Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.

Основні заходи:

продовжити роботу з реалізації проекту Трастового фонду Комісії Україна - НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР, та реабілітації території сховищ радіоактивних відходів, який було започатковано на виконання Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні, ратифікованої Законом України від 17 червня 2015 року № 526-VIII, та за результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки зазначеного проекту;

створити Єдину державну систему радіаційного моніторингу України та забезпечити участь України у міжнародному обміні даними щодо радіаційного стану навколишнього природного середовища через Європейську он-лайн платформу обміну радіологічними даними (EURDEP), що адмініструється Генеральним директоратом з питань енергетики Європейського Союзу.

1.7. Підготовка фахівців з питань співробітництва України з НАТО

З метою посилення спроможностей сектору безпеки і оборони України, а також підтримання міжнародної безпеки і стабільності необхідно сформувати систему знань, умінь і навичок державних службовців, задіяних у відповідній сфері.

У зв'язку з цим особливого значення набуває дальша реалізація Україною практичного співробітництва з НАТО, а також її участь у Програмі Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.

Середньострокові цілі:

сприяння розвитку спроможності України у галузі професійного розвитку державних службовців сектору безпеки і оборони;

підвищення ефективності виконання Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

залучення до роботи в органах державної влади високопрофесійних державних службовців, спроможних сприяти ефективному розвитку державного управління у сферах європейської інтеграції, безпеки і оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити виконання Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації державних службовців і цивільного персоналу сектору безпеки і оборони з питань європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва.

Основні заходи:

забезпечити виконання плану заходів з реалізації Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

проводити на постійній основі засідання Керівного комітету з питань виконання Програми Україна - НАТО з професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.

1.8. Забезпечення національного представництва в органах НАТО

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення підготовки фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО та штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу;

продовження практики стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах НАТО.

Основні заходи:

забезпечити підвищення рівня професійної підготовки фахівців, зокрема вивчення іноземних мов, для заміщення посад у складі Місії України при НАТО;

переглянути перелік посад штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу з урахуванням пріоритетів зовнішньої політики держави та необхідності впровадження оперативних стандартів НАТО у діяльність органів військового управління, створення та нарощування оперативних спроможностей сил спеціальних операцій, практичної участі у проектах нових трастових фондів НАТО;

провести планові ротації військовослужбовців на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами проведення прозорого альтернативного добору кандидатів.

2.1. Політика національної безпеки

Розпочато масштабні заходи з реформування системи забезпечення національної безпеки і оборони, а також перегляд основних напрямів державної політики з питань національної безпеки. Основна мета такої діяльності - відновлення обороноздатності держави, забезпечення законності, правопорядку і безпеки на території України, а також захист державних кордонів.

Крім загроз військового характеру, однією з найбільш значущих загроз національній безпеці є загроза в інформаційній сфері, яку здійснює Російська Федерація шляхом негативного інформаційно-психологічного впливу на суспільну свідомість громадян України та світову громадськість через проведення пропагандистських акцій та кампаній, спеціальних інформаційних операцій.

Нестача політичної волі, недооцінювання загроз у воєнній сфері, недостатня увага до питань розвитку воєнної організації держави та її хронічне недофінансування призвели до значного зниження оборонного потенціалу України. Саме тому в умовах порушення геополітичної рівноваги у світі Україна виявилась нездатною протистояти новим викликам та загрозам.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація нею частини території України обумовили необхідність створення нової системи забезпечення національної безпеки України. Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287 затверджено Стратегію національної безпеки України, яка спрямована на реалізацію до 2020 року визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію і Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020".

Основними напрямами державної політики національної безпеки України є відновлення територіальної цілісності, створення ефективного сектору безпеки і оборони, підвищення обороноздатності держави, зокрема шляхом поглиблення оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва з іншими державами, насамперед державами - членами НАТО, ЄС, і досягнення повної незалежності від Російської Федерації у питаннях виробництва озброєнь та військової техніки, а також реформування Збройних Сил України. Стратегією також передбачено реформування та розвиток розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів, реформування системи державного управління та боротьба з корупцією.

Ключовим завданням зовнішньої і внутрішньої політики України є інтеграція в політичні та економічні інституції Європейського Союзу, а пріоритетним напрямом безпекової політики - поглиблення співробітництва з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у зазначеній організації.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Україна заінтересована у створенні ефективного механізму реагування на кризові ситуації, а також в отриманні консультативно-дорадчої, матеріально-технічної та гуманітарної допомоги від НАТО та держав - членів Альянсу для реалізації такого механізму.

Середньострокові цілі:

удосконалення механізму міжвідомчої координації у сфері кризового менеджменту та стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

проведення аналізу досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в рамках виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

проведення аналізу досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в системі інтегрованого управління безпекою державного кордону України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективну взаємодію суб'єктів забезпечення національної безпеки з громадськими об'єднаннями;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

забезпечити належну міжвідомчу координацію з питань визначення пріоритетних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у матеріально-технічній допомозі від НАТО та держав - членів Альянсу, а також щодо її оперативного отримання та обліку;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами НАТО та державами - членами НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій.

Основні заходи:

провести комплекс заходів з удосконалення облаштування українсько-російського державного кордону, посилення захисних спроможностей підрозділів Державної прикордонної служби України;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій та розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації поблизу державного кордону;

розширити за підтримки НАТО можливості Головного ситуаційного центру України як основної складової системи реагування на кризові ситуації щодо загрози національній безпеці.

2.1.3. Реформування сектору безпеки і оборони

Створення ефективного сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО визначено у Стратегії національної безпеки України як основний напрям забезпечення адекватного і гнучкого реагування на загрози.

В Україні у 2015 році завершено проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони. За результатами огляду розроблені та оновлені концептуальні документи у сфері національної безпеки і оборони.

Визначено стратегію реформування складових сектору безпеки і оборони України шляхом системних змін у їх діяльності, спрямованих на створення нових (поліпшення наявних) можливостей для нейтралізації наявних і ймовірних загроз у сфері національної безпеки і оборони держави.

Основною метою розвитку складових сектору безпеки і оборони на перспективу є розвиток їх можливостей (спроможності) спільно виконувати завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони, захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, підвищення їх готовності до відбиття збройної агресії проти України.

Ключовим механізмом дальшого співробітництва з Альянсом у сфері реформування сектору безпеки і оборони є Спільна робоча група Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокова ціль - забезпечення виконання програм реформування та розвитку складових сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити імплементацію положень концептуальних документів у сфері національної безпеки і оборони;

удосконалити діяльність суб'єктів, що є складовими сектору безпеки і оборони України, відповідно до положень документів оборонного планування;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги, що надається іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні.

Основні заходи:

забезпечити участь української сторони у засіданні Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони з метою обговорення питання підвищення обороноздатності України та розвитку спроможностей Збройних Сил України;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня з метою обговорення питань здійснення практичних заходів за результатами проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

продовжити залучення консультативно-дорадчої допомоги НАТО для розроблення проектів концептуальних документів у галузі реформування Збройних Сил України, інших складових сектору безпеки і оборони;

створити належні умови для ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади України з радниками від держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні для надання дорадчої допомоги Україні у реформуванні національного сектору безпеки і оборони, зокрема доступу радників до службових приміщень та службової інформації;

проводити на постійній основі засідання Спільного координаційного комітету щодо діяльності іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України;

забезпечити проведення засідань Багатонаціонального об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування;

проводити на постійній основі зустрічі керівництва Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні.

2.1.4. Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони є важливою умовою інтеграції України до європейських та євроатлантичних інституцій. Органи сектору безпеки і оборони України повинні бути підзвітні як державній владі, так і суспільству.

Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

забезпечення здійснення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;

забезпечення ефективного функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що входять до складу сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

здійснити публікацію та презентацію щорічного видання "Біла книга. Збройні Сили України";

забезпечити участь у щорічному обміні інформацією між державами - учасницями ОБСЄ у формі документа "Запитальник до Кодексу поведінки з військово-політичних аспектів безпеки";

2.1.5. Реформування військових формувань та інших складових сектору безпеки і оборони України

В Україні триває процес реформування військових формувань та інших складових сектору безпеки і оборони з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.5.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Середньострокові цілі:

забезпечення вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

продовження розбудови інфраструктури Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з метою використання його можливостей для проведення навчальних заходів антитерористичних підрозділів іноземних держав та міжнародних організацій;

забезпечення належного рівня оснащеності підрозділів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України сучасними зразками спеціальних технічних засобів та спецтехнікою для виконання службових завдань відповідно до національного законодавства;

вивчення методів і засобів організації інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності спеціальних служб держав - членів НАТО з метою запровадження сучасних методик у роботі Служби безпеки України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити імплементацію визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити підвищення рівня боєздатності підрозділів Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України та досягнення ними взаємосумісності з відповідними підрозділами держав - членів НАТО;

вивчити досвід спеціальних служб держав - членів НАТО щодо використання інформаційних ресурсів державних органів у забезпеченні службової діяльності з метою його впровадження в роботі Служби безпеки України.

Основні заходи:

продовжити застосування досвіду держав - членів НАТО з проблем люстрації кадрів спеціальних служб та оцінки корупційних ризиків під час відбору, просування та призначення на посади військового і цивільного персоналу;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил;

продовжити розбудову Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з урахуванням рекомендацій експертів НАТО;

забезпечити взаємодію з радниками держав - членів НАТО з метою розроблення пропозицій щодо налагодження співробітництва з протидії новітнім викликам та загрозам безпеці, а також визначення оптимальних шляхів та напрямів реформування національного сектору безпеки;

впровадити практику здобуття освіти, підвищення кваліфікації та стажування фахівців з питань матеріально-технічного забезпечення медичної служби у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО.

2.1.5.2. Розвиток Державної прикордонної служби України та реконструкція державного кордону

Україна здійснюватиме дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Розвиток Державної прикордонної служби України повинен забезпечити ефективну реалізацію політики безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону України, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Метою розвитку Державної прикордонної служби України є мінімізація загроз прикордонній безпеці, забезпечення реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, посилення ролі Державної прикордонної служби України у протидії транскордонній і транснаціональній злочинності.

Середньострокові цілі:

реалізація Стратегії розвитку Державної прикордонної служби, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1189-р;

виконання державної цільової правоохоронної програми облаштування та реконструкції державного кордону на період до 2020 року, концепція якої схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1179-р;

реалізація Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 1149-р;

розбудова сучасної інтегрованої системи висвітлення надводної обстановки;

забезпечення з питань ефективного контролю державного кордону України використання можливостей співпраці з Багатонаціональним об'єднаним координаційним комітетом з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити формування сучасної системи логістики Державної прикордонної служби України відповідно до стандартів НАТО;

розпочати формування у Державній прикордонній службі України нових підрозділів швидкого реагування, оснащення їх сучасними зразками озброєння, бойової та іншої військової техніки;

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України у заходах та проектах в рамках трастових фондів НАТО на підтримку України;

започаткувати у рамках Трастового фонду НАТО щодо удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією проект з розвитку системи висвітлення надводної обстановки.

Основні заходи:

забезпечити виконання Плану заходів з організації спільної оперативної охорони державного кордону з державами - членами Європейського Союзу - Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 695-р;

опрацювати з НАТО та державами - членами Альянсу питання щодо залучення допомоги для формування у Державній прикордонній службі України нових підрозділів швидкого реагування, зокрема щодо підготовки персоналу та забезпечення спеціальною екіпіровкою;

започаткувати у рамках Трастового фонду НАТО щодо удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією проект розвитку системи висвітлення надводної обстановки;

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України на курсах, стажуваннях, семінарах з питань логістичного забезпечення у підрозділах та навчальних закладах аналогічних органів держав - членів та держав - партнерів НАТО і ЄС, інших держав;

забезпечити представництво фахівців з логістики Державної прикордонної служби України у заходах консультативно-дорадчої допомоги з питань реформування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України та структури тилового забезпечення Збройних Сил України на всіх рівнях;

опрацювати з НАТО питання щодо можливості підвищення кваліфікації персоналу Морської охорони Державної прикордонної служби України, зокрема стажування на кораблях морської (берегової) охорони та навчання у відповідних навчальних закладах держав - членів НАТО;

провести навчання представників Державної прикордонної служби України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;

забезпечити участь військовослужбовців Державної прикордонної служби України в заходах Програми поглибленого вивчення питань міжнародної безпеки в Європейському центрі досліджень проблем безпеки імені Джорджа Маршалла (м. Гарміш-Партенкірхен, Федеративна Республіка Німеччина);

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України у заходах Офісу стандартизації НАТО (NSO);

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України у засіданнях Багатонаціонального об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

2.1.5.3. Єдина система цивільного захисту

Державною службою України з надзвичайних ситуацій проводиться робота з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, насамперед з продовження робіт із гуманітарного розмінування та очищення територій східних областей України від вибухонебезпечних предметів та вибухових речовин, у тому числі саморобних вибухових пристроїв, установлених російськими терористичними угрупованнями в районах ведення бойових дій, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, посилення національної безпеки у сфері оцінки ризиків надзвичайних ситуацій, поглиблення міжнародного співробітництва щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

2.1.5.3.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює своєчасне та ефективне реагування на всі надзвичайні ситуації. Основними завданнями під час реагування є порятунок людей, надання допомоги потерпілим, попередження зростання масштабів надзвичайної ситуації, мінімізація матеріальних збитків.

Крім того, Державна служба України з надзвичайних ситуацій залучається до участі у заходах з мінімізації та забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, де виконуються завдання з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів на Сході України та прилеглих до них територій, виконання завдань з гуманітарного розмінування звільнених територій Донецької та Луганської областей тощо.

Середньострокові цілі:

розвиток єдиної державної системи цивільного захисту та підвищення ефективності реагування на можливі надзвичайні ситуації;

зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пріоритетні завдання:

вжити превентивних заходів до запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

вжити заходів до захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

удосконалити систему управління процесами цивільного захисту, включаючи розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту.

Основні заходи:

забезпечити реалізацію проекту з посилення спроможностей України у сфері гуманітарного розмінування;

продовжити виконання робіт із знешкодження та знищення виявлених вибухонебезпечних предметів на території України, що залишилися внаслідок бойових дій та військової діяльності;

забезпечити реалізацію проекту повного відновлення піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій та Луганській областях України;

забезпечити участь національних експертів у міжнародних навчальних семінарах, конференціях, тренінгах тощо з питань попередження наслідків та планування дій на випадок надзвичайних ситуацій, які організовуються ЄС, НАТО та іншими міжнародними організаціями.

2.1.5.3.2. Оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.

За період з 1998 року по 2014 рік в Україні виникло понад 6,1 тис. надзвичайних ситуацій, в результаті яких загинуло більше 7,3 тис. осіб та понад 29 тис. осіб постраждало, а матеріальні збитки становили більш як 14,3 млрд. гривень без урахування збитків, завданих інфраструктурі Донецької та Луганської областей внаслідок агресії Російської Федерації. Внаслідок виникнення таких обставин необхідно створити ефективну систему моніторингу та оцінки ризиків надзвичайних ситуацій як запоруку функціонування єдиної системи цивільного захисту України.

Середньострокова ціль - розвиток системи моніторингу стану техногенної та природної безпеки України як складової частини національної безпеки.

Пріоритетне завдання - удосконалити механізм моніторингу ситуації у сфері техногенної та природної безпеки України.

Основний захід - продовжити проведення аналізу стану техногенної та природної безпеки України.

2.1.5.3.3. Вивчення іноземних мов у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

З метою підвищення рівня взаємосумісності, готовності та спроможності підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій до дій, пов'язаних з участю у міжнародних пошуково-рятувальних та гуманітарних операціях разом з підрозділами держав - членів та держав - партнерів НАТО і Європейського Союзу, набуття практичного досвіду та підвищення загального рівня фахової підготовки триває робота з удосконалення рівня володіння іноземними мовами працівниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Середньострокова ціль - підвищення рівня володіння іноземними мовами працівниками, які беруть участь у здійсненні заходів щодо міжнародного співробітництва відповідно до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Пріоритетне завдання - забезпечити вивчення англійської мови працівниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Основні заходи:

забезпечити навчання на курсах англійської мови на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського за Програмою НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити вивчення англійської мови (за Програмою NATO American Language Course "STANAG-6001") на базі мовної лабораторії Інституту державного управління у сфері цивільного захисту для працівників, які беруть участь у заходах з питань міжнародного співробітництва.

2.1.5.3.4. Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків.

Забезпечення виконання міжнародних зобов'язань і завдань України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків здійснюється за такими пріоритетними напрямами, як європейська інтеграція, співробітництво з міжнародними організаціями, у тому числі євроатлантичне співробітництво, прикордонне співробітництво, співробітництво з державами, які є стратегічними партнерами України.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання міжнародних договорів України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і забезпечення ліквідації їх наслідків, а також планів спільних дій, розроблених відповідно до зазначених міжнародних договорів;

участь у міжнародних заходах у сфері цивільного захисту, що проводяться ЄС, НАТО та іншими міжнародними організаціями;

організація і здійснення моніторингу небезпечних техногенних та природних процесів;

удосконалення системи прогнозування ймовірного виникнення надзвичайних ситуацій та оцінки їх наслідків, зокрема у прикордонних регіонах України;

удосконалення співробітництва із суміжними державами щодо обміну інформацією про виникнення надзвичайних ситуацій та взаємодії з питань запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Пріоритетні завдання:

забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями;

провести засідання спільних комісій, утворених відповідно до двосторонніх міжурядових договорів України у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям і забезпечення ліквідації їх наслідків;

проведення засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО у сфері планування дій на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовності до катастроф;

надання в установленому порядку допомоги іноземним державам у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Основні заходи:

забезпечити участь сил і засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних польових навчаннях з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що проводяться НАТО та ЄС, а також у навчаннях інших міжнародних організацій;

забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних заходах у рамках виконання другої фази Програми Європейського Союзу із запобігання, готовності та реагування на катастрофи природного та техногенного характеру для держав Східного партнерства;

забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних заходах систем ООН "ІНСАРАГ" та "ЮНДАК", а також у міжнародних пошуково-рятувальних місіях, які проводяться під егідою ООН та інших міжнародних організацій;

ужити заходів щодо підписання нової адміністративної домовленості між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту.

2.1.5.4. Створення, становлення та розвиток Національної гвардії України

З огляду на напружену суспільно-політичну ситуацію в державі, зростаючий рівень зовнішніх та внутрішніх загроз, значну активізацію терористичної діяльності основною метою розвитку Національної гвардії України як військового формування з правоохоронними функціями є створення мобільного, самодостатнього, оптимального за чисельністю формування з високим рівнем взаємосумісності з аналогічними формуваннями держав - членів НАТО і ЄС, а також підвищення її здатності до участі у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій.

Середньострокові цілі:

удосконалення методів та принципів застосування підрозділів Національної гвардії України для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;

удосконалення із залученням міжнародної експертної допомоги системи охорони і оборони підрозділами Національної гвардії України важливих об'єктів відповідно до міжнародних стандартів;

удосконалення нормативно-правової бази з питань діяльності Національної гвардії України відповідно до євроатлантичних стандартів;

підвищення оперативних і професійних (бойових) можливостей Національної гвардії України шляхом оснащення її новітніми та модернізованими зразками техніки та озброєння;

удосконалення форм і методів роботи органів військового управління з керівництва та управління підпорядкованими підрозділами, оснащення їх сучасними автоматизованими системами управління і цифрового зв'язку;

удосконалення системи індивідуальної підготовки особового складу та підрозділів для забезпечення їх здатності виконувати завдання, покладені на Національну гвардію України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

підтримувати на належному рівні боєздатність, мобілізаційну та бойову готовність підрозділів Національної гвардії України;

організувати всебічне ресурсне та логістичне забезпечення функціонування Національної гвардії України;

організовувати проведення реабілітації та лікування поранених військовослужбовців у державах - членах НАТО;

продовжити міжнародне співробітництво з аналогічними органами держав - членів та держав - партнерів НАТО та ЄС, а також поглиблювати співробітництво з Офісом зв'язку НАТО в Україні;

продовжити підготовку до реалізації нового проекту ЄС в рамках програми "Twinning" "Сприяння вдосконаленню діяльності підрозділів спеціального призначення та спеціалізованих підрозділів Національної гвардії України у сфері забезпечення громадської безпеки та боротьби із злочинністю";

проводити підготовку військовослужбовців Національної гвардії України для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

забезпечити навчання представників Національної гвардії України на курсах з вивчення іноземних мов;

забезпечити участь представників Національної гвардії України у міжнародних курсах (стажуваннях, семінарах тощо) з метою підвищення кваліфікації відповідно до стандартів НАТО та ЄС;

інформувати на постійній основі громадськість про діяльність та реформування Національної гвардії України з метою зміцнення довіри з боку суспільства.

Основні заходи:

провести роботу з організації лікування та реабілітації військовослужбовців Національної гвардії України, які були поранені в ході антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, в державах - членах НАТО та ЄС за рахунок держав-донорів;

забезпечити участь у заходах у рамках трастових фондів НАТО на підтримку України;

забезпечити підготовку до започаткування у Національній гвардії України нового проекту технічної допомоги ЄС у рамках програми "Twinning";

забезпечити участь представників Національної гвардії України в роботі українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування;