Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ 14 травня 2025 року № 4438-IX | |
Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 14.05.2025 № 4438-IX
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) такі зміни:
1. У статті 1:
абзац дванадцятий викласти в такій редакції:
"дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту";
після абзацу дванадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
"депортація дитини - переміщення дитини, із застосуванням або без застосування насильства, що здійснюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, шляхом виселення та/або вчинення інших примусових дій, у тому числі за відсутності усвідомленої згоди дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, та усвідомленої згоди батьків або інших законних представників дитини, щодо переміщення дитини з території України, на якій вона законно перебуває (перебувала), на територію держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, або на територію третіх країн, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом;
примусове переміщення дитини - переміщення дитини, із застосуванням або без застосування насильства, що здійснюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, шляхом виселення та/або вчинення інших примусових дій, у тому числі за відсутності усвідомленої згоди дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, та усвідомленої згоди батьків або інших законних представників дитини, щодо переміщення дитини у межах тимчасово окупованих територій України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом".
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим - двадцять восьмим.
2. У статті 30-1:
у частині першій слова "звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон" замінити словами "звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей";
доповнити частиною восьмою такого змісту:
" Порядок виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України".
3. Частину другу статті 32 викласти в такій редакції:
"Держава вживає всіх необхідних та можливих заходів для розшуку та повернення в Україну дітей, які були незаконно вивезені за кордон, а також для повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:
1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.