Про Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1986 рік

1. Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 травня 1967 р. N 405 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17 травня 1967 р. N 501).

2. Пункт 10 постанови Ради Міністрів СРСР від 1 грудня 1969 р. N 920 (підпункт 1 "б" пункту 42 постанови Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1969 р. N 660).

3. Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 13 листопада 1975 р. N 2521 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 21 листопада 1975 р. N 892).

4. Пункт 20 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 жовтня 1976 р. N 871 (підпункт 2 пункту 34 постанови Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1976 р. N 521).

5. Пункт 10 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 грудня 1977 р. N 1104 (підпункт "ж" пункту 9 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 27 грудня 1977 р. N 626).

6. Пункт 34 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 7 вересня 1978 р. N 756 (пункт 17 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 19 вересня 1978 р. N 467).

7. Абзац третій пункту 13 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 3 січня 1979 р. N 3 (абзац третій підпункту 6 пункту 13 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 13 лютого 1979 р. N 77).

8. Пункти 14 і 17 постанови Ради Міністрів СРСР від 8 жовтня 1981 р. N 990 (підпункт 4 пункту 16 і пункт 14 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 530).

9. Пункт 13 постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1983 р. N 1200 (підпункт 2 пункту 28 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 грудня 1983 р. N 520).

Пунктами 16 і 17 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 531 зобов'язано:

пунктом 16 - Держплан УРСР у 2-тижневий строк після одержання від Держплану СРСР показників плану затвердити на 1982 рік і довести до міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів:

плани виробництва промислової продукції, баланси і плани розподілу промислової і сільськогосподарської продукції по номенклатурі, що планується Держпланом УРСР;

розподіл завдань Державного плану економічного і соціального розвитку УРСР на 1982 рік по кварталах;

плани товарної будівельної продукції та будівельно-монтажних робіт, які виконуються підрядним і господарським способами;

завдання по зростанню продуктивності праці по будівельних міністерствах, ліміти чисельності та фонд заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві, проектних і ремонтно-будівельних організаціях, у межах затверджених чисельності робітників і службовців і загального фонду заробітної плати в народному господарстві;

завдання по зниженню собівартості і по прибутку у будівництві;

плани проектно-розвідувальних робіт, розвитку мережі і матеріально-технічної бази проектних і розвідувальних організацій;

плани виробництва та впровадження обчислювальної техніки;

плани виробництва та поставок будівельних металевих конструкцій;

фонд заробітної плати працівників, зайнятих у торгівлі і громадському харчуванні, в процентах до роздрібного товарообороту;

завдання по собівартості товарної продукції;

показники по вдосконаленню управління народним господарством;

найважливіші завдання по впровадженню наукової організації праці (доводяться за участю Державного комітету УРСР по праці, а також Держбуду УРСР в частині будівництва);

пунктом 17 - Держбуд УРСР у 2-тижневий строк після одержання від Держбуду СРСР затвердити та довести до міністерств і відомств УРСР план впровадження досягнень науки і техніки в галузі будівництва та план комплексної механізації й автоматизації будівельних і монтажних робіт на 1982 рік.

Підпунктом "а" пункту 18 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 531 зобов'язано міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми у 3-тижневий строк довести плани і завдання на 1982 рік до об'єднань, підприємств, будов, науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, з розподілом завдань по кварталах, звернувши особливу увагу на недопустимість заниження завдань на перші місяці та квартали року.

Пунктами 19-21 і підпунктом 3 пункту 22 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 531 зобов'язано:

пунктом 19 - міністерства і відомства УРСР у 2-місячний строк:

а) повідомити Держплану УРСР основні показники планів на 1982 рік (за переліком показників, встановленим Держпланом СРСР) з розподілом завдань по економічних районах і областях, містах Києву і Севастополю;

б) забезпечити подання підвідомчими виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями та будовами за місцем їх знаходження основних показників планів на 1982 рік (за переліком показників, встановленим Держпланом СРСР) обласним, міським та районним плановим комісіям;

пунктом 20 - Держплан УРСР:

а) розробити Державний план економічного і соціального розвитку УРСР на 1982 рік, з розподілом по економічних районах, включивши в нього основні показники по виробничих об'єднаннях, підприємствах, організаціях і будовах союзного підпорядкування, розташованих на території республіки;

б) забезпечити розробку Державного плану економічного і соціального розвитку УРСР на 1982 рік у територіальному розрізі по господарству, підпорядкованому Раді Міністрів УРСР, включаючи господарство союзно-республіканських міністерств і відомств УРСР, і довести його до облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів;

пунктом 21 - облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми забезпечити розробку планів економічного і соціального розвитку на 1982 рік в областях, містах і районах;

підпунктом 3 пункту 22 - міністерства і відомства СРСР:

а) у місячний строк після доведення до них Держпланом СРСР завдань Державного плану економічного і соціального розвитку СРСР на 1982 рік повідомити Радам Міністрів союзних республік основні показники плану на 1982 рік (за переліком показників, установленим Держпланом СРСР) в цілому по виробничих об'єднаннях, підприємствах, організаціях та будовах союзного підпорядкування (крім показників по виробництву оборонної продукції в натуральному виразі), які знаходяться на території відповідної республіки, з виділенням показників по Українській РСР по економічних районах;

б) забезпечити подання підвідомчими виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями та будовами за місцем їх знаходження основних показників планів на 1982 рік (за переліком показників, установленим Держпланом СРСР) в обласні, міські та районні планові комісії.

Пунктом 16 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14 липня 1978 р. N 611 (підпункт 3 пункту 14 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 22 серпня 1978 р. N 426) дозволяється Держбанку СРСР надавати міністерствам зв'язку союзних республік, які не мають обласного поділу, республіканським (АРСР), крайовим і обласним виробничо-технічним управлінням зв'язку і окремим підприємствам за клопотаннями Міністерства зв'язку СРСР або міністерств зв'язку союзних республік і під їх гарантію кредити на строк до 6 років на затрати по обладнанню обмінних поштових пунктів, по придбанню і установці збірно-розбірних будинків для організації обробки пошти, а також по впровадженню на підприємствах поштового зв'язку нової техніки, засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, придбанню і установці поштово-технологічного і підйомно-транспортного устаткування, що здійснюються понад план державних капіталовкладень у міру вишукування матеріальних ресурсів.

Кредити надавати при умові окупності затрат і погашення позичок у вказаний строк за рахунок прибутку, що утворюється в результаті проведення заходу, що кредитується.

Пунктом 7 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 531 дозволено Міністерству меліорації і водного господарства УРСР використовувати в 1982 році на створення зрошуваних культурних пасовищ, проведення робіт по технічному вдосконаленню меліоративних систем, будівництво дамб обвалування та інших споруд по захисту земель від затоплення, а також на будівництво зрошувальних систем для овочевих культур у колгоспах і радгоспах до 5 процентів загального ліміту капітальних вкладень, який виділяється йому на меліорацію земель по галузі "Сільське господарство", без зміни планів введення в дію виробничих потужностей та основних фондів.

Пункти 7 і 11 постанови Ради Міністрів УРСР від 26 листопада 1982 р. N 560 передбачають:

пункт 7 - зобов'язати Держпостач УРСР, Міністерство внутрішніх справ УРСР, Міністерство місцевої промисловості УРСР, Міністерство чорної металургії УРСР, Головнафтохімпром УРСР і Держкомсільгосптехніку УРСР забезпечити відповідно поставку сільському господарству в 1983 році:

грунтообробних і посівних машин та іншої техніки (за номенклатурою, погодженою з Міністерством сільського господарства СРСР і Держкомсільгосптехнікою СРСР), необхідної для проведення весняних польових робіт, до 25 червня у кількості не менше 50 процентів річних фондів;

машин і устаткування (за номенклатурою, погодженою з Міністерством сільського господарства СРСР, Міністерством заготівель СРСР і Держкомсільгосптехнікою СРСР), необхідних для збирання, заготівлі сільськогосподарських продуктів і кормів, до 25 вересня у кількості не менше 75 процентів річних фондів;

запасних частин до тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин, автотракторного електрообладнання, підшипників кочення, втулково-роликових ланцюгів та гумотехнічних виробів (за номенклатурою, погодженою з Держкомсільгосптехнікою СРСР) до 15 жовтня у кількості не менше 80 процентів річних фондів;

25,5 тис. вантажних автомобілів (крім автомобілів типів УАЗ, "Москвич" і спеціалізованих) у рахунок річних фондів до 25 вересня, в тому числі 17,9 тис. вантажних автомобілів до 15 липня (включаючи поставку автомобілів для радгоспів Міністерства плодоовочевого господарства УРСР і Міністерства харчової промисловості УРСР);

шин для вантажних автомобілів до 10 вересня у кількості не менше 75 процентів річних фондів і до 15 листопада повністю по річних фондах;

прокату чорних металів, металевих виробів, сінопресувального дроту і синтетичного шпагату до 15 листопада повністю по річних фондах;

пункт 11 - з метою підвищення ролі житлово-будівельних кооперативів у дальшому поліпшенні житлових умов населення:

а) зобов'язати міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми вжити заходів до створення при підприємствах, установах і організаціях житлово-будівельних кооперативів з участю робітників та службовців, які потребують поліпшення житлових умов;

б) дозволити підприємствам, установам, організаціям і виконкомам місцевих Рад народних депутатів передавати в установленому порядку в 1983 році житлово-будівельним кооперативам розпочаті будівництвом і збудовані за рахунок державних капітельних вкладень жилі будинки, а також проектно-кошторисну документацію на будівництво жилих будинків, з відшкодуванням вартості фактично зроблених затрат за рахунок коштів житлово-будівельних кооперативів, із залученням кредитів Будбанку СРСР та Держбанку СРСР.

Доручити Будбанку СРСР, Держбанку СРСР і Міністерству фінансів СРСР в місячний строк розробити та за погодженням з Держпланом СРСР затвердити вказівки про порядок передачі житлово-будівельним кооперативам жилих будинків, які будуються і збудовані за рахунок державних капітальних вкладень, а також відповідної проектно-кошторисної документації.

Дозволити виконкомам місцевих Рад народних депутатів приймати в містах, де єдиним замовником по житловому будівництву є виконком місцевої Ради народних депутатів, від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій установлені їм ліміти капітальних вкладень на будівництво кооперативних жилих будинків у порядку дольової участі.

Зобов'язати міністерства, відомства, підприємства, установи й організації при передачі виконкомам місцевих Рад народних депутатів лімітів капітальних вкладень на будівництво кооперативних жилих будинків одночасно передавати їм державні капітальні вкладення на відшкодування в установленому порядку затрат, пов'язаних із звільненням майданчиків під будівництво кооперативних жилих будинків.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів УРСР від 22 квітня 1983 р. N 179 дозволено, як виняток, у 1983 році водогосподарським будівельно-монтажним і ремонтно-будівельним організаціям системи Міністерства меліорації і водного господарства УРСР перевиконувати при необхідності встановлені обсяги робіт по поточному і капітальному ремонту, а також по очистці міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем, поточному ремонту і технічному обслуговуванню внутрігосподарської меліоративної мережі та об'єктів сільськогосподарського водопостачання, первинному окультуренню сільськогосподарських угідь, по заготівлі, транспортуванню і використанню торфу та видавати заробітну плату працівникам, зайнятим на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах, по затвердженому Міністерством меліорації і водного господарства СРСР нормативу, незалежно від річного фонду заробітної плати.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29 лютого 1984 р. N 77 дозволено Мінводгоспу УРСР за погодженням з Мінсільгоспом УРСР та облвиконкомами спрямувати у 1984 році на ремонт внутрігосподарської меліоративної мережі і водогосподарських споруд у низькорентабельних і збиткових господарствах капітальні вкладення в обсязі, що буде визначений Мінводгоспом СРСР разом з Мінсільгоспом СРСР, без зменшення завдань по введенню в дію виробничих потужностей і основних фондів.

Абзац третій пункту 3 розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15 січня 1985 р. N 27 дозволяє Укрконторі Будбанку СРСР фінансувати в 1985 році роботи по спорудженню пунктів по періодичному огляду балонів для стиснутого природного газу і випробуванню паливних систем автомобілів, що працюють на цьому газі за проектами і кошторисами на окремі об'єкти і види робіт.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 травня 1967 р. N 405 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17 травня 1967 р. N 501) установлено:

1) на 1968-1970 роки, що замовники, незалежно від їх відомчого підпорядкування, повинні передавати підрядним будівельним організаціям загальносоюзних і союзно-республіканських міністерств і виконкомів Рад депутатів трудящих для заселення будівельниками 10 процентів введеної в експлуатацію жилої площі в будинках, споруджених цими підрядними організаціями, за винятком жилої площі в гуртожитках підприємств, організацій і учбових закладів (в тому числі учбових закладів системи професійно-технічної освіти і шкіл-інтернатів), в будинках для престарілих і інвалідів і для лінійного експлуатаційного персоналу, в будинках організацій і підприємств системи Мінмонтажспецбуду СРСР, житлово-будівельних кооперативів, а також у будинках, споруджених за рахунок коштів підприємств і організацій, на які поширюється Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство, і за рахунок інших нецентралізованих джерел фінансування.

Жила площа, передана підрядним будівельним організаціям, розподіляється між загальнобудівельними, монтажними і спеціалізованими організаціями пропорціонально кількості працівників цих організацій, зайнятих на будівництві вказаних жилих будинків;

2) що жила площа, виділена у відповідності з цією постановою підрядним будівельним організаціям в будинках виконкомів Рад депутатів трудящих, міністерств і відомств, закріплюється за цими підрядними будівельними організаціями.

Пунктом 10 постанови Ради Міністрів СРСР від 1 грудня 1969 р. N 920 (підпункт 1 "б" пункту 42 постанови Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1969 р. N 660) надано право Міністерству сільського будівництва СРСР вирішувати в 1970 році питання організації на умовах, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР від 6 червня 1963 р. N 629, пересувних механізованих колон для здійснення будівництва на селі при наявності необхідних будівельних механізмів та іншого обладнання для укомплектування цих колон.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 13 листопада 1975 р. N 2521 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 21 листопада 1975 р. N 892), продовжено на 1976-1980 роки строк дії розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 24 вересня 1965 р. N 1922 і від 30 листопада 1965 р. N 2307 про порядок витрачення непридатної для харчових цілей соняшникової олії, що закуповується організаціями споживчої кооперації, для вироблення оліфи та олійних фарб.

Дозволено підприємствам місцевої промисловості закупати в 1976-1980 роках у колгоспів, колгоспників та інших громадян вказану соняшникову олію за цінами згідно з домовленістю з ними, але не вище 1750 карбованців за тонну.

Пунктом 20 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 жовтня 1976 р. N 871 (підпункт 2 пункту 34 постанови Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1976 р. N 521) дозволено Будбанку СРСР фінансувати в 1977 році роботи по будівництву об'єктів Міністерства вугільної промисловості СРСР в Кузнецькому, Донецькому, Карагандинському і Печорському вугільних басейнах, а також об'єктів Міністерства нафтової промисловості в межах річних асигнувань, незалежно від квартального розподілу їх, і в разі необхідності видавати в I-III кварталах 1977 р. цим міністерствам кредити на проведення зазначених робіт, з погашенням кредитів за рахунок амортизаційних відрахувань на капітальне будівництво, нараховуваних у наступних кварталах.

Держпостачу СРСР забезпечити поставку в I-III кварталах 1977 р. матеріальних ресурсів для будівництва підприємств нафтової промисловості, а також підприємств вугільної промисловості в Кузнецькому, Донецькому, Карагандинському і Печорському вугільних басейнах по фондах, виділених для цієї мети на 1977 рік.

Пунктом 10 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 грудня 1977 р. N 1104 (підпункт "ж" пункту 9 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 27 грудня 1977 р. N 626) дозволено, як виняток, Міністерству вугільної промисловості СРСР виплачувати в 1978 - 1979 роках працівникам організацій, зайнятим на будівництві підприємств вугільної промисловості, і працівникам підприємств і організацій по ремонту, наладці та монтажу гірничо-шахтного устаткування, які живуть на значній відстані від місця роботи, надбавки у розмірі до 20 процентів місячної тарифної ставки (окладу) в порядку, встановленому постановою Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1974 р. N 691.

Пунктом 34 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 7 вересня 1978 р. N 756 (пункт 17 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 19 вересня 1978 р. N 467 (установлено, як виняток, що виробничі об'єднання, підприємства та будівельні організації системи Міністерства вугільної промисловості СРСР у 1978-1982 роках передають місцевим Радам народних депутатів і будівельним організаціям п'ять процентів жилої площі в будинках, що вводяться в експлуатацію заново, і звільняються від передачі жилої площі для інших цілей.

Абзац третій пункту 13 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 3 січня 1979 р. N 3 (абзац третій підпункту 6 пункту 13 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 13 лютого 1979 р. N 77) дозволяє Міністерствам-замовникам надавати в 1979-1980 роках підрядним будівельно-монтажним організаціям 10 процентів місць у введених в експлуатацію дитячих дошкільних закладах, побудованих цими підрядними організаціями.

Пунктами 14 і 17 постанови Ради Міністрів СРСР від 8 жовтня 1981 р. N 990 (підпункт 4 пункту 16 і пункт 14 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 жовтня 1981 р. N 530) передбачено:

пунктом 14 - дозволити Держбанку СРСР надавати в 1981-1985 роках колгоспам у межах плану довгострокового кредитування, а також обсягів капітальних вкладень, передбачених по колгоспах у розрахунках до планів економічного і соціального розвитку, довгостроковий кредит на будівництво внутрігосподарських автомобільних шляхів з твердим покриттям на строк до 15 років з погашенням починаючи з п'ятого року після видачі кредиту;

пунктом 17 - запропонувати Державному комітету СРСР з лісового господарства і Радам Міністрів союзних республік забезпечити відведення і передачу лісозаготівельним підприємствам Міністерства лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості СРСР і Міністерства внутрішніх справ СРСР лісосічного фонду на 1982-1985 роки в місцях, де є виробничі потужності по вивезенню деревини, в обсягах, необхідних для виконання встановленого плану виробництва круглих лісоматеріалів.

Пунктом 13 постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1983 р. N 1200 (підпункт 2 пункту 28 постанови Ради Міністрів УРСР від 27 грудня 1983 р. N 520) надано Раді Міністрів Української РСР, Раді Міністрів Білоруської РСР, Раді Міністрів Казахської РСР, Раді Міністрів Грузинської РСР, Раді Міністрів Литовської РСР та Раді Міністрів Таджикської РСР право здійснювати в 1984 році роботи по реконструкції і будівництву злітно-посадочних смуг, будівель і споруд в аеропортах місцевих повітряних ліній в обсязі до 2,5 млн. карбованців по кожній республіці понад обсяги державних капітальних вкладень, передбачуваних у річному плані, за рахунок коштів, що утворюються від перевищення доходів над видатками по бюджетах республік, в міру вишукання матеріальних ресурсів з місцевих джерел.