ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення дії окремих норм Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення механізму здійснення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання
Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1) статті
1 і
3 викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) важливий проект спільного інтересу cторін Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), – проект, що відповідає таким критеріям:
передбачає визначені умови виконання, зокрема склад учасників і цілі;
є важливим за своїм змістом, цілями та обсягом;
стосується спільних інтересів сторін Угоди про асоціацію, переваг у зв’язку з реалізацією проекту, що передбачає поширення на сторони Угоди про асоціацію;
2) дата надання державної допомоги суб’єктам господарювання / дата надання незначної допомоги – дата набуття отримувачем права (юридичного факту) на отримання державної допомоги / незначної допомоги на підставі відповідного нормативно-правового та/або розпорядчого акта, та/або іншого документа, яким надається таке право;
3) державна допомога суб’єктам господарювання (далі – державна допомога) – підтримка в будь-якій формі суб’єктів господарювання, що провадять економічну діяльність, за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює економічну конкуренцію або загрожує її спотворенню шляхом створення переваг для окремих суб’єктів господарювання або виробництва окремих видів товарів;
4) договір про надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, – договір, укладений між органом державної влади чи органом місцевого самоврядування (компетентним органом) та суб’єктом господарювання (оператором послуг загального економічного інтересу), за яким оператор послуг загального економічного інтересу зобов’язується надавати визначені компетентним органом послуги, що становлять загальний економічний інтерес, визначені компетентним органом, а компетентний орган зобов’язується повністю або частково відшкодувати витрати оператора послуг загального економічного інтересу на надання таких послуг. Договір про надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, укладається з дотриманням вимог законодавства у сфері публічних закупівель;
5) економічна діяльність – будь-яка діяльність суб’єкта господарювання, що полягає в наданні пропозиції та/або реалізації на ринку товарів, робіт і послуг, що провадиться з метою одержання прибутку або без такої мети;
6) заінтересовані особи – надавачі та отримувачі державної допомоги, суб’єкти господарювання, громадські об’єднання та утворення без статусу юридичної особи, фізичні особи, їх об’єднання, інтереси яких можуть зазнати впливу через надання державної допомоги;
7) індивідуальна державна допомога – захід державної допомоги, що здійснюється поза межами програми державної допомоги, а також окремі заходи державної допомоги в межах програми державної допомоги, що підлягають повідомленню згідно з умовами такої програми та цим Законом;
8) місцеві ресурси – рухоме і нерухоме майно, кошти місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, а також майно, що належить Автономній Республіці Крим, управління яким здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
9) моніторинг державної допомоги – збирання і аналіз інформації про державну допомогу з метою здійснення контролю за дотриманням вимог цього Закону та рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги (далі – Уповноважений орган), а також підготовка та подання звітності про державну допомогу;
10) надавачі державної допомоги / незначної допомоги – органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, суб’єкти господарювання, громадські об’єднання та утворення без статусу юридичної особи, що уповноважені розпоряджатися ресурсами держави чи місцевими ресурсами та ініціюють, та/або надають державну допомогу / незначну допомогу, або інші органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, у яких надається державна допомога;
11) незабезпечена особа (працівник, який не може на рівних умовах конкурувати на ринку праці) – працездатна особа, яка відповідає принаймні одній з таких умов:
є особою віком від 15 до 24 років або старше 50 років;
перебувала у статусі безробітної протягом шести місяців поспіль;
не має повної загальної середньої, фахової передвищої чи професійної (професійно-технічної) освіти або здобула таку освіту не пізніше ніж два роки тому і до цього не мала оплачуваної постійної роботи;
є одинокою особою, яка проживає спільно з однією або більше особами, які перебувають на її утриманні;
провадить діяльність у галузі чи має професію, в якій гендерна нерівність щонайменше на 25 відсотків перевищує середній рівень у всіх галузях економіки, і належить до гендерної групи, щодо якої існує така нерівність;
є представником етнічної меншості та потребує розвитку мовних навичок, професійного навчання і набуття досвіду роботи за профілем з метою отримання постійної зайнятості;
12) незаконна державна допомога – нова державна допомога, надана до прийняття Уповноваженим органом рішення про допустимість державної допомоги або надана всупереч рішенню Уповноваженого органу про визнання державної допомоги недопустимою і про допустимість державної допомоги, за умови виконання надавачем та/або отримувачем державної допомоги встановлених Уповноваженим органом зобов’язань, крім державної допомоги, надавачі якої згідно з цим Законом звільнені від обов’язку повідомлення про таку державну допомогу, за умови що така державна допомога надається відповідно до умов допустимості державної допомоги, щодо якої передбачено звільнення від обов’язку повідомлення відповідно до цього Закону;
13) незначна допомога – підтримка одного суб’єкта господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що відповідає визначеним Уповноваженим органом умовам віднесення такої підтримки до незначної допомоги, сукупний розмір якої незалежно від форми та джерел надання не перевищує суми, визначеної за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату надання незначної допомоги, розрахованої за будь-який трирічний період її надання, у таких розмірах:
еквівалентної 300 тисячам євро на провадження будь-якої діяльності, крім надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
еквівалентної 750 тисячам євро на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
14) неналежне використання державної допомоги – будь-яке використання державної допомоги її отримувачем, що суперечить рішенню Уповноваженого органу про допустимість такої допомоги для конкуренції;
15) нова державна допомога – будь-яка державна підтримка суб’єктів господарювання, що не є чинною державною допомогою, а також внесення істотних змін до умов надання чи обсягу чинної державної допомоги;
16) отримувач державної допомоги / незначної допомоги – суб’єкт господарювання, у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який отримує державну допомогу / незначну допомогу, крім суб’єктів господарювання:
у статутному капіталі яких є частка держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти таких держав, або до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
які зареєстровані в офшорних зонах згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, та мають непрозору структуру власності, зокрема кінцевих бенефіціарних власників яких не розкрито на 100 відсотків;
які зареєстровані згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичних осіб, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків прямо або опосередковано належать таким особам;
17) перевага – будь-яка економічна вигода, що була б недоступною суб’єкту господарювання за звичайних ринкових умов без втручання надавачів державної допомоги;
18) повідомлення про нову державну допомогу – інформація про нові програми державної допомоги або про індивідуальну державну допомогу, що подається до Уповноваженого органу для прийняття ним рішення про допустимість державної допомоги для конкуренції;
19) послуги, що становлять загальний економічний інтерес, – послуги, які органи державної влади або органи місцевого самоврядування визначають у нормативно-правових актах, розпорядчих актах та/або в інших документах як такі, що є важливими для задоволення потреб громадян і відповідають суспільним інтересам, які суб’єкти господарювання не надають або не можуть надавати без державної підтримки у зв’язку з умовами щодо їхньої вартості, якості, безперервності та доступності таких послуг;
20) програма державної допомоги – нормативно-правовий акт або сукупність таких актів, на підставі яких передбачено надання державної допомоги:
окремим категоріям суб’єктів господарювання протягом установленого або невизначеного періоду у визначеному або невизначеному розмірі;
одному чи декільком суб’єктам господарювання протягом невизначеного періоду та/або у невизначеному розмірі;
21) реєстр державної допомоги – інформаційно-комунікаційна система, що призначена для забезпечення збирання, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання інформації про державну допомогу, зокрема про чинну державну допомогу та незначну допомогу, державну допомогу, щодо якої надавачі державної допомоги підлягають звільненню від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу відповідно до частини першої статті 7 цього Закону;
22) ресурси держави – рухоме і нерухоме майно, кошти державного бюджету, інші кошти, що є об’єктами права державної власності, земля та інші природні ресурси, що є об’єктами права власності Українського народу, а також кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, щодо яких органи влади здійснюють державний нагляд або якими вони управляють чи розпоряджаються;
23) чинна державна допомога – програма державної допомоги чи індивідуальна державна допомога, що існувала на день набрання чинності цим Законом або щодо якої Уповноважений орган прийняв рішення про її допустимість для конкуренції, строк дії якої ще не завершився.
2. Терміни "суб’єкт господарювання", "товар", "економічна конкуренція (конкуренція)", "органи влади", "органи адміністративно-господарського управління та контролю" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про захист економічної конкуренції". Термін "утворення без статусу юридичної особи" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в підпункті 39-2.1.1 пункту 39-2.1 статті 39-2 Податкового кодексу України.";
"Стаття 3. Сфера застосування Закону
1. Дія цього Закону поширюється на будь-яку підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
2. Дія цього Закону не поширюється на підтримку у сфері сільського господарства та рибальства, а також на підтримку для забезпечення сектору безпеки та оборони товарами, роботами і послугами оборонного призначення (зокрема для розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їхніх складових та інших виробів військового призначення) якщо така підтримка спрямовується виключно на товари, роботи і послуги, призначені для використання з метою забезпечення безпеки та оборони.
3. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації приписів поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідно внести зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі "Прикінцеві положення" проекту закону про внесення змін до цього Закону.
4. Уповноважений орган, а також суди у разі застосовування норм цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, враховують судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші адміністративні акти Європейського Союзу, ухвалені на виконання статей 93, 106 і 107 Договору про функціонування Європейського Союзу, у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання.";
2) абзац перший частини першої
статті 4 викласти в такій редакції:
"1. Державна допомога полягає у передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.";
3) пункт 2 частини першої
статті 5 викласти в такій редакції:
"2) надається на відшкодування збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за умови наявності причинно-наслідкового зв’язку між такими ситуаціями та завданими збитками, а максимальний розмір державної допомоги не перевищує загального розміру збитків, спричинених такими ситуаціями і не відшкодованих за рахунок коштів інших джерел.";
"Стаття 5-1. Тимчасові особливості надання державної допомоги суб’єктам господарювання під час дії воєнного стану і в особливий період
1. Державна допомога є допустимою, якщо вона надається з метою запобігання, пом’якшення або подолання негативних економічних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, включаючи її прямі та непрямі наслідки, зокрема для усунення серйозних проблем в економіці, забезпечення безперервності та відновлення господарської діяльності, підтримки ліквідності суб’єктів господарювання, збереження робочих місць, відновлення виробничих потужностей та інфраструктури, підвищення енергетичної стійкості та адаптації економіки до умов воєнного стану.
2. Тимчасові особливості надання державної допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті, а також в інші особливі періоди, у тому числі забезпечення післявоєнного відновлення економіки України, ліквідація наслідків стихійних лих, епідемій та інших надзвичайних обставин, у тому числі щодо критеріїв її допустимості, граничної інтенсивності, граничних розмірів допомоги, правил сумування державної допомоги, що надається за різними програмами та з різних джерел, а також спрощеного порядку та скорочених строків розгляду повідомлень, визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання конкуренції. Період застосування зазначених тимчасових особливостей надання державної допомоги визначає Кабінет Міністрів України.";
а) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Державна допомога може бути визнана допустимою, якщо вона надається для таких цілей:
1) сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, рівень життя в яких є низьким або рівень безробіття є високим;
2) сприяння виконанню важливого проекту спільного інтересу сторін Угоди про асоціацію або розв’язання соціальних та економічних проблем загальнонаціонального характеру;
3) сприяння розвитку окремих видів економічної діяльності або економічних сфер, у тому числі туристичної діяльності та пов’язаної з нею інфраструктури, за умови дотримання встановлених законодавством критеріїв допустимості державної допомоги;
4) підтримки діяльності у сфері культури, культурних і креативних індустрій (у сфері культури) та збереження культурної спадщини, у тому числі виробництва та поширення культурних продуктів, видавничої справи й аудіовізуальних творів, відповідно до критеріїв допустимості державної допомоги, встановлених з урахуванням законодавства Європейського Союзу;
5) надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес.";
б) у частині другій:
у пункті 6 слово "захист" замінити словом "охорону";
у кінці пункту 10 розділовий знак "." замінити розділовим знаком ";";
доповнити пунктами 11 і 12 такого змісту:
"11) надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, зокрема щодо окремих сфер діяльності, що містять вимоги до розділення рахунків бухгалтерського обліку доходів і витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, та щодо іншої діяльності суб’єкта господарювання;
12) інші заходи щодо надання державної допомоги з урахуванням Угоди про асоціацію.";
в) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Державна допомога для надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, може надаватися на підставі договору про надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, нормативно-правового акта, розпорядчого акта або іншого документа, яким на суб’єкта господарювання покладено зобов’язання з надання таких послуг та визначено умови їх виконання, зокрема:
зміст і строк виконання відповідних зобов’язань;
найменування суб’єкта господарювання, на якого вони покладаються;
територія надання послуг (за необхідності її визначення);
виключні або спеціальні права, надані такому суб’єкту господарювання у зв’язку з виконанням відповідних зобов’язань;
порядок визначення розміру відшкодування витрат на надання зазначених послуг, здійснення контролю за його використанням та перегляду такого розміру;
заходи щодо запобігання надмірному відшкодуванню та механізми його повернення відповідно до вимог, установлених Кабінетом Міністрів України.";
пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:
"2) визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень, передбачених цим Законом;
3) збирання та аналіз інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, затребування інформації, зокрема з обмеженим доступом, необхідної для здійснення моніторингу державної допомоги, прийняття рішень, передбачених цим Законом;";
пункт 6 доповнити новим абзацом такого змісту:
"встановлення обсягу державної допомоги для окремих форм державної допомоги;";
у пункті 7:
в абзаці другому слова "чинну державну допомогу" замінити словами "державну допомогу та незначну допомогу";
доповнити новими абзацами такого змісту:
"умов, за яких діяльність не вважається економічною діяльністю, та інших умов, за яких заходи з підтримки суб’єктів господарювання не належать до державної допомоги та не потребують подання до Уповноваженого органу повідомлення про нову державну допомогу;
умов віднесення підтримки за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів до незначної допомоги;";
пункт 8 викласти в такій редакції:
"8) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів з питань державної допомоги.
Нормативно-правові акти, визначені цим пунктом, приймаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку;";
а) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Надавачі державної допомоги подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів нормативно-правових актів, розпорядчих актів та/або інших документів, у тому числі договорів про надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги.";
б) пункт 2 частини третьої викласти в такій редакції:
"2) незначної допомоги, якщо така допомога не стосується експортної діяльності, що безпосередньо пов’язана з обсягом експорту, створенням і функціонуванням мережі розповсюдження або іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю, та її надання не залежить від зобов’язання отримувача такої допомоги використовувати товари вітчизняного виробництва;";
в) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"4. У разі отримання Уповноваженим органом повідомлення про незначну допомогу, передбачену пунктом 2 частини третьої цієї статті, таке повідомлення не розглядається, про що Уповноважений орган письмово повідомляє надавача незначної допомоги.".
У зв’язку з цим частини четверту – десяту вважати відповідно частинами п’ятою – одинадцятою;
г) у частині десятій слова "незначну державну допомогу" замінити словами "незначну допомогу";
а) у пункті 1 частини шостої слово "нової" виключити;
б) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Якщо протягом строку розгляду повідомлення про нову державну допомогу, встановленого частиною п’ятою цієї статті, Уповноважений орган не розпочав розгляду справи про державну допомогу, рішення про допустимість державної допомоги для конкуренції вважається прийнятим.
Надавач державної допомоги може надати таку державну допомогу після попереднього інформування Уповноваженого органу про наміри її надання, якщо Уповноважений орган не прийме рішення відповідно до частини шостої цієї статті протягом 15 робочих днів з дня отримання такої інформації.";
а) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Уповноважений орган за результатами розгляду справи про державну допомогу приймає рішення протягом шести місяців з дня прийняття рішення про початок розгляду такої справи. Зазначений строк може бути продовжено Уповноваженим органом за згодою надавача державної допомоги, але не більше ніж на шість місяців. У разі ненадання надавачем державної допомоги такої згоди рішення за результатами розгляду справи про державну допомогу приймається на підставі наявної в Уповноваженого органу інформації протягом шести місяців з дня прийняття рішення про початок розгляду такої справи.
У разі неприйняття Уповноваженим органом рішення за результатами розгляду справи про державну допомогу протягом строків, встановлених абзацом першим цієї частини, надавач державної допомоги має право звернутися до нього щодо прийняття рішення за результатами її розгляду. У такому разі рішення приймається на підставі наявної в Уповноваженого органу інформації протягом двох місяців з дня отримання звернення надавача державної допомоги. Якщо наявної інформації для прийняття рішення про допустимість державної допомоги недостатньо, Уповноважений орган приймає рішення про визнання державної допомоги недопустимою для конкуренції.";
б) у частині сьомій:
у пунктах 2–4 слово "нової" виключити;
у пункті 5 слова "припинення та" виключити;
в кінці пункту 5 розділовий знак "." замінити розділовим знаком ";";
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції.";
в) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Незаконна державна допомога, надана всупереч рішенню Уповноваженого органу про визнання такої допомоги недопустимою для конкуренції, підлягає поверненню відповідно до статті 14 цього Закону.";
10) назву розділу 6 викласти в такій редакції:
"Розділ 6
ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА, НЕДОПУСТИМА ДЛЯ КОНКУРЕНЦІЇ";
а) у назві слово "Порядок" замінити словами "Припинення та";
б) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Уповноважений орган приймає рішення про повернення незаконної державної допомоги в разі визнання її недопустимою для конкуренції. Рішення про повернення такої державної допомоги надсилається надавачеві державної допомоги протягом трьох днів з дня його прийняття. Надавач державної допомоги зобов’язаний вжити необхідних заходів до забезпечення припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, та/або до повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, її отримувачем відповідно до рішення Уповноваженого органу та повідомити Уповноважений орган про виконання його рішення у встановлений строк.";
в) частину третю викласти в такій редакції:
"3. У разі невиконання рішення про припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, та/або про повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, Уповноважений орган звертається до Спеціалізованого окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового та/або розпорядчого акта чи їх окремих положень, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи його окремих положень, на підставі якого (яких) надавалася така державна допомога, про припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, та/або про повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції.";
г) у частині четвертій слово "незаконна" замінити словами "недопустима для конкуренції";
ґ) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. Уповноважений орган не може вимагати повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, після спливу 10 років з дня надання державної допомоги. Перебіг цього строку зупиняється на час перевірки інформації про незаконну державну допомогу, розгляду Уповноваженим органом повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу, а також на час оскарження рішень Уповноваженого органу до Спеціалізованого окружного адміністративного суду, прийнятих відповідно до цього Закону.";
а) у частині першій слова "за результатами розгляду повідомлення про чинну державну допомогу або" виключити;
б) у частині другій:
в абзаці першому слово "надсилає" замінити словом "надає";
у пунктах 1 і 2 слово "програми" замінити словами "умов програми";
в) доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Якщо надавач державної допомоги не виконав у визначений строк рекомендацій Уповноваженого органу та в Уповноваженого органу відсутня інформація, що спростовує те, що чинна державна допомога не є або не може більше вважатися допустимою для конкуренції, Уповноважений орган приймає рішення про початок розгляду справи про державну допомогу в порядку, встановленому статтею 11 цього Закону. У такому разі строки, визначені частиною шостою статті 11 цього Закону, не застосовуються, а Уповноважений орган розглядає справу про державну допомогу протягом розумного строку, але не більше 18 місяців з дня прийняття рішення про початок розгляду справи. За наявності обґрунтованих підстав, що перешкоджають розгляду справи в зазначений строк, Уповноважений орган може його продовжити, але не більше як на 18 місяців, про що письмово повідомляє надавача державної допомоги.";
"Стаття 16. Реєстр державної допомоги та звітність
1. Порядок ведення та доступу до реєстру державної допомоги визначає Уповноважений орган з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом і Законом України "Про публічні електронні реєстри".
Фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів реєстру державної допомоги та забезпечення його функціонування є кошти державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Право власності на програмно-технічні засоби реєстру державної допомоги, в тому числі майнові права інтелектуальної власності на такі засоби, належать державі. Реєстр державної допомоги є державною власністю.
Реєстр державної допомоги ведеться державною мовою. Електронна інформаційна взаємодія реєстру державної допомоги з іншими державними електронними інформаційними системами або реєстрами здійснюється з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.
Відомості реєстру державної допомоги є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, визначених законодавством.
2. Держателем реєстру державної допомоги є Уповноважений орган.
Адміністратором реєстру державної допомоги є юридична особа публічного права, визначена держателем реєстру державної допомоги у встановленому законодавством порядку.
Публічними реєстраторами є посадові особи Уповноваженого органу.
Створювачами реєстрової інформації в реєстрі державної допомоги є надавачі державної допомоги / надавачі незначної допомоги.
Джерелом інформації реєстру державної допомоги є відомості, внесені надавачами державної допомоги / надавачами незначної допомоги до реєстру державної допомоги, зокрема отримані з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.
3. Надавачі державної допомоги / надавачі незначної допомоги через електронний кабінет зобов’язані вносити до реєстру державної допомоги інформацію про державну допомогу / незначну допомогу, яка є об’єктом реєстру державної допомоги, а саме про:
чинну державну допомогу та державну допомогу, щодо якої надавачі державної допомоги підлягають звільненню від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу відповідно до частини першої статті 7 цього Закону, отриману в розпорядження отримувачем державної допомоги протягом попереднього бюджетного періоду, – щороку до 1 квітня (або інформацію про те, що протягом звітного року така державна допомога в розпорядження не надавалася);
незначну допомогу та державну допомогу, щодо якої надавачі державної допомоги підлягають звільненню від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу відповідно до частини першої статті 7 цього Закону, – протягом 10 робочих днів з дня надання державної допомоги / дня надання незначної допомоги, а про внесення змін до відповідних актів та/або інших документів щодо отримувачів і розміру державної допомоги / незначної допомоги – протягом 10 робочих днів з дня внесення змін;
державну допомогу, отриману в розпорядження отримувачем державної допомоги та визначену законами України від 15 березня 2022 року № 2134–IX "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України", від 1 квітня 2022 року № 2175–IX "Про внесення зміни до пункту 5-2 розділу 9 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо застосування його положень під час дії воєнного стану" і від 21 серпня 2025 року № 4585–IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби":
що надавалася під час дії воєнного стану;
надавачі якої звільнені від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу та подання пропозицій щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги, подання інформації про чинну державну допомогу.
Зазначена інформація подається протягом шести місяців з дня набрання чинності цією нормою щодо кожного попереднього бюджетного періоду окремо за рік, у якому подається інформація про таку державну допомогу, – станом на день набрання чинності цим Законом у повному обсязі, а в подальшому якщо строк дії державної допомоги не завершився – відповідно до абзацу другого цієї частини.
У разі якщо фактичний розмір незначної допомоги, яку отримувач незначної допомоги отримав у розпорядження, є меншим за розмір, на який такий отримувач має право, надавач незначної допомоги має право внести через електронний кабінет до реєстру державної допомоги інформацію про фактичний розмір незначної допомоги протягом 30 робочих днів з дня отримання незначної допомоги в розпорядження.
Об’єкти реєстру державної допомоги ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.
4. У реєстрі державної допомоги за наявності такої інформації зазначаються:
1) правова підстава для надання державної допомоги / незначної допомоги;
2) мета надання державної допомоги / незначної допомоги;
3) діяльність, на яку спрямовується державна допомога / незначна допомога;
4) джерела фінансування державної допомоги / незначної допомоги;
5) реквізити рішення Уповноваженого органу (дата і номер);
6) відомості про надавача державної допомоги / надавача незначної допомоги;
7) відомості про отримувача державної допомоги / отримувача незначної допомоги;
8) строк надання державної допомоги / незначної допомоги;
9) обсяг державної допомоги / незначної допомоги.
Користувач реєстру державної допомоги за допомогою програмного забезпечення такого реєстру відповідно до зазначених ним параметрів пошуку може безоплатно отримати сформований засобами програмного забезпечення реєстру державної допомоги витяг, що може бути завантажено в електронній формі для подальшого його використання, зокрема для друкування.
Витяг із реєстру державної допомоги формується в електронній формі та створюється автоматично із зазначенням дати і часу його формування та з присвоєнням реєстрового номера, за допомогою якого здійснюється ідентифікація в реєстрі державної допомоги.
Адміністратор реєстру державної допомоги здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстру державної допомоги, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних реєстру державної допомоги, технічні і технологічні заходи з надання доступу до реєстру державної допомоги відповідно до законів України "Про захист персональних даних" і "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Уповноважений орган розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості з реєстру державної допомоги в систематизованому вигляді з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". Публічна інформація з цього реєстру у формі відкритих даних підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Інформування правоволодільця про внесення до реєстру державної допомоги інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про зміну таких відомостей здійснюється шляхом надання такій особі безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації з реєстру державної допомоги.
5. Отримувачі державної допомоги / незначної допомоги зобов’язані надавати відповідним надавачам такої допомоги повну та достовірну інформацію про державну допомогу / незначну допомогу.
6. Якщо надавач державної допомоги не подав до Уповноваженого органу інформацію про державну допомогу у встановлений цим Законом строк, Уповноважений орган надсилає йому письмову вимогу щодо подання такої інформації протягом 30 днів.
7. Уповноважений орган щороку, до 1 вересня, складає річний звіт про надання державної допомоги в Україні за попередній бюджетний період та подає його до Кабінету Міністрів України. Такий звіт оприлюднюється в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України і розміщується на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу.
8. Реєстр державної допомоги є відкритим, доступ до нього є безоплатним для всіх користувачів.";
"Стаття 17. Оскарження рішень Уповноваженого органу
1. Заінтересовані особи мають право оскаржити рішення Уповноваженого органу, прийняте відповідно до цього Закону, повністю або частково до Спеціалізованого окружного адміністративного суду в місячний строк з дня одержання відповідного рішення.
2. Відкриття Спеціалізованим окружним адміністративним судом провадження у справі за позовною заявою про визнання недійсним рішення Уповноваженого органу повністю або частково не зупиняє його виконання.";
15) у розділі 9 "Прикінцеві та перехідні положення":
а) пункти 2 і 5 викласти в такій редакції:
"2. Усі надавачі державної допомоги протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані подати до Уповноваженого органу повідомлення про програми підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, які існували на день набрання чинності цим Законом. Подання повідомлення, його розгляд та розгляд справи про державну допомогу здійснюються в порядку, визначеному розділом 4 цього Закону.";
"5. Установити, що тимчасово, під час дії воєнного стану, подання, розгляд повідомлень про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів нормативно-правових актів, розпорядчих актів та/або інших документів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги здійснюються в порядку, визначеному розділом 4 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
З метою належної підготовки повідомлень про нову державну допомогу, внесення змін до умов чинної державної допомоги перед поданням таких повідомлень надавач державної допомоги може звернутися до Уповноваженого органу для проведення попередньої консультації щодо умов надання підтримки та правильного заповнення форм повідомлень.
Для отримання попередньої консультації надавач державної допомоги звертається в письмовій формі засобами поштового зв’язку або в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем до Уповноваженого органу з проектом повідомлення про нову державну допомогу, внесення змін до умов чинної державної допомоги.
Уповноважений орган надає попередню консультацію надавачу державної допомоги не пізніше 10 робочих днів після отримання звернення надавача державної допомоги про її проведення. У разі якщо за результатами консультації надавача державної допомоги Уповноваженим органом встановлено, що для прийняття рішення немає потреби в отриманні всіх документів і відомостей, зазначених у формі повідомлення, такі документи і відомості не подаються.
Рішення за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу, передбачене частиною шостою статті 10 цього Закону, призначену на відшкодування збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, Уповноважений орган приймає протягом одного місяця з дня початку його розгляду.";
б) пункт 5-2 в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2134–IX вважати пунктом 5-3 і викласти його в такій редакції:
"5-3. Установити, що положення статей 9–16 цього Закону та інші положення законодавства України, що випливають із зазначених статей цього Закону, не застосовуються на територіях України, визначених Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, та для яких не визначені дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також протягом одного року з дня завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дати завершення бойових дій або тимчасової окупації встановлюються та зазначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.";
в) доповнити пунктами 5-4 і 5-5 такого змісту:
"5-4. Установити, що під час дії воєнного стану положення цього Закону не застосовуються до заходів із збільшення статутного капіталу системно важливих банків, що здійснюють фінансування оборонно-промислового комплексу та посадовим особам яких надано допуск до державної таємниці.
5-5. Установити, що чинна державна допомога в частині компенсації витрат учасників ринку електричної енергії на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, покладених на таких учасників до дня набрання чинності цим Законом, визнається допустимою для конкуренції без прийняття Уповноваженим органом окремого рішення:
1) до 31 грудня 2028 року щодо компенсації витрат на надання послуг із виконання функцій постачальника універсальних послуг та послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
2) до 31 грудня 2029 року щодо компенсації витрат на надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, на купівлю електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, на надання послуг із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.
Надавачі державної допомоги зобов’язані подавати інформацію про таку державну допомогу для забезпечення її обліку та зазначення у звітності в порядку, встановленому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання.".
"1) інвестиційний проект із значними інвестиціями реалізується на території України у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового (за виключенням виробництва біоетанолу, який призначений для використання як компонент палива), коньячного і плодового, алкогольних напоїв), виробництва біогазу і біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), управління відходами, транспорту, складського господарства (зокрема діяльність з надання в оренду та експлуатацію будівель, приміщень і споруд для зберігання та складування товарів), поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму, в курортно-рекреаційній сфері та у сфері електронних комунікацій, оборонно-промислового комплексу, тваринництва, енергогенерації, зрошення, осушення земель (осушувальні, осушувально-зволожувальні та колекторно-дренажні системи, до складу яких входять меліоративні мережі каналів та трубопроводів з гідротехнічними спорудами, насосними станціями, захисними дамбами тощо);".
в кінці останнього абзацу підпункту 1 розділовий знак ";" замінити розділовим знаком ".";
підпункт 2 виключити.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
абзаців двадцять п’ятого – двадцять сьомого підпункту 1, підпунктів "б" і "в" підпункту 7, підпункту 13 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2028 року;
підпунктів "в" і "ґ" підпункту 11 та підпункту 14 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду;
пункту 6 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків" від 2 вересня 2026 року № 4961–IX.
2. Установити, що:
1) до дня набрання чинності абзацами двадцять п’ятим – двадцять сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу I цього Закону незначною державною допомогою для застосування положень Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, вважається незначна допомога, надана одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від форми та джерел надання не перевищує суми, визначеної за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату надання незначної допомоги, розрахованої за будь-який трирічний період її надання, у таких розмірах:
еквівалентної 300 тисячам євро на провадження будь-якої діяльності, крім надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
еквівалентної 750 тисячам євро на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
2) Уповноважений орган припиняє без прийняття рішення по суті розгляд повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги, справ про державну допомогу, що розглядалися Уповноваженим органом станом на 24 лютого 2022 року і рішення за результатами розгляду яких не були прийняті, щодо програми державної допомоги або індивідуальної державної допомоги;
3) державна допомога, надана до набрання чинності цим Законом, є чинною державною допомогою. До такої державної допомоги застосовується правовий режим, установлений Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо чинної державної допомоги;
4) для підтримки малого та середнього бізнесу запроваджуються окремі відповідні програми державної допомоги, що надається в умовах воєнного стану;
5) до дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду повернення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, а також оскарження рішень Уповноваженого органу здійснюються з урахуванням таких особливостей:
а) у разі невиконання рішення про припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, та/або про повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, Уповноважений орган звертається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, із позовом про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового та/або розпорядчого акта чи їх окремих положень, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, на підставі якого (яких) надавалася така державна допомога, про припинення державної допомоги, недопустимої для конкуренції, та/або про повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції;
б) Уповноважений орган не може вимагати повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, після спливу 10 років з дня надання державної допомоги. Перебіг цього строку зупиняється на час перевірки інформації про незаконну державну допомогу, розгляду Уповноваженим органом повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу, а також на час оскарження рішень Уповноваженого органу до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, прийнятих відповідно до цього Закону;
в) заінтересовані особи мають право оскаржити рішення Уповноваженого органу, прийняті відповідно до цього Закону, повністю або частково до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, у місячний строк з дня його одержання. Відкриття адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, провадження у справі за позовною заявою про визнання недійсним рішення Уповноваженого органу повністю або частково не зупиняє його виконання.
3. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2028 року:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, зокрема щодо визначення послуг, що становлять загальний економічний інтерес.
4. Органам місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям, військовим адміністраціям (у разі їх утворення) за потреби забезпечити приведення їх нормативно-правових актів, зокрема щодо визначення послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у відповідність із цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ 11 листопада 2026 року № 5066-IX |