Про затвердження Порядку проведення оцінки стану водовідведення та очищення стічних вод

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 9 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок проведення оцінки стану водовідведення та очищення стічних вод, що додається.

1. Цей Порядок встановлює вимоги щодо проведення оцінки технічного стану об’єктів централізованого та нецентралізованого водовідведення (далі - об’єкти водовідведення) та якості очищення стічних вод.

2. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого та/або нецентралізованого водовідведення (далі - підприємства водовідведення).

3. За результатами проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення та/або якості очищення стічних вод складається акт згідно з додатком.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Водному кодексі України, Законах України "Про водовідведення та очищення стічних вод", "Про питну воду та питне водопостачання", ДСТУ 3321:2003 "Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять".

5. Оцінка технічного стану об’єктів водовідведення та оцінка якості очищення стічних вод проводиться підприємствами водовідведення самостійно або із залученням суб’єктів господарювання, що мають право та відповідні дозвільні документи (у разі необхідності їх отримання) на проведення технічних випробувань і досліджень, необхідних для проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення та/або якості очищення стічних вод, та з якими підприємство водовідведення уклало договір.

6. Оцінка технічного стану об’єктів водовідведення проводиться з метою визначення їх технічного стану та надійності роботи, спроможності технології очищення стічних вод та обробки осадів забезпечити дотримання нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а також для запобігання виникненню аварійних ситуацій та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, розроблення заходів та схем оптимізації систем водовідведення, прийняття рішень щодо необхідності проведення ремонту, модернізації або реконструкції таких об’єктів та визначення строків їх проведення.

7. Об’єктами оцінки технічного стану є об’єкти водовідведення, які забезпечують збирання, відведення, транспортування, очищення, скидання стічних вод, оброблення та утилізацію осадів стічних вод і входять до систем водовідведення.

8. Перша оцінка технічного стану об’єктів водовідведення повинна бути проведена протягом року з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 548 "Про затвердження Порядку проведення оцінки стану водовідведення та очищення стічних вод". Далі оцінка технічного стану проводиться за наказом керівника підприємства, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

9. До складу робіт з проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення входить аналіз технічної документації, візуальне та інструментальне (у разі потреби) обстеження таких об’єктів та оцінка їх технічного стану.

10. Під час проведення аналізу технічної документації перевіряється наявність на підприємстві водовідведення:

1) затверджених проектів на будівництво (реконструкцію) об’єктів водовідведення та додатків до них;

2) робочих креслень і виконавчої документації на будівництво (реконструкцію) об’єктів водовідведення;

3) технологічних регламентів;

4) оперативних схем систем водовідведення населеного пункту чи його районів з розташуванням усіх споруд, основних комунікацій, засобів регулювання, автоматизації і диспетчеризації в масштабі 1:5000 (1:10000);

5) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів водовідведення;

6) дозволів на спеціальне водокористування та звітів про використання води за формами, затвердженими Міндовкіллям;

7) документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою під спорудою централізованого водовідведення;

8) висновку з оцінки впливу на довкілля у разі, коли його наявність вимагається Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";

9) паспортів підприємств-виробників на устатковання, агрегати, механізми, контрольно-вимірювальні прилади, що експлуатуються підприємствами водовідведення, а також інструкцій до них;

10) технічних паспортів (карт) на споруди, устатковання, комунікації, агрегати, підіймально-транспортне устатковання тощо;

11) річних технічних звітів з експлуатації систем водовідведення в цілому та окремих споруд об’єктів водовідведення;

12) посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, ліквідації аварій, експлуатації споруд та обладнання;

13) графіка проведення планово-запобіжних робіт;

14) актів технічного огляду об’єктів водовідведення;

15) актів про аварійні ситуації, що виникали внаслідок пошкодження споруд, обладнання, мереж або порушення вимог до їх експлуатації;

16) результатів інструментально-лабораторних досліджень проб стічних вод, взятих на технологічних етапах їх очищення, та очищених стічних вод під час їх скидання;

17) даних первинного обліку водокористування, результатів вимірювань показників якості води та іншої документації, яка містить відомості щодо експлуатації об’єктів водовідведення.

11. За результатами аналізу технічної документації визначаються такі відомості щодо системи водовідведення:

1) назви та номери об’єктів водовідведення (за генеральним планом або визначаються підприємством водовідведення самостійно);

2) найменування організацій - генеральних проектувальників та організацій - генеральних підрядників, що здійснювали будівництво об’єктів водовідведення;

3) роки початку і завершення будівництва об’єктів водовідведення;

4) дата прийняття в експлуатацію об’єктів водовідведення;

5) рівень охоплення населення послугами з водовідведення;

6) обсяг стічних вод, що протягом року надійшли до системи водовідведення;

7) обсяг стічних вод, що протягом року пройшли очищення, в тому числі повне біологічне очищення;

8) проектна і фактична продуктивність системи водовідведення;

9) рівень оснащеності технікою та обладнанням;

10) наявність засобів автоматизації систем водовідведення та автоматизованих засобів вимірювальної техніки;

11) тип системи водовідведення;

12) характеристики мереж водовідведення (діаметри, протяжність, строки експлуатації, ступінь зносу, матеріали, з яких вони виготовлені);

13) кількість та характеристики насосних станцій (роки початку і завершення будівництва, проектна та фактична продуктивність, кількість, рік встановлення та технічні характеристики насосного обладнання та грабельних решіток);

14) кількість та характеристики (роки початку і завершення будівництва, проектна та фактична продуктивність, загальний технологічний опис роботи) очисних споруд;

15) наявність реагентного господарства, типи та марки реагентів, які використовуються у процесі очищення стічних вод;

16) наявність системи обробки осадів, які утворюються у процесі очищення стічних вод, перелік стадій, технологій та обладнання, що використовуються під час обробки осадів, розташування, площа та тип мулових майданчиків;

17) технічна можливість очисних споруд системи водовідведення забезпечувати проектні параметри очищення стічних вод і дотримання нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, інших речовин і мікроорганізмів, лімітів їх скидання відповідно до законодавства;

18) інформація про наявність власної лабораторії, відповідність її документам про акредитацію та атестацію і проходження лабораторією перевірок згідно з ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" та ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання";

19) наявність графічної схеми або геоінформаційної системи мереж водовідведення, на якій зазначені її основні об’єкти;

20) наявність зливних станцій, їх кількість та пропускна спроможність;

21) зміни в системі водовідведення (перекладання мереж, заміна насосного обладнання, впровадження нових технологій та обладнання для очищення стічних вод);

22) аварійність мереж водовідведення (кількість аварій на 1 кілометр мережі за рік, в тому числі засмічення);

23) питомі витрати електричної енергії на відведення 1000 куб. метрів стічної води;

24) впроваджені заходи з економії ресурсів (в тому числі водних) протягом року;

25) використання альтернативних джерел енергії.

Під час аналізу технічної документації перелік відомостей може бути доповнено залежно від особливостей системи водовідведення населеного пункту.

12. За результатами аналізу технічної документації складається опис відповідності наявної документації системи водовідведення вимогам нормативно-правових актів. В описі зазначається необхідність розроблення або коригування того чи іншого документа.

13. За відсутності на підприємстві документів, зазначених у підпункті 2 пункту 10 цього Порядку, складається схема об’єктів водовідведення.

14. Візуально-вимірювальне обстеження проводиться з метою визначення:

1) зовнішнього і внутрішнього стану насосних станцій, мереж та споруд з визначенням оцінки їх технічного стану на підставі пошкоджень, що помітні візуально;

2) ступеня дотримання вимог технологічних регламентів експлуатації системи збирання, транспортування та очищення стічних вод;

3) ступеня дотримання правил техніки безпеки та охорони праці працівниками підприємства та оснащення засобами індивідуального захисту.

15. Вибіркове інструментальне обстеження може проводитися у разі, коли цілями технічного обстеження, зокрема, є визначення фактичних характеристик обладнання, пошук витоків інструментальними методами, проведення діагностики трубопроводів з використанням робототехніки.

16. Обов’язкове інструментальне обстеження проводиться у разі підготовки попередніх висновків про необхідність реконструкції чи модернізації об’єкта або його передаварійний стан.

17. Програми інструментальних обстежень повинні бути спрямовані на виявлення та оцінку дефектів і пошкоджень, характерних для об’єктів водовідведення, з урахуванням матеріалу, з якого вони виготовлені, їх стану обстеження об’єктів та умов експлуатації.

18. Ступінь відповідності дотримання режиму експлуатації на об’єктах збирання, транспортування та очищення стічних вод системи водовідведення вимогам технологічного регламенту визначається шляхом порівняння вимог технологічного регламенту з результатами візуального обстеження роботи об’єктів водовідведення:

1) у разі повної відповідності технологічному регламенту ступінь дотримання визначається як "відповідний";

2) у разі відхилення від технологічного регламенту технологічного процесу експлуатації об’єктів збирання, транспортування, очищення, скидання стічних вод, оброблення та утилізації осадів стичних вод системи водовідведення ступінь дотримання визначається як "частково відповідний", при цьому зазначається перелік невідповідностей для коригування технологічного регламенту або для модернізації об’єктів водовідведення;

3) у разі невідповідності вимогам технологічного регламенту фактичного режиму експлуатації мереж, насосних станцій та очисних споруд більш як на 50 відсотків об’єктів водовідведення ступінь відповідності визначається як "невідповідний" та робиться відмітка про необхідність узгодження режиму експлуатації об’єктів водовідведення та вимог технологічного регламенту.

19. У разі проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення здійснюється порівняння даних, які отримані в ході аналізу технічної документації, з фактичними характеристиками, встановленими під час візуального та інструментального обстеження.

20. За результатами проведення оцінки технічного стану об’єктів водовідведення визначаються:

1) технічний стан об’єктів водовідведення на дату проведення його оцінки;

2) знос об’єктів водовідведення;

3) необхідність та строки проведення ремонту або реконструкції об’єктів водовідведення.

21. Оцінка стану обладнання об’єктів водовідведення:

нормальний - дефекти і пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність конструкцій споруд, відсутні, обладнання нове або майже нове, порушень у роботі не виявляється, до стану та зовнішнього вигляду нарікань немає;

задовільний - мають місце дефекти і пошкодження, які можуть знизити довговічність та надійність мереж і споруд, необхідні заходи для підвищення їх довговічності та надійності, устатковання у роботі, перебуває не в аварійному стані, але періодично виникають технічні неполадки, які усуваються в міжремонтні інтервали;

непридатний до експлуатації - мають місце дефекти і пошкодження, які знижують несучу здатність конструкцій споруд, обладнання у роботі, але за виявленими показниками перебуває у передаварійному чи аварійному стані, експлуатація обладнання небажана чи небезпечна;

аварійний - експлуатація споруд та/або обладнання неможлива внаслідок явних порушень їх конструкцій або елементів.

22. Для обладнання об’єктів водовідведення із задовільним та непридатним до експлуатації станом рекомендується зазначити можливість ремонту та вузли/елементи, що потребують ремонту. У разі коли балансовий знос цього обладнання не перевищує 50 відсотків, рекомендується з’ясувати причини невідповідності фактичного та балансового зносу. При цьому рекомендується враховувати фактори, що впливають на стан обладнання.

23. Якщо обладнання працює з порушеннями внаслідок недотримання технологічних режимів, це зазначається окремо.

24. За результатами оцінки ступеня фізичного зносу обладнання об’єктів водовідведення із задовільним та непридатним до експлуатації станом рекомендується зазначати орієнтовну вартість заміни обладнання, а також вартість річного обслуговування (ремонту, матеріалів та запчастин).

25. Оцінка ступеня зносу обладнання об’єктів водовідведення проводиться з урахуванням результатів оцінки його стану:

1) за нормального стану - до 15 відсотків;

2) за задовільного стану:

якщо обладнання з напрацюванням пройшло капітальний ремонт, а в міжремонтні інтервали обладнання працює без аварій (припустимі незначні збої), - від 16 до 40 відсотків;

якщо обладнання, що пройшло більш як один капітальний ремонт та/або має збої в роботі частіше, ніж належить проведенню планово-запобіжних робіт (при цьому робота обладнання не викликає аварійних ситуацій), - від 41 до 60 відсотків;

3) за непридатного до експлуатації стану - від 61 до 80 відсотків;

4) за аварійного стану - від 81 до 100 відсотків.

За наявності дефектів і пошкоджень обладнання об’єктів водовідведення, що мають тимчасовий характер і можуть бути усунуті шляхом проведення ремонту, таке обладнання належить до групи, якій воно відповідає на момент проведення оцінки його ступеня фізичного зносу, та зазначається група, до якої зазначене обладнання може бути віднесене після проведення ремонту.

26. Знос мереж водовідведення та інших недоступних для огляду споруд визначається за строками служби як співвідношення фактично відпрацьованого строку до нормативного строку служби.

27. У разі коли фактичний строк використання споруди наближається до нормативного або перевищує його на її строк служби, який визначено експертним шляхом, перевищує нормативний, то відсоток зносу визначається шляхом ділення фактичного строку використання споруди до суми відпрацьованого і передбачуваного (залишкового) строку її використання.

28. Показники техніко-економічної ефективності об’єктів водовідведення, зокрема коефіцієнт корисної дії, визначаються для кожного об’єкта технічного обстеження або групи об’єктів, що мають єдині ознаки (розташування, функціональне призначення, модель та марка) та порівнюються з аналогічними об’єктами водовідведення.

29. Для кожної групи обладнання об’єктів водовідведення, за якою здійснюється оцінка його фізичного зносу, формується перелік питомих показників ефективності використання ресурсів для виконання корисної функції, зокрема споживання електричної енергії для транспортування 1000 куб. метрів стічних вод, періодичність технічного обслуговування.

30. Оцінка потенційних наслідків можливої аварії в результаті виходу з ладу об’єктів водовідведення проводиться на основі оцінок наслідків аварій на подібних об’єктах.

31. Оцінка якості очищення стічних вод на спорудах очищення стічних вод систем водовідведення проводиться з метою визначення ефективності їх роботи, запобігання заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу, розроблення заходів та схем оптимізації систем водовідведення, прийняття рішень щодо удосконалення процесів очищення стічних вод, оброблення та утилізації осадів стічних вод.

32. Об’єктами оцінки якості очищення стічних вод є споруди очищення стічних вод систем водовідведення та їх структурні елементи, що забезпечують видалення забруднюючих речовин із стічних вод на окремих стадіях технологічного процесу та оброблення осадів стічних вод.

33. Оцінка якості очищення стічних вод проводиться за наказом керівника, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

34. До складу робіт з проведення оцінки якості очищення стічних вод входить аналіз технічної документації, візуальне обстеження споруд очищення стічних вод систем водовідведення та проведення (у разі потреби) інструментально-лабораторних досліджень якості очищення стічних вод на різних стадіях процесу очищення.

35. Під час проведення аналізу технічної документації перевіряється наявність на підприємстві водовідведення:

1) затверджених проектів на будівництво (реконструкцію) споруд очищення стічних вод та додатків до них;

2) робочих креслень і виконавчої документації на будівництво (реконструкцію) споруд очищення стічних вод систем водовідведення та їх структурних елементів;

3) висновку з оцінки впливу на довкілля у разі, коли його наявність вимагається Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";

4) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом споруд очищення стічних вод систем водовідведення та їх структурних елементів;

5) паспортів підприємств-виробників на устатковання, агрегати, механізми, контрольно-вимірювальні прилади, що експлуатуються, а також інструкцій до них;

6) технічних паспортів (карт) на споруди, устатковання, комунікації, агрегати, підіймально-транспортне устатковання тощо;

7) актів технічного огляду об’єктів водовідведення;

8) актів про аварійні ситуації, що виникали внаслідок пошкодження споруд, обладнання, мереж або порушення вимог до їх експлуатації;

9) технологічного регламенту експлуатації очисних споруд;

10) дозволів на спеціальне водокористування та звітів про використання води за формами, затвердженими Міндовкіллям;

11) нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин;

12) результатів моніторингу забруднюючих речовин у складі господарсько-побутових стічних вод, що надходили до системи водовідведення населеного пункту за останні три роки;

13) даних про надходження протягом доби стічних вод на очисні споруди за останні три роки;

14) даних про вміст забруднюючих речовин у неочищених та очищених стічних водах за останні три роки;

15) даних про якість питної води, що подавалася споживачам населеного пункту за останні три роки (у разі потреби);

16) місцевих правил приймання стічних вод до системи водовідведення населеного пункту;

17) даних первинного обліку водокористування, результатів вимірювань показників якості води та іншої документації, яка містить відомості щодо експлуатації об’єктів водовідведення.

36. За результатами аналізу технічної документації визначаються такі відомості щодо роботи споруд очищення стічних вод:

1) найменування та номери об’єктів водовідведення (за генеральним планом або визначаються підприємством водовідведення самостійно);

2) найменування організацій - генеральних проектувальників та організацій - генеральних підрядників, що здійснювали будівництво об’єктів водовідведення;

3) роки початку і завершення будівництва об’єктів водовідведення;

4) дата прийняття в експлуатацію об’єктів водовідведення;

5) проектна і фактична продуктивність споруд очищення стічних вод;

6) обсяги стічних вод, що протягом доби та протягом року надходять на очисні споруди;

7) загальна технологічна схема роботи споруд очищення стічних вод;

8) інформація про наявність реагентного господарства, тип та марки реагентів, які використовуються у процесі очищення стічних вод;

9) інформація про наявність системи обробки осадів, які утворюються у процесі очищення стічних вод, перелік стадій, технологій та обладнання, що використовуються під час обробки осадів, розташування, площа та тип мулових майданчиків;

10) інформація про технічну можливість очисних споруд системи водовідведення забезпечувати проектні параметри очищення стічних вод і дотримання нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, інших речовин і мікроорганізмів, лімітів на їх скидання відповідно до законодавства;

11) інформація про наявність власної лабораторії, відповідність її документам про акредитацію та атестацію і проходження лабораторією перевірок згідно з ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" та ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання";

12) питомі витрати електричної енергії на очищення 1000 куб. метрів стічної води;

13) впроваджені заходи з економії ресурсів (в тому числі водних) протягом року;

14) використання альтернативних джерел енергії.

Під час аналізу технічної документації перелік критеріїв може бути доповнено залежно від технологічної схеми та стану споруд очищення стічних вод та обробки утворюваних осадів населеного пункту.

37. За результатами аналізу технічної документації складається опис відповідності наявної документації очисних споруд водовідведення вимогам нормативно-правових актів. В описі визначається необхідність розроблення або коригування того чи іншого документа.

38. Візуальне обстеження споруд водовідведення проводиться для оцінки відповідності стану споруд та стадій технологічного процесу очищення стічних вод та обробки утворюваних осадів положенням регламенту їх експлуатації.

39. Контрольні інструментально-лабораторні дослідження стічних вод та осаду стічних вод на різних стадіях процесу очищення та контрольні інструментально-лабораторні дослідження якості і кількості скинутих у водні об’єкти стічних вод і кількості забруднюючих речовин у них проводяться в разі виявлення невідповідності даних технічної документації візуальному обстеженню споруд водовідведення, проведеному за методиками, що визначені в технологічному регламенті експлуатації очисних споруд.

Контрольні інструментально-лабораторні дослідження проводяться щодо тих забруднюючих речовин, можливість невідповідності технічній документації кількості яких у скинутих у водні об’єкти стічних водах виявлена під час візуального обстеження споруд водовідведення.

40. Оцінка технічної спроможності споруд очищення стічних вод проводиться шляхом порівняння фактичних показників вмісту забруднюючих речовин (з бактеріологічними включно) в очищених стічних водах з проектними параметрами, технологічним регламентом експлуатації споруд та нормативами гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

41. Для споруд очищення стічних вод, у складі яких відсутній блок знезараження стічних вод, оцінка ефективності знезараження не проводиться.

42. Для оцінки технічної спроможності споруд очищення стічних вод використовуються середньорічні значення складу та властивостей стічних вод за період не менше трьох років (за винятком випадків експлуатації споруд за технологічною схемою протягом меншого часу), а також інформація про кількість проб очищених стічних вод, що не відповідають проектним параметрам очищення та нормативам гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

43. У разі відповідності фактичної середньорічної якості очищених стічних вод регламентним параметрам та нормативам гранично допустимого скиду забруднюючих речовин остаточна оцінка проводиться з урахуванням кількості проб, вміст забруднюючих речовин в яких не відповідає встановленим нормативам.