Угода між Україною та Королівством Іспанія про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах

Україна та Королівство Іспанія (далі - Сторони),

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фіскальним та соціальним інтересам Сторін, а також законним інтересам торгівлі;

вважаючи, що незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та інших небезпечних речовин становить небезпеку для здоров’я населення та для суспільства;

визнаючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та податків, що стягуються під час ввезення або вивезення товарів, та належного застосування засобів заборон, обмежень і контролю;

визнаючи, що зусилля, спрямовані на запобіганням порушенням митного законодавства та забезпечення правильного нарахування мита та податків, що стягуються під час ввезення та вивезення товарів, можуть бути більш ефективними завдяки співробітництву між їхніми митними адміністраціями;

враховуючи Рекомендації Ради митного співробітництва (на сьогодні - Всесвітня митна організація) про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року та її Резолюцію про безпеку та сприяння міжнародному торговому ланцюгу постачання від червня 2002 року;

враховуючи Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, укладеної 21 березня та 27 червня 2014 року, та Протокол II до неї про взаємну адміністративну допомогу в митних справах;

враховуючи Єдину конвенцію про наркотичні засоби (Нью-Йорк, 1961 рік), Конвенцію про психотропні речовини (Відень, 1971 рік) і Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (Відень, 1988 рік),

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

a) "митна адміністрація" означає:

в Україні - Державна митна служба України;

у Королівстві Іспанія - Міністерство фінансів, у рамках повноважень, що не належать до компетенції інших міністерств;

b) "митне законодавство" - закони та інші нормативно-правові акти Сторін щодо ввезення, вивезення та транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які регламентують справляння митними адміністраціями мита, податків, інших зборів або нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і контролю, забезпечені ними, включаючи незаконне переміщення наркотиків та інших товарів:

c) "порушення" - будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення такого законодавства;

d) "мито та податки" - всі мита та інші податки, що справляються при ввезенні (вивезенні) товарів;

e) "особа" - будь-яка фізична або юридична особа;

f) "запитуюча адміністрація" - митна адміністрація, яка робить запит про допомогу з митних питань;

g) "запитувана адміністрація" - митна адміністрація, яка отримує запит про допомогу з митних питань;

h) "контрольована поставка" - метод вивезення, транзиту або ввезення на територію однієї або кількох держав незаконно переміщених, або таких, які підозрюються в незаконному переміщенні наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та товарів групи ризику або їх замінників, за погодженням та під контролем компетентних органів цих Сторін, з метою виявлення осіб, які здійснюють порушення митного законодавства.

1. Митні адміністрації Сторін надають одна одній допомогу відповідно до цієї Угоди з метою сприяння легальному руху товарів та застосування митного законодавства для запобігання, розслідування та боротьби з порушеннями у цій сфері, а також для забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

2. Взаємна допомога в рамках цієї Угоди надається відповідно до законодавства запитуваної Сторони та в межах повноважень і наявних ресурсів запитуваної адміністрації.

3. Положення цієї Угоди не стосуються взаємної допомоги в кримінальних справах, яка здійснюється відповідно до законодавства Сторін та міжнародних договорів, укладених Сторонами.

4. Положення цієї Угоди не стосується прав та обов’язків Сторін, які визначені будь-якими іншими міжнародними договорами.

5. Ця Угода не стосується зобов’язань Іспанської Сторони відповідно до права Європейського Союзу стосовно її теперішніх та майбутніх обов’язків як держави-члена Європейського Союзу та будь-яких правових актів, які ухвалюються для виконання цих обов'язків, а також її теперішніх та майбутніх зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів між державами-членами Європейського Союзу.

1. За запитом запитуючої адміністрації, зализувана адміністрація надає будь-яку необхідну інформацію щодо:

a) правильного застосування митного законодавства та суттєвих змін у ньому;

b) правильного нарахування мита, особливо інформації стосовно визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів;

c) попередження, розслідування та протидії порушенням;

d) встановлення автентичності документів, поданих до митної адміністрації;

e) інших даних, що можуть допомогти митним адміністраціям в оцінці ризиків з метою контролю за додержанням митного законодавства та сприяння контролю, зокрема, щодо перевезення і відвантаження товарів, їх розташування, призначення, надання пільг.

2. За запитом запитуючої адміністрації, запитувана адміністрація, у разі можливості, здійснює особливий нагляд за:

a) особами, які відомі запитуючій адміністрації, як такі, що вчинили або підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства;

b) товарами, які переміщуються або зберігаються, щодо яких в запитуючої адміністрації є підозра, що вони призначені для незаконного ввезення на її територію;

c) транспортними засобами, про які відомо або які підозрюються у використанні при вчиненні порушень митних правил;

d) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що товари призначені для незаконного ввезення на територію запитуючої Сторони.

3. Митні адміністрації на запит здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка свідчить що:

a) товари, ввезені на територію однієї Сторони, були законно вивезені з території іншої Сторони;

b) товари, які вивезені з території однієї Сторони, були законно ввезені на територію іншої Сторони, з інформуванням про митні процедури, якщо вони застосовувались до товарів.

4. За запитом запитувана адміністрація відповідно до законодавства Сторони оповіщає або просить компетентні органи оповістити зацікавлених осіб, які проживають або перебувають на території запитуваної Сторони, про всі документи та рішення, на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, що надходять від запитуючої адміністрації.

Митні адміністрації надають одна одній допомогу без попереднього запиту, якщо вважають це необхідним для правильного застосування митного законодавства, зокрема, коли вони отримують інформацію щодо:

a) дій, які вважаються порушеннями митного законодавства;

b) нових засобів і методів, що застосовуються для вчинення таких дій;

c) товарів, про які відомо, що вони є об’єктом порушення митного законодавства при ввезенні, вивезенні, транзиті або будь-якій іншій митній процедурі, особливо щодо наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

1. Відповідно до законодавства Сторін їх митні адміністрації за взаємною згодою можуть застосовувати метод контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин та товарів групи ризику з метою викриття осіб, які причетні до незаконного переміщення таких наркотичних засобів, речовин та товарів, та їх затримання.

2. Нелегальні партії вантажів, щодо яких здійснюються контрольовані поставки, можуть бути затримані та відпущені для подальшого транспортування нелегальної партії вантажу без його вилучення або з вилученням повністю чи частково.

3. Рішення про реалізацію методу контрольованої поставки приймається у кожному конкретному випадку згідно із законодавством Сторін.

Митні адміністрації за власною ініціативою або на підставі запиту та без зволікань надають одна одній відповідну інформацію про дії, які свідчать або можуть свідчити про порушення митного законодавства на території однієї зі Сторін, у таких сферах:

a) переміщення зброї, боєприпасів, вибухівки та вибухових пристроїв;

b) переміщення культурних цінностей та антикваріату, які становлять значну історичну, культурну або археологічну цінність для будь-якої зі Сторін;

c) переміщення токсичних, ядерних та радіоактивних матеріалів, а також інших шкідливих для навколишнього середовища та здоров’я суспільства речовин;

d) переміщення товарів, на які нараховується значне мито та податки.

1. Запити відповідно до цієї Угоди здійснюються в письмовій формі та супроводжуються документами, які можуть виявитися необхідними для виконання таких запитів. У випадку термінової необхідності, коли немає можливості скласти їх у письмовій формі, запити можуть бути прийняті в усній формі, але мають бути невідкладно підтверджені у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті повинні містити таку інформацію:

a) назву запитуючої адміністрації;

b) захід, що запитується;

c) предмет запиту та його підставу;

d) відповідні закони та правові норми;

e) якомога повні та вичерпні дані про фізичних або юридичних осіб, стосовно яких проводиться розслідування, та, у разі наявності, інформацію про вид транспорту;

f) стислий виклад відповідних фактів та запитів, які вже були виконані.

3. Запити подаються державною мовою запитуваної адміністрації або англійською мовою.

4. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, може бути висунута вимога щодо його виправлення або доповнення, проте запобіжні заходи можуть бути застосовані.

1. Запити про допомогу та розслідування опрацьовуються та виконуються відповідно до законодавства Сторони, яка отримала запит.

2. Для виконання запиту про допомогу запитувана адміністрація діє в межах компетенції та наявних ресурсів, так само якби вона діяла на власні кошти або на запит інших органів тієї ж Сторони, шляхом надання наявної інформації, виконання відповідних запитів або шляхом організації їх виконання.

3. Якщо запит, отриманий адміністрацією, не належить до її компетенції, така адміністрація оперативно передає запит до відповідного органу, про що, за бажанням, повідомляється запитуюча адміністрація.

1. Уповноважені належним чином представники однієї Сторони можуть в особливих випадках, за письмовим погодженням з адміністрацією, яка отримує запит, на визначених нею умовах та відповідно до законодавства цієї Сторони бути присутніми під час виконання запитів на території іншої Сторони. Запити виконуються посадовими особами тієї Сторони, на території якої засвідчується виконання запитів, а посадові особи іншої Сторони можуть надавати та отримувати інформацію щодо цих запитів.

2. Якщо за умов, передбачених цією Угодою, посадові особи однієї Сторони присутні при виконанні запиту на території іншої Сторони, вони повинні в будь-який час бути в змозі надати документи, які підтверджують їх офіційний статус та ідентифікують їх особу. Вони не повинні носити форму чи вогнепальну зброю та несуть відповідальність за будь-які порушення законодавства Сторони, на території якої виконуються запити.

1. На умовах та в рамках, встановлених цією Угодою, у випадках, передбачених законодавством обох Сторін, та в межах їх компетенції митні адміністрації надають одна одній інформацію у формі документів, завірених копій документів, звітів тощо, які у них є у наявності.

2. Інформація та документи, зазначені в пункті 1 цієї статті, за погодженням з запитуваною адміністрацією та запитуючою адміністрацією у кожному конкретному випадку можуть бути замінені на дані в електронному чи будь-якому іншому вигляді для використання з цією ж метою.

1. Інформація, яка отримана відповідно до цієї Угоди, використовується виключно в цілях, які передбачені цією Угодою. Вона може використовуватись іншою Стороною для інших цілей лише за попередньою письмовою згодою митної адміністрації, яка підготувала зазначену інформацію, та з обмеженнями, визначеними цією адміністрацією.

2. Положення пункту 1 цієї статті не перешкоджають використанню інформації у будь-якому судовому чи адміністративному провадженні, порушеному в подальшому за недотримання митного законодавства.

3. Митні адміністрації у своїх доказових матеріалах, звітах і свідченнях та у судових провадженнях можуть використовувати як доказ інформацію, отриману відповідно до положень цієї Угоди.

4. Використання такої інформації як доказ у судах та її доказова цінність визначаються відповідно до законодавства Сторін.

1. Передача інформації з обмеженим доступом відповідно до цієї Угоди та її взаємна охорона здійснюється відповідно до законодавства Сторін. Така інформація вважається конфіденційною і на неї поширюється такий же рівень захисту згідно з відповідним національним законодавством, як на інформацію аналогічного роду запитуваної Сторони.

Обмін таємною інформацією в рамках цієї Угоди не здійснюється.

2. Персональні дані не передаються, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що передача чи використання таких даних суперечать законодавству однієї зі Сторін та, зокрема, якщо основні права людини можуть бути порушені. На відповідний запит Сторона, яка отримує інформацію, повідомляє Сторону, яка її підготувала, про спосіб використання отриманої інформації та про досягнуті результати.

3. Персональні дані можуть бути передані лише митним адміністраціям, а, у разі необхідності, до прокуратури та до судових органів. Інші особи чи органи можуть отримати таку інформацію лише за попереднім погодженням адміністрації, яка її підготувала, за умови забезпечення відповідною Стороною належного захисту персональних даних.

Посадова особа запитуваної адміністрації може бути уповноважена виступати у межах наданих повноважень як експерт чи свідок у судових або адміністративних провадженнях з питань, на які поширюється дія цієї Угоди, відповідно до законодавства іншої Сторони, та надавати такі предмети, документи або завірені копії, які можуть бути необхідні для провадження. Запит щодо участі у провадженні має містити інформацію, з яких питань посадова особа буде опитана та в якому статусі чи кваліфікації.

1. Якщо запитувана адміністрація вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим основним інтересам її держави або може потягти за собою розголошення промислової, комерційної чи професійної таємниці, вона може відмовити у наданні запитуваної допомоги в рамка цієї Угоди, надати її частково чи забезпечити надання при дотриманні певних вимог або передумов.

2. Якщо запитуюча адміністрація звертається із запитом про допомогу, яку вона сама не могла б надати, якби до неї був надісланий такий запит іншою митною адміністрацією, вона звертає увагу на цей факт у своєму запиті. У цьому разі запитувана адміністрація вирішує, яким чином відповідати на такий запит.

3. У разі відмови у наданні допомоги, рішення про це та обґрунтовані підстави відмови повинні бути без затримки надіслані у письмовому вигляді до запитуючої адміністрації.

1. Митні адміністрації відмовляються від усіх претензій одна до одної про відшкодування витрат, понесених у зв’язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат на залучення експертів та свідків, усних та письмових перекладачів, які не є державними службовцями, у випадку наявності таких витрат.

2. Якщо виконання запиту потребує або може потребувати значних в або додаткових витрат, Сторони консультуються одна з одною з метою визначення термінів та умов виконання запиту, а також способів відшкодування витрат.

1. Співробітництво та надання допомоги відповідно до цієї Угоди здійснюється безпосередньо митними адміністраціями. Зазначені адміністрації спільно погоджують всі практичні заходи з цією метою.

2. Митні адміністрації можуть встановлювати прямі контакти між своїми підрозділами, до компетенції яких належить боротьба з митними правопорушеннями, розслідування та, за необхідності, між іншими підрозділами з метою сприяння, шляхом обміну інформацією, попередженню, розслідуванню, протидії порушенням митного законодавства. З цією метою Сторони обмінюються списками посадових осіб, уповноважених на виконання зазначених функцій, та постійно їх оновлюють.

3. Митні адміністрації можуть організувати зустрічі з метою проведення огляду застосування цієї Угоди.

Ця Угода застосовується на митних територіях України та Королівства Іспанія.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк і припиняє дію через шість місяців з дати отримання дипломатичними каналами однією зі Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди.

Учинено у м. Мадрид 10 вересня 2020 року, у двох примірниках, кожний українською, іспанською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними.