Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 785

Кабінет Міністрів України

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 785 "Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 58, ст. 2028) зміни, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. У постанові:

пункти 1 і 2 викласти у такій редакції:

"1. Затвердити Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання і план заходів з його застосування, що додаються.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту.".

2. Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання і план заходів з його застосування, затверджені зазначеною постановою, викласти у редакції, що додається.

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги стосовно електромагнітної сумісності обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Технічний регламент розроблений з урахуванням Директиви 2004/108/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 р. про наближення законів держав - членів щодо електромагнітної сумісності та скасування дії Директиви 89/336/ЄЕС.

2. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

радіообладнання та телекомунікаційне кінцеве (термінальне) обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 679 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 50, ст. 1705);

вироби авіаційної техніки, компоненти та обладнання у значенні, наведеному в пунктах 27 і 51 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України;

радіообладнання, що використовується радіоаматорами згідно з регламентами радіозв'язку, прийнятими відповідно до Статуту та Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку, ратифікованими Законом України від 15 липня 1994 р. № 116, якщо таке обладнання не перебуває в обігу;

набори елементів, призначених для збирання радіоаматорами, та придбане обладнання, модифіковане радіоаматорами для свого користування.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється також на обладнання, яке:

не спроможне створювати чи сприяти появі електромагнітних випромінювань, що перевищують рівень, допустимий для функціонування радіо- і телекомунікаційного та іншого обладнання за призначенням;

функціонуватиме без неприпустимого погіршення характеристик в умовах електромагнітних завад, що зазвичай виникають під час застосування обладнання за призначенням.

4. Дія цього Технічного регламенту поширюється на апаратуру, що була введена в обіг і яка може бути вмонтована в стаціонарну установку.

Водночас для апаратури, призначеної для вмонтування в наявну стаціонарну установку і яка не надається на ринку в інший спосіб, вимоги пунктів 9, 13-27 цього Технічного регламенту є необов'язковими. У такому разі у супровідній документації на таку апаратуру повинна міститися інформація, що надає можливість ідентифікувати цю стаціонарну установку і її характеристики електромагнітної сумісності, а також повинні зазначатися запобіжні заходи, дотримання яких є обов'язковим під час умонтування апаратури в стаціонарну установку з метою уникнення невідповідності установки вимогам цього Технічного регламенту.

Супровідна документація повинна також містити інформацію, передбачену пунктами 23 і 24 цього Технічного регламенту.

У разі виявлення ознак невідповідності стаціонарної установки, зокрема коли є скарги на створювані цією установкою завади, відповідний орган державного ринкового нагляду може вимагати надання доказів відповідності стаціонарної установки вимогам цього Технічного регламенту та у разі потреби ініціювати проведення перевірки.

Якщо невідповідність установлено, орган державного ринкового нагляду може вжити відповідних заходів для приведення стаціонарної установки у відповідність з вимогами щодо захисту, встановленими у підпункті 1 пункту 9 цього Технічного регламенту.

5. Терміни, що вживаються у цьому Технічному регламенті, мають таке значення:

1) апаратура - будь-який конструктивно завершений пристрій або поєднання пристроїв, доступні на ринку у вигляді окремої функціональної одиниці, призначеної для споживача та/або користувача і здатної створювати електромагнітні завади або на функціонування якої можуть вплинути такі завади. До апаратури також належать комплектувальні вироби або вузли, призначені для вмонтування в апаратуру споживачем та/або користувачем, які здатні створювати електромагнітні завади або на функціонування яких можуть впливати такі завади, а також мобільні установки - поєднання апаратури та у разі потреби інших пристроїв, які призначені для переміщення та використання в різних місцях;

2) електромагнітна завада - будь-яке електромагнітне явище, що може погіршити функціонування обладнання. Електромагнітною завадою може бути електромагнітний шум, небажаний сигнал або зміна в самому середовищі розповсюдження;

3) електромагнітна обстановка - усі електромагнітні явища, що спостерігаються у певному місці;

4) електромагнітна сумісність - здатність обладнання задовільно функціонувати в його електромагнітній обстановці, не створюючи неприпустимих електромагнітних завад іншому обладнанню в цій обстановці;

5) завадостійкість - здатність обладнання функціонувати за призначенням без погіршення його роботи за наявності електромагнітних завад;

6) обладнання - будь-яка апаратура або стаціонарна установка;

7) стаціонарна установка - особливе поєднання кількох видів апаратури та у разі потреби інших пристроїв, які монтуються, встановлюються та призначені для постійного використання;

8) презумпція відповідності - припущення, що відповідність обладнання стандартам, включеним до переліку національних стандартів, що відповідають європейським гармонізованим стандартам, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності обладнання основним вимогам цього Технічного регламенту, свідчить про відповідність цього обладнання основним вимогам, встановленим цим Технічним регламентом, якщо не доведено інше.

Для цілей цього Технічного регламенту термін "національні стандарти" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про стандартизацію"; терміни "виробник", "декларація про відповідність" - у значенні, наведеному у Законі України "Про підтвердження відповідності"; терміни "орган з оцінки відповідності", "технічний регламент" - у значенні, наведеному у Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності"; терміни "введення продукції в обіг", "імпортер", "користувач", "уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні" - у значенні, наведеному у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; термін "споживач" - у значенні, наведеному у Законі України "Про захист прав споживачів".

6. Обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

7. Введення в обіг або в експлуатацію на території України обладнання, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено або обмежено з причин, пов'язаних з електромагнітною сумісністю.

8. Обладнання, що представлене за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонструється в інший спосіб та не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинно супроводжуватися видимою позначкою, яка засвідчує, що таке обладнання не може бути введено в обіг або в експлуатацію без приведення його у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Демонстрація роботи такого обладнання можлива лише за умови вжиття належних заходів для уникнення електромагнітних завад.

9. Обладнання повинно відповідати таким основним вимогам:

1) вимоги щодо захисту:

обладнання повинно бути спроектовано та виготовлено з урахуванням рівня технічного розвитку таким чином, щоб забезпечувати, що:

створювані електромагнітні завади не перевищують рівня, вище якого радіо- і телекомунікаційне та інше обладнання не може працювати за призначенням;

воно має рівень завадостійкості до електромагнітних завад, очікуваних під час його експлуатації за призначенням, який забезпечує його працездатність без неприйнятного погіршення його роботи за призначенням;

2) особливі вимоги до стаціонарних установок:

установлення та використання комплектувальних виробів за призначенням;

стаціонарна установка повинна встановлюватися із застосуванням належного інженерного досвіду та з урахуванням інформації про використання її комплектувальних виробів за призначенням для забезпечення виконання вимог щодо захисту, встановлених у підпункті 1 цього пункту. Відповідна документація повинна зберігатися відповідальною особою (особами) протягом усього часу експлуатації стаціонарної установки.

10. У разі коли основні вимоги до обладнання повністю або частково конкретизовані іншими технічними регламентами, дія цього Технічного регламенту не поширюється на обладнання в частині таких вимог з дати впровадження зазначених технічних регламентів.

11. Перелік національних стандартів, що відповідають європейським гармонізованим стандартам, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності обладнання основним вимогам цього Технічного регламенту, формується та публікується відповідно до закону.

12. Відповідність обладнання вимогам відповідних стандартів, що включені до переліку національних стандартів, надає презумпцію відповідності цього обладнання основним вимогам, установленим у пункті 9 цього Технічного регламенту. Презумпція відповідності обмежується сферою застосування національного (національних) стандарту (стандартів) та відповідними основними вимогами, на які поширюється дія таких національних стандартів.

13. Відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися за процедурою оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва), встановленою у цьому пункті.

Виробник повинен провести оцінювання електромагнітної сумісності апаратури на основі відповідних явищ з метою забезпечення відповідності апаратури вимогам щодо захисту, встановленим у підпункті 1 пункту 9 цього Технічного регламенту. Правильне застосування всіх відповідних стандартів з переліку національних стандартів рівнозначне проведенню оцінювання електромагнітної сумісності.

Оцінювання електромагнітної сумісності повинно враховувати всі передбачувані нормальні умови експлуатації. Для апаратури, застосування якої можливе в кількох конфігураціях, оцінювання електромагнітної сумісності повинно підтверджувати, що апаратура відповідає вимогам щодо захисту, встановленим у підпункті 1 пункту 9 цього Технічного регламенту, в усіх можливих конфігураціях, визначених виробником як типові для використання за призначенням.

Виробник розробляє технічну документацію, що містить докази відповідності апаратури основним вимогам.

Виробник або уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (далі - уповноважений представник) повинен зберігати технічну документацію не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

Відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Виробник або уповноважений представник повинен зберігати декларацію про відповідність не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має свого уповноваженого представника в Україні, зобов'язання щодо збереження технічної документації та декларації про відповідність покладається на особу, яка ввела апаратуру в обіг.

14. За ініціативою виробника або уповноваженого представника може бути застосована процедура оцінки відповідності із залученням призначеного органу з оцінки відповідності.

Після застосування процедури внутрішнього контролю виробництва виробник або уповноважений представник подає технічну документацію до призначеного органу, зазначеного в пункті 28 цього Технічного регламенту, із заявою щодо проведення її оцінювання. Виробник або уповноважений представник зазначають основні вимоги, що повинні бути оцінені призначеним органом.

Призначений орган повинен розглянути технічну документацію і оцінити, чи доводить вона належним чином виконання виробником вимог, установлених цим Технічним регламентом.

За позитивними результатами проведеного оцінювання технічної документації призначений орган видає виробнику або уповноваженому представнику сертифікат відповідності апаратури. Сертифікат відповідності повинен обмежуватися тими основними вимогами, щодо яких призначеним органом було проведено оцінювання.

Виробник повинен додати зазначений сертифікат відповідності до технічної документації.

15. Технічна документація повинна надавати можливість оцінювання відповідності апаратури основним вимогам та охоплювати проектування та виробництво апаратури.

Технічна документація повинна, зокрема, містити:

загальний опис апаратури;

доказ відповідності апаратури національним стандартам з переліку національних стандартів, якщо такі стандарти застосовувалися повністю або частково;

якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту, включаючи:

- опис оцінювання електромагнітної сумісності, передбачений в абзаці другому пункту 13 цього Технічного регламенту;

- результати проектних розрахунків і проведених експертиз;

- протоколи випробувань тощо;

сертифікат відповідності апаратури, виданий призначеним органом, якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту.

16. Декларація про відповідність повинна, зокрема, містити:

посилання на цей Технічний регламент;

ідентифікаційні відомості про апаратуру, які встановлені в пункті 23 цього Технічного регламенту;

найменування та місцезнаходження виробника та/або уповноваженого представника;

позначення нормативних документів з роками їх затвердження, відповідність яким декларується для забезпечення відповідності апаратури положенням цього Технічного регламенту;

дату складення декларації;

прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника.

Форма декларації про відповідність наведена в додатку.

17. На апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

18. Зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності необхідно дотримуватися вимог, установлених в описі національного знака відповідності.

19. Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

20. Якщо на апаратуру поширюється дія інших технічних регламентів, які охоплюють інші аспекти і також передбачають маркування національним знаком відповідності, наявність національного знака відповідності на апаратурі означає, що вона відповідає також іншим технічним регламентам.

У разі коли протягом періоду впровадження інших технічних регламентів виробнику дозволяється вибирати заходи щодо їх застосування, національний знак відповідності вказує на відповідність вимогам лише тих технічних регламентів, які були застосовані виробником. У такому разі особливості застосування технічних регламентів наводяться в документах, повідомленнях або інструкціях, які вимагаються цими технічними регламентами та супроводжують таку апаратуру.

21. Не дозволяється нанесення на апаратуру, її пакування або інструкцію з експлуатації позначень, які можуть ввести в оману щодо значення та/або графічного зображення національного знака відповідності.

22. На апаратуру, її пакування або інструкцію з експлуатації може бути нанесено будь-яке інше маркування за умови, що воно не погіршить видимість і розбірливість національного знака відповідності.

23. Кожна одиниця апаратури повинна бути ідентифікована стосовно типу, партії, серійного номера та будь-якої іншої інформації, яка надає можливість ідентифікувати апаратуру.

24. Кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера.

25. Виробник зобов'язаний подати інформацію про всі особливі запобіжні заходи, яких необхідно дотримуватися під час монтування, встановлення, обслуговування та використання апаратури, для того, щоб апаратура під час її експлуатації відповідала вимогам щодо захисту, встановленим у підпункті 1 пункту 9 цього Технічного регламенту.

26. Апаратура, для якої відповідність вимогам щодо захисту не забезпечується на територіях, на яких проживають люди, повинна супроводжуватися чітким позначенням щодо обмеження її застосування, яке також може наноситися на її пакування.

27. Інформація, необхідна для застосування апаратури за призначенням, повинна міститися в інструкціях, якими супроводжується апаратура.

28. Оцінку відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту проводять призначені органи з оцінки відповідності.

Призначені органи з оцінки відповідності повинні відповідати таким мінімальним критеріям:

наявність персоналу та необхідних засобів і обладнання;

технічна компетентність і професійна чесність персоналу;

незалежність у підготовці протоколів та виконанні функцій з перевірки, передбачених цим Технічним регламентом;

незалежність працівників та технічного персоналу від усіх заінтересованих сторін, груп або осіб, безпосередньо чи опосередковано пов'язаних з обладнанням, що оцінюється;

дотримання персоналом професійної таємниці;

наявність страхування цивільно-правової відповідальності.

Призначення органів з оцінки відповідності здійснюється відповідно до Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. № 59 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 6, ст. 223).

Інформація про призначені органи повинна містити сферу їх призначення, у якій зазначаються можливості призначеного органу виконувати роботи з оцінки відповідності апаратури, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, та/або основних вимог, установлених у пункті 9 цього Технічного регламенту, чи окремих основних вимог та/або категорій апаратури.