2) товарів під час їх ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивезення за межі митної території України;
3) товарів, що поміщуються в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.
У разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, митні формальності щодо яких здійснюються без подання митної декларації, митними органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарів згідно з положеннями статей 399 або 400, або 401-1 цього Кодексу.
Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, форма та вимоги до оформлення висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику";
2) частину третю доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання)";
3) в абзаці четвертому частини шостої слова "таких витрат від власника товарів" замінити словами "витрат від утримувача товарів";
4) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Для цілей цього Кодексу правовласник здійснює свої права та виконує дії, передбачені цим Кодексом, самостійно або через уповноважену ним особу".
206. Статті 398 і 399 викласти в такій редакції:
"Стаття 398. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв правовласників.
2. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право, в межах наданих законом або правочином прав, безоплатно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому прав на об’єкт права інтелектуальної власності з метою реєстрації такого об’єкта у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.
3. Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви про сприяння захисту прав інтелектуальної власності, перелік інформації, у тому числі відомостей про об’єкт права інтелектуальної власності, та вимоги до документів, які додаються до заяви, порядок її подання і розгляду, порядок створення і ведення зазначеного реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Інформація про об’єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, доводиться до митних органів через єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів. Для забезпечення ідентифікації товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи можуть використовувати додаткові інформаційні ресурси в межах, що не суперечать законодавству.
5. Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності митні органи застосовують заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення інформації щодо об’єктів права інтелектуальної власності, зареєстрованих у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, на своєму офіційному веб-сайті.
7. Правовласник зобов’язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, про припинення чинності прав чи визнання прав на об’єкт права інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, а також про часткову або повну передачу прав на об’єкт права інтелектуальної власності, відомості щодо якого внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
8. Заява про сприяння захисту прав інтелектуальної власності, яка подається правовласником після призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу, розглядається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Стаття 399. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру
1. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності виявляє товари, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. За зверненням декларанта митним органом може бути надано дозвіл на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі митного органу. При цьому зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі митного органу здійснюється за рахунок декларанта таких товарів. У разі отримання митним органом висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності розміщення і зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, на складі митного органу є обов’язковим.
2. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів приймає керівник митного органу або його заступник. Рішення про продовження строку призупинення митного оформлення товарів, але не більше як на 10 робочих днів, приймає керівник митного органу або його заступник за вмотивованим клопотанням правовласника в разі надання висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності";
( Абзац тринадцятий пункту 206 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 )
3. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами електронної комунікаційної системи повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення митного оформлення товарів, а також про правовласника та адресу його електронної пошти, відомості про яку внесено до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. У повідомленні правовласнику зазначаються відомості про: товари, митне оформлення яких призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, декларанта та одержувача товарів, їхні адреси електронної пошти, митний орган, який призупинив митне оформлення товарів.
4. У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення становить три робочі дні та не може бути продовжений. Під швидкопсувними товарами розуміються товари, строк придатності для споживання або використання яких у разі призупинення їх митного оформлення закінчиться протягом 20 днів з дня такого призупинення.
5. Використання або розголошення інформації, отриманої від митного органу, можливе лише для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів.
6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано йому засобами електронної комунікаційної системи на адресу електронної пошти, відомості про яку внесено до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
7. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою вжиття заходів забезпечення позову про захист права інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку.
8. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду з метою вжиття заходів забезпечення позову про захист права інтелектуальної власності та звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, призупинення митного оформлення зазначених товарів може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.
9. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, надійде до виконання ухвала суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій з товарами, митне оформлення яких призупинено, строк призупинення митного оформлення товарів продовжується на строк дії відповідного рішення суду про застосування заходів забезпечення позову до припинення їх дії або скасування рішення, яким їх застосовано.
10. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, до виконання не надійде ухвала суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій з товарами, митне оформлення яких призупинено, товари, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
11. У разі призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, правовласник протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, може звернутися до митного органу з письмовою заявою про надання згоди на поновлення виконання митних формальностей щодо таких товарів або поновлення їх митного оформлення. У такому разі правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його утримувача.
12. Правовласник може з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, для проведення дослідження з метою складання і надання висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності та/або проведення необхідних експертних досліджень, експертиз.
13. Зразки товарів разом із примірником висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності або висновку за результатами проведення експертного дослідження, експертизи підлягають поверненню митному органу до завершення строків, зазначених у частинах другій, дев’ятій цієї статті, крім випадків, якщо дослідження проводилося методом, що передбачає повне чи часткове руйнування зразка, про що зазначається експертом, суб’єктом експертної діяльності чи правовласником у своєму висновку. Правовласник зобов’язаний забезпечити проведення необхідного експертного дослідження або експертизи та надання митному органу висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності за їх результатами.
14. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджено висновком експерта або суб’єкта судово-експертної діяльності, або висновком правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються".
207. У частині третій статті 400 слова "факсимільного та/або електронного зв’язку" замінити словами "електронної комунікаційної системи".
208. У статті 400-1:
1) у частині першій слова "власник товарів або уповноважена ним особа" замінити словами "утримувач товарів", а слова "(у тому числі продовженого)" виключити;
2) у частині другій:
абзац третій викласти в такій редакції:
"до митних органів на виконання не надійшла ухвала суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій з товарами, митне оформлення яких призупинено, або застосування інших заходів щодо запобігання їх використанню";
в абзаці четвертому слово "власником" замінити словом "утримувачем".
209. У статті 401:
1) в абзаці третьому частини другої, у частинах третій, шостій і дев’ятій слово "власника" замінити словом "утримувача";
2) у частині шостій слова "власником товарів або уповноваженою ним особою" замінити словами "утримувачем товарів";
3) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Для цілей цієї статті допускається знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, підприємствами за межами зони діяльності митного органу, який здійснив таке призупинення. У такому разі поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється іншим митним органом, а правовласник зобов’язаний надати копію акта про знищення (руйнування) товарів митному органу, який призупинив митне оформлення";
4) у частині восьмій слово "власник" замінити словом "утримувач";
5) у частині дев’ятій слово "власником" замінити словом "утримувачем".
210. У статті 401-1:
1) у частинах шостій - восьмій слово "власника" замінити словом "утримувача";
2) у частинах четвертій і дев’ятій слова "факсимільного та/або електронного зв’язку" замінити словами "електронної комунікаційної системи".
211. Доповнити статтею 402-1 такого змісту:
"Стаття 402-1. Особливості здійснення митними органами контролю щодо окремих товарів
1. Щодо товарів, які підлягають розпорядженню відповідно до статті 243 цього Кодексу та містять об’єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, митні органи забезпечують здійснення контролю на предмет дотримання прав інтелектуальної власності.
2. Митний орган, у розпорядженні якого знаходяться товари, зазначені у частині першій цієї статті, інформує правовласника про товари, які підлягають розпорядженню та містять об’єкти права інтелектуальної власності. У повідомленні правовласнику зазначаються відомості про товари, їх кількість, порядковий номер реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.
3. Правовласник має право провести необхідні дослідження та надати митному органу висновок правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності за його результатами у строк, що не перевищує 30 робочих днів.
Правовласник з дозволу митного органу має право оглянути товари та/або отримати їх проби (зразки) для проведення дослідження з метою складання та надання висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності.
Проби (зразки) товарів разом із примірником висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності підлягають поверненню митному органу, крім випадків, якщо дослідження проводилося методом, що передбачає повне чи часткове руйнування проби (зразку), про що зазначається правовласником у своєму висновку.
4. Порядок взаємодії митних органів із правовласником для реалізації положень цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України".
212. Статтю 404 викласти в такій редакції:
"Стаття 404. Види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами
1. До видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать:
1) митна брокерська діяльність;
2) експлуатація магазину безмитної торгівлі;
3) експлуатація митного складу;
4) експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
5) експлуатація складу тимчасового зберігання.
2. Для провадження видів діяльності, визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої цієї статті, митними органами надаються авторизації на провадження цих видів діяльності.
3. Для провадження видів діяльності, визначених пунктами 2, 4 частини першої цієї статті, митними органами надаються дозволи на провадження цих видів діяльності.
4. Об’єкти підприємств, зазначені в авторизації або дозволі на провадження видів діяльності, визначених пунктами 3, 4 і 5 частини першої цієї статті, повинні бути облаштовані обладнанням для зважування товарів та системами відеоспостереження (крім об’єктів, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом).
Об’єкти підприємств, які зазначені в дозволі на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті, повинні бути облаштовані системами відеоспостереження.
Вимоги до облаштування та функціонування систем відеоспостереження на об’єктах підприємств, визначених у цій частині, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
( Абзац тринадцятий пункту 212 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
5. На кожний об’єкт підприємства, що використовується для провадження видів діяльності, визначених пунктами 2-5 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація або дозвіл.
У разі якщо декілька об’єктів підприємства знаходяться на території, що використовується виключно для цілей провадження окремого виду діяльності (у разі експлуатації складу тимчасового зберігання або митного складу - для цілей окремого типу складу), митні органи можуть надати одну авторизацію або дозвіл на декілька об’єктів підприємства.
6. Набуття права на провадження видів діяльності, визначених у частині першій цієї статті, без отримання відповідної авторизації або дозволу не допускається.
7. Підприємства, які отримали авторизації або дозволи, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу.
8. Рішення про надання, відмову в наданні, зупинення (поновлення), внесення змін, скасування або анулювання авторизацій та дозволів на провадження видів діяльності, визначених частиною першою цієї статті, оформлюються наказом органу, визначеного статтею 19-3 цього Кодексу".
213. Статтю 405 виключити.
214. Статтю 407 викласти в такій редакції:
"Стаття 407. Форми, порядок подання та розгляду заяв, надання дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали
1. Форми заяв про надання дозволів, порядок розгляду таких заяв, умови надання дозволів, перелік та вимоги до документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення митним органом щодо дозволів, визначених частиною третьою статті 404 цього Кодексу, перелік умов, яких має дотримуватися підприємство, якому надано дозвіл, вимоги до процедури експлуатації магазину безмитної торгівлі, вільної митної зони, порядок контролю за діяльністю такого підприємства затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
215. Статтю 408 виключити.
216. У статті 415:
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 415. Реєстри підприємств, яким надається авторизація та дозвіл";
2) у частині першій:
в абзаці першому слова "зазначені у" замінити словами "визначені частиною першою";
доповнити абзацом такого змісту:
"Порядок створення та ведення зазначених реєстрів затверджується Кабінетом Міністрів України";
3) у частині другій слова "дозвіл на провадження видів діяльності, зазначених у" замінити словами "авторизацію або дозвіл на провадження видів діяльності, визначених частиною першою".
( Підпункт 3 пункту 216 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
217. Статті 416 і 417 викласти в такій редакції:
"Стаття 416. Митний брокер
1. Митний брокер - це підприємство, якому надано авторизацію на провадження митної брокерської діяльності та яке надає послуги митного представництва, а також послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в інтересах іншої особи від її імені або від власного імені.
2. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.
3. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.
4. Під час провадження митної брокерської діяльності підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації на провадження митної брокерської діяльності, а також не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації.
5. За вчинення правопорушень, пов’язаних із провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 417. Авторизація на провадження митної брокерської діяльності
1. Авторизація на провадження митної брокерської діяльності надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу.
2. Рішення про надання авторизації на провадження митної брокерської діяльності приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на провадження митної брокерської діяльності прийняття митних декларацій, поданих таким митним брокером, забороняється".
218. Назву глави 60 викласти в такій редакції:
"Глава 60. Експлуатація магазину безмитної торгівлі ".
219.Статті 421 і 422 викласти в такій редакції:
"Стаття 421. Дозвіл на експлуатацію магазину безмитної торгівлі
1. Експлуатація магазину безмитної торгівлі здійснюється підприємством на підставі дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі. Підприємство, яке отримало дозвіл на експлуатацію магазину безмитної торгівлі, вважається утримувачем магазину безмитної торгівлі.
2. Рішення про надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі приймається за заявою про надання дозволу в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідно до частини першої статті 407 цього Кодексу.
3. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бар або інші пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склади магазину, в тому числі склади для товарів, що реалізуються в торговельних залах, розташованих у різних пунктах пропуску, та переміщуються між ними виключно під митним контролем, та для майна, яке використовується у таких торговельних залах для реалізації зазначених товарів.
4. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення таких товарів для споживання на митній території України.
5. У приміщенні магазину безмитної торгівлі створюється зона митного контролю.
6. Взаємовідносини утримувача магазину безмитної торгівлі з митницею, в зоні діяльності якої експлуатується магазин безмитної торгівлі, визначаються відповідною процедурою.
Стаття 422. Обов’язки та відповідальність утримувача магазину безмитної торгівлі
1. Утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний:
1) своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташовується магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числі товарні нестачі, що виникли не внаслідок умисних дій утримувача магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів;
2) вести облік товарів, що розміщуються, зберігаються та реалізуються магазином безмитної торгівлі і щокварталу подавати до митного органу, в зоні діяльності якого розташовується магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
3) дотримуватися умов надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі та умов, визначених таким дозволом, а також положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазину безмитної торгівлі;
4) виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, які зберігаються в магазині безмитної торгівлі, та вживати заходів до запобігання вилученню товарів з магазину безмитної торгівлі поза митним контролем;
5) виконувати інші обов’язки, які виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Утримувач магазину безмитної торгівлі несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) недотримання вимог цього Кодексу щодо декларування та виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митний режим безмитної торгівлі та зміні їх митного режиму, а також щодо умов реалізації таких товарів, визначених законодавством України;
2) неналежне ведення обліку товарів, що розміщуються та зберігаються в магазині безмитної торгівлі;
3) недотримання умов надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі та умов, визначених таким дозволом, недотримання положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазину безмитної торгівлі;
4) видачу товарів без дозволу митного органу;
5) втрату товарів, крім випадків, якщо ці товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання;
6) невжиття заходів щодо товарів, передбачених статтею 423 цього Кодексу.
3. У разі втрати товарів, видачі їх без дозволу митного органу утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний сплатити митні платежі, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг.
4. Утримувач магазину безмитної торгівлі звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг, якщо товари, що зберігаються в магазині безмитної торгівлі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання".
220. У статті 423:
1) у назві і частинах першій - третій слова "відкриття та" виключити;
2) у частині другій слова і цифри "відповідно до частини першої статті 146 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу".
221. Назву глави 61 викласти в такій редакції:
"Глава 61. Експлуатація митного складу ".
222. Статті 424 і 425 викласти в такій редакції:
"Стаття 424. Митний склад
1. Митний склад - це відповідним чином облаштовані об’єкти підприємства, призначені для зберігання товарів під митним контролем та визначені в авторизації на експлуатацію митного складу.
2. Митний склад може бути відкритого або закритого типу.
3. Митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що декларуються утримувачем цього складу або будь-якою іншою особою.
4. Митний склад відкритого типу може бути:
1) типу I - якщо обов’язки щодо зберігання та декларування товарів у митний режим митного складу покладено на утримувача митного складу та на утримувача митного режиму;
2) типу II - якщо обов’язки щодо зберігання та декларування товарів у митний режим митного складу покладено виключно на утримувача митного режиму;
3) типу III - якщо утримувачем складу є митний орган (склад митного органу).
5. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання під митним контролем товарів, що декларуються утримувачем цього складу, який є також утримувачем митного режиму, але не обов’язково є власником товарів.
6. Обов’язки утримувача складу та утримувача митного режиму визначаються статтею 428 цього Кодексу.
7. Зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митному складі відкритого типу I, відкритого типу II та закритого типу здійснюється відповідно до цієї глави.
Зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митному складі відкритого типу III (складах митних органів) здійснюється відповідно до розділу VII цього Кодексу.
8. Взаємовідносини утримувача митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.
9. Взаємовідносини утримувача митного складу з митним органом визначаються авторизацією на експлуатацію митного складу, наданої митним органом.
Стаття 425. Авторизація на експлуатацію митного складу
1. Експлуатація митного складу відкритого типу I, відкритого типу II та закритого типу здійснюється підприємством на підставі авторизації на експлуатацію митного складу. Підприємство, яке отримало авторизацію на експлуатацію митного складу, вважається утримувачем митного складу.
2. Рішення про надання авторизації на експлуатацію митного складу приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. Авторизація на експлуатацію митного складу надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
3) умовам, визначеним пунктами 1 і 2 частини третьої статті 14 цього Кодексу;
( Абзац двадцять другий пункту 222 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 )
4) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу;
5) вимогам до облаштування об’єктів підприємства, визначеним відповідно до частини четвертої статті 404 цього Кодексу.
4. В авторизації на експлуатацію митного складу зазначається тип митного складу, який буде використовуватися підприємством відповідно до кожної окремої авторизації:
1) митний склад відкритого типу I;
2) митний склад відкритого типу II;
3) митний склад закритого типу.
5. Експлуатація митного складу відкритого типу III здійснюється митним органом без отримання авторизації на експлуатацію митного складу".
223. Статтю 426 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
"2. З товарами, зазначеними в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, можуть проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Такі операції проводяться без дозволу митного органу.
3. З дозволу митного органу на митному складі можуть розміщуватися українські товари, необхідні для здійснення звичайних операцій із товарами, визначеними статтею 73-6 цього Кодексу, при цьому такі товари не вважаються такими, що перебувають у митному режимі митного складу, та не підлягають декларуванню".
224. Статті 427 і 428 викласти в такій редакції:
"Стаття 427. Зберігання та облік товарів на митному складі
1. Товари, поміщені в різні митні режими та розміщені на одному митному складі, зберігаються на такому складі за умови ідентифікації в системі обліку підприємства товарів, заявлених у відповідний митний режим, та місця їх зберігання.
2. Товари можуть бути розміщені на митному складі без вивантаження їх із транспортних засобів.
3. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, не можуть розміщуватися на митному складі, на якому не забезпечуються відповідні умови для зберігання таких товарів.
4. Утримувач митного складу веде облік товарів, що розміщуються та випускаються з такого складу, щокварталу подає до митного органу звіт про рух товарів на складі за попередній квартал за формою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту не більше одного разу на рік.
5. Облік товарів на митному складі ведеться утримувачем митного складу відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу.
6. Після перебування на митному складі товари, оформлені у митний режим експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України, повинні бути в установлений відповідно до цього Кодексу строк вивезені за межі митної території України або поміщені в інший митний режим, який дозволяється щодо таких товарів.
7. У разі поміщення товарів, що зберігаються на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим та у випадках, визначених частиною шостою цієї статті, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки, який не може становити менше п’яти робочих днів.
Стаття 428. Обов’язки та відповідальність утримувача митного складу та утримувача митного режиму
1. Утримувач митного складу відкритого типу I зобов’язаний:
1) вести облік товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
2) дотримуватися умов, визначених в авторизації на експлуатацію митного складу, не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації, а також дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу;
3) виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігаються на митному складі, та вживати заходів щодо запобігання вилученню товарів з митного складу поза митним контролем;
4) дотримуватися порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу;
5) виконувати інші обов’язки, що виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим митного складу.
Утримувач митного режиму, що розміщує товари на митному складі відкритого типу I, зобов’язаний своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташований митний склад, товари, що розміщуються на митному складі, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів.
2. Утримувач митного складу відкритого типу II зобов’язаний:
вести облік товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
дотримуватися умов, визначених в авторизації на експлуатацію митного складу, не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації, а також дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу.
Утримувач митного режиму, що розміщує товари на митному складі відкритого типу II, зобов’язаний:
своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташований митний склад, товари, що розміщуються на митному складі, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів;
виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігаються на митному складі, та вживати заходів до запобігання вилученню товарів з митного складу поза митним контролем;
дотримуватися порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу;
виконувати інші обов’язки, що виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим митного складу.
3. Утримувач митного складу закритого типу зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені для утримувача митного складу та утримувача митного режиму, визначені частиною першою цієї статті.
4. Утримувач митного складу, залежно від типу митного складу, несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) неналежне ведення обліку товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
2) недотримання критерію та умов надання авторизації на експлуатацію митного складу, умов, визначених в авторизації, недотримання положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу відповідного типу;
3) недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
4) видачу товарів без дозволу митного органу, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
5) втрату товарів, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
6) невжиття заходів, передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу, щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем закінчився, а також заходів, передбачених статтею 429 цього Кодексу.
5. Утримувач митного режиму, залежно від типу митного складу, несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) недотримання вимог цього Кодексу щодо декларування та митного оформлення товарів, що розміщуються на митному складі;
2) недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу, у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті;
3) видачу товарів без дозволу митного органу у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті;
4) втрату товарів у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті.
6. Втратою товарів не вважається втрата, що сталася внаслідок здійснення з товарами операцій, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу, а також втрата, якщо товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.
7. У разі втрати товарів чи видачі їх без дозволу митного органу, залежно від типу митного складу, утримувач митного складу або утримувач митного режиму зобов’язаний сплатити митні платежі, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг.
8. Зазначені особи звільняються від обов’язку із сплати митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг, якщо товари, що зберігаються на митному складі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.
9. Особи, які брали проби чи зразки товарів, несуть передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за недотримання встановленого законодавством порядку взяття проб та зразків товарів".
225. У статті 429:
1) у назві і частині першій слова "дозволу на відкриття та" замінити словами "авторизації на";
2) у частині другій слова "дозволу на відкриття та" замінити словами "авторизації на", а слова "їх власником, уповноваженою ним особою" - словами "утримувачем митного режиму";
3) у частині третій слова "дозволу на його відкриття та експлуатацію несуть власник зазначених товарів, уповноважена ним особа або утримувач складу" замінити словами "авторизації на експлуатацію митного складу несе утримувач митного складу".
226. Назву глави 62 викласти в такій редакції:
"Глава 62. Експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу ".
227. У статті 430:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Вільна митна зона - це відповідним чином облаштований об’єкт підприємства, у тому числі територія, складські об’єкти на цій території, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів, із визначеними місцями доступу на такий об’єкт підприємства";
2) у частині сьомій слово "Відкриття" замінити словом "Експлуатація";
3) частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Створення та експлуатація вільних митних зон промислового типу здійснюється відповідно до окремих законів України";
4) доповнити частинами дев’ятою і десятою такого змісту:
"9. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з особами, які розміщують товари у цих зонах, визначаються відповідним договором.
10. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони з митницею, в зоні діяльності якої експлуатується вільна митна зона, визначаються відповідною процедурою".
228. Статтю 431 викласти в такій редакції:
"Стаття 431. Дозвіл на експлуатацію вільної митної зони
1. Експлуатація вільної митної зони комерційного та сервісного типів здійснюється підприємством на підставі дозволу на експлуатацію вільної митної зони. Підприємство, яке отримало дозвіл на експлуатацію вільної митної зони, вважається утримувачем вільної митної зони.
2. Рішення про надання дозволу на експлуатацію вільної митної зони приймається за заявою про надання дозволу в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідно до частини першої статті 407 цього Кодексу".
229. Статтю 432 виключити.
230. У пункті 3 частини першої статті 433 слова "товарів, що переміщуються" замінити словами "товарів, транспортних засобів та осіб, що переміщуються".
231. Устатті 434:
1) у частині четвертій слова "комерційного типу" виключити;
2) частину п’яту виключити.
232. У частині другій статті 435 слова "з використанням звичайних правил складського обліку" замінити словами і цифрами "відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу".
233. У статті 436:
1) у назві і частині першій слова "відкриття та" виключити;
2) у частині другій слова "відкриття та" виключити, а слова "їх власником, уповноваженою ним особою" замінити словами "утримувачем митного режиму";
3) у частині третій слова "його відкриття та" замінити словом "її", а слова "власник зазначених товарів, уповноважена ним особа або" виключити.
234. Назву глави 63 викласти в такій редакції:
"Глава 63. Експлуатація складу тимчасового зберігання ".
235. Статті 437 і 438 викласти в такій редакції:
"Стаття 437. Склад тимчасового зберігання
1. Склад тимчасового зберігання - це відповідним чином облаштовані об’єкти підприємства, призначені для тимчасового зберігання товарів під митним контролем до поміщення їх у митний режим та визначені в авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання.
2. Товари можуть бути розміщені на складі тимчасового зберігання без вивантаження їх з транспортних засобів.
3. Взаємовідносини утримувача складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Взаємовідносини утримувача складу тимчасового зберігання з митним органом визначаються авторизацією на експлуатацію складу тимчасового зберігання, наданою митним органом.
Стаття 438. Авторизація на експлуатацію складу тимчасового зберігання
1. Експлуатація складу тимчасового зберігання здійснюється на підставі авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання. Підприємство, яке отримало авторизацію на експлуатацію складу тимчасового зберігання, вважається утримувачем складу тимчасового зберігання.
2. Рішення про надання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. Авторизація на експлуатацію складу тимчасового зберігання надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умові зберігання документів і ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу (у частині умов, передбачених пунктами 2-6 частини четвертої статті 73-3 цього Кодексу, а також пунктом 9 частини четвертої статті 73-3 цього Кодексу в межах операцій, передбачених частиною першою статті 203 цього Кодексу), або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
3) умовам, визначеним пунктами 1 і 2 частини третьої статті 14 цього Кодексу;
4) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу;
5) вимогам до облаштування об’єктів підприємства, визначеним відповідно до частини четвертої статті 404 цього Кодексу".
236. У статті 439:
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 439. Розміщення товарів на складах тимчасового зберігання";
2) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"4. Із товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання, без дозволу митного органу можуть проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
5. З дозволу митного органу на складі тимчасового зберігання можуть розміщуватися українські товари, необхідні для проведення операцій з товарами, передбачених частиною першою статті 203 цього Кодексу".
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною шостою.
237. Статтю 440 викласти в такій редакції:
"Стаття 440. Зберігання та облік товарів на складі тимчасового зберігання
1. Утримувач складу тимчасового зберігання веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та щомісячно подає до митного органу звіт про рух товарів на складі за попередній місяць за формою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту.
2. Облік товарів на складі тимчасового зберігання ведеться утримувачем цього складу відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу.
3. Утримувач складу тимчасового зберігання зобов’язаний:
1) своєчасно подавати до митного органу, в зоні діяльності якого знаходиться склад тимчасового зберігання, декларацію тимчасового зберігання або інші документи, які використовуються для розміщення товарів на тимчасове зберігання;