Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що додається.

2. Міністерству економіки, Міністерству оборони, Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Державному центру зайнятості, Державній службі з надзвичайних ситуацій в разі потреби надавати в межах компетенції роз’яснення щодо застосування Порядку, затвердженого цією постановою.

1. Цей Порядок визначає правові та організаційні засади залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що виконуються під час запровадження трудової повинності (далі - суспільно корисні роботи), а також регулює питання соціального захисту працездатних осіб, що залучаються до їх виконання.

2. Дія Порядку поширюється на військове командування, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування або військові адміністрації (у разі їх утворення), а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності (далі - підприємства).

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

військове командування - Головнокомандувач Збройних Сил, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які здійснюють свої повноваження на території відповідного населеного пункту, територіальної громади, де впроваджується трудова повинність;

суспільно корисні роботи - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки;

трудова повинність - короткостроковий трудовий обов’язок у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок.

Під терміном "застрахована особа" у цьому Порядку розуміється особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачувала та/або за яку сплачувався у встановленому Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інші терміни вживаються у цьому Порядку в значенні, наведеному в Законах України "Про правовий режим воєнного стану", "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", "Про основи національного спротиву" і Кодексі законів про працю України.

4. Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням місцевих держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт (далі - рішення), яке доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

Суспільно корисні роботи, які повинні бути виконані в рамках запровадженої трудової повинності, можуть бути ініційовані військовим командуванням та/або військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

У разі утворення військової адміністрації рішення приймається у формі акта відповідної військової адміністрації.

У разі коли військова адміністрація не утворена, рішення приймається військовим командуванням.

У разі ініціювання суспільно корисних робіт військовими адміністраціями їх виконання повинне бути узгоджене з відповідним військовим командуванням.

Суспільно корисні роботи, ініційовані військовим командуванням, є обов’язковими для врахування під час прийняття рішення військовими адміністраціями.

У рішенні зазначаються:

обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;

критерії відбору таких осіб, зокрема за віком, професією, спеціальністю (у разі потреби);

перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії у разі їх утворення;

вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;

межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об’єктів, де планується виконання зазначених робіт;

місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;

посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;

замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт (далі - замовник суспільно корисних робіт), де працюватимуть такі особи;

інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (у разі потреби).

5. До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:

зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;

працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;

особи, зайняті в особистому селянському господарстві;

студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.

За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

6. Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.

7. Оповіщення, збір і комплектування груп працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, безпосередньо забезпечується військовим командуванням за сприяння сільських та селищних голів, керівників підприємств (включаючи житлово-експлуатаційні підприємства, навчальні заклади тощо). Військове командування для організації залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт здійснює заходи щодо:

забезпечення реєстрації (ведення обліку) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, проведення їх інструктажу, в тому числі з питань техніки безпеки;

забезпечення таких осіб засобами індивідуального захисту та робочим інструментом;

планування та ведення обліку обсягів випуску продукції, виконання робіт і надання послуг.

На осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

8. Види (перелік) суспільно корисних робіт визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями (у разі їх утворення) разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку згідно з додатком. У разі потреби можуть бути запроваджені види суспільно корисних робіт, не передбачені зазначеним орієнтовним переліком, з урахуванням обставин, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.

9. Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням частини третьої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.

10. Працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України "Про оплату праці" та "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється за рахунок коштів замовника суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків чи пожертвувань, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в абзаці четвертому цього пункту, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування.

Організація суспільно корисних робіт, для фінансування яких використовуються кошти Фонду, здійснюється на підставі договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, що укладається між регіональним центром зайнятості та замовником суспільно корисних робіт, який зазначений у рішенні відповідно до пункту 4 цього Порядку.

У договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування обов’язково зазначаються права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, вид (перелік видів) суспільно корисних робіт, до виконання яких замовником суспільно корисних робіт залучаються особи, порядок фінансування суспільно корисних робіт, зокрема джерела фінансування суспільно корисних робіт та умови фінансування таких робіт, порядок внесення змін до договору та умови його розірвання, припинення.

У договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування обов’язково передбачається право центру зайнятості (регіональні центри зайнятості, їх філії, а також міські, районні, міськрайонні центри зайнятості (до їх припинення) проводити перевірку цільового використання коштів Фонду, що спрямовуються на фінансування таких суспільно корисних робіт, та обов’язок замовника суспільно корисних робіт надавати під час проведення такої перевірки необхідні документи та пояснення, а у разі виявлення факту нецільового використання коштів - повернути суму коштів, використану не за призначенням.

Невід’ємною частиною договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування є кошторис витрат із фінансування суспільно корисних робіт - фінансовий план щодо використання коштів на виконання таких робіт із визначенням обсягу та напрямів їх використання.

Примірна форма договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування затверджується Мінекономіки.

У строки, визначені в договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, замовник суспільно корисних робіт надає центру зайнятості (філії регіонального центру зайнятості або міському, районному чи міськрайонному центрам зайнятості (до їх припинення) довідку про виконання суспільно корисних робіт особами, залученими замовником суспільно корисних робіт до виконання таких робіт та з якими ним укладено строкові трудові договори, за формою, затвердженою Мінекономіки.

Відповідальність за цільове використання коштів Фонду, що спрямовуються на фінансування суспільно корисних робіт, покладається на сторони договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування.

Встановлення належності особи до застрахованих осіб здійснюється Державним центром зайнятості на підставі даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, одержаних в порядку інформаційної взаємодії з Пенсійним фондом України. Порядок інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України, структура та формат інформації, зазначеної в цьому абзаці, що передається, визначаються в договорі інформаційної взаємодії.

Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється шляхом спрямування коштів на:

виплату основної та додаткової заробітної плати, розмір якої не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України "Про оплату праці" та "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану";

сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;

оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;

оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у суспільно корисних роботах (у разі потреби).".

Ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед роботи, що виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності.

Розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг.

Будівництво захисних споруд цивільного захисту, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.

Ремонт і будівництво житлових приміщень.

Роботи з підтримання у готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням та їх експлуатації, пристосування існуючих наземних або підземних приміщень під найпростіші укриття.

Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються на залізницях, у портах тощо.

Сільськогосподарські роботи (весняно-польові роботи, збирання врожаю, сінокосіння).

Надання допомоги населенню, насамперед особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, які не мають можливості самостійно протидіяти несприятливим факторам техногенного, природного та воєнного характеру.

Організація забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій.

Роботи із забезпечення сталого функціонування об’єктів підвищеної безпеки на випадок надзвичайних ситуацій.

Роботи, пов’язані з підтриманням громадського порядку.

Упорядкування, відновлення та благоустрій прибережних смуг, природних джерел та водоймищ, русел річок, укріплення дамб, мостових споруд.

Заготівля дров для опалювального сезону.

Ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.