Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110 із наступними змінами):

1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції:

"Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю)";

2) доповнити статтею 6-1 такого змісту:

"Стаття 6-1. Складові заробітної плати та особливості оплати праці посадових осіб органу державного фінансового контролю

Заробітна плата державних службовців органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

4) доплати за спеціальне звання;

5) доплати за інтенсивність праці;

6) доплати за виконання особливо важливої роботи;

7) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;

8) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

Схема посадових окладів на посадах державної служби в органі державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органах визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Порядок встановлення, зупинення виплати, зменшення чи скасування доплат, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, визначається Кабінетом Міністрів України, для інших категорій працівників органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів - відповідно до законодавства, що встановлює умови оплати праці для відповідних категорій працівників.

Державним службовцям органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів встановлюються такі спеціальні звання:

державний контролер I рангу;

державний контролер II рангу;

державний контролер III рангу;

державний контролер IV рангу;

державний контролер V рангу;

державний контролер VI рангу.

Порядок присвоєння спеціальних звань, передбачених цією частиною, розмір доплат за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України".

2. У Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами):

1) частину третю статті 13 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) погоджує результати класифікації посад державної служби у державному органі, крім державних органів, зазначених у абзаці третьому пункту 1 частини сьомої статті 51 цього Закону";

2) частину восьму статті 31 виключити;

3) статтю 50 викласти в такій редакції:

"Стаття 50. Оплата праці державних службовців

1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків.

2. Заробітна плата державного службовця складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;

2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.

Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов’язків, яка гарантується цим Законом.

Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Державний службовець може отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

3. До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Загальний розмір премій, передбачених цією частиною, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його сталої заробітної плати за рік.

Розмір місячної премії державного службовця не може перевищувати 30 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, за який виплачується премія. Розмір квартальної премії не може перевищувати 90 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом кварталу, за який виплачується премія.

4. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

5. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

6. Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, їх територіальних органів визначаються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

8. Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

4) статті 51 і 52 викласти в такій редакції:

"Стаття 51. Схеми посадових окладів на посадах державної служби та каталоги типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад

1. Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

2. Схема посадових окладів на посадах державної служби в Апараті Верховної Ради України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.

3. Розміри посадових окладів на посадах державної служби встановлюються з урахуванням каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад, зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні.

Зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні проводиться щороку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, під час підготовки проекту схеми посадових окладів на посадах державної служби.

4. Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Каталог типових посад державної служби в Апараті Верховної Ради України затверджується Головою Верховної Ради України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.

5. Методика проведення класифікації посад державної служби затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад передбачають перелік та описи:

1) сімей посад - посад державної служби, об’єднаних спільними функціональними напрямами діяльності;

2) рівнів посад - ознак, що відображають якісні відмінності у характеристиках складності та відповідальності роботи на певному рівні службової діяльності на посадах державної служби;

3) юрисдикцій і типів державних органів.

6. Мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше двох з половиною розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

7. З метою визначення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, а в межах юрисдикції - за типами:

1) державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України:

перший тип:

Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, постійно діючі державні, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого із захисту державної мови, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Офісу Генерального прокурора;

другий тип:

міністерства, державні органи зі спеціальним статусом або діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, до повноважень яких належить формування державної політики в одній чи кількох сферах, центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державна судова адміністрація України, центральний орган управління Служби судової охорони України, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, реалізує державну політику в частині здійснення заходів з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об’єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об’єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об’єктів та майна, у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, реалізує державну політику з питань розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення;

третій тип:

інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апарати (секретаріати);

2) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя, регіональні відділення постійно діючого державного органу, утвореного Президентом України;

3) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах.

Стаття 52. Надбавки, премії та компенсації

1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

2. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.

3. Компенсація у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, встановлюється в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

4. Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

5. Розмір місячної або квартальної премії, премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "A", встановлюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

6. Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці";

5) частину першу статті 57 викласти в такій редакції:

"1. Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги.

Грошова допомога виплачується у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу протягом цього місяця";

6) частину першу статті 91 після слів "Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" доповнити словами "Уповноваженого із захисту державної мови";

7) розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 14-2-14-4 такого змісту:

"14-2. Установити, що тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти для оплати праці державних службовців різних державних органів з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів, а для державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя допускається встановлення також інших коефіцієнтів до посадових окладів, у тому числі за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України.

14-3. Установити, що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та до завершення календарного року, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, дія частини шостої статті 52 цього Закону тимчасово зупиняється, а фонд преміювання державного органу не може перевищувати 20 відсотків загального фонду сталої заробітної плати за рік.

14-4. Установити, що до законодавчого врегулювання в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" особливостей оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя з метою визначення розмірів посадових окладів суди, органи та установи системи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, відносяться до державних органів, зазначених у абзацах шостому і сьомому пункту 1 частини сьомої статті 51 цього Закону, а районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди - до державних органів, зазначених у пункті 2 частини сьомої статті 51 цього Закону".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2025 року, крім:

абзацу шостого підпункту 4 пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2027 року;

абзаців чотирнадцятого - двадцять четвертого підпункту 4 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2026 року;

пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Установити, що:

у 2025 році класифікація посад державної служби проводиться відповідно до Алгоритму проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

з 1 січня 2026 року максимальний розмір посадового окладу на посадах керівників державних органів, віднесених до першого типу державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше п’ятнадцяти мінімальних розмірів посадового окладу на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах;

оплата праці державних службовців державних органів, діяльність яких регулюється спеціальними законодавчими актами, здійснюється відповідно до умов, встановлених відповідними актами;

до внесення відповідних змін до Закону України "Про державну службу" рівнозначною посадою державної служби в державному органі, що провів класифікацію посад державної служби, визначається посада державної служби, що належить до тієї самої категорії і того самого рівня посад державної служби з урахуванням юрисдикції державного органу.

3. Кабінету Міністрів України:

1) вжити заходів щодо прийняття та/або оновлення нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом;

2) з 1 січня 2026 року вжити заходів щодо перегляду граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій відповідно до встановлених критеріїв з урахуванням адміністративно-територіального устрою та демографічної ситуації в Україні;

3) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів щодо прийняття та/або оновлення нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, щодо статистичної звітності та фінансового адміністрування заробітних виплат;

4) у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі.