортного засобу комерційного призначення, товарів, що ним переміщувалися, та товаротранспортних і товаросупровідних документів, на підставі яких здійснювалася операція режиму спільного транзиту таких товарів;

6) інформувати митницю призначення про всі події та/або обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених дозволом на застосування спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач".

2. Митниця призначення невідкладно, протягом чотирьох робочих годин після отримання повідомлення про доставку товарів до об’єкта авторизованого вантажоодержувача, повідомляє митницю відправлення про надходження таких товарів.

Митниця призначення після отримання повідомлення про результати контролю, зазначеного в пункті 4 частини першої цієї статті, невідкладно, не пізніш як на шостий день після доставки товарів до авторизованого вантажоодержувача, надсилає результати такого контролю митниці відправлення.

3. За зверненням суб’єкта режиму або перевізника від імені суб’єкта режиму авторизований вантажоодержувач засвідчує розписку, яка підтверджує пред’явлення товарів і транзитного супровідного документа авторизованому вантажоодержувачу.

Така розписка не може використовуватися як альтернативний доказ належного завершення режиму спільного транзиту.

4. Особливості виконання митних формальностей при застосуванні спеціального транзитного спрощення "авторизований вантажоодержувач" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. За заявою підприємства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може надати дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення "митна декларація з обмеженим обсягом даних".

2. У дозволі на застосування спеціального транзитного спрощення "митна декларація з обмеженим обсягом даних" обов’язково визначається порядок обміну комерційною та транспортною інформацією між підприємством і митними органами з використанням відповідних вебсервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет.

3. Форма митної декларації з обмеженим обсягом даних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок заповнення митної декларації з обмеженим обсягом даних та особливості виконання митних формальностей при застосуванні спеціального транзитного спрощення "митна декларація з обмеженим обсягом даних" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. Митний борг у режимі спільного транзиту виникає у зв’язку з:

1) невиконанням умов поміщення товарів у режим спільного транзиту, встановлених цим Законом;

2) порушенням вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту, встановлених цим Законом та статтею 93 Митного кодексу України;

3) вилученням товарів, що перебувають під митним контролем у режимі спільного транзиту.

2. Невиконання умов поміщення товарів у режим спільного транзиту може виникнути з моменту прийняття митної декларації для поміщення товарів у режим спільного транзиту до моменту випуску товарів у режим спільного транзиту.

Невиконанням умов поміщення товарів у режим спільного транзиту, встановлених цим Законом, зокрема, є:

1) порушення вимог щодо надання чинної гарантії для забезпечення сплати митного боргу (гарантія втратила чинність, відкликана, визнана недійсною, реєстрацію гарантії скасовано, перевищено розмір базової суми гарантії);

2) порушення авторизованим вантажовідправником умов, установлених відповідним дозволом, зокрема, якщо:

а) авторизованим вантажовідправником порушено умови самостійного накладання пломб спеціального типу для забезпечення ідентифікації товарів;

б) авторизованим вантажовідправником не визначено строк доставки товарів до митниці призначення або не визначено маршрут переміщення товарів;

3) використання підприємством спеціального транзитного спрощення після зупинення дії, визнання недійсним або анулювання дозволу на застосування відповідного спеціального транзитного спрощення;

4) невиконання підприємством умов застосування спеціального транзитного спрощення.

3. Порушення вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту може виникнути з моменту випуску товарів у режим спільного транзиту до моменту завершення режиму спільного транзиту.

Порушенням вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту, встановлених цим Законом, зокрема, є:

1) недотримання маршруту, визначеного статтею 8 цього Закону;

2) порушення цілісності пломб або порушення інших засобів забезпечення ідентифікації товарів під час їх транспортування;

3) розвантаження або перевантаження товарів, випущених у режим спільного транзиту, з одного транспортного засобу на інший або виникнення інших особливих обставин без внесення відповідним митним органом інформації про такі обставини до електронної транзитної системи;

4) пред’явлення митниці призначення товарів після завершення строку доставки, встановленого митницею відправлення відповідно до статті 9 цього Закону, без належного підтвердження причин затримки;

5) невиконання підприємством умови застосування спеціального транзитного спрощення.

Якщо порушення вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту призводить до вилучення товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються у режимі спільного транзиту, вважається, що митний борг виникає у зв’язку з вилученням товарів, що перебувають під митним контролем у режимі спільного транзиту.

4. Під вилученням товарів, що перебувають під митним контролем у режимі спільного транзиту, для цілей цього Закону вважається:

1) непред’явлення товарів митниці призначення або авторизованому вантажоодержувачу, якщо:

а) всі товари або частина товарів були втрачені, видані без дозволу митного органу, викрадені чи зникли під час переміщення в режимі спільного транзиту;

б) перевізник пред’явив товари безпосередньо вантажоодержувачу, який не є авторизованим вантажоодержувачем;

в) задекларовані товари були повністю або частково замінені на інші товари;

2) підміна митного статусу товарів шляхом застосування типу митної декларації, що не відповідає митному статусу товарів, випущених у режим спільного транзиту, або використання документів, що підтверджують інший митний статус товарів, ніж той, який фактично мають товари.

Не є вилученням товарів, що перебувають під митним контролем у режимі спільного транзиту:

виявлення порушення цілісності пломб або порушення інших засобів забезпечення ідентифікації товарів, за умови що товари у встановленому порядку пред’явлені митниці призначення;

помилкове застосування типу митної декларації, що не відповідає митному статусу товарів, випущених у режим спільного транзиту, або помилкове використання документів, що підтверджують інший митний статус товарів, ніж той, який фактично мають товари, за умови що суб’єкт режиму або перевізник від імені суб’єкта режиму самостійно заявив митниці призначення про виявлену помилку до моменту пред’явлення товарів.

5. Не є підставою для виникнення митного боргу:

1) недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню в разі їх переміщення через митний кордон України;

2) зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, переміщених через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю і без виконання митних формальностей;

3) подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування), кількості, країни походження, відправника, одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, або неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або їх митної вартості;

4) переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, а також без виконання митних формальностей або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.

6. У разі вчинення порушень, передбачених частиною п’ятою цієї статті, винні особи притягаються до відповідальності у порядку, визначеному законодавством.

1. Митний борг виникає:

1) у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 50 цього Закону, - з дня прийняття митної декларації для поміщення товарів у режим спільного транзиту;

2) у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 50 цього Закону, - з дня невиконання вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту;

3) у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 50 цього Закону, - з дня втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються в режимі спільного транзиту.

У разі якщо неможливо точно визначити день виникнення митного боргу відповідно до пункту 2 цієї частини, днем виникнення митного боргу вважається день встановлення факту невиконання вимог до переміщення товарів у режимі спільного транзиту.

У разі якщо неможливо точно визначити день виникнення митного боргу відповідно до пункту 3 цієї частини, днем виникнення митного боргу вважається перший робочий день після закінчення строку доставки товарів, визначеного відповідно до статті 9 цього Закону.

2. На суму митного боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим та Митним кодексами України. Для цілей цього Закону пеня нараховується з дня виникнення митного боргу.

1. Митний борг, що виник відповідно до частини першої статті 50 цього Закону, погашається:

1) у разі виконання таких умов:

а) якщо порушення, яке призвело до виникнення митного боргу, не мало істотного впливу на операцію режиму спільного транзиту;

б) якщо всі митні формальності щодо товарів, необхідні для належного завершення режиму спільного транзиту, згодом були виконані;

2) у разі виконання обов’язку щодо сплати митного боргу;

3) якщо підстави виникнення митного боргу, визначені частиною першою статті 50 цього Закону, виникли внаслідок повного знищення або безповоротної втрати товарів через:

а) природні зміни якісних та/або кількісних характеристик товарів за нормальних умов їх транспортування та зберігання, що підтверджено відповідними документами;

б) аварію або дію обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту втрати (знищення) товарів внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

4) якщо товари конфіскуються за порушення митного та/або податкового законодавства;

5) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до вимог Митного кодексу України.

Для цілей цього Закону вважається, що порушення, яке призвело до виникнення митного боргу, не мало істотного впливу на операцію режиму спільного транзиту, якщо за результатами здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів встановлено, що режим спільного транзиту завершено належним чином.