178-1.8. Визначення суми податкового зобов’язання фізичним особам – продавцям здійснює контролюючий орган за податковою адресою таких осіб, якщо:
1) сума доходів фізичної особи – продавця, отриманих від звітної діяльності з продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року, сукупно перевищує суму неоподатковуваного доходу, визначену пунктом 178-1.2 цієї статті;
2) сума доходів фізичної особи – продавця, отриманих від звітної діяльності з продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року, перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Контролюючий орган визначає базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків на підставі даних звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків, а також інформації, отриманої від компетентних органів іноземної держави в рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та іншої наявної у контролюючого органу інформації, отриманої відповідно до статей 358 і 359 цього Кодексу.
Сума доходу фізичної особи – продавця та сума утриманого оператором платформи податку, визначені в іноземній валюті, перераховуються контролюючим органом у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного (податкового) року.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого у передбачених цим підпунктом випадках, разом з детальним розрахунком суми податку надсилається (вручається) платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Таке податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Платник податку зобов’язаний сплатити суму податку, зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
178-1.9. Якщо фізична особа – продавець отримує інші доходи, крім доходу від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, такі інші доходи оподатковуються за загальними правилами, визначеними цим Кодексом.
178-1.10. Суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які виплачують дохід від здійснення звітної діяльності фізичній особі – продавцю за придбані ними через цифрову платформу товари або послуги, надані під час здійснення звітної діяльності, не є податковими агентами та не зобов’язані утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб з такого доходу, якщо на момент виплати доходу оператор платформи зареєстрований як оператор платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу.
178-1.11. Під час нарахування (виплати) доходу від здійснення звітної діяльності через цифрову платформу фізичній особі, яка має статус самозайнятої особи, оператор платформи не утримує податок, якщо фізична особа зареєстрована на платформі як самозайнята особа".
23. У статті 208-1 слова "спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги" в усіх відмінках замінити словами "спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів" у відповідному відмінку.
24. Статтю 292 доповнити пунктом 292.17 такого змісту:
"292.17. До обсягу доходу, що надає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, включається будь-який дохід, отриманий такою особою від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи".
25. Доповнити розділом XVIII-3 такого змісту:
"Розділ XVIII-3. МІЖНАРОДНЕ АДМІНІСТРАТИВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
Стаття 358. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи
358.1. Загальні положення
358.1.1. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані фізичними особами та організаціями через цифрові платформи, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до цього Кодексу, а також на підставі та в обсязі, визначених Багатосторонньою угодою DPI.
Положення цієї статті щодо застосування Багатосторонньої угоди DPI також поширюються на інші кваліфіковані угоди компетентних органів.
Ця стаття визначає основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через цифрові платформи, для цілей Багатосторонньої угоди DPI (далі – звіти про доходи підзвітних продавців). Питання, не врегульовані цим Кодексом, регулюються Багатосторонньою угодою DPI, іншими кваліфікованими угодами компетентних органів, а також іншими актами законодавства, затвердженими на виконання таких міжнародних угод.
358.2. Підзвітні оператори платформ
358.2.1. Підзвітні оператори платформ зобов’язані застосовувати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних продавців серед користувачів платформи, подавати до контролюючого органу звіти про доходи підзвітних продавців у строки, визначені цим Кодексом, виконувати інші вимоги цього Кодексу, встановлені для підзвітних операторів платформ, а також нести відповідальність за порушення таких вимог у порядку, встановленому цим Кодексом.
358.3. Підзвітні продавці
358.3.1. Підзвітні оператори платформ, визначені підпунктами 1 і 2 підпункту 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, виконують передбачені цією статтею обов’язки щодо підзвітних продавців, які відповідають хоча б одній з таких умов:
є резидентами України;
є резидентами будь-якої юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI;
надають в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні;
надають в оренду нерухоме майно, розташоване в юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI.
Підзвітний оператор платформи, визначений підпунктом 3 підпункту 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, виконує передбачені цією статтею обов’язки щодо підзвітних продавців, які відповідають хоча б одній з таких умов:
є резидентами України;
надають в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні.
358.3.2. До звіту про доходи підзвітних продавців, що подається підзвітним оператором платформи відповідно до пункту 358.5 цієї статті, не включається інформація про виключених продавців.
358.4. Належна комплексна перевірка продавців платформи
358.4.1. З метою виявлення підзвітних продавців підзвітні оператори платформи зобов’язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до підпункту 358.4.4 цього пункту.
358.4.2. Підзвітний оператор платформи зобов’язаний встановлювати та включати до звіту про доходи підзвітних продавців таку інформацію щодо кожного підзвітного продавця:
358.4.2.1. щодо підзвітного продавця, який є фізичною особою:
1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
2) основну адресу місця проживання;
3) ідентифікаційний податковий номер, присвоєний такому продавцю у юрисдикції податкового резидентства, у тому числі кожну юрисдикцію, яка видала ідентифікаційний податковий номер, та за відсутності ідентифікаційного податкового номера – місце народження такого продавця;
4) індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість такого продавця (за наявності);
5) дату народження;
358.4.2.2. щодо підзвітного продавця, який є організацією:
1) найменування;
2) адресу реєстрації місцезнаходження організації;
3) ідентифікаційний податковий номер, присвоєний такому продавцю у юрисдикції податкового резидентства, у тому числі кожну юрисдикцію, яка видала ідентифікаційний податковий номер;
4) індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість такого продавця (за наявності);
5) реєстраційний номер такого продавця (код згідно з ЄДРПОУ або унікальний ідентифікаційний номер організації, присвоєний їй при реєстрації в іноземній юрисдикції);
6) відомості про постійне представництво, через яке здійснюється звітна діяльність, із зазначенням кожної відповідної іноземної юрисдикції, в якій розташоване таке постійне представництво (за наявності);
358.4.2.3. щодо підзвітного продавця, який здійснює звітну діяльність з надання в оренду нерухомості, підзвітний оператор платформи встановлює адресу кожної одиниці оголошення об’єкта нерухомості.
358.4.3. Підзвітний оператор платформи не зобов’язаний включати до звіту про доходи підзвітних продавців інформацію про ідентифікаційний податковий номер або реєстраційний номер підзвітного продавця, якщо:
1) юрисдикція, в якій такий продавець є резидентом для цілей оподаткування, не видає (не присвоює) ідентифікаційний податковий номер або реєстраційний номер; або
2) юрисдикція, в якій такий продавець є резидентом для цілей оподаткування, не вимагає збір відповідної інформації, відповідно до Багатосторонньої угоди DPI.
Якщо підзвітний продавець є резидентом України, який перебуває на обліку в контролюючому органі, ідентифікаційним податковим номером в Україні для такого продавця є податковий номер, за яким він обліковується у контролюючому органі як платник податку, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
358.4.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок здійснення заходів належної комплексної перевірки підзвітними операторами платформ, що відповідає вимогам Багатосторонньої угоди DPI.
358.4.5. Під час здійснення заходів належної комплексної перевірки з метою підтвердження інформації про продавця, передбаченої цією статтею, оператор платформи має право використовувати інформацію, отриману за допомогою державної послуги верифікації, наданої Україною або іноземною юрисдикцією (за наявності).
Державна послуга верифікації щодо резидентів України надається на безоплатній основі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
358.5. Подання звіту про доходи підзвітних продавців
358.5.1. Підзвітні оператори платформи зобов’язані щороку, до 31 січня року, наступного за звітним, подавати до контролюючого органу звіт про доходи підзвітних продавців. Звітним періодом вважається попередній календарний рік.
Підзвітні оператори платформи також зобов’язані до 31 січня року, наступного за звітним, надавати відомості, визначені підпунктами 2 і 3 підпункту 358.5.2 цього пункту, кожному підзвітному продавцю, інформацію про якого включено до звіту.
358.5.2. У звіті про доходи підзвітних продавців, що подається для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів, підзвітний оператор платформи надає інформацію про всіх підзвітних продавців за звітний період в обсязі:
1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування, адреса зареєстрованого місцезнаходження, ідентифікаційний податковий номер та індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (за наявності) підзвітного оператора платформи, а також комерційне найменування платформи (платформ);
2) щодо кожного підзвітного продавця, який здійснював звітну діяльність (крім діяльності з надання в оренду нерухомого майна):
а) інформацію, визначену у підпункті 358.4.2 пункту 358.4 цієї статті;
б) будь-який інший ідентифікаційний податковий номер, відомий підзвітному оператору платформи, включаючи юрисдикцію, яка його видала;
в) номер банківського або платіжного рахунку (якщо він відомий оператору платформи);
г) якщо винагороду за здійснення звітної діяльності отримує інша особа, ніж підзвітний продавець, – номер банківського або платіжного рахунку, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) / найменування власника рахунку, на який сплачується (зараховується) винагорода (якщо ця інформація відома оператору платформи);
ґ) всі юрисдикції, в яких підзвітний продавець є резидентом для цілей оподаткування;
д) загальну суму винагороди, сплачену (зараховану) протягом кожного календарного кварталу звітного періоду, та обсяг операцій звітної діяльності, щодо яких її було сплачено (зараховано);
е) суму зборів, комісій або податків, що були утримані або стягнуті підзвітним оператором платформи, протягом кожного календарного кварталу звітного періоду;
3) щодо кожного підзвітного продавця, який здійснював звітну діяльність з надання в оренду нерухомого майна:
а) інформацію, визначену у підпункті 2 цього підпункту;
б) адресу кожної одиниці оголошення об’єкта нерухомості та реєстраційний номер об’єкта нерухомості (за наявності);
в) загальну суму винагороди, сплачену (зараховану) протягом кожного кварталу звітного періоду, кількість операцій з надання в оренду кожної одиниці оголошення об’єкта нерухомості;
г) суму зборів, комісій або податків, що були утримані або стягнуті підзвітним оператором платформи протягом кожного кварталу звітного періоду;
ґ) кількість днів, упродовж яких кожна з одиниць оголошення об’єктів нерухомості була надана в оренду протягом звітного періоду (за наявності інформації), тип кожного з об’єктів нерухомості.
358.5.3. Підзвітний оператор платформи не включає до звіту про доходи підзвітних продавців інформацію щодо підзвітного продавця за звітний період, якщо інший оператор тієї самої платформи, який є підзвітним оператором платформи або кваліфікованим оператором платформи, відповідно до документально оформленої домовленості між такими операторами забезпечує подання звіту щодо всієї звітної діяльності такого підзвітного продавця на платформі за відповідний звітний період та сплату податку.
Подання іншим оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців лише щодо окремих видів звітної діяльності підзвітного продавця не звільняє підзвітного оператора платформи від обов’язку подання звітності відповідно до цього пункту.
358.5.4. Звіт про доходи підзвітних продавців подається виключно в електронній формі. Форма звіту про доходи підзвітних продавців, формат (стандарт) його заповнення та подання підзвітними операторами платформ до контролюючого органу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
358.5.5. Організація-нерезидент, яка зареєстрована як оператор платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу, подає звіт про доходи підзвітних продавців в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації.
358.5.6. Контролюючий орган здійснює збір інформації від підзвітних операторів платформ, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи підзвітному оператору платформи, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо підзвітного продавця). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних продавців (зокрема отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, у порядку, визначеному положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
358.6. Контроль за поданням звітів про доходи підзвітних продавців
358.6.1. Якщо контролюючий орган отримує повідомлення про помилки у поданому звіті про доходи підзвітних продавців від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі Багатосторонньої угоди DPI, контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення повідомляє підзвітного оператора платформ про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому звіті.
У разі отримання запиту (повідомлення) від контролюючого органу та необхідності уточнення інформації про підзвітного продавця підзвітний оператор платформи зобов’язаний звернутися до такого підзвітного продавця, а підзвітний продавець зобов’язаний надати протягом 15 календарних днів підтвердні документи, дані або інформацію, що є надійними та отримані з незалежного джерела, такі як дійсний ідентифікаційний документ та/або актуальне свідоцтво податкового резидента.
Для цілей цієї статті ідентифікаційним документом є:
для фізичної особи – документ, що посвідчує особу, виданий органом державної влади України або уповноваженим органом іноземної юрисдикції, в якому зазначено її прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
для організації – витяг з ЄДРПОУ або відповідний документ, виданий уповноваженим органом іноземної юрисдикції.
Підзвітний оператор платформи зобов’язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт про доходи підзвітних продавців або надати пояснення не пізніше 30 календарних днів з дня отримання запиту (повідомлення) від контролюючого органу.
358.6.2. Підзвітний оператор платформи, який самостійно виявив помилки у раніше поданому звіті про доходи підзвітних продавців, починаючи з 1 лютого року, наступного за звітним, зобов’язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт не пізніше 10 календарних днів з дня виявлення помилки.
358.6.3. Перевірка з питань дотримання підзвітним оператором платформи вимог цієї статті проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
358.7. Зберігання документів, що підтверджують здійснення підзвітним оператором платформи заходів належної комплексної перевірки
358.7.1. Під час здійснення заходів належної комплексної перевірки підзвітний оператор платформи має право покладатися на загальнодоступну інформацію або підтвердження від продавця, використовувати всю інформацію та документи, наявні у його розпорядженні, а у випадках, визначених цією статтею, також зобов’язаний отримати від продавця підтвердні документи, такі як дійсний ідентифікаційний документ та/або актуальне свідоцтво податкового резидента.
358.7.2. Підзвітні оператори платформи зобов’язані зберігати документи (у тому числі електронні), їхні копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих підзвітними операторами платформи для виконання вимог цієї статті, у тому числі всі документи, надані продавцями, не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про доходи підзвітних продавців, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи.
358.7.3. Якщо після двох нагадувань підзвітного оператора платформи, але не раніше спливу 60 календарних днів з дня надсилання запиту підзвітним оператором платформи, продавець не надає оператору інформацію або документи, необхідні для виконання оператором платформи вимог цієї статті, підзвітний оператор платформи зобов’язаний або припинити ділові відносини з продавцем, або припинити доступ продавця до платформи, або зупинити виплату винагороди продавцю до надання ним запитуваної інформації або документів.
358.8. Звіт про доходи підзвітних продавців не є податковою декларацією підзвітного оператора платформи або її частиною та не прирівнюється до податкової звітності оператора платформи чи продавця. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил підготовки, подання та перевірки звітів про доходи підзвітних продавців. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом за порушення вимог зберігання первинних документів, ведення та подання податкової звітності, не застосовуються за порушення вимог цієї статті.
Стаття 359. Порядок реєстрації операторів платформ та особливості податкового контролю щодо осіб-нерезидентів, зареєстрованих як оператори платформ
359.1. Реєстр операторів платформ
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр операторів платформ, в якому міститься інформація про підзвітних операторів платформ, кваліфікованих операторів платформ, які є податковими агентами, та виключених операторів платформ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює реєстр операторів платформ у відкритому доступі на своєму офіційному вебсайті.
Реєстр операторів платформ містить таку інформацію:
найменування оператора платформи;
країна резидентства оператора платформи;
ідентифікаційні та контактні дані оператора платформи;
найменування платформи, спосіб доступу до неї;
інформація про інших операторів платформи (за наявності) із зазначенням розподілу повноважень щодо подання звітів про доходи підзвітних продавців;
види звітної діяльності, які здійснюються через платформу;
валюта для цілей подання звіту про доходи підзвітних продавців і сплати податку (для осіб-нерезидентів);
перелік зборів, комісій, що підлягають утриманню або нарахуванню оператором платформи;
перелік податків та ставок податків, що підлягають утриманню або нарахуванню оператором платформи;
дата включення до реєстру;
дата виключення з реєстру.
Реєстрація платника податку як оператора платформи здійснюється шляхом включення особи до реєстру операторів платформ на підставі заяви про реєстрацію оператора платформи.
Порядок ведення реєстру операторів платформ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
359.2. Реєстрація операторів платформ
Оператори платформ (крім кваліфікованих операторів, які не є податковими агентами для цілей статті 178-1 цього Кодексу) зобов’язані подати до контролюючого органу заяву про реєстрацію як оператора платформи (далі – заява про реєстрацію) протягом 60 календарних днів з дня укладення першого договору про надання продавцям повного або часткового доступу до платформи, але не пізніше ніж до початку зарахування винагороди на користь фізичних осіб – продавців.
Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як оператора платформи, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію з урахуванням доданих до неї документів встановлено, що програмне забезпечення, через яке здійснює діяльність така особа, не є платформою у розумінні підпункту 14.1.286.1 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, або у разі недотримання порядку подання заяви про реєстрацію, визначеного цим пунктом.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як оператора платформи контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про реєстрацію повинен включити таку особу до реєстру операторів платформ і в той самий термін направити їй інформацію про:
реєстрацію як оператора платформи;
звітний (податковий) період, граничні строки подання звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків, граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.
У разі виникнення змін в облікових відомостях (крім змін, що підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) особа, зареєстрована як оператор платформи, повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до облікових відомостей не пізніше ніж за 10 робочих днів, що настають за днем, коли виникли такі зміни.
Відомості щодо валюти для цілей подання звіту про доходи підзвітних продавців і сплати податку не підлягають зміні протягом податкового (звітного) року. У разі зміни валюти з початку наступного податкового (звітного) року особа-нерезидент, зареєстрована як оператор платформи, повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до облікових відомостей не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку такого року.
Якщо дві та більше організації є операторами щодо однієї платформи, усі оператори платформи підлягають реєстрації. Заяву про реєстрацію усіх операторів однієї платформи може подати один із таких операторів, якщо він уповноважений усіма іншими операторами на подання звітів про доходи підзвітних продавців щодо цієї платформи та на виконання обов’язків, передбачених статтею 178-1 цього Кодексу.
Якщо організація є підзвітним оператором щодо двох і більше платформ, такий оператор реєструється як один підзвітний оператор із зазначенням усіх платформ, оператором яких він є.
Порядок реєстрації операторів платформ, порядок підтвердження операторами платформи виконання ними умов для визнання виключеними операторами платформи, форма заяви про реєстрацію оператора платформи та внесення змін до облікових відомостей затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заява про реєстрацію оператора платформи та внесення змін до облікових відомостей заповнюється державною мовою, а для нерезидентів – державною або англійською мовою.
359.3. Особливості реєстрації особи-нерезидента як оператора платформи
Заява особи-нерезидента про реєстрацію оператора платформи разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до контролюючого органу в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації.
Якщо така особа-нерезидент не зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, протягом 180 календарних днів з дати реєстрації особи-нерезидента як оператора платформи така особа-нерезидент направляє до контролюючого органу офіційний лист, в якому підтверджує відомості, надані під час реєстрації як оператора платформи.
Реєстрація нерезидента як оператора платформи та взаємодія такої особи-нерезидента з контролюючим органом здійснюються шляхом електронної ідентифікації з використанням доменного імені нерезидента та/або за бажанням особи-нерезидента – з використанням інших дозволених технологій електронної ідентифікації платника податків, визначених для цілей цього Кодексу. Порядок електронної ідентифікації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.
359.4. Обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи
Якщо після завершення граничного строку для сплати штрафу, застосованого контролюючим органом відповідно до пункту 117.7 статті 117 цього Кодексу, оператор платформи не зареєструвався як оператор платформи у порядку, визначеному цією статтею, контролюючий орган звертається до суду щодо обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи.
Обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи, встановлюється до моменту його реєстрації як оператора платформи у порядку, визначеному цією статтею, і може бути достроково скасовано за рішенням контролюючого органу або суду.
359.5. Припинення реєстрації операторів платформ
Припинення реєстрації оператора платформи здійснюється на підставі:
1) заяви про припинення реєстрації оператора платформи (далі – заява про припинення реєстрації), яка подається у разі настання будь-якої з таких подій:
оператор платформи припиняє відповідати умовам підзвітного оператора, передбаченим підпунктом 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
кваліфікований оператор платформи перестає бути податковим агентом для цілей статті 178-1 цього Кодексу;
відбулася заміна оператора платформи, уповноваженого подавати звіт про доходи підзвітних продавців щодо платформи.
Разом із заявою про припинення реєстрації оператор платформи подає документи та іншу інформацію, що обґрунтовує наявність підстав для припинення реєстрації, а також надає підтвердження припинення ділових відносин з усіма продавцями та підтвердження подання звіту про доходи підзвітних продавців за період, у якому припинено ділові відносини з останнім продавцем;
2) рішення контролюючого органу, якщо діяльність оператора платформи припинено у встановленому законом порядку (ліквідовано або реорганізовано юридичну особу).
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про припинення реєстрації повинен направити такій особі інформацію про:
дату, з якої реєстрацію оператора платформи буде припинено;
наслідки припинення реєстрації оператора платформи.
У разі припинення реєстрації оператора платформи останнім звітним періодом є період, в якому подано заяву про припинення реєстрації або прийнято рішення, передбачене цим пунктом. При цьому сума надміру сплаченого податку не підлягає поверненню.
За відсутності належних підстав для подання заяви про припинення реєстрації та/або відсутності документального підтвердження таких підстав контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про припинення реєстрації направляє такій особі рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи із зазначенням причини відмови.
Форми заяви про припинення реєстрації, рішення про припинення реєстрації оператора платформи та рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок прийняття рішення про припинення реєстрації оператора платформи та рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.
359.6. Особливості податкового контролю щодо особи-нерезидента, зареєстрованої як оператор платформи
Контролюючі органи мають право проводити виключно камеральні спеціальні перевірки щодо особи-нерезидента, зареєстрованої як оператор платформи.
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у звіті про доходи підзвітних продавців, виправленому звіті про доходи підзвітних продавців, спрощеному податковому розрахунку, уточнюючому спрощеному податковому розрахунку, інформації, отриманої від компетентних органів у рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією, а також іншої інформації, отриманої відповідно до статей 358 і 359 цього Кодексу.
Строк проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати шість місяців з дня подання відповідно спрощеного податкового розрахунку та/або звіту про доходи підзвітних продавців.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, і граничні строки сплати грошового зобов’язання.
Контролюючий орган може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як оператор платформи, запити на отримання інформації (далі – електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом під час реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
перелік інформації, що запитується;
перелік документів, що пропонується надати;
строк та спосіб надання інформації;
наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на електронний запит.
Особа-нерезидент зобов’язана надати відповідь на електронний запит протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем його отримання, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
26. У розділі XX "Перехідні положення":
1) підрозділ 1 доповнити пунктом 37 такого змісту:
"37. Починаючи з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX", для цілей оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи відповідно до пункту 167.6 статті 167 і статті 178-1 цього Кодексу встановлюються ставки податку 6,5 відсотка та 19,5 відсотка.
Для цілей оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи відповідно до пункту 167.6 статті 167 і статті 178-1 цього Кодексу після припинення справляння військового збору встановлюються ставки податку 5 відсотків та 18 відсотків";
2) в абзаці шостому підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 слова "без озброєння" виключити;
3) у підрозділі 10:
пункт 16-1 доповнити підпунктом 1.7-1 такого змісту:
"1.7-1. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу оподатковуються за ставками, визначеними пунктом 167.6 статті 167 цього Кодексу";
доповнити пунктом 53-2 такого змісту:
"53-2. Багатосторонній автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється на підставі Багатосторонньої угоди DPI після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди DPI та у строки, визначені розділом 3 Багатосторонньої угоди DPI.
Вимоги статті 358 цього Кодексу застосовуються операторами платформ з 1 січня 2027 року.
Для цілей Багатосторонньої угоди DPI першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 січня 2027 року та завершується 31 грудня 2027 року.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання у 2028 році звіту про доходи підзвітних продавців за перший звітний період, але не раніше 31 січня 2028 року.
Оператори платформ зобов’язані зареєструватися як оператори платформи за правилами статті 359 цього Кодексу до 1 січня 2027 року.
За порушення, вчинені операторами платформ під час подання звіту про доходи підзвітних продавців та спрощеного податкового розрахунку за звітний період, що розпочинається 1 січня 2027 року та завершується 31 грудня 2027 року, штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктами 118-2.3 і 118-2.4 статті 118-2 та пунктом 119.4 статті 119 цього Кодексу, застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу";
пункт 69 доповнити підпунктом 69.14-2такого змісту:
"69.14-2. З 1 січня 2026 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ земельних ділянок, визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:
для фізичних осіб – власників об’єктів житлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту:
у селах – не більш як 0,25 гектара,
у селищах – не більш як 0,15 гектара,
у містах – не більш як 0,1 гектара;
для фізичних та юридичних осіб – власників об’єктів нежитлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та юридичних осіб – власників об’єктів житлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту:
100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт нерухомого майна;
50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:
якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму".
27. У тексті Кодексу слова "веб-сайт", "веб-сторінка", "веб-портал" в усіх відмінках і числах замінити словами "вебсайт", "вебсторінка", "вебпортал" у відповідному відмінку і числі.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
пункту 25 розділу I цього Закону (щодо доповнення Податкового кодексу України розділом XVIII-3), який набирає чинності з 1 листопада 2026 року, але не раніше дати приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди DPI;
пунктів 5, 18, 19, підпункту 2 пункту 20, пунктів 21, 22, 24, підпункту 1 пункту 26 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до статей 51, 167, 168, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170, статей 171, 292 Податкового кодексу України та доповнення Податкового кодексу України статтею 178-1, доповнення підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 37), які набирають чинності з 1 січня 2027 року;
абзаців сьомого – сорок шостого (щодо внесення змін до статей 71, 73 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального") та абзаців п’ятдесят третього – шістдесят третього (щодо доповнення пунктами 36 і 37 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального") підпункту 10 пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2027 року.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 3 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити абзацом такого змісту:
"Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між оператором платформи та підзвітними продавцями щодо надання через платформу особистих послуг за умови, що інформацію про оператора платформи включено до переліку операторів платформ, які перебувають на обліку в контролюючому органі, що оприлюднюється відповідно до вимог Податкового кодексу України";
2) у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
частину першу доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи у порядку, встановленому Податковим кодексом України";
частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню";
3) у Законі України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст. 73 із наступними змінами):
назву викласти в такій редакції:
"Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів, напівфабрикатів з їх використанням і деякі види каменю";
доповнити статтею 1-1 такого змісту:
"Стаття 1-1. Затвердити ставки вивізного (експортного) мита на такі види каменю:
| Код товару згідно з УКТ ЗЕД | Найменування товарів | Ставка вивізного (експортного) мита в євро за один кілограм ваги нетто товару |
| 2516 11 00 00 | граніт необроблений або начорно оброблений | 0,3 |
| 2516 12 00 00 | граніт лише розрізаний, розпиляний чи розділений іншим способом на блоки або плити прямокутної чи квадратної форми | 0,3 |
| 2516 90 00 00 | інші камені для монументів чи будівництва | 0,3"; |
пункт 1 статті 4 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Ставки вивізного (експортного) мита, визначені статтею 1-1 цього Закону, вступають у силу через 45 днів з дня, наступного за днем опублікування Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" і діють протягом 10 років";
4) частину третю статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14–17, ст. 133; 2015 р., № 36, ст. 360; 2025 р., № 15, ст. 37), доповнити абзацом шостим такого змісту:
"Якщо у період з дня початку конкурсу до дня утворення дорадчої групи експертів розпочався новий конкурс на посаду члена Рахункової палати внаслідок дострокового припинення членом Рахункової палати повноважень або звільнення з посади члена Рахункової палати до закінчення строку його повноважень, такі конкурси об’єднуються в один конкурс на посади членів Рахункової палати, вакантні станом на дату утворення дорадчої групи експертів";
5) у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) слова і цифри "більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради" замінити словами і цифрами "більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради";
6) у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 39, ст. 600 із наступними змінами) слово "десять" замінити словом "двадцять";
7) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171 із наступними змінами):
у пункті 37 частини першої статті 1:
абзац восьмий доповнити словами "керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України";
абзац двадцять перший доповнити словами і цифрами "працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі";
частину чотирнадцяту статті 11 викласти в такій редакції:
"14. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, такі заходи:
1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;
2) одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою);
3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;
4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.
Обсяг дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов’язаними з політично значущими особами, з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.
