Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб’єкта господарювання на кошти, що знаходяться на рахунках у Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, під час погашення боргових цінних паперів або під час здійснення емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов’язання пов’язане з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлює Національний банк України.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що обліковуються на рахунку боржника і призначені для завершення розрахунків за видатковими операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів до моменту надходження до банку, небанківського надавача платіжних послуг постанови про арешт коштів державного виконавця, приватного виконавця.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями інвестиційної фірми на кошти, отримані нею від клієнтів відповідно до умов договорів, укладених у процесі надання такими інвестиційними фірмами послуг клієнтам у межах провадження діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, що знаходяться на рахунку такої інвестиційної фірми у банку.
6. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
7. У разі відсутності у боржника коштів/електронних грошей та інших цінностей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, готівкові кошти, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу. Рішення щодо першочергової реалізації запропонованого боржником майна остаточно приймає виконавець.
8. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання рішення за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, яку визначає суд за поданням виконавця.
9. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється, крім випадків:
1) якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно;
2) відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
10. Перевірка майнового стану боржника проводиться у десятиденний строк з дня відкриття (поновлення) виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника";
13) частину третю статті 52 викласти в такій редакції:
"3. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення";
14) статтю 56 викласти в такій редакції:
"Стаття 56. Арешт і вилучення майна (коштів/електронних грошей) боржника
1. Арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно (кошти/електронні гроші) боржника або окремі речі.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем шляхом проведення опису такого майна.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти/електронні гроші) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день винесення відповідних постанов.
2. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, та/або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.
На цінні папери, які обліковуються на рахунках у цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів, накладається арешт у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Порядок інформаційної взаємодії автоматизованої системи виконавчого провадження із системою депозитарного обліку цінних паперів встановлює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Міністерством юстиції України.
Арешт поширюється також на кошти, що знаходяться на рахунках, та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
3. У порядку, визначеному цією статтею, виконавець за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, та/або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, підтверджену судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач або виконавець не звернеться до суду про звернення стягнення на кошти/електронні гроші такої особи в порядку, визначеному процесуальним законом.
4. Виконавець у строк, визначений частиною четвертою статті 13 цього Закону, здійснює опис та арешт майна боржника, про що виносить постанову.
5. Виконавець за потреби під час здійснення опису та арешту майна може обмежити право користування майном, здійснити його опечатування або вилучення у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначає в постанові про опис та арешт майна боржника. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем для кожного конкретного випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження обмеження щодо державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
6. У постанові про опис та арешт майна боржника обов’язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - кадастровий номер, місце розташування, у тому числі відомості Державного адресного реєстру (за наявності), опис меж, площа, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) та інша інформація;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їхня площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, комплектація, потреба у ремонті, колір, наявність ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) та інша інформація;
4) якщо опису підлягає об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості - ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
7. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке звернено стягнення, а також інші незаконні дії щодо такого майна боржника тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
8. Виявлені під час здійснення опису та арешту цінні папери, що існують у паперовій формі, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня після вилучення передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Звернення стягнення на цінні папери, що існують в електронній формі, здійснюється в порядку, визначеному законодавством про депозитарну систему України.
9. Майно, на яке звернено стягнення, вилучається під час здійснення його опису та арешту і передається на зберігання у порядку, визначеному статтею 58 цього Закону.
10. Під час здійснення опису та арешту майна боржника - юридичної особи виконавець також використовує відомості про належне боржнику майно за даними бухгалтерського обліку";
15) у статті 61:
а) частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:
"Під час примусової реалізації майна боржника орган державної виконавчої служби, приватний виконавець не є продавцем такого майна, а виступає замовником електронного аукціону або аукціону за фіксованою ціною";
б) у частині п’ятій:
абзац третій викласти в такій редакції:
"Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною, не меншою ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при здійсненні операцій з реалізації такого майна, та витрат виконавчого провадження";
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"Нереалізоване майно, що перебуває в заставі (іпотеці), звернення стягнення на яке здійснюється відповідно до пункту 2 частини першої статті 51 цього Закону, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною, не меншою ніж сума заборгованості боржника перед заставодержателем, авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій, витрат виконавчого провадження".
У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;
16) розділ VII доповнити статтею 62-1 такого змісту:
"Стаття 62-1. Виконання рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника
1. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконується виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника. Виконавець у день відкриття виконавчого провадження зобов’язаний винести постанову про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника та здійснити заходи щодо внесення відомостей про арешт такого майна (коштів/електронних грошей) до відповідного реєстру (відповідних реєстрів) у встановленому законодавством порядку.
2. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, виконується виконавцем шляхом винесення постанови про опис та арешт майна в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
У разі знищення майна, що підлягає арешту відповідно до рішення про забезпечення позову, або встановлення факту відсутності такого майна виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.
3. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти/електронні гроші боржника виконується у порядку, визначеному статтями 48 і 56 цього Закону.
4. Після накладення арешту на майно (кошти/електронні гроші) боржника виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону.
5. При виконанні рішення про забезпечення позову забороняється вживати заходів щодо стягнення коштів/електронних грошей та/або звернення стягнення на майно боржника, крім накладення арешту.
6. У разі надходження до виконавця судового рішення про скасування заходів забезпечення позову виконавець відновлює виконавче провадження, відкрите на підставі рішення про забезпечення позову, вживає заходів щодо скасування заходів забезпечення позову та закінчує виконавче провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону";
17) частину другу статті 71 доповнити новим абзацом такого змісту:
"У разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов’язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників";
18) частину першу статті 74 викласти в такій редакції:
"1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку";
19) розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 10-9-10-14 такого змісту:
"10-9. Відомості про боржників за виконавчими провадженнями, що були відкриті до 5 січня 2017 року (день введення в дію статей 8 і 9 цього Закону) та перебувають на виконанні на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження", підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
10-10. До запровадження взаємодії Єдиного реєстру боржників з державними електронними базами даних і реєстрами державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, проводять перевірку відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України шляхом пошуку та формування довідки.
10-11. Протягом шести місяців з дня опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження" банки та інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки, емітенти електронних грошей зобов’язані підключитися до інформаційної взаємодії виконавців і банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням із Національним банком України. До дня такого підключення обмін інформацією здійснюється у паперовій формі.
10-12. Підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників відомості про боржників:
1) якими є банки, за рішеннями про конфіскацію (передачу) майна (коштів), що перебуває (перебувають) у них на зберіганні;
2) якими є системно важливі банки, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 50 мільйонів гривень, та якими є банки, не визначені Національним банком України як системно важливі, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 20 мільйонів гривень (крім випадку, якщо таку заборгованість не стягнуто протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження).
Про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників державний, приватний виконавець виносить постанову не пізніше трьох місяців з дня опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження".
10-13. Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування під час примусового виконання виконавчих документів не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників (включаючи земельну ділянку, на якій розташоване таке житло), які у передбачений цим пунктом спосіб повідомили про свою належність до захищеної категорії, крім випадків:
1) якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно;
2) відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Для цілей цього пункту захищеними категоріями є військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України (крім військовослужбовців, яким призупинено військову службу або які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину чи місце проходження військової служби або дезертирували).
Боржник, який належить до захищеної категорії та має бажання скористатися гарантіями, передбаченими абзацом першим цього пункту, або його представник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який здійснює примусове виконання, із відповідною заявою. Заява може бути подана у паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". До заяви додаються документи, що підтверджують належність боржника до захищеної категорії.
Перелік документів, що підтверджують належність боржника до захищеної категорії, затверджує Міністерство юстиції України.
Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідної заяви виконавець зобов’язаний зупинити звернення стягнення на таке майно, а у разі передачі такого майна на реалізацію - зупинити реалізацію такого майна. Виконавець не зупиняє звернення стягнення на таке майно у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Боржник, який втратив належність до захищеної категорії, зобов’язаний повідомити про це орган державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом 10 календарних днів з дня втрати належності.
Орган державної виконавчої служби, приватний виконавець має право звертатися за підтвердженням інформації про належність боржника до захищеної категорії до центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває структурний підрозділ, в якому проходить службу такий боржник, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що здійснив заходи щодо призову боржника на військову службу. Відповідь на такий запит органу державної виконавчої служби, приватного виконавця надається протягом 10 календарних днів з дня його отримання.
Після отримання повідомлення про втрату боржником належності до захищеної категорії або відповіді на запит із зазначенням, що боржник не належить до захищеної категорії, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець має право відновити звернення стягнення на єдине житло такого боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, у порядку, встановленому цим Законом.
10-14. У виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги, в яких вчинення виконавчих дій зупинено відповідно до абзацу двадцять другого пункту 10-2 цього розділу:
1) підлягають зняттю арешти, накладені на кошти та/або майно;
2) відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Про зняття відповідного арешту та/або виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників державний, приватний виконавець виносить постанову не пізніше трьох місяців з дня опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження".
Після закінчення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець продовжує примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Така постанова є підставою для включення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників".
11. У Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами:
1) частину п’яту статті 35 доповнити новими абзацами такого змісту:
"Не допускається відчуження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують у паперовій формі, належних особі, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі боржників.
Не допускається відчуження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, належних особі, відомості про обмеження обігу яких містяться в системі депозитарного обліку цінних паперів.
Встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, щодо прав власника таких цінних паперів у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України";
2) у статті 136:
а) частину другу доповнити новим абзацом такого змісту:
"Суб’єкти, зазначені у пункті 7 частини першої цієї статті, можуть надсилати запит шляхом інформаційної взаємодії у порядку, встановленому Міністерством юстиції України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Форму та вимоги до змісту такого запиту встановлює Міністерство юстиції України за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
б) доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Інформація, що становить професійну таємницю (про відкриття та закриття рахунків фізичних осіб), розкривається депозитарними установами органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям без отримання письмового запиту відповідно до статті 9 Закону України "Про виконавче провадження".
12. Пункт 8 частини другої статті 37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 92; 2025 р., №№ 11-14, ст. 35) викласти в такій редакції:
"8) даних Єдиного реєстру боржників про виплату аліментів".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
пунктів 1, 2, підпункту 1 пункту 4, пунктів 6, 9, підпунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13, 15-18, 19 (щодо доповнення розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" пунктами 10-11, 10-12, 10-14) пункту 10, пункту 12 розділу I цього Закону, пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
підпункту 19 (щодо доповнення розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 10-13) пункту 10 розділу I цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
4) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Національному банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 7 квітня 2026 року № 4833-IX |
