Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 455 "Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2180).

1. Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

2. Держфінмоніторинг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держфінмоніторингу є:

1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

3) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення;

4) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) проведення національної оцінки ризиків;

6) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, Національним банком, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

7) забезпечення в установленому порядку представництва України в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

4. Держфінмоніторинг відповідно до покладених на Службу завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Служби, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові фінансів;

2) надсилає посадовим особам, державним органам (крім Національного банку), в тому числі правоохоронним органам, органам прокуратури та судам, органам місцевого самоврядування, органам державної виконавчої служби, підприємствам, установам, організаціям запити щодо одержання відповідно до закону інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань;

3) співпрацює з органами виконавчої влади, Національним банком, іншими державними органами, включеними до системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) подає в разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, до правоохоронних та розвідувальних органів відповідні узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали) та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;

5) подає в разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов’язані із вчиненням суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України як злочин, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, інформацію до відповідного правоохоронного або розвідувального органу як узагальнені матеріали або додаткові узагальнені матеріали;

6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема:

бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;

здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

забезпечує співробітництво з міжнародними, міжурядовими організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), ЄС, Світовим банком, Міжнародним валютним фондом, Егмонтською групою підрозділів фінансових розвідок, ООН;

7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

8) проводить щороку узагальнення інформації про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в державі;

9) погоджує в установленому порядку проекти нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

10) забезпечує в установленому порядку взяття на облік та зняття з обліку/поновлення на обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

11) вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє відповідним суб’єктам державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон) виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу;

12) здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

13) забезпечує координацію діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

14) забезпечує в установленому порядку організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та відповідальних працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління Держфінмоніторингу;

15) надає відповідно до законодавства суб’єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

16) повідомляє суб’єкту первинного фінансового моніторингу після надходження інформації від судів або правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, про вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про закриття кримінального провадження, яке розпочато за повідомленням такого суб’єкта, яке надійшло до Держфінмоніторингу відповідно до вимог статей 8, 14, 15, 16, 23 Закону, а також надає йому інформацію про ухвалені судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним надісланням повідомлення відповідному суб’єкту державного фінансового моніторингу;

17) забезпечує ведення обліку:

інформації про фінансові операції, що стали об’єктом фінансового моніторингу;

узагальнених матеріалів і додаткових узагальнених матеріалів, наданих правоохоронним або розвідувальним органам, а також прийнятих за результатами їх розгляду процесуальних рішень;

інформації про результати досудового розслідування та ухвалені судові рішення у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали, та про кількість осіб, які вчинили кримінальні правопорушення або підозрюються в їх вчиненні, а також осіб, засуджених за вчинення злочинів;

інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали, та про кількість осіб, стосовно яких судом ухвалено рішення про конфіскацію активів та на активи яких накладено арешт;

надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

18) забезпечує доведення до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, та оприлюднює на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу перелік держав (юрисдикцій), що не виконують чи виконують неналежним чином рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

19) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі надання рекомендацій та роз’яснень з питань застосування законодавства у зазначеній сфері);

19-1) забезпечує захист та зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного і державного фінансового моніторингу та інших державних органів, відповідних органів іноземних держав;

20) здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Служби;

21) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держфінмоніторингу, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Служби;

22) забезпечує взаємодію із засобами масової інформації та громадськістю;

23) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держфінмоніторинг з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держфінмоніторингу, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Служби;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держфінмоніторингу та на керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Служби, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держфінмоніторингу, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Служби, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

5) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил.

6. Держфінмоніторинг для виконання покладених на Службу завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу;

2) одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів, правоохоронних органів, судів, Національного банку, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому числі інформацію з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань;

3) отримувати від суб’єкта первинного фінансового моніторингу в разі потреби за результатами проведеного аналізу відомості щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

4) одержувати в установленому порядку від Мін’юсту відомості про смерть фізичних осіб;

5) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до інформаційних та довідкових систем, реєстрів та банків даних органів державної влади (крім Національного банку) та інших державних інформаційних ресурсів;

6) одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу на запит додаткову інформацію;

7) розробляти та вносити на розгляд Мінфіну проекти нормативно-правових актів, необхідних для виконання завдань і функцій, передбачених статтею 25 Закону;

8) одержувати від правоохоронних та розвідувальних органів, до яких згідно із Законом подано узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали), інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі одержаних матеріалів в установленому законодавством порядку;

9) укладати міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва в установленому законом порядку;

10) приймати у випадках, передбачених Законом, рішення про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) фінансових (фінансової) операцій (операції) на строк, установлений Законом;

11) брати участь за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у підготовці та/або проведенні перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які проводяться Національним банком) у сфері додержання вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

12) інформувати суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, про можливі порушення такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону;

13) надавати суб’єктам державного фінансового моніторингу дані відповідно до законодавства в межах, визначених частиною третьою статті 25 Закону;

14) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу;

15) користуватися державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Держфінмоніторинг під час виконання покладених на Службу завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

8. Держфінмоніторинг у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

9. Держфінмоніторинг очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

10. Голова Держфінмоніторингу:

1) очолює Держфінмоніторинг, здійснює керівництво діяльністю Служби, представляє Держфінмоніторинг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

2) вносить на розгляд Міністра фінансів пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема розроблені Держфінмоніторингом проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

3) вносить на розгляд Міністра фінансів проекти нормативно-правових актів Мінфіну з питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу;

4) організовує і контролює у межах повноважень, передбачених законом, виконання в апараті Держфінмоніторингу Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює постійний контроль за забезпеченням її охорони у апараті Держфінмоніторингу;

6) подає Міністрові фінансів для затвердження плани роботи Держфінмоніторингу;

7) звітує перед Міністром фінансів про виконання планів роботи Держфінмоніторингу та покладених на Службу завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держфінмоніторингу, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

8) утворює, ліквідує, реорганізує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Держфінмоніторингу, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності;

9) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

10) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держфінмоніторингу;

11) забезпечує виконання наказів та доручень Міністра фінансів з питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу;

12) забезпечує взаємодію Держфінмоніторингу із структурним підрозділом Мінфіну, визначеним Міністром фінансів відповідальним за взаємодію із Держфінмоніторингом;

13) забезпечує дотримання встановленого Міністром фінансів порядку обміну інформацією між Мінфіном та Держфінмоніторингом та вчасність її подання;

14) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держфінмоніторингу (якщо інше не передбачено законом), укладає та розриває з ними в установленому порядку контракти про проходження державної служби;

14-1) призначає на посаду та звільняє з посади керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держфінмоніторингу (за погодженням з Міністром фінансів), їх заступників;

15) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Держфінмоніторингу;

16) вирішує в установленому порядку питання заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

17) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу до відзначення державними нагородами;

18) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції, утворює комісії, робочі та експертні групи;

19) підписує накази Держфінмоніторингу;

20) дає у межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Держфінмоніторингу;

20-1) представляє Держфінмоніторинг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

21) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Голова Держфінмоніторингу має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Держфінмоніторингу може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держфінмоніторингу.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держфінмоніторингу можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держфінмоніторингу, який затверджує кількісний та персональний склад таких органів, а також положення про них.

13. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Держфінмоніторингу затверджує його Голова за погодженням з Міністром фінансів.

Штатний розпис та кошторис апарату Держфінмоніторингу затверджує його Голова за погодженням з Мінфіном.

14. Держфінмоніторинг є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.