Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про спільне патрулювання українсько-румунського державного кордону

Кабінет Міністрів України та Уряд Румунії (далі - Сторони),

враховуючи загальновизнані принципи та норми міжнародного права,

бажаючи розвивати дружні відносини добросусідства та убезпечити українсько-румунський державний кордон,

з метою розвитку співробітництва в сфері інтегрованого управління кордонами,

на основі Договору між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань, підписаного 17 червня 2003 р. у м. Чернівці, та Угоди між Кабінетом Міністрів України, Урядом Республіки Молдова й Урядом Румунії про співробітництво у боротьбі зі злочинністю, підписаної 6 липня 1999 р. у м. Київ, домовились про таке:

Цією Угодою визначені умови організації компетентними органами держав Сторін здійснення спільного патрулювання українсько-румунського кордону (далі - спільне патрулювання) на території держави однієї зі Сторін.

1. Компетентними органами, визначеними Сторонами для реалізації положень цієї Угоди, є:

- з Української Сторони: Адміністрація Державної прикордонної служби України;

- з Румунської Сторони: Міністерство внутрішніх справ через Генеральний Інспекторат прикордонної поліції.

2. Про будь-які зміни в назвах та повноваженнях компетентних органів, зазначених у пункті 1, Сторони невідкладно інформують одна одну дипломатичними каналами. Ці зміни не будуть вважатися доповненнями до цієї Угоди.

3. Компетентні органи Сторін інформують один одного як про зміни в назві, так і про зміни, що відбулися на рівні підпорядкованих органів та підрозділів охорони кордону.

4. Обмін інформацією, зазначеною в пункті 3 цієї статті, здійснюється у письмовій формі через наявні канали взаємодії.

Порядок організації та проведення конкретних заходів щодо спільного патрулювання регламентується Протоколом про виконання положень цієї Угоди, укладеним між компетентними органами, передбаченими пунктом 1 статті 2.

Спільне патрулювання здійснюється з метою реалізації таких завдань:

1) забезпечення контролю додержання режиму спільного кордону з метою запобігання незаконному перетину кордону особами, транспортними засобами і товарами поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон;

2) запобігання та протидія незаконній міграції та пов'язаній з нею злочинності;

3) виявлення та затримання осіб, які перетнули чи намагалися незаконно перетнути кордон, осіб, які сприяли незаконному переправленню через державний кордон однієї чи більше осіб, а також причетних до організації цієї діяльності;

4) перевірка осіб і транспортних засобів, які перебувають у межах ділянки відповідальності, з метою недопущення і протидії незаконному переміщенню через кордон товарів та вантажів поза пунктами пропуску через державний кордон, а також товарів, вантажів та заборонених речовин, переміщення яких обмежено законодавством держав Сторін;

5) спостереження за ділянками місцевості, які можуть бути використані для незаконного перетинання державного кордону;

6) обмін досвідом у сфері забезпечення охорони державного кордону.

1. Спільне патрулювання здійснюється в територіальних межах прикордонних підрозділів компетентних органів Сторін та на підставі письмового узгодження Прикордонних Уповноважених або їх заступників.

2. Координація заходів, що випливають з положень цієї Угоди, покладається на Прикордонних Уповноважених або їх заступників.

3. Організація та керівництво заходами зі спільного патрулювання покладаються на керівників підрозділів, які безпосередньо здійснюють охорону державного кордону.

1. Спільне патрулювання реалізовується відповідно до законодавства держави Сторони, на території якої воно проводиться.

2. Спільне патрулювання може реалізовуватися з використанням службових транспортних засобів, повітряних та плавучих засобів, переносних пристроїв нічного бачення або інших технічних чи інженерних пристроїв, службових тварин, які належать компетентним органам Сторони, на території держави якої здійснюється спільне патрулювання.

1. Прикордонні представники, які беруть участь у спільному патрулюванні на території держави іншої Сторони (далі - експерти), здійснюють патрулювання у службовій формі, без зброї та спеціальних засобів.

2. Експерти однієї з Сторін можуть використовувати технічні засоби експертів компетентних органів іншої Сторони, за згодою старшого патруля, і відповідають за їх правове застосування та цілісність.

3. Експерти можуть використовувати технічні засоби, необхідні для здійснення спільного патрулювання на території держави іншої Сторони, за попередньою згодою Прикордонних Уповноважених або їх заступників.

4. Підтримання зв'язку експертами зі своїми підрозділами здійснюється наявними засобами зв'язку або з використанням засобів експертів тієї Сторони, на території держави якої здійснюється спільне патрулювання.

5. Під час спільного патрулювання члени патруля іншої держави Сторони не можуть вживати або застосовувати заходів примусового впливу, за винятком випадків, коли існує загроза життю складу прикордонного патруля. Безпека експертів компетентних органів направляючої Сторони, які беруть участь у спільному патрулюванні, забезпечується експертами компетентного органу Сторони, на території держави якої здійснюється спільне патрулювання.

1. Під час спільного патрулювання на території держави іншої Сторони в частині, що стосується законодавства про працю, а також соціального захисту, експерти не вважаються такими, що несуть службу за кордоном. Вони користуються всіма правами, передбаченими внутрішнім законодавством держави Сторони, до якої вони належать, стосовно заробітної плати, соціальної та правової допомоги, медичного страхування і страхування ризиків, які можуть призвести до травмування, інвалідності або смерті.

2. Експерти, які здійснюють свою діяльність на території держави іншої Сторони, мають такий-же правовий статус, як і експерти компетентних органів приймаючої Сторони, у разі вчинення ними або проти них правопорушень.

3. Експерти підлягають дисциплінарній відповідальності відповідно до національного законодавства держави Сторони, з якої походять.

1. Розслідування випадків заподіяння шкоди під час спільного патрулювання та пов'язані з цим відшкодування відбуваються відповідно до законодавства держави приймаючої Сторони.

2. Сторона, на території держави якої було заподіяно шкоду, передбачену в пункті 1 цієї статті, відшкодовує завдані збитки на тих же умовах, як і у випадку, коли вони були б завдані експертом своїх компетентних органів.

3. Якщо збитки були завдані експертом держави направляючої Сторони навмисно або через грубу необережність, то направляюча Сторона відшкодовує всі відповідні витрати за умови, що цей факт доведений судом держави приймаючої Сторони.

4. Сторона, експерт компетентних органів якої завдав шкоду третій особі на території держави іншої Сторони, повністю відшкодовує вказаній Стороні завдані збитки, пов'язані з відшкодуванням нею збитків постраждалій особі, її офіційному представнику або іншій особі за її дорученням.

З метою реалізації положень цієї Угоди компетентні органи, зазначені у пункті 1 статті 2, проводять спільно або самостійно відповідні спеціальні навчання, спрямовані на підготовку експертів. Метою навчання є вивчення правових норм, що регулюють проведення нагляду (контролю) на державному кордоні, застосування зброї, використання спеціальних засобів, застосування фізичного впливу, дотримання особистої безпеки та правил дорожнього руху.

Експерти перетинають спільний державний кордон у пунктах пропуску або в інших місцях, встановлених за спільною згодою Прикордонними Уповноваженими, на підставі службових посвідчень. Компетентні органи Сторін обміняються їх зразками.

1. Обмін інформацією з метою реалізації положень цієї Угоди здійснюється відповідно до вимог законодавства держав Сторін.

2. З метою реалізації цієї Угоди компетентні органи Сторін не будуть здійснювати обмін персональними даними та конфіденційною інформацією.

1. Будь-які розбіжності у тлумаченні або виконанні цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між компетентними органами Сторін.

2. Якщо згоди не буде досягнуто у ході переговорів, згаданих у пункті 1 цієї статті, розбіжності вирішуються дипломатичними каналами.

Положення цієї Угоди не порушують права і зобов'язання за іншими міжнародними договорами, учасниками яких є держави Сторін або Сторони.

Кожна Сторона окремо несе витрати, пов'язані з реалізацією положень цієї Угоди.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів після отримання Сторонами останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Ця Угода укладається строком на 3 роки і її дія автоматично продовжується на наступні трирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону в письмовому вигляді дипломатичними каналами про свій намір припинити дію цієї Угоди, не менш ніж за шість місяців до закінчення терміну її дії.

3. Сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни або доповнення до цієї Угоди шляхом укладення відповідних протоколів, які набирають чинності відповідно до процедури, передбаченої в пункті 1 цієї статті.

4. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення іншій Стороні дипломатичними каналами. Угода втрачає чинність через 30 днів після отримання іншою Стороною такого повідомлення.

Учинено у м. Бухарест, 21 квітня 2016 р. у двох примірниках, кожний українською та румунською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.