Про додаткові заходи щодо поліпшення роботи з питань охорони праці на виробництві

Кабінет Міністрів України відзначає, що стан охорони праці на виробництві залишається незадовільним, а на більшості підприємств навіть погіршується.

Щорічно на виробництві в країні травмується понад 80 тис. працюючих, з них близько 2 тис. чоловік гине, від 5 до 10 тис. чоловік отримують професійні захворювання. Тільки за шість місяців поточного року на виробництві загинуло 729 працівників проти 912 за такий же період 1996 року. Високим є рівень травматизму на підприємствах Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Міністерства промисловості, у ряді областей. Значних збитків завдають економіці та посилюють соціальну напруженість аварії, які супроводжуються значними матеріальними втратами та людськими жертвами. Так, у 1996 році сталося 244 аварії з груповими нещасними випадками, під час яких було травмовано 664 працівники, в тому числі 223 - смертельно. Найбільші аварії мали місце на підприємствах Міністерства вугільної промисловості. З початку 1997 року на шахтах сталося 13 підземних пожеж, дві великі аварії на шахтах імені Карла Маркса виробничого об'єднання "Орджонікідзевугілля" та "Макіївська-Центральна", під час яких було травмовано 17 шахтарів, з них 5 - смертельно.

Основними причинами аварій, нещасних випадків і грубих порушень технологічної дисципліни є недбальство виконавців, спеціалістів і керівників підприємств, низька кваліфікація та некомпетентність персоналу, відсутність належного контролю за його роботою, ослаблення вимогливості у дотриманні правил безпеки.

Пріоритети у реалізації державної політики в галузі охорони праці, як і раніше, віддаються не профілактичним заходам і мінімізації професійних ризиків, а компенсації останніх. Внаслідок цього щорічно для запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням у середньому витрачається 22 гривні в розрахунку на одного працівника, а на виплату компенсацій за роботу в шкідливих умовах - 42 гривні.

Негативно позначається на стані охорони праці незадовільне вирішення організаційних питань. На багатьох підприємствах не створено дієвої системи управління охороною праці, не визначено функціональних обов'язків посадових осіб, не укомплектовано відповідними спеціалістами служби охорони праці. Особливо це характерно для Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Житомирської, Полтавської та Харківської областей.

Працівники підрозділів державного нагляду за охороною праці не завжди виявляють принциповість і вимогливість до порушників законодавства про охорону праці, незадовільно використовують надані їм права для притягнення винних до відповідальності.

З метою покращання умов і безпеки робіт на виробництві та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України

1. Звернути увагу Міністра вугільної промисловості Русанцова Ю.О., Міністра промисловості Мазура В.Л., Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії Гуреєва В.М., голів Житомирської, Полтавської та Харківської обласних державних адміністрацій на серйозні недоліки в організації роботи, пов'язаної із створенням безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, і зажадати від них вжиття вичерпних заходів для їх усунення.

Про виконання у двомісячний термін доповісти Кабінетові Міністрів України.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити систематичний аналіз стану охорони праці на підприємствах, виявлення найбільш уразливих місць, розроблення та здійснення в 1997 - 1998 роках комплексу відповідних організаційних і технічних заходів;

надати підприємствам і організаціям допомогу у розробленні та реалізації в 1997 році ефективної системи управління охороною праці, створенні комісій з питань охорони праці, перегляді посадових інструкцій, у яких передбачити обов'язки, права та відповідальність спеціалістів за виконання покладених на них функцій з охорони праці;

передбачати в колективних договорах і угодах усіх рівнів вирішення найважливіших питань запобігання аварійності, виробничому травматизму та професійним захворюванням;

провести в 1997 - 1998 роках навчання і перевірку знань працівників правил безпечного ведення робіт, розробити і здійснити заходи для створення тренажерів, моделювання за їх допомогою критичних ситуацій, вироблення в експлуатаційного персоналу практичних навичок управління складною технікою;

організувати починаючи з серпня 1997 р. щотижневий розгляд стану справ з охорони праці на підприємствах і в організаціях за участю профспілкових організацій, працівників органів державного нагляду за охороною праці, служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади;

проаналізувати хід виконання заходів, передбачених Державною програмою навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1996 - 2000 роки, розглянути це питання на чергових засіданнях колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рад з питань безпечної життєдіяльності населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердити заходи щодо вирішення невідкладних завдань організаційного, матеріально-технічного, фінансового та наукового забезпечення реалізації цієї Програми;

запровадити в практику починаючи з другого півріччя 1997 року щоквартальний розгляд стану аварійності і травматизму на виробництві, звіти керівників підприємств, установ та організацій про стан виконання Закону України "Про охорону праці";

подавати щоквартально до 10 числа наступного за звітним місяця Державному комітетові по нагляду за охороною праці інформацію про стан охорони праці на виробництві. Державному комітетові по нагляду за охороною праці щоквартально до 20 числа наступного за звітним місяця подавати відповідні узагальнені матеріали Кабінетові Міністрів України.

3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади разом з Державним комітетом по нагляду за охороною праці із залученням спеціалістів науково-дослідних інститутів розробити до 25 серпня 1997 р. порядок здійснення кваліфікованих обстежень устаткування щодо можливості його подальшого безпечного використання у виробництві.

4. Міністерству вугільної промисловості, Міністерству промисловості, Міністерству сільського господарства і продовольства разом з органами державного нагляду за охороною праці у двотижневий термін розробити на друге півріччя 1997 року графіки проведення спільних комплексних обстежень стану дотримання умов і безпеки праці на підприємствах з високим рівнем виробничого травматизму, професійної захворюваності і аварійності; за наслідками перевірок приймати рішення про доцільність подальшого перебування на посадах керівників підприємств та їх заступників.

5. Голові Державного комітету по нагляду за охороною праці Ткачуку С. П., Міністру охорони здоров'я Сердюку А. М., Міністру внутрішніх справ Кравченку Ю. Ф., Міністру охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Костенку Ю. І. вжити заходів щодо підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці. Забезпечити проведення в 1997 році атестації всіх спеціалістів місцевих органів нагляду за охороною праці.

6. Державному комітетові по нагляду за охороною праці разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і Федерацією профспілок:

1) завершити до 1 серпня 1998 р. розроблення і впровадження системи управління охороною праці на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях, яка б передбачала механізми:

посилення економічної заінтересованості працедавців у створенні безпечних і нешкідливих умов праці шляхом встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від класу небезпеки та стану охорони праці на підприємствах:

забезпечення надійного фінансування витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій працівникам за заподіяну їм шкоду у зв'язку із втратою працездатності, а також пенсій по інвалідності та у разі смерті годувальника;

функціонування ефективної системи медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві;

2) у місячний термін підготувати та внести Кабінетові Міністрів України пропозиції про додаткове виробництво і поставку підприємствам та організаціям індивідуальних і колективних засобів захисту працівників, поліпшення якості спецодягу та спецвзуття;

3) розробити в 1997 році проекти актів законодавства, спрямованих на підвищення рівня охорони праці на виробництві.

7. Державному комітетові по нагляду за охороною праці:

розробити і реалізувати до 1 липня 1998 р. програму організаційно-технічних заходів щодо забезпечення підприємств, установ та організацій, усіх працюючих необхідними нормативними актами з охорони праці;

разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством у справах науки і технологій, Міністерством освіти та Національною академією наук до 1 вересня 1997 р. підготувати і внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо реорганізації Національного науково-дослідного інституту охорони праці і Науково-інформаційного та навчального центру охорони праці і створення на їх базі Національної академії охорони праці;

внести до 1 серпня 1997 р. на розгляд Кабінету Міністрів України проект змін та доповнень до Типової форми контракту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. N 597, в частині зобов'язань власника з питань охорони праці.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення.