Фінансування і боргова політика
У середньостроковій перспективі передбачено поступове зменшення зовнішньої фінансової підтримки України і відповідно дефіциту державного бюджету. Так, дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 9,9 відсотка валового внутрішнього продукту в 2026 році, 5,2 відсотка валового внутрішнього продукту в 2027 році та 3,8 відсотка валового внутрішнього продукту в 2028 році.
Фінансування державного бюджету за рахунок державних запозичень планується з урахуванням надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів і ємності та доступної ліквідності внутрішнього ринку капіталу.
У 2026 році передбачається часткове фінансування державного бюджету за рахунок надходження державних запозичень у 2025 році понад обсяги, визначені законом про Державний бюджет України на 2025 рік, що дасть змогу зменшити навантаження на внутрішній ринок державних цінних паперів.
Розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку в необхідному для забезпечення рефінансування державного внутрішнього боргу обсязі в поєднанні із своєчасним зовнішнім фінансуванням на відповідних пільгових умовах дасть змогу забезпечити фінансування державного бюджету у 2027 та 2028 роках.
Фінансування державного бюджету
(млн. гривень)
Можливі джерела фінансування:
| Внутрішні джерела фінансування | Доступні інструменти (не вичерпно) |
| Цінні папери | облігації внутрішньої державної позики |
Державні гарантії у 2026-2028 роках надаватимуться з такими обмеженнями:
граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, не перевищуватиме 3 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету відповідного бюджетного періоду;
граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для забезпечення достатнього простору для надання гарантій з метою реалізації проектів, зокрема спрямованих на відновлення та відбудову.
Політика управління державним боргом у 2026-2028 роках буде орієнтована на:
продовження тісної співпраці з міжнародними партнерами з метою залучення довгострокового пільгового фінансування;
проведення правочинів з державним боргом;
здійснення заходів для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, зокрема проведення активних ринкових операцій з облігаціями внутрішньої державної позики шляхом їх обміну;
залучення необхідного фінансування державного бюджету за найнижчої можливої вартості з урахуванням ризиків.
Для забезпечення боргової стійкості планується зниження показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2028 року до рівня, що не перевищує 100 відсотків валового внутрішнього продукту.
В умовах довготривалого воєнного стану та спаду національної економіки одним з основних джерел фінансування пріоритетних інвестиційних проектів є довгострокові пільгові кредити від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.
Державна політика щодо соціальних стандартів та гарантій, соціальна політика
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров’я та освіти.
У цьому напрямі буде продовжено опрацювання питання можливості підвищення державних соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму до його фактичного розміру, з урахуванням аналізу позитивної динаміки основних показників економічного розвитку країни, стійкості системи державних фінансів, а також наявного фіскального простору для таких кроків.
У 2026-2028 роках прогнозні розміри прожиткового мінімуму розраховано з огляду на основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, зокрема з урахуванням підвищення темпів індексу споживчих цін для відповідного року, що становитиме:
(гривень)
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у 2026-2028 роках у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 60 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Під час формування видаткової частини на 2026-2028 роки буде враховано такі показники:
мінімальної заробітної плати:
з 1 січня 2026 р. в розмірі 8688 гривень;
з 1 січня 2027 р. в розмірі 9374 гривні;
з 1 січня 2028 р. в розмірі 10059 гривень;
посадового окладу працівника Iтарифного розряду Єдиної тарифної сітки:
з 1 січня 2026 р. в розмірі 3470 гривень;
з 1 січня 2027 р. в розмірі 3744 гривні;
з 1 січня 2028 р. в розмірі 4018 гривень.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишається на рівні 2025 року.
Слід зазначити, що на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, серед яких продовження реформи державного управління в Україні.
Так, у 2026-2028 роках продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, запровадженої у 2024 році.
Для забезпечення продовження реформи державного управління ключові заходи буде зосереджено на продовженні роботи з впровадження комплексної реформи оплати праці, збалансуванні організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади.
Водночас Верховна Рада України та Уряд будуть спрямовувати зусилля на "відв’язку" розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема для працівників державних органів.
З огляду на необхідність підтримки найуразливіших громадян України, а також недопущення пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей держави пріоритетом соціальної політики у середньостроковій перспективі визначено підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставинах із збереженням адресних підходів та заходів щодо розв’язання, що буде здійснено шляхом продовження комплексних реформ у соціальній сфері.
Завданнями на 2026-2028 роки є:
забезпечення максимальної адресності та наближеності надання відповідної соціальної підтримки тим, хто її потребує;
продовження реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги та надання пропозицій щодо перегляду категорій суб’єктів звернення за базовою соціальною допомогою з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету;
прозорість та максимальна об’єктивність критеріїв в отриманні соціальної підтримки;
здійснення заходів, спрямованих на поліпшення демографічного стану щодо підтримки сімей, стимулювання народжуваності, підтримки поєднання батьківства та зайнятості;
подальше удосконалення механізму та критеріїв надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
упорядкування системи пільг та гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема шляхом перегляду зон радіоактивно забруднених територій;
забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування пенсійних виплат, призначених згідно із законодавством, та щорічного проведення індексації пенсій з 1 березня;
вжиття заходів для запровадження пенсійної реформи, яка передбачатиме упорядкування системи пенсійного забезпечення з метою посилення її справедливості та визначення єдиних підходів до нарахування страхових пенсій для всіх категорій громадян;
створення необхідних передумов для запровадження другого рівня пенсійної системи;
опрацювання підходів до визначення середньострокових показників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;
удосконалення підходів, спрямованих на реалізацію прав дітей, їх соціального захисту, всебічного розвитку та виховання в сімейному оточенні;
удосконалення механізму надання соціальних послуг з метою наближення їх до вразливих груп населення;
підтримка осіб з інвалідністю, зокрема належне забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями;
здійснення заходів, спрямованих на створення умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю.
Державна політика у справах ветеранів
Державну підтримку ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі - ветерани війни), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі - члени їх сімей) буде сформовано на засадах переходу від пільгового пожиттєвого забезпечення ветерана війни до системи мотивацій і самореалізації у цивільному житті за допомогою надання ветерану війни нових можливостей щодо задоволення його потреб.
Завданнями на 2026-2028 роки є:
реінтеграція ветеранів війни в суспільство шляхом запровадження системи повернення з військової служби до цивільного життя, надання їм послуг у межах системи такого повернення з урахуванням наявних механізмів надання таких послуг;
забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, зокрема у системі повернення з військової служби до цивільного життя, сприяння територіальній доступності та функціонуванню ветеранських просторів;
комплексна реабілітація ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема шляхом надання медичних послуг, послуг з психологічної допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, розвитку спорту ветеранів війни;
виконання житлових програм для ветеранів війни та членів їх сімей;
підтримка зайнятості/самозайнятості ветеранів війни за допомогою надання грантів та мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, здійснення заходів з професійної адаптації, видачі ваучерів на підвищення конкурентоспроможності;
спрощення доступу до надання послуг і гарантій ветеранам війни та членам їх сімей шляхом розширення електронних послуг і сервісів;
популяризація та забезпечення формування позитивного образу ветерана війни, героїзація ветеранів війни у суспільстві;
вшанування пам’яті загиблих Захисників та Захисниць України, зокрема шляхом почесного поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Державна політика у сфері національної безпеки і оборони
Базовий сценарій. В умовах довготривалої війни, глобальної кризи і нестабільності, послаблення традиційних союзів видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом бюджету.
Україна прагне захистити свій суверенітет та кордони. Забезпечення сил безпеки і оборони України необхідним фінансовим ресурсом є однією з передумов - повернути своє.
Обсяги видатків державного бюджету на середньостроковий період на безпеку і оборону визначено на 2026 рік у сумі 1817152,3 млн. гривень; 2027 рік - 1439092 млн. гривень; 2028 рік - 1383639,4 млн. гривень з урахуванням припущення щодо суттєвого покращення безпекової ситуації з 2026 року.
В умовах припинення вогню у 2026 році для Уряду України існує виклик щодо необхідності збереження обороноздатності та військового потенціалу для відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України.
Україна пропонує міжнародним партнерам з Коаліції охочих створити окремий фонд для фінансування потреб сил безпеки і оборони України.
Таке рішення дасть змогу зберегти необхідну чисельність військових для упередження поновлення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також буде одним з факторів гарантії безпеки для Європейських партнерів.
У середньостроковій перспективі державна бюджетна політика у сфері національної безпеки і оборони буде спрямована на:
підвищення спроможностей сил безпеки і оборони України;
здійснення заходів із розроблення, підготовки виробництва та закупівлі нових зразків озброєння та військової техніки, забезпечення ними потреб сил безпеки і оборони;
належне утримання особового складу сил безпеки і оборони України, стимулювання до проходження військової служби, реалізацію соціальних гарантій;
досягнення взаємосумісності сил оборони з силами держав - членів НАТО, активну участь у програмах та ініціативах НАТО, обмін досвідом та найкращими практиками, сприяння зміцненню колективної безпеки євроатлантичного простору, розвитку стратегічного партнерства з ключовими державами - членами НАТО;
посилення системи протиповітряної оборони держави;
зміцнення органів правопорядку та інтегрованого управління кордонами;
забезпечення здійснення заходів безпеки і порядку на деокупованих територіях;
очищення території України від вибухонебезпечних предметів, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та оперативність ліквідації їх наслідків, зокрема спричинених воєнними (бойовими) діями та/або терористичними актами;
формування безпечного середовища життєдіяльності людей, підвищення рівня захищеності населення;
забезпечення належного захисту важливих державних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури;
зміцнення системи кібербезпеки, у тому числі розвиток кіберзахисту (кібероборони) в інтересах Збройних Сил та інших складових сил оборони України;
посилення розвідувальних та контррозвідувальних спроможностей держави, активізацію антитерористичних заходів та боротьби з диверсійною діяльністю.
Обсяги видатків на сектор безпеки і оборони за пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів, що входять до сектору безпеки і оборони, враховують видатки на виконання середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів на 2026 рік у сумі 134333,4 млн. гривень, на 2027 рік - 124365,2 млн. гривень, на 2028 рік - 10913,5 млн. гривень.
Крім того, для забезпечення системного розвитку інноваційних рішень у секторі безпеки і оборони у 2026-2028 роках передбачається продовження практики надання грантової підтримки розробникам оборонних технологій (Brave1), що будуть відібрані за результатами конкурсів. Для фінансування такої підтримки передбачається збільшення статутного капіталу Фонду розвитку інновацій.
Альтернативний сценарій. Наявність надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків потребує передбачення окремого розділу, що окреслить коло питань, які потребуватимуть швидкої реакції української влади, міжнародних партнерів України та суспільства в умовах продовження збройної агресії Російської Федерації проти України.
Необхідно чітко розуміти умови, в яких здійснюється процес середньострокового планування, та усвідомити безпекові можливі ризики, які мають місце.
Економічний розвиток
В умовах невизначеності можлива реалізація різних сценаріїв економічного розвитку та поведінки економіки.
Тривалість бойових дій, інтенсивність атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру, нестабільність ситуації на фронті та непередбачуваність подальших дій агресора залишаються ключовими чинниками невизначеності, що безпосередньо впливають на соціально-економічну ситуацію в країні. У разі збереження високої інтенсивності воєнних дій у середньостроковій перспективі національна економіка може зіткнутися з подальшим послабленням виробничої активності, черговим порушенням внутрішніх ланцюгів доданої вартості, обмеженим доступом до окремих ресурсів, а також зростанням логістичних і безпекових витрат для бізнесу.
Такі умови стримуватимуть внутрішній попит, знижуватимуть інвестиційну активність, підриватимуть зовнішню стійкість. Валовий внутрішній продукт зростатиме повільнішими темпами, з ризиком нерівномірного відновлення в розрізі секторів та регіонів. Зберігаються ризики для експорту, особливо в частині постачання металургійної продукції, сільськогосподарських товарів та інших позицій з традиційно високою часткою на зовнішніх ринках. Водночас імпорт товарів критичного призначення, зокрема енергоносіїв і комплектувальних виробів, залишатиметься на підвищеному рівні, що зумовлюватиме тиск на торговельний баланс та валютний ринок.
В умовах загострення безпекової ситуації ймовірне посилення інфляційного тиску через перебої в постачанні, зростання витрат на виробництво та логістику, а також через зміну курсових очікувань. Коливання на валютному ринку та потенційні цінові шоки можуть посилити загальну економічну нестабільність.
З огляду на це Мінекономіки поряд із базовим сценарієм макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки було розроблено альтернативний сценарій прогнозу, який передбачає більш тривалі строки військових дій із відповідними наслідками для економіки. Цей сценарій передбачає уповільнення темпів економічного зростання у 2026 році до 2,4 відсотка з подальшим більш пригніченим економічним відновленням у 2027 і 2028 роках в середньому щороку на рівні 4,6 відсотка, більш високий інфляційний тиск в економіці (зростання споживчих цін на 9,9 відсотка у 2026 році, 9,4 відсотка у 2027 році, 7,5 відсотка у 2028 році), повільніше відновлення експорту товарів та послуг. При цьому номінальний обсяг валового внутрішнього продукту у 2026 році за альтернативним сценарієм прогнозується дещо нижчим, ніж за базовим сценарієм (10309,3 млрд. гривень), тоді як у 2027 і 2028 роках, навпаки, незначно вищим (11954,8 млрд. гривень та 13560,9 млрд. гривень відповідно) через вплив вищого цінового фактору.
Більш тривале збереження високих безпекових ризиків, підвищена вразливість економіки до шоків потребуватимуть постійного моніторингу, своєчасного реагування та застосування необхідних інструментів для підтримки цінової, валютної та загальної економічної стабільності.
Бюджетна політика
Продовження збройної агресії Російської Федерації проти України, посилення її інтенсивності відповідно потребуватиме чітких і зважених рішень, як від Кабінету Міністрів України, так і від Верховної Ради України.
Із свого боку це потребуватиме перегляду видатків сектору безпеки і оборони, що дасть змогу Збройним Силам та іншим військовим формуванням забезпечити захист української землі та її народу.
З огляду на зазначене обсяг видатків сектору безпеки і оборони на 2026 рік повинен бути відновлений до рівня 2025 року з урахуванням змін до державного бюджету.
Так, проти базового сценарію видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750-800 млрд. гривень і в загальному обсязі становитимуть 2,6 трлн. гривень, що становитиме понад 25 відсотків валового внутрішнього продукту.
За умови спрямування внутрішніх ресурсів, а саме доходів Державного бюджету України та внутрішнього фінансування на покриття видатків сектору безпеки і оборони, Україна потребуватиме збереження зовнішньої фінансової підтримки на рівні не нижче поточного року для фінансування соціальних програм, підтримки населення.
Продовження збройної агресії або її ескалація з боку Російської Федерації потребуватиме від наших міжнародних партнерів посилення прямої військової допомоги для сил безпеки і оборони України та надання фінансової допомоги для нарощування оборонно-промислового потенціалу.
Видатки сектору безпеки і оборони в умовах ескалації військових дій противником будуть спрямовані на:
нарощення рівня спроможностей сил безпеки і оборони України, необхідного для стримування подальшої ескалації збройної агресії з боку Російської Федерації проти України, відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону України;
виплату належного грошового забезпечення та надання інших соціальних гарантій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, насамперед тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях, та членам їх сімей;
поліпшення матеріально-технічного забезпечення бойових військових частин (підрозділів);
розвиток спроможностей оборонно-промислового комплексу, інноваційних оборонних технологій, стимулювання досліджень і розробок;
закупівлю сучасного озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів для належного забезпечення ними потреб сил безпеки і оборони;
посилення розвідувальних та контррозвідувальних спроможностей держави, активізацію антитерористичних заходів та боротьби з диверсійною діяльністю;
виконання завдань територіальної оборони.
По-друге, необхідно напрацювати пакет заходів, який забезпечить надходження до Державного бюджету України для покриття додаткових видатків на сектор безпеки і оборони.
Можливими заходами і підходами є:
спрямування фіскального простору, який передбачено на 2026 рік в обсязі 153070,6 млн. гривень (за базовим сценарієм).
Фіскальний простір, який передбачається в Бюджетній декларації на відповідні періоди, буде слугувати резервом для покриття непередбачених видатків;
проведення аналізу видаткової частини з метою визначення її актуальності і пріоритетності в умовах дії альтернативного сценарію.
Видатки, які є неактуальними або непріоритетними, під час розгортання альтернативного сценарію мають бути скорочені, а вивільнений ресурс може бути спрямований на фінансування заходів сектору безпеки і оборони;
збільшення надходження доходів до державного бюджету, зокрема із урахуванням реалізації положень Національної стратегії доходів.
Зазначені заходи включатимуть перегляд чинних податкових пільг, перегляд чинних пропорцій розподілу окремих загальнодержавних податків (податків, які сплачують окремі категорії платників) між державним та місцевими бюджетами;
додаткове збільшення дефіциту державного бюджету із дотриманням підходів та принципів фіскальної стійкості за результатами проведення відповідного аналізу.
Для цього будуть проведені консультації з нашими міжнародними партнерами, зокрема в рамках перегляду програми з Міжнародним валютним фондом (EFF), щодо можливості для отримання Україною необхідної додаткової зовнішньої фінансової допомоги, водночас разом із Національним банком будуть визначені можливості для здійснення додаткових обсягів внутрішнього фінансування, необхідного для забезпечення швидкого закриття фінансових розривів, не ставлячи під загрозу економічну та фінансову стабільність або боргову стійкість.
Державна політика у сфері освіти
У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури; погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної); дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури; дисбалансу попиту на ринку праці та пропозицій щодо підготовки фахівців з боку системи вищої освіти.
Тому у 2026-2028 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на:
підвищення престижності праці працівників закладів освіти шляхом впровадження різних мотиваційних стимулів;
облаштування безпечних умов для проведення освітнього процесу в закладах освіти з метою забезпечення доступності і безперервності освіти незалежно від безпекової ситуації;
реалізацію реформи "Нова українська школа": затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 р., розроблення моделі організації освітнього процесу у старшій профільній школі, розбудову мережі профільних ліцеїв;
забезпечення умов для формування ефективної мережі закладів освіти із урахуванням інтересів учасників освітнього процесу та потреб держави;
патріотичне виховання дітей у спроможній мережі військових (військово-спортивних) ліцеїв та ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою;
завершення облаштування кабінетів у закладах освіти для викладання предмета "Захист України", впровадження ефективних освітніх програм для реалізації патріотичного виховання;
забезпечення державної підтримки щодо перебування учнів початкових класів у школах протягом усього дня з метою сприяння зайнятості батьків, особливо у громадах із високим рівнем трудової міграції або складною економічною ситуацією;
розбудову безпечного та інклюзивного освітнього середовища для доступу до якісної освіти, зокрема здобуття освіти безпосередньо в закладах освіти, що сприятиме підвищенню якості освітніх послуг на всіх рівнях і поверненню громадян України із-за кордону;
забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінне харчування, зниження рівня захворюваності, підтримку фізичного та психічного здоров’я школярів;
забезпечення доступу до дошкільної освіти з метою повернення батьків, особливо матерів, на ринок праці, стимулювання економічної активності населення, зменшення соціальної напруги;
підвищення якості надання освітніх послуг та ефективності використання коштів освітньої субвенції шляхом розмежування видатків для різних форм надання освіти, перегляд показника "розрахункова наповнюваність класів" на основі верифікованих даних про контингент учнів;
створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти шляхом формування оптимальної мережі закладів професійної освіти, створення навчально-практичних центрів і Центрів професійної досконалості, запровадження підготовки за новими професіями і короткостроковими програмами, розвиток партнерства з бізнесом, зокрема впровадження дуальної форми здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, проведення комунікаційної кампанії з підвищення престижності та популяризації професійної (професійно-технічної) освіти та робітничих професій;
формування державного замовлення на підготовку фахівців за пріоритетним переліком соціально-значущих спеціальностей (військові, медичні, педагогічні та інші спеціальності) і фахівців робітничих професій, необхідних на ринку праці для повоєнного відновлення;
продовження реформи фінансування здобуття вищої освіти за допомогою надання державних освітніх грантів, зокрема і здобувачам освіти, які потребують підтримки держави з метою формування кадрового потенціалу у сферах, критичних для відновлення економіки держави;
формування законодавчих передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти, створення укрупнених регіональних університетів та університетів світового рівня;
забезпечення надання освітніх послуг ветеранам;
цифрову трансформацію освіти шляхом забезпечення централізованого збору даних про учнів і вчителів, подальший розвиток аналітичних інформаційних систем управління освітою та баз даних для прийняття якісних управлінських рішень, налагодження електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами, дебюрократизацію освітнього процесу;
цифрову підтримку учасників освітнього процесу шляхом подальшого впровадження цифрових освітніх платформ, створення інтерактивних навчальних матеріалів, електронних додатків до підручників.
Державна політика у сфері науки
У середньостроковій перспективі буде продовжено здійснення заходів щодо відновлення статусу вітчизняної науки як основного інструменту технологічного розвитку держави та створення нової системи управління і фінансування науки.
За результатами проведення нової державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти (у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності) передбачено виконання завдань, спрямованих на:
оновлення підходів до розподілу базового фінансування основної діяльності державних наукових установ, наукових досліджень закладів вищої освіти, зокрема врегулювання питання щодо механізму фінансування діяльності установ (закладів), які не пройшли державну атестацію;
підтримку пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок науковими установами та закладами вищої освіти, які за результатами проведення державної атестації матимуть найкращу атестаційну оцінку;
забезпечення функціонування ефективної мережі наукових установ та закладів вищої освіти.
Також серед ключових завдань на 2026-2028 роки є:
поглиблення інтеграції України в європейський науковий простір;
концентрація фінансових ресурсів на проведенні наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, пов’язаних, насамперед, із забезпеченням потреб національної безпеки та оборони, необхідністю розвитку пріоритетних галузей економіки у воєнний і післявоєнний періоди, максимальною переорієнтацією системи наукових досліджень (розробок) на інновації;
удосконалення механізму формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
поступове підвищення частки грантової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень;
запровадження ефективного та прозорого механізму організації та проведення комплексних міжвідомчих наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;
створення дієвого механізму комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.
Державна політика у сфері охорони здоров’я
Ключовий і незмінний пріоритет розвитку галузі - забезпечення для населення доступної, якісної і безоплатної медичної допомоги.
Планування потреб галузі охорони здоров’я на середньострокову перспективу здійснюватиметься із урахуванням об’єктивних потреб населення в медичних послугах шляхом забезпечення універсального доступу громадян до основних медичних послуг.
У середньостроковій перспективі заходи з реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я орієнтуватимуться на потреби населення із забезпеченням справедливого доступу до якісної медичної допомоги і базуватимуться на:
пріоритезації медичних послуг відповідно до актуальних викликів часу (воєнного, повоєнного періодів), зокрема з особливою увагою до розвитку реабілітаційних послуг, лікування важких травм і опіків, надання психічної та психологічної допомоги, із урахуванням реальних потреб кожного госпітального округу з огляду на кластеризацію закладів та доступність на територіях, де тривають бойові дії;
посиленні первинної медичної допомоги як економічно доцільного рівня медичної системи та розвитку профілактичного напряму за допомогою впровадження системи раннього виявлення хронічних захворювань, масштабування скринінгових програм, зокрема онкоскринінгу, та застосування сучасних методів ранньої діагностики;
подальшому розвитку амбулаторного (стаціонарозамінного) лікування як найбільш ефективної з економічного та клінічного поглядів моделі надання медичної допомоги та способу оптимізації ресурсів без зниження якості допомоги (перехід від дорогого стаціонарного сегменту до гнучких, пацієнтоорієнтованих форм надання послуг);
фінансовому захисті пацієнтів із хронічними захворюваннями за допомогою підвищення доступності до пріоритетних лікарських засобів, зокрема для лікування болю, психічних розладів, серцево-судинних і онкологічних хвороб, для запобігання ускладнень, зниження інвалідизації і втрати працездатності;
підвищенні якості допомоги у невідкладних станах для зниження рівня передчасної смертності та забезпеченні своєчасного реагування у критичних ситуаціях;
забезпеченні готовності до реагування на епідемії, інфекційні захворювання та надзвичайні ситуації;
забезпеченні підтримки народжуваності та відновленні демографічного потенціалу за допомогою доступу до сучасних репродуктивних, якісних перинатальних і неонатальних медичних послуг, зниженні рівня дитячої та материнської смертності;
подальшому сприянні інтеграції закладів охорони здоров’я в єдиний медичний простір для ефективного використання наявних ресурсів, узгодженого маршрутного спрямування пацієнтів у межах регіонів і забезпечення безперервності медичної допомоги;
посиленні контролю за якістю надання медичних послуг та безоплатністю медичних послуг для пацієнтів.
Фінансові ресурси також буде зосереджено на пріоритетних потребах охорони здоров’я:
централізованій закупівлі лікарських засобів і медичних виробів;
розвитку системи громадського здоров’я, зокрема зміцненні систем епідеміологічного нагляду та моніторингу за небезпечними факторами і загрозами біологічного, хімічного, радіаційно-ядерного та невідомого походження.
Буде продовжено розвиток цифровізації процесів у сфері охорони здоров’я для формування якісно нового переліку даних, що є критично важливими для прогнозування, планування, моніторингу якості надання медичної допомоги, відстеження системних прогалин в її наданні і прийнятті виважених та ефективних управлінських рішень.
Прозорість використання бюджетних коштів забезпечуватиметься шляхом обліку всіх наданих медичних послуг і лікарських засобів через електронну систему охорони здоров’я, здійснення верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я.
Державна політика у сфері молоді та спорту
У середньостроковій перспективі держава сприятиме розвитку фізичної культури та спорту, створенню можливостей для самореалізації та розвитку потенціалу молоді, популяризації українських суспільно-державних цінностей та формуванню на їх основі української національної та громадянської ідентичності.
Завданнями на 2026-2028 роки є:
належне представлення держави українськими спортсменами на міжнародній арені як елемент спортивної дипломатії та привернення уваги до України, сприяння боротьбі за відсторонення представників держав-агресорів від світового спортивного руху, відновлення ментального здоров’я шляхом розширення доступу всіх верств населення до рухової активності;
реалізація заходів з популяризації українських суспільно-державних цінностей та формування на їх основі української національної та громадянської ідентичності;
реалізація заходів молодіжної політики та залучення до неї за удосконаленими підходами Українським молодіжним фондом суб’єктів молодіжної роботи.
Державна політика у сфері культури та медіапростору
Незважаючи на те, що з 2022 року Україна перебуває у стані повномасштабної війни з Російською Федерацією, держава створює умови для творчої самореалізації громадян, збереження культурно-духовної спадщини, повноцінного функціонування суспільного мовлення, що є запорукою становлення активного громадянського суспільства та задоволення його потреб в отриманні об’єктивної та неупередженої інформації.
Основним завданням закладів культури на сьогодні та в середньостроковій перспективі є підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, задоволення культурних потреб українського народу. Крім того, важливо залишатися в полі зору міжнародних партнерів, зокрема за допомогою трансляції інформації про історію, цінності та традиції українського народу.
Також завданнями України у процесі європейської інтеграції у сфері культури є створення умов для активного залучення України до загальноєвропейських культурних процесів та просування європейських цінностей в українському суспільстві, зміцнення культурних зв’язків із державами ЄС.
У 2026-2028 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на:
створення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, підтримку культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір, створення умов для повернення митців із-за кордону;
меморіалізацію російсько-української війни, зокрема шляхом створення виставок і творів мистецтва, присвячених подіям російсько-української війни, запровадження відповідних освітніх програм та музейних просторів, водночас серед важливих елементів меморіалізації є творення наративу про цю війну;
забезпечення державної підтримки розвитку і застосування української мови в усіх сферах суспільного життя;
створення конкурентоспроможного середовища у сфері театрального, музичного, хореографічного, циркового, образотворчого мистецтва за допомогою популяризації, підтримки та розвитку професійного мистецтва, підтримки сучасних культурних проектів, стимулювання професійних митців до вироблення конкурентоспроможного національного культурного продукту;
збереження національних і державних історико-культурних заповідників, посилення захисту культурних цінностей та культурної спадщини, відновлення ефективної системи управління охороною культурної спадщини на всіх рівнях;
здійснення державної підтримки кінематографії для популяризації героїзму українського народу та формування громадянського суспільства;
підтримку функціонування та розвиток суспільного медіа як незалежного мовника, який є запорукою європейської інтеграції;
забезпечення стратегічних комунікацій, виявлення, реагування та протидію дезінформації та маніпулятивній інформації, деструктивній пропаганді.
Державна політика у сфері цифрової трансформації
Основними пріоритетами політики у сфері цифрової трансформації є розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація, інформатизація суспільства, сприяння розвитку ІТ-бізнесу, підвищення рівня цифрової грамотності українців.
У середньостроковій перспективі передбачено:
забезпечення переведення найбільш популярних публічних послуг в електронну форму;
цифровізацію публічних послуг із надання державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей;
запровадження ефективної системи моніторингу та оцінки якості надання адміністративних послуг;
повноцінне використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатка "Мрія" - важливого інструменту для трансформації освіти та побудови сильної держави;
розвиток та забезпечення доступу до високошвидкісного Інтернету, створення умов для розвитку мобільних технологій;
створення умов для розвитку ІТ-бізнесу та інших галузей креативної економіки;
забезпечення доступності навчання цифровій грамотності шляхом розвитку традиційних і запровадження нових методів і прийомів навчання;
запровадження електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами та оптимізацію публічних електронних реєстрів;
забезпечення надійного захисту інформації публічних електронних реєстрів та створення ефективної системи протидії кіберзагрозам, забезпечення захисту персональних даних відповідно до європейських стандартів;
підвищення ефективності державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Державна політика у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури
Держава сприятиме функціонуванню транспортної галузі в рамках реалізації євроінтеграційного курсу України та інтеграції національної транспортної мережі у транс’європейську транспортну мережу.
У середньостроковій перспективі передбачається виконання завдань і здійснення заходів, спрямованих на:
розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що дасть змогу покращити стан мережі автомобільних доріг загального користування та створить умови для її ефективного функціонування;
розбудову пунктів пропуску через державний кордон;
функціонування і розвиток внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту, що забезпечить обслуговування внутрішніх водних шляхів та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також забезпечить безпеку судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації з метою збереження та підтримки експлуатаційної придатності об’єктів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації;
розслідування авіаційних подій та інцидентів із цивільними повітряними суднами та аварійних подій, пов’язаних із судноплавством.
Також для забезпечення функціонування та розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту заплановано спрямувати кошти державного фонду внутрішніх водних шляхів, створеного у складі спеціального фонду державного бюджету в 2026 році в обсязі 180,5 млн. гривень, у 2027 році - 180,5 млн. гривень, у 2028 році - 180,5 млн. гривень.
Державна політика у сфері агропромислового комплексу
Агропромисловий комплекс є ключовим сектором національної економіки, який підтримує економічний розвиток держави, забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність.
У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України аграрний сектор набуває особливого стратегічного значення, тому важливою є підтримка сільськогосподарських товаровиробників, яку буде продовжено шляхом:
надання фінансової підтримки фермерським господарствам, зокрема через механізм пільгового кредитування, що дасть змогу збільшити питому вагу пільгових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих на сільське господарство, та зміцнить їх матеріально-технічну базу;
підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів, що стимулюватиме не лише збільшення площ меліорованих земель, а і збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції;
стимулювання закладення багаторічних насаджень, що значно розширить площі виноградників, садів, ягідників та збільшить валове виробництво відповідної продукції, а також покращить умови її зберігання та переробки;
компенсації сільськогосподарським товаровиробникам витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, що сприятиме відновленню сільськогосподарського виробництва на розмінованих земельних ділянках.
Також держава сприятиме покращенню властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності, забезпеченню безперебійного функціонування автоматизованої інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесенню відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки державної власності, а також забезпеченню функціонування публічного моніторингу земельних відносин.
Державна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища
Держава сприятиме формуванню чистого та безпечного довкілля, досягненню "доброго" стану вод, збереженню та відновленню природних екосистем шляхом забезпечення сталого розвитку та раціонального природокористування, управління відходами, зокрема поводження з радіоактивними відходами, попередження та адаптації до зміни клімату.
Передбачено, зокрема, здійснити заходи щодо:
створення та розширення території природно-заповідного фонду;
захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь і садиб від шкідливої дії вод;
подачі води у маловодні регіони;
вимірювання показників якості води;
збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок у сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2);
управління небезпечними хімічними речовинами та відходами, зокрема непридатними до використання, пестицидами та агрохімікатами;
зберігання джерел іонізуючого випромінювання, що надійшли до централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами";
зберігання радіоактивних відходів у філіях державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон";
перевезення радіоактивних відходів у формі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання із сховищ міжобласних філій державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон" до централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами";
щорічних скорочень викидів парникових газів.
Підтримка та розвиток малого та середнього підприємництва
Розвиток підприємництва визначено одним із напрямів Національної економічної стратегії на період до 2030 року. Водночас створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до фінансів визначено однією із стратегічних цілей. Забезпечення функціонування програми "Доступні кредити 5-7-9 %" передбачено Стратегією відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року.
Тому на 2026-2028 роки підтримка малого і середнього підприємництва надалі залишиться в пріоритетах Уряду. Заходи із підвищення доступу малого та середнього підприємництва до фінансування за рахунок продовження виконання державної програми "Доступні кредити 5-7-9 %" сприятимуть також розвитку та підтримці у період воєнного стану малого та середнього бізнесу.
Державна програма "Доступні кредити 5-7-9 %" є універсальним та дієвим механізмом кредитування банками мікро-, малого та середнього бізнесу з фінансовою державною підтримкою, яка надається через Фонд розвитку підприємництва, шляхом часткової компенсації процентних ставок за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва незалежно від сфери їх діяльності.
Фонд розвитку підприємництва є дуже впливовим на ринку фінансування малого та середнього підприємництва, знаним як серед банків України, так і серед міжнародних фінансових організацій, тому забезпечення його функціонування відіграє важливу роль, оскільки через цю фінансову установу також запроваджено виконання державних програм "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9 %" та "Доступний факторинг".
