Про внесення зміни до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 420 "Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів" (ЗП України, 1995 р., № 8, ст. 219; Офіційний вісник України, 1997 р., число 51, с. 28; 1998 р., № 19, ст. 696), зміну, що додається.

Розділ I викласти в такій редакції:

1. Небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини.

2. Гігієнічна регламентація - розроблення на підставі сучасних даних науково обґрунтованих гігієнічних (медико-санітарних) нормативів, епідеміологічних показників, протиепідемічних нормативів (далі - гігієнічні регламенти), що гарантують безпеку та (або) нешкідливість для людини небезпечних факторів у середовищі життєдіяльності людини, матеріалах та виробах, дотримання яких забезпечує оптимальні чи допустимі умови життєдіяльності.

3. Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний фізичний, хімічний, біологічний фактор, присутній у середовищі життєдіяльності людини.

4. Гігієнічна регламентація здійснюється з метою обмеження інтенсивності або тривалості дії таких небезпечних факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров’я людини.

5. Гігієнічна регламентація ґрунтується на відповідній оцінці ризиків для здоров’я людини з урахуванням рекомендацій відповідних міжнародних організацій та програм, що ними реалізуються: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програма ООН з довкілля (ЮНЕП), а також ґрунтується на законодавстві Європейського Союзу.

6. Гігієнічні регламенти розробляються з урахуванням стандартів, інструкцій чи рекомендацій міжнародних організацій, крім випадків, коли ці стандарти, інструкції чи рекомендації є недостатніми для забезпечення належного рівня захисту здоров’я населення України, що визначається під час розроблення гігієнічного регламенту.

У разі недостатності наукових даних, необхідних для здійснення повної оцінки ризику, розробляються тимчасові гігієнічні регламенти на підставі наявної інформації, у тому числі отриманої від відповідних міжнародних організацій.

7. Проведення всіх видів випробувань, досліджень для проведення гігієнічної регламентації здійснюється відповідно до порядків, що затверджуються МОЗ.

8. Розроблення гігієнічного регламенту передбачає наявність методу визначення рівня вмісту або інтенсивності впливу небезпечного фактора.

9. Замовником розроблення гігієнічних регламентів може бути будь-який суб’єкт господарювання незалежно від його форми власності та підпорядкування.

10. Гігієнічна регламентація небезпечних факторів здійснюється державним підприємством "Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України" (далі - підприємство).

11. Підприємство відповідно до покладених на нього завдань:

1) визначає повноту, достовірність і відповідність вимогам до матеріалів щодо обґрунтування гігієнічного регламенту шляхом їх рецензування та розгляду на засіданні профільної комісії підприємства та в разі позитивного рішення подає проект гігієнічного регламенту на затвердження МОЗ, а в разі негативного рішення матеріали повертаються замовнику;

2) розробляє та подає на розгляд МОЗ пропозиції щодо скасування гігієнічних регламентів, які в силу отримання нових, раніше невідомих даних не гарантують безпеку для людини;

3) розробляє пропозиції щодо гармонізації нормативно-правових актів України та науково-методичних підходів з питань гігієнічної регламентації відповідно до рекомендацій міжнародних організацій та законодавства Європейського Союзу, визнає або взаємовизнає гігієнічні регламенти, рекомендовані міжнародними організаціями або встановлені Європейським Союзом;

4) забезпечує доступ суб’єктів господарювання до інформації з питань гігієнічної регламентації та надає відповідні консультації.

12. Підприємство у процесі виконання покладених на нього завдань може взаємодіяти з центральними і місцевими органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання, а також провідними фахівцями та вченими, зокрема іноземними, щодо розгляду питань, які належать до їх компетенції.

13. Перелік організацій та установ, які проводять роботу з гігієнічної регламентації, визначається МОЗ за поданням підприємства з урахуванням їх компетенції, наявності можливостей щодо виконання досліджень, випробувань, вимірювань, необхідних для наукового обґрунтування відповідних гігієнічних регламентів згідно з вимогами до розроблення, підтвердженими акредитацією в установленому законодавством порядку, або з міжнародними стандартами належної лабораторної практики та за погодженням з Мінекономіки.".