Про затвердження Державної програми "Онкологія" на 2002-2006 роки

З метою підвищення ефективності профілактики захворювань, забезпечення раннього виявлення та лікування онкологічних хворих, поліпшення якості їх життя Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму "Онкологія" на 2002-2006 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції щороку під час розроблення проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати асигнування на виконання заходів Програми виходячи з можливостей бюджету.

Фінансування в 2002 році заходів Програми, які проводитимуться за рахунок коштів державного бюджету, здійснювати в межах асигнувань, передбачених Міністерству охорони здоров'я у Державному бюджеті України на 2002 рік.

3. Міністерству охорони здоров'я та іншим центральним органам виконавчої влади вживати заходів для залучення до фінансування Програми додаткових коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити з урахуванням визначених цією Програмою заходів і затвердити відповідні регіональні програми, а також вжити заходів до залучення для їх виконання коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

4. Координацію робіт, пов'язаних з виконанням Програми, покласти на Міністерство охорони здоров'я.

Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я щодо задоволення потреб населення у спеціалізованій онкологічній допомозі.

Злоякісні новоутворення є однією з найнебезпечніших медико-біологічних і соціально-економічних проблем. Захворюваність і смертність від раку постійно зростають у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним старінням населення. Протягом життя кожен третій - четвертий чоловік і кожна п'ята жінка може захворіти на рак. Рак є причиною більш як 15 відсотків усіх летальних випадків і поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням, 35 відсотків померлих від раку - особи працездатного віку.

У 2000 році в Україні зареєстровано 156,6 тис. первинних онкологічних хворих. Згідно з прогнозними оцінками, їх загальна кількість становитиме до 2010 року 180 тис., до 2020 року - понад 200 тис. осіб.

Стійкі тенденції до зростання захворюваності та смертності від раку, можливість онкологічних ефектів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС свідчать про надзвичайну гостроту проблеми, необхідність включення до системи протиракової боротьби не тільки онкологічних, а й інших лікувально-профілактичних закладів, а також установ та закладів усіх галузей економіки, науки, освіти, культури, засобів масової інформації.

Спеціалізована онкологічна допомога включає:

облік захворюваності та смертності населення з використанням мережі канцер-реєстрів;

організацію та проведення діагностики;

лікування онкологічних хворих та їх реабілітацію, що ґрунтуються на принципі диспансерного нагляду, який передбачає активне динамічне спостереження за станом здоров'я хворих, надання їм необхідної лікувально-діагностичної допомоги.

Онкологічна служба об'єднує спеціалізовані заклади різного рівня та функціонального призначення, в тому числі 46 онкологічних диспансерів, онкологічні відділення в багатопрофільних лікарнях. Загальна кількість ліжок для лікування онкологічних хворих становить 12218, забезпеченість - 75 ліжок на 1000 первинних хворих при потребі 123,3.

Незадовільним є забезпечення онкологічних закладів лікувально-діагностичною апаратурою. Потребує капітального ремонту або заміни від 20 до 95 відсотків апаратури, що істотно обмежує можливості проведення діагностики та лікування злоякісних новоутворень.

У зв'язку з дефіцитом ліжкового фонду в онкологічних закладах близько 40 відсотків хворих лікується в загальнолікувальній мережі, де немає фахівців відповідної кваліфікації, не створено умови для комплексного лікування з використанням не лише хірургічного, а й променевого та хіміотерапевтичного компонентів, неможливе адекватне та ефективне лікування.

Фінансові ресурси онкологічних закладів обмежені, що погіршує забезпечення онкологічних хворих хіміотерапевтичним лікуванням, без якого неможливе одужання хворого. У зв'язку з цим у 2-3 рази скорочується тривалість життя онкологічного хворого, зростає кількість хворих, які стають інвалідами.

Незадовільний стан матеріально-технічного забезпечення онкологічних закладів не дає змоги забезпечити реалізацію державних соціальних гарантій та дотримання нормативів спеціалізованої онкологічної допомоги хворим на рак відповідно до галузевих стандартів, затверджених наказом МОЗ від 27 липня 1998 р. N 226.

Метою Програми є підвищення ефективності загальнодержавних заходів з профілактики, раннього виявлення та лікування онкологічних захворювань, зниження смертності, зменшення кількості первинних виходів на інвалідність внаслідок захворювання на рак, створення умов для продовження та поліпшення якості життя онкологічних хворих.

Основні завдання Програми:

створення правової бази, розроблення соціальних та економічних нормативів з основних аспектів протиракової боротьби;

підвищення рівня обізнаності населення з питань онкології шляхом залучення засобів масової інформації до пропаганди здорового способу життя та профілактики злоякісних новоутворень;

поліпшення своєчасної та ранньої діагностики раку, підвищення з цією метою кваліфікації медичних працівників з питань раннього виявлення захворювання та забезпечення лікування хворих на рак у спеціалізованих онкологічних закладах;

постійний моніторинг рівня захворюваності населення на рак та стану надання онкологічної допомоги населенню;

впровадження сучасних інформаційних технологій для оцінки ефективності протиракових заходів;

проведення наукових досліджень з найактуальніших проблем онкології: етіології та патогенезу раку, організації онкологічної допомоги, діагностики, лікування та реабілітації онкологічних хворих;

розвиток міжнародного співробітництва з найбільш актуальних питань протиракової боротьби в Україні з метою доведення рівня науково-практичних робіт до міжнародних вимог і залучення для цього коштів зарубіжних організацій;

визначення потреб і пріоритетів в організації онкологічної допомоги населенню виходячи з рівня, динаміки та структури онкологічної захворюваності.

Фінансування Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також заінтересованих суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, громадських та міжнародних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Для координації роботи, пов'язаної з проведенням заходів, передбачених цією Програмою, та здійснення контролю за їх виконанням МОЗ створює Єдиний координаційний центр, на який покладається:

планування обсягів придбання хіміотерапевтичних препаратів і медичного обладнання для онкологічних закладів;

інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності онкологічної служби;

забезпечення взаємодії між виконавцями завдань Програми.

За прогнозними даними, виконання Програми дасть змогу:

підвищити рівень профілактики та забезпечити проведення своєчасної діагностики раку;

знизити летальність, зменшити кількість первинних виходів на інвалідність онкологічних хворих, збільшити тривалість та поліпшити якість їх життя;

зменшити соціально-економічні втрати суспільства у зв'язку з онкологічними захворюваннями та смертю від раку осіб працездатного віку.

Створити кадастр канцерогенонебезпечних підприємств, технологічних процесів та видів діяльності людини, які призводять до забруднення довкілля канцерогенними речовинами.

Здійснювати постійний контроль за надходженням канцерогенів та мутагенів у навколишнє природне середовище згідно з державними гігієнічними нормативами.

Проводити постійний моніторинг вмісту радіонуклідів у питній воді, продуктах харчування, будівельних матеріалах тощо.

Запровадити систему заходів щодо виявлення серед населення хворих на онкопатологію, що відносяться до груп підвищеного ризику, оздоровлення таких хворих та диспансерного нагляду за ними з урахуванням спадкової схильності, професійних впливів, вікових особливостей, наявності передракових захворювань, хронічного стресу, тютюнопаління тощо.

Забезпечити запровадження скринінгових програм з метою раннього виявлення передпухлинних захворювань та злоякісних новоутворень зовнішньої локалізації, зокрема:

раку шийки матки - кольпоскопічне обстеження шийки матки у жінок, віднесених до груп ризику, щорічні цитологічні обстеження жінок віком від 18 до 60 років;

раку молочної залози - щорічне пальпаторне обстеження молочних залоз у жінок віком від 15 років та мамографічне обстеження жінок, віднесених до груп ризику віком 40-65 років;

раку прямої кишки та передміхурової залози - пальцеве обстеження осіб, віднесених до груп ризику віком після 50 років (щороку);

раку шкіри і ротової порожнини - фізикальне обстеження осіб віком 20-60 років (щороку).

Розробити заходи щодо забезпечення консультаційної допомоги лікарям загальнолікувальної мережі та сімейної медицини з питань формування груп ризику, своєчасної діагностики і лікування раку.

Створити мережу мамологічних кабінетів у лікувально-профілактичних закладах та організувати їх нормативно-правове забезпечення.

Забезпечити широке запровадження ефективних методів та засобів своєчасної діагностики онкопатології на всіх рівнях надання онкологічної допомоги населенню, зокрема:

морфологічної верифікації діагнозу у виявлених уперше хворих;

пункційних методів дослідження щитовидної, молочної та передміхурової залоз під ультразвуковим діагностичним контролем;

бронхоскопічних обстежень легенів;

фіброгастроскопічних обстежень шлунку;

колоноскопічних обстежень прямої та сигмоподібної кишки.

Обладнати сучасною апаратурою онкологічні заклади для проведення загальної та диференційної діагностики злоякісних новоутворень.

Забезпечити надання всім первинним онкологічним хворим стаціонарної допомоги у спеціалізованих онкологічних закладах та відділеннях з використанням комплексу сучасних методів хірургічного, променевого, хіміотерапевтичного лікування.

Забезпечити неухильне дотримання стандартів діагностики, лікування та реабілітації онкологічних хворих на всіх етапах надання онкологічної допомоги. Періодично (один раз на 2 роки) переглядати галузеві стандарти.

Забезпечити онкологічні заклади сучасним медичним обладнанням, хіміотерапевтичними препаратами та препаратами супроводу для лікування та реабілітації онкологічних хворих у кількості, що відповідає затвердженим стандартам діагностики та лікування.

Ввести в стаціонарах обласних онкологічних диспансерів посаду лікаря-психотерапевта.

Створити систему паліативної допомоги онкологічним хворим (амбулаторної та стаціонарної), а також відповідну нормативно-правову базу.

Впроваджувати сучасні інформаційні технології для оцінки діяльності онкологічних закладів, ефективності лікування онкологічних хворих та використання матеріально-технічної бази онкологічних закладів.

Постійно перевіряти ефективність комплексу протиракових заходів на всіх етапах надання медичної допомоги. Визначати потреби та пріоритети організації онкологічної допомоги населенню виходячи з рівня, динаміки та структури онкологічної захворюваності.

Завершити створення популяційного канцер-реєстру України для отримання достовірної інформації про поширеність злоякісних новоутворень і стан справ у сфері надання онкологічної допомоги населенню.

Визначити пріоритетні напрями науково-дослідних робіт з епідеміології раку, етіології, патогенезу та вивчення основних факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень, розроблення науково обґрунтованих заходів щодо вторинної та третинної профілактики, ранньої діагностики і лікування онкологічних хворих.

Розробити довготермінові прогнози поширеності злоякісних новоутворень в Україні на основі популяційного моніторингу рівня онкологічної захворюваності та смертності населення.

Визначити напрями створення поряд з патологоанатомічною службою цитологічної служби діагностики злоякісних новоутворень.

Розробити з урахуванням досягнень світової онкологічної науки ефективні методи та засоби своєчасної діагностики онкопатології, загальнодоступні для впровадження в лікувально-профілактичних закладах.

Удосконалити організаційні форми, методи та медичні технології лікування хворих на онкопатологію і розробити нові з урахуванням досягнень світової онкологічної науки, що дадуть змогу зменшити кількість хворих, які стають інвалідами, і забезпечити їх медичну та соціально-трудову реабілітацію.

Розробити і впровадити методи біотерапії онкологічних хворих (імунотерапія, гемостимуляція, гормонотерапія, протиметастатична, антиоксидантна тощо) з метою впливу на компоненти протипухлинної системи, блокування різних етапів розвитку пухлини та запобігання виникненню рецидивів та метастазів.

Розробити систему заходів і методів протибольової терапії онкологічних хворих.

Забезпечити підвищення кваліфікації медичних кадрів з питань онкології в закладах післядипломної освіти відповідно до потреб закладів охорони здоров'я.

Визначити потребу в фахівцях та укомплектувати всі ланки онкологічної служби в регіонах відповідно до штатного розпису.

Створити систему санітарної просвіти населення з усіх аспектів онкопатології, роз'яснення важливості своєчасної її діагностики та лікування, пропаганди здорового способу життя тощо.

Широко інформувати населення у засобах масової інформації про необхідність профілактики раку, своєчасного звернення до лікаря при перших ознаках хвороби, а також про існуючу мережу медичних закладів, які забезпечують діагностику раку та лікування онкологічних хворих.

Забезпечити видання інформаційно-просвітницьких матеріалів з питань профілактики раку, пропаганди здорового способу життя, а також безкоштовне розповсюдження їх серед населення.

Включити до навчальних програм з біології та валеології в навчальних закладах усіх рівнів акредитації вивчення питань профілактики та перших ознак злоякісних новоутворень, факторів виникнення їх в різних вікових групах населення.

Розширити співпрацю в галузі онкології із Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародною агенцією з вивчення раку, Агенцією США з міжнародного розвитку, Європейським союзом, Агенцією Канади з міжнародного розвитку, Міжнародною та Європейською асоціаціями канцер-реєстрів та іншими міжнародними державними і недержавними організаціями та науковими установами.

Забезпечити участь українських учених, фахівців та студентів у міжнародних науково-практичних конференціях, програмах з обміну фахівцями і стажування, ознайомчих поїздках та інших наукових і практичних заходах.

Сприяти посиленню інформаційного обміну з питань онкології між фахівцями України і зарубіжних країн з використанням мережі Internet та інших сучасних технологій, а також шляхом публікації досягнень українських онкологів у закордонних фахових виданнях та міжнародних засобах масової інформації.

Брати участь у міжнародних програмах з питань поширення злоякісних новоутворень і вивчення впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на збільшення онкологічної захворюваності, смертності населення України та в інших програмах.