Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України у Державну службу цивільного захисту

З метою підвищення рівня забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, створення єдиної державної системи запобігання і реагування на такі ситуації як у мирний час, так і в особливий період

1. Затвердити Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України у Державну службу цивільного захисту на 2003-2012 роки (далі - Програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

передбачати у проектах Державного бюджету України на роки, протягом яких реалізовуватиметься Програма, кошти на заходи щодо її виконання, виходячи з орієнтовного прогнозного обсягу фінансових ресурсів;

ужити у 2003-2005 роках заходів щодо створення законодавчої бази для функціонування Державної служби цивільного захисту;

забезпечити поетапне приведення чисельності військ Цивільної оборони України у відповідність із чисельністю, передбаченою Програмою.

Війська Цивільної оборони України не повною мірою здатні в мирний час оперативно реагувати на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Це зумовлено насамперед розташуванням місць дислокації військових частин на значній відстані від обласних центрів, великих підприємств, промислових районів, недостатньою підготовкою рятувальників (військовослужбовців строкової військової служби), відсутністю нових зразків техніки і рятувального обладнання, плинністю кадрів особового складу, недосконалою системою оповіщення та управління аварійно-рятувальними підрозділами під час підготовки та проведення рятувальних робіт.

У сучасних умовах зазначені війська підлягають перетворенню у Державну службу цивільного захисту (далі - Служба цивільного захисту), яка буде складовою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Цивільний захист має формуватися як державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для здійснення заходів щодо забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час. Його основою повинна стати Служба цивільного захисту, яка формується на базі військ Цивільної оборони України.

Передбачається, що Служба цивільного захисту створюється як професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, що грунтується на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, а її працівники працюватимуть на професійній основі та забезпечуватимуться спеціальною формою одягу.

Метою Програми є створення системи управління та професійної підготовки працівників Служби цивільного захисту, розширення кола завдань під час проведення аварійно-рятувальних робіт, раціональне розміщення аварійно-рятувальних загонів за територіальним принципом з урахуванням техногенного і екологічного навантаження на території та завдань особливого періоду, оптимізація їх чисельності за рахунок технічного переоснащення із збереженням рівня готовності, створення відповідних умов для ефективного виконання покладених на Службу завдань.

Виконання Програми провадитиметься за такими напрямами:

1) удосконалення законодавства:

розробляються проекти відповідних законів України;

розробляються проекти нових та вносяться зміни до чинних нормативно-правових актів з питань підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

2) перетворення військ Цивільної оборони України у Службу цивільного захисту:

оптимізується організаційно-штатна структура військ Цивільної оборони України, визначається їх чисельність, розміщення аварійно-рятувальних загонів у всіх регіонах України за принципом достатності, оптимальності, функціональної різноманітності, з урахуванням техногенного навантаження на території та їх екологічного стану, а також завдань особливого періоду;

створюються нові та вдосконалюються існуючі допоміжні підрозділи (вузли зв'язку, склади матеріально-технічних цінностей, бази забезпечення, центральні лабораторії вимірювальної техніки, хіміко-радіометричні лабораторії, навчальні центри, центральна аптека);

створюється Служба цивільного захисту зі статусом юридичної особи шляхом перетворення аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України в аварійно-рятувальні загони цієї Служби;

визначаються згідно із законодавством завдання Служби цивільного захисту на особливий період;

3) створення органів та системи управління:

розробляється схема управління Службою цивільного захисту;

перетворюється управління командування військ Цивільної оборони України в головний штаб Державної служби цивільного захисту;

реорганізовується відповідно до схеми управління система зв'язку та оповіщення, система пунктів управління, вдосконалюється організаційно-штатна структура вузлів зв'язку;

створюється система інформативного забезпечення з використанням сучасних засобів управління, оповіщення та зв'язку;

впроваджуються нові засоби зв'язку;

4) технічне переоснащення аварійно-рятувальних загонів:

розробляється Програма технічного переоснащення аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України під час їх перетворення в аварійно-рятувальні загони Служби цивільного захисту, що затверджується МНС України;

модернізуються існуючі техніка та обладнання аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України та Служби цивільного захисту з метою розширення функціональних можливостей, підвищення їх надійності та мобільності;

здійснюється раціональне оснащення аварійно-рятувальних загонів багатофункціональними мобільними аварійно-рятувальними комплексами, комплектами аварійно-рятувального обладнання, технічними засобами розвідки, пошуку потерпілих, санітарною та медичною технікою, засобами індивідуального та колективного захисту з урахуванням місць дислокації зазначених загонів у регіонах та покладених на них завдань;

5) утворення систем спеціального, технічного, тилового та медичного забезпечення Служби цивільного захисту:

утворюються склади та бази зберігання, накопичення матеріально-технічних цінностей, призначених для надання допомоги потерпілим та забезпечення виконання завдань під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

удосконалюються системи всебічного забезпечення аварійно-рятувальних загонів, накопичення, розміщення, зберігання і своєчасного відновлення техніки та оснащення, запасів матеріально-технічних цінностей і медичних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний час та в особливий період;

6) удосконалення системи підготовки і роботи з працівниками Служби цивільного захисту:

аварійно-рятувальні загони комплектуються працівниками на контрактній основі, вводиться спеціальна форма одягу, працівники Служби цивільного захисту приймаються на роботу за трудовими договорами;

удосконалюється система підготовки працівників аварійно-рятувальних загонів та органів їх управління до дій за призначенням, вносяться зміни до навчальних програм, удосконалюється навчально-матеріальна база, проводиться підготовка рятувальників у вітчизняних та міжнародних навчальних центрах;

7) проведення науково-дослідних робіт з проблем розвитку Служби цивільного захисту та вдосконалення її діяльності:

розробляються основи залучення аварійно-рятувальних загонів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів та їх наслідків;

обгрунтовується організаційно-штатна структура, оснащеність, чисельність та дислокація аварійно-рятувальних загонів;

розробляються засади створення і функціонування єдиної системи управління, зв'язку та оповіщення головного штабу Державної служби цивільного захисту та органів управління аварійно-рятувальних загонів у мирний час та в особливий період;

проводиться науково-дослідна та конструкторська робота зі створення нових зразків та вдосконалення техніки, обладнання, технічних засобів розвідки, пошуку потерпілих, засобів індивідуального та колективного захисту;

8) створення умов для роботи працівників:

удосконалюється професійна, психологічна, фізична підготовка рятувальників для виконання завдань в екстремальних умовах;

запроваджується система медичного забезпечення працівників під час проведення аварійно-рятувальних робіт та морально-психологічної реабілітації після їх завершення;

здійснюються заходи щодо соціального захисту працівників Служби цивільного захисту.

Державним замовником і виконавцем Програми є МНС України, яке розпоряджається коштами, передбаченими державним бюджетом на її виконання, організовує контроль за своєчасним та цільовим їх використанням.

Виконання заходів Програми здійснюється за щорічними планами, які затверджуються МНС України в межах виділених коштів.

Міжнародна діяльність Служби цивільного захисту провадиться відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, законодавства України за такими основними напрямами:

обмін поточною робочою інформацією з відповідними підрозділами (центрами) ООН, НАТО, Європейського Союзу тощо, а також з уповноваженими органами постраждалої країни з питань підготовки та проведення міжнародних пошуково-рятувальних та інших гуманітарних операцій за участю підрозділів Служби цивільного захисту;

обмін інформацією з координаційними центрами (штабами) та іншими органами міжнародних організацій щодо підготовки і проведення міжнародних миротворчих (не воєнних) операцій з надання гуманітарної допомоги постраждалому населенню;

участь у заходах та навчальних курсах відповідно до міжнародних договорів.

Виконання Програми провадиться поетапно.

На першому етапі (до 1 січня 2006 року) основна увага приділяється створенню наукових, організаційних, економічних та правових засад реалізації Програми, в тому числі:

опрацьовуються проекти нормативно-правових актів щодо перетворення військ Цивільної оборони України у Службу цивільного захисту та щодо розвитку цієї Служби;

формуються аварійно-рятувальні загони Служби цивільного захисту в регіонах України з найбільш складними техногенними та природними умовами;

оптимізуються організаційно-штатні структури аварійно-рятувальних загонів, визначається їх чисельність.

На кінець першого етапу у військах Цивільної оборони України необхідно мати:

управління командування військ Цивільної оборони України;

дев'ятнадцять аварійно-рятувальних загонів;

навчальний центр;

два вузли зв'язку;

загальну чисельність особового складу - орієнтовно 10218 осіб, у тому числі військовослужбовців - 9550 і працівників - 668.

На другому етапі (до 1 січня 2009 року) розпочинається здійснення практичних заходів щодо перетворення військ Цивільної оборони України у Службу цивільного захисту у строки, зазначені в додатку N 1.

На цьому етапі:

формується на базі управління командування військ Цивільної оборони України орган управління Служби цивільного захисту - головний штаб Державної служби цивільного захисту із збереженням функцій управління військами Цивільної оборони України;

реформуються шість окремих аварійно-рятувальних загонів оперативного реагування та три окремих аварійно-рятувальних загони військ Цивільної оборони України в аварійно-рятувальні загони Служби цивільного захисту (міста Вінниця, Донецьк, Кіровоград, Мелітополь, Рівне, м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, м. Ромни Сумської області, с. Лоскутівка Попаснянського району Луганської області, с. Червонознам'янка Іванівського району Одеської області);

реформуються два вузли зв'язку військ Цивільної оборони України у вузли зв'язку Служби цивільного захисту (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький Київської області);

приводяться у відповідність з вимогами щодо формування Служби цивільного захисту:

система управління;

організаційно-штатні структури аварійно-рятувальних загонів;

порядок комплектування аварійно-рятувальних загонів;

система підготовки аварійно-рятувальних загонів до дій за призначенням як у мирний час, так і в особливий період;

система матеріально-технічного і медичного забезпечення;

система підготовки і роботи з працівниками;

переводиться згідно з додатком N 2 на професійну (контрактну) службу особовий склад підрозділів, які безпосередньо беруть участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних (відновних) робіт;

розпочинається оснащення аварійно-рятувальних загонів новими (модернізованими) зразками спеціальної техніки відповідно до Програми технічного переоснащення аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України під час їх перетворення в аварійно-рятувальні загони Служби цивільного захисту;

здійснюються заходи морально-психологічної підготовки працівників.

На кінець другого етапу необхідно мати:

головний штаб Державної служби цивільного захисту;

окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування Служби цивільного захисту (м. Донецьк);

одинадцять окремих аварійно-рятувальних загонів Служби цивільного захисту (міста Верхівцеве, Вінниця, Івано-Франківськ, Кіровоград, Мелітополь, Миколаїв, Рівне, Ромни, Тернопіль, села Лоскутівка, Червонознам'янка);

навчальний центр військ Цивільної оборони України (м. Мерефа Харківської області);

два окремих аварійно-рятувальних загони оперативного реагування військ Цивільної оборони України (м. Київ, м. Дрогобич Львівської області);

п'ять окремих аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України (міста Керч, Хмельницький, Чернівці, Ужгород, с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим);

два вузли зв'язку Служби цивільного захисту (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький Київської області);

загальну чисельність особового складу Служби цивільного захисту - орієнтовно 8718 осіб, у тому числі військовослужбовців - 3520, працівників - 5198.

На третьому етапі (до 1 січня 2013 року) завершується процес перетворення військ Цивільної оборони України у Службу цивільного захисту. З цією метою здійснюється:

переведення всіх військовослужбовців аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України з військової служби на роботу за контрактом у Службі цивільного захисту;

оснащення аварійно-рятувальних загонів новими (модернізованими) зразками техніки;

проведення заходів щодо вдосконалення системи професійної підготовки працівників аварійно-рятувальних загонів та їх органів управління до дій за призначенням, заходів їх морально-психологічної підготовки і соціальної адаптації;

реорганізація системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення з використанням сучасних систем управління;

створення складів та баз зберігання, накопичення матеріально-технічних ресурсів, призначених для надання допомоги потерпілим та забезпечення виконання завдань під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

установлення порядку залучення аварійно-рятувальних загонів Служби цивільного захисту і визначення їх можливостей у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру місцевого, регіонального та загальнодержавного рівнів;

створення системи медичного забезпечення Служби цивільного захисту, формування центральної аптеки.

На кінець третього етапу необхідно мати Службу цивільного захисту як основу сил цивільного захисту з розташуванням аварійно-рятувальних загонів у кожному регіоні України для виконання всіх видів аварійно-рятувальних робіт самостійно або у взаємодії з іншими аварійно-рятувальними формуваннями, що входять до складу сил МНС України, та силами інших центральних органів виконавчої влади у складі:

головного штабу Державної служби цивільного захисту;

трьох окремих аварійно-рятувальних загонів оперативного реагування (міста Донецьк, Дрогобич, Київ);

навчального центру (м. Мерефа);

двадцяти одного окремого аварійно-рятувального загону (міста Верхівцеве, Вінниця, Житомир, Івано-Франківськ, Керч, Кіровоград, Луцьк, Мелітополь, Миколаїв, Рівне, Ромни, Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Чернігів, села Лоскутівка, Мазанка, Червонознам'янка);

двох вузлів зв'язку (міста Київ, Переяслав-Хмельницький);

центральної аптеки;

підрозділів забезпечення Служби цивільного захисту.

Загальна чисельність працівників Служби цивільного захисту має становити орієнтовно 8218 осіб.

Фінансування Програми здійснюється МНС України відповідно до законодавства за рахунок коштів:

державного бюджету;

виконавців заходів Програми;

заінтересованих суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності (за їх згодою);

громадських організацій та інших юридичних осіб (за їх згодою);

фізичних осіб, заінтересованих у результатах виконання Програми (за їх згодою);

міжнародних фінансових організацій;

одержаних з інших джерел, не заборонених законодавством.

Орієнтовний прогнозний обсяг фінансових ресурсів, потрібних для виконання заходів Програми, наведено в додатку N 3.

За рахунок коштів державного бюджету фінансується:

утримання військ Цивільної оборони України, Служби цивільного захисту;

оснащення та переоснащення сил реагування на надзвичайні ситуації;

будівництво об'єктів комунального, спеціального, військового та соціально-культурного призначення;

підготовка та перепідготовка спеціалістів з питань надзвичайних ситуацій.

Конкретні виконавці робіт (з обгрунтуванням витрат на їх виконання) визначаються на конкурсній основі МНС України.

У результаті виконання Програми має бути створено нову модель мобільних високопрофесійних і всебічно укомплектованих аварійно-рятувальних загонів Служби цивільного захисту, що забезпечить:

упорядкування нормативно-правових актів з питань запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків;

відповідність можливостей аварійно-рятувальних загонів покладеним на них завданням за умови дотримання ресурсних обмежень;

раціональне розміщення аварійно-рятувальних загонів Служби цивільного захисту за територіальним принципом;

оптимізацію чисельності працівників аварійно-рятувальних загонів Служби цивільного захисту за рахунок технічного переоснащення із збереженням рівня готовності;

визначення місця та ролі Служби цивільного захисту під час мобілізації (в тому числі цільової);

створення належних умов працівникам Служби цивільного захисту для роботи і здійснення їх соціального захисту.