Про Статут автомобільного транспорту УРСР

30 карбованців за контейнер масою брутто 30 тонн,

20 карбованців за контейнер масою брутто 20 тонн,

10 карбованців за контейнер масою брутто 10 тонн,

5 карбованців за контейнер масою брутто 5 тонн,

3 карбованці за контейнер масою брутто 3 тонни,

1 карбованець 50 копійок за контейнер масою брутто менше 3 тонн.

129. При централізованому завозі (вивозі) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) та аеропорти автотранспортні підприємства і організації, залізниці, порти (пристані) і аеропорти несуть взаємну матеріальну відповідальність за невиконання погоджених між ними добових обсягів перевезень в порядку і в розмірах, передбачених правилами централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом па станції залізниць, в порти (на пристані) та аеропорти в УРСР.

130. За несвоєчасну подачу автомобілів, робота яких оплачується за загальними тарифами, в пункт навантаження по першій їздці проти погодженого годинного графіка автотранспортне підприємство або організація, крім санкцій за невиконання плану перевезень, сплачує вантажовідправнику або вантажоодержувачу - замовникові автотранспорту штраф у розмірі 8 копійок за кожну хвилину запізнення, але не більше 5 карбованців за кожний випадок несвоєчасної подачі автомобілів.

131. При ненаданні автотранспортним підприємством або організацією автомобілів, робота яких оплачується за почасовим тарифом, в кількості, передбаченій у місячному плані або в прийнятому до виконання разовому замовленні, або при несвоєчасній подачі цих автомобілів, автотранспортне підприємство або організація сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 10 процентів вартості користування автомобілями, виходячи з часу користування або строку подачі, вказаних у місячному плані або замовленні.

При відмовленні вантажовідправника (вантажоодержувача) повністю або частково використати автомобілі, робота яких оплачується за почасовим тарифом, в кількості, вказаній у місячному плані або в прийнятому до виконання разовому замовленні, вантажовідправник (вантажоодержувач) сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф у розмірі 10 процентів вартості користування автомобілями, виходячи з часу користування, вказаного у місячному плані або замовленні.

132. Автотранспортне підприємство або організація і вантажовідправник звільняються від сплати штрафу за невиконання плану перевезень або прийнятого до виконання разового замовлення, якщо воно сталося внаслідок:

а) явищ стихійного характеру (заметів, поводі, пожежі та ін.);

б) аварії на підприємстві, внаслідок якої роботу підприємства було припинено на строк не менше трьох діб;

в) тимчасового припинення або обмеження перевезення вантажів по автомобільних шляхах в порядку, встановленому статтею 18 цього Статуту.

133. Автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок:

а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача);

б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться;

в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі;

г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні;

д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.

134. Автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли:

а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача;

б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, зв'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача);

г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.

В зазначених випадках автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

135. Якщо масові однорідні вантажі, що перевозяться навалом, насипом або наливом по різних товарно-транспортних накладних від одного вантажовідправника на адресу одного вантажоодержувача, в процесі перевезення знеособлюються (при перевалці з одного виду транспорту на інший і т. п.), то природні втрати обчислюються виходячи з загальної ваги всього знеособленого в дорозі вантажу.

Недостача або лишок вантажу, що перевозиться навалом, насипом або наливом з перевалкою або перевантаженням у дорозі, відвантаженого одним вантажовідправником на адресу одного вантажоодержувача і прибулого в справному рухомому складі без ознак недостачі в дорозі, визначаються по наслідках перевірки всієї партії одночасно виданого вантажу.

136. Автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах:

а) за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу;

б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість;

в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату, стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

В разі використання автотранспортним підприємством або організацією для своїх потреб будь-яких вантажів, прийнятих до перевезення, особи, винні в цьому, притягаються в установленому порядку до відповідальності, а автотранспортне підприємство або організація відшкодовують вартість вантажу в подвійному розмірі.

137. Вартість вантажу визначається виходячи з загальної суми рахунку вантажовідправника.

Автотранспортне підприємство або організація відшкодовують вантажовідправнику (вантажоодержувачу) по претензіях вартість втрачених, невистачаючих, зіпсованих або пошкоджених вантажів на підставі рахунку вантажовідправника, а в тих випадках, коли розрахунки за вантаж через банк не провадяться, - на підставі іншого документа, який замінює рахунок. Якщо по втраченому, невистачаючому, зіпсованому або пошкодженому вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) зобов'язаний сплатити податок з обороту, а рахунок вантажовідправника виписано по цінах без податку, до суми рахунку заявником претензії додається відповідна сума податку з обороту, підтверджена довідкою фінансового органу.

При внутрісистемних перевезеннях вантажів, розрахунки по яких між вантажовідправником і вантажоодержувачем провадяться за цінами без податку з обороту, а після реалізації яких в бюджет сплачується податок з обороту, вантажоодержувачі можуть подавати автотранспортному підприємству або організації замість довідки фінансового органу виписку з прейскуранта оптових цін промисловості з податком з обороту.

Вартість вантажів, що належать громадянам, визначається по державних роздрібних цінах, які діють в тому місці і в той час, де і коли вантаж належав до видачі.

138. За прострочку в доставці вантажу при міжміських перевезеннях автотранспортні підприємства або організації сплачують вантажоодержувачам штраф у розмірі 12 процентів провізної плати за кожну добу прострочки, якщо не доведуть, що прострочка сталася не з їх вини.

Загальна сума штрафу за прострочку в доставці не може перевищувати 60 процентів провізної плати.

Сплата штрафу за прострочку в доставці вантажу не звільняє автотранспортні підприємства або організації від відповідальності за викликані цією прострочкою втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

139. Автотранспортні підприємства або організації несуть матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочку в доставці його, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження, а також прострочка сталися не з їх вини.

За втрату і недостачу багажу автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність у таких розмірах:

а) багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижче його справжньої вартості;

б) багажу, прийнятого до перевезення без оголошення цінності, - в розмірі вартості втраченого або невистачаючого багажу.

В разі, коли вартість багажу встановити неможливо, автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність у розмірі, передбаченому тарифами.

За псування і пошкодження багажу автотранспортне підприємство або організація сплачує суму, на яку знизилася вартість багажу.

За прострочку в доставці багажу автотранспортне підприємство або організація сплачує штраф у розмірі 10 процентів, провізної плати за кожну добу, вважаючи неповну добу за повну, але не вище 50 процентів провізної плати.

Прострочка в доставці багажу обчислюється з 24 годин дня, в який повинен прибути багаж.

Сплата штрафу за прострочку в доставці багажу провадиться автотранспортним підприємством або організацією при видачі багажу на підставі акта, складеного на вимогу пасажира.

Забезпечення цілості і збереження ручної кладі, яку пасажир перевозить з собою, лежить на обов'язку пасажира.

140. Вантажовідправник і вантажоодержувач мають право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей вантаж не було видано вантажоодержувачу на його вимогу: при міському і приміському перевезенні - протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні - протягом 30 днів після закінчення строку доставки, а при перевезенні у прямому змішаному сполученні - після закінчення чотирьох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення.

Пасажир має право вважати багаж втраченим і вимагати відшкодування вартості його, якщо багаж не надійде до пункту призначення по закінченні 10 діб після того, як мине строк доставки багажу.

141. Якщо вантаж або багаж, за втрату або недостачу якого автотранспортне підприємство або організація сплатили відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, вантажоодержувач (вантажовідправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу або багажу, повернувши одержане за його втрату або недостачу відшкодування.

142. За затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки (простій) вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф за кожну хвилину простою автомобіля (автопоїзда) вантажопідйомністю:

до 4 тонн включно - у розмірі 8 копійок,

більше 4 тонн і до 7 тонн включно - у розмірі 9 копійок,

більше 7 тонн і до 10 тонн включно - у розмірі 10 копійок,

більше 10 тонн - у розмірі 15 копійок;

при простої спеціалізованих автомобілів та автопоїздів (рефрижераторів, ізотермічних, автоцистерн і автофургонів різного призначення) вказаний розмір штрафу збільшується вдвічі;

за кожну годину затримки обмінних напівпричепів - у розмірі 1 карбованця.

Вказаний штраф сплачується замовником автотранспорту також за простій автомобіля з його вини в гаражі автотранспортного підприємства і організації або на шляху слідування.

Штраф за простій автомобілів стягується незалежно від штрафу за невиконання плану перевезення.

Підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів, а за простій автомобілів у гаражі - письмове відмовлення вантажовідправника або вантажоодержувача.

Після закінчення однієї години чекання навантаження автотранспортне підприємство або організація мають право повернути рухомий склад до гаража або використати його на інших перевезеннях. В цьому разі перевезення вважається таким, що не відбулося, нарахування штрафів за простій припиняється і автотранспортне підприємство або організація не несуть відповідальності за невиконання перевезення в обсязі, передбаченому добовою нормою або разовим замовленням.

Автотранспортні підприємства і організації не мають права стягувати з вантажовідправників (вантажоодержувачів) штраф за простій під вантаженням по першій їздці в разі запізнення подачі автомобіля у пункт навантаження проти погодженого часу більш як на 30 хвилин.

143. За затримку контейнерів, що належать Міністерству автомобільного транспорту УРСР, понад установлені норми підприємства, організації і установи - вантажовідправники і вантажоодержувачі сплачують штраф у розмірі:

90 копійок за годину за контейнер масою брутто 30 тонн,

60 копійок за годину за контейнер масою брутто 20 тонн,

30 копійок за годину за контейнер масою брутто 10 тонн,

20 копійок за годину за контейнер масою брутто 5 тонн,

10 копійок за годину за контейнер масою брутто 3 тонни,

5 копійок за годину за контейнер масою брутто менше 3 тонн.

Штраф за затримку контейнерів стягується незалежно від штрафу за невиконання плану перевезень вантажів у контейнерах.

144. Вантажовідправник і вантажоодержувач звільняються від сплати штрафу за простій рухомого складу і затримку контейнерів, якщо простій рухомого складу або затримка контейнерів сталися через явища стихійного характеру або аварію на підприємстві, внаслідок яких у відповідності з діючими положеннями заборонено виконувати вантажно-розвантажувальні роботи.

145. Якщо вантажовідправником пред'явлено до перевезення вантаж, не передбачений заявкою або прийнятим до виконання разовим замовленням, або з призначенням в інший пункт, автотранспортне підприємство або організація мають право від перевезення відмовитися, стягнувши вартість пробігу автомобіля в обох напрямках відповідно до тарифів.

145-1. За недовантаження контейнерів масою брутто 10, 20 і 30 тонн до технічної норми або повної вантажопідйомності (місткості) вантажовідправник сплачує штраф у розмірі, що передбачається в єдиних тарифах на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Штраф за недовантаження не стягується, якщо вантажовідправник зробив довантаження контейнера.

146. За неправильне зазначення в товарно-транспортних документах ваги вантажу, його найменування вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує штраф у розмірі 7 карбованців з кожного товарно-транспортного документа.

За відмову від оформлення або за неправильне оформлення товарно-транспортного документа, а також путьового листа вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує штраф у розмірі 7 карбованців з кожного товарно-транспортного документа і путьового листа.

За пред'явлення вантажу, забороненого до перевезення, або вантажу, який потребує при перевезенні особливих застережних заходів, з неправильним зазначенням найменування чи властивості вантажу з вантажовідправника, крім стягнення заподіяних автотранспортному підприємству або організації збитків, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за найвищим тарифом за всю відстань перевезення.

146-1. Автотранспортне підприємство або організація в разі необгрунтованої видачі вантажу неналежному вантажоодержувачеві сплачує вантажовідправнику або вантажоодержувачу - власникові вантажу штраф у розмірі 25 карбованців.

147. Станції залізниць, порти (пристані), аеропорти несуть відповідальність за простій автомобілів і за відмовлення від оформлення або неправильне оформлення товарно-транспортних документів, передбачену статтею 142 і частиною другою статті 146 цього Статуту для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

148. За затримку автомобілів і контейнерів, яка виникла внаслідок того, що до товарно-транспортної накладної не були додані документи, необхідні для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил, вантажовідправник або вантажоодержувач сплачує штраф у розмірі, встановленому статтями 142 і 143 цього Статуту, і відшкодовує понесені автотранспортним підприємством або організацією з тієї ж причини збитки.

149. Стягнення штрафів, передбачених статтями 142, 143, частиною другою статті 146, статтею 148 цього Статуту, провадиться через кредитні установи у безспірному порядку (без попереднього акцепту).

150. При виявленні в багажі, що здається до перевезення, предметів, перевезення яких багажем заборонено, власник багажу сплачує штраф з кожного місця багажу в розмірі, передбаченому Правилами перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

151. Вантажовідправник і вантажоодержувач зобов'язані відшкодувати автотранспортному підприємству або організації збитки, що сталися з їх вини внаслідок перевантаженості, пошкодження рухомого складу при навантаженні або розвантаженні, неправильного вантаження, упаковки або неправильного кріплення вантажу.

152. Вантажоодержувач, який не прийняв від автотранспортного підприємства або організації при централізованому вивозі зі станцій залізниць, портів (пристаней) і аеропортів вантаж у строки, встановлені транспортними статутами (кодексами) відповідних видів транспорту або виданими на підставі їх правилами, відшкодовує автотранспортному підприємству або організації зв'язані з цим збитки, в тому числі сплачені збори за зберігання вантажів і штрафи.

153. Автотранспортні підприємства і організації, вантажовідправники, вантажоодержувачі і пасажири в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, що випливають з цього Статуту, несуть матеріальну відповідальність лише в межах, передбачених відповідними статтями цього Статуту.

154. 3 моменту одержання легкового автомобіля в користування і до здачі його автотранспортному підприємству або організації особа, яка одержала автомобіль на умовах прокату, є володільцем автомобіля і несе, відповідно до цивільного законодавства, матеріальну відповідальність перед третіми особами за шкоду, заподіяну їм при користуванні автомобілем.

155. За пошкодження автомобіля з особи, яка одержала автомобіль напрокат, стягуються заподіяні автотранспортному підприємству або організації збитки. Сума збитків обчислюється виходячи з вартості ремонту автомобіля або з роздрібних цін на автомобіль і запасні частини до нього.

156. В разі втрати особою, яка одержала автомобіль напрокат, справних деталей, вузлів, агрегатів автомобіля і автошин або заміни їх на несправні чи зношені з цієї особи стягується вартість втрачених або замінених частин по роздрібних цінах у трикратному розмірі.

157. Громадяни, які порушили порядок і умови користування автомобілями, наданими напрокат, позбавляються права користування автомобілями на строки, встановлені Типовим договором прокату легкових автомобілів в УРСР.

158. Обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми.

Обставини, які можуть служити основою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій та пасажирів при автомобільних перевезеннях, засвідчуються актами встановленої форми.

Перелік обставин, що підлягають засвідченню записами в товарно-транспортних документах, форми актів і порядок їх складання встановлюються Правилами.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій, станцій залізниць, портів (пристаней) та аеропортів при централізованому завозі (вивозі) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) та аеропорти, засвідчуються в порядку, встановленому Правилами централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти в УРСР.

159. До пред'явлення вантажовідправником або вантажоодержувачем автотранспортному підприємству або організації позову, який випливає з цього Статуту, обов'язкове пред'явлення претензій до них.

160. При перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення автотранспортному підприємству або організації претензії, а у відповідних випадках позовів у порядку, встановленому Правилами, мають в разі:

а) втрати вантажу - вантажовідправник або вантажоодержувач;

б) недостачі, псування або пошкодження вантажу - вантажоодержувач;

в) прострочки в доставці вантажу - вантажоодержувач.

161. Претензії, що випливають з перевезення вантажів, пред'являються автотранспортному підприємству або організації, що видали вантаж, а в разі повної втрати вантажу - автотранспортному підприємству або організації, які прийняли вантаж до перевезення.

Претензії, що випливають з перевезення пасажирів або багажу, можуть бути пред'явлені автотранспортному підприємству або організації пункту відправлення або призначення на розсуд заявника претензії.

Претензії, що випливають з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, пред'являються:

а) автотранспортному підприємству або організації, якщо кінцевим пунктом є вантажна автостанція;

б) іншому відповідному транспортному органу, якщо кінцевим пунктом перевезення є станція залізниці, порт (пристань) або аеропорт.

162. Не допускається пред'явлення вимог вантажовідправників (вантажоодержувачів) і автотранспортних підприємств та організацій на суму менше 10 карбованців по кожному товарно-транспортному документу, за винятком вимог щодо втрати і недостачі вантажу та претензій від громадян.

При постійних взаємовідносинах автотранспортних підприємств і організацій, вантажовідправників і вантажоодержувачів однорідні вимоги автотранспортним підприємствам і організаціям (за невиконання плану перевезень, втрату, недостачу або псування вантажів, про повернення сплаченого штрафу), в тому числі і на суму менше 10 карбованців по одному товарно-транспортному документу, можуть бути об'єднані по результатах вивірення розрахунків за місяць і пред'явлені.

163. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також передачі права вантажовідправником або вантажоодержувачем вищестоящій організації або транспортно-експедиційній організації.

Передача права на пред'явлення претензії і позову засвідчується переуступочним написом на документі.

164. До претензійної заяви повинні бути додані документи, що підтверджують претензію.

До претензії відносно втрати, недостачі, псування або пошкодження вантажу, крім документів, що підтверджують право на пред'явлення претензії, повинен бути доданий документ, який засвідчив би кількість і вартість відправленого вантажу.

165. Претензії автотранспортному підприємству або організації можуть бути пред'явлені протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів - протягом 45 днів.

Вказані строки обчислюються:

а) з дня видачі вантажу або багажу - по претензіях про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу або багажу;

б) по закінченні 30 діб з дня закінчення строку доставки вантажу при міжміських перевезеннях і 10 діб з дня приймання вантажу при міських і приміських перевезеннях - по претензіях про відшкодування за втрату вантажу;

в) по закінченні 10 діб після закінчення строків доставки багажу - по претензіях про відшкодування за втрату багажу;

г) з дня видачі вантажу або багажу - по претензіях про прострочку в доставці вантажу або багажу;

д) по закінченні 4 місяців з дня прийняття вантажу до перевезення - по претензіях про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з перевезень у прямому змішаному сполученні;

є) з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і прийнятого до виконання разового замовлення, - по претензіях про стягнення штрафу за невивіз вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням;

ж) з дня одержання заявником претензії копії платіжної вимоги (рахунку) автотранспортного підприємства або організації про нарахування штрафу - по претензіях про повернення штрафу за простій автомобілів (автомобільних причепів) і затримку контейнерів, стягненого в безакцептному порядку;

з) з дня настання події, яка стала підставою для пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках.

Претензії автотранспортних підприємств або організацій, що випливають з цього Статуту, пред'являються вантажовідправникам або вантажоодержувачам протягом двох місяців.

Вказаний строк обчислюється:

а) з дня закінчення встановленого Правилами строку для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і прийнятого до виконання разового замовлення - по претензіях про стягнення штрафу за непред'явлення вантажу, невикористання контейнерів або автотранспорту, робота якого оплачується за почасовим тарифом, відповідно до місячного плану або разового замовлення;

б) з дня настання події, яка стала підставою для пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках.

166. Автотранспортне підприємство або організація зобов'язані розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення або відхилення її у такі строки з дня одержання претензії:

а) протягом 3 місяців - по претензіях, що виникли з перевезень в автомобільному сполученні;

б) протягом 6 місяців - по претензіях, що виникли з перевезень у прямому змішаному сполученні;

в) протягом 45 днів - по претензіях про сплату штрафів.

Вантажовідправник або вантажоодержувач зобов'язаний розглянути претензію, заявлену автотранспортним підприємством чи організацією, і повідомити заявника про задоволення або відхилення її протягом 2 місяців.

При частковому задоволенні чи відхиленні претензії автотранспортне підприємство або організація, вантажовідправник або вантажоодержувач у повідомленні про це повинні вказати мотиви прийнятого рішення і повернути заявнику додані до претензії документи.

В разі задоволення претензії у повній сумі подані до заяви документи не повертаються.

167. Позови вантажовідправників і вантажоодержувачів автотранспортному підприємству або організації, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред'явлені тільки у випадках повного або часткового відмовлення автотранспортного підприємства або організації задовольнити претензію або неодержання від них відповіді протягом строків, вказаних у статті 166 цього Статуту.

Вказані позови пред'являються відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або в суд за місцем знаходження автотранспортного підприємства або організації, до яких була пред'явлена претензія, у двомісячний строк з дня одержання відповіді автотранспортного підприємства або організації або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді.

При обчисленні строків на пред'явлення претензій і позовів повинен бути прийнятий до уваги час, необхідний на доставку документів (претензії, відповіді на претензію) органами зв'язку.

Спори з підприємствами і організаціями автомобільного транспорту загального користування на суму до 100 карбованців вирішуються в установленому порядку вищестоящими відносно відповідача органами, рішення яких є остаточним.

168. Позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців.

Вказаний шестимісячний строк обчислюється:

а) по стягненню штрафу за непред'явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову.

169. Позови автотранспортних підприємств, організацій і громадян, що випливають з прокату автомобілів, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підсудності протягом 3 років з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову.

170. На визнану суму претензії або на суму, що сплачується за рішенням арбітражних або судових органів, автотранспортні підприємства і організації сплачують 3 проценти річних.

Проценти нараховуються по день перерахування або сплати грошей, починаючи з дня пред'явлення претензії.

У такому ж розмірі сплачують проценти вантажовідправники і вантажоодержувачі по пред'явлених їм автотранспортним підприємством або організацією вимогах, що виникли з перевезення вантажу.

У цих випадках проценти нараховуються з дня пред'явлення автотранспортним підприємством або організацією письмових вимог про сплату відповідних сум по день сплати.

По претензіях і позовах про штрафи проценти не нараховуються в усіх випадках.

171. Контроль за додержанням вимог, що випливають з цього Статуту, підприємствами і організаціями автомобільного транспорту загального користування, автотранспортними підприємствами і організаціями міністерств та відомств, за винятком автотранспортних підприємств і організацій Міністерства оборони, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР, здійснюється на території УРСР контрольно-ревізорською службою Міністерства автомобільного транспорту УРСР.

Положення про контрольно-ревізорську службу Міністерства автомобільного транспорту УРСР затверджується Радою Міністрів Української РСР.