2-4) залучати фахівців з органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за погодженням з їх керівниками до розгляду питань, що належать до її повноважень, а також до проведення спільних інспекційних перевірок;
2-5) доступу в установленому порядку своїх уповноважених представників на об’єкти інформаційної діяльності та до інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, щодо яких здійснюється державний контроль за станом технічного захисту інформації, що є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
2-6) надавати на договірних засадах допомогу підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності у розробленні та здійсненні заходів із захисту інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, технічного захисту інформації;
2-7) здійснювати планові та позапланові інспекційні перевірки стану технічного захисту інформації, що є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, у тому числі в закордонних дипломатичних установах України;
2-8) порушувати в установленому порядку питання про припинення інформаційної діяльності на об’єктах інформаційної діяльності або з використанням інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності у разі порушення ними вимог законодавства у сфері технічного захисту інформації;
2-9) здійснювати міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції, розробляти пропозиції щодо укладення відповідних міжнародних договорів України, взаємодіяти відповідно до міжнародних договорів України з міжнародними організаціями з питань запобігання порушенню інформаційної безпеки і технічного захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах".
12. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 29, ст. 233; 2005 р., № 25, ст. 335; 2006 р., № 14, ст. 116):
1) назву викласти в такій редакції:
"Закон України
Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів";
2) статтю 1 викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Завдання Закону
Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів від перешкоджання здійсненню правосуддя, виконанню покладених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань у зв’язку із службовою діяльністю на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб, їхніх близьких родичів та членів сім’ї";
3) частину другу статті 2 викласти в такій редакції:
"2. Близькі родичі, члени сім’ї, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі";
4) у пункті "г" частини першої статті 3 слово "працівника" замінити словами "судді, працівника апарату суду чи працівника правоохоронного органу";
5) у другому реченні частини першої статті 6 слова "місцевого бюджету" замінити словами "відповідних бюджетів";
6) у статті 12 слово "іншого" замінити словом "працівника";
7) пункт "а" частини другої статті 13 викласти в такій редакції:
"а) заява судді, працівника апарату суду чи працівника правоохоронного органу, його близьких родичів або членів сім’ї";
8) пункт "г" статті 14 викласти в такій редакції:
"г) голова суду - щодо захисту суддів, працівників апарату відповідного суду та інших органів, зазначених у статті 2 цього Закону, а також їхніх близьких родичів, членів сім’ї";
9) пункт "г" частини першої статті 15 після слова "щодо" доповнити словами "суддів та";
10) перше речення частини першої статті 16 після слів "в строк не більше трьох діб" доповнити словами "з дня одержання такої заяви (повідомлення)";
11) у статті 24:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Контроль і нагляд за виконанням законодавства про захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів";
у частині першій слова "Голова Верховного Суду України" замінити словами "Рада суддів України";
12) у тексті Закону:
слова "працівники суду і правоохоронних органів", "працівники суду, правоохоронних органів" в усіх відмінках замінити словами "судді, працівники апарату суду і працівники правоохоронних органів" у відповідному відмінку;
слова "працівник суду або правоохоронного органу" в усіх відмінках замінити словами "суддя, працівник апарату суду або працівник правоохоронного органу" у відповідному відмінку;
слова "близький родич" в усіх відмінках і числах замінити словами "близький родич, член сім’ї" у відповідному відмінку і числі.
13. У Законі України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами):
1) частину першу статті 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку терміном такого змісту:
"ідентифікаційна телекомунікаційна картка - засіб, що використовується для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі (SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка тощо)";
2) частину першу статті 18 доповнити пунктом 23-1 такого змісту:
"23-1) приймає рішення про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, або через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства, та про поновлення такого доступу у разі видалення зазначеної інформації, отримання свідоцтва або скасування рішення, на підставі якого доступ було обмежено.
Рішення про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, приймається на підставі висновку експерта щодо належності інформації до такої, поширення якої суперечить закону.
Рішення про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет може бути оскаржено в суді в порядку адміністративного судочинства.
Ініціювання розгляду питання про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, залучення експертів, ухвалення, надсилання та виконання прийнятого рішення, усунення порушень особою, що їх допустила, поновлення доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
3) у статті 39:
частину першу доповнити пунктом 18-2 такого змісту:
"18-2) на підставі рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, або через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства, та поновлювати такий доступ на підставі відповідного рішення у разі видалення зазначеної інформації чи отримання свідоцтва або на підставі судового рішення, яким скасовано рішення про обмеження доступу абонентів до ресурсів мережі Інтернет";
у першому абзаці частини другої слово та цифри "пунктів 1, 2, 10, 11, 12, 15, 17" замінити словом та цифрами "пунктів 2, 10, 11, 12, 15, 17";
у частині четвертій слова "Оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати" замінити словами "Оператори телекомунікацій (провайдери, у користуванні яких знаходяться телекомунікаційні мережі) зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати";
4) частину сьому статті 42 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) надання послуг доступу до мережі Інтернет";
5) частину другу статті 63 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) надання телекомунікаційних послуг з використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, у порядку, встановленому законодавством".
14. У Законі України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 83):
1) статтю 5 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Не є діяльністю інформаційного агентства розповсюдження (поширення) інформаційної продукції через ресурси мережі Інтернет, що:
1) дублює зареєстрований в установленому порядку друкований засіб масової інформації;
2) здійснюється суб’єктами владних повноважень на своїх офіційних веб-сайтах;
3) здійснюється підприємствами, установами чи організаціями стосовно виключно власної діяльності;
4) здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності, що поширюють інформацію про свою продукцію чи послуги з метою їх реалізації;
5) здійснюється особами на несистематичній, непрофесійній основі та без мети надання інформаційних послуг";
2) частину першу статті 29 після слів "комп’ютерні мережі" доповнити словами "ресурси мережі Інтернет".
15. Частину третю статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299 із наступними змінами) доповнити пунктом 46 такого змісту:
"46) ввезення на територію України, вивезення з території України, виробництво, торгівля та використання безпілотних повітряних суден, що підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України".
16. Частину першу статті 8 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 p., № 16, ст. 265; 2006 р., № 18, ст. 155) доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) за рішенням органу, що його призначив".
17. Частину першу статті 3 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 347; 2009 р., № 24, ст. 296) доповнити абзацом шостим такого змісту:
"центральне управління Служби безпеки України та підпорядковані йому регіональні органи".
18. У Законі України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 258 із наступними змінами):
1) абзац п’ятий частини першої статті 1 виключити;
2) у частині першій статті 16:
пункти 8, 14, 21, 32, 33 виключити;
пункт 16 після слів "порядку і вимог" доповнити словами "(крім порядку і вимог технічного захисту інформації)";
пункт 17 викласти в такій редакції:
"17) видача та реєстрація відповідно до вимог законодавства ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері криптографічного захисту інформації";
у пункті 20 слова "та вжиття відповідних заходів для захисту інформації" замінити словами "та вжиття відповідних заходів для криптографічного захисту інформації";
3) у частині першій статті 17:
у пункті 3 слова "яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом" виключити;
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) зупиняти дію або скасовувати в установленому порядку ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері криптографічного захисту інформації";
у пункті 7 слова "та/або технічного" виключити;
пункт 19 викласти в такій редакції:
"19) проводити планову та позапланову перевірку додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері криптографічного захисту інформації на підприємствах, в установах та організаціях";
пункт 20 виключити;
4) у тексті Закону слова "та технічного", "технічного та" виключити.
19. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2013 р., № 25, ст. 247, № 37, ст. 490):
1) статтю 127 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, розглядають і надають письмову відповідь протягом 10 днів з дня надходження такого звернення. У разі неможливості розгляду звернення у визначений строк зазначені органи повідомляють про це листом з викладенням причин продовження строку розгляду, який не може перевищувати 30 днів з дня його отримання.
Відповідь у межах повноважень надається безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого направлено звернення.
Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, до яких надійшло звернення Ради суддів України, зобов’язані негайно вжити заходів до усунення загроз безпеці суддів, а за необхідності - притягти винних до відповідальності.
У засіданні Ради суддів України, на якому розглядається питання безпеки суддів, можуть брати участь запрошені Радою суддів України представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за згодою їх керівників".
У зв’язку з цим частини сьому і восьму вважати відповідно частинами восьмою і дев’ятою;
2) статтю 134 викласти в такій редакції:
"Стаття 134. Державний захист судді, його близьких родичів, членів сім’ї
1. Суддя, його близькі родичі та члени сім’ї (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, його близьких родичів, членів сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
2. Вчинені у зв’язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, неповага до його честі та гідності, а також посягання на життя і здоров’я близьких родичів, членів сім’ї судді, погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
3. Забороняється розголошення відомостей про місце проживання судді та інших персональних даних про нього органами державної влади, органами місцевого самоврядування, довідковими службами АТС, операторами та провайдерами телекомунікацій, інформаційно-довідковими службами, а також будь-якими підприємствами, установами, організаціями та особами, яким ці відомості стали відомі у зв’язку із службовою діяльністю, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки та прав людини або за згодою судді. Розголошення таких відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом.
4. Суддя має право на забезпечення засобами захисту та мобільними пристроями сповіщення про небезпеку, які йому надаються органами внутрішніх справ, а також на обладнання житла охоронною та протипожежною сигналізацією за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
3) пункт 10 частини першої статті 146 доповнити словами "забезпечує функціонування системи відеоспостереження у приміщеннях судів та на прилеглих до них територіях";
4) у статті 153:
друге речення частини першої доповнити словами "а також у взаємодії з органами внутрішніх справ підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду та охорону приміщень суду";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Судовим розпорядникам для виконання покладених на них обов’язків надається право застосовувати спеціальні засоби, що використовуються під час охорони громадського порядку, перелік та порядок застосування яких визначається Кабінетом Міністрів України";
5) частину першу статті 154 після слів "а також" доповнити словом "цілодобову".
20. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142; 2013 р., № 23, ст. 224):
1) у частині першій статті 18:
у пункті 3 слова "для фізичних осіб - платників податків" замінити словами "для фізичних осіб - платників податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду";
доповнити абзацом такого змісту:
"У виконавчому документі, виданому за результатами розгляду адміністративної справи в порядку статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України , як боржник зазначаються лише особи, які можуть бути ідентифіковані. Під час виконання такого виконавчого документа державний виконавець вживає заходів до доведення змісту судового рішення та його виконання боржником, а також іншими особами, які мають намір реалізувати право на мирні зібрання";
2) абзац другий частини другої статті 25 після першого речення доповнити реченням такого змісту: "У разі виконання судового рішення про усунення перешкод у здійсненні права користування державним, комунальним майном чи майном громадських об’єднань у рамках виконавчого провадження, відкритого за заявою прокурора, строк для самостійного виконання рішення у постанові не зазначається, а примусове виконання судового рішення розпочинається невідкладно".
21. У Законі України "Про громадські об’єднання"(Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 1, ст. 1):
1) статтю 1 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Громадське об’єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, які отримують грошові кошти чи інше майно із зазначених джерел (далі - іноземні джерела), а також бере участь, у тому числі в інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності на території України.
Громадське об’єднання, крім політичної партії, визнається таким, що бере участь у політичній діяльності на території України, якщо незалежно від цілей і завдань, визначених у його засновницьких документах, бере участь (у тому числі шляхом фінансування) в організації та проведенні політичних акцій, які мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну державної політики, а також формування суспільної думки у вказаних цілях";
2) частину першу статті 4 після слів "незаконне захоплення державної влади" доповнити словами "здійснення екстремістської діяльності";
3) у статті 10:
частину другу доповнити третім реченням такого змісту: "У загальній назві громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, має міститися словосполучення "громадське об’єднання, що виконує функції іноземного агента";
частину десяту після слів "Громадське об’єднання" доповнити словами "крім громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента";
4) у статті 12:
частину першу після слів "зі статусом юридичної особи" доповнити словами "а також громадське об’єднання, що виконує функції іноземного агента";
частину третю доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) заява про включення до Реєстру громадських об’єднань інформації щодо здійснення громадським об’єднанням своєї діяльності як громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, - для громадських об’єднань, що відповідають вимогам частини шостої статті 1 цього Закону";
у частині четвертій слова та цифри "в пунктах 3 і 4" замінити словами та цифрами "в пунктах 3, 4 і 5";
5) у статті 14:
назву доповнити словами "набуття статусу громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента";
частину другу доповнити абзацом такого змісту:
"Громадське об’єднання, що здійснює діяльність зі статусом юридичної особи та має намір отримувати кошти чи інше майно з іноземних джерел і брати участь у політичній діяльності на території України, зобов’язане до початку такої діяльності подати (надіслати) до уповноваженого органу з питань реєстрації, в якому знаходиться її реєстраційна справа, заяву про включення до Реєстру громадських об’єднань інформації про здійснення громадським об’єднанням своєї діяльності як громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента. Інформація про здійснення громадським об’єднанням своєї діяльності у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, підлягає включенню до Реєстру громадських об’єднань не пізніше п’яти днів з дня отримання уповноваженим органом з питань реєстрації відповідної заяви";
6) у статті 20:
частину другу доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) заяву про включення до Реєстру громадських об’єднань інформації про здійснення відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації своєї діяльності у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, - якщо він має намір брати участь у політичній діяльності на території України";
у частині третій слова та цифри "у пунктах 2-6" замінити словами та цифрами "у пунктах 2-6, 8";
частину дев’яту доповнити абзацом такого змісту:
"Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, який має намір брати участь у політичній діяльності на території України, зобов’язаний до початку такої діяльності подати (надіслати) до уповноваженого органу з питань реєстрації, який здійснив його акредитацію, заяву про включення до Реєстру громадських об’єднань інформації про здійснення відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації своєї діяльності у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента. Інформація про здійснення відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації своєї діяльності у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, підлягає включенню до Реєстру громадських об’єднань не пізніше п’яти днів з дня отримання уповноваженим органом з питань реєстрації відповідної заяви";
7) пункт 1 частини першої статті 21 викласти в такій редакції:
"1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі), при цьому матеріали, які розповсюджуються громадським об’єднанням, що виконує функції іноземного агента (у тому числі через засоби масової інформації та мережу Інтернет), мають супроводжуватися зазначенням, що вони видані та/або розповсюджуються громадським об’єднанням, що виконує функції іноземного агента";
8) статтю 23 доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:
"4. Громадські об’єднання, що виконують функції іноземного агента, ведуть окремий бухгалтерський облік доходів (видатків), отриманих з іноземних джерел, та доходів (видатків), отриманих з інших джерел.
5. Громадські об’єднання, що виконують функції іноземного агента, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, який діє у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, повинні щомісяця подавати до уповноваженого органу з питань реєстрації документи про персональний склад керівних органів, а також інформацію про обсяг коштів чи іншого майна, отриманих з іноземних джерел, про заплановані цілі їх використання та фактичне використання, про заплановані програми діяльності та про фактичну діяльність.
6. Громадські об’єднання, що виконують функції іноземного агента, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, який діє у статусі громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, раз на три місяці повинні розміщувати в мережі Інтернет та публікувати в газетах "Голос України" чи "Урядовий кур’єр" звіт про свою діяльність в обсязі відомостей, що подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації";
9) перше речення частини першої статті 28 викласти в такій редакції:
"1. Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі встановлення порушення громадським об’єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також невиконання обов’язку, передбаченого абзацом другим частини другої статті 14, частинами четвертою - шостою статті 23 цього Закону";
10) частину четверту статті 30 викласти в такій редакції:
"4. Діяльність відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації може бути заборонена судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі встановлення порушення таким відокремленим підрозділом положень статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, положень інших законів, якими встановлюються обмеження щодо утворення та діяльності громадських об’єднань в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також у разі невиконання обов’язку, передбаченого абзацом другим частини дев’ятої статті 20, частинами четвертою - шостою статті 23 цього Закону".
II. Перехідні та прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 4 пункту 13 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 травня 2014 року.
2. Особи, які здійснюють діяльність інформаційного агентства з розповсюдженням продукції інформаційного агентства через ресурси мережі Інтернет та не мають свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані отримати таке свідоцтво або припинити відповідну діяльність. Зазначені особи протягом тримісячного строку не можуть бути притягнуті до відповідальності за здійснення випуску та розповсюдження продукції інформаційного агентства без державної реєстрації.
3. Громадські об’єднання, а також відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, які на день набрання чинності цим Законом отримують кошти чи інше майно з іноземних джерел та беруть участь у політичній діяльності на території України, зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом здійснити дії, необхідні для набуття ними статусу громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента, а також дії, необхідні для приведення найменування у відповідність із вимогами закону. Невиконання цього обов’язку є підставою для заборони громадського об’єднання чи припинення діяльності відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації у встановленому законом порядку.
4. Оператори та провайдери, які здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій у виді надання послуг доступу до мережі Інтернет, зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом отримати відповідну ліцензію або припинити відповідну діяльність. Зазначені особи протягом тримісячного строку не можуть бути притягнуті до відповідальності за здійснення такого виду діяльності без ліцензії.
5. Особи, які здійснюють ввезення на територію України, вивезення з території України, виробництво, торгівлю чи використання безпілотних повітряних суден, що підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом отримати відповідну ліцензію або припинити відповідну діяльність. Зазначені особи протягом тримісячного строку не можуть бути притягнуті до відповідальності за здійснення такого виду діяльності без ліцензії.
6. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
затвердити перелік критичних об’єктів національної інформаційної інфраструктури, їх категорії, порядок створення та ведення Реєстру таких об’єктів;
затвердити порядок ініціювання розгляду питання про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, залучення експертів, ухвалення, надсилання та виконання прийнятого рішення, усунення допущених порушень особою, яка їх допустила, поновлення доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет;
затвердити порядок видання дозволів на використання під час масових заходів форменого одягу, що повторює або схожий на формений одяг працівників правоохоронних органів чи військовослужбовців, а також на встановлення для проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій конструкцій, палаток чи інших малих архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуватимуться як сцена, звукопідсилювальної апаратури;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити в межах своїх повноважень перегляд чи скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
| Президент України | В.ЯНУКОВИЧ |
| м. Київ 16 січня 2014 року № 721-VII |