Про затвердження Порядку повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з 2 серпня 2017 року.

1. Цей Порядок регулює питання виконання рішень Антимонопольного комітету (далі - Уповноважений орган) про повернення незаконної державної допомоги відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (далі - Закон).

2. Повернення незаконної державної допомоги здійснюється з метою усунення спотворення конкуренції, яке було спричинено конкурентною перевагою, отриманою внаслідок незаконно наданої державної допомоги, та відновлення стану отримувачів на ринку, який існував до отримання незаконної державної допомоги.

3.  Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

заходи для забезпечення повернення незаконної державної допомоги - сукупність передбачених законодавством дій, що вчиняються надавачами і отримувачами незаконної державної допомоги на виконання рішення Уповноваженого органу про повернення незаконної державної допомоги;

обсяг незаконної державної допомоги, що підлягає поверненню, - розмір незаконно наданої державної допомоги, що визначається у рішенні Уповноваженого органу у справах про державну допомогу;

повернення незаконної державної допомоги - дії надавачів та отримувачів на виконання рішення Уповноваженого органу про повернення незаконної державної допомоги, що спрямовані на перерахування обсягу незаконної державної допомоги, та/або вчинення інших дій, що забезпечують повернення незаконної державної допомоги.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", "Про доступ до публічної інформації", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

4. Підставою для повернення незаконної державної допомоги є рішення Уповноваженого органу, прийняте відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 11 і статті 14 Закону (далі - рішення Уповноваженого органу), надіслане надавачам та отримувачам незаконної державної допомоги.

5. На виконання рішення Уповноваженого органу надавачі незаконної державної допомоги зобов’язані:

1) негайно після офіційного оприлюднення рішення Уповноваженого органу розпочати його виконання;

2) вжити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги її отримувачами (кожним з них);

3) у разі порушення провадження у справі про банкрутство отримувача (отримувачів) надавачі незаконної державної допомоги зобов’язані вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржника, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги;

4) не пізніше останнього дня строку, визначеного пунктом 11 цього Порядку, повідомити Уповноваженому органу про вжиті надавачами та отримувачами заходи з повернення незаконної державної допомоги та надати відповідне документальне підтвердження;

5) забезпечити повернення незаконної державної допомоги її отримувачами не пізніше останнього дня строку, визначеного пунктом 12 цього Порядку;

6) у разі наявності підстав, що унеможливлюють (перешкоджають) виконання (виконанню) рішення, надати письмові пояснення щодо наявності перешкод для виконання рішення Уповноваженого органу не пізніше двох днів з моменту виявлення таких обставин. Надання таких пояснень не звільняє надавачів від обов’язку виконати рішення Уповноваженого органу у повному обсязі;

7) надати належні докази виконання рішення.

6. На виконання рішення Уповноваженого органу отримувачі незаконної державної допомоги не пізніше останнього дня строку, визначеного пунктом 12 цього Порядку, зобов’язані:

1) повернути незаконну державну допомогу у спосіб, визначений рішенням Уповноваженого органу;

2) вчинити дії, передбачені заходами надавача незаконної державної допомоги для забезпечення її повернення;

3) інформувати надавача незаконної державної допомоги та Уповноважений орган про виконання рішення Уповноваженого органу;

4) надати надавачу та Уповноваженому органу докази виконання рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують перерахування та/або інший спосіб виконання рішення Уповноваженого органу.

7. Державна допомога підлягає поверненню отримувачами незалежно від можливого настання внаслідок такого повернення неплатоспроможності та/або банкрутства отримувачів.

8. Повернення незаконної державної допомоги здійснюється отримувачами, які були встановлені рішенням Уповноваженого органу.

У разі коли за рахунок незаконної державної допомоги було здійснено фінансування іншого суб’єкта господарювання, така державна допомога повинна бути повернута тим отримувачем незаконної державної допомоги, якому її було надано.

У разі неможливості встановлення Уповноваженим органом вичерпного переліку отримувачів незаконної державної допомоги повернення такої допомоги здійснюється отримувачами, встановленими надавачем такої допомоги.

З метою своєчасної ідентифікації отримувачів незаконної державної допомоги Уповноважений орган може за власною ініціативою та/або за заявою надавачів державної допомоги здійснити запит такої інформації до відповідних державних органів.

9. Рішення Уповноваженого органу є обов’язковим для виконання надавачами та отримувачами такої допомоги, крім випадків:

1) коли рішення Уповноваженого органу стосується незаконної державної допомоги, стосовно якої минув строк, встановлений частиною п’ятою статті 14 Закону;

2) припинення в установленому законодавством порядку діяльності отримувачів шляхом ліквідації, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10. Рішення Уповноваженого органу виконується шляхом:

1) вжиття надавачами та отримувачами заходів досудового та судового врегулювання у межах, визначених законодавством, з метою повернення незаконної державної допомоги;

2) безпосереднього повернення обсягу незаконної державної допомоги шляхом перерахування коштів та/або вчинення інших дій.

11. Строк виконання надавачами заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги встановлюється рішенням Уповноваженого органу, але не може перевищувати двох місяців з дати офіційного оприлюднення рішення Уповноваженого органу.

12. Строк для перерахування та/або вчинення інших дій, що забезпечують повернення обсягу незаконної державної допомоги її отримувачами, не може перевищувати шість місяців з дати офіційного оприлюднення рішення Уповноваженого органу.

Уповноважений орган може за заявою надавачів та/або отримувачів зупинити перебіг строку, визначеного пунктами 11 і 12 цього Порядку, на період наявності підстав неможливості виконання рішення Уповноваженого органу, зокрема судового спору, предметом якого є незаконна державна допомога, чи пов’язаного з нею судового спору.

13. У разі неможливості повернення незаконної державної допомоги у формі, в якій її було надано, повернення такої допомоги здійснюється шляхом відшкодування вартості наданої допомоги за цінами, які існують на момент відшкодування.

14. Обсяг незаконної державної допомоги, який підлягає поверненню, визначається відповідно до форм державної допомоги, визначених частиною першою статті 4 Закону.

Такий обсяг незаконної державної допомоги встановлюється рішенням Уповноваженого органу, зокрема на підставі незалежної експертної оцінки, проведеної відповідно до пункту 17цього Порядку.

15. Повернення незаконної державної допомоги здійснюється у дохід загального фонду відповідного бюджету згідно з кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження".

16. У разі надання державної допомоги в іноземній валюті обсяг її повернення обчислюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком на день повернення незаконної державної допомоги.

17. Якщо незаконну державну допомогу надано в іншій ніж грошова формі, обсяг такої допомоги для цілей повернення може бути визначений у грошовому еквіваленті шляхом проведення незалежної експертної оцінки майна та/або майнових прав відповідно до законодавства. Витрати з проведення оцінки несуть надавачі незаконної державної допомоги.

Повернення незаконної державної допомоги у вигляді матеріальних активів здійснюється шляхом передачі їх на баланс надавача державної допомоги та/або вчинення інших дій, передбачених законодавством, з метою недопущення їх подальшого використання.

У разі коли під час розгляду справи до винесення Уповноваженим органом рішення про визнання державної допомоги незаконною отримувач державної допомоги передає активи іншому суб’єкту господарювання, надавач державної допомоги зобов’язаний встановити такого суб’єкта господарювання та забезпечити повернення відповідних активів.

18. Часткове виконання надавачами рішення Уповноваженого органу та/або виконання з порушенням строку є його невиконанням, що має наслідком вжиття Уповноваженим органом заходів, визначених частиною третьою статті 14 Закону, та передбачену законом відповідальність.

19. Невиконання надавачами та/або отримувачами незаконної державної допомоги рішення Уповноваженого органу в установлений строк є підставою для відмови у прийнятті рішення про допустимість для конкуренції нової державної допомоги та/або тимчасове припинення надання чинної державної допомоги до моменту повернення незаконної державної допомоги у повному обсязі.

Надавачі не несуть відповідальності за невиконання отримувачами незаконної державної допомоги рішення Уповноваженого органу у разі надання належних доказів вжиття ними заходів, спрямованих на повернення незаконної державної допомоги отримувачами, у повному обсязі.

20. Уповноважений орган інформує Казначейство про факти прийняття рішень відповідно до пункту 19 цього Порядку.

21. Надавачі незаконної державної допомоги несуть відповідальність за дієвість, повноту та результативність вжиття заходів до повернення незаконної державної допомоги її отримувачами.

22. Надання нової державної допомоги з метою повернення попередньо отриманої державної допомоги, визнаної незаконною рішенням Уповноваженого органу, не допускається.