Ще одним інструментом підтримки бізнесу буде програма надання державних гарантій на портфельній основі, що передбачає спрощення доступу суб’єктів мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України до кредитування навіть за відсутності у них достатнього забезпечення шляхом часткового гарантування державою їх боргових зобов’язань перед банками-кредиторами.
З метою збільшення потужностей наявного виробництва переробної промисловості, створення нових робочих місць та підтримки бізнесу буде продовжено надання державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів для створення або розвитку бізнесу.
Такі гранти спрямовуватимуться на надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання для створення або розвитку:
виробництв переробної промисловості;
садівництва, ягідництва та виноградарства;
тепличного господарства.
Державна політика у сфері верховенства права
На шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні.
Водночас перед українською судовою системою постають серйозні внутрішні виклики, зокрема необхідність відновлення довіри суспільства до судової системи.
Отже, у 2026-2028 роках фінансові ресурси держави буде спрямовано на продовження реформи сектору правосуддя відповідно до актів права ЄС і кращих міжнародних практик з урахуванням воєнного та післявоєнного стану справ у державі, а саме на:
оптимізацію мережі місцевих загальних судів з урахуванням адміністративно-територіального устрою, навантаження на суди, оптимальної кількості суддів у судах;
посилення інституційної спроможності органів суддівського самоврядування та інших органів системи правосуддя, зокрема шляхом розмежування їх повноважень, реорганізації (за необхідності) на основі проведеного аудиту, підвищення прозорості та якості процесів відбору кандидатів на посади в органи судової влади;
створення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;
укомплектування складу суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів на основі удосконалених механізмів відбору суддів;
забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;
покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема шляхом впровадження інституту суду присяжних;
впровадження судових ІТ-систем, зокрема шляхом використання спроможностей Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що ґрунтуватиметься на висновках і рекомендаціях, отриманих за результатами технічного та функціонального аудиту.
Публічні інвестиційні проекти
Пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування на 2026-2028 роки (зокрема за діючими публічними інвестиційними проектами та програмами публічних інвестицій) відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026-2028 роки (далі - середньостроковий план).
З метою досягнення стратегічних цілей розвитку держави та забезпечення реалізації завдань, спрямованих на відновлення інфраструктури, стимулювання соціально-економічного розвитку і покращення якості життя громадян протягом 2026-2028 років середньостроковим планом пропонується визначити 12 ключових секторів (галузей) для публічного інвестування, які передбачають 51 пріоритетний напрям публічних інвестицій (основні напрями публічного інвестування), що узгоджуються із завданнями Плану України, Державної стратегії регіонального розвитку України, галузевих (секторальних) стратегій у розрізі сфер державної політики, регіонів і територій та мають найвищий рівень пріоритетності серед інших напрямів відповідної галузі (сектору):
транспорт - модернізація автомобільних доріг, розбудова мереж залізничного сполучення та розвиток міського транспорту, розвиток та забезпечення безпеки дорожнього руху, орієнтовані на відновлення і розвиток конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи, інтегрованої до транс’європейської транспортної мережі, відповідно до політики та стандартів Європейського Союзу;
муніципальна інфраструктура та послуги - модернізація систем водопостачання і водовідведення в населених пунктах, підвищення енергоефективності в громадських будівлях, розбудова та відновлення муніципальної інфраструктури;
житло - відновлення та забезпечення житлом осіб, чиє майно було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, будівництво нових житлових об’єктів та створення фонду соціального орендного житла;
енергетика - розвиток та модернізація енергетичної інфраструктури, розвиток видобутку газу та нафти, а також створення нових, розширення, реконструкція та технічне переоснащення діючих об’єктів енергетичної інфраструктури;
освіта і наука - модернізація закладів освіти, покращення їх інфраструктури, забезпечення якості, безпеки та доступності освіти, розбудова національної дослідницької інфраструктури для провадження наукової діяльності на найвищому рівні;
охорона здоров’я - розвиток медичних закладів, зокрема створення нових центрів лікування онкологічних захворювань та підвищення якості медичної освіти, покращення доступу до медичних послуг та оснащення закладів охорони здоров’я сучасним медичним обладнанням;
соціальна сфера - реабілітація військовослужбовців та осіб з інвалідністю і підтримка ветеранів через будівництво реабілітаційних закладів, забезпечення житлом багатодітних прийомних сімей (дитячих будинків сімейного типу);
правова діяльність та судочинство - поліпшення умов утримання осіб в місцях позбавлення волі відповідно до міжнародних стандартів, модернізація матеріально-побутових та санітарно-гігієнічних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, а також захист документальної спадщини України;
публічні фінанси - модернізація пунктів пропуску з метою підвищення ефективності митних процедур та обробки транзакцій на кордоні;
довкілля - захист від шкідливої дії вод населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь, поводження з радіоактивними відходами, створення безпечних умов життєдіяльності населення;
публічні послуги і пов’язана з ними цифровізація - реалізація Національної програми інформатизації щодо створення та забезпечення розвитку інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем для управління розвитком електронного урядування, включаючи заходи із захисту інформації;
громадська безпека - забезпечення ефективного реагування на надзвичайні ситуації, підвищення рівня безпеки громадян, зменшення негативних наслідків стихійних лих та запобігання їх виникненню шляхом модернізації технічного забезпечення оперативно-рятувальних підрозділів ДСНС, а також автоматизація інфраструктури метеорологічних спостережень.
Наскрізними стратегічними цілями публічних інвестицій на 2026-2028 роки є енергоефективність, реагування на зміни клімату, гендерна рівність та безбар’єрність, реалізація яких передбачає раціональне використання енергоресурсів, впровадження енергоефективних технологій, адаптацію інфраструктури до нових викликів та захисту навколишнього природного середовища, врахування принципів рівності, безбар’єрності, доступності для всіх категорій населення, включаючи осіб з інвалідністю, осіб з різними функціональними порушеннями, а також людей похилого віку незалежно від їх статі та соціального статусу.
Обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на 2026-2028 роки становить 581354,7 млн. гривень, у тому числі у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення та за роками:
(млн. гривень)
Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами
Фінансовий ресурс місцевих бюджетів суттєво зміцнено в результаті реформи децентралізації.
Потенціал територіальних громад та регіонів у сфері подальшого їх фінансово-економічного розвитку та зростання залежить від здатності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади забезпечити сприятливі умови для підприємницького, інноваційного, інвестиційного та інформаційного процесів, оптимального використання наявного внутрішнього потенціалу на місцевому та регіональному рівні.
Тенденції формування показників місцевих бюджетів демонструють зростання доходів місцевих бюджетів.
Обсяг доходів місцевих бюджетів прогнозується на:
2026 рік - 639086,3 млн. гривень (зростання до 2025 року на 91 912,3 млн. гривень (+16,8 відсотка);
2027 рік - 809123,8 млн. гривень (зростання до 2026 року на 170 037,6 млн. гривень (+26,6 відсотка);
2028 рік - 915161,5 млн. гривень (зростання до 2027 року на 106 037,7 млн. гривень (+13,1 відсотка).
Показники місцевих бюджетів на 2026-2028 роки
(млн. гривень)
Прогноз частки трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі фінансового ресурсу місцевих бюджетів становить у 2026 році - 24,6 відсотка, 2027 році - 22,1 відсотка та у 2028 році - 21,6 відсотка.
Державна бюджетна політика у сфері місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин у 2026-2028 роках спрямована на:
зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів;
удосконалення міжбюджетного регулювання;
підвищення ефективності формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів на середньостроковий період;
забезпечення методологічної основи з метою належної організації середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні;
планування публічних інвестицій на основі нововведень до бюджетного законодавства;
підвищення прозорості та результативності використання бюджетних ресурсів.
Збереження дворівневої системи міжбюджетних відносин реалізовуватиметься шляхом:
відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні;
складення прогнозів місцевих бюджетів для підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики на місцевому рівні, узгодження таких прогнозів із документами стратегічного планування на регіональному рівні та рівні територіальних громад;
зміцнення фінансової спроможності територіальних громад та удосконалення міжбюджетних відносин з урахуванням тенденцій, спричинених умовами воєнного стану;
розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності, продовження упорядкування сфер відповідальності та їх удосконалення;
удосконалення підходів щодо здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів з урахуванням викликів, спричинених умовами воєнного стану;
прагнення забезпечення динаміки доходів, що зараховуються до місцевих бюджетів, збереження рівня їх надходжень не нижче 20 відсотків доходів зведеного бюджету України та зменшення частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів;
стимулювання інвестиційного розвитку територіальних громад та регіонів;
створення у складі державного бюджету державного фонду регіонального розвитку як програми публічних інвестицій з метою реалізації середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій регіонів (територіальних громад);
подальший розвиток рівня автоматизації процесів у сфері управління державними фінансами на місцевому рівні, зокрема Інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів "LOGICA".
Показники міжбюджетних трансфертів до цієї Бюджетної декларації наведені у додатках № 2 і № 3 ( Додатки № 2, № 3 у форматі Exel ).
Показники бюджетів фондів соціального та пенсійного страхування на 2026-2028 роки
Пенсійний фонд України та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття утворені на загальнодержавному рівні з метою фінансування загальнодержавних програм щодо пенсійного та соціального страхування.
Пенсійний фонд України
Середньострокові показники Пенсійного фонду України (далі - Фонд) на 2026-2028 роки формувалися на підставі чинних законодавчих норм, що впливають на доходи та видатки бюджету Фонду.
Прогнозні показники проекту бюджету Пенсійного фонду України на 2026-2028 роки
(млн. гривень)
Зазначені показники може бути уточнено у зв’язку із запровадженням пенсійної реформи та реформи системи соціального страхування, а також у разі зміни макроекономічних показників, політичної та економічної ситуації.
Зокрема, прогнозні показники дохідної частини бюджету Фонду визначалися з урахуванням:
основних макроекономічних показників, зокрема прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (загальний обсяг єдиного соціального внеску у 2026 році - 699578,9 млн. гривень, у 2027 році - 788272,8 млн. гривень, у 2028 році - 916797,1 млн. гривень);
пропорцій розподілу єдиного внеску між видами соціального страхування, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2800) на 2025 рік;
прогнозних обсягів інших власних надходжень Фонду (надходження коштів від підприємств на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах; суми фінансових санкцій та штрафів, капіталізовані платежі, добровільні внески тощо).
Обрахунок прогнозних показників видаткової частини Фонду здійснювався з урахуванням, зокрема:
чисельності отримувачів пенсійних та страхових виплат;
розміру прожиткового мінімуму (для непрацездатних осіб у 2026 році 2564 гривні, у 2027 році - 2715 гривень, у 2028 році - 2859 гривень; для працездатних осіб у 2026 році 3288 гривень, у 2027 році - 3482 гривні, у 2028 році - 3667 гривень);
видатків на проведення щорічної індексації пенсій;
продовження у наступних роках окремих заходів, запроваджених Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
За таких умов бюджет Фонду буде бездефіцитним у 2026-2028 роках.
Трансферт з державного бюджету на пенсійне забезпечення, обрахований з урахуванням зазначених параметрів, заплановано у розмірі 243036,3 млн. гривень у 2026 році, 247679,2 млн. гривень - у 2027 році, 252088,7 млн. гривень - у 2028 році.
Трансферт на пенсійне забезпечення не передбачає покриття дефіциту бюджету Фонду.
Як і в попередні роки, трансферт з державного бюджету на пенсійне забезпечення дасть змогу в повному обсязі забезпечити виплату пенсій, доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які відповідно до законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
Середньострокові показники Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд на випадок безробіття) на 2026-2028 роки формувалися на підставі законодавчих норм, що впливають на доходи та видатки бюджету.
Прогнозні показники проекту бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2026-2028 роки
(млн. гривень)
Зазначені показники може бути уточнено у зв’язку із зміною макроекономічних показників, політичної та економічної ситуації.
Зокрема, прогнозні показники дохідної частини бюджету Фонду на випадок безробіття визначалися з урахуванням:
основних макроекономічних показників, зокрема прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (загальний обсяг єдиного соціального внеску у 2026 році - 699578,9 млн. гривень, у 2027 році - 788272,8 млн. гривень, у 2028 році - 916797,1 млн. гривень);
пропорцій розподілу єдиного внеску між видами соціального страхування, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" на 2025 рік;
прогнозних обсягів інших власних надходжень Фонду на випадок безробіття, зокрема надходжень коштів за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (у зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб) тощо.
Видаткова частина бюджету Фонду на випадок безробіття обраховувалася з урахуванням:
прогнозної чисельності отримувачів страхових виплат та компенсаційних програм сприяння зайнятості відповідно до зростання чисельності осіб, які потребуватимуть додаткового захисту, зокрема людей з інвалідністю, ветеранів;
середньомісячного розміру та періоду виплати допомоги по безробіттю в умовах воєнного стану;
необхідності продовження реалізації запроваджених програм надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток бізнесу тощо.
За таких умов бюджет Фонду на випадок безробіття у 2026-2028 роках буде бездефіцитним.
Оцінка фіскальних ризиків та їх вплив на показники державного бюджету
До основних фіскальних ризиків, які можуть вплинути на виконання показників державного бюджету протягом 2026-2028 років, можна віднести:
безпекові та військові ризики:
- продовження збройного вторгнення Російської Федерації на територію України;
- ракетні та дронові атаки на енергооб’єкти, знищення значної частини теплової та гідрогенерації;
- блокада морських портів України, ракетні удари по портовій інфраструктурі;
- системне скорочення основного капіталу через фізичну руйнацію підприємств, об’єктів інфраструктури, а також внаслідок неможливості повноцінного використання в економіці значної частини території, яка зазнала окупації та руйнівних наслідків проведення активних бойових дій;
зовнішньоекономічні ризики:
- запровадження обмежувальних заходів з боку країн-сусідів на імпорт/транзит українських сільськогосподарських товарів;
- погіршення стану світової економіки внаслідок проведення США агресивної протекціоністської політики;
- суттєве зростання світових цін на продовольство;
- суттєве зростання цін на світових енергетичних ринках;
макроекономічні ризики:
- нестача кваліфікованої робочої сили, демографічна чи міграційна криза, дисбаланс на ринку праці;
- отримання низького врожаю зернових культур;
- прискорення інфляційних процесів;
- погіршення споживчих настроїв та ділових очікувань підприємств;
бюджетні ризики:
ризики, що впливають на підвищення витрат державного бюджету або недофінансування пріоритетних програм та проектів
- виконання державою гарантійних зобов’язань у разі неможливості суб’єктів господарювання виконати свої зобов’язання перед кредиторами в обсязі, що перевищує запланований;
- перевищення обсягів обслуговування та погашення зовнішнього та внутрішнього державного боргу порівняно із запланованими;
- необхідність здійснення значних витрат на національну безпеку і оборону, відновлення пошкодженої інфраструктури, соціальні виплати;
- скорочення або зупинення військової допомоги США;
- значне зростання витрат державного бюджету на ліквідацію наслідків військових дій в усіх сферах та відбудову країни;
- компенсація суб’єктам ринку природного газу, на яких Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
- фінансове забезпечення заходів із врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";
- компенсація різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";
- наявність залишку непокритої потреби за експериментальним проектом щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, що реалізовувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1482 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 4, ст. 310);
- можливість виникнення витрат на підтримку державних банків внаслідок реалізації кредитного та інших ризиків;
- обмежене фінансування бюджетної програми "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва", що призводить до виникнення квазізаборгованості із компенсації відсотків перед уповноваженими банками за кредитами суб’єктів підприємництва, наданими в рамках державної програми "Доступні кредити 5-7-9 %";
- можливість виникнення витрат на фінансову підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи та виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України;
- у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України зростання чисельності отримувачів пенсійних виплат, зокрема пенсії по інвалідності та по втраті годувальника, та збільшення потреби у видатках на їх виплату;
- прийняття судових рішень з питань пенсійного забезпечення та зростання потреби у видатках на їх виконання;
- дефіцит фінансування заходів із врегулювання спорів та юридичного представництва у справах, за позовами іноземних суб’єктів до України та за позовами України до іноземних суб’єктів, наслідком чого є прийняття рішень проти України;
- потреба додаткового фінансування для погашення заборгованості відповідно до рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих проти України;
- невиконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України та недостатнє фінансування витрат на оплату послуг юридичних радників для забезпечення інтересів держави у Європейському суді з прав людини;
- прийняття нормативно-правових актів без визначення ресурсів для їх фінансового забезпечення;
ризики, що впливають на зменшення ресурсної частини державного бюджету
- послаблення або затримка фінансової підтримки України із сторони міжнародних партнерів;
- недостатній рівень здійснення заходів, визначених Планом України, та обумовлене цим зменшення обсягів зовнішньої фінансової підтримки, що надається Європейським Союзом в рамках Ukraine Facility;
- посилення неплатоспроможності суб’єктів економічної діяльності, що призведе до зменшення надходжень до державного бюджету та зростання заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою;
- низький попит на боргові інструменти Уряду;
- неможливість реалізувати об’єкти великої та малої приватизації через відсутність попиту;
- недонадходження до державного бюджету коштів фінансового резерву для фінансування заходів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок.
Перелік наведених фіскальних ризиків не є вичерпним та буде залежати від зміни ситуації на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів для країни.
Проведення чергових виборів в Україні
Фінансове забезпечення підготовки та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів буде забезпечено після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
