Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України"

Верховна Рада України

Внести до Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 3, ст.17; 1994 р., N 34, ст.315; 1995 р., N 34, ст.268, N 35, ст.270) такі зміни і доповнення:

1. Статті 2 і 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України

Повноваження народного депутата України починаються за умов, визначених у статті 79 Конституції України, і припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Стаття 3. Дострокове припинення повноважень народного депутата України

Повноваження народного депутата України припиняються достроково за рішенням Верховної Ради України:

у зв'язку з особистою заявою народного депутата про складення ним депутатських повноважень;

у разі визнання народного депутата судом недієздатним, безвісно відсутнім;

у разі припинення народним депутатом громадянства України або виїздом його на постійне проживання за межі України;

у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

у разі смерті народного депутата.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України за поданням комітету, до компетенції якого входять питання діяльності народних депутатів.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі рішення суду за поданням Голови Верховної Ради України за власною ініціативою або на вимогу не менше 25 народних депутатів України:

у зв'язку з обранням або призначенням народного депутата на посаду, зайняття якої не сумісне з виконанням повноважень народного депутата України, і якщо при цьому депутат не виконує вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;

у разі якщо протягом місяця після визнання повноважень народний депутат не залишив попереднє місце роботи і не передав трудову книжку із записом про це до апарату Верховної Ради України.

Заяву до суду Голова Верховної Ради України направляє одночасно на всіх без винятку народних депутатів, які не виконують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності".

2. У статті 4:

частину першу викласти в такій редакції:

"Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Він не може мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Статус депутата не сумісний із зайняттям будь-якою іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням матеріальної винагороди за винятком викладацької, наукової роботи та літературної, художньої і мистецької діяльності у вільний від роботи час";

частину другу доповнити новим абзацом третім такого змісту:

"входити до складу керівництва, правління чи ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку";

у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим, виклавши його в такій редакції:

"незаконно одержувати від іноземних урядів та іноземних і українських установ та підприємств незалежно від їх форми власності подарунки (винагороду)";

у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим.

3. Частину четверту статті 12 доповнити реченням такого змісту:

"Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України".

4. Частину другу статті 24 викласти в такій редакції:

"Народний депутат має право із залученням, при необхідності, своїх помічників-консультантів, представників об'єднань громадян, контрольних органів здійснювати контроль за розглядом одержаних пропозицій, заяв і скарг у державних органах та органах об'єднань громадян, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування та брати особисту участь у їх розгляді".

5. Частину третю статті 29 викласти в такій редакції:

"Апарат Верховної Ради України, виконавчі комітети органів місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, посадові особи державних підприємств, організацій, наукових, навчальних і юридичних установ, правоохоронних органів зобов'язані забезпечити народному депутату безоплатну допомогу з правових питань, що виникають в його депутатській діяльності".

6. Частину першу статті 30 викласти в такій редакції:

"Народному депутату України забезпечується переважне право виступу з питань його депутатської діяльності у друкованих засобах масової інформації, засновником яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування, по державному радіо та телебаченню. Редакції газет, засновниками яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування, які розповсюджуються у виборчому окрузі депутата, зобов'язані публікувати подані депутатом матеріали не менше одного разу на місяць обсягом до 1/16 газетної площі. Народний депутат має право подавати матеріали у підготовленому до друку вигляді: офіційного матеріалу, статті, коментаря, інтерв'ю тощо відповідно до передвиборної програми народного депутата з урахуванням норм етики щодо посадових осіб уіх рівнів".

7. У статті 32:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"Народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації) він зараховується до резерву кадрів державної служби або відповідного міністерства, відомства, в системі якого працював народний депутат на попередній роботі для заміщення посади, що відповідає його професійному рівню, з урахуванням рангу державного службовця. Верховна Рада України наступного скликання не пізніше трьох місяців від початку своєї роботи розглядає питання щодо дотримання вимог законодавства України у наданні народному депутату попередньої роботи (посади) і приймає відповідне рішення.

Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату на період його працевлаштування заробітну плату в тому розмірі, що отримують працюючі народні депутати України, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації - не більш двох років. У разі неможливості працевлаштування після зазначеного терміну за колишнім народним депутатом України зберігається 50 відсотків чинної заробітної плати, яку отримують працюючі народні депутати України, до досягнення ним пенсійного віку за умови, що трудовий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок. Ці нарахування провадяться за наявності довідки від органу, в якому колишній народний депутат зарахований до резерву для заміщення посади за наявності у нього необхідного трудового стажу та неможливості працевлаштування";

частину сьому викласти в такій редакції:

"Стосовно колишнього депутата протягом п'яти років після закінчення строку його повноважень неприпустимі дострокове розірвання трудового договору (контракту) у порядку дисциплінарного стягнення з ініціативи власника підприємства, організації, установи або уповноваженого ним органу, його скорочення, звільнення з військової служби, служби в органах Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України - з ініціативи командування або ж виключення з колгоспу та іншого кооперативу, навчального закладу, пониження у посаді чи у званні без попередньої згоди Верховної Ради України";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"Витрати, пов'язані з переїздом на роботу у Верховну Раду України і поверненням на попереднє місце роботи або переїздом за призначенням в іншу місцевість, відшкодовуються за нормами чинного законодавства для категорії працівників, запрошених на роботу";

частину тринадцяту доповнити реченням такого змісту:

"У разі працевлаштування колишнього народного депутата на роботу, пов'язану з переміною місця проживання, за бажанням його дружини (чоловіка) їм надається державною службою зайнятості за місцем призначення чоловіка (дружини) рівноцінна робота (посада або інша за їх згодою";

частину шістнадцяту викласти в такій редакції:

"При досягненні встановленого законодавством України пенсійного віку народному депутату України призначається зазначена державна пенсія за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років. Пенсія вказаним народним депутатам України призначається в розмірі 80 відсотків заробітку працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку але не більше ніж до 90 (включно) відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія народному депутату України виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату України виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів. Народному депутату, який вийшов на пенсію, надається право безоплатного проїзду на території України один раз на рік (у прямому і зворотному напрямках) залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом. Ці положення за рішенням Верховної Ради України не поширюються на депутата, повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього".

8. Частини першу, другу, третю статті 34 викласти в такій редакції:

"Народним депутатам України відшкодовуються витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, у розмірі, встановленому Верховною Радою України, що не підлягають оподаткуванню. За дні відсутності без поважних причин на засіданнях Верховної Ради України чи її органах за поданням комітету, до відання якого віднесені зазначені питання, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.

Народному депутату України, який протягом місяця після визнання Верховною Радою України його повноважень не залишив попереднього місця роботи і не передав трудову книжку із записом про це до апарату Верховної Ради України, не провадиться за рахунок Верховної Ради України відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням повноважень народного депутата.

Депутатам при виїзді з місця роботи у Верховній Раді України для виконання доручень Верховної Ради України та її органів, або для роботи у своєму виборчому окрузі у період, визначений Верховною Радою України, витрати на відрядження виплачуються в розмірах, визначених чинним законодавством".

9. Статтю 35 викласти в такій редакції:

"Стаття 35. Помічники-консультанти народного депутата України

Депутат може мати до десяти помічників-консультантів, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, що затверджується Верховною Радою України. Помічники-консультанти перебувають у штаті державних підприємств, установ, організацій або зараховуються за заявою депутата до штату виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, а в містах Києві та Севастополі - до секретаріатів міських рад у межах фонду, встановленого Верховною Радою України народному депутату для оплати праці помічників-консультантів.

Депутат також може мати помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.

Персональний підбір помічників-консультантів і організація їх роботи та розподіл місячного фонду заробітної плати здійснюються особисто народним депутатом.

У межах загального фонду, виділеного депутату для оплати праці помічників-консультантів і не використаного ним для цієї мети, депутат має право оплачувати за договорами виконання певних робіт чи надання йому послуг, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень".

10. У статті 38 частину третю викласти в такій редакції:

"Депутат має право на додаткову житлову площу у вигляді окремої кімнати".