Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту місцевих бюджетів

З метою запровадження контролю за ефективним формуванням і виконанням місцевих бюджетів Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту місцевих бюджетів, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту місцевих бюджетів.

Державний фінансовий аудит місцевих бюджетів (далі - аудит) - вид державного фінансового аудиту, спрямований на проведення аналізу та перевірки законності та ефективності формування (складення, розгляд, затвердження) і виконання місцевих бюджетів, правильності ведення бухгалтерського обліку об’єктами аудиту, достовірності їх фінансової та бюджетної звітності, функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту, а також стану використання рухомого і нерухомого майна, коштів, землі, природних ресурсів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, та об’єктів їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

державний аудитор - посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення державного фінансового аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні";

аудиторські процедури - комплекс дій державного аудитора (аудиторська вибірка, методи і способи, формування та дослідження гіпотез аудиту (суджень державного аудитора щодо причин виникнення та наявності проблем, упущень і недоліків, порушень, ризиків), що спрямовані на отримання аудиторських доказів (документів, інформації, результатів опитування працівників об’єкта аудиту та учасників аудиту, що підтверджують аудиторські висновки) під час аудиту;

об’єкт аудиту - органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та місцевий фінансовий орган, щодо яких проводиться аудит;

учасник аудиту - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та суб’єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які беруть (брали) участь у виконанні місцевих бюджетів та/або використовували (отримували) рухоме та нерухоме майно, кошти, землю, природні ресурси, що перебувають у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, та об’єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, крім об’єктів аудиту.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України і Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

3. Основними завданнями аудиту є:

1) проведення аналізу та перевірки:

обґрунтованості планування надходжень та витрат місцевих бюджетів;

стану виконання місцевих бюджетів, зокрема, шляхом проведення оцінки законності та ефективності управління бюджетними коштами, досягнення їх економії і цільового використання під час виконання місцевих бюджетів;

законності, ефективності і результативності діяльності об’єктів аудиту на всіх стадіях бюджетного процесу, зокрема їх управлінських рішень;

стану міжбюджетних відносин;

правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової та бюджетної звітності;

функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

2) розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (далі - пропозиції та рекомендації).

4. Аудит проводиться такими етапами:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об’єкта аудиту, розроблення робочого плану, складення та затвердження програми аудиту).

Робочий план та програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або одному з його заступників. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 13 цього Порядку;

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження, формування, підписання звіту та подання звіту об’єкту аудиту;

4) здійснення моніторингу виконання наданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій та результатів їх упровадження.

6. Під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) такими способами:

за письмовим запитом органу Держаудитслужби;

державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації таким способом відображаються в довідці, яка підписується державним аудитором та керівником учасника аудиту та додається до звіту.

7. Аудит проводиться згідно із затвердженим у встановленому порядку планом проведення заходів державного фінансового контролю, що розміщується на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.

8. Для проведення аудиту на кожного державного аудитора оформляється у двох примірниках направлення за встановленим Мінфіном зразком, яке підписує керівник органу Держаудитслужби.

9. Державні аудитори видають керівникові об’єкта аудиту чи його заступникові направлення в день виходу на проведення аудиту за місцезнаходженням об’єкта аудиту.

10. Загальна тривалість проведення аудиту становить не більш як 90 робочих днів.

11. Аудит проводиться групою державних аудиторів.

Керівництво групою державних аудиторів здійснює керівник аудиту, який визначається із складу групи державних аудиторів.

Склад групи державних аудиторів, строки проведення аудиту визначає орган Держаудитслужби відповідно до завдань аудиту.

12. Строк проведення аудиту може бути продовжено за рішенням керівника органу Держаудитслужби або заступника з одночасним внесенням в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю. При цьому загальна тривалість аудиту становить не більш як 90 робочих днів.

У разі продовження строку проведення аудиту державні аудитори зобов’язані пред’явити керівнику об’єкта аудиту чи його заступникові направлення з відміткою про продовження строку його дії.

У разі зміни періоду проведення аудиту після внесення в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю нове направлення не оформляється.

13. У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту (недопущення державних аудиторів, відсутність ведення бухгалтерського обліку, ненадання необхідних для перевірки документів, наявність інших об’єктивних і незалежних від органу Держаудитслужби причин), державний аудитор складає та підписує в установленому порядку в трьох примірниках акт про неможливість проведення аудиту (далі - акт).

Перший примірник акта надається об’єкту аудиту одним із таких способів:

особисто під підпис керівнику, його заступникові або головному бухгалтеру об’єкта аудиту;

через структурний підрозділ діловодства об’єкта аудиту з відміткою на другому примірнику акта про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об’єкта аудиту та підписом працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію;

рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

На другому та третьому примірниках акта, які залишаються в органі Держаудитслужби, зазначаються реквізити поштового відправлення, яке долучається до матеріалів аудиту.

14. Об’єкт аудиту забезпечує державним аудиторам місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, доступу до електронних баз, систем та програмних комплексів, що використовуються під час автоматизації провадження його фінансово-господарської діяльності, подання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту та здійснення аудиторських процедур.

15. Керівник аудиту формує проект звіту та подає його об’єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж за один робочий день до завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні з урахуванням продовження такого строку одним із способів, передбачених пунктом 13 цього Порядку.

16. Керівник та інші визначені ним працівники об’єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дня отримання такого проекту звіту одним із способів, визначених у пункті 13 цього Порядку.

17. Керівник та інші визначені ним працівники об’єкта аудиту разом із керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до проекту строк з урахуванням строку ознайомлення об’єкта аудиту з проектом звіту.

18. За результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком. Протокол підписує у день обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту та керівник об’єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та кожного об’єкта аудиту.

19. У разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту не врахував коментарів об’єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому. Коментарі, не враховані під час узгодження проекту звіту, є невід’ємною частиною протоколу узгодження.

20. У разі відмови керівника об’єкта аудиту від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження керівник аудиту складає акт про відмову підписувати звіт, інформує про такий факт за рішенням керівника органу Держаудитслужби Кабінет Міністрів України, а також інші заінтересовані органи та робить відповідний запис у протоколі узгодження.

21. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та кожного об’єкта аудиту.

22. Примірники звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням на останній сторінці загальної кількості сторінок.

23. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 13 цього Порядку.

24. Разом із звітом керівник аудиту подає об’єкту аудиту супровідний лист із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій, наведеним у ньому.

25. Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов’язкові до розгляду об’єктом аудиту.

26. Об’єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 24 цього Порядку, інформує орган Держаудитслужби про стан та результати розгляду пропозицій та рекомендацій, заплановані та вжиті заходи, спосіб виконання зазначених у звіті пропозицій та рекомендацій і результати їх впровадження.

27. Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану врахування і виконання пропозицій та рекомендацій, відображених у звіті, та результатів їх впровадження.

28. Керівник Держаудитслужби інформує Міністра фінансів про результати аудиту та/або стан врахування і результати впровадження пропозицій та рекомендацій об’єктом аудиту і приймає рішення про таке інформування заінтересованих органів та громадськості.

Результати аудиту можуть оприлюднюватися у медіа.

29. Орган Держаудитслужби з метою інформування громадськості розміщує звіт на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.