Питання Національного інституту проблем міжнародної безпеки

У зв'язку з Указом Президента України від 23 червня 1997 року N 573 "Про Національний інститут українсько-російських відносин"

1. Затвердити Статут Національного інституту проблем міжнародної безпеки (додається).

2. Установити граничну чисельність працівників Національного інституту проблем міжнародної безпеки 120 штатних одиниць.

3. Прирівняти посаду директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки до посади Керівника Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

1. Національний інститут проблем міжнародної безпеки (далі - Інститут) є державною науково-дослідною установою аналітично-прогнозного супроводження діяльності Ради національної безпеки і оборони України.

2. У своїй діяльності Інститут керується Конституцією України та законами України, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Статутом.

3. Інститут підпорядкований Раді національної безпеки і оборони України.

4. Інститут:

розробляє науково-дослідні проекти, формує річні тематичні плани дослідних робіт і забезпечує їх виконання, здійснює видавничу діяльність;

готує і подає до Ради національної безпеки і оборони України відповідні аналітичні матеріали та щорічні звіти про наукову та науково-організаційну роботу.

Тематичні плани дослідних робіт формуються на основі потреб Ради національної безпеки і оборони України та затверджуються Секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

5. Інститут несе відповідальність за рівень і якість досліджень у закріплених за ним наукових напрямах.

6. Інститут є юридичною особою, має круглу печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи.

7. Найменування Інституту:

українською мовою - Національний інститут проблем міжнародної безпеки (НІПМБ);

англійською мовою - National Institute of International Security Problems (NIISP).

Адреса Інституту: 252133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

8. Інститут забезпечує проведення фундаментальних досліджень та прикладних розробок з актуальних питань глобальної та регіональної безпеки, участі України в системі багатосторонніх та двосторонніх міждержавних відносин, проблем зовнішніх впливів на розвиток внутрішньої ситуації.

9. Основними завданнями Інституту є:

забезпечення Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України концептуальними та інформаційно-аналітичними матеріалами з актуальних питань розвитку міжнародних процесів та внутрішньої ситуації в країнах світу (насамперед стратегічних партнерах України), а також науково обгрунтованими пропозиціями щодо формування стратегії у відносинах з провідними світовими державами, впливовими міжнародними організаціями і альянсами та прийняття державних рішень у сфері національної безпеки і зовнішньої політики;

розроблення прогнозних сценаріїв щодо політики провідних світових держав стосовно України, її стратегічних партнерів і найближчих сусідів, формування механізмів і засобів впливу на їх внутрішню і зовнішню політику та можливих оцінок розвитку ситуації в Україні в результаті реалізації цих впливів;

прогнозування виникнення в Україні економічних, політичних і соціальних загострень, які можуть мати негативний вплив на процеси інтеграції України до європейської та світової спільноти;

експертиза проектів правових актів і державних рішень з питань глобальної та регіональної безпеки;

моніторинг процесів розвитку політичних і військово-політичних союзів та альянсів, обстановки в конфліктогенних та вибухонебезпечних регіонах світу, ситуації у провідних світових державах та сусідніх країнах;

створення та наповнення актуалізованих електронних баз даних з проблем глобальної та регіональної безпеки і міжнародного співробітництва, включення їх у систему інформаційного забезпечення апарату Ради національної безпеки і оборони України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади;

аналіз питань інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі; сприяння формуванню позитивного іміджу держави і конкретних політичних та економічних проектів, що нею впроваджуються;

координація наукових досліджень відомчих наукових інформаційно-аналітичних установ, інститутів Національної академії наук України, недержавних центрів та окремих дослідників з конкретних актуальних проблем міжнародної безпеки;

розвиток зв'язків з відповідними провідними міжнародними науково-дослідними та інформаційно-аналітичними центрами, проведення спільних з ними досліджень та інших наукових заходів;

публікація та розповсюдження (в тому числі через Internet) результатів наукових досліджень, що проводяться під егідою Ради національної безпеки і оборони України;

підвищення кваліфікації спеціалістів та експертів з питань національної безпеки.

10. Для реалізації своїх завдань Інститут:

виконує наукові дослідження та передає одержані результати до Ради національної безпеки і оборони України;

розробляє за дорученням Ради національної безпеки і оборони України та за власною ініціативою пропозиції щодо вирішення проблем національної безпеки України у сфері міждержавних відносин;

координує дослідження, що проводяться іншими науково-дослідними установами, з питань, що входять до його компетенції;

безкоштовно одержує необхідну інформацію від державних органів та організацій - співвиконавців робіт;

здійснює підготовку наукових кадрів через аспірантуру та забезпечує підвищення кваліфікації співробітників;

надає систематичну допомогу в роботі молодим спеціалістам, працівникам, які навчаються в аспірантурі та учбових закладах без відриву від виробництва, створює необхідні умови для поєднання навчання з роботою та забезпечує надання їм пільг, передбачених чинним законодавством;

організовує наукові конференції, наради, семінари з найважливіших проблем глобальної та регіональної безпеки;

за результатами досліджень готує до видання відповідні матеріали;

аналізує стан досліджень у зарубіжних державах, підтримує творчі зв'язки та здійснює співробітництво із зарубіжними установами і вченими з найважливіших проблем глобальної та регіональної безпеки, створює спільні наукові колективи, здійснює обмін спеціалістами та результатами наукових робіт і публікаціями;

захищає пріоритет виконаних у його підрозділах досліджень;

надає науково-методичну допомогу галузевим організаціям, виконує на договірних засадах науково-дослідні роботи та здійснює експертизи наукових проектів, у разі потреби залучає наукові установи та окремих фахівців до виконання найважливіших досліджень.

11. Діяльність Інституту не повинна негативно впливати на умови роботи інших організацій, підприємств, побутові умови громадян, що проживають на прилеглих територіях. Інститут вживає необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища, збереження його від забруднення викидами, стічними водами та іншими відходами, а також щодо боротьби з шумами, які перевищують допустимі рівні, та радіоперешкодами.

12. Права Інституту, пов'язані з його діяльністю, реалізуються директором та іншими посадовими особами Інституту згідно з встановленим розподілом обов'язків.

13. Інститут:

а) у галузі науково-дослідної діяльності:

розробляє відповідно до покладених на нього завдань наукові проекти;

визначає потреби щодо підготовки наукових кадрів, матеріального, технічного та фінансового забезпечення запланованих робіт;

на основі тематичних планів розробляє і затверджує поточні плани науково-дослідних робіт та видавничої діяльності;

б) у галузі фінансів:

визначає в межах затвердженої загальної суми витрат розміри видатків за статтями кошторису;

встановлює на договірних засадах ціни і тарифи на окремі види продукції (робіт, послуг). Ціни на продукцію та розмір оплати робіт і послуг (крім призначених для внутрішніх потреб Інституту) встановлюються за домовленістю із замовниками;

створює фонд для оплати позапланових наукових розробок та фонд соціального розвитку;

списує зі свого балансу збитки після ретельної перевірки причин, що призвели до збитків, виявлення винних у цьому осіб, вжиття необхідних заходів щодо відшкодування шкоди;

в) у питаннях праці та зоробітної плати Інститут:

встановлює для усіх категорій працівників посадові оклади (ставки) з урахуванням кваліфікаційних вимог;

дозволяє суміщення посад працівників з оплатою у встановленому порядку;

вносить зміни до штатів з метою підвищення ефективності та якості науково-дослідних робіт і видавничої діяльності, зменшення витрат на утримання апарату управління.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" посади працівників Інституту прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців.

14. Прибуток, одержаний Інститутом у результаті діяльності, після сплати податків до державного бюджету надходить у повне розпорядження Інституту.

15. Права і службові обов'язки працівників Інституту визначаються відповідними посадовими інструкціями.

16. Організаційну структуру Інституту затверджує Секретар Ради національної безпеки і оборони України.

17. Основною структурною одиницею Інституту є науковий відділ.

Інститут може створювати представництва і філіали; має режимно-секретний орган на правах основного відділу.

За рішенням директора Інституту можуть бути утворені проблемні групи.

18. Дорадчим органом при директорові є вчена рада Інституту. До її складу входять представники дирекції, завідувачі відділів, провідні вчені Інституту та інших наукових установ, фахівці Апарату Ради національної безпеки і оборони України, державних органів.

Положення про вчену раду Інституту, її структура та персональний склад затверджуються Секретарем Ради національної безпеки і оборони України. У разі потреби при вченій раді можуть утворюватися секції.

За рішенням вченої ради при наукових відділах можуть бути організовані експертні ради з окремих наукових проблем для здійснення експертиз наукових проектів, їх окремих етапів, результатів наукових досліджень та координації робіт між виконавцями, визначення основних проблем у межах відповідних наукових напрямків. До їх складу залучаються співробітники як Інституту, так і інших установ, що працюють за науковим профілем відповідного відділу. Склад експертних рад затверджується директором Інституту за поданням завідувача відділу.

19. Для контролю за видавничою діяльністю та надання дозволу на публікацію матеріалів Інституту створюється експертна комісія.

20. Допоміжними підрозділами Інституту, що забезпечують його основну діяльність, є канцелярія, відділ інформації, наукова бібліотека, архів, відділ кадрів, редакційно-видавничий відділ, бухгалтерія, експлуатаційно-технічний відділ тощо.

21. Структурні підрозділи Інституту діють відповідно до положень, затверджених директором Інституту.

22. За погодженням з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Інститут може створювати дослідні та видавничі структури, постійно діючі центри зберігання, консервації, реставрації та копіювання рукописів, інформаційних баз даних, депозитарії оригінальних документів і ксеро-, фото- та мікрокопій тощо, які діють на засадах самоокупності чи фінансуються за рахунок спецфондів і працюють за завданнями Інституту, якому вони безпосередньо підпорядковані.

23. Інститут є вищою установою щодо підпорядкованих йому підприємств і організацій.

24. Загальне керівництво і оцінку діяльності Інституту здійснює Секретар Ради національної безпеки і оборони України.

25. Інститут очолює директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

26. Директор організовує роботу Інституту і несе персональну відповідальність за його діяльність.

27. Директор:

здійснює керівництво науковою роботою Інституту, забезпечує виконання тематичних планів, додержання вимог законодавства та виконавської дисципліни;

організовує контроль за виконанням рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань діяльності Інституту, доручень Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, за здійсненням науково-дослідних проектів;

представляє інтереси Інституту в органах виконавчої влади, у суді, банківських установах, державних і наукових установах та об'єднаннях громадян;

забезпечує комплектування Інституту кваліфікованими кадрами, керує підготовкою наукових кадрів і вживає заходів для залучення фахівців до проведення досліджень затверджує посадові інструкції для працівників Інституту;

створює умови, необхідні для творчого обміну думками та дискусій працівників, високопродуктивної їх праці, підвищення ефективності наукових досліджень і видавничої діяльності;

керує діяльністю вченої ради Інституту та експертних рад;

забезпечує додержання законодавства про працю, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, державного соціального страхування;

здійснює загальне керівництво матеріально-технічним забезпеченням Інституту;

керує налагодженням міжнародних наукових та видавничих зв'язків Інституту;

утворює дирекцію Інституту у складі першого заступника директора (з наукової роботи), заступника директора, радників Інституту(1), ученого секретаря, помічника директора з питань внутрішньої безпеки. Персональний склад дирекції погоджується з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України;

(1) - Радниками Інституту можуть бути як працівники Інституту, так і представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

приймає на роботу, переміщує та звільняє працівників Інституту;

представляє на підставі рішення вченої ради Інституту до присвоєння вченого звання професора та старшого наукового співробітника, присвоює вчене звання молодшого наукового співробітника;

затверджує результати конкурсного прийому до аспірантури та періодичної переатестації аспірантів Інституту;

заохочує працівників Інституту за високу якість наукових досліджень, видавничу діяльність, зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу, новаторство;

накладає у встановленому порядку дисциплінарні стягнення на працівників Інституту;

затверджує плани наукових досліджень і проблемних груп, переліки препринтів згідно з науковими проектами Інституту;

укладає договори та контракти на виконання Інститутом науково-дослідних робіт;

розпоряджається коштами Інституту в межах загального обсягу видатків на науково-дослідну роботу.

28. Перший заступник директора (з наукової роботи):

керує роботою щодо формування проектів та переліку препринтів (поточних і перспективних) науково-дослідних робіт;

готує і подає проекти та плани на розгляд вченої ради;

вносить на розгляд вченої ради Інституту обгрунтовані пропозиції щодо координації наукових досліджень, видання наукових праць Інституту, планових робіт його працівників, публікації документів та інформаційних бюлетенів;

координує наукову та науково-організаційну роботу наукових відділів, проблемних груп та допоміжних підрозділів Інституту;

бере участь у доборі кадрів, подає проекти наказів з кадрових питань.

29. Заступник директора (із загальних питань):

розробляє Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджує типові посадові інструкції для підпорядкованих йому працівників та контролює їх додержання;

контролює стан трудової дисципліни в Інституті;

керує фінансово-господарською діяльністю Інституту та відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, ремонт і експлуатацію обладнання та засобів зв'язку Інституту;

здійснює безпосереднє керівництво інженерно-технічними службами Інституту;

несе відповідальність за стан протипожежної техніки безпеки, проведення заходів щодо охорони праці;

керує будівництвом, капітальним і поточним ремонтом;

забезпечує підрозділи Інституту транспортом, обладнанням, реманентом та матеріалами, сприяє створенню для працівників Інституту належних соціально-побутових умов;

укладає від імені Інституту договори та веде справи з господарських питань;

вирішує питання, пов'язані з прийомом та влаштуванням осіб, які відряджаються до Інституту.

30. Учений секретар:

здійснює контроль за виконанням планів наукових робіт;

складає на підставі пропозицій керівників відділів Інституту проекти, плани науково-дослідних робіт та видавничої діяльності Інституту, організовує наради і конференції, готує зведені звіти про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту;

забезпечує засідання вченої ради Інституту, експертних рад і оргкомітетів наукових конференцій, нарад і дискусій, контролює виконання прийнятих ними рішень;

здійснює координацію науково-дослідних робіт з вітчизняними та зарубіжними установами;

готує проекти зведених інформаційно-аналітичних матеріалів для Ради національної безпеки і оборони України.

31. Помічник директора з питань внутрішньої безпеки:

забезпечує додержання працівниками Інституту відповідного режиму роботи з документами та інформацією, що містять державну і комерційну таємниці, і несе персональну відповідальність за стан цього режиму;

забезпечує підготовку необхідних документів для відрядження працівників Інституту за кордон;

організовує у встановленому порядку прийом зарубіжних учених в Інституті та забезпечує виконання програм їх перебування.

32. Завідувач наукового відділу (керівник проблемної групи):

несе відповідальність за діяльність наукового відділу (проблемної групи), якість і строки виконання досліджень, добір і підготовку кадрів, додержання трудової та виконавчої дисципліни, правил техніки безпеки і виробничої санітарії у відділі (групі);

здійснює безпосереднє керівництво організацією і впровадженням досліджень;

формує науковий проект та річні плани підготовки препринтів і подає їх на затвердження вченій раді;

визначає завдання і керує роботою працівників у межах визначених наукових напрямів, готує препринти наукових доповідей та відповідні інформаційно-аналітичні матеріали, звіт про виконання дослідних проектів;

бере участь у розробці пропозицій щодо використання Радою національної безпеки і оборони України, органами державної виконавчої влади результатів наукових досліджень;

організовує інформаційну роботу серед працівників відділу (проблемної групи), забезпечує їх участь у наукових семінарах, симпозіумах та конференціях;

розробляє пропозиції щодо міжнародного наукового співробітництва у відповідній галузі досліджень.

33. Безпосередніми виконавцями наукових досліджень, прогнозних та експертних висновків є наукові працівники Інституту.

34. За використання фінансових та кредитних надходжень відповідальність несе головний бухгалтер Інституту.

Головний бухгалтер очолює роботу щодо бухгалтерського обліку і звітності, забезпечує чіткість і своєчасність у матеріально-фінансових стосунках з сторонніми організаціями.

Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо директорові Інституту.

35. Прийняті на баланс Інституту будівлі, споруди, обладнання, прилади, транспортні засоби та інше майно утворюють фонд основних засобів.

36. Кошти Інституту складаються з асигнувань державного бюджету та позабюджетних надходжень від добродійних фондів, господарської діяльності, участі у наукових конкурсних програмах.

37. Фінансування фундаментальних наукових досліджень та витрат на організацію діяльності Інституту проводиться в основному за рахунок державного бюджету.

38. Обладнання і транспортні засоби, що тимчасово не використовуються, можуть здаватися в оренду іншим організаціям і підприємствам. Орендна плата встановлюється відповідно до законодавства України.

39. Інститут безкоштовно надає приміщення лікувальним установам (пунктам), їдальням, іншим установам, що забезпечують обслуговування його працівників і розташовані на території Інституту або перебувають на балансі Інституту, забезпечує опалення, освітлення, водопостачання, охорону, прибирання та ремонт цих приміщень.

40. За погодженням із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Інститут реалізує застаріле та невикористане обладнання, прилади та апаратуру, а також передає їх в окремих випадках іншим організаціям з використанням коштів, одержаних від реалізації, на придбання необхідного устаткування, приладів, апаратури та матеріалів для наукових цілей.

41. Інститут має самостійний баланс та рахунки в установах банків.

42. Перевірка фінансової та господарської діяльності Інституту здійснюється в установленому порядку відповідними органами, а також Радою національної безпеки і оборони України.

43. Ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Інституту здійснюються лише за розпорядженням Президента України. У разі ліквідації Інституту Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначає ліквідаційну комісію.