Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

Верховна Рада України

1. Програму діяльності Кабінету Міністрів України з врахуванням пропозицій і зауважень постійних комісій Верховної Ради України, депутатських груп (фракцій), народних депутатів України, висловлених під час її обговорення, в основному схвалити.

2. Кабінету Міністрів України:

опрацювати до 1 грудня 1996 року пропозиції і зауваження постійних комісій Верховної Ради України, депутатських груп (фракцій) та народних депутатів України, внесені в ході обговорення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, і врахувати їх під час підготовки заходів щодо її реалізації;

визначити відповідальних за виконання відповідних розділів та заходів, передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;

розробити заходи щодо правового забезпечення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

подати Верховній Раді України у грудні 1996 року інформацію про виконання цієї Постанови.

Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України розробив на строк своїх повноважень Програму діяльності, яка спрямована на відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин та організаційне забезпечення економічної трансформації, з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення.

Програма передбачає практичне розв'язання найгостріших економічних і соціальних проблем розвитку держави. Це стосується, зокрема, всебічного заохочення вітчизняного товаровиробника, державної підтримки виробництва в агропромисловому комплексі, нарощування експорту; масштабного використання науково-технологічного потенціалу; створення відповідних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів; забезпечення надійного енергопостачання виключно на платній основі та реального енергозбереження на всіх рівнях споживання енергії; комплексного реформування податкової системи з метою зменшення податкового тиску з одночасним забезпеченням повноти сплати податків; здійснення збалансованої бюджетної політики, розв'язання проблем зайнятості, своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, упорядкування надання пільг, удосконалення систем соціального та пенсійного забезпечення тощо. Програма визначає напрями розвитку гуманітарної сфери, активізації зовнішньополітичної діяльності, захисту навколишнього середовища, боротьби із злочинністю, зміцнення обороноздатності держави.

Здійснення Програми забезпечуватиметься насамперед за рахунок мобілізації внутрішніх фінансових джерел шляхом удосконалення грошово-кредитної, бюджетної, податкової та амортизаційної політики, проведення грошової реформи, продовження приватизації за реальні кошти, а також залучення портфельних та прямих іноземних інвестицій.

Програма зорієнтована на практичну реалізацію стратегічного курсу економічних реформ, проголошеного Президентом України Л.Д. Кучмою. У процесі її підготовки враховувалися положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України 11 жовтня 1995 року.

У розв'язанні найважливіших проблем економічного реформування та створення сучасної високорозвинутої економічної системи Кабінет Міністрів України приділятиме головну увагу відродженню конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринках вітчизняного товаровиробника. Суть такого відродження полягає перш за все у започаткуванні виходу на якісно новий технологічний рівень виробництва, що може забезпечити зростання науково-технічного потенціалу та збалансованості економіки, зменшення її зовнішньої залежності, а в результаті - задоволення потреб населення. Відродження вітчизняного виробництва - це також і передумова стабілізації фінансової та бюджетної системи, успішного продовження та поглиблення реформ, стрижнем яких на нинішньому етапі стануть структурні перетворення в економіці.

Вихід із економічної кризи Кабінет Міністрів України забезпечить шляхом проведення збалансованої економічної політики, спрямованої на розв'язання конкретних завдань стабілізації та відновлення економічного зростання. У практичній діяльності буде зміщено акцент на рішучі структурні зрушення як на галузевому рівні, так і на рівні підприємств. Головна увага приділятиметься оновленню і відтворенню на сучасному технологічному та організаційному рівні конкурентоспроможного промислового виробництва та послідовному згортанню ресурсо- і енергозатратних виробництв відповідно до попиту на товари й послуги. Для фінансового забезпечення структурної перебудови будуть вишукуватися перш за все кошти підприємств, фінансових інститутів, галузей, регіонів та залучатися портфельні та прямі інвестиції - зовнішні та внутрішні.

У найближчій перспективі реальними фінансовими джерелами будуть: ресурси кредитних установ, прибуток підприємств, амортизаційні відрахування, кошти від реалізації акцій та інших цінних паперів, кошти приватних та іноземних інвесторів і відповідних кредитних ліній, позички міжнародних фінансових організацій, бюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди тощо. Вирішальне значення для створення сприятливих умов інвесторам, в тому числі іноземним, а також для забезпечення ефективного переливання капіталів між секторами економіки має подальший розвиток фондового ринку.

Виходячи із зазначеного, Кабінет Міністрів України передбачає:

1. Визначити конкретні сектори нарощування випуску конкурентоспроможної продукції, в тому числі на експорт, у найближчі 2-3 роки, орієнтуючи на них діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, міністерств і відомств; забезпечити вишукання джерел фінансування і досягнення відповідних фінансових результатів.

2. Реалізувати комплексну систему заходів згортання діяльності, закриття, перепрофілювання неефективних підприємств і виробництв, перш за все енерго- та ресурсозатратних.

3. Розгорнути роботу щодо залучення вітчизняних та іноземних інвесторів під конкретні бізнес-плани, самоокупні проекти, на створення промислово-фінансових груп, консорціумів, холдингових компаній, концернів та інших форм економічної кооперації. Заохочувати та підтримувати створення транснаціональних структур з метою освоєння нових ринків та закріплення на традиційних ринках збуту продукції вітчизняних товаровиробників.

4. Посилити організаційну діяльність міністерств щодо раціоналізації кооперованих зв'язків і зростання ефективного виробництва за замкнутими циклами обмеженої кількості кінцевих видів продукції, які мають стратегічне значення для оновлення та структурної перебудови економіки. Використовувати повною мірою економічні переваги кооперованих зв'язків шляхом укладення міждержавних угод.

5. Опрацювати і ввести в дію систему економічних та організаційних важелів, які поставили б матеріальну винагороду керівництва державних та заснованих на державній власності підприємств у пряму залежність від зростання прибутковості, освоєння нових технологій та сучасної організації виробництва, від випуску конкурентоспроможних видів продукції та послуг і паралельно стимулювали б їх до закриття, консервації, продажу, перепрофілювання виробничих потужностей, які випускають продукцію, що не користується попитом.

6. Для прискорення структурної перебудови підприємств врегулювати питання:

забезпечення своєчасних розрахунків підприємств, передусім з бюджетом та за спожиті енергоносії;

упорядкування сплати заборгованості підприємств шляхом скасування банківської картотеки;

уточнення критеріїв оцінки діяльності підприємств і приведення в дію механізмів їх санації та фінансового оздоровлення через банкрутство;

залучення недержавних та іноземних інвестицій, а також інвестицій шляхом спрощення режиму приватизації; приватизації об'єктів разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані;

надання підприємствам, які збільшують обсяг експорту та випускають імпортозамінну продукцію, підтримки для їх розвитку;

виплати звільненим працівникам підприємств, які перебувають в процесі реструктуризації, допомоги за рахунок фонду зайнятості протягом перших двох місяців;

підготовки спеціалістів з питань сучасного менеджменту та реструктуризації збанкрутілих підприємств.

7. Здійснити заходи щодо інтеграції пов'язаних між собою науково-дослідних інститутів і виробничих об'єднань у структури корпоративного типу незалежно від відомчого підпорядкування для формування циклу "науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи - новітня продукція".

8. Використати науково-технічний та кадровий потенціал військово-промислового комплексу, зорієнтувавши його на розвиток наукоємних видів продукції для відповідних галузей інфраструктури - новітніх засобів зв'язку, високошвидкісного пасажирського транспорту, медичної, особливо діагностичної техніки, телекомунікаційного устаткування, енергозберігаючого обладнання, приладів контролю витрачання енергоносіїв, устаткування для використання нетрадиційних джерел енергії, будівельної індустрії, агропромислового комплексу, на виробництво екологозахисної техніки.

У машинобудівному комплексі здійснити заходи для нарощування обсягів виробництва та експорту наукоємної, конкурентоспроможної продукції, зокрема:

1. Провести структурну перебудову машинобудівного і військово-промислового комплексу (ВПК) шляхом забезпечення керованості конверсійними процесами, реструктуризації підприємств з виділенням спеціальних виробництв, реформування відносин власності із залученням стратегічних інвесторів:

здійснити протягом 1996-1998 років реструктуризацію понад 100 підприємств з виділенням спецвиробництв, передусім таких, як концерн "Азовмаш", завод імені Петровського, виробниче об'єднання імені Артема, виробниче об'єднання "Завод імені Малишева", Павлоградський хімічний завод, ВО "Південмаш", завод "Радар" тощо;

створити близько 40 промислово-фінансових груп, холдингових компаній, зокрема промислово-фінансові групи "Українські авіамотори" на базі ВАТ "Мотор-Січ", "Український автобус" - на базі ВАТ "ЛАЗ", холдингові компанії "Артем", "Реле і автоматика", "Топаз" та інші. Завершити створення спільного підприємства з виготовлення легкових автомобілів на базі ВАТ "АвтоЗАЗ" із залученням провідних іноземних фірм;

завершити реформування відносин власності на близько 800 підприємствах і в організаціях, приватизація яких перебуває на різних етапах;

за рахунок продажу акцій близько 90 підприємств, що приватизуються за індивідуальними планами, в наступні два роки залучити стратегічних інвесторів для модернізації і реконструкції їх виробництв для випуску наукоємної конкурентоспроможної експортної продукції;

переглянути перелік підприємств машинобудівного комплексу і ВПК, які не підлягають приватизації, скоротити їхню кількість на 30 відсотків за рахунок вилучення з їх складу окремих виробництв, що виготовляють спецтехніку та продукцію оборонного призначення;

за рахунок розвитку кооперованих зв'язків між підприємствами галузі, зокрема централізації енерго- та матеріаломістких виробництв (ливарних, ковальсько-пресових, термічних тощо) закрити протягом наступних років 126 неперспективних та збиткових виробництв і цехів.

2. Реорганізувати науково-технічний потенціал машинобудування і ВПК, створити єдину галузеву систему науково-дослідних, конструкторсько-технологічних і проектних установ і організацій.

3. Забезпечити організацію виробництва оборонної продукції та спеціальної техніки на підприємствах військово-промислового комплексу згідно з відповідними програмами за замкнутим циклом з доведенням питомої ваги власного виробництва до 50 відсотків у 2000 році, зокрема виробництва бронетанкової техніки, боєприпасів, радіоелектронного озброєння та військово-транспортної авіації.

4. Скоротити обсяги мобілізаційних потужностей та мобілізаційних резервів згідно з Державною програмою розвитку озброєнь і військової техніки. З цією метою завершити розроблення нового плану розрахункового року. За рахунок цього зменшити мобілізаційні резерви майже в два рази, а вилучені кошти спрямувати на збільшення обсягів виробництва продукції.

5. Забезпечити розвиток наукоємних конкурентоспроможних виробництв, з цією метою:

завершити у 1996 році будівництво льотного зразка літака Ан-70 і розпочати комплекс випробувань. Забезпечити серійний випуск літаків починаючи з 1998 року;

до кінця 1996 року із залученням іноземних інвестицій завершити будівництво першого дослідного зразка літака Ан-140 та у першому півріччі 1997 р. здійснити його льотні випробування, сертифікацію і у 1999 році розпочати серійний випуск;

забезпечити умови для поставки на експорт літаків Ан-74 за укладеними контрактами на 1997 і 1998 роки;

забезпечити виконання проекту "Морський старт" щодо створення ракетно-космічного комплексу морського базування та "Глобалстар" щодо створення мобільної системи супутникового зв'язку. Його реалізація дасть можливість оздоровити економічний стан підприємств ракетно-космічного комплексу, забезпечити завантаження спеціалізованих потужностей КБ "Південне" та ВО "Південмаш", що сприятиме створенню у найкоротші терміни триступеневого варіанта ракети-носія "Зеніт", який значно розширить сферу його застосування та підвищить конкурентоспроможність на світовому ринку.

6. На виконання Національної програми розвитку суднобудування до 2000 року забезпечити відповідно до замовлень створення і будівництво суден різного класу, призначених для внутрішніх потреб і реалізації на експорт. З цією метою:

опрацювати і впровадити комплекс заходів щодо зниження собівартості будівництва суден, застосування на суднах вітчизняного комплектуючого обладнання і матеріалів. Збільшити до 2000 року використання вітчизняної продукції машинобудування, металевих виробів з 30 до 60 відсотків, а морського приладобудування - з 28 до 70 відсотків;

розробити систему фінансування будівництва суден на консорціальній основі з використанням коштів замовника, кредитів вітчизняних та іноземних банків.

7. Збільшити випуск обладнання для реконструкції телефонних мереж загального користування на базі систем С-32, цифрових систем передачі ІКМ 30-С4, ІКМ 120-4.5, які виготовляються акціонерною холдинговою компанією "Дніпровський машинобудівний завод", Запорізьким ВО "Радіоприлад", Харківським заводом імені Т.Г. Шевченка, Хмельницьким ВАТ "Завод Нева", Черкаським заводом телеграфної апаратури шляхом залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, а також власних коштів підприємств, що дасть можливість забезпечити середню економію із розрахунку на один абонентський номер кабелю в 8 разів, капітальних вкладень - у 2 рази, виробничих площ - у 2 рази, електроенергії - у 2 - 3 рази.

8. Надати підтримку у створенні спільного підприємства на базі виробничого об'єднання "Луганськтепловоз", Дніпропетровського електровозобудівного об'єднання разом з німецькими фірмами та за рахунок іноземних інвестицій освоїти виробництво пасажирських вагонів, дизель- та електропоїздів, електровозів.

Це дасть змогу починаючи з 1999 року випускати до 250 пасажирських вагонів, 214 вагонів дизель- та електропоїздів, щорічно використовувати 80 відсотків потужностей цих підприємств, забезпечити роботою понад 20 тис. працюючих, а також щорічно заощаджувати близько 32 млн. доларів США на закупівлю рухомого складу за імпортом.

9. Збільшити випуск високоточного обладнання на підприємствах ВАТ "Мікрон" (м.Одеса), ВАТ "Одеський завод фрезерних верстатів", Харківський завод шліфувальних верстатів, Краматорський завод важкого верстатобудування, Дніпропетровський завод важких пресів, Бердичівський верстатобудівний завод. Річна економія валютних коштів завдяки освоєнню такої продукції становитиме близько 20 млн. доларів США.

10. Продовжити виконання Національної програми виробництва технологічних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах створення і виробництва тракторів, машин для вирощування, збирання і зберігання зерна, цукрових буряків, кукурудзи, соняшника та інших технічних культур, а також задоволення потреб АПК у запасних частинах, вузлах і агрегатах. З цією метою освоїти виробництво понад 120 найменувань вітчизняної конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки; вдосконалити конструкції, підвищити надійність та ефективність існуючих машин.

Реалізацію заходів здійснити за рахунок власних коштів підприємств, залучення зарубіжних і вітчизняних інвестицій.

За такими напрямами, як важке машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна промисловість, приладобудування та оборонна промисловість очікується надходження від експорту в 1996 році близько 425 млн. доларів США. За рахунок нарощування обсягів конкурентоспроможної продукції у найближчі три роки надходження від експорту прогнозуються у сумі 4,8 млрд. доларів США, у тому числі у 1997 році - близько 1 млрд. доларів США, у 1998 р. - понад 1,5 млрд. і в 1999 році - 2, 3 млрд. доларів США.

Перед металургійним комплексом стоять такі першочергові завдання:

1. Внести на розгляд Верховної Ради України Програму розвитку гірничо-металургійного комплексу України. Розширити сировинну базу металургії за рахунок збільшення обсягів та результативності геологорозвідувальних робіт щодо пошуку руд чорних та кольорових металів, золота, рідкісноземельних металів, нікелю, хрому, молібдену. Переобладнати та реконструювати гірничо-транспортні схеми, кар'єри та збільшити обсяги робіт з вилучення корисних копалин. Освоїти нові технології та види продукції за рахунок коштів підприємств, іноземних інвестицій, залучення інвестицій шляхом додаткової емісії акцій, використання кредитів комерційних банків та концентрації матеріальних і фінансових ресурсів. У найближчі рік - півтора:

наростити потужності, що працюють за технологією безперервного розливання сталі, з 16 до 23 відсотків загального обсягу виробництва, що забезпечить економію сировини, паливно-енергетичних ресурсів і дасть щорічний ефект 80 млн. гривень;

здійснити у 1996 - 1997 роках відновлення виробництва губчастого титану на існуючому обладнанні з доведенням потужності до 8 тис. тонн на рік;

освоїти 37 видів нової конкурентоспроможної металургійної продукції;

здійснити до кінця 1996 року підготовку і техніко-економічне обгрунтування об'єднання металургійного комбінату "Криворіжсталь", Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату та Криворізького коксохімічного заводу в єдиний господарський комплекс з метою створення завершеного технологічного циклу (руда-кокс-прокат). Це дасть можливість сконцентрувати амортизаційні відрахування на реконструкції застарілих виробництв, знизити собівартість продукції;

розробити техніко-економічне обгрунтування створення металургійних компаній із завершеним технологічним циклом різних організаційно-правових форм, у тому числі компаній зі змішаною формою власності, за участю підприємств гірничорудного, коксохімічного, металургійного виробництва та виробництва вогнетривів;

продовжити роботу щодо створення акціонерного товариства за участю іноземних учасників для завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОРу).

2. У 1997 - 1998 роках провести роботу щодо створення з іноземними виробниками ряду господарських структур, зокрема: алюмінієвої компанії; об'єднання з розробки і випуску обладнання для виробництва хімічних волокон "Формаш"; компанії з виробництва і постачання труб великого діаметра для нафтогазопроводів; промислово-фінансової групи з виробництва титану і титанового прокату.

3. Завершити реконструкцію і впровадження нових технологій на металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (стани 250-1 та 250-6).

4. Створити потужності для виробництва нарізних труб нафтового сортаменту та труб з антикорозійним покриттям на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" та АТ "Конінмет". Це дасть змогу отримати 200 тис.тонн труб нафтового сортаменту, а також до 150 тис.тонн труб з покриттям (водогазопровідних) з подовженим терміном використання для комунального господарства.

Підприємства хімічної промисловості зорієнтувати на задоволення попиту сільськогосподарських товаровиробників у мінеральних добривах та засобах захисту рослин, підприємств легкої промисловості - у сировині та компонентах. З цією метою передбачається:

1. Реалізувати програму оновлення виробництва калійних добрив на Стебницькому державному підприємстві "Полімінерал" та Калуському ВАТ "Концерн Оріана", що сприятиме збільшенню їх виробництва у 2000 році до 380 тис.тонн на рік і зменшенню залежності від імпорту з Республіки Білорусь.

Освоїти у 1996 - 1997 роках виробництво поліетилену низького тиску потужністю 100 тис. тонн на рік в Калуському ВАТ "Концерн Оріана" для більш повного задоволення потреб споживачів країни в пластмасах.

2. Впровадити у виробництво фосфорних добрив у найближчі 3 роки африканські фосфорити, що дасть можливість знизити ціни на зазначені добрива на 5 - 7 відсотків.

3. Здійснити заходи щодо енергозбереження у виробництві азотних і фосфорних добрив та сировини для них (аміаку, азотної і фосфорної кислот), що дасть змогу зменшити щорічні витрати природного газу на 310 млн.куб.метрів та електроенергії на 260 млн.кВт.год.

4. Прискорити розвиток вітчизняного виробництва хімічних засобів захисту рослин з імпортних компонентів, що дасть можливість забезпечити потреби внутрішнього ринку на 70 відсотків та зменшити щорічні витрати на закупівлю готових імпортних засобів на 40 млн. доларів США.

5. Збільшити видобуток ільменіту на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті з доведенням потужності до 360 тис. тонн на рік з метою забезпечення виробництва пігментного двоокису титану на Сумському ВО "Хімпром" та Кримському ВО "Титан" за рахунок іноземних інвестицій та власних коштів підприємства.

6. Створити на ряді підприємств установки напівпродуктів для забезпечення виробництва полістиролу, поліізоціанату, поліефірів, товарів побутової хімії, лікарських препаратів, барвників, компонентів для гумотехнічних виробів, стабілізаторів і модифікаторів, стеаринової кислоти.

7. Створити комплекс з виробництва українських шин із включенням до його складу Сєверодонецького об'єднання "Азот", ВАТ "Чернігівське підприємство хімволокно", ВО "Білоцерківшина" та Житомирський завод хімволокна, що забезпечить збереження понад 3000 робочих місць, щорічний випуск близько 5 млн. шин різного призначення (для легкових, вантажних автомобілів та для кар'єрних самоскидів) на загальну суму більш як 382 млн. гривень, в тому числі на експорт - близько 110 млн.доларів США.

У легкій промисловості здійснити заходи щодо стабілізації роботи підприємств, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції шляхом залучення кредитів, вітчизняних та іноземних інвестицій для використання їх у таких пріоритетних напрямах:

1. Протягом 1996 - 1998 років освоїти технологію поглибленої переробки льону (котонізацію) на бавовнопрядильних підприємствах і збільшити виробництво високоякісних тканин, пряжі, трикотажних виробів та медичної вати із застосуванням котонізованого волокна. Довести обсяги переробки котонізованого лляного волокна до 3 тис. тонн у 1998 році, що дасть змогу скоротити валютні витрати на імпорт бавовни на 5 млн. доларів США щорічно.

2. Освоїти виробництво сучасних видів сорочкових бавовняних і змішаних тканин шляхом технічного переоснащення цехів Луцького шовкового комбінату "Волтекс", Дарницького шовкового комбінату (АТ "Дарна") та Черкаського шовкового комбінату, що дасть змогу відмовитися від імпорту таких тканин та збільшити надходження до бюджету на 14 млн. гривень щорічно.

3. В 1996 - 1997 роках освоїти виробництво спеціальних тканин підвищеної комфортності для виготовлення одягу для школярів на Чернігівському текстильному комбінаті "Чексил" та Луцькому шовковому комбінаті "Волтекс" і забезпечити потребу швейних підприємств у таких тканинах.

4. Завершити реконструкцію Луцького заводу синтетичних шкір (ВАТ "Синтетика") та організувати виробництво високоякісних синтетичних шкір на тканій і нетканій основі для взуттєвої, шкіргалантерейної, меблевої, автомобілебудівної галузей у кількості 5,3 млн.кв. метрів на рік, а також налагодити випуск спеціальних взуттєвих устілочних картонів обсягом 6,8 тис. тонн на рік. Це сприятиме скороченню імпорту в Україну таких матеріалів на суму 5 млн.доларів США щорічно.

5. Забезпечити збільшення обсягів виробництва нових видів еластичних хромових шкіртоварів для виробництва взуття та одягу на 100 млн. кв. дециметрів за рахунок реконструкції та модернізації виробничих потужностей Васильківського шкіряного заводу, Вознесенського шкіряного підприємства (ЗАТ "Возко") та Київського шкіряного підприємства (ЗАТ "Чинбар").

6. Максимально скоротити виробництво текстильних матеріалів, трикотажних, швейних виробів і взуття застарілих структур і моделей та тих, що мають підвищену матеріаломісткість.

7. Протягом 1996 - 1998 років створити 8 спільних підприємств з випуску натуральних шкір, одягу та взуття підвищеного попиту. Організувати спільне підприємство із залученням іноземного капіталу по виготовленню поліуретанових композицій для взуттєвого виробництва на базі колективного взуттєвого підприємства "Київ", що дасть змогу скоротити імпорт цієї сировини на 7 млн. доларів США щорічно.

8. З метою підвищення керованості галуззю та відповідальності керівників підприємств за результати господарської діяльності переглянути умови контрактів та договорів оренди, передбачивши в них звільнення керівників у разі незабезпечення своєчасного внесення платежів до бюджету і допущення значної заборгованості у заробітній платі, а також у разі зменшення обсягів виробництва.

У деревообробній промисловості здійснити заходи щодо стабілізації виробництва. З цією метою:

1. Завершити протягом 1997 - 1998 років будівництво на Кам'янсько-Бузькому заводі та лісокомбінаті "Осмолода" потужностей з виготовлення деревностружкових плит на імпортному устаткуванні загальним обсягом 220 тис. куб. метрів на рік.

2. Здійснити в 1997 - 1998 роках технічне переоснащення паркетного виробництва на Ківерцівському та Київському деревообробних комбінатах, Івано-Франківському лісокомбінаті.

3. Освоїти в 1997 році на Івано-Франківському лісокомбінаті виробництво стрічкових пил потужністю 80 тис. погонних метрів.

4. Створити протягом 1997 - 1998 років у деревообробній промисловості 5 спільних підприємств по випуску товарів народного споживання та продукції з деревини підвищеного попиту.

У будівельному комплексі забезпечити реалізацію таких заходів:

1. Створити нормативну базу у будівництві та промисловості будівельних матеріалів, зорієнтовану перш за все на створення умов для безпечного проживання людей, захист навколишнього середовища, підвищення якості будівельної продукції та мінімізацію енергоспоживання.

Підвищити ефективність використання державних капітальних вкладень шляхом укладення починаючи з 1997 року підрядних контрактів на спорудження об'єктів за рахунок державних капітальних вкладень виключно за результатами конкурсів (тендерів).

2. Активізувати роботу щодо переведення вітчизняних підприємств промисловості будівельних матеріалів і конструкцій на споживання сировини українських родовищ, збільшення обсягів застосування відходів виробництва і супутніх продуктів.

3. Провести структурну перебудову у будівельному комплексі шляхом реструктуризації підприємств промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії, технічного переоснащення виробничої бази будівельного комплексу.

4. Завершити у 1997 році реконструкцію з введенням потужностей з випуску керамічної плитки на Слов'янському керамічному комбінаті, мінераловатних плит підвищеної жорсткості - на Алчевському комбінаті будівельних матеріалів, покрівельного матеріалу з пластиковою поверхнею - на Харківському деревообробному комбінаті, легких металевих конструкцій комплектної поставки - на Кам'янець-Подільському ВАТ "Модуль", карбіду кальцію та випаленого вапна - на ВАТ "Запорізький завод металоконструкцій", гіпсового каменю - на ВАТ "Деконський комбінат будівельних матеріалів".

5. Проводити єдину державну технічну і містобудівну політику у галузі будівництва, зокрема у забудові міст і населених пунктів, інженерному забезпеченні їх розвитку, захисті територій від природних і техногенних шкідливих впливів, у розвитку архітектури та соціальної інфраструктури.

У транспортному комплексі за рахунок гнучкої тарифної політики, концентрації амортизаційних відрахувань, кредитів та об'єднання частини коштів місцевих бюджетів, виходячи із загальнодержавної потреби розвитку транспортно-дорожнього комплексу, здійснити заходи для збільшення обсягів вантажних і пасажирських перевезень. З цією метою:

1. Впровадити нові технології капітально-відновного ремонту рухомого складу для потреб транспортно-дорожнього комплексу України, передусім пасажирських вагонів, дизель- та електропоїздів, автобусів та інших транспортних засобів. Довести його до рівня не менш як 800 автобусів, 160 пасажирських вагонів; здійснювати капітальний ремонт не менш як 1000 кілометрів залізничної колії на рік.

2. Запровадити систему лізингової форми придбання рухомого складу, перш за все автобусів, трамваїв, тролейбусів, вагонів, повітряних суден.

3. Створити умови для здійснення перевезень не менш як 70 відсотків експортно-імпортних вантажів національними перевізниками.

4. Впровадити механізм адресної доплати окремим категоріям населення замість безкоштовного проїзду на транспорті.

5. Спрямувати фінансові і виробничі ресурси насамперед на ремонт і утримання мережі доріг загального користування, забезпечивши у 1997 році ремонт не менш як 17 тис. кілометрів автодоріг та реконструкцію 30 кілометрів доріг І категорії на основних магістральних напрямках (Київ - Одеса, Київ - Чоп, Київ - Харків).

6. Забезпечити переведення п'ятнадцяти дільниць залізничного транспорту на електричну тягу.

7. Продовжити структурну перебудову транспортно-дорожнього комплексу, передбачивши постійну реорганізацію відділків залізниць у підприємства по перевезенню вантажів і пасажирів та створення госпрозрахункових технічних служб залізниць, акціонування авіакомпаній, обгрунтоване виділення відповідно до вимог міжнародних правил діяльності авіаційного транспорту (ІКАО) аеропортів із складу авіапідприємств і передачу автотранспортних підприємств, що виконують міські перевезення пасажирів, до комунальної власності. Приділити особливу увагу забезпеченню безпеки руху на всіх видах транспорту.

8. Забезпечити необхідні умови для створення і розвитку транспортних коридорів України, входження їх до міжнародної транспортної системи.

9. Вжити заходів щодо стабілізації роботи морського транспорту, оновлення флоту та підвищення ефективності його експлуатації, поліпшення технічного стану внутрішніх водних шляхів, у тому числі української частини р. Дунай.

У галузі зв'язку передбачається:

1. Завершити формування мережі міжнародного та міжміського телефонного зв'язку з переходом на цифрові системи як найбільш ефективні та прибуткові.

Забезпечити розвиток мережі сільського телефонного зв'язку за рахунок залучення інвестицій та частини доходів від надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку.

2. Продовжити будівництво магістральних волоконно-оптичних ліній зв'язку. Забезпечити участь України у міжнародних проектах будівництва транс'європейських ліній, а також ліній в басейні Чорного моря.

3. Створити загальноукраїнські мережі сотового (стільникового) зв'язку з підключенням до Європейської мережі.

Запровадити цифрову систему сотового мобільного зв'язку стандарту GSM.

Розширити впровадження нових видів послуг зв'язку - пейджинг, транкинг тощо.

4. Створити зонально-вузлові центри обробки пошти, оснастити робочі місця для надання послуг з використанням електронного обладнання і побудувати на його основі автоматизовану інформаційну систему. Реорганізувати та оптимізувати перевезення поштових відправлень із застосуванням сучасних економних видів транспорту.

Реалізувати проекти перебудови поштового зв'язку України в рамках стратегії Всесвітнього поштового союзу.

5. Завершити встановлення в усіх обласних центрах сучасних цифрових автоматичних міжміських телефонних станцій. На кінець 1999 року збільшити ємність місцевих телефонних мереж на 1,5 млн.номерів та довести їх щільність до 22 телефонів на 100 жителів.

6. Завершити реалізацію міжнародного проекту "ІТУР" та взяти участь у реалізації транснаціональних проектів BSFOCS (Чорноморська волоконно-оптична кабельна система), TEL (Транс'європейські лінії), TAE (Трансазіатсько-Європейська волоконно-оптична кабельна система).

7. Здійснювати програму розвитку галузі та забезпечувати функціонування діяльності державних підприємств зв'язку за рахунок власних фінансових джерел, банківських кредитів, залучення коштів юридичних та фізичних осіб на договірних засадах та реалізації цінних паперів (облігацій, акцій тощо).

Стан справ з енергозабезпеченням країни постійно перебуває в центрі уваги Кабінету Міністрів України. З початку 1996 року вже вжито ряд заходів, спрямованих на стабілізацію роботи вугільної галузі, реструктуризацію та розвиток електроенергетики, впорядкування газопостачання промисловості та населення, відпрацювання схеми розрахунків за енергоносії та більш раціональне енергоспоживання.

Відродження вітчизняного виробництва, життєзабезпечення населення залежатиме у найближчій перспективі та у майбутньому від стабільної роботи паливно-енергетичного комплексу.

Враховуючи особливу роль і місце вугільної промисловості в економіці та реалізації завдань структурної перебудови народного господарства, з метою виходу галузі з глибокої кризи забезпечити її державну підтримку. Активізувати роботу, пов'язану з виконанням Указу Президента України, відповідних рішень Кабінету Міністрів України щодо реформування галузі, реструктуризації вугледобувних підприємств, з посиленням контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів.

З цією метою передбачається:

1. Здійснити корпоратизацію шахт першої групи (76 шахт), які не будуть отримувати підтримку з бюджету, та частину шахт другої групи (105 шахт), що матимуть змогу протягом одного року підвищити рівень рентабельності, достатній для переходу до першої групи. Організувати на їх базі 15 державних холдингових компаній, кінцевою метою яких стане видобуток, переробка та реалізація готової вугільної продукції. Включити до їх складу вуглезбагачувальні фабрики, підприємства збуту, технологічного транспорту і зв'язку, енергозабезпечення.

2. Розробити в Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Волинській областях спеціальні програми пом'якшення соціальних наслідків реструктуризації шахт, спрямовані на забезпечення соціального захисту робітників, які звільняються, та їх працевлаштування.

3. Забезпечити укладення трудових угод з директорами шахт другої і третьої груп, в яких передбачатиметься встановлення з січня 1997 року рівня заробітної плати залежно від фінансових показників діяльності, а також від рівня дебіторської та кредиторської заборгованості на початок і кінець відповідного періоду.

4. Здійснити додаткові заходи щодо припинення спаду видобутку вугілля із забезпеченням його обсягу на рівні 80 млн. тонн за рік шляхом підвищення навантаження на одну лаву більш як на 20 відсотків, збільшення з 23 до 48 кількості лав з видобутком на добу 1000 і більше тонн.

Забезпечити в 1996 році - першому півріччі 1997 р. на діючих шахтах облаштування 93 лав механізованими комплексами, що дасть змогу наростити потужності механізованого видобутку вугілля на 3,9 млн. тонн у розрахунку на рік.

5. Державне фінансування капітального будівництва здійснювати в основному для підвищення рівня використання потужностей на діючих шахтах першої групи. Будівництво нових шахт за рахунок державного бюджету проводити тільки в рамках Національної енергетичної програми і на підставі техніко-економічного обгрунтування, що затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

6. Передбачити реалізацію програми підвищення технічного рівня засобів механізації очисних і підготовчих робіт на основі прогресивних конструкторських рішень та технологій на 1997 - 1999 роки з обсягом фінансування 100 млн. гривень за рахунок кредитних ресурсів, у тому числі іноземних, шляхом створення спільного виробництва гірничого обладнання на заводах вітчизняного машинобудування. Це має забезпечити підвищення надійності машин та приріст на цій основі видобутку вугілля не менше 1 млн. тонн на рік.

7. Продовжити передачу об'єктів соціальної сфери на баланс місцевих органів влади з вишуканням відповідних коштів.

Запровадити моніторинг соціальних наслідків реструктуризації підприємств галузі, широку участь громадськості для забезпечення необхідного діалогу між заінтересованими сторонами.

8. Збудувати у вугільній галузі із залученням іноземних інвестицій протягом 1997 - 2000 років малий теплоенергетичний комплекс потужністю 90 МВт на базі нині збиткових шахт Кіровська-Західна і ЦЗФ "Колосниківська" з використанням енергетичного вугілля і відходів вуглезбагачення, що дасть змогу окупити витрати за 3,8 року.

9. Розробити ТЕО на будівництво Верхньодніпровського паливно-енергетичного і хіміко-технологічного комплексу у складі вугільного розрізу потужністю 4 - 5 млн. тонн вугілля за рік; ТЕС потужністю 480 - 670 МВт; заводу гірничого воску потужністю 22 - 25 тис. тонн продукції за рік і 60 тис. тонн вуглелужних реагентів, а також підприємств для утилізації відходів виробництва з отриманням будівельних матеріалів, сірчаної кислоти та інших компонентів.

У сфері електроенергетики передбачається:

1. Забезпечити збереження єдиної енергосистеми країни шляхом ефективної діяльності підприємства "Енергоринок", створеного на базі Національного диспетчерського центру електроенергетики та його регіональних диспетчерських центрів, функціонування Державної електричної компанії та магістральних електричних мереж без їх приватизації.

2. Впровадити ринкове формування тарифу на електричну енергію за рахунок конкуренції між створеними генеруючими компаніями теплових станцій, а також енергокомпанії атомних станцій, яка має бути створена.

3. Оптимізувати режим навантаження енергообладнання за рахунок диспетчеризації енергоблоків згідно з правилами енергоринку за мінімальними ціновими заявками.

4. Прискорити приватизацію енергопостачальних та генеруючих компаній галузі на умовах некомерційних конкурсів. Це дасть змогу отримати додатково на розвиток галузі до 3 млрд. гривень.

5. Забезпечити підключення енергетичної системи до паралельної роботи з енергетичною системою Росії, підвищити надійність роботи теплових електростанцій (ТЕС) шляхом збільшення обсягів використання російського давальницького палива. Це дасть змогу, по-перше, значно підвищити надійність української енергосистеми за рахунок підвищення частоти з 49,2 - 49,3 Гц до 49,6 - 49,8 Гц, по-друге, відкриє можливість паралельної роботи із східноєвропейськими країнами (Болгарією і Румунією), що сприятиме збільшенню експорту електроенергії з України, а також транзиту її з Росії, по-третє, забезпечить більш повне завантаження українських ТЕС з поліпшенням їх техніко-економічних показників.

Збільшення виробництва електроенергії на давальницькому паливі (близько 400 - 800 млн.кВт.год на місяць) дасть можливість зменшити собівартість електроенергії генеруючих компаній внаслідок розподілу умовно-постійних витрат ТЕС на більший обсяг виробництва та прискорити темпи накопичення вугілля на складах електростанцій.

Транзит електроенергії через електричні мережі України збільшиться до 6-8 млрд. кВт.год щорічно, внаслідок чого електроенергетика одержить близько 15 млн. доларів США додаткових надходжень за рік.

6. Продовжити будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції з метою зменшення пікових навантажень енергоспоживання.

7. Здійснити реабілітацію енергоблоків теплових електростанцій з підвищенням їх потужності та коефіцієнта корисної дії, впровадити нові технології спалювання вугілля на ТЕС, у тому числі в котлах з циркулюючим киплячим шаром. Зокрема, забезпечити:

маловитратну повузлову реконструкцію 3-х блоків по 280 МВт Криворізької ТЕС. Строк реалізації проекту - 1998 рік. Обсяг фінансування - 250 млн. доларів США, з яких 170 млн.доларів США - за рахунок кредиту Світового банку, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Бурштинської ДРЕС шляхом повузлової реконструкції та виконання заходів згідно з вимогами кадастру UCPTE. Строк - 2000 рік, обсяг фінансування - 123,2 млн. гривень за рахунок власного прибутку;

реабілітацію вугільного енергоблока 175 МВт Старобешівської ДРЕС шляхом заміни котла. Строк реалізації проекту - 1999 рік, фінансування - 164 млн. доларів США, з яких 110 млн. доларів США - кредит ЄБРР, 25 млн. доларів США - фінансування іноземних і вітчизняних інвесторів, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію вугільного енергоблока 285 МВт Зміївської ТЕС шляхом установки арочної топки. Строк реалізації проекту - 1999 рік, фінансування - 100 млн. доларів США, з яких 70 млн. доларів США - кредит концерну "Сіменс", решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Луганської ТЕС шляхом установки 2-х котлоагрегатів і турбіни. Строк реалізації проекту - 1999 - 2000 роки, фінансування - 110 млн. доларів США, з яких 90 млн. доларів США - кредит Світового банку, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Придніпровської ТЕС шляхом заміни застарілого обладнання двома котлоагрегатами і турбіни. Строк реалізації проекту 1998-1999 роки, фінансування - 95 млн. доларів США, з яких 80 млн. доларів США - кредит "Чехполу", решта - за рахунок власного прибутку.

Реалізація цих проектів збільшить потужність ТЕС, продовжить строк дії обладнання на 15 - 30 років, поетапно зменшить використання газомазутного палива на підсвічування горіння вугілля від 140 тис. тонн умовного палива (на першому етапі) до 420 тис. тонн умовного палива (після завершення всієї програми) щорічно.

8. Здійснити до 2000 року консервацію 20 відсотків застарілих блоків потужністю 300 МВт, що зменшить витрати на обслуговування (експлуатацію, ремонт, амортизаційні відрахування) на 44 млн. гривень за рік.

9. Залучити кредити Світового та Європейського банків реконструкції та розвитку для збільшення обігових коштів енергопідприємств (відповідно 315,7 млн. і 55,9 млн. доларів США). При цьому максимальна надбавка до оптового тарифу на електроенергію для погашення кредиту становить для НДЦ до 0,01 цента/кВт.год, для генеруючих компаній - до 0,06 цента/кВт.год. Поповнення обігових коштів генеруючих компаній дасть можливість зменшити оптовий тариф майже на 0,1 цента/кВт.год.

10. Здійснити заходи щодо організації роботи з керівниками галузі, якими передбачити внесення змін до контрактів з директорами з метою підвищення їх відповідальності за результати роботи підприємств (забезпечення своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, недопущення заборгованості у заробітній платі).

В атомній енергетиці в найближчі 2-3 роки передбачається розв'язати такі пріоритетні завдання:

1. Підтримувати безпеку енергоблоків АЕС шляхом їх модернізації, реконструкції та підтримання технічного стану відповідно до вимог національних і міжнародних нормативних документів з безпеки.

Реалізація першочергових програм підвищення безпеки на 1996 - 1998 роки потребує близько 616 млн. гривень, які вишукуватимуться за рахунок, як правило, власних коштів АЕС.

2. Продовжити будівництво енергоблоків N 2 Хмельницької АЕС і N 4 Рівненської АЕС з метою введення їх у дію в 1998 - 2000 роках за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку і банку "Євроатом", кредитів комерційних банків, прибутку станцій.

Абсолютна величина економії коштів від впровадження проекту добудови АЕС порівняно з різними варіантами розвитку ТЕС коливається від 300 до 940 млн. гривень.

3. Забезпечити максимальне використання потужностей атомних електростанцій за рахунок введення в дію додаткових ліній електропередачі.

Протягом 1996 - 1998 років ввести в дію додаткові передавальні лінії: ПЛ 750 кВ Південнодонбаська - Донбаська, ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС - Хмельницький, ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська з підстанцією Каховська.

4. Продовжувати освоєння Ватутінського, Мічурінського, Центрального та Новокостянтинівського родовищ урану.

5. Наростити потужності Придніпровського хімічного заводу з виробництва тетрафториду цирконію, ядерно-чистого цирконію та його сплаву, організувати промислове виробництво цирконієвого прокату на базі виробничих потужностей дослідного заводу Державного трубного інституту (м. Дніпропетровськ) та створити спільне підприємство для виробництва свіжого ядерного палива нової конструкції на підставі результатів міжнародного тендера та залучення іноземних інвестицій.

У нафтовій, газовій та нафтопереробній промисловості передбачається:

1. Забезпечити виконання програми "Нафта і газ України до 2010 року". Наростити сировинну базу нафти і газу за рахунок збільшення обсягів та результативності геолого-розвідувальних робіт щодо відкриття нових родовищ паливно-енергетичної сировини, поступового нарощування щорічних приростів запасів нафти з конденсатом, природного газу, а також метану з вугільних родовищ. Створити організаційні та економічні умови для збільшення видобутку нафти і газу та ефективнішого використання нафтової сировини, забезпечення надійності газопостачання власних споживачів та транзиту природного газу до інших країн. Для чого необхідно:

удосконалювати систему рентних платежів, створивши умови для фінансування нафтової та газової промисловості за рахунок власних джерел, що дасть змогу в 1996 - 1997 роках довести видобуток до 4,2 млн. тонн нафти і 18,2 млрд.куб. метрів газу, а в подальшому збільшити видобуток у 2000 році відповідно до 4,8 млн.тонн і 19 млрд.куб.метрів;

ввести в експлуатацію за рахунок коштів підприємств, вітчизняних та іноземних інвестицій у 1996 році 90, а в 1997 році - 105 нафтових і газових свердловин, протягом 1996-1997 років - 19 установок з підготовки та збирання нафти і газу, зокрема Анастасіївську, Гусятинську та Ставищенську компресорні станції;

здійснити за рахунок власних коштів підприємств та залучення іноземних інвестицій заміну 50 газоперекачувальних агрегатів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії, у тому числі в 1996-1997 роках - 22 агрегати, що дасть змогу економити до 0,5 млрд.куб.метрів природного газу на рік, підвищити продуктивність газотранспортної системи на 10 млрд.куб.метрів;

одержати в 1997 році за рахунок впровадження ефективних технологій підвищення нафтоконденсатовилучення на родовищах України, особливо з важковидобувними запасами, обсягом 250 тис.тонн нафти та газового конденсату;

реалізувати в 1997 - 1998 роках програму структурної перебудови нафтогазового комплексу. Створити вертикально інтегровані компанії з повним технологічним циклом - від видобутку нафти і газу до реалізації продукції, що забезпечить ринкові умови діяльності підприємств галузі в реалізації програми "Нафта і газ України до 2010 року" та програми освоєння вуглеводневих ресурсів шельфів Чорного та Азовського морів.

2. Продовжити будівництво першої черги морського нафтоперевалочного комплексу (терміналу) у районі м. Одеси з метою підвищення надійності постачання нафти, диверсифікації джерел надходження її в Україну. Для цього необхідно освоїти капітальні вкладення на суму 440 млн. гривень за рахунок коштів акціонерів та іноземних інвестицій, розпочати в 1997 році будівництво нафтопроводу Южне-Броди.

Реалізація заходів сприятиме збільшенню починаючи з 1999 року завантаженості Херсонського та Одеського нафтопереробних заводів і поліпшенню ситуації на українському ринку нафтопродуктів.

3. Ввести в дію у 1997 - 2000 роках за рахунок коштів підприємств та залучення іноземних інвестицій комплекси глибокої переробки нафти, а саме: гідроочищення дизельного пального потужністю 1,5 млн.тонн - АТ "Херсоннафтопереробка", виробництва неетильованого бензину - АТ "НПК-Галичина", каталітичного крекінгування сировини потужністю 1 млн.тонн - АТ "Нафтохімік Прикарпаття", що дасть змогу підвищити якість та конкурентоспроможність вітчизняних нафтопродуктів.

4. Опрацювати пропозиції щодо відновлення виробничої діяльності АТ "ЛИНОС" під зобов'язання про погашення боргів підприємства.

Стратегічним завданням Кабінету Міністрів України є політика енергозбереження, потенціал якого становить 40 відсотків енергоспоживання.

Для реалізації широкомасштабної політики енергозбереження передбачається:

1. Здійснити комплекс економічних, правових та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення безумовних розрахунків споживачів за спожиті енергоресурси, запровадження економічного механізму скорочення питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.

2. Посилити відповідальність за безоплатне споживання газу (розкрадання) та протидію газозбутовим підприємствам при обмеженні (відключенні) боржників. Удосконалити схему забезпечення народного господарства і населення природним газом та розрахунків за нього. Відпуск газу здійснювати незалежно від категорії споживачів (промисловість, бюджетні організації, населення, комунально-побутові підприємства) тільки за умови внесення плати за нього.

3. Запровадити регулювання енергоспоживання у житловому секторі, обов'язковий облік витрат усіх видів енергоресурсів з розрахунками за фактичне енергоспоживання та контроль за дотриманням нормативних вимог.

4. Довести до установ і організацій бюджетної сфери норми питомих витрат електричної та теплової енергії. Встановити починаючи з 1997 року обсяги постачання електричної і теплової енергії бюджетним підприємствам та організаціям у межах коштів, передбачених кошторисом витрат бюджетних установ на зазначені цілі.

5. У нафтопереробній промисловості здійснити заходи, спрямовані на залучення іноземних кредитів для реконструкції діючих потужностей нафтопереробних заводів та закупівлі нафти, що дасть змогу збільшити глибину переробки з 53 до 75 відсотків, виробництво моторного пального у 1,5 раза, підвищити якість та конкурентоспроможність нафтопродуктів вітчизняного виробництва.

6. Впровадити турбодетандерні енергетичні установки з метою використання перепаду тиску природного газу для виробництва електроенергії на 10 газорозподільних станціях, що забезпечить річну економію 175 тис. тонн умовного палива, або 152 млн. куб. метрів природного газу.

7. Впровадити на спорудженні і ремонті теплотрас використання попередньо ізольованих труб, які мають удвічі кращі технічні характеристики ізоляції, зменшують утричі нормативно-експлуатаційні витрати за період їх експлуатації, забезпечують економію на прокладанні 1 кілометра ізольованих труб 23,8 тис. тонн умовного палива.