Про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України

1. Кабінет Міністрів відповідно до Конституції та законів України спрямовує і координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. З цією метою Кабінет Міністрів:

1) визначає стратегічні цілі, пріоритети і першочергові завдання щодо реалізації державної політики у відповідній сфері;

2) визначає центральні органи виконавчої влади, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері;

3) розподіляє функції та повноваження між центральними органами виконавчої влади;

4) визначає критерії оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади;

5) затверджує заходи, спрямовані на узгодження дій центральних органів виконавчої влади та об'єднання їх зусиль для виконання спільних завдань;

6) визначає міністрів, через яких спрямовує та координує діяльність відповідних центральних органів виконавчої влади;

7) установлює типові правила та процедуру діяльності центральних органів виконавчої влади;

8) здійснює інші заходи.

2. Спрямування і координація діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюються Кабінетом Міністрів шляхом видання відповідних актів та прийняття протокольних рішень з окремих питань за результатами їх обговорення на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Кабінет Міністрів контролює діяльність центральних органів виконавчої влади, заслуховує на своїх засіданнях звіти (інформацію) керівників центральних органів виконавчої влади про стан справ у відповідній сфері. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту.

Параграф 95. Здійснення інших повноважень

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з центральними органами виконавчої влади, видає акти з питань:

1) утворення, реорганізації і ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердження положень про них;

2) утворення, реорганізації і ліквідації урядових органів в системі міністерств, затвердження положень про них;

3) передачі у передбачених законами випадках окремих своїх повноважень центральним органам виконавчої влади для тимчасового виконання;

4) здійснення заходів щодо кадрового забезпечення центральних органів виконавчої влади;

5) призначення на посаду і звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади та членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів, перших заступників і заступників міністрів, перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також керівників урядових органів;

6) установлення умов оплати праці і затвердження граничної чисельності працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

7) притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників, членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, керівників урядових органів.

2. Проекти актів з питань, зазначених у пункті 1 цього параграфа, готують центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у порядку, встановленому главами 2-5 розділу 5 цього Регламенту.

3. Кабінет Міністрів приймає відповідно до законодавства рішення з інших питань, пов'язаних із здійсненням його повноважень у відносинах з центральними органами виконавчої влади.

4. Повноваження Кабінету Міністрів у відносинах з центральними органами виконавчої влади, статус та особливості діяльності яких визначені окремими законами, здійснюються з урахуванням положень таких законів.

Параграф 96. Розгляд пропозицій та звернень

1. Центральні органи виконавчої влади самостійно в межах наданих їм повноважень виконують покладені на них завдання та вносять у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції лише з питань, передбачених у пункті 1 параграфа 6 цього Регламенту.

2. Керівник центрального органу виконавчої влади звертається до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів лише у разі, коли ним у межах наданих повноважень вичерпано всі можливості для самостійного розв'язання проблеми.

3. Керівники центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується міністром, та урядових органів в системі міністерств з питань, що потребують вирішення Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами, звертаються до відповідного міністра для прийняття ним рішення щодо подальших дій.

4. У зверненні викладаються суть проблеми, розв'язання якої потребує участі Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, з відповідним обґрунтуванням, позиція заінтересованих органів із зазначеного питання, інформація про заходи, вжиті для розв'язання проблеми, пропозиції щодо визначення форми участі (проведення наради, консультацій тощо), а також зазначаються у разі необхідності органи (організації), які повинні взяти участь у розв'язанні проблеми.

5. Звернення центральних органів виконавчої влади опрацьовуються Секретаріатом Кабінету Міністрів та готуються для доповіді Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, віце-прем'єр-міністрам у тижневий строк з моменту їх надходження.

6. Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади, з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, звертаються до керівників таких органів для прийняття ними рішення щодо подальших дій.

7. Звернення, подані до Кабінету Міністрів з порушенням вимог пунктів 3 і 6 цього параграфа, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає протягом двох робочих днів керівникам відповідних органів, підприємств, установ та організацій без розгляду.

Параграф 97. Скасування актів

Кабінет Міністрів скасовує акти центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині у разі їх невідповідності Конституції і законам України, актам Президента України, постановам Верховної Ради та актам Кабінету Міністрів шляхом прийняття відповідних розпоряджень. Проект такого розпорядження готує Мін'юст за рішенням Прем'єр-міністра.

Параграф 98. Взаємодія

1. Центральні органи виконавчої влади, взаємодіючи з Кабінетом Міністрів:

1) спрямовують свою діяльність на досягнення програмних цілей Кабінету Міністрів, забезпечують реалізацію державної політики у відповідній сфері та проводять постійний аналіз її ефективності, виконують покладені на них завдання, забезпечуючи цілісність та органічну єдність дій Кабінету Міністрів;

2) своєчасно інформують Кабінет Міністрів про результати своєї діяльності з вирішення важливих суспільно-економічних питань, а також з інших питань, що виникають у їх відносинах з Президентом України, Верховною Радою, іншими органами державної влади і стосуються компетенції Кабінету Міністрів;

3) регулярно інформують громадськість про стан виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, проводять роз'яснювальну роботу щодо змісту, цілей та механізму реалізації державної політики у відповідній сфері;

4) приймаючи рішення у межах наданих повноважень з питань, які мають важливе соціально-економічне значення і стосуються життєвих інтересів громадян, проводять консультації з Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами;

5) забезпечують в установленому цим Регламентом порядку опрацювання матеріалів, що надходять від Кабінету Міністрів, з питань розгляду депутатських запитів, звернень, підготовки висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами України, і законів, що надходять на підпис Президентові України, та з інших питань;

6) супроводжують законопроекти під час їх розгляду у Верховній Раді у порядку, встановленому главою 2 розділу 12 цього Регламенту;

7) співпрацюють із Секретаріатом Кабінету Міністрів, у тому числі Апаратом Прем'єр-міністра, з питань, що виникають у їх відносинах з Кабінетом Міністрів і Прем'єр-міністром, проводять консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів, організації роботи з контролю виконання рішень Кабінету Міністрів, а також з інших питань, що регулюються цим Регламентом.

2. Якщо для підготовки документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів, або для вирішення інших питань спільної компетенції відповідно до прийнятого рішення залучається кілька центральних органів виконавчої влади, орган, визначений у переліку виконавців першим, є головний і взаємодіє з іншими органами в порядку, встановленому пунктом 6 параграфа 43 цього Регламенту.

Параграф 99. Здійснення повноважень у відносинах з державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, видає, зокрема, акти з питань їх утворення, реорганізації та ліквідації, затвердження положень про такі об'єднання, підприємства, установи та організації (їх статутів), визначення розміру асигнувань на утримання та граничної чисельності працівників, призначення на посаду та звільнення з посади керівників і заступників керівників та застосування до них заходів дисциплінарної відповідальності.

2. Матеріали з питань, зазначених у пункті 1 цього параграфа, готують та подають на розгляд Кабінету Міністрів в установленому цим Регламентом порядку центральні органи виконавчої влади, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

3. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до законодавства свої повноваження щодо контролю за діяльністю державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій, зокрема:

1) визначає критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування;

2) установлює порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

3) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності, які стосуються використання об'єктів державної власності;

4) визначає методику затвердження фінансових планів і обчислення обсягу доходів бюджету від управління державними корпоративними правами;

5) визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за діяльністю державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій;

6) затверджує в разі необхідності директиви суб'єктам природних монополій на переговори з іноземними суб'єктами господарювання.

4. Кабінет Міністрів приймає рішення з питань, пов'язаних із здійсненням координації діяльності державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій, за пропозиціями центральних органів виконавчої влади, відповідальних за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

5. Керівники державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами, звертаються до центральних органів виконавчої влади відповідно до їх компетенції для розгляду та прийняття ними рішення щодо подальших дій.

Звернення, подані з порушенням зазначеної вимоги, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає протягом двох робочих днів керівникам таких об'єднань, підприємств, установ та організацій без розгляду.

Параграф 100. Порядок взаємодії

1. Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції і законів України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим бере участь у виконанні загальнодержавних програм та здійсненні інших заходів загальнодержавного значення у разі, коли відповідні державні функції і повноваження делеговані Автономній Республіці Крим законами України.

2. Кабінет Міністрів координує діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, пов'язану із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню катастрофи, стихійного лиха, епідемії та епізоотії і ліквідації їх наслідків, забезпечення раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації роботи у сфері освіти, науки і культури, фізичної культури та спорту, забезпечення правопорядку і громадської безпеки, реалізації спільних проектів у регіоні, а також вирішення інших питань, що належать до компетенції виконавчих органів, за процедурою, передбаченою пунктом 2 параграфа 94 цього Регламенту для центральних органів виконавчої влади.

Параграф 101. Заслуховування звітів

1. Кабінет Міністрів заслуховує звіти Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань здійснення Радою міністрів державних функцій і повноважень. Підготовка матеріалів з таких питань проводиться у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту.

2. У разі неналежного здійснення Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів має право звернутися до Президента України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про звільнення його з посади. Відповідне подання підписує Прем'єр-міністр на підставі рішення, що приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

Параграф 102. Спрямування, координація і контроль

1. Кабінет Міністрів спрямовує і координує діяльність місцевих держадміністрацій, для чого:

1) визначає пріоритети та першочергові завдання щодо реалізації державної політики;

2) затверджує програмні документи з питань регіонального розвитку;

3) затверджує заходи, спрямовані на узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та об'єднання їх зусиль для виконання спільних завдань;

4) затверджує типовий регламент місцевих держадміністрацій, рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій і типові положення про них;

5) визначає критерії оцінки ефективності діяльності місцевих держадміністрацій;

6) здійснює інші заходи.

2. Спрямування і координація діяльності місцевих держадміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів за процедурою, визначеною пунктом 2 параграфа 94 цього Регламенту для центральних органів виконавчої влади.

3. Кабінет Міністрів контролює діяльність місцевих держадміністрацій, заслуховує на своїх засіданнях інформацію та звіти голів місцевих держадміністрацій з питань їх діяльності. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту.

Параграф 103. Здійснення інших повноважень

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з місцевими держадміністраціями:

1) видає акти з питань:

передачі у передбачених законами випадках окремих своїх повноважень місцевим держадміністраціям для тимчасового виконання;

професійного навчання кадрів та проходження державної служби в місцевих держадміністраціях;

визначення граничної чисельності працівників і фонду оплати їх праці, витрат на утримання місцевих держадміністрацій та їх апарату;

притягнення голів місцевих держадміністрацій до дисциплінарної відповідальності у разі неналежного здійснення покладених на них повноважень;

2) вносить у встановленому Кабінетом Міністрів порядку подання Президентові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій і погоджує кандидатури заступників голів місцевих держадміністрацій, які здійснюють свої повноваження у сферах, що належать до відання Кабінету Міністрів;

3) подає Президентові України пропозиції щодо скасування актів місцевих держадміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, з одночасним зупиненням їх дії.

2. Проекти актів з питань, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього параграфа, готують центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у порядку, встановленому главами 2-5 розділу 5 цього Регламенту.

3. Кабінет Міністрів відповідно до законодавства приймає також рішення з інших питань, пов'язаних із здійсненням своїх повноважень у відносинах з місцевими держадміністраціями.

Параграф 104. Моніторинг діяльності

Кабінет Міністрів визначає членів Кабінету Міністрів, відповідальних за взаємодію з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (далі - уповноважені представники Кабінету Міністрів). Завданням уповноважених представників Кабінету Міністрів є сприяння реалізації Радою міністрів Автономної Республіки Крим і місцевими держадміністраціями державної політики, виконанню ними Програми діяльності Кабінету Міністрів, інших державних програм у відповідних регіонах, інформування Кабінету Міністрів про результати діяльності зазначених органів.

Параграф 105. Розгляд пропозицій та звернень

1. Кабінет Міністрів розглядає пропозиції обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з питань, що потребують його рішення. Такі пропозиції готуються і подаються як проект акта Кабінету Міністрів у порядку, встановленому главами 2-5 розділу 5 цього Регламенту.

2. Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації подають пропозиції з питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів, відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій для розгляду та подальшого внесення їх до Кабінету Міністрів у встановленому порядку.

3. Звернення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, адресовані Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, віце-прем'єр-міністрам, готуються та розглядаються з дотриманням вимог, визначених параграфом 96 цього Регламенту для центральних органів виконавчої влади.

Параграф 106. Взаємодія

1. Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації у взаємодії з Кабінетом Міністрів:

1) розглядають у першочерговому порядку документи Кабінету Міністрів і звернення центральних органів виконавчої влади з питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів;

2) беруть участь в організації громадського обговорення відповідних проектів актів законодавства, які готуються центральними органами виконавчої влади для розгляду Кабінетом Міністрів;

3) розглядають надіслані центральними органами виконавчої влади проекти актів законодавства з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та подають свої зауваження і пропозиції;

4) регулярно інформують громадськість про стан виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, проводять роз'яснювальну роботу щодо цілей та механізму реалізації державної політики у відповідному регіоні;

5) співпрацюють із Секретаріатом Кабінету Міністрів, у тому числі Апаратом Прем'єр-міністра, з питань, що виникають у відносинах з Кабінетом Міністрів і Прем'єр-міністром, проводять консультації стосовно процедури підготовки проектів актів та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів, організації роботи з контролю за виконанням рішень Кабінету Міністрів, а також з інших питань, що регулюються цим Регламентом.

2. Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації інформують у встановленому порядку Кабінет Міністрів про результати своєї діяльності та про соціально-політичну ситуацію у відповідному регіоні, проводять консультації з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів з вирішення важливих питань соціально-економічного розвитку.

3. Голови обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій беруть в установленому порядку участь у засіданнях Кабінету Міністрів.

Параграф 107. Інформування

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи свої повноваження, визначені Конституцією і законами України, співпрацює з Президентом України, забезпечує виконання актів Президента України та інформує його про свою діяльність.

2. Про дату, час і місце проведення засідання Кабінету Міністрів Президент України інформується у порядку, встановленому пунктом 2 параграфа 15 цього Регламенту.

3. У разі коли на засіданні Кабінету Міністрів розглядаються питання про стан виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, підсумки соціально-економічного розвитку України, інші важливі питання, Прем'єр-міністр від імені Кабінету Міністрів звертається до Президента України із запрошенням взяти участь у засіданні.

4. На прохання уповноваженого Президентом України представника йому надається слово для представлення на засіданнях Кабінету Міністрів та урядових комітетів позиції Президента України з питань, що розглядаються.

5. Секретаріат Кабінету Міністрів подає Представникові Президента України у Кабінеті Міністрів необхідні для виконання покладених на нього обов'язків документи та інформаційні матеріали.

6. Акти Кабінету Міністрів надсилаються до Секретаріату Президента України не пізніше дня, що настає після їх підписання, а протоколи засідань Кабінету Міністрів - у день їх підписання.

Параграф 108. Ініціювання прийняття актів Президента України

1. Кабінет Міністрів відповідно до Конституції та законів України може вносити на розгляд Президента України проекти актів Президента України з питань, вирішення яких належить до повноважень Президента України.

2. Проекти актів Президента України готуються та подаються в порядку, встановленому параграфами 84 і 85 цього Регламенту.

Параграф 109. Розгляд звернень Президента України

1. Звернення Президента України до Прем'єр-міністра подаються Прем'єр-міністрові для розгляду невідкладно.

2. У разі необхідності звернення Президента України за рішенням Прем'єр-міністра надсилається органам виконавчої влади відповідно до їх компетенції для попереднього вивчення та підготовки відповідних пропозицій.

3. Про результати розгляду порушеного у зверненні питання Прем'єр-міністр письмово інформує Президента України.

4. Якщо порушене у зверненні Президента України питання з об'єктивних причин не може бути вирішено у запропонований Президентом України строк, Прем'єр-міністр завчасно інформує Президента України про інший можливий строк.

5. За пропозицією Президента України питання, порушені у його зверненні, розглядаються на засіданні Кабінету Міністрів.

Параграф 110. Клопотання про невідкладний розгляд законопроекту

У разі коли існує потреба у нагальному законодавчому врегулюванні питання, Кабінет Міністрів може звернутися до Президента України з пропозицією щодо визначення ним як невідкладного відповідного законопроекту, розробленого Кабінетом Міністрів, для позачергового розгляду Верховною Радою. Лист Президентові України із зазначеного питання підписує Прем'єр-міністр.

Параграф 111. Участь у підготовці послання

1. Кабінет Міністрів за результатами аналізу стану справ у сфері своєї діяльності подає Президентові України інформаційно-аналітичні матеріали для підготовки щорічного і позачергового послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

2. Інформаційно-аналітичні матеріали, зазначені у пункті 1 цього параграфа, готує центральний орган виконавчої влади, визначений Прем'єр-міністром відповідальним, разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади та надсилає їх у визначений строк Кабінетові Міністрів для внесення Президентові України. Зазначені матеріали після погодження Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами подаються Президентові України разом із супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра.

3. Кабінет Міністрів враховує послання Президента України у своїй роботі.

Параграф 112. Підготовка директив

1. Кабінет Міністрів за рішенням Президента України подає на його затвердження проект директив делегації чи представникові України на переговори, які проводяться від імені України.

2. Проект директив готує та вносить в установленому порядку для попереднього розгляду на засіданні Кабінету Міністрів МЗС разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади.

3. Схвалений на засіданні Кабінету Міністрів проект директив подається Президентові України разом із супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра.

Параграф 113. Протокольні заходи

Члени Кабінету Міністрів беруть участь у протокольних заходах за участю Президента України відповідно до Положення про Державний Протокол та Церемоніал України, затвердженого Указом Президента України від 22 серпня 2002 р. N 746.

Параграф 114. Погодження проектів актів Президента України

1. Якщо до Кабінету Міністрів надіслано Секретаріатом Президента України для погодження розроблений іншим суб'єктом проект акта Президента України, окремі положення якого належать до компетенції Кабінету Міністрів, обґрунтований висновок до такого проекту готує центральний орган виконавчої влади відповідно до компетенції разом з іншими заінтересованими органами.

2. Висновок до проекту акта Президента України розглядає Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр відповідно до своєї компетенції, а за наявності розбіжностей у позиціях заінтересованих органів щодо проекту акта Президента України - відповідний урядовий комітет. Про прийняте за результатами розгляду рішення Секретаріат Кабінету Міністрів інформує Секретаріат Президента України. Якщо проект акта Президента України не підтримується або до нього є зауваження, Секретаріатові Президента України надсилається також підготовлений центральним органом виконавчої влади висновок.

Параграф 115. Строк проведення

Кабінет Міністрів за рішенням Президента України проводить експертизу закону, що надійшов на підпис Президентові України, та не пізніше ніж протягом семи днів подає йому свої пропозиції щодо такого закону.

Параграф 116. Підготовка пропозицій

1. Секретаріат Кабінету Міністрів не пізніше ніж через три години після надходження до Кабінету Міністрів від Секретаріату Президента України копії прийнятого Верховною Радою закону надсилає її для вивчення центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, що регулюються таким законом, а також Мін'юсту.

2. Центральні органи виконавчої влади визначають, чи є економічно доцільним прийнятий закон, проводять аналіз очікуваних соціально-економічних результатів його реалізації і перевірку відповідності положень закону Конституції України та їх узгодженості з іншими законами.

3. За результатами аналізу закону центральні органи виконавчої влади готують пропозиції щодо доцільності його підписання Президентом України або застосування Президентом України права вето щодо такого закону і подають їх разом із завізованою копією закону центральному органу виконавчої влади, визначеному у супровідному листі Секретаріату Кабінету Міністрів першим (далі - відповідальний центральний орган виконавчої влади), не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту надходження копії закону, якщо інший строк не визначено у супровідному листі Секретаріату Кабінету Міністрів.

4. Зауваження і пропозиції центральних органів виконавчої влади стосовно необхідності застосування Президентом України права вето щодо прийнятого Верховною Радою закону повинні бути вмотивовані та обґрунтовані з економічної, правової і соціально-політичної позиції, містити нову редакцію відповідних норм закону, а в разі необхідності - його нову редакцію в цілому.

5. Відповідальний центральний орган виконавчої влади вивчає зауваження і пропозиції, що надійшли до закону від інших центральних органів виконавчої влади. У разі необхідності керівник відповідального центрального органу виконавчої влади організує проведення консультацій з керівниками інших центральних органів виконавчої влади щодо узгодження позиції у режимі, який забезпечує подання Кабінетом Міністрів пропозицій Президентові України у визначений строк.

Параграф 117. Внесення пропозицій

1. Відповідальний центральний орган виконавчої влади подає Кабінетові Міністрів узагальнені зауваження і пропозиції не пізніше ніж за 48 годин до закінчення семиденного строку, якщо інший строк не визначено у супровідному листі Секретаріату Кабінету Міністрів.

2. У супровідному листі відповідального центрального органу виконавчої влади чітко та однозначно формулюється пропозиція стосовно підписання Президентом України закону або доцільності застосування Президентом України права вето щодо такого закону, а також зазначається кандидатура доповідача на пленарному засіданні Верховної Ради під час повторного розгляду закону (крім випадків, коли законопроект внесено до Верховної Ради з ініціативи Президента України) в разі внесення пропозиції стосовно застосування Президентом України права вето.

3. Супровідний лист та пропозиції, що надійшли від центральних органів виконавчої влади, надсилаються до Кабінету Міністрів разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці і діаграми готуються у Microsoft Excel.

Параграф 118. Розгляд пропозицій

Про подані відповідальним центральним органом виконавчої влади Кабінетові Міністрів зауваження і пропозиції щодо закону після невідкладного опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів та розгляду Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром відповідно до їх компетенції Прем'єр-міністрові доповідає Міністр Кабінету Міністрів.

Параграф 119. Повідомлення про позицію Кабінету Міністрів

1. За результатами розгляду Прем'єр-міністром зауважень і пропозицій щодо закону позиція Кабінету Міністрів доводиться до Секретаріату Президента України листом за підписом Міністра Кабінету Міністрів або одного з його заступників.

2. Копія закону, який за результатами вивчення пропонується підписати, повертається Секретаріату Президента України з візою Прем'єр-міністра. Якщо стосовно закону пропонується застосувати право вето Президента України, копія повертається з мотивованими зауваженнями і пропозиціями до нього.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів подає у разі необхідності Секретаріатові Президента України додаткові матеріали та роз'яснення стосовно пропозицій, внесених Кабінетом Міністрів щодо закону.

Параграф 120. Порядок і строки скріплення

1. Акти Президента України, видані в межах повноважень, що передбачені пунктами 5 і 23 частини першої статті 106 Конституції України, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає протягом години з моменту їх надходження відповідно Міністрові закордонних справ та Міністрові юстиції. Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 18 і 21 частини першої статті 106 Конституції України, за рішенням Прем'єр-міністра в той же день надсилаються міністрові відповідно до компетенції. Копія акта Президента України надсилається також Мін'юсту для підготовки висновку, крім випадків, коли акт підлягає скріпленню підписом Міністра юстиції.

2. Скріплений підписом міністра акт Президента України разом з висновком Мін'юсту Секретаріат Кабінету Міністрів невідкладно подає Прем'єр-міністрові для скріплення його підписом.

3. Акт Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та міністра, відповідального за акт та його виконання, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає Секретаріатові Президента України разом із супровідним листом за підписом Міністра Кабінету Міністрів або першого заступника Міністра Кабінету Міністрів.

4. Загальна тривалість процедури скріплення акта Президента України підписами Прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання, не може перевищувати п'яти днів з моменту надходження такого акта до Секретаріату Кабінету Міністрів, якщо інший строк не визначено Президентом України.

Параграф 121. Участь у роботі Ради національної безпеки і оборони

Члени Кабінету Міністрів, які відповідно до статті 107 Конституції України входять до складу Ради національної безпеки і оборони, беруть в установленому порядку участь у підготовці та прийнятті рішень Ради.

Параграф 122. Взаємодія

1. За зверненням посадових осіб Апарату Ради національної безпеки і оборони, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, утворюваних Президентом України, Прем'єр-міністр та голови урядових комітетів погоджують їх участь відповідно у засіданні Кабінету Міністрів та урядових комітетів під час розгляду питань, що стосуються компетенції таких органів і служб.

2. Секретаріат Кабінету Міністрів інформує в установленому порядку Апарат Ради національної безпеки і оборони про стан виконання рішень Ради з питань, що належать до компетенції Кабінету Міністрів.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів розглядає звернення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, утворюваних Президентом України, у порядку, встановленому пунктами 6 і 7 параграфа 11 цього Регламенту, і надсилає зазначеним органам та службам необхідні матеріали, пов'язані з виконанням покладених на них завдань.

Параграф 123. Засади співпраці

1. Під час здійснення своїх повноважень Кабінет Міністрів співпрацює з Верховною Радою.

2. Кабінет Міністрів інформує Верховну Раду про дату, час і місце проведення засідання Кабінету Міністрів і урядових комітетів у порядку, встановленому відповідно пунктом 2 параграфа 15 і пунктом 3 параграфа 34 цього Регламенту.

3. Для участі в розгляді питань, які потребують широкого обговорення, Прем'єр-міністр від імені Кабінету Міністрів запрошує на засідання Кабінету Міністрів Голову Верховної Ради та його заступників, голів комітетів, фракцій, а також окремих народних депутатів України.

4. Члени Кабінету Міністрів беруть участь у встановленому Регламентом Верховної Ради порядку в її пленарних засіданнях, засіданнях її комітетів та інших органів, парламентських слуханнях та слуханнях у комітетах Верховної Ради, у роботі Погоджувальної ради депутатських фракцій та Ради коаліції депутатських фракцій, взаємодіють з депутатськими фракціями та позафракційними народними депутатами України. За дорученням членів Кабінету Міністрів у засіданнях комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради беруть участь посадові особи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів.

5. На запрошення Верховної Ради Кабінет Міністрів у повному складі бере участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди складення присяги новообраними народними депутатами України, у засіданнях під час заслуховування щорічного та позачергового послання Президента України, щорічного звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, проведення години запитань до Уряду та в інших випадках за рішенням Верховної Ради чи Прем'єр-міністра.

6. Кабінет Міністрів звітує перед Верховною Радою з окремих питань своєї діяльності, подає народним депутатам України необхідну інформацію, розглядає депутатські звернення і запити, звернення та рекомендації комітетів Верховної Ради, подає висновки до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради народними депутатами України.

Параграф 124. Забезпечення взаємодії

1. Взаємодію Кабінету Міністрів з Верховною Радою з питань діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади забезпечують Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри.

2. Кабінет Міністрів визначає членів Кабінету Міністрів, які відповідають за забезпечення його взаємодії з відповідними депутатськими фракціями у Верховній Раді, її комітетами та іншими органами і постійно співпрацюють з ними.

3. Для забезпечення взаємодії з Верховною Радою керівниками центральних органів виконавчої влади з числа їх заступників визначається посадова особа, відповідальна за виконання відповідної функції.

Параграф 125. Представлення законопроекту

1. Законопроект, поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів, представляє у Верховній Раді та супроводжує на всіх стадіях розгляду посадова особа, визначена Прем'єр-міністром з числа членів Кабінету Міністрів, а у разі, коли визначений член Кабінету Міністрів не може представляти проект закону у Верховній Раді, за згодою Прем'єр-міністра його може представляти заступник міністра, керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів (далі - представник Кабінету Міністрів), про що Верховній Раді повідомляється листом за підписом Міністра Кабінету Міністрів.

2. Представник Кабінету Міністрів під час супроводження законопроекту:

1) доповідає про законопроект на засіданні комітету Верховної Ради, аргументує позицію Кабінету Міністрів, дає пояснення щодо окремих його норм, відповідає на запитання, подає у разі необхідності членам комітету додаткові аналітичні та інформаційно-довідкові матеріали;

2) доповідає про законопроект на пленарному засіданні під час його розгляду у першому читанні, відповідає на запитання, виступає із заключним словом;

3) за результатами розгляду законопроекту в першому читанні бере участь у його підготовці комітетом Верховної Ради до другого читання або до повторного першого читання, у тому числі в разі доопрацювання законопроекту з урахуванням результатів його публічного обговорення;

4) інформує Кабінет Міністрів про хід та результати розгляду у Верховній Раді законопроектів.

3. У разі подання Кабінетом Міністрів пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, представник Кабінету Міністрів аргументує позицію Кабінету Міністрів під час розгляду законопроекту комітетом та на пленарному засіданні в другому читанні, наполягає у разі необхідності на обговоренні відхилених комітетом пропозицій чи поправок.

4. Представник Кабінету Міністрів висловлює позицію Кабінету Міністрів щодо пропозицій і поправок до законопроекту, поданих іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, аргументує позицію Кабінету Міністрів під час розгляду Верховною Радою пропозицій Президента України до поверненого ним для повторного розгляду закону.

5. У разі одночасного розгляду на засіданнях кількох комітетів Верховної Ради законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів, у засіданні головного комітету бере участь представник Кабінету Міністрів, а в засіданнях інших комітетів - посадові особи на рівні не нижче заступника керівника центрального органу виконавчої влади.

Параграф 126. Звернення щодо розгляду

Якщо комітет Верховної Ради не ухвалив у визначений Регламентом Верховної Ради строк висновок щодо включення поданого Кабінетом Міністрів законопроекту до порядку денного, представник Кабінету Міністрів готує проект звернення Кабінету Міністрів до Верховної Ради щодо розгляду на пленарному засіданні питання про включення до порядку денного сесії такого законопроекту.

Параграф 127. Участь у розгляді законопроектів, ініційованих народними депутатами України

1. З метою представлення позиції Кабінету Міністрів під час розгляду законопроектів, внесених до Верховної Ради народними депутатами України, центральні органи виконавчої влади:

1) проводять моніторинг законопроектів з питань, що належать до їх компетенції, та аналізують такі проекти на відповідність засадам державної політики;

2) формують пропозиції щодо визначення позиції Кабінету Міністрів стосовно таких законопроектів і подають їх Кабінетові Міністрів не пізніше четверга тижня, який передує тижню пленарних засідань, на яких будуть розглядатися відповідні законопроекти;

3) визначають посадових осіб, які представлятимуть позицію Кабінету Міністрів під час розгляду таких законопроектів, і повідомляють про це відповідним комітетам Верховної Ради та Кабінетові Міністрів.

2. Посадові особи, які представляють позицію Кабінету Міністрів під час розгляду законопроектів, внесених до Верховної Ради народними депутатами України, беруть участь у роботі комітетів Верховної Ради та пленарних засідань, дають пояснення, відповідають на запитання.

3. Посадова особа, яка представляє позицію Кабінету Міністрів під час розгляду законопроекту, внесеного до Верховної Ради народними депутатами України, інформує Кабінет Міністрів про хід та результати розгляду у Верховній Раді законопроекту, стосовно якого Кабінет Міністрів займає принципову позицію.

Параграф 128. Повідомлення про учасників засідання

Міністр Кабінету Міністрів напередодні кожного пленарного засідання Верховної Ради подає Апарату Верховної Ради письмову інформацію про посадових осіб від Кабінету Міністрів, які братимуть участь у розгляді законопроектів.

Параграф 129. План заходів

1. До законопроекту, у разі підготовки його до розгляду в третьому читанні, Кабінет Міністрів на звернення комітету Верховної Ради подає план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових та інформаційних заходів, необхідних для введення в дію закону.

2. План організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових та інформаційних заходів готує центральний орган виконавчої влади відповідно до компетенції разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади і вносить його в установлений строк до Кабінету Міністрів для подальшого подання комітетові Верховної Ради у порядку, встановленому пунктом 1 параграфа 133 цього Регламенту для висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами України.

Параграф 130. Підготовка проектів підзаконних актів

Якщо за рішенням Верховної Ради необхідно розробити проекти актів Кабінету Міністрів, прийняття яких передбачено законопроектом, що готується до третього читання, або є необхідне для введення відповідного закону в дію, та подати їх до третього читання, такі проекти актів готуються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції та подаються до Верховної Ради в порядку, встановленому пунктом 1 параграфа 133 цього Регламенту для висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами України.

Параграф 131. Строк проведення

За зверненням Голови Верховної Ради, його першого заступника, заступника або голови комітету Верховної Ради відповідно до Регламенту Верховної Ради Кабінет Міністрів готує до законопроекту, ініційованого народним депутатом (народними депутатами) України, висновок та подає його Верховній Раді не пізніше ніж протягом 14 днів з дня надходження законопроекту до Кабінету Міністрів.

Параграф 132. Підготовка висновку

1. Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає законопроект, ініційований народним депутатом (народними депутатами) України, центральним органам виконавчої влади відповідно до їх компетенції для підготовки проекту висновку Кабінету Міністрів.

2. Центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить питання, що є предметом регулювання законопроекту, готує за участю інших заінтересованих органів проект висновку, погоджує його з Мінфіном і Мін'юстом та у п'ятиденний строк з дня надходження законопроекту подає Кабінетові Міністрів. Проект висновку повинен бути завізований керівником центрального органу виконавчої влади, який його підготував.

3. За наявності розбіжностей у позиціях заінтересованих органів щодо законопроекту проект висновку до законопроекту розглядається на засіданні відповідного урядового комітету.

Параграф 133. Розгляд та подання до Верховної Ради

1. Висновок до законопроекту, ініційованого народним депутатом (народними депутатами) України, розглядає Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр відповідно до своєї компетенції. Висновок надсилається Верховній Раді (комітету Верховної Ради) разом із супровідним листом за підписом посадової особи, яка його розглядала.

2. За пропозицією Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра відповідно до їх компетенції проект висновку до законопроекту може бути розглянутий на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Висновок, звернення щодо подання якого адресоване безпосередньо центральному органу виконавчої влади, готується з урахуванням вимог, установлених пунктом 2 параграфа 132 цього Регламенту. Якщо законопроект, надісланий центральному органу виконавчої влади, стосується питань, що мають важливе суспільне значення, висновок надсилається таким органом Верховній Раді після консультацій з Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром відповідно до їх компетенції.

Параграф 134. Підстави та процедура відкликання

1. Кабінет Міністрів відкликає поданий до Верховної Ради законопроект у разі втрати ним актуальності або з інших причин.

2. Питання про відкликання законопроекту розглядається на засіданні Кабінету Міністрів. Пропозицію з цього питання вносить головний розробник - ініціатор законопроекту.

3. Письмова заява про відкликання законопроекту повинна бути подана Голові Верховної Ради Прем'єр-міністром не пізніше ніж буде прийнято рішення про прийняття законопроекту в першому читанні за основу.

Параграф 135. Робота із законопроектами, що вважаються відкликаними

1. Відкликаними відповідно до Регламенту Верховної Ради вважаються подані Кабінетом Міністрів до Верховної Ради законопроекти, не прийняті у першому читанні за основу на момент припинення повноважень Верховної Ради чи Кабінету Міністрів.

2. Копії відкликаних законопроектів надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів головним розробникам - ініціаторам законопроектів наступного дня після набуття повноважень новосформованим Кабінетом Міністрів для вивчення їх на предмет актуальності.

3. Відкликаний законопроект, який за висновком головного розробника - ініціатора законопроекту не втратив актуальності, подається у місячний строк після набуття повноважень новосформованим Кабінетом Міністрів на розгляд Кабінету Міністрів з дотриманням процедури, визначеної главою 2 розділу 7 цього Регламенту.

Параграф 136. Процедура розгляду депутатських запитів і звернень

1. Депутатські запити і звернення розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про статус народного депутата України".

2. Депутатський запит чи звернення до Кабінету Міністрів, а також депутатське звернення до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає в день реєстрації міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, до компетенції яких належить вирішення порушеного питання, для розгляду та підготовки проекту відповіді.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує надісланий органом виконавчої влади до Кабінету Міністрів проект відповіді та подає його на розгляд відповідно Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові.

Параграф 137. Надання відповіді

1. Відповідь на депутатське звернення до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра надає посадова особа, якій воно адресоване. Якщо депутатський запит чи звернення адресоване Кабінетові Міністрів, відповідь надає Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр відповідно до своєї компетенції.

2. Письмова відповідь на депутатський запит надається Голові Верховної Ради та народному депутатові України не пізніше ніж протягом 15 днів після надходження такого запиту або в інший встановлений Верховною Радою строк.

3. Письмова відповідь на депутатське звернення надається народному депутатові України не пізніше ніж у десятиденний строк після його надходження.

4. Якщо депутатський запит чи звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у визначений строк, народному депутатові України, а стосовно депутатського запиту - також Голові Верховної Ради надсилається повідомлення із зазначенням причини продовження строку за підписом посадових осіб, яким адресовано запит чи звернення.

5. Строк розгляду депутатського запиту чи звернення з урахуванням продовження не може перевищувати 30 днів з моменту його надходження.