Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав

2. Судовий розгляд проводиться лише стосовно юридичної особи та обставин і фактів, викладених в акті про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Судовий розгляд проводиться за участю прокурора, представника юридичної особи, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача, його представника та законного представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

У разі неявки одного або декількох представників юридичної особи та участі щонайменше одного з них у судовому засіданні справу може бути розглянуто за умови участі щонайменше одного представника.

3. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу акта про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Після оголошення змісту акта про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру головуючий встановлює юридичну особу, стосовно якої здійснюється провадження, роз’яснює представнику юридичної особи суть підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру.

4. Постановляючи ухвалу, суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, та його правову кваліфікацію;

2) чи є зв’язок юридичної особи з таким суспільно небезпечним діянням;

3) чи наявні підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

4) заходи кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані до юридичної особи;

5) чи наявні підстави для застосування до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи спеціальної конфіскації.

1. Ухвала про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

2. У вступній частині ухвали зазначаються:

1) дата і місце її постановлення;

2) назва та склад суду, секретар судового засідання;

3) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

4) повне найменування юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи, місце та дата її державної реєстрації;

5) відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає суспільно небезпечне діяння, з яким пов’язана юридична особа;

6) сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження.

3. У мотивувальній частині ухвали зазначаються:

1) у разі відмови у застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру - обставини, які суд вважає недоведеними для застосування заходів до юридичної особи кримінально-правового характеру; мотиви, з яких суд відкидає докази сторони обвинувачення, а також мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при постановленні ухвали, та положення закону, якими керувався суд;

2) у разі задоволення вимог щодо застосування заходів кримінально-правового характеру:

обставини суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, та його правова кваліфікація;

зв’язок юридичної особи з таким суспільно небезпечним діянням;

докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;

мотиви застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

мотиви щодо вибору виду заходів кримінально-правового характеру;

мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при постановленні ухвали, та положення закону, якими керувався суд.

4. У резолютивній частині ухвали зазначаються:

1) у разі відмови у застосуванні заходів кримінально-правового характеру:

повне найменування юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи, місце та дата її державної реєстрації;

рішення про відмову в застосуванні заходів кримінально-правового характеру;

рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження;

рішення щодо речових доказів і документів;

рішення щодо процесуальних витрат;

строк набрання ухвалою законної сили та порядок її оскарження;

порядок отримання копій ухвали та інші відомості;

2) у разі задоволення вимог щодо застосування заходів кримінально-правового характеру:

повне найменування юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи, місце та дата державної реєстрації;

рішення про застосування заходів кримінально-правового характеру та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

заходи кримінально-правового характеру, застосовані до юридичної особи;

порядок застосування заходів кримінально-правового характеру та уповноважені особи щодо їх реалізації;

строк застосування додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру (у разі їх застосування);

рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації;

рішення про відшкодування процесуальних витрат;

рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження;

строк набрання ухвалою законної сили і порядок її оскарження;

порядок отримання копій ухвали та інші відомості.

5. Ухвала про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру не має преюдиціального значення для досудового розслідування чи судового розгляду іншого кримінального провадження.

1. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду про застосування чи відмову у застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в разі пом’якшення виду заходів кримінально-правового характеру.

Ухвала підлягає скасуванню чи зміні у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про застосування заходів кримінально-правового характеру.

3. Після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, про відмову у застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження в іншому складі суду.

4. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру і постановляє свою ухвалу в разі:

1) застосування більш суворого виду заходів кримінально-правового характеру;

2) відмови у застосуванні заходів кримінально-правового характеру.

5. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру або про відмову в застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

1. У кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та юридичною особою про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Угода про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру може бути укладена за ініціативою прокурора або представника юридичної особи.

Угода про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру може бути укладена за наявності підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, передбачених статтею 96-3 Кримінального кодексу України.

Укладення угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру може ініціюватися в будь-який момент після винесення постанови про здійснення кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку до виходу суду до нарадчої кімнати для постановлення ухвали.

2. У разі недосягнення згоди щодо укладення такої угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру чи визнання нею наявності підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру.

Прокурор зобов’язаний проінформувати представника юридичної особи про право на укладення угоди, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні.

1. Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зобов’язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння юридичної особи стороною обвинувачення під час досудового розслідування;

2) надання юридичною особою всієї необхідної інформації для встановлення фізичних осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;

3) характер суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, з обставинами якого пов’язана юридична особа;

4) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

2. В угоді про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначаються її сторони, суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, та його правова кваліфікація, визнання юридичною особою свого зв’язку із суспільно небезпечним діянням, обов’язки юридичної особи щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого фізичними особами (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджений вид та розмір заходів кримінально-правового характеру, строк їх застосування (для додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру) та згода юридичної особи в особі її представника на їх застосування, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

3. Наслідком укладення та затвердження угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру для прокурора, юридичної особи в особі її представника є обмеження їх права оскарження ухвали згідно з положеннями статті 483-16 цього Кодексу, а для юридичної особи в особі її представника - також його відмова від здійснення прав, передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 483-19 цього Кодексу.

1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, акт про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду акта про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

2. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру суд під час судового засідання повинен з’ясувати у представника юридичної особи, чи цілком він розуміє:

1) що юридична особа має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо наявності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, а вона має право на захист;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені частиною третьою статті 483-18 цього Кодексу;

3) види заходів кримінально-правового характеру, які будуть застосовані до юридичної особи у разі затвердження угоди судом.

3. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він постановляє ухвалу, якою затверджує угоду і призначає узгоджені сторонами види заходів кримінально-правового характеру.

Ухвала на підставі угоди повинна відповідати загальним вимогам до ухвали про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Мотивувальна частина ухвали на підставі угоди має містити: відомості щодо обставин суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, з яким пов’язана юридична особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначені види заходів кримінально-правового характеру; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону, та положення закону, якими він керувався.

У резолютивній частині ухвали на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про визнання зв’язку юридичної особи із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, та його правову кваліфікацію, рішення про призначення узгоджених сторонами видів заходів кримінально-правового характеру, а також інші відомості, передбачені статтею 483-15 цього Кодексу.

1. Ухвала на підставі угоди може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтею 483-16 цього Кодексу.

Ухвала суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та юридичною особою про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру може бути оскаржена:

представником юридичної особи виключно з підстав: призначення судом заходів кримінально-правового характеру, суворіших, ніж узгоджені сторонами угоди; постановлення ухвали без його згоди на застосування заходів кримінально-правового характеру; нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав призначення судом заходів кримінально-правового характеру, менш суворих, ніж узгоджені сторонами угоди.

1. У разі невиконання угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру представник юридичної особи чи прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування ухвали. Клопотання про скасування ухвали, якою затверджено угоду, може бути подано протягом року після її затвердження судом.

Клопотання про скасування ухвали, якою затверджено угоду, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.

Суд своєю ухвалою скасовує ухвалу, якою затверджено угоду, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що юридична особа не виконала умови угоди. Наслідком скасування ухвали є призначення судового розгляду в порядку, визначеному цією главою, або направлення матеріалів кримінального провадження для завершення досудового розслідування в порядку, визначеному цією главою, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

2. Ухвала про скасування ухвали, якою було затверджено угоду, або про відмову у скасуванні ухвали може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

1. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного з виконанням судового рішення щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, подається до суду, який ухвалив судове рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, в тому числі на підставі угоди.

2. Під час виконання судового рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, у тому числі на підставі угоди, суд, визначений частиною першою цієї статті, має право вирішувати питання про:

1) порядок виконання рішення визначеними органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими особами;

2) особливості застосування заходів кримінально-правового характеру;

3) зміну заходів кримінально-правового характеру, застосованих стосовно юридичної особи;

4) інші питання, що виникають під час виконання судового рішення.

3. У судове засідання викликаються представник юридичної особи, прокурор, інші особи, відповідальні за виконання судового рішення щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Усі учасники повідомляються про дату, час та місце розгляду клопотання (подання).

4. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку";

7) частину третю статті 589 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі відмови у видачі особи з підстав, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 цього Кодексу, Офіс Генерального прокурора доручає здійснення досудового розслідування стосовно такої особи в порядку, передбаченому цим Кодексом".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340):

статтю 13 доповнити частинами восьмою і дев’ятою такого змісту:

"Юридичним особам, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, тимчасово забороняється бути користувачами надр. Строк дії такого обмеження визначається судовим рішенням.

У разі застосування до юридичної особи, яка вже є користувачем надр, додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня набрання законної сили таким судовим рішенням та відновлює його дію наступного дня після завершення строку дії тимчасового обмеження, встановленого у судовому рішенні, про що інформує користувача надр";

частину дев’яту статті 16 після слів і цифр "статті 13 цього Кодексу" доповнити словами і цифрами "або якому тимчасово заборонено бути користувачем надр відповідно до частини восьмої статті 13 цього Кодексу";

у статті 57:

частину першу доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) до юридичної особи застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України";

в абзаці третьому частини другої слово і цифри "пунктом 2-4" замінити словом і цифрами "пунктами 2-5";

доповнити частиною такого змісту:

"Тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частини восьмої статті 13 цього Кодексу на строк дії, визначений судовим рішенням";

2) у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377):статтю 33 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"До юридичних осіб може бути застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 12 частини першої статті 96-10-1Кримінального кодексу України";статтю 36 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Порядок застосування до юридичної особи додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, визначається Кримінальним процесуальним кодексом України".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

3) у статті 26 Закону України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262; 2023 р., № 56, ст. 162):

частину першу доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) застосування до юридичної особи додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 96-10-1Кримінального кодексу України, протягом строку, визначеного у судовому рішенні про застосування такого заходу";

у частині четвертій слова і цифру "з підстави, передбаченої пунктом 3" замінити словами і цифрами "з підстав, передбачених пунктами 3 і 5";

4) у Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):

у статті 5:

частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Якщо спонсором виступає юридична особа, до якої застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 10 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, забороняється також наведення найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки такої юридичної особи протягом строку, визначеного в судовому рішенні про застосування такого заходу".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Не можуть протягом строку, визначеного у судовому рішенні, виступати спонсорами юридичні особи (у тому числі найменування, комерційні (фірмові) найменування, найменування товару та/або торговельної марки таких юридичних осіб), до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 10 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України".

У зв’язку з цим частини четверту - дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою - десятою;

доповнити статтею 27-1 такого змісту:

"Стаття 27-1. Тимчасове обмеження для юридичних осіб виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність

1. Юридичним особам, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 9 частини першої статті 96-10-1Кримінального кодексу України, тимчасово забороняється виробляти та розповсюджувати рекламу про свою діяльність. Строк дії обмеження у такому разі визначається судовим рішенням";

5) частину другу статті 14 Закону України "Про державно-приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 40, ст. 524; 2019 р., № 48, ст. 325) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"До участі в конкурсі з визначення приватного партнера також не допускаються претенденти/учасники, які належать до категорії резидентів України, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 11 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, протягом строку, визначеного у судовому рішенні про застосування такого заходу".

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;

6) частину першу статті 9 Закону України "Про соціальний діалог в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 28, ст. 255) доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"До складу органів соціального діалогу, визначених абзацами першим і другим цієї частини, не може бути включено представника юридичної особи, до якої застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 6 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України. Строк обмеження участі представників юридичних осіб у складі органів соціального діалогу в такому разі визначається судовим рішенням";

7) Закон України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1173 із наступними змінами) доповнити розділом 8-1 такого змісту:

1. Отримувач державної допомоги може бути тимчасово обмежений у можливості отримувати державну допомогу у випадках, якщо такий отримувач державної допомоги є юридичною особою, до якої застосовано додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у виді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг, передбачених частинами першою і другою статті 96-10-1 Кримінального кодексу України.

2. Строк дії тимчасового обмеження в отриманні державної допомоги визначається судовим рішенням";

8) у статті 59 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056):

у частині першій:

перше речення абзацу першого після слів "до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення" доповнити словами "а також додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру";

абзац третій після слів "до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення" доповнити словами "та додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру";

абзац тринадцятий частини третьої викласти в такій редакції:

"4) вид застосованих заходів кримінально-правового характеру та строк застосування додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру (у разі їх застосування)";

9) у статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):

частину другу доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"Зупинення дії ліцензії також може бути застосовано до юридичної особи - ліцензіата на підставі судового рішення як додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 2 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України";

частину шосту доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"У разі якщо дія ліцензії була зупинена у зв’язку із застосуванням до юридичної особи - ліцензіата додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, дія ліцензії зупиняється на строк, визначений у судовому рішенні";

частину сьому після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Дія ліцензії, яка була зупинена на підставі судового рішення про застосування до юридичної особи - ліцензіата додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, відновлюється наступного дня після завершення строку обмеження дії ліцензії, встановленого у судовому рішенні, про що орган ліцензування інформує ліцензіата та вносить відповідний запис до ліцензійного реєстру. Відновлення дії ліцензії у такому разі здійснюється в порядку, визначеному цією статтею".

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

частину одинадцяту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Не підлягають оскарженню до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, суду рішення про зупинення дії ліцензії у зв’язку із застосуванням до юридичної особи - ліцензіата додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України";

10) у статті 11 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами):

частину другу доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) до якого застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 5 частини другої статті 96-10-1Кримінального кодексу України. Строк дії такого обмеження визначається судовим рішенням";

частину дев’яту після слів "Організації економічного співробітництва та розвитку" доповнити словами "Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу та офіційно підтриманих експортних кредитів";

11) частину другу статті 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68; 2021 р., № 51, ст. 421; із змінами, внесеними Законом України від 28 липня 2022 року № 2468-IX) доповнити пунктом 15 такого змісту:

"15) юридичні особи, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 3 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, протягом строку, визначеного у судовому рішенні про застосування такого заходу";

12) у Законі України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25):

частину четверту статті 4 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"юридичні особи, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 4 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, протягом строку, визначеного у судовому рішенні про застосування такого заходу".

У зв’язку з цим абзаци другий - сьомий вважати відповідно абзацами третім - восьмим;

частину першу статті 19 доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"якщо до юридичної особи - орендаря на момент подання ним заяви про продовження договору, поданої орендодавцю відповідно до частини третьої статті 18 цього Закону, застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 4 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України";

13) cтаттю 16 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:

"14. Забороняється на строк, встановлений у судовому рішенні, продаж облігацій внутрішніх державних позик України юридичним особам, створеним відповідно до законодавства України, стосовно яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 7 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України";

14) у Законі України "Про оборонні закупівлі" від 17 липня 2020 року № 808-IX:

частину четверту статті 18 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Державний замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у закупівлі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та/або до неї застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 1 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України. Строк дії такого обмеження в участі у закупівлі визначається судовим рішенням";

пункт 1 частини першої статті 26 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо відомості про юридичну особу учасника відбору внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та/або до нього застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 1 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, державний замовник відхиляє його цінову пропозицію. Строк дії такого обмеження визначається судовим рішенням".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - дев’ятий вважати відповідно абзацами восьмим - десятим;

15) частину другу статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 6-7, ст. 18) доповнити пунктом 13 такого змісту:

"13) до якої застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 4 частини другої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, протягом строку, визначеного в судовому рішенні про застосування такого заходу".