Про Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року

З метою забезпечення послідовної реалізації Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", створення необхідних умов для всебічного розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, розвитку й використання мов інших національностей у республіці Рада Міністрів Української РСР

1. Схвалити розроблену Республіканською комісією, створеною постановою Ради міністрів УРСР від 7 грудня 1989 р. N 302, з участю Академії наук УРСР, відповідних міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів. Товариства української мови імені Тараса Шевченка й інших громадських організацій Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року (додається).

Рекомендувати обласним, Київській та Севастопольській міським Радам народних депутатів, міністерствам і відомствам УРСР з участю заінтересованих громадських організацій забезпечити прийняття до 1 квітня 1991 р. на основі цієї Державної програми аналогічних регіональних і галузевих програм, розробку відповідних програм або комплексних планів у містах і районах, на підприємствах, в установах та організаціях і встановити контроль за їх виконанням.

2. Державному комітетові УРСР по економіці, Міністерству фінансів УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському та Севастопольському міськвиконкомам при розробці проектів планів економічного і соціального розвитку, республіканського й місцевих бюджетів передбачати виділення коштів і матеріальних ресурсів для реалізації вказаної Державної програючи та відповідних регіональних і галузевих програм.

Установити, що витрати підприємств, установ і організацій, пов'язані з переходом на державну українську мову роботи та діловодства, виготовлення реклами й маркування товарів, поданням допомогти працівникам у вивченні української чи іншої національної мови тощо, провадяться, як правило, за рахунок коштів цих підприємств, установ та організацій.

Для реалізації програм розвитку мов у республіці можуть широко залучатися на добровільній основі кошти національно-культурних товариств, творчих спілок та інших громадських організацій, а також благодійні внески громадян.

3.

З метою координації роботи та контролю за виконанням Державної програми розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року створити Комісію Ради Міністрів УРСР під головуванням Заступника Голови Ради Міністрів УРСР.

4. Державному комітетові УРСР по телебаченню і радіомовленню, Українському інформаційному агентству при Раді Міністрів УРСР забезпечити через засоби масової інформації систематичне інформування населення про хід реалізації Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" і Державної програми розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року.

Мова - найважливіший засіб людського спілкування та інтелектуального виявлення особистості, основа духовності народу, його історичної пам'яті й сучасного буття. Єднаючи покоління та формуючи національну свідомість, кожна національна мова відображає не тільки самобутність народу, який нею володіє, але і є культурним надбанням усього людства. В інтересах розвитку цивілізації - забезпечити збереження та розквіт усіх мов.

Українська мова - це мова багатомільйонного народу, що стала однією з найбагатших мов світу і може задовольняти потреби суспільства в спілкуванні, розвитку культури, освіти, науки й техніки. Тому нічим не виправдане звуження сфери функціонування мови корінного населення в державному, економічному, політичному та громадському житті. Демократизація суспільства ставить вимогу відродження української національної культури й мови, вільного розвитку культур і мов інших національних груп, які проживають у республіці. Цьому має слугувати прийнятий Верховною Радою Української РСР Закон УРСР "Про мови в Українській РСР" і ця Державна програма розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року.

Державна програма розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року розроблена відповідно до чинного законодавства про мови в Українській РСР. Вона ставить за мету створення умов для успішного регулювання ним суспільних відносин у сфері всебічного розвитку й уживання української та інших мов, якими користується населення республіки, в державному, економічному, політичному та громадському житті, охорони конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури й мови, дальшого зміцнення дружби та співробітництва між народами.

В основу Програми покладено завдання забезпечити:

всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя як державної і як мови міжнаціонального спілкування в республіці - важливого чинника повнокровного розвитку духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності;

беззастережне гарантування громадянам національно-культурних і мовних прав, створення необхідних умов для розвитку та використання мов інших національностей в Українській РСР.

Програма конкретизує строки запровадження статей Закону УРСР про мови по окремих регіонах республіки й націлює державні та громадські органи, підприємства, установи й організації на здійснення організаційних, кадрових, матеріально-технічних і фінансових передумов для реалізації положень Закону.

Важливою умовою грунтовного й об'єктивного знання історії та духовної культури народу, виховання в особистості високих моральних якостей має стати оволодіння національними й загальнолюдськими цінностями через мову в народній освіті та сфері культурного життя. Рішучі кроки треба зробити для задоволення мовно-культурних потреб трудящих у навчанні дітей і юнацтва, оволодінні багатствами національної культури й мистецтва українською та іншими національними мовами.

У Програмі намічено заходи щодо утвердження державної української мови та використання інших національних мов у науці й інформатиці, інформації, книговидавничій справі та зв'язку. Передбачається змінити ставлення до мовознавчої науки, прискорити її розвиток, розширити наукові дослідження з актуальних проблем української мови й інших національних мов, а також поліпшити роботу щодо охорони фондів і пам'яток мов.

Перед державними й громадськими організаціями поставлено завдання всебічно сприяти національно-культурному розвиткові українців, які проживають за межами республіки.

Послідовна й творча реалізація цієї Програми як важливої складової державного курсу на національно-культурне відродження має забезпечити всебічний розвиток і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення необхідних умов для розвитку та використання інших національних мов у республіці.

1. Здійснити організаційну й практичну роботу щодо реалізації в установлені строки положень Закону УРСР "Про мови в Українській РСР". Організувати широке роз'яснення, пропаганду та вивчення серед усіх верств населення чинного законодавства про мови. Виховувати в громадян, незалежно від їх національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної в Українській РСР, важливості розвитку й використання мов інших національностей у республіці. Наполегливо забезпечувати дотримання національно-культурних і мовних прав громадян, створювати необхідні умови для вільного розвитку мов усіх національностей в Українській РСР.

2. Забезпечити запровадження положень статті 6, частини другої і третьої статті 10, частини першої статті 11, частини першої статті 15, частин першої, третьої та четвертої статті 18, частин першої й третьої статті 19, статей 20, 21, 22, 31, 36 і частини четвертої статті 38 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР":

у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Ровенській, Тернопільській і Чернівецькій областях - протягом 1990 - 1992 років;

у Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях і м. Києві - протягом 1990 - 1993 років;

у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кримській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях і м. Севастополі - протягом 1990 - 1994 років.

За наявності реальних можливостей вказані строки можуть бути скорочені відповідними державними та громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями.

3. Вжити заходів до запровадження в стислі строки вимог Закону УРСР про мови щодо прийняття та публікації актів республіканських органів державного управління, мови роботи, діловодства й документації, проведення з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань республіканських органів управління та громадських органів, а також обов'язку службових осіб володіти видами роботи цих органів.

Забезпечити дотримання встановленого порядку у виконанні написів на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках.

4. Доповнити кваліфікаційні вимоги до посад у державних, громадських органах, установах та організаціях положенням про обов'язок службових осіб володіти мовами роботи цих органів й організацій.

При проведенні атестації працівників указаних органів та організацій визначати строки й відповідні форми оволодіння ними українською мовою, а в разі необхідності - й іншою національною мовою в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків.

5. Всебічно сприяти трудящим у створенні необхідних умов для вивчення української, інших національних мов або поглибленого оволодіння ними. Витрати на цю мету провадити за рахунок асигнувань у межах кошторисів відповідних державних і громадських установ, організацій або коштів фонду соціального розвитку підприємств, об'єднань та господарських організацій.

Для вивчення та поглибленого оволодіння працівниками державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій українського мовою, а в разі необхідності - й іншими національними мовами в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків, створювати в галузевих інститутах, на факультетах, курсах підвищення кваліфікації спеціальні групи, а на підприємствах, в установах та організаціях - відповідні школи, курси, студії чи гуртки.

Відповідальність за організацію цієї роботи покласти безпосередньо на керівників зазначених органів, підприємств, установ та організацій.

6. З метою організації навчання трудящих і подання їм допомоги в оволодінні українською та іншими національними мовами:

підготувати і подати Раді Міністрів УРСР в II кварталі 1991 р. пропозиції про створення Республіканського науково-методичного центру навчання дорослих української та інших національних мов, маючи на увазі покласти на цей центр координацію роботи і вироблення рекомендацій щодо організації вивчення трудящими української та інших національних мов, розробки методик, навчальних планів і програм, підручників, навчально-методичних та аудіовізуальних посібників, а також пропаганди й популяризації державної мови УРСР та інших національних мов.

протягом 1991 року розробити й затвердити декілька варіантів орієнтовних навчальних планів і програм курсів української мови для дорослих (обсягом приблизно 40, 60 і 100 годин) із застосуванням інтенсивних методів навчання, комп'ютерної техніки, аудіовізуальних засобів. Забезпечити їх друкування в журналах "Українська мова і література в школі", "Мовознавство", "Радянська школа" та відповідній серії Товариства "Знання" Української РСР.

Підготувати навчальні посібники для дорослих і самовчитель української мови та забезпечити їх випуск масовим тиражем.

сприяти широкій організації, зокрема в містах, центрів інтенсивного вивчення української мови та мов інших національностей, які компактно проживають у відповідному регіоні.

покласти на органи освіти, вищі і середні навчальні заклади забезпечення кадрами вчителів і викладачів для навчання трудящих української та інших національних мов. При необхідності залучати до цієї справи висококваліфікованих фахівців, а також студентів старших курсів університетів, педагогічних інститутів, вузів культури та мистецтва.

вирішити питання про умови оплати праці викладачів курсів української та інших національних мов.

7. З метою додержання чинного законодавства щодо мови роботи, діловодства й документації державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій:

забезпечувати керівників, спеціалістів та інших працівників, до обов'язків яких входить спілкування з населенням та оформлення ділових документів, відповідними спеціальними нормативними документами українською мовою, а в необхідних випадках й іншою національною мовою, а також довідковою мовознавчою літературою - правилами правопису, перекладними, термінологічними, тлумачними, орфографічними та іншими словниками, розмовниками, самовчителями, підручниками для дорослих тощо.

Підприємства, установи й організації забезпечують розміщення замовлень і придбання довідкової навчальної літератури для вивчення української та інших національних мов працівниками у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків.

у зв'язку з наданням українській мові статусу державної підготувати пропозиції про внесення змін та поповнень до Примірної інструкції з діловодства в міністерствах і відомствах Української РСР та виконкомах місцевих Рад народних депутатів, а також до інших нормативних актів.

укласти угоди з навчальними закладами та курсами на підготовку або перепідготовку необхідної кількості перекладачів, друкарок, стенографісток та інших фахівців із діловодства для вивчення ними української літературної мови, а в разі необхідності й мов інших національностей, що компактно проживають на відповідній території.

переглянути в I кварталі 1991 р. діючий республіканський стандарт РСТ-1937-83 на клавіатуру друкарських машинок з двомовним шрифтом з урахуванням змін в українському правописі. Вивчати потребу й забезпечувати відповідні органи управління необхідною кількістю друкарських машинок з українським і російським шрифтом із стандартним його розташуванням або комплектів українських літер до них, а в районах компактного проживання представників інших національностей - друкарськими машинками з відповідним національним шрифтом.

Організувати роботу стаціонарних і пересувних майстерень для встановлення українського шрифту на друкарських машинках. Розширити виробництво в республіці сучасної розмножувальної техніки, збільшуючи кількість її за рахунок міжреспубліканських та імпортних поставок.

8. Забезпечувати виготовлення технічної та проектної документації українською або російською мовою.

Здійснити розробку українською мовою нормативних документів - стандартів, технічних умов, норм, правил, інструкцій, методичних вказівок тощо, необхідних для виготовлення технічної й проектної документації. Широко застосовувати при цьому комп'ютерну техніку, бази та банки даних, інші сучасні технічні засоби. Організувати вивчення спеціальної термінології та нормативів працівниками, які беруть участь у виготовленні технічної й проектної документації українською мовою.

9. Офіційні документи, що посвідчують статус громадянина, - паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, а також документи про смерть особи - виготовляти українською та російською мовами. Відповідно до чинного законодавства заповнювати вказані документи українською та російською мовами.

Забезпечити право громадян Української РСР іменуватися згідно з національними традиціями, а передачу їхніх імен з національної мови українською мовою подавати у транскрипції відповідно до норм українського правопису.

10. Забезпечувати виготовлення написів назв міст, сіл, інших населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць і географічних об'єктів, вулиць, майданів на схемах маршрутного орієнтування та іншій візуальній інформації в населених пунктах і на транспортних магістралях українською мовою, а у відповідних регіонах - і національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості. Відтворення українських топонімів іншими мовами здійснювати в транскрипції.

Починаючи з 1991 року сприяти Укршляхбуду і МВС УРСР в укладанні прямих договорів на одержання щорічно по 150 тонн листового алюмінію завтовшки 2,5 мм і 95 тонн алюмінієвого профілю, по 250 тис.кв.м світловідбивної плівки та інших матеріально-технічних ресурсів. З метою економії кольорових металів практикувати переоформлення написів наявної візуальної інформації.

11. Розробити транскрипцію українських топонімів для відтворення їх іншими мовами та правила написання українською мовою топонімів з-поза меж Української РСР.

12. Готувати й публікувати українською мовою карти, атласи, глобуси, довідники та інші картографічні видання, призначені для використання в Українській РСР.

13. Забезпечувати вживання у всіх сферах обслуговування населення української або іншої мови, прийнятної для сторін.

14. Привести мову судочинства, провадження справ про адміністративні правопорушення, нотаріального діловодства, арбітражного провадження та прокурорського нагляду у відповідність до вимог статей 18, 19, 20, 21 і 22 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР".

15. Подання юридичної допомоги громадянам і організаціям забезпечувати українською мовою або мовою, прийнятною для сторін.

16. Забезпечити укладання двосторонніх міжнародних договорів Української РСР, а також угод громадських органів, підприємств, установ та організацій Української РСР із громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями інших держав українською мовою та мовою іншої сторони договору чи угоди.

17. Підготувати та внести до Ради Міністрів УРСР пропозиції про встановлення відповідальності за порушення законодавства УРСР про мови, а також приведення законодавчих актів УРСР у відповідність із Законом УРСР "Про мови в Українській РСР".

18. Сприяти діяльності Товариства української мови імені Тараса Шевченка та його місцевих об'єднань і осередків у реалізації Закону УРСР "Про мови з Українській РСР". Організувати належну співпрацю в цій справі.

Подавати практичну допомогу Товариству української мови імені Тараса Шевченка та іншим національно-культурним товариствам і організаціям, створювати умови для роботи відповідно до їхніх статутних завдань.

19. Розглянути питання про створення в установленому порядку постійних комісій обласних, районних, міських Рад народних депутатів або комісій при виконавчих комітетах відповідних Рад для координації роботи та контролю за реалізацією Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" і здійсненням Державної програми.

20. Розробити й затвердити в 1991 році концепції національної середньої загальноосвітньої школи, професійно-технічної та вищої освіти в Українській РСР.

Забезпечувати відродження і прискорений розвиток національної школи, яка б грунтувалася на найкращих традиціях вітчизняної та світової освіти й культури, якнайповніше відповідала національно-культурним потребам особистості й суспільства. Перебудувати навчально-виховний процес на основі глибокого оволодіння дітьми та юнацтвом українською мовою, іншими національними мовами, широкого вивчення фольклору, етнографії, історії й географії України та рідного краю, національної культури й мистецтва, докорінного поліпшення патріотичного та інтернаціонального виховання.

21. Організувати в закладах освіти широке роз'яснення та глибоке вивчення Закону УРСР "Про мови в Українській РСР". Всемірно сприяти відновленню, розширенню функціонування української мови в навчально-виховних закладах, пропаганді українського літературного мовлення, виховувати в молоді шанобливе ставлення до національної гідності людини, її культури й мови.

Створити умови для забезпечення конституційного права громадян навчати дітей рідною мовою. Привести мережу навчально-виховних закладів у відповідність з національним складом і потребами населення. Забезпечити обов'язкове вивчення в загальноосвітніх школах української та російської мов. Широко практикувати організацію шкіл або класів із поглибленим вивченням української мови та літератури, інших національних мов і літератур.

22. Сформувати оптимальну мережу дитячих дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання і виховання:

у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Ровенській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернівецькій областях - до 1995 року;

у Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях і м. Києві - до 1996 - 1997 років;

у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кримській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях і м. Севастополі - протягом 1991 - 1999 років.

23. З метою задоволення національно-культурних потреб дітей молдавської, польської, угорської, румунської, болгарської, кримсько-татарської, єврейської та інших національностей і народностей розширити мережу шкіл та класів, факультативних і дошкільних груп для вивчення рідної мови. Поступово запроваджувати в школах республіки вивчення як навчальних предметів: кримсько-татарської мови - з 1991 року, болгарської - з 1993 року, гагаузької та новогрецької - з 1995 року. Підготувати необхідні навчально-методичні матеріали (навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники).

24. Розробити та запровадити в дитячих дошкільних закладах нові навчально-виховні програми, які б забезпечували опанування дітьми українською мовою, а в разі потреби - й іншими національними мовами, прилучення їх до основ національної культури. Здійснити заходи щодо вдосконалення мовної підготовки вихователів дитячих дошкільних закладів.

25. Створити умови для поступового переходу на викладання українською мовою в професійно-технічних училищах. Організовувати в них при необхідності відділення, потоки чи групи навчання іншими національними мовами. З цією метою здійснити перепідготовку інженерно-педагогічних працівників, видавати українською та іншими мовами підручники й літературу зі спеціальних дисциплін, методичні посібники. Забезпечити комплектування бібліотек відповідною художньою, навчально-методичною і технічною літературою.

26. Здійснювати поступовий перехід на навчання українською мовою у вищих і середніх педагогічних навчальних закладах. Розширити викладання українською мовою навчальних дисциплін у педагогічних навчальних закладах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та інших областей.

27. Перевести в школах з українською мовою навчання викладання курсу "Інформатика й обчислювальна техніка" на українську мову. Забезпечити навчальні заклади комп'ютерною технікою, навчальними, ігровими та іншими програмними засобами з українським алфавітом.

28. У міру створення необхідних умов запроваджувати вивчення української мови як навчального предмета в школах із молдавською, польською, румунською, угорською мовами викладання, а також у російськомовних школах, де навчаються діти болгарської, гагаузької, кримсько-татарської й інших національностей і народностей, та школах м. Севастополя. З цією метою розробити і видати варіативні навчальні плани та різнорівневі програми й підручники.

29. Розробити науково-педагогічні основи системи вивчення української мови в різних типах національної школи, підвищення рівня знань, практичних умінь і навичок учнів. Підготувати і видати серію методичних посібників, монографій, розробок для вчителів. Організувати видання "Бібліотеки українського словесника".

30. Перебудувати зміст мовно-літературної освіти, докорінно оновити програми, підручники, посібники, словники, розмовники, дидактичні матеріали, унаочнення та видати їх необхідними тиражами. На основі апробованих програм розробити й видати альтернативні навчально-методичні комплекси з української мови й літератури. Провести конкурс на створення нових підручників.

31. Визначити порядок вивчення української мови учнями, які прибули з інших республік.

32. Установити з 1991 року порядок складання вступних іспитів і навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах для осіб, не атестованих з української мови. Створювати умови для вивчення української мови студентами й учнями, які не володіють нею.

33. Підготувати пропозиції та в установленому порядку вирішити питання про передачу із союзного в республіканське підпорядкування Дніпропетровського і Харківського державних університетів, Полтавського педагогічного інституту, сільськогосподарських та інших вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, а також закладів підвищення кваліфікації фахівців.

34. Розробити та затвердити в 1991 році комплексний план з календаризованим графіком переведення вищих і середніх спеціальних навчальних закладів республіки на викладання українською мовою. У місцях компактного проживання громадян інших національностей вводити підготовку фахівців й іншими національними мовами. До 1996 року в основному завершити цю роботу в університетах, педагогічних і сільськогосподарських інститутах, вузах культури та мистецтва.

35. Розгорнути активну роботу щодо написання оригінальних і перекладу українською мовою російських та іншомовних підручників із різних галузей науки, техніки, народного господарства, необхідних для підготовки фахівців у вищій і середній спеціальній школі. Забезпечити видання цих посібників необхідними тиражами.

Розробити і затвердити до 1 липня 1991 р. зведений міжгалузевий план підготовки та видання вказаних навчальних посібників; залучити до цієї роботи висококваліфікованих фахівців з академічних і галузевих науково-дослідних інститутів, вузів і технікумів, а також фахівців-практиків.

36. Розгорнути наукові дослідження проблем вивчення української мови та літератури з таких пріоритетних напрямів, як: концепція національної вищої та середньої школи, система інтенсивного вивчення української та інших національних мов у середніх школах, науково-методичне забезпечення викладання української та інших літератур народів СРСР у школах республіки, зміст вивчення національних мов і літератур у школах республіки.

37. Створити в 1991 році науково-методичну раду з проблем викладання у середніх і вищих навчальних закладах республіки молдавської, румунської, польської, угорської, кримсько-татарської, єврейської, новогрецької, болгарської та інших національних мов.

38. Створити регіональні науково-методичні центри з проблем вивчення болгарської та гагаузької мов, літератури, історії й культури цих народів на базі Ізмаїльського державного педагогічного інституту, кримсько-татарської - Сімферопольського державного університету, молдавської - Чернівецького державного університету, польської - Львівського державного університету, угорської Ужгородського державного університету та відповідних обласних інститутів удосконалення вчителів.

39. Здійснити поступовий перехід загальноосвітніх шкіл з молдавською та румунською мовами навчання на латинську графіку: у I - IV класах - протягом 1990 - 1992 років, у V - VIII класах - протягом 1992 - 1993 років, у IX - XI класах - протягом 1993 - 1995 років. Разом із Міносвіти РСР Молдова провести перепідготовку педагогічних кадрів, забезпечувати школи необхідною навчально-методичною, довідковою та іншою літературою.

40. Здійснити комплекс заходів для повного забезпечення кваліфікованими фахівцями української мови та літератури всіх навчально-виховних закладів. Розширити протягом 1990 - 1995 років підготовку вчителів української мови й літератури у педагогічних інститутах та університетах Донецької, Запорізької, Кримської, Харківської, Чернівецької, Одеської областей. Створити сприятливі умови вчителям для отримання другої спеціальності "Українська мова і література" за стаціонарною та заочною формами навчання. Відкрити факультети перепідготовки вчителів при Криворізькому, Тернопільському, Кіровоградському, Миколаївському, Харківському педагогічних інститутах.

41. Організувати при Вінницькому, Луганському, Київському, Кіровоградському, Ніжинському, Миколаївському та Харківському педагогічних інститутах спеціальну перепідготовку вчителів, які працюватимуть у школах і класах з поглибленим вивченням української мови та літератури. Створити при обласних (міських) інститутах удосконалення вчителів курси вивчення української мови для педагогічних працівників російськомовних закладів, що переходять на викладання українською мовою.

42. Визначити й максимально забезпечити потребу навчально-виховних закладів у фахівцях із польської, угорської, молдавської, кримсько-татарської, болгарської, гагаузької та інших національних мов. З цією метою використати можливості педагогічних закладів союзних республік, зокрема РРФСР, Узбецької РСР, РСР Молдова. Розширити цільове направлення осіб некорінної національності для навчання в навчальних закладах інших союзних республік.

43. Створити умови для вивчення української мови іноземними громадянами, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах УРСР. Забезпечувати поступовий перехід на викладання в них навчальних дисциплін українською мовою.

Створювати й видавати українською мовою для цього спеціальні навчальні посібники, розмовники, слайди, комп'ютерні програми тощо.

44. Забезпечувати дотримання вимог Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" щодо оформлення та публікації результатів науково-дослідних робіт, мови інформатики.

Широко використовувати в роботі державних і громадських органів, науково-дослідних, конструкторських установ, засобів зв'язку, у сфері торгівлі, обліку, постачання, в закладах освіти й культури комп'ютери, які б забезпечували можливість працювати з українсько- та російськомовними текстами.

Нарощувати обсяги виробництва в республіці та придбавати за рахунок імпортних і міжреспубліканських поставок засоби обчислювальної техніки та програмного забезпечення, які б давали можливість працювати в режимі української мови, а при необхідності - й інших національних мов.

45. Розширити наукові дослідження з історії та сучасного стану фольклору, етнографії, побуту, традицій, обрядів і звичаїв українського народу, мистецтва та історії України, звернувши особливу увагу на правдиве висвітлення історико-культурного процесу. Продовжити видання щорічника "Наука і культура України". Активізувати науково-дослідницьку роботу щодо вивчення історико-культурного надбання інших народів і національностей, які проживають на території республіки.

Підготувати й видати до 1995 року масовим тиражем ілюстровану енциклопедію з історії України для дітей та юнацтва.

Забезпечити підготовку та розпочати видання багатотомної Національної енциклопедії України.

46. Подати в 1991 році Раді Міністрів УРСР пропозиції про створення в республіці Вищої атестаційної комісії (ВАК) для вирішення питань, пов'язаних із присвоєнням дисертантам вченого ступеня кандидата чи доктора наук, а також присвоєнням наукових звань. Здійснювати поступовий перехід на проведення захисту дисертацій українською мовою.