Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року

1. Затвердити Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 25 липня 2002 року N 664 "Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України у Державну службу цивільного захисту".

Метою цієї Програми є підвищення рівня забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, створення єдиної системи запобігання і реагування на такі ситуації в мирний час і в особливий період, адаптація її до європейських стандартів, більш ефективне використання бюджетних коштів на зазначені цілі, демілітаризація Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Для проведення аварійно-рятувальних робіт у системі МНС України на базі органів управління, сил оперативного реагування і сил забезпечення військ Цивільної оборони України та органів і підрозділів державної пожежної охорони (далі - органи і підрозділи) утворюється Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (далі - Служба).

Служба є спеціальним невійськовим органом, діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, її особовий склад та працівники виконують обов'язки на професійній основі.

Виконання Програми провадитиметься за такими напрямами:

1. Удосконалення законодавства:

розробляються проекти відповідних законів України;

розробляються проекти нових та вносяться зміни до чинних нормативно-правових актів з питань підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, соціального захисту особового складу та працівників Служби.

2. Перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби:

оптимізуються чисельність і структура органів і підрозділів;

створюються органи і підрозділи за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного і екологічного навантаження на території та завдань у мирний час і в особливий період;

здійснюється інтеграція військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби;

визначаються згідно із законодавством завдання органів і підрозділів Служби в мирний час та в особливий період.

3. Технічне переоснащення органів і підрозділів Служби:

розробляється і затверджується МНС України програма технічного переоснащення органів і підрозділів;

модернізується техніка та обладнання військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони з метою розширення їх функціональних можливостей, підвищення надійності та мобільності;

здійснюється з урахуванням місць дислокації та покладених завдань оснащення органів і підрозділів багатофункціональними мобільними аварійно-рятувальними комплексами, комплектами аварійно-рятувального обладнання, технічними засобами розвідки, пошуку потерпілих, санітарною та медичною технікою, засобами індивідуального захисту.

4. Удосконалення системи забезпечення органів і підрозділів Служби, накопичення, розміщення, зберігання, своєчасного відновлення техніки та оснащення, запасів матеріально-технічних цінностей і медичних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт.

5. Удосконалення системи підготовки і роботи з особовим складом та працівниками Служби:

органи і підрозділи комплектуються особами рядового і начальницького складу з присвоєнням їм спеціальних звань внутрішньої служби, працівники приймаються на роботу за трудовими договорами;

удосконалюються система підготовки особового складу органів і підрозділів до проведення аварійно-рятувальних робіт та виконання завдань, навчальна база, вносяться зміни до навчальних програм, здійснюється підготовка рятувальників у навчальних закладах і центрах.

6. Проведення науково-дослідних робіт з проблем розвитку Служби та вдосконалення її діяльності:

розробляються методи і способи залучення органів і підрозділів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня та їх наслідків;

обгрунтовуються організаційно-штатна структура, чисельність та оснащеність органів і підрозділів;

розробляються засади створення і функціонування єдиної системи управління, зв'язку та оповіщення органів і підрозділів;

проводиться науково-дослідна та конструкторська робота з удосконалення та створення нових зразків техніки, обладнання, технічних засобів розвідки, пошуку потерпілих, засобів індивідуального захисту.

7. Створення умов для проходження служби особами рядового і начальницького складу:

визначаються порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу, умови їх грошового, пенсійного забезпечення, соціального захисту і страхування;

розробляються механізми соціального захисту військовослужбовців військ Цивільної оборони України, осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони, звільнених з військової служби та служби в державній пожежній охороні, забезпечення їх житлом;

удосконалюється професійна, фізична, психологічна підготовка особового складу та працівників, які є рятувальниками, до виконання ними завдань в екстремальних умовах;

запроваджується система медичного забезпечення особового складу та працівників, які є рятувальниками, під час проведення аварійно-рятувальних робіт та виконання завдань, їх морально-психологічної реабілітації.

Державним замовником і виконавцем Програми є МНС України.

Виконання Програми проводиться поетапно протягом 2004-2005 років.

1. На першому етапі (до 31 грудня 2004 року) головна увага приділяється здійсненню практичних заходів щодо перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби у строки згідно з додатком N 1, створенню наукових, організаційних, економічних та правових засад виконання Програми.

На цьому етапі:

1) опрацьовуються проекти законів, інших нормативно-правових актів щодо перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби та її розвитку;

2) розробляється організаційно-штатна структура та визначається чисельність органів і підрозділів Служби;

3) визначаються:

завдання Служби у мирний час та в особливий період згідно із законодавством України;

порядок переведення військовослужбовців військ Цивільної оборони України та осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони до органів і підрозділів Служби, переатестації та присвоєння спеціальних звань внутрішньої служби;

порядок переміщення техніки, озброєння та матеріальних запасів військ Цивільної оборони України до органів і підрозділів Служби;

4) формується орган управління Служби на базі органів управління військами Цивільної оборони України та державної пожежної охорони;

5) реформуються:

три окремі аварійно-рятувальні загони оперативного реагування (м. Київ, м. Мелітополь, м. Дрогобич) та навчальний центр військ Цивільної оборони України (м. Мерефа) в регіональні рятувальні загони Служби;

три окремі аварійно-рятувальні загони військ Цивільної оборони України (м. Ужгород, селище Лоскутівка Попаснянського району Луганської області, с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим) у територіальні підрозділи регіональних рятувальних загонів Служби (відповідно м. Дрогобич, м. Мерефа, м. Мелітополь);

окремий аварійно-рятувальний загін військ Цивільної оборони України (м. Керч) у спеціальний морський загін Служби;

спеціальний авіаційний загін військ Цивільної оборони України (м. Ніжин) у спеціальний авіаційний загін Служби;

два вузли зв'язку військ Цивільної оборони України у вузли зв'язку Служби (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький);

1-й загін забезпечення військ Цивільної оборони України (м. Київ) в загін забезпечення Служби;

6) створюється державне підприємство на базі майнового комплексу 2-го загону забезпечення військ Цивільної оборони України (с. Жеребкове Ананіївського району Одеської області);

7) здійснюються:

переведення згідно з додатком N 2 військовослужбовців та працівників військ Цивільної оборони України до органів і підрозділів Служби, їх переатестація і присвоєння спеціальних звань внутрішньої служби;

переміщення техніки, озброєння та матеріальних запасів військ Цивільної оборони України до органів і підрозділів Служби;

реалізація надлишкових техніки і майна;

передача до сфери управління місцевих органів виконавчої влади військових містечок (майнових комплексів) та іншого військового майна, що вивільняються у зв'язку з реформуванням військ Цивільної оборони України, які недоцільно утримувати у сфері управління МНС України;

розформування трьох аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України (м. Донецьк, м. Хмельницький, м. Чернівці);

заходи соціального захисту особового складу Служби, а також військовослужбовців військ Цивільної оборони України, осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони, звільнених з військової служби та служби в державній пожежній охороні;

реформування органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби.

На кінець першого етапу до складу Служби входитимуть:

орган управління Служби;

чотири регіональні рятувальні загони (м. Київ, м. Мелітополь, м. Дрогобич, м. Мерефа);

спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин);

спеціальний морський загін (м. Керч);

два вузли зв'язку (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький);

загін забезпечення (м. Київ);

шість аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України (м. Вінниця, м. Кіровоград, м. Рівне, м. Верхівцеве, м. Ромни, с. Червонознам'янка Іванівського району Одеської області).

Загальна чисельність особового складу та працівників становитиме орієнтовно 69664 особи, в тому числі осіб рядового і начальницького складу - 53429.

2. На другому етапі (до 31 грудня 2005 року) здійснюються додаткові заходи щодо перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в органи і підрозділи Служби.

На цьому етапі:

1) здійснюється розформування п'яти аварійно-рятувальних загонів військ Цивільної оборони України (м. Вінниця, м. Кіровоград, м. Рівне, м. Верхівцеве, с. Червонознам'янка Іванівського району Одеської області), двох територіальних підрозділів регіональних рятувальних загонів Служби (м. Ужгород, с. Лоскутівка Попаснянського району Луганської області) та реформування окремого аварійно-рятувального загону військ Цивільної оборони України (м. Ромни) у Спеціальний аварійно-рятувальний загін Служби, регіональних рятувальних загонів Служби (м. Мелітополь, м. Дрогобич) і територіального підрозділу регіонального рятувального загону Служби (с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим) в аварійно-рятувальні загони Служби, регіонального рятувального загону Служби (м. Київ) у Центральний аварійно-рятувальний загін Служби, регіонального рятувального загону Служби (м. Мерефа) у Навчальний центр Служби;

2) створюються:

органи і підрозділи Служби (до адміністративного району включно) шляхом інтеграції військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони; підрозділи забезпечення Служби;

3) завершується:

переведення військовослужбовців і переміщення техніки, озброєння та матеріальних запасів органів і підрозділів військ Цивільної оборони України до органів і підрозділів Служби, переатестація військовослужбовців і присвоєння їм спеціальних звань внутрішньої служби;

передача до сфери управління місцевих органів виконавчої влади військових містечок (майнових комплексів) та іншого військового майна, що вивільняються;

4) приводяться у відповідність з вимогами щодо формування Служби:

система управління;

порядок комплектування органів і підрозділів;

система підготовки органів і підрозділів до проведення аварійно-рятувальних робіт та виконання завдань у мирний час і в особливий період;

система матеріально-технічного і медичного забезпечення;

5) здійснюються заходи соціального захисту особового складу Служби, а також військовослужбовців військ Цивільної оборони України, осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони, звільнених з військової служби та служби в державній пожежній охороні.

До завершення другого етапу мають бути створені в кожному районі, області, містах Києві та Севастополі для виконання аварійно-рятувальних робіт самостійно або у взаємодії з іншими аварійно-рятувальними формуваннями, що входять до складу сил МНС України, та силами інших центральних органів виконавчої влади такі органи і підрозділи Служби:

1) орган управління;

2) чотири аварійно-рятувальні загони (м. Київ, м. Мелітополь, м. Дрогобич, с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим) та спеціальний аварійно-рятувальний загін (м. Ромни) з основними завданнями:

проведення рятувальних операцій;

проведення спеціальних робіт у складних умовах;

участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відновлювальних роботах регіонального і загальнодержавного рівня;

організація і проведення мобілізаційного розгортання формувань, призначених для роботи в особливий період, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру;

3) двадцять сім гарнізонів Служби, дислокованих в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, з такими головними завданнями:

проведення рятувальних операцій;

запобігання пожежам та проведення першочергових робіт під час загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;

4) пожежно-рятувальні підрозділи, дислоковані в адміністративних районах, для гасіння пожеж, рятування людей та подання необхідної допомоги під час ліквідації пожеж, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

5) спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин);

6) спеціальний морський загін (м. Керч);

6-1) навчальний центр (м. Мерефа);

7) два вузли зв'язку (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький);

8) підрозділи забезпечення.

Загальна чисельність особового складу та працівників органів і підрозділів Служби згідно з додатком N 3 становитиме орієнтовно 72418 осіб, у тому числі осіб рядового та начальницького складу - 55765.

Фінансування Програми здійснюється МНС України відповідно до законодавства за рахунок коштів державного бюджету.

Служба здійснює міжнародне співробітництво відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, законодавства України за такими основними напрямами:

обмін поточною інформацією з відповідними органами ООН, НАТО, Європейського Союзу, а також з уповноваженими органами з питань підготовки та проведення міжнародних пошуково-рятувальних та інших гуманітарних операцій постраждалої держави за участю органів і підрозділів Служби;

обмін інформацією з координаційними центрами (штабами) та іншими органами міжнародних організацій про підготовку і проведення міжнародних операцій з надання гуманітарної допомоги постраждалому населенню;

участь у заходах та навчальних курсах відповідно до міжнародних договорів.

У результаті виконання Програми буде створена нова модель мобільних, високопрофесійних і всебічно укомплектованих органів і підрозділів Служби, що забезпечить:

упорядкування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, їх наслідків;

приведення можливостей органів і підрозділів Служби у відповідність із покладеними на них завданнями;

раціональне розміщення органів і підрозділів Служби за територіальним принципом;

оптимізацію чисельності особового складу і працівників органів і підрозділів Служби за рахунок технічного переоснащення із збереженням рівня готовності;

визначення місця та ролі Служби в особливий період;

створення належних умов особовому складу Служби для виконання обов'язків, здійснення їх соціального захисту.