Про схвалення Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023—2025 роках

скасування торговельних бар’єрів на імпорт рибних комбікормів;

скасування бар’єрів щодо експорту живої риби до країн ЄС;

забезпечення функціонування прозорого механізму державної підтримки суб’єктів племінної справи в рибництві та дрібнотоварної аквакультури;

забезпечення функціонування прозорого механізму державної підтримки;

оптимізація законодавчої бази для розвитку органічної аквакультури;

інформаційна підтримка популяризації водних біоресурсів вітчизняного походження, вирощених в умовах аквакультури;

впровадження електронної статистичної звітності в аквакультурі як частини Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.

Очікувані результати та показники досягнення цієї стратегічної цілі:

забезпечено щорічне збільшення обсягів вирощування водних біоресурсів на 10 відсотків;

покращено економічну ефективність функціонування підприємств ставкової аквакультури, зокрема у зв’язку з їх переорієнтацією на вирощування рибопосадкового матеріалу для вселення водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) загальнодержавного значення;

розроблено прозорий механізм користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами);

створено умови для розвитку морської аквакультури та розроблено карту зон, призначених для ведення аквакультури на акваторіях (водному просторі) внутрішніх морських вод;

створено нові виробничі потужності, збільшено на 40 відсотків кількість суб’єктів аквакультури;

забезпечено прозорий механізм оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми та функціонування їх як єдиного майнового комплексу;

введено електронні форми товарно-транспортної накладної (ТТН-риба) та статистичної звітності, що забезпечують ідентифікацію видового складу об’єктів вирощування, 100 відсотків водних біоресурсів та продукції з яких транспортуються за наявності таких накладних;

забезпечено прозорі механізми експлуатації рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), затверджено режими спеціальних рибних товарних господарств на конкурсних засадах, а також функціонування електронного реєстру рибогосподарських водних об’єктів;

забезпечено збереження генетичних ресурсів та підтримку суб’єктів селекційно-племінної справи в рибництві, наявність не менше одного суб’єкта племінної справи у рибництві за кожним об’єктом культивування;

усунено торговельні бар’єри в імпорті рибних комбікормів;

відкрито експорт живої риби до держав ЄС та інших;

підвищено рентабельність виробництва та знижено собівартість української продукції, виробленої з водних біоресурсів, підвищено її експортний потенціал та відкрито нові ринки збуту.

Стратегічна ціль 3. Створення умов для розвитку рекреаційного рибальства

Стратегічна ціль передбачає:

створення системи частково платного рекреаційного рибальства, спрямованої на відтворення водних біоресурсів;

удосконалення механізмів регулювання рекреаційного рибальства;

підвищення якості та доступності інформації про рекреаційне рибальство шляхом впровадження Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства;

популяризацію рекреаційного рибальства як способу відпочинку, що забезпечує відповідальне природокористування та збереження біорізноманіття водних біоресурсів;

цифрову трансформацію системи регулювання рекреаційного рибальства.

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

удосконалення правил рекреаційного рибальства;

зміна підходів та введення системи частково платного рекреаційного рибальства у внутрішніх водоймах і морських акваторіях з метою компенсації витрат за заходи з відтворення водних біоресурсів, які є пріоритетними об’єктами рекреаційного рибальства (судак, європейський сом, щука, короп, лин, лящ, струмкова форель тощо);

популяризація рекреаційного рибальства як способу відпочинку, що забезпечує відповідальне природокористування та збереження біорізноманіття водних біоресурсів.

Очікуваний результат та показники досягнення цієї стратегічної цілі - запроваджено систему частково платного рекреаційного рибальства для забезпечення можливості використання отриманих коштів на відтворення водних біоресурсів, що дасть можливість щороку здійснювати вселення не менше 5 млн. екземплярів молоді цінних, рідкісних та зникаючих видів риб у природні водойми.

Стратегічна ціль 4. Створення умов для розвитку науки та освіти в галузі

Стратегічна ціль передбачає:

впровадження та ознайомлення з новітніми технологіями та методами у виробництві, надання дорадчих послуг, використання національних і регіональних старт-стратегій та ознайомлення з ними;

удосконалення наукових підходів щодо моніторингу рибних запасів та оцінки стану водних біоресурсів для їх ефективного використання;

формування тематик наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету в галузі;

підвищення кваліфікації працівників галузі;

покращення наукового забезпечення галузі шляхом спрямування фінансових ресурсів на здійснення наукових досліджень;

розроблення якісних освітніх програм, що базуються на європейських програмах підготовки бакалаврів, магістрів та аспірантів, докторів філософії галузі;

впровадження стандартних методів ЄС у дослідженнях в рибному господарстві;

підвищення конкурентоспроможності та практичної спрямованості науково-технічних (експериментальних) розробок;

утворення сучасних високотехнологічних демонстраційно-навчальних центрів аквакультури.

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

розроблення та впровадження новітніх технологій у рибництві, зменшення їх витратності, ресурсозбереження, поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції з одночасним підвищенням продуктивності виробництва;

впровадження та розвиток системи позабюджетного фінансування рибогосподарської науки шляхом спрямування фінансових ресурсів на здійснення наукових досліджень;

удосконалення системи управління біопотенціалом водойм, зокрема водосховищ Дніпровського каскаду, як важливого резерву продовольчих ресурсів країни;

покращення системи моніторингу та контролю за станом природних популяцій водних біоресурсів, збереження біорізноманіття, недопущення поширення інвазивних видів шляхом впровадження стандартних методів ЄС у дослідній роботі;

розроблення технологій збереження та відновлення популяцій цінних, рідкісних і зникаючих видів риб та інших гідробіонтів шляхом їх штучного розведення (відтворення) та зариблення;

збереження генетичних ресурсів, селекція та впровадження селекційних досягнень в практиці аквакультури;

розроблення та впровадження заходів профілактики та боротьби із захворюваннями риб та інших гідробіонтів;

розроблення та впровадження безпечних новітніх біотехнологій в аквакультурі;

розроблення нових технологічних схем вирощування риби, зокрема з використанням сучасних рециркуляційних аквакультурних систем;

затвердження тематик наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

розроблення та вдосконалення технологій органічного виробництва рибної продукції.

Для покращення системи освіти в галузі планується:

підвищити вимоги до якості освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів рибного господарства, зокрема щодо оцінки відповідності академічної та професійної кваліфікації науково-педагогічних працівників, залучених до викладання навчальних дисциплін;

регулярно проводити підвищення кваліфікації працівників галузі;

утворити сучасні високотехнологічні демонстраційно-навчальні центри аквакультури з розведення та відтворення водних біоресурсів з метою налагодження ефективної співпраці між закладами освіти, науковими установами та рибогосподарськими підприємствами для впровадження науково-технічних (експериментальних) розробок та передового міжнародного досвіду у виробництво.

Очікувані результати та показники досягнення цієї стратегічної цілі:

збільшено обсяги відтворення і вирощування риби, що передбачає значне покращення фінансування рибогосподарської науки, підвищено її якість, незалежність та конкурентоспроможність. Покращення сировинної та матеріально-технічної бази рибної промисловості сприятиме підвищенню престижу професії рибалки, заохоченню молоді до навчання і працевлаштування в рибогосподарському секторі України, підвищенню кваліфікації працівників рибної галузі;

забезпечено достовірність оцінки стану популяцій водних біоресурсів шляхом впровадження стандартних методів ЄС у дослідженнях;

утворено три сучасних демонстраційно-навчальних центри з аквакультури об’єктів культивування (осетрові, лососеві, молюски).

Досягнути визначених цією Стратегією цілей передбачається трьома етапами.

Перший етап (2023-2025 роки) передбачає:

виконання операційного плану реалізації у 2023-2025 роках Стратегії;

розроблення, погодження та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Стратегії;

затвердження регіональних та місцевих програм охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Другий етап (2026-2029 роки) передбачає:

виконання операційного плану заходів з реалізації у 2026-2029 роках Стратегії;

аналіз умов провадження господарської діяльності у сфері рибного господарства та удосконалення діючого законодавства;

підвищення культури рибальства і рибництва;

залучення інвестицій в галузь з урахуванням необхідності реалізації цілей та завдань Стратегії.

Третій етап (2030 рік) передбачає:

проведення комплексного аналізу галузі;

оцінювання реалізації Стратегії, зокрема шляхом:

- аналізу ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації Стратегії;

- аналізу досягнення очікуваних результатів, визначених Стратегією;

розроблення та внесення пропозицій щодо подальшого розвитку галузі із визначенням цілей, завдань та очікуваних результатів на наступний період.

Реалізація етапів виконання завдань, спрямованих на досягнення поставлених стратегічних цілей, не потребує залучення додаткових фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, а здійснюється в межах фінансування, визначеного в державних бюджетних програмах, кадрового та технічного забезпечення, наявного в органах державної влади, відповідальних за реалізацію Стратегії.

Моніторинг та оцінка результатів реалізації Стратегії проводиться Мінагрополітики, Міндовкіллям, Держрибагентством, іншими центральними органами виконавчої влади за участю інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.

З метою реалізації Стратегії затверджується операційний план заходів, який містить чіткі та послідовні заходи, спрямовані на досягнення цілей Стратегії. В зазначеному операційному плані заходів передбачаються шляхи (завдання і заходи) досягнення стратегічних цілей Стратегії з метою комплексного розвитку рибного господарства.

У рамках проведення моніторингу передбачається підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії.

Фінансування Стратегії здійснюється за рахунок та в межах коштів державного і місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків на реалізацію Стратегії визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх реальних можливостей.