• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу

Верховна Рада України  | Закон від 22.08.2024 № 3926-IX
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 22.08.2024
  • Номер: 3926-IX
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 22.08.2024
  • Номер: 3926-IX
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
"3. Загальна декларація прибуття подається до митного органу перевізником.
Незважаючи на обов’язок перевізника подати загальну декларацію прибуття, загальна декларація прибуття може бути подана замість нього однією з таких осіб:
1) імпортером, одержувачем товарів або іншою особою, від імені якої або в інтересах якої діє перевізник;
2) іншою особою, яка може пред’явити або пред’являє товари митному органу, зазначеному в абзаці першому частини першої цієї статті.
У разі змішаного (комбінованого) перевезення загальна декларація прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобі, розміщеному на активному транспортному засобі".
102. Статтю 195 викласти в такій редакції:
"Стаття 195. Місця переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів комерційного призначення
1. Переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
2. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Переліки таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі введення воєнного стану, виникнення особливих потреб гуманітарного характеру, невідкладних обставин, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України.
Рішення про переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час приймається керівником митниці, у зоні діяльності якої перебуває ділянка державного кордону, на якій буде здійснено таке переміщення, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону".
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Не можуть бути пропущені через митний кордон України та/або випущені відповідно до заявленої мети:
1) товари, пропуск яких через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск та/або випуск яких відповідно до закону потрібні документи та/або відомості, передбачені частиною першою статті 197 цього Кодексу, державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів та/або відомостей;
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України;
4) товари, щодо яких відповідно до закону отримано вимогу органу ринкового нагляду не випускати продукцію у вільний обіг або посадовою особою відповідного уповноваженого органу за результатами проведення заходів офіційного контролю прийнято рішення про заборону ввезення товарів на митну територію України чи заборону випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну";
2) у частині другій слово "Перевізник" замінити словами "Утримувач товару".
1) у частині першій слова "переміщення таких товарів через митний кордон України" замінити словами "пропуску таких товарів через митний кордон України та/або їх випуску", а слова "або уповноваженою ним особою" виключити;
2) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Пропуск на митну територію України та/або випуск відповідно до заявленої мети на митній території України товарів, які за кодом згідно з УКТ ЗЕД та описом можуть належати, але за своїми характеристиками та фізико-хімічними властивостями не належать до товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються митними органами на підставі заяви декларанта про незастосування до таких товарів встановлених відповідними законами обмежень.
Зазначена в абзаці першому цієї частини заява вноситься декларантом до митної декларації у вигляді коду, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та засвідчує факти, які мають юридичне значення".
105. Статті 200-202 викласти в такій редакції:
"Стаття 200. Доставка, пред’явлення товарів та документів у місце, визначене митним органом
1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України особа, яка ввозить товари (перевізник або інша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), зобов’язана забезпечити доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце - місце доставки або на об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станції (регіональної сортувальної станції), або місця міжнародного поштового обміну, чи з дозволу митного органу призначення в інше місце, узгоджене з цим митним органом призначення, і забезпечити пред’явлення цих товарів та документів посадовим особам митного органу.
Місця доставки можуть створюватися на території (або її частині) морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на території, прилеглій до складу тимчасового зберігання або митного складу.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику:
1) встановлює порядок відкриття та закриття місць доставки;
2) встановлює вимоги до облаштування місць доставки;
3) визначає товари, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення.
Для отримання дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (в паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася з проханням надати дозвіл, про причини і підстави такої відмови.
2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або митним органом країни відправлення, відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.
3. У місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, товари і транспортні засоби комерційного призначення пред’являються, а документи на них передаються до митного органу в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. У разі якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спрощень, наданих підприємству, здійснюється до об’єктів підприємства, визначених для застосування спрощень, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідних спрощень.
Доставка та пред’явлення товарів та документів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюються відповідно до глави 36 цього Кодексу.
4. Зміна місця стоянки (доставки) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації, фізичний огляд товарів, взяття проб та зразків допускаються лише з дозволу митного органу. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови.
5. Товари, що ввозяться на митну територію України морським або повітряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобів, пред’являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здійснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого переміщення. У разі якщо розвантаження таких товарів здійснюється із зворотним завантаженням на той самий транспортний засіб з метою розвантаження чи завантаження інших товарів, такі товари не пред’являються митному органу в такому порту чи аеропорту.
6. У разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем у місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, несе адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.
7. Утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що перебувають в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, втрачено внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.
Стаття 201. Тимчасове зберігання
1. Товари з моменту пред’явлення їх митному органу до моменту поміщення їх у відповідний митний режим вважаються такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.
Товари, ввезені на митну територію України в митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, після їх пред’явлення на об’єкті підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, перебувають на тимчасовому зберіганні на цьому об’єкті з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом для відповідної процедури митного оформлення.
Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання або на об’єктах підприємств, визначених в авторизаціях на застосування відповідних спрощень, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
2. Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного митного органу можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього. Митний орган має право вимагати подання звіту про рух товарів на таких складах.
3. На час виконання митних формальностей, що передбачають доступ посадових осіб митних органів на територію авторизованого об’єкта підприємства, частина території такого об’єкта, на якій знаходяться товари під митним контролем, щодо яких виконуються такі митні формальності, є тимчасовою зоною митного контролю.
На складі організації - отримувача гуманітарної допомоги на час тимчасового зберігання на ньому під митним контролем товарів гуманітарної допомоги створюється тимчасова зона митного контролю.
4. На тимчасове зберігання під митним контролем із застосуванням положень цієї глави товари також можуть розміщуватися на митних складах або на складах митних органів.
5. Утримувач складу тимчасового зберігання, утримувач митного складу, керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувач об’єкта підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, звільняються від відповідальності за втрату товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, та зобов’язання щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, лише у разі, якщо ці товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.
6. Особа, яка розміщує товари на тимчасове зберігання на склад тимчасового зберігання або на об’єкт підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, надає забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу щодо товарів, які перебуватимуть на тимчасовому зберіганні, на час такого зберігання на цьому складі тимчасового зберігання, об’єкті.
Стаття 202. Декларація тимчасового зберігання
1. Документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем, є декларація тимчасового зберігання за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання замість декларації тимчасового зберігання може використовуватися попередня митна декларація, яка містить інформацію, необхідну для розміщення товарів на тимчасове зберігання, або дані митної декларації, за якою товари були переміщені митною територією України у митному режимі транзиту.
3. Декларацію тимчасового зберігання подає утримувач складу тимчасового зберігання, а в разі тимчасового зберігання на об’єктах підприємств, визначених в авторизаціях на застосування відповідних спрощень, - підприємство, якому надана така авторизація.
Незважаючи на обов’язок осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, декларація тимчасового зберігання може бути подана однією з таких осіб:
1) особою, яка ввезла товари на митну територію України;
2) особою, від імені якої або в інтересах якої діє особа, яка ввезла товари на митну територію України;
3) особою, відповідальною за переміщення товарів, після їх ввезення на митну територію України.
4. Декларація тимчасового зберігання не подається, якщо до пред’явлення товарів митному органу або під час пред’явлення товарів митний статус українських товарів буде підтверджено відповідно до законодавства України з питань митної справи.
Українські товари можуть зберігатися на складі тимчасового зберігання, однак такі товари не потребують розміщення на тимчасове зберігання та не підлягають декларуванню.
5. Декларація тимчасового зберігання повинна містити посилання на загальну декларацію прибуття, якщо така подавалася при переміщенні товарів через митний кордон України.
6. Під час розміщення товарів на тимчасове зберігання митний орган має право:
1) перевіряти дані, зазначені в декларації тимчасового зберігання та наданих документах;
2) запитувати інші документи, необхідні для розміщення товарів на тимчасове зберігання;
3) проводити огляд товарів, що розміщуються на тимчасове зберігання;
4) відбирати проби та зразки товарів у порядку, визначеному цим Кодексом.
7. За письмовим зверненням особи, яка подавала декларацію тимчасового зберігання, та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу декларації тимчасового зберігання, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або декларація може бути відкликана.
Зміни до відомостей про товари можуть бути внесені лише щодо товарів, зазначених у поданій декларації тимчасового зберігання.
Внесення змін або відкликання декларації тимчасового зберігання не здійснюється після надання митним органом інформації про призначення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, якщо після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено)".
106. Частини першу і другу статті 203 викласти в такій редакції:
"1. Із товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, можуть проводитися операції, призначені для збереження товарів у незмінному стані, за умови що такі операції не змінюють зовнішній вигляд та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, зокрема звичайні операції з товарами, зазначені в пунктах 1, 3, 6, 7 частини четвертої статті 73-6 цього Кодексу.
2. Із товарами гуманітарної допомоги, розміщеними на тимчасове зберігання на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, операції, зазначені в частині першій цієї статті, проводяться утримувачем таких товарів з дозволу митного органу.
У разі відмови у наданні дозволу на проведення операцій, зазначених у частині першій цієї статті, митні органи зобов’язані невідкладно письмово повідомити утримувача товарів про причини та підстави такої відмови".
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Строк тимчасового зберігання товарів становить 90 календарних днів";
2) частину другу доповнити словами і цифрами "крім випадку, передбаченого частиною другою статті 439 цього Кодексу";
3) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більш як на 30 днів. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови";
4) пункт 2 частини четвертої виключити;
5) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. У разі невиконання вимог частини четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, утримувач складу тимчасового зберігання повинен протягом 30 днів після закінчення строку тимчасового зберігання передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів та непоміщення утримувачем таких товарів у митний режим знищення або руйнування - протягом 30 днів після закінчення такого строку задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування".
1) у першому реченні частини першої слово "кінцевому" виключити;
2) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Із товарами, що перебувають на складах тимчасового зберігання, розташованих поза межами пунктів пропуску через державний кордон України на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів, можуть проводитися операції з товарами, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу".
109. Статтю 208 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У разі якщо судно (пором) закордонного плавання, відповідно до затвердженого графіка, більше одного разу на добу перетинає державний кордон України, його митне оформлення проводиться один раз на 24 години, а саме:
судна (порома), яке плаває під іноземним прапором, - під час його першого заходу в український порт та під час його останнього вибуття з українського порту;
судна (порома), яке плаває під Державним прапором України, - під час його першого вибуття з українського порту та під час його останнього заходу до українського порту".
1) у третьому реченні частини першої слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)", а слова "власника товарів або уповноважену ним особу" - словами "особу, яка звернулася за отриманням дозволу";
2) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"2. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні.
3. У разі втрати товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу митного органу обов’язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на портового оператора, адміністрацію річкового порту (термінала), які здійснювали зберігання цих товарів".
1) у частині першій слова "контролюючими органами" замінити словами "органами, уповноваженими на здійснення заходів офіційного контролю";
2) у частині другій слова "власників товарів або уповноважених ними осіб" замінити словами "утримувача товарів".
112. У другому реченні частини другої статті 223 слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".
1) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Строк зберігання міжнародних експрес-відправлень під митним контролем не може перевищувати 30 днів. Цей строк за письмовою заявою експрес-перевізника або декларанта може бути продовжений (але не більш як на 15 днів) митним органом, у зоні діяльності якого розташована центральна (регіональна) сортувальна станція, або митним органом, що здійснює митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у відправленні, за місцем розташування (проживання) одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно повідомити письмово (в паперовій або електронній формі) експрес-перевізника або декларанта про причини і підстави такої відмови";
2) в абзаці першому частини дев’ятої слова "їх повірені", "чи уповноважені ними особи" виключити;
3) в абзаці другому частини одинадцятої слова "або передає його на склад митного органу" виключити;
4) у частині тринадцятій слова "чи їх повірені" виключити.
1) у першому реченні частини першої слова "чи декларантом або уповноваженою ним особою" замінити словами "одержувачем (відправником)";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв’язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень";
3) частину третю доповнити абзацом такого змісту:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
( Абзац другий підпункту 3 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
4) абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
( Підпункт 4 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
5) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
( Підпункт 5 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
6) абзац третій частини шостої викласти в такій редакції:
"громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
( Підпункт 6 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
1) пункти 3-5 частини першої викласти в такій редакції:
"3) товари, щодо яких до закінчення строків тимчасового зберігання під митним контролем не були вчинені дії, зазначені у частині четвертій статті 204 цього Кодексу;
4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем, встановлений статтею 321 цього Кодексу, закінчився;
5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими утримувач товару не звернувся до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу";
2) у частині третій слова "без передачі на склад митного органу" замінити словами "без розміщення на складі митного органу за рахунок утримувача товарів";
3) у частині п’ятій:
у пункті 2 слова "на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб" замінити словами "за заявою утримувача таких товарів, транспортних засобів";
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які відповідно до частини третьої статті 263 цього Кодексу набули статус таких, що зберігаються на складі митного органу".
116. Частини першу, п’яту - сьому статті 239 викласти в такій редакції:
"1. Під складами митних органів розуміються приміщення, будівлі, споруди, території, резервуари, елеватори, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, газосховища або частина магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо у трубопроводі, тощо, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення";
"5. Товари, які через свої властивості та/або громіздкість не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть бути залишені на зберігання за місцем їх виявлення/перебування або передані на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.
6. Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.
7. Витрати митних органів на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та в частині п’ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються утримувачем товарів або іншими заінтересованими особами. Витрати митних органів на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401-1 цього Кодексу, відшкодовуються їхнім правовласником.
При цьому відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів на складах митних органів, можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається утримувачу зазначених товарів, транспортних засобів".
1) у частині другій слова і цифри "але не більше 90 днів" виключити;
2) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені в пункті 9 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складі митного органу до закінчення граничного строку перебування під митним контролем, визначеного частиною четвертою статті 321 цього Кодексу".
У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою;
3) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
"9. Строки зберігання товарів на складі митного органу не встановлюються щодо:
1) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання (товарів, які швидко псуються під впливом умов навколишнього середовища (температури, вологості тощо), вимагають дотримання особливих умов транспортування та зберігання та/або строк придатності для споживання або використання яких закінчиться протягом наступних 45 днів);
2) товарів, витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких перевищують їх вартість.
Такі товари підлягають негайному розпорядженню без передачі на склад митного органу".
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. З товарами, що зберігаються на складах митних органів, можуть з дозволу митного органу проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу";
2) у частині другій слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (в паперовій або електронній формі)".
119. У частині першій статті 242 слова "власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними" замінити словом "утримувачу".
1) у першому реченні частини першої слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся", а слова "власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу" - словами "утримувача товару";
2) у частині третій:
у першому реченні слова "власникові або уповноваженій ним особі" замінити словами "їх утримувачу";
у другому реченні слова "власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою" виключити;
3) у частині шостій слова "які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання" замінити словами і цифрами "визначені в частині дев’ятій статті 240 цього Кодексу";
4) у частині сьомій слова "власником або уповноваженою ним особою" виключити;
5) частину дев’яту доповнити словами і цифрами "після здійснення контролю, передбаченого статтею 402-1 цього Кодексу";
6) частину одинадцяту доповнити словами і цифрами "крім випадку, зазначеного у частині третій статті 238 цього Кодексу".
1) частину першу після цифри "7" доповнити цифрою "9";
2) у частині п’ятій слова "відшкодування витрат" замінити словами "вирахування сум належних митних платежів та витрат";
3) у частині шостій слово "Власник" замінити словом "Утримувач", а слова "або уповноважена ним особа" виключити.
122. Участині другій статті 245 слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся".
123. В абзаці четвертому частини третьої статті 246 слова "або уповноваженій ним особі" виключити.
124. Частини сьому і восьму статті 247 викласти в такій редакції:
"7. За письмовим зверненням декларанта митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом.
Форма письмового звернення декларанта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Письмове звернення декларанта може подаватися в електронній формі з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із накладенням електронного підпису.
У разі необхідності виконання посадовою особою митного органу форм митного контролю, визначених із застосуванням системи управління ризиками, поза місцем розташування митного органу та у робочий час, установлений для нього, письмове звернення декларанта не вимагається, дата та час виконання митних формальностей зазначаються посадовою особою митного органу в акті огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена відповідно до частини одинадцятої статті 338 цього Кодексу.
8. За виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Така плата може справлятися із заповненням уніфікованої митної квитанції. Така плата не справляється за виконання митними органами митних формальностей поза місцем розташування митних органів у межах наданого підприємству спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника МДП", "статус авторизованого вантажоодержувача МДП", а також транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника", "статус авторизованого вантажоодержувача", передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, крім випадків:
1) виклику посадової особи митного органу таким підприємством;
2) здійснення посадовою особою митного органу митних формальностей безпосередньо на об’єкті підприємства, визначеному в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", відповідно до частини четвертої статті 249-1 цього Кодексу.
Письмове звернення декларанта, зазначене в абзаці першому частини сьомої цієї статті, або підписаний представником декларанта і посадовою особою митного органу акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу є підставою для надання митним органом дозволу на внесення змін до митної декларації, які стосуються відомостей про нарахування у випадках, передбачених цим Кодексом, плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них".
1) у частині першій слова "або уповноваженою ним особою" і "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) в абзаці другому частини четвертої слова "або уповноваженій ним особі" замінити словами "особі, яка подала митну декларацію".
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 249. Присутність декларанта під час митного оформлення";
2) у частині першій слова "Декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми" замінити словами "Декларант може бути присутнім";
3) у частині другій слова "декларантів або уповноважених ними осіб" замінити словом "декларанта".
127. Статтю 249-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 249-1. Процедура випуску за місцезнаходженням
1. Процедура випуску за місцезнаходженням застосовується для декларування товарів на авторизованому об’єкті:
1) підприємством, визначеним в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" для декларування товарів такого підприємства;
2) прямим митним представником підприємства, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", який діє в інтересах та від імені підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (декларант);
3) непрямим митним представником, який діє в інтересах підприємства, яке не має авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (утримувача митного режиму), при цьому такому митному представнику надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (декларант), з дотримання умов, визначених частиною четвертою цієї статті.
2. Авторизація на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" надається підприємству, яке відповідає критеріям, визначеним пунктами 1, 2 і 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу.
3. Пред’явлення товарів під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" здійснюється на об’єкті підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", яке є утримувачем таких об’єктів (зазначаються в авторизації).
Митне оформлення здійснюється митним органом, визначеним з урахуванням частини десятої статті 247 цього Кодексу.
4. Процедура випуску за місцезнаходженням може застосовуватися до товарів, декларантом яких є непрямий митний представник, із дотриманням таких умов:
1) товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням транзитних спрощень відповідно до статті 91-1 цього Кодексу;
2) товари пред’являються митному органу та розміщуються відповідно до частини восьмої цієї статті для тимчасового зберігання на авторизованому об’єкті такого непрямого митного представника. Такий об’єкт (крім випадків, якщо митне оформлення товарів здійснюється у спеціально визначених митних органах, зоною діяльності яких є вся митна територія України) має розміщуватися у радіусі не більше 30 кілометрів від фактичного місця розташування відповідного структурного підрозділу митного органу, який відповідає за здійснення митних формальностей на такому об’єкті.
Митне оформлення товарів відповідно до цієї частини здійснюється в робочий час, установлений для митних органів. Положення цієї частини застосовуються до товарів, зазначених у частині п’ятій цієї статті, крім товарів, що класифікуються у товарних позиціях 2203-2208, 2401-2404 і за кодами 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
5. Процедура випуску за місцезнаходженням застосовується щодо:
1) товарів, ввезених на митну територію України, що поміщуються в митні режими:
а) імпорту;
б) митного складу;
в) переробки на митній території;
г) тимчасового ввезення;
ґ) вільної митної зони;
д) реімпорту;
2) товарів, що для вивезення за межі митної території України поміщуються у митні режими:
а) експорту;
б) реекспорту;
в) тимчасового вивезення;
г) переробки за межами митної території.
Товари, ввезені на митну територію України у складі однієї партії та розміщені для тимчасового зберігання на авторизованому об’єкті, можуть декларуватися у митні режими, визначені цією частиною, за кількома митними деклараціями лише після їх поміщення у митний режим митного складу.
6. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу на об’єкті підприємства, на який не має діючої авторизації на експлуатацію митного складу, без дозволу митного органу можуть проводитися операції, призначені для збереження товарів у незмінному стані, за умови що такі операції не змінюють зовнішній вигляд та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, зокрема звичайні операції з товарами, зазначені в пунктах 1-3, 6, 7 частини четвертої статті 73-6 цього Кодексу, а також операції з підготовки до розповсюдження чи продажу (формування відправлень, консолідації та подрібнення партій товарів), за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.
7. Для застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" на кожний об’єкт підприємства, що використовується підприємством, надається окрема авторизація.
8. Авторизований об’єкт є місцем доставки та використовується для розміщення товарів на тимчасове зберігання та/або у митний режим митного складу.
Облік усіх товарів, що перебувають на об’єкті, зазначеному в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", ведеться утримувачем такого об’єкта відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу.
Під час тимчасового зберігання товарів та/або їх перебування у митному режимі митного складу на авторизованому об’єкті сплата митних платежів підлягає забезпеченню декларантом в один із способів, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 308 цього Кодексу.
9. Підприємство під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" після прибуття товарів до авторизованого об’єкта зобов’язане:
1) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, надіслати митниці електронне повідомлення про прибуття товарів та про доступність їх для митного контролю;
2) інформувати митницю про всі непередбачувані події та/або обставини, що виникли під час доставки транспортного засобу комерційного призначення та товарів, що ним переміщуються, до авторизованого об’єкта та які стали йому відомі від перевізника;
3) забезпечити цілісність митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здійснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу, комерційного призначення та товарів, що ним переміщуються, на авторизованому об’єкті до отримання від митниці дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повідомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарів, а в разі отримання від митниці такого повідомлення - до прибуття посадових осіб митниці;
4) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після розвантаження, надіслати митниці електронне повідомлення про результати розвантаження із зазначенням усіх виявлених розбіжностей щодо переміщуваних товарів, якщо такі виявлено. Для однорідних товарів, що транспортувалися до авторизованого об’єкта без пакування (наливом, насипом або навалом) або у промисловому великогабаритному пакуванні для товарів, що мають сипучу консистенцію, дозволяється надсилати митниці таке електронне повідомлення без їх фактичного розвантаження з проставленням відмітки про прийняття таких товарів за товарно-транспортними документами;
5) надати на вимогу митниці доступ до транспортного засобу комерційного призначення, товарів, що ним переміщувалися, та товаротранспортних і товаросупровідних документів, на підставі яких здійснювалося транзитне переміщення таких товарів;
6) інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання підприємством умов авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням".
Положення пунктів 1-5 цієї частини не застосовуються, якщо контроль за доставкою товарів здійснюється із застосуванням транзитного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту.
10. Процедура доставки товарів до авторизованого об’єкта вважається завершеною, якщо:
1) транспортний засіб комерційного призначення та товари, що ним переміщуються, товаротранспортні і товаросупровідні документи доставлені до такого об’єкта; та
2) митним органом за результатами опрацювання електронного повідомлення підприємства про результати розвантаження внесено до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, відомості про результати контролю доставлених товарів та надіслано відповідне електронне повідомлення підприємству.
З моменту надіслання підприємству електронного повідомлення про результати контролю доставлених товарів такі товари перебувають на тимчасовому зберіганні.
11. У разі використання процедури випуску за місцезнаходженням для поміщення товарів у митні режими, зазначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті, такі товари повинні бути завантажені на транспортний засіб комерційного призначення з накладенням пломб спеціального типу, у разі можливості їх застосування, до моменту декларування товарів у відповідний митний режим.
Вимоги, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо вивезення товарів, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюватиметься з використанням транзитної декларації, оформленої відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Підприємство, яке застосовує процедуру випуску за місцезнаходженням, до отримання дозволу митниці на відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з відповідного авторизованого об’єкта, зобов’язане:
1) не здійснювати після подання митної декларації будь-яких операцій із транспортними засобами комерційного призначення та товарами, що ними переміщуються, до отримання повідомлення про поміщення товарів у відповідний митний режим;
2) надати на вимогу митниці доступ до транспортного засобу комерційного призначення, задекларованих товарів і документів, на підставі яких здійснювалося декларування таких товарів;
3) інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням".
12. Митні формальності під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" виконуються із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідність участі посадових осіб митних органів у виконанні митних формальностей при застосуванні процедури випуску за місцезнаходженням до товарів, декларантом яких є підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі. Особливості виконання митних формальностей під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
1) у частині другій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) подання заяви декларанта про надання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару";
у пункті 6 слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
доповнити пунктом 8 такого змісту: