Про затвердження Порядку формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур

Відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону України "Про державне оборонне замовлення" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур, що додається.

3. Державним органам, які визначені державними замовниками з оборонного замовлення пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464 "Питання державного оборонного замовлення", привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Цей Порядок визначає механізм формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками за державним оборонним замовленням у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - дослідні роботи) - науково-дослідні, дослідно-конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення дослідних робіт згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій;

розробка - застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання.

Терміни "нематеріальний актив", "державне оборонне замовлення", "державні замовники з оборонного замовлення", "виконавці оборонного замовлення", "державний контракт з оборонного замовлення", "продукція оборонного призначення", "послуги оборонного призначення", "роботи оборонного призначення" вживаються у цьому Порядку у значенні, наведеному у Податковому кодексі України та Законі України "Про державне оборонне замовлення".

3. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) класифікуються за такими ознаками:

за видами витрат;

за способами перенесення вартості на продукцію;

за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

за визначенням відношення до собівартості продукції.

4. За видами витрати класифікуються:

за економічними елементами;

за статтями калькулювання.

Під економічними елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування витрат за економічними елементами здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому на підприємстві, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Із статей калькулювання видно, як формуються згадані витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати класифікуються за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включають кілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

5. За способом перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на:

прямі;

непрямі.

Прямі витрати - це витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені на одиницю виготовленої продукції. Зокрема, вартість сировини та основних матеріалів, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, з яких складається виготовлена продукція, заробітна плата робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію, амортизація обладнання, на якому виготовлялася продукція, тощо.

Непрямі витрати (у тому числі загальновиробничі) - це витрати, які стосуються всього обсягу виробництва і не можуть бути прямо віднесені на одиницю виготовленої продукції. Зокрема, амортизація вартості виробничих цехів, заробітна плата цехового персоналу (майстрів, рахівників, прибиральниць тощо), експлуатаційні витрати (освітлення цехів, водопостачання та водовідведення, опалення тощо).

6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на:

постійні;

змінні.

Постійні витрати - витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу діяльності не змінюється (або майже не змінюється).

Змінні витрати - витрати, абсолютна величина яких змінюється прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу діяльності.

Перелік і склад постійних і змінних витрат установлюються підприємством самостійно.

7. За визначенням відношення до собівартості продукції розрізнюють витрати:

на продукцію;

витрати періоду.

Витрати на продукцію - це витрати, пов’язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, заробітна плата, амортизація верстатів тощо), пов’язані з функцією виробництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду - це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.

8. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

9. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що такі витрати можуть бути достовірно оцінені.

10. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

11. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами (наприклад, у вигляді амортизації).

12. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на:

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

13. До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу. Розмір добових, інших витрат на відрядження визначаються на основі норм, затверджених внутрішніми документами підприємства. Граничні суми добових витрат на відрядження в межах України не можуть перевищувати суму витрат, що не включається до оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України. Граничні суми та склад витрат на відрядження за кордон не можуть перевищувати норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488);

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, телефакс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, включаючи витрати на відкриття і обслуговування акредитива, а також витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Розрахунок адміністративних витрат здійснюється за такою формулою:

Вар = А х ОЗвп,

де Вар - розподілені адміністративні витрати (у тому числі витрати на службові відрядження), що визначаються виконавцем оборонного замовлення у відсотковому відношенні до фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення;

А - відсоток адміністративних витрат виконавця оборонного замовлення, який розраховується як співвідношення загальних адміністративних витрат виконавця оборонного замовлення до загального фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення, за такою формулою:

див. зображення

де Ва - загальні адміністративні витрати виконавця оборонного замовлення;

ФЗП - загальний фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах на підприємстві виконавця оборонного замовника, або загальне значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення;

ОЗвп - фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах під час виконання конкретного державного контракту з оборонного замовлення, або значення іншого показника, що визначений відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення як база розподілу, яке віднесене до конкретного державного контракту з оборонного замовлення.

14. Витрати на збут включають такі витрати:

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на дослідження ринку озброєнь (маркетинг);

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати обігу;

інші витрати, пов’язані із збутом продукції (робіт, послуг).

Розрахунок витрат на збут такий.

Прямі витрати на збут (Взп ) безпосередньо включаються виконавцем оборонного замовлення до вартості конкретного державного контракту.

Розподілені витрати на збут (Взр ) визначаються виконавцем оборонного замовлення у відсотковому відношенні до фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення, за такою формулою:

Взр = А х ОЗвп,

де А - відсоток витрат на збут виконавця оборонного замовлення, який розраховується як співвідношення загальних витрат на збут виконавця оборонного замовлення до загального фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення, за такою формулою:

де Вз - загальні витрати на збут виконавця оборонного замовлення;

ФЗП - загальний фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах на підприємстві виконавця оборонного замовника, або загальне значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення;

ОЗвп - фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах під час виконання конкретного державного контракту з оборонного замовлення, або значення іншого показника, що визначений відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення як база розподілу, яке віднесене до конкретного державного контракту з оборонного замовлення.

15. До інших операційних витрат належать:

витрати на дослідження та розробки;

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі і втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об’єктів після їх інвентаризації;

інші витрати операційної діяльності.

16. До загальновиробничих витрат належать:

витрати на управління виробництвом продукції (оплата праці апарату управління виробничими майстернями, цехами, дільницями, відрахування на соціальні заходи апарату управління виробничими майстернями, цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень працівників). Розмір добових, інших витрат на відрядження визначаються на основі норм, затверджених внутрішніми документами підприємства. Граничні суми добових витрат на відрядження в межах України не можуть перевищувати суму витрат, що не включається до оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України. Граничні суми та склад витрат на відрядження за кордон не можуть перевищувати норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488);

амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;

амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення під час виготовлення продукції оборонного призначення на виконання державного оборонного замовлення;

витрати на вдосконалення технології і організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, поліпшенням якості продукції оборонного призначення, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати, пов’язані з використанням матеріалів, закупівлею комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень під час виготовлення продукції оборонного призначення на виконання державного оборонного замовлення;

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

інші витрати (внутрішньогосподарське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади тощо;

витрати на амортизацію обладнання до компенсації його вартості. Початок амортизації та її закінчення визначається наказом керівника підприємства.

Розрахунок загальновиробничих витрат такий.

Розподілені загальновиробничі витрати невиробничих підрозділів (комерційних, транспортних підрозділів), задіяних у виконанні конкретного державного контракту з оборонного замовлення (Взвк ), розраховуються за такою формулою:

Взвк = З х ОЗвп,

де З - відсоток загальновиробничих витрат для невиробничих підрозділів (комерційних, транспортних підрозділів), який розраховується виконавцем оборонного замовлення у відсотковому відношенні до фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення та розраховується як співвідношення загальновиробничих витрат виконавця оборонного замовника до фонду основної заробітної плати працівників невиробничих підрозділів (комерційних, транспортних підрозділів), безпосередньо зайнятих у виробництві, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення, за такою формулою:

де ЗВ - загальновиробничі витрати для невиробничих підрозділів (комерційних, транспортних підрозділів);

ФЗП - загальний фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах на підприємстві виконавця оборонного замовника, або загальне значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення;

ОЗвп - фонд основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах під час виконання конкретного державного контракту з оборонного замовлення, або значення іншого показника, що визначений відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення як база розподілу, яке віднесене до конкретного державного контракту з оборонного замовлення.

Розподілені загальновиробничі витрати виробничих підрозділів, задіяних під час виконання конкретного державного контракту з оборонного замовлення (Взвв ), розраховуються за такою формулою:

Взвв = Звп х ОЗвп,

де Звп - відсоток загальновиробничих витрат певного виробничого підрозділу виконавця оборонного замовлення, який розраховується виконавцем оборонного замовлення за погодженням з державним замовником у відсотковому відношенні до фонду основної заробітної плати працівників, безпосередньо задіяних у виробничих процесах, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення та розраховується як співвідношення суми загальновиробничих витрат виробничих підрозділів та частини загальновиробничих витрат виконавця оборонного замовлення, що припадає на відповідний підрозділ, до фонду основної заробітної плати працівників виробничих підрозділів, безпосередньо зайнятих у виробництві. Частина загальновиробничих витрат виконавця оборонного замовлення, що припадає на відповідний підрозділ, визначається пропорційно співвідношенню основної заробітної плати невиробничих (комерційних, транспортних підрозділів) і виробничих підрозділів, безпосередньо зайнятих у виробництві, або загального значення іншої бази розподілу, що визначена відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення.

Відсоток загальновиробничих витрат певного виробничого підрозділу виконавця оборонного замовлення (Звп ) розраховується за такою формулою:

див. зображення

де ЗПвп - загальновиробничі витрати певного виробничого підрозділу виконавця оборонного замовлення;

ЗВвп - фонд основної заробітної плати працівників певного виробничого підрозділу, безпосередньо зайнятих у виробництві, або значення іншого показника, що визначений відповідними внутрішніми документами виконавця оборонного замовлення як база розподілу.

У разі коли діюча система обліку загальновиробничих витрат виконавця оборонного замовлення не передбачає їх облік (деталізацію) за центрами відповідальності (місцями виникнення), розподіл загальновиробничих витрат проводиться згідно з прийнятою на підприємстві виконавця оборонного замовлення системою обліку загальновиробничих витрат.

17. До фінансових витрат належать витрати на відсотки (за користування кредитами, отриманими за облігаціями, випущеними за фінансовою орендою, тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів).

Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

18. Не визнаються витратами:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 10 цього Порядку;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

балансова вартість валюти.

19. Витрати, що включаються у собівартість продукції оборонного призначення, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

матеріальні витрати (з вирахуванням вартості зворотних відходів);

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші витрати.

20. Витрати, пов’язані з виробництвом продукції оборонного призначення, групуються за такими статтями калькуляції:

21. Виробнича собівартість продукції оборонного призначення (ВС) обчислюється за такою формулою:

Включаються до складу виробничої собівартості (ВС) податок на додану вартість (ПДВ), який сплачений у складі вартості товарів/послуг, придбаних з податком на додану вартість, які використовуються для виробництва продукції оборонного призначення, постачання якої згідно із законодавством звільняється від обкладення податком на додану вартість.

22. Ціна реалізації продукції оборонного призначення включає:

виробничу собівартість продукції (без урахування податку на додану вартість, сплачену під час закупівлі напівфабрикатів, комплектувальних виробів, а також за роботи сторонніх організацій) (розрахунок наведено у пункті 21 цього Порядку);

розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження (пункт 13 цього Порядку); прямі і розподілені витрати на збут продукції (пункт 14 цього Порядку). У даному розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут не враховують податок на додану вартість, сплачений постачальникам;

фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нараховані за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, віднесені до конкретного державного контракту;

інші операційні витрати - включаються втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства, в орієнтовну ціну закладається курсова різниця в розмірі, що дорівнює різниці курсу валюти на день погодження ціни та прогнозного курсу валюти, встановленого Національним банком на наступний рік);

прибуток.

Ціна продукції оборонного призначення під час виконання державного оборонного замовлення визначається за такою формулою:

де Ц - ціна продукції оборонного призначення на виконання державного оборонного замовлення;

ВС - виробнича собівартість продукції;

Вар - розподілені адміністративні витрати (у тому числі витрати на службові відрядження);

Взр - розподілені витрати на збут продукції;

Взп - прямі витрати на збут;

Фв - фінансові витрати;

Іо - інші операційні витрати;

П - сума прибутку, визначена відповідно до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464 "Питання державного оборонного замовлення" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 34, ст. 1402; 2013 р., № 75, ст. 2774).

Ціна реалізації продукції оборонного призначення може бути уточнена на підставі витрат, підтверджених банківською установою, яка надала кредит (позику) під державні гарантії, для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави.

23. Ціна реалізації продукції з податком на додану вартість (Цр ПДВ) визначається за такою формулою:

де Ц - ціна продукції оборонного призначення на виконання державного оборонного замовлення, визначена згідно з пунктом 22 цього Порядку.

Під час реалізації виробів оборонного призначення, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, ціна реалізації продукції формується за формулою, визначеною згідно з пунктом 22 цього Порядку. До ціни реалізації продукції оборонного призначення включається виробнича собівартість продукції (з урахуванням податку на додану вартість, сплаченого під час закупівлі напівфабрикатів, комплектувальних виробів, а також за роботи сторонніх організацій), розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження (пункт 13 цього Порядку), прямі і розподілені витрати на збут продукції (пункт 14 цього Порядку). У даному розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут враховують податок на додану вартість, нарахований та/або сплачений постачальникам.

24. Рентабельність виробництва продукції оборонного призначення під час виконання державного оборонного замовлення визначається та такою формулою:

25. У собівартість дослідних робіт оборонного призначення на виконання державного оборонного замовлення включаються витрати, пов’язані з виконанням таких робіт виконавцем оборонного замовлення, а також витрати на виконання робіт сторонніми підприємствами, установами і організаціями.

До витрат, що включаються у собівартість дослідних робіт оборонного призначення, включаються:

витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;

витрати, пов’язані з добором та вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, проведенням досліджень на патентну чистоту, складенням аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибором напряму досліджень, складенням методики виконання робіт, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання і планової документації;

витрати на проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, монтаж та налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту;

витрати на дослідні роботи і випробування, узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблення пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;

витрати на винахідництво і раціоналізацію;

витрати на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;

витрати на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання ними передового досвіду.

26. Витрати, що включаються у собівартість дослідних робіт оборонного призначення під час виконання державного оборонного замовлення, групуються за:

видами витрат (елементи, статті);

темами і завданнями дослідних робіт, затвердженими в установленому порядку, укладеними державними контрактами з оборонного замовлення на розроблення та виконання таких робіт;

календарними періодами, протягом яких витрати включаються у собівартість дослідних робіт (місяць, квартал, рік);

місцем виконання дослідних робіт (відділ, сектор, лабораторія та інші підрозділи організації).

27. Нематеріальні активи можуть придбати або створити самостійно підприємства під час виконання державного оборонного замовлення, при цьому необхідність застосування даного нематеріального активу, а також його оцінка буде погоджуватися з державним замовником.

Нематеріальні активи оцінюються за первісною вартістю, що і є їх собівартістю.

Первісна вартість - це вартість нематеріального активу, за якою він (актив) спочатку обліковується на балансі підприємства. Така вартість складається з витрат на створення (чи придбання) активу та його доведення, в результаті якої він може використовуватися на підприємстві.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка включає ціну придбання, невідшкодовувані непрямі податки та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням та доведенням нематеріальних активів до стану, придатного для використання.

Первісна вартість нематеріальних активів, створених підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати та інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням такого нематеріального активу і приведенням його до стану придатності для використання за призначенням.

Первинні документи про витрати на об’єкт нематеріальних активів, створений у результаті розробки, повинні, зокрема, містити інформацію про зміст витрат (виконання робіт із створення нематеріального активу, витрачання матеріальних цінностей на створення об’єкта), кількісні і вартісні показники таких витрат, підписи уповноважених посадових осіб.

Балансова вартість придбаного нематеріального активу не може перевищувати вартості, визначеної відповідно до положень цього Порядку у разі, коли підприємство самостійно здійснювало б розробку (створення) зазначеного нематеріального активу. На підтвердження обґрунтування вартості розробки (створення) нематеріального активу підприємство, яке придбало нематеріальний актив, повинно надати замовнику економічно обґрунтовану вартість такого нематеріального активу.

Враховувати вартість нематеріального активу у складі собівартості продукції оборонного призначення можуть тільки підприємства, які мають конструкторський відділ та достатні виробничі потужності.

У разі дострокового виконання виконавцем оборонного замовлення за письмовою згодою державного замовника робіт в цілому вартість робіт не буде зменшуватися. Дана різниця собівартості для виконавця буде вважатися прибутком у зв’язку із швидкими темпами розробки, яку можна буде застосовувати.

28. Витрати, що включаються у собівартість дослідних робіт та створення нематеріальних активів, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

матеріальні витрати (з вирахуванням вартості зворотних відходів);

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші витрати.

29. Витрати, що пов’язані з виконанням дослідних робіт та створенням нематеріальних активів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт" (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 405), групуються за такими статтями калькуляції: