Про Статут автомобільного транспорту УРСР

а) тарних, штучних, у бочках, рулонах тощо, які доставляються на підприємства торгівлі і громадського харчування та в інші організації з невеликим товарооборотом;

б) інших вантажів, при наявності у автотранспортного підприємства або організації засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт. У цьому випадку в річному договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом повинні передбачатися умови, що забезпечать максимальне використання вантажно-розвантажувальних механізмів, обов'язок вантажовідправника здійснювати завчасну підготовку вантажу (укладку на піддони, в контейнери та ін.) і надавати місце для стоянки і дрібного ремонту механізмів, а також приміщення для робітників.

59. На станціях залізниць, в портах (на пристанях) і аеропортах вантаження вантажів на автомобіль і вивантаження їх з автомобіля провадяться силами і засобами станції залізниці, порту (пристані) і аеропорту, за винятком небезпечних і наливних вантажів на станціях залізниць і небезпечних вантажів у портах (на пристанях) і в аеропортах, вантаження і вивантаження яких здійснюється вантажовідправником або вантажоодержувачем.

На вантажній автостанції вантаження вантажів на автомобіль і вивантаження їх з автомобіля провадяться силами і засобами автостанції.

60. При перевезеннях вантажів у масових кількостях вантажовідправники і вантажоодержувачі, а також автотранспортні підприємства і організації повинні передбачати в річних договорах на перевезення вантажів автомобільним транспортом виконання вантажно-розвантажувальних робіт механізованим способом, впровадження прогресивних методів виконання цих робіт. У пунктах з невеликим вантажооборотом вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися з використанням різних засобів найпростішої механізації.

61. Вантажовідправник і автотранспортне підприємство або організація при перевезенні вантажів зобов'язані в межах обсягів вантажів, вказаних у замовленні вантажовідправником (вантажоодержувачем), провадити завантаження рухомого складу до повного використання його місткості, але не вище його вантажопідйомності.

При масових перевезеннях легковагових вантажів (у тому числі сільськогосподарських) автотранспортне підприємство або організація зобов'язані нарощувати борти або вживати інших заходів, що забезпечують підвищення використання вантажопідйомності рухомого складу.

62. При здачі вантажовідправником і прийманні автотранспортним підприємством або організацією вантажів, що перевозяться навалом, насипом, наливом і в контейнерах, повинна бути визначена і вказана в товарно-транспортній накладній їх вага.

Тарні і штучні вантажі приймаються до перевезення з зазначенням у товарно-транспортній накладній ваги вантажу і кількості вантажних місць. Вага тарних і штучних вантажів визначається вантажовідправником до пред'явлення їх до перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Загальна вага вантажів визначається зважуванням на вагах або підрахунком ваги на вантажних місцях за трафаретом або за стандартом. Для окремих вантажів вага може визначатися розрахунковим шляхом, по обміру, по об'ємній вазі або умовно.

При централізованому вивезенні вантажів із станцій залізниць, з портів (пристаней) і аеропортів відповідні транспортні організації зобов'язані здавати вантажі автотранспортним підприємствам і організаціям з перевіркою ваги або кількості місць, а також стану вантажу. При цьому тарні і штучні вантажі видаються з перевіркою ваги і стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

63. Визначення ваги вантажу провадиться спільно вантажовідправником і автотранспортним підприємством або організацією технічними засобами вантажовідправника, а при прийманні вантажу безпосередньо на автостанціях - технічними засобами автостанцій.

При перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих вантажовідправником, визначення ваги вантажу провадиться вантажовідправником.

Запис у товарно-транспортній накладній про вагу вантажу з обов'язковим зазначенням способу його визначення провадиться вантажовідправником.

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть встановлену законом відповідальність за достовірність даних про вагу (масу) вантажу, що перевозиться, і про кількість вантажних місць, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

64. Завантажені криті автомобілі (в тому числі ізотермічні та рефрижератори) і причепи, окремі секції автомобілів, контейнери і цистерни, що призначаються одному вантажоодержувачу, повинні бути вантажовідправником опломбовані, а дрібноштучні товари, що знаходяться в ящиках, коробках та в іншій тарі, опломбовані чи обандеролені.

Порядок пломбування автомобілів, причепів, окремих секцій автомобілів, цистерн і контейнерів встановлюється Правилами.

65. Здача вантажів вантажоодержувачу в пункті призначення за вагою і кількістю місць провадиться в тому ж порядку, в якому вантажі були прийняті від вантажовідправника.

Вантажі, що прибули у справних автомобілях, причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць.

66. У пункті призначення автотранспортне підприємство або організація при здачі вантажу зобов'язані перевірити вагу, кількість місць і стан вантажу у випадках:

а) прибуття вантажу в несправному кузові рухомого складу або в справному кузові але з пошкодженими пломбами, або з пломбами попутної вантажної автостанції;

б) прибуття вантажу, що швидко псується, з порушенням строків доставки цього вантажу або встановленого Правилами температурного режиму при перевезенні;

в) прибуття вантажу, навантаженого автотранспортним підприємством або організацією з складу вантажної автостанції;

г) видачі вантажу з складу вантажної автостанції.

В усіх випадках тарні і штучні вантажі видаються автотранспортним підприємством або організацією з перевіркою ваги і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. При виявленні пошкодження тари, а також інших обставин, що можуть впливати на стан вантажу, автотранспортне підприємство або організація зобов'язані провести перевірку вантажу в пошкоджених місцях по товарно-транспортних накладних з розкриттям пошкоджених місць.

При відсутності автомобільних вагів у вантажоодержувача вантажі, що перевозяться навалом або насипом, прибулі без ознак недостачі, видаються без перевірки ваги.

Вага вантажу вважається правильною, якщо різниця у вазі вантажу, визначеній в пункті відправлення, в порівнянні з вагою, що виявилася в пункті призначення, не перевищує норм, встановлених Державним комітетом СРСР по стандартах, і норм природного убутку ваги даного вантажу, затверджених у встановленому порядку.

67. Вантажоодержувач і автотранспортне підприємство або організація (у випадках, коли вони здійснюють розвантаження) зобов'язані повністю вивантажити з автомобіля вантаж, що прибув на адресу вантажоодержувача.

Після вивантаження вантажу автомобілі і контейнери повинні бути очищені вантажоодержувачем від залишків цього вантажу, а після перевезення тварин, птахів, сирих тваринних продуктів і вантажів, які швидко псуються, вантажоодержувач зобов'язаний промити рухомий склад і при необхідності провести його дезинфекцію.

У випадках, передбачених Правилами, промивка та дезинфекція автомобілів і контейнерів виконується вантажовідправником.

Автотранспортне підприємство або організація може за домовленістю з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником автотранспорту брати на себе виконання робіт по очищенню та промивці автомобілів і контейнерів за плату згідно з тарифами, що затверджуються у встановленому порядку.

68. Якщо при перевірці ваги, кількості вантажних місць або стану вантажу в пункті призначення будуть виявлені недостача, псування або пошкодження вантажу або якщо ці обставини встановлені актом, складеним в дорозі, автотранспортне підприємство або організація зобов'язані визначити розмір фактичної недостачі, псування або пошкодження вантажу.

При необхідності проведення експертизи автотранспортне підприємство або організація за своєю ініціативою або за вимогою вантажоодержувача запрошує відповідних спеціалістів.

69. Автотранспортні підприємства і організації зобов'язані здійснювати доставку вантажів у міжміському сполученні в установлені строки.

Строки доставки вантажів при міжміських перевезеннях і порядок їх обчислення встановлюються Правилами.

70. Автотранспортні підприємства і організації зобов'язані перевозити вантажі по найкоротшому маршруту, відкритому для руху автомобільного транспорту, а в регулярному міжміському сполученні по найкоротшому маршруту, відкритому для регулярних перевезень вантажів у міжміському сполученні, за винятком випадків, коли за шляховими умовами більш раціональним є перевезення з збільшенням пробігу.

Перевезення вантажів з збільшенням пробігу на маршрутах регулярних перевезень у міжміському сполученні допускаються з дозволу Міністерства автомобільного транспорту УРСР, а по решті автомобільних шляхів - з дозволу відповідного виробничого об'єднання або управління автомобільного транспорту.

Автотранспортне підприємство або організація зобов'язані при прийманні замовлення довести до відома вантажовідправника про збільшення відстані перевезення. В цьому випадку провізна плата стягується за фактичну відстань перевезення.

Автотранспортні підприємства і організації несуть встановлену законом відповідальність за правильність вказаних ними в товарно-транспортних документах відстані перевезень і тарифного класу вантажу.

71. Автотранспортні підприємства і організації при перевезенні вантажів у міжміському сполученні зобов'язані доставляти їх на склад (квартиру) вантажоодержувача. Порядок доставки вантажів на склад (квартиру) вантажоодержувача і оплати за доставку вантажів встановлюється Правилами.

Зберігання вантажів на складах автотранспортних підприємств і організацій, якщо це передбачено Правилами, провадиться безплатно протягом однієї доби з моменту оповіщення вантажоодержувача про прибуття вантажу. Граничні строки зберігання вантажів на складах автотранспортних підприємств і організацій - 30 діб.

За зберігання вантажу більше однієї доби автотранспортне підприємство або організація стягує з вантажоодержувача (вантажовідправника) плату, встановлену тарифами. Після закінчення граничного строку зберігання не затребувані вантажоодержувачем вантажі підлягають реалізацій в порядку, встановленому Правилами.

72. Автотранспортне підприємство або організація видає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній.

Одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у шофера-експедитора, а один вручається вантажоодержувачу.

При місцевих перевезеннях в разі відмови вантажоодержувача прийняти вантаж з причин, не залежних від автотранспортного підприємства або організації, вантаж переадресовується вантажовідправником в порядку, встановленому Правилами, іншому вантажоодержувачу або повертається вантажовідправнику. У цих випадках вартість перевезення вантажу в обидва кінці, а також штраф за простій автомобіля сплачуються вантажовідправником.

При міжміських перевезеннях, а також при централізованому вивозі вантажів з станцій залізниць, з портів (пристаней), аеропортів і вантажних автостанцій вантажоодержувач зобов'язаний прийняти від автотранспортного підприємства або організації доставлений йому вантаж.

У разі прибуття вантажу, поставка якого не передбачена планом (договором, замовленням, нарядом), вантажоодержувач приймає такий вантаж на відповідальне зберігання, про що зазначає в товарно-транспортній накладній.

Вантажоодержувач може відмовитися від прийняття вантажу лише в тому випадку, коли якість вантажу внаслідок псування або пошкодження, за які автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність, змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового використання його за прямим призначенням.

Вантажоодержувач зобов'язаний зробити запис у товарно-транспортній накладній про відмовлення прийняти вантаж і завірити цей запис підписом та печаткою (штампом).

73. При неможливості здати вантаж вантажоодержувачу при міжміських перевезеннях з причин, не залежних від автотранспортного підприємства або організації, вантажовідправник зобов'язаний дати автотранспортному підприємству або організації вказівку про новий пункт призначення вантажу в порядку, встановленому Правилами.

При неодержанні вказаного розпорядження, а також при неможливості доставити вантаж до місця нового призначення автотранспортне підприємство або організація, після попереднього повідомлення, повертає вантаж вантажовідправнику. Вантажі, що швидко псуються, в цих випадках можуть бути здані для реалізації іншій організації.

Витрати, зв'язані з переадресуванням, поверненням або реалізацією вантажу (прогін, простій рухомого складу, зберігання вантажу і т. п.), оплачуються вантажовідправником.

74. Сума, одержана автотранспортним підприємством або організацією за переданий іншій організації вантаж, за вирахуванням сум, що належать автотранспортному підприємству або організації, перераховується:

а) вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній, - в разі сплати ним вартості вантажу;

б) вантажовідправнику - в усіх інших випадках.

При неможливості перерахувати вказану суму вантажоодержувачу або вантажовідправнику ця сума після закінчення строку, встановленого для пред'явлення претензій за недоставлені за призначенням вантажі, надходить в доход республіканського бюджету.

В разі наступного відшкодування вантажовідправнику або вантажоодержувачу в претензійному або позовному порядку суми вартості переданого іншій організації вантажу, яка вже перерахована в доход республіканського бюджету, автотранспортне підприємство або організація сплачує цю суму за рахунок чергових перерахувань до республіканського бюджету.

75. Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування повинні здійснювати перевезення пасажирів і багажу в автобусах і легкових автомобілях, забезпечуючи безпеку пасажирів при користуванні автомобільним транспортом, необхідні вигоди для пасажирів, культурне обслуговування їх на автовокзалах (автостанціях), в автобусах і легкових автомобілях, своєчасне перевезення і збереження багажу пасажирів.

Автотранспортні підприємства і організації міністерств, відомств і виконавчих комітетів Рад народних депутатів здійснюють передбачені статтею 8 цього Статуту перевезення пасажирів і багажу в порядку, встановленому правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР, і за діючими тарифами.

76. За договором перевезення пасажира автотранспортне підприємство або організація зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і за провіз багажу.

77. Рух автобусів і таксомоторів на маршрутах організується за розкладом.

Організація нових маршрутів провадиться:

а) місцевих (міських, приміських і внутрірайонних) - виробничими об'єднаннями (управліннями) пасажирського автомобільного транспорту або управліннями автомобільного транспорту з затвердженням їх виконавчими комітетами міських, районних Рад народних депутатів;

б) міжміських внутріобласних - виробничими об'єднаннями (управліннями) пасажирського автомобільного транспорту або управліннями автомобільного транспорту за погодженням з виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів;

в) міжміських міжобласних - Міністерством автомобільного транспорту УРСР;

г) міжреспубліканських - Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з органами управління автомобільним транспортом інших союзних республік.

Відкриття нових маршрутів дозволяється після перевірки стану шляхів і під'їздів до них у порядку, визначеному в статті 20 цього Статуту.

Порядок затвердження розкладу руху автобусів і маршрутних таксомоторів встановлюється Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

78. На початкових, кінцевих і проміжних зупинкових пунктах міських і приміських автобусних маршрутів для відома пасажирів вивішуються покажчики інтервалів руху автобусів по періодах доби і схеми маршрутів.

На зупинкових пунктах приміських маршрутів з інтервалами руху більше 20 хвилин вивішуються розклади прибуття і відправлення автобусів по даному зупинковому пункту.

На автовокзалах (автостанціях) і в автопавільйонах міжміських автобусних маршрутів вивішуються для відома пасажирів розклади руху автобусів по всіх маршрутах, таблиці вартості проїзду пасажирів і провозу багажу, схеми планування салонів автобусів різних типів, основні положення Правил перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР, а також оголошення про час початку і закінчення роботи кас.

79. На проїзд в автобусі і маршрутному таксомоторі, а також на провіз багажу кожний пасажир зобов'язаний мати квиток.

Автотранспортне підприємство або організація зобов'язані забезпечити продаж пасажирові проїзного квитка в порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

В автобусах міжміських маршрутів автотранспортне підприємство або організація зобов'язані надати пасажирам місця для сидіння.

Форми квитків та інших проїзних документів, порядок продажу і користування ними, строк їх дії встановлюються Міністерством автомобільного транспорту УРСР.

80. Для проїзду пасажирів і провозу багажу на міжміських маршрутах автотранспортні підприємства і організації провадять продаж квитків на всіх зупинкових пунктах у касах або, у виняткових випадках, де не організовано касовий продаж квитків, - через шоферів (кондукторів).

Для проїзду в автобусах міжміських маршрутів на початкових, кінцевих і найбільших проміжних зупинкових пунктах, крім поточного продажу, провадиться попередній продаж квитків.

81. Камери зберігання на автовокзалах (автостанціях) приймають від пасажирів ручну кладь незалежно від наявності проїзних документів. Забороняється приймання і здача в камери зберігання вибухових, вогненебезпечних, отрутних, отруйних, їдких та зловонних речовин.

Час роботи камер зберігання ручної кладі встановлюється автотранспортним підприємством або організацією залежно від розкладу руху автобусів і маршрутних таксомоторів, а також від місцевих умов.

82. Пасажир має право:

а) придбати квиток на будь-який автобус і маршрутний таксомотор у порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР;

б) провозити з собою безплатно в автобусах міських та приміських маршрутів і в маршрутних таксомоторах одну дитину віком до 7 років включно, а в автобусах міжміських маршрутів при дорослому пасажирі - одну дитину віком до 5 років включно без зайняття нею окремого місця;

в) провозити з собою безплатно в автобусах міських, приміських і міжміських маршрутів, а також у маршрутних таксомоторах ручну кладь у розмірах, встановлених Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР;

г) провозити з собою з оплатою за встановленими тарифами багаж у розмірах, передбачених Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР;

д) здати багаж для перевезення у міжміському сполученні на багажних автомобілях на лініях, встановлених Міністерством автомобільного транспорту УРСР;

є) при запізненні на автобус (маршрутний таксомотор) протягом 3 годин, а внаслідок хвороби чи нещасного випадку протягом 3 діб з моменту відправлення автобуса (таксомотора), на який був взятий квиток, поновити проїзні документи з доплатою 25 процентів вартості квитка або одержати назад в порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР, вартість проїзду з відрахуванням 25 процентів вартості квитка;

ж) при поверненні квитка в касу автовокзалу (автостанції) не пізніше ніж за 2 години до відправлення автобуса (маршрутного таксомотора) одержати повну вартість проїзду за вирахуванням сплаченого ним збору за попередній продаж, а при поверненні квитка пізніше цього строку, але до відходу автобуса (таксомотора), одержати вартість проїзду за вирахуванням 15 процентів його вартості і збору за попередній продаж;

з) при припиненні поїздки в міжміському сполученні внаслідок хвороби або нещасного випадку одержати вартість проїзду за відстань, яку не проїхали.

83. Пасажир має право повернути квиток у касу до відправлення автобуса (маршрутного таксомотора) в рейс і одержати назад повну вартість проїзду, включаючи збір за попередній продаж, у таких випадках:

а) при запізненні автобуса (таксомотора) з відправленням у рейс проти розкладу більш як на 1 годину;

б) при наданні пасажиру місця в автобусі (таксомоторі) нижчого класу, ніж той, на який йому продано квиток;

в) при ненаданні пасажиру вказаного у квитку місця.

При згоді пасажира на проїзд в автобусі (маршрутному таксомоторі) нижчого класу йому повертається різниця між сплаченою сумою і платою, належною за проїзд.

Якщо замість автобуса (маршрутного таксомотора), наміченого розкладом, надається автобус (таксомотор), проїзд в якому оплачується дорожче, то пасажири, які придбали квитки до оголошення про це, мають право проїзду по цих квитках без доплати. З моменту оголошення про заміну типу автобуса (таксомотора) квитки продаються за встановленим більш високим тарифом з відповідним попередженням пасажирів.

84. Повернення грошей у випадках, передбачених статтями 82 і 83 цього Статуту, провадиться в порядку, встановленому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

85. На автовокзалі (автостанції) та в інших автотранспортних підприємствах і організаціях повинна бути книга скарг і пропозицій, яка видається на вимогу пасажира.

Керівник автотранспортного підприємства або організації зобов'язаний розглянути пропозицію, заяву чи скаргу, що надійшла від пасажира, і письмово повідомити його про результати розгляду та про вжиті заходи в установлені законом строки.

Заяви і скарги, що не потребують додаткового вивчення та перевірки, вирішуються невідкладно.

86. Порядок перевезення ручної кладі і багажу в автобусах і таксомоторах встановлюється Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

87. На засвідчення прийняття багажу для перевезення пасажирові видається багажна квитанція.

Пасажир має право при здачі багажу для перевезення вказати його цінність, з оплатою встановленого збору.

Багаж видається в пункті призначення пред'явникові багажної квитанції; за зберігання багажу стягується збір.

88. Не допускаються до перевезення багажем і як ручної кладі вибухові, отруйні, отрутні, вогненебезпечні, їдкі та зловонні речовини, а також вантажі, що забруднюють рухомий склад або одяг пасажирів. Не допускається також захаращування багажем підходів до вхідних і вихідних дверей салонів автобусів.

89. Прийнятий для перевезення окремо від пасажира багаж повинен бути доставлений у пункт призначення не пізніше дня прибуття пасажира в цей пункт за розкладом.

90. Не затребуваний пасажиром багаж зберігається автотранспортним підприємством або організацією в пункті призначення.

Багаж, не затребуваний протягом 30 діб, підлягає передачі місцевим торговельним організаціям для продажу в порядку, встановленому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.

Пред'явник багажної квитанції протягом шестимісячного строку з моменту реалізації багажу має право одержати суму, сплачену автотранспортному підприємству або організації за переданий торговельним організаціям незатребуваний багаж, з відрахуванням сум, належних автотранспортному підприємству або організації.

91. Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування можуть надавати за договорами підприємствам та організаціям міністерств і відомств автобуси для перевезення робітників до місця роботи і назад з оплатою за тарифами.

Підприємства й організації автомобільного транспорту загального користування за договорами з промисловими підприємствами, підприємствами зв'язку та будівельними організаціями, виробничі об'єкти і жилі будинки яких віддалені від загальних ліній міського пасажирського транспорту, організують спеціальні автобусні маршрути для працівників цих підприємств і організацій з покриттям додаткових витрат у разі збитковості експлуатації таких маршрутів за рахунок вказаних промислових підприємств, підприємств зв'язку та будівельних організацій.

Типовий договір на організацію спеціальних автобусних маршрутів затверджується Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з Державним арбітражем при Раді Міністрів УРСР.

92. Перевезення пошти здійснюється автотранспортними підприємствами і організаціями у спеціалізованих автомобілях, а також у маршрутних автобусах або легкових і вантажних автомобілях за договорами, що укладаються автотранспортними підприємствами та організаціями з підприємствами зв'язку.

93. Рухомий склад автомобільного транспорту, виділений спеціально для перевезення пошти, повинен використовуватися суворо за прямим призначенням відповідно до плану і розкладу перевезення пошти.

На автомобілях, виділених спеціально для перевезення пошти, забороняється перевозити сторонніх осіб, які не мають відношення до цього перевезення.

94. Вантаження і розвантаження, а також супроводження і збереження пошти на шляху слідування забезпечуються силами і засобами підприємств зв'язку.

За погодженням автотранспортних підприємств і організацій з підприємствами зв'язку супроводження і збереження пошти на шляху слідування можуть здійснюватися автотранспортними підприємствами і організаціями.

95. Оплата за перевезення і супроводження пошти провадиться за діючими тарифами.

96. Відповідальність автотранспортних підприємств і організацій за втрату, пошкодження або затримку пошти, яка перевозиться, визначається Статутом зв'язку Союзу РСР.

97. Правила перевезення пошти автомобільним транспортом в УРСР затверджуються Міністерством автомобільного транспорту УРСР і Міністерством зв'язку УРСР.

98. Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування надають легкові автомобілі громадянам у тимчасове користування за договором прокату за плату, розмір якої визначається тарифами.

99. Автотранспортне підприємство або організація зобов'язані надавати напрокат автомобілі у стані, який відповідає правилам технічної експлуатації автомобільного транспорту і Правилам дорожнього руху.

100. Умови і порядок надання автомобілів напрокат визначаються Типовим договором прокату легкових автомобілів в УРСР, який затверджується Радою Міністрів УРСР. Відхилення від умов зазначеного Типового договору, що обмежують права користувачів, є недійсними.

101. Розрахунки за перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти автомобільним транспортом, за користування автомобілями, наданими напрокат, а також за виконання автотранспортними підприємствами і організаціями операцій та послуг, зв'язаних з цими перевезеннями, провадяться у відповідності з тарифами, що затверджуються в порядку, встановленому Радою Міністрів УРСР.

Правила застосування тарифів затверджуються Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з Міністерством фінансів УРСР і Державним комітетом УРСР по цінах.

102. Розрахунки з автотранспортними підприємствами і організаціями за виконані ними роботи по перевезенню вантажів, експедируванню, навантажувально-розвантажувальні та інші операції і послуги, зв'язані з перевезенням вантажів, провадяться вантажовідправниками або вантажоодержувачами - замовниками автотранспорту відповідно до Правил.

103. В установлених випадках суми, сплачені автотранспортним підприємствам і організаціям за вказані у статті 102 роботи, операції та послуги, або включаються вантажовідправниками в рахунки за відпущену продукцію, або удержуються вантажоодержувачами при оплаті рахунків вантажовідправників за одержану продукцію.

104. Належні автотранспортним підприємствам і організаціям платежі за перевезення вантажів, а також за вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиційні операції та інші послуги вносяться при прийнятті замовлення на перевезення чеками Держбанку СРСР, платіжними дорученнями, а в окремих випадках - готівкою згідно з правилами Держбанку СРСР.

У річних договорах на перевезення вантажів автомобільним транспортом за погодженням сторін можуть передбачатися розрахунки плановими платежами, платіжними та зведеними вимогами.

До внесення провізної плати автотранспортні підприємства й організації вантажі до перевезення не приймають.

Автотранспортні підприємства або організації з дозволу вищестоящих щодо них органів можуть прийняти вантаж до перевезення, як виняток, до внесення провізної плати. У цьому випадку з вантажовідправника або вантажоодержувача - замовника автотранспорту додатково до провізної плати стягується 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки внесення провізної плати.

Якщо автотранспортне підприємство (організація) не приступило протягом трьох днів до виконання замовлення, одержана при його оформленні провізна плата повинна бути повернута вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в строки, встановлені Правилами.

У разі несвоєчасного повернення провізної плати за неперевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки.

Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником автотранспорту на підставі рахунку автотранспортного підприємства або організації.

Підставою для виписки рахунку за виконані перевезення є товарно-транспортні накладні або акти заміру (зважування) вантажу, а за користування автомобілями, робота яких оплачується за почасовим тарифом, - дані путьових листів, завірених вантажовідправником (вантажоодержувачем).

105. Розрахунки автотранспортних підприємств і організацій з підприємствами, організаціями і установами за надані їм автобуси і легкові автомобілі провадяться в порядку, встановленому Держбанком СРСР.

106. Автомобільний транспорт загального користування здійснює перевезення вантажів, пасажирів і багажу в тісній взаємодії з іншими видами транспорту - залізничним, морським, річковим і повітряним, організовуючи систему прямих змішаних сполучень:

автомобільно-залізничних, автомобільно-водних, автомобільно-водно-залізничних, автомобільно-повітряних та інших сполучень.

Перевезення в прямому змішаному сполученні провадиться за єдиним транспортним документом, складеним на весь шлях слідування.

107. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні провадиться на підставі цього розділу Статуту і Правил перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні, що затверджуються Міністерством автомобільного транспорту УРСР спільно з відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

В частині, не передбаченій цим розділом Статуту і вказаними Правилами, при перевезенні вантажів у прямому змішаному сполученні застосовуються норми статутів, кодексів, правил і тарифів, що регулюють перевезення на відповідному виді транспорту.

Перевезення пасажирів і багажу в прямому змішаному сполученні провадиться на підставі окремих угод Міністерства автомобільного транспорту УРСР з відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

108. До прямого змішаного вантажного сполучення включаються:

а) автотранспортні підприємства і організації, що знаходяться на території УРСР, - за переліком, який встановлюється Міністерством автомобільного транспорту УРСР, а ті, що знаходяться на територіях інших союзних республік, - за переліками, що встановлюються органами управління автомобільним транспортом цих республік;

б) всі залізничні станції, відкриті для операцій по вантажних перевезеннях;

в) морські порти - за переліком, що встановлюється Міністерством морського флоту;

г) річкові порти і пристані, що знаходяться на території УРСР, - за переліком, який встановлюється Головним управлінням річкового флоту при Раді Міністрів УРСР, а ті, що знаходяться на територіях інших союзних республік, - за переліком, який встановлюється органами управління річковим транспортом цих республік;

д) аеропорти цивільного повітряного флоту - за переліком, що встановлюється Міністерством цивільної авіації.

Автотранспортні підприємства і організації, порти, пристані і аеропорти вважаються включеними в пряме змішане сполучення з моменту телеграфного повідомлення про це (з наступним опублікуванням у збірниках правил перевезень і тарифів транспортних міністерств і відомств).

109. Вантажі в прямому змішаному сполученні приймаються до перевезення за планом, який затверджується в установленому порядку.

Міністерство автомобільного транспорту УРСР та інші транспортні міністерства і відомства можуть за погодженням між собою приймати вантажі до перевезення у прямому змішаному сполученні понад план.

Приймання до перевезення і відвантаження з пунктів перевалки вантажів, що перевозяться дрібними відправками у прямому змішаному сполученні, провадяться за пред'явленням, з підсортуванням їх у випадках, передбачених Правилами перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні, при передачі на залізницю - на вантажосортувальній станції, при передачі на автомобільний, повітряний і водний транспорт-відповідно на автотранспортних підприємствах і в організаціях, у портах (на пристанях) і в аеропортах.

110. У пунктах перевалки транспортні підприємства і організації зобов'язані забезпечувати безперебійну і рівномірну подачу автомобілів, вагонів, суден під навантаження перевалочних вантажів, широко розвивати перевалку вантажів з одного виду транспорту на інший за прямим варіантом (без вивантаження на склад).

Плани перевалки розробляються і затверджуються в порядку, що встановлюється Правилами перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні.

Підприємства і організації Міністерства автомобільного транспорту УРСР та інших транспортних міністерств і відомств зобов'язані поповнювати непред'явлення вантажів або недовантаження їх, що були допущені в окремі дні першої або відповідно другої половини місяця, у наступні дні даної половини місяця.

111. Вантажі, які необхідно перевозити в тарі для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню, повинні пред'являтися до перевезення у прямому змішаному сполученні в справній тарі, яка забезпечує їх збереження при перевалці і слідуванні в автомобілях, вагонах, суднах та інших транспортних засобах.

Умови упаковки вантажів, що перевозяться у прямому змішаному сполученні, повинні передбачатися у державних стандартах.

112. Вантажі, які перевозяться наливом, ліс, що слідує водними шляхами у плотах, а також вибухові та сильно діючі отрутні речовини до перевезення у прямому змішаному сполученні не приймаються.

Перелік швидкопсувних, небезпечних, легкозаймистих вантажів, що приймаються до перевезення в прямому змішаному сполученні, вантажів, що потребують супроводу провідниками вантажовідправників або вантажоодержувачів, а також умови перевезень лісних вантажів навалом у прямому змішаному сполученні встановлюються спільно відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

113. Зважування вантажів, що слідують у прямому змішаному сполученні, провадиться у пунктах перевалки при передачі їх з автомобільного транспорту на залізничний, водний і повітряний або навпаки - засобами залізниць, портів (пристаней) або аеропортів на вимогу сторони, яка приймає вантаж.

Тарні і штучні вантажі, прийняті до перевезення за стандартною вагою або вагою, вказаною вантажовідправником на кожному вантажному місці, і прибулі в пункт перевалки у справній тарі, передаються з одного виду транспорту на інший без зважування, за кількістю місць і в такому ж порядку здаються вантажоодержувачу в пункті призначення.

114. Перевезення вантажів у контейнерах у прямому змішаному сполученні здійснюється між пунктами, що встановлюються відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

Правила перевезень вантажів у контейнерах і строки обороту контейнерів встановлюються спільно відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

За затримку контейнерів понад встановлені строки автотранспортні підприємства і організації, залізниці і пароплавства сплачують штраф за кожну добу затримки контейнера масою брутто більше 5 тонн у розмірі 2 карбованців, масою брутто 5 тонн і менше у розмірі 30 копійок.

115. Перевалочні роботи виконуються:

а) залізницею - при перевантаженні вантажів з вагонів і складів на автомобілі, а також з автомобілів у вагони і склади;

б) портом (пристанню) - при перевантаженні вантажів з суден і складів на автомобілі, а також з автомобілів на судна і склади;

в) аеропортом - при перевантаженні вантажів з літаків і складів на автомобілі, а також з автомобілів у літаки і склади.

116. Умови роботи перевалочних пунктів визначаються вузловою угодою, що укладається автотранспортним підприємством або організацією з залізницею, пароплавством (портом), аеропортом строком на три роки.

Порядок розробки і укладання вузлових угод встановлюється Правилами перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні.

117. Керівник автотранспортного підприємства або організації, начальник станції, начальник порту (пристані) за взаємною угодою можуть згущати подачу автомобілів, вагонів, суден і пред'являти вантажі у розмірах, що перевищують добову норму перевалки.

118. Строки доставки вантажів визначаються за сукупністю строків доставки їх автомобільним та іншими видами транспорту і обчислюються на підставі діючих на цих видах транспорту правил обчислення строків доставки вантажу.

119. Розрахунки між автотранспортними підприємствами або організаціями, залізницями і пароплавствами по перевезеннях вантажів у прямому змішаному сполученні здійснюються:

по платежах і зборах, включених до перевізних документів, - у безакцептному порядку;

по всіх інших зборах і штрафах - в акцептному порядку по рахунках на загальних підставах.

120. Облік виконання планової норми перевалки провадиться роздільно по вантажах, що передаються з автомобільного на інший вид транспорту, і по вантажах, що передаються з іншого виду транспорту на автомобільний.

Форми облікових карток і порядок їх складання встановлюються спільно відповідними транспортними міністерствами і відомствами.

121. За невиконання плану перевалки вантажів автотранспортні підприємства і організації, залізниці і підприємства інших видів транспорту несуть матеріальну відповідальність.

Автотранспортні підприємства і організації несуть відповідальність за невиконання добової норми вивозу вантажів і пред'явлення їх до перевалки.

Автотранспортні підприємства і організації, залізниці і підприємства інших видів транспорту звільняються від відповідальності за невиконання в окремі дні середньодобової норми перевалки вантажів:

а) при відповідному перевиконанні норми перевалки у попередні дні місяця внаслідок згущення перевалки;

б) при поповненні протягом першої або відповідно другої половини місяця недовантажень або неподачі вагонів за планом перевалки, допущених в окремі дні даної половини місяця.

122. За невиконання плану перевалки вантажів у прямому змішаному сполученні автотранспортні підприємства і організації, залізниці, порти (пристані), аеропорти сплачують штраф по 10 копійок за тонну.

123. Відповідальність за збереження вантажу до моменту фактичної передачі лежить на стороні, яка здає його, а після фактичної передачі - на стороні, яка приймає.

Відповідальність автотранспортних підприємств і організацій, залізниць і підприємств інших видів транспорту за збереження вантажів, прийнятих до перевезення у прямому змішаному сполученні, визначається статутами (кодексами, правилами), що діють на відповідному виді транспорту.

При встановленні вини автотранспортних підприємств і організацій, залізниць, пароплавств і аеропортів у втраті, недостачі, псуванні або пошкодженні вантажу відповідальність несуть, відповідно, автотранспортні підприємства і організації, залізниці, пароплавства і аеропорти.

124. Плата за перевезення вантажів у прямому змішаному автомобільно-залізничному сполученні стягується у такому порядку:

а) по відправленнях з автотранспортних підприємств і організацій та з портів (пристаней): в пункті відправлення - за відстань всього автомобільного та водного шляху і в пункті призначення - за відстань залізничного шляху;

б) по відправленнях з залізниці: на станції відправлення - за відстань залізничного шляху всіх залізниць, що беруть участь у перевезенні, і в пункті призначення - за всю відстань автомобільного та водного шляху.

Належні автотранспортному підприємству або організації провізна плата та інші збори у перевізні документи не включаються і стягуються з вантажовідправника або вантажоодержувача безпосередньо за рахунками автотранспортних підприємств і організацій.

Збори за перевезення перевалочних вантажів автомобільним транспортом з порту (пристані) на станцію або назад включаються станцією в суму платежів, яка належить залізниці, а розрахунки з автотранспортним підприємством або організацією за ці перевезення провадяться залізницею.

Плата за перевезення вантажів у прямому змішаному автомобільно-водному, автомобільно-повітряному і автомобільно-водно-повітряному сполученнях стягується в порядку, що визначається правилами перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, які затверджуються відповідно до статті 107 цього Статуту.

125. Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування виконують для підприємств, організацій, установ і населення зв'язані з перевезеннями операції і послуги (транспортно-експедиційні операції і послуги).

Виконавчі комітети Рад народних депутатів зобов'язані виділяти автотранспортним підприємствам і організаціям, що здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування населення, необхідні для їх діяльності виробничі та складські приміщення.

126. Перелік транспортно-експедиційних операцій і послуг, що здійснюються підприємствами і організаціями автотранспорту загального користування, а також порядок здійснення цих операцій і послуг встановлюються правилами, передбаченими в пунктах "а" і "д" статті 6 цього Статуту.

127. Автотранспортні підприємства і організації, вантажовідправники, вантажоодержувачі і пасажири, а також громадяни, які користуються автомобілями на умовах прокату, несуть матеріальну відповідальність за порушення зобов'язань, що випливають з перевезень вантажів, пасажирів і багажу та прокату автомобілів, на підставі цього Статуту.

Будь-які угоди автотранспортних підприємств і організацій з вантажовідправниками, вантажоодержувачами і пасажирами, а також з громадянами, які користуються автомобілями на умовах прокату, що мають на меті змінити відповідальність або звільнити від відповідальності, покладеної на автотранспортні підприємства та організації, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, а також на громадян, які користуються автомобілями на умовах прокату, вважаються недійсними і будь-які відмітки про це в путьових листах, товарно-транспортних та інших документах, не передбачені цим Статутом або Правилами, не мають сили.

128. За невиконання плану перевезень і прийнятого до виконання разового замовлення автотранспортні підприємства і організації, вантажовідправники і вантажоодержувачі несуть взаємну матеріальну відповідальність.

Автотранспортне підприємство або організація за невивезення вантажу в кількості, передбаченій місячним планом перевезення або прийнятій до виконання разовим замовленням, сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 20 процентів вартості перевезення невивезеного вантажу.

Вантажовідправник (вантажоодержувач) за непред'явлення до перевезення вантажу в кількості, передбаченій місячним планом перевезення або прийнятій до виконання разовим замовленням, сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф у розмірі 20 процентів вартості перевозки непред'явленого вантажу.

Вартість перевозки непред'явленого або неперевезеного вантажу визначається виходячи з тарифів і середньої відстані перевезення.

Виконання плану перевезень враховується в обліковій картці, яка підписується автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем).

Форма і правила складання облікової картки затверджуються Міністерством автомобільного транспорту УРСР.

Після закінчення місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, автотранспортне підприємство або організація повідомляє вантажовідправнику (вантажоодержувачу) розрахунок по належних автотранспортному підприємству або організації і вантажовідправнику (вантажоодержувачу) сумах штрафу за невиконання плану перевезень.

Сума штрафу, належна автотранспортному підприємству або організації і вантажовідправнику (вантажоодержувачу), підлягає сплаті в п'ятиденний строк.

128-1. За неподачу автотранспортним підприємством або організацією контейнерів для виконання місячного плану перевезень або прийнятого разового замовлення, за невикористання вантажовідправником поданих контейнерів або за відмовлення від передбачених місячним планом або разовим замовленням контейнерів винна сторона сплачує штраф у розмірі: