КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 19 серпня 2015 р. № 656 Київ |
Деякі питання реалізації статті 54 Закону України "Про вищу освіту"
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 173 від 02.03.2016 № 567 від 27.07.2016 № 308 від 25.04.2018 № 507 від 03.05.2024 № 1294 від 12.11.2024 № 1146 від 17.09.2026 )
Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 54 Закону України "Про вищу освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань;
зразки державних документів про присвоєння вчених звань.
2. Установити, що:
в Україні визнаються дійсними та не підлягають обміну атестати, видані Вищою атестаційною комісією та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту;
пункт 22 затвердженого цією постановою Порядку втрачає чинність через рік з дня набрання чинності Законом України "Про академічну доброчесність".
( Пункт 2 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1146 від 17.09.2026 )
3. Міністерству освіти і науки затвердити протягом двох місяців порядок присвоєння вищими навчальними закладами та науковими установами вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, а також порядок позбавлення вчених звань.
( Пункт 4 втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 27.07.2016 )
5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
6. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2016 року.
| Прем'єр-міністр України | А.ЯЦЕНЮК |
| Інд. 73 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 2015 р. № 656
ПОРЯДОК
затвердження рішень про присвоєння вчених звань
( У тексті Порядку слова "вищий навчальний заклад" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "заклад вищої освіти" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
1. Цей Порядок визначає механізм затвердження атестаційною колегією МОН рішень про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (далі - вчені звання) вченими радами закладів вищої освіти або вченими (науково-технічними) радами наукових установ (далі - вчені ради).
2. Вчені звання професора та доцента присвоюються особам, які професійно провадять науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність, а старшого дослідника - особам, які професійно провадять наукову або науково-технічну діяльність.
3. Вчені звання присвоюють вчені ради.
Рішення вчених рад затверджує атестаційна колегія МОН.
Головою атестаційної колегії МОН є Міністр освіти і науки, який затверджує склад атестаційної колегії в установленому законодавством порядку. Положення про атестаційну колегію МОН затверджується МОН.
4. Вчена рада закладу вищої освіти, якому в установленому порядку надано статус дослідницького, приймає остаточне рішення щодо присвоєння вченого звання, яке надсилається протягом двох тижнів МОН для затвердження (без розгляду атестаційної справи кандидата на присвоєння вченого звання (далі - атестаційна справа) на засіданні атестаційної колегії МОН) відповідно до цього Порядку.
5. Порядок присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчених звань вченими радами, основні критерії оцінки їх науково-педагогічної або наукової діяльності, порядок позбавлення вчених звань, а також розгляд повідомлень про порушення академічної доброчесності під час присвоєння вчених звань затверджує в установленому порядку МОН.
( Пункт 5 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1146 від 17.09.2026 )
6. Науковим, науково-педагогічним працівникам (далі - працівники), які працюють у двох або більше закладах вищої освіти (наукових установах), вчені звання присвоюються за основним місцем роботи.
7. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не перевищує трьох місяців.
8. Вчене звання професора присвоюється:
1) працівникам закладів вищої освіти (наукових установ):
які мають:
- науковий ступінь;
- вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);
- період роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників, визначений МОН;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови (крім осіб з інвалідністю I групи);
- документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання (крім осіб з інвалідністю I групи);
які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН, та які мають ISSN-номер, підтверджений на веб-сайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань, у кількості, визначеній МОН (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), з дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
( Абзац восьмий підпункту 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 507 від 03.05.2024, № 1146 від 17.09.2026 )
які підготували докторів філософії (кандидатів наук) у кількості, визначеній МОН;
( Підпункт 1 пункту 8 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
2) діячам культури і мистецтв, які працюють у закладах вищої освіти та педагогічна робота яких відповідно до навчальних планів передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця:
які мають:
- відповідно почесне звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України", "Заслужений діяч мистецтв України";
- вчене звання доцента;
- період роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників, визначений МОН;
( Абзац п'ятий підпункту 2 пункту 8 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
- значні особисті творчі досягнення;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови;
які опублікували наукові праці у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав у кількості, визначеній МОН (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), з дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
( Абзац восьмий підпункту 2 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018, № 1146 від 17.09.2026 )
які підготували лауреатів міжнародних чи державних премій України, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів або осіб, яким присвоєно почесні звання України, у кількості, визначеній МОН.
( Підпункт 2 пункту 8 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
9. Вчене звання доцента присвоюється:
1) працівникам закладів вищої освіти:
які мають:
- науковий ступінь;
- період роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників, визначений МОН;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови (крім осіб з інвалідністю I групи);
- документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання (крім осіб з інвалідністю I групи);
які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН, та які мають ISSN-номер, підтверджений на веб-сайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань, у кількості, визначеній МОН (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), з дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
( Абзац сьомий підпункту 1 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 507 від 03.05.2024, № 1146 від 17.09.2026 )( Підпункт 1 пункту 9 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
2) діячам культури і мистецтв, які працюють у закладах вищої освіти, педагогічна робота яких відповідно до навчальних планів передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця:
які мають:
- відповідно почесне звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України", "Заслужений діяч мистецтв України", "Заслужений артист України", "Заслужений художник України", "Заслужений архітектор України", "Заслужений працівник культури України", "Заслужений майстер народної творчості України" та/або освітньо-творчий ступінь доктора мистецтва;
( Абзац третій підпункту 2 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018, № 1294 від 12.11.2024 )
- період роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників, визначений МОН;
( Абзац четвертий підпункту 2 пункту 9 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
- значні особисті творчі досягнення;
які опублікували наукові праці у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав у кількості, визначеній МОН (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), з дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
( Абзац шостий підпункту 2 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018, № 1294 від 12.11.2024, № 1146 від 17.09.2026 )
які підготували лауреатів міжнародних чи державних премій України, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів у кількості, визначеній МОН.
( Підпункт 2 пункту 9 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
10. Вчене звання старшого дослідника присвоюється працівникам закладів вищої освіти та наукових установ, які мають науковий ступінь; період роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників, визначений МОН; наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН, та які мають ISSN-номер, підтверджений на веб-сайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань, у кількості, визначеній МОН (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), з дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності; сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови, та документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання (крім осіб з інвалідністю I групи).
( Пункт 10 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 507 від 03.05.2024, № 1146 від 17.09.2026 )
11. Атестаційні справи надсилаються до МОН для розгляду атестаційною колегією МОН.
Формою роботи атестаційної колегії МОН є засідання, яке є правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.
Рішення атестаційної колегії оформляється протоколом, затверджується наказом МОН та оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОН.
12. Рішення вченої ради про присвоєння вченого звання набирає чинності з дати набрання чинності наказом МОН про затвердження рішення вченої ради та видачу відповідного державного документа про присвоєння вченого звання на підставі рішення атестаційної колегії МОН.
13. У разі недотримання вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань, у тому числі за порушення академічної доброчесності, атестаційна колегія МОН скасовує рішення вченої ради та відмовляє у видачі державного документа про присвоєння вченого звання.
Якщо до МОН надійшло звернення з повідомленням щодо виявлення факту наявності академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації в науковій роботі, на підставі чи з урахуванням якої здобувачеві присвоєно вчене звання, атестаційна справа знімається з розгляду і повертається закладу вищої освіти (науковій установі), вчена рада якого (якої) присвоїла вчене звання, разом із зазначеним зверненням для розгляду уповноваженим органом закладу вищої освіти (наукової установи). У цьому разі вчена рада розглядає повторно питання про присвоєння відповідного вченого звання з урахуванням результатів розгляду обставин, наведених у зверненні.
( Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 17.09.2026 )( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )
14. У разі скасування атестаційною колегією МОН рішення вченої ради про присвоєння вченого звання вчена рада може повторно прийняти рішення про присвоєння вченого звання не раніше ніж через один рік після скасування МОН рішення.
15. Державним документом про присвоєння вченого звання є атестат про вчене звання, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначений атестат виготовляється відповідно до технічного опису, затвердженого МОН, оформляється і видається МОН.
( Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 03.05.2024 )
Інформація про серію та номер атестата про вчене звання заноситься МОН до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Відшкодування витрат на виготовлення бланків атестатів про вчені звання здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
16. Особи, які отримали атестати про вчені звання до набрання чинності цим Порядком і отримують надбавку за вчене звання у розмірі, меншому за граничний розмір, за бажанням мають право пройти переатестацію з 1 січня 2017 р. відповідно до порядку, встановленого МОН.
Результати переатестації працівників враховуються керівниками закладів вищої освіти (наукових установ) під час встановлення доплат за вчене звання в межах фонду заробітної плати.
17. У разі втрати, знищення або пошкодження атестата про вчене звання МОН видає його дублікат з новим порядковим номером відповідно до раніше виданого атестата за рахунок коштів особи, яка отримує дублікат.
Для розгляду питання про видачу дубліката атестата до МОН подаються:
особиста заява особи;
довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);
копія першої сторінки паспорта;
копія втраченого, знищеного або пошкодженого атестата (за наявності).
18. На рішення вченої ради про відмову у присвоєнні вченого звання до МОН може бути подана апеляція не пізніше ніж протягом двох місяців після прийняття вченою радою такого рішення.
19. У разі надходження апеляції МОН утворює із залученням фахівців відповідної галузі знань апеляційну комісію, крім випадків, коли апеляція не містить аргументів по суті виявлених недоліків.
Апеляційна комісія формується у складі голови та членів комісії. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови. Апеляційна комісія готує висновок, який підписується всіма членами комісії.
20. Рішення МОН щодо апеляції може бути оскаржене у судовому порядку.
21. Особа, якій присвоєно вчене звання, може бути позбавлена такого звання у разі:
виявлення МОН порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань;
виявлення уповноваженим органом закладу вищої освіти (наукової установи), Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (далі — Національне агентство) факту наявності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у науковій роботі, на підставі чи з урахуванням якої присвоєно вчене звання;
позбавлення особи наукового ступеня та/або вченого звання, на підставі та/або з урахуванням якого (яких) особі було присвоєно вчене звання.
У разі виявлення порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань МОН:
затверджує рішення вченої ради про позбавлення вченого звання в установленому МОН порядку;
скасовує рішення про затвердження рішення вченої ради про присвоєння вченого звання;
визнає таким, що втрачає чинність, відповідний атестат.
У разі виявлення уповноваженим органом закладу вищої освіти (наукової установи), Національним агентством факту наявності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у науковій роботі, на підставі чи з урахуванням якої присвоєно вчене звання, МОН:
скасовує рішення про затвердження рішення вченої ради про присвоєння вченого звання;
визнає таким, що втрачає чинність, відповідний атестат;
позбавляє заклад вищої освіти (наукову установу) права присвоювати вчені звання за відповідною кафедрою або з відповідної спеціальності строком на два роки.
МОН має право одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду питання про позбавлення вченого звання.
Особа, яку позбавлено вченого звання:
позбавляється права на гарантії, передбачені частиною другою статті 59 Закону України "Про вищу освіту";
позбавляється права обіймати посаду, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають обов’язкову наявність відповідного вченого звання.
( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1146 від 17.09.2026 )
22. Особа, яка має вчене звання, може добровільно відмовитися від відповідного вченого звання, подавши до МОН заяву в довільній формі, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально. Особа може надіслати заяву в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Протягом десяти робочих днів із дня надходження заяви МОН скасовує рішення про присвоєння вченого звання та визнає атестат недійсним, про що видається наказ, який розміщується на офіційному веб-сайті МОН.
Рішення про присвоєння особі вченого звання скасовується та визнається атестат недійсним у разі набрання чинності наказом МОН щодо добровільної відмови цієї особи від наукового ступеня.
( Порядок доповнено пунктом 22 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 03.05.2024 )( Зразки державних документів )( Зразки документів із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 25.04.2018 )( Зміни, що вносяться до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567, втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 27.07.2016 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 2015 р. № 656
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 46, с. 84).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 615 "Про документи про освіту" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 16, ст. 642).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2000 р. № 562"Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 13, ст. 520).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 р. № 300 "Про затвердження нових зразків деяких документів про загальну середню освіту" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 13, ст. 559).
5. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 979 "Про затвердження зразків документів про професійно-технічну освіту" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 32, ст. 1492).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 419 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 13, ст. 902).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 р. № 1149 "Про затвердження Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 100, ст. 3339).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. № 66 "Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 9, ст. 273).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 265 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 17, ст. 791).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 р. № 507 "Про внесення змін до Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 48, ст. 1581).
11. Пункти 1 і 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2011 р. № 955 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 70, ст. 2649).
( Пункт 12 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 173 від 02.03.2016 )
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 р. № 819 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 67, ст. 2733).
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 979 "Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 81, ст. 3273).
15. Пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 538 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 63, ст. 2283).
( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 173 від 02.03.2016 )
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 655 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 71, ст. 2610).
( Пункт 17 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 173 від 02.03.2016 )( Пункт 18 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 173 від 02.03.2016 )
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2014 р. № 77 "Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 p. № 1260" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 28, ст. 791).
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 35, ст. 930).
