КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 27 грудня 1991 р. N 376 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 715 від 23.12.92 )
Про систему цін у народному господарстві і на споживчому ринку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 9 від 09.01.92 ) ( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Розпорядження КМ N 45-р від 24.01.92 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 101 від 29.02.92 N 104 від 03.03.92 N 178 від 07.04.92 - набуває чинності з 15.04.92 ) ( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Постанову КМ N 193 від 15.04.92 Указ Президента N 276 від 24.04.92 Постанови КМ N 243 від 16.05.92 N 317 від 10.06.92 N 359 від 30.06.92 N 492 від 25.08.92 N 552 від 30.09.92 N 553 від 30.09.92 N 614 від 09.11.92 )
У зв'язку з надзвичайно складною економічною ситуацією, проведенням у Російській Федерації з 2 січня 1992 р. заходів щодо лібералізації цін, з метою захисту ринку України та відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 27 грудня 1991 р. "Про соціальний захист населення і внутрішнього ринку України" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Ввести з 2 січня 1992 р. на всю продукцію, товари й послуги вільні ціни і тарифи, що визначаються підприємствами і організаціями виходячи з попиту і пропонування, за винятком продукції, товарів і послуг, на які цією постановою передбачається державне регулювання цін і тарифів.
Установити з 2 січня 1992 р. граничні розміри підвищення державних цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, що мають важливе народногосподарське і соціальне значення, згідно з додатком.
2. Міністерству фінансів України за погодженням із заінтересованими міністерствами і відомствами України передбачати в необхідних випадках виділення дотацій на хліб, олію, цукор, молоко, кефір, сир знежирений, маргарин, жири тваринні, крупи, макарони (за винятком групи "Екстра"), дитяче харчування на молочній та злаковій основі (включаючи харчові концентрати), паливо, що реалізується населенню, лікарські засоби, вироби медичного призначення, технічні засоби профілактики інвалідності і реабілітації інвалідів, послуги транспорту та інші соціально значимі товари і послуги, на які застосовуються державні регульовані ціни й тарифи, а також визначити порядок виділення дотацій з бюджету на ці товари і послуги.
3. Міністерству економіки України з участю заінтересованих міністерств і відомств:
визначити порядок установлення цін і тарифів на продукцію, товари й послуги, передбачені додатком до цієї постанови;
затвердити такси на деревину, що відпускається на пні та ставки відрахувань на геологорозвідувальні роботи;
установити розміри торговельних знижок і надбавок на товари, на які здійснюється державне регулювання роздрібних цін; заставні ціни на скляну тару;
розробити і затвердити порядок формування і застосування вільних цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, порядок переоцінки залишків товарів і механізм регулювання цін на продукцію підприємств-монополістів з урахуванням антимонопольного законодавства;
вносити при необхідності пропозиції Кабінетові Міністрів України про зміну номенклатури, рівня цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, що реалізуються за державними регульованими цінами і тарифами.
4. Надати Міністерству економіки України право:
вводити державне регулювання цін на продукцію підприємств-монополістів;
установлювати при необхідності граничні рівні рентабельності до собівартості продукції, робіт і послуг, які реалізуються за договірними (вільними) цінами.
5. З метою забезпечення необхідних госпрозрахункових умов для підприємств галузей, які мають значну різницю у витратах на виробництво і в інвестиціях з незалежних від їхньої діяльності причин (різні гірничо-геологічні, природно-кліматичні та інші умови), дозволити міністерствам, відомствам, іншим органам господарського управління за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України утворювати фонди фінансового регулювання (без зміни розрахунків з бюджетом) і затверджувати ставки відрахувань до фондів за рахунок прибутку або включення у витрати на виробництво. В необхідних випадках може запроваджуватися механізм розрахункових цін.
6. Держбуду України з урахуванням нової системи цін і тарифів забезпечити формування кошторисної нормативної бази та визначення порядку її застосування в будівництві, встановити контроль за дотриманням нормативів замовниками, проектними, будівельно-монтажними та іншими організаціями.
7. Державній інспекції України по контролю за цінами розробити і затвердити за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України порядок застосування економічних санкцій за порушення цін з урахуванням антимонопольного законодавства.
8. Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків разом з Міністерством економіки України внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо цін на імпортну та експортну продукцію з обов'язковим впровадженням системи заходів захисту внутрішнього ринку, зокрема шляхом ліцензування, квотування, митного контролю і тарифного регулювання.
9. Раді Міністрів Кримської АРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам здійснювати регулювання тарифів на комунально-побутові послуги (крім передбачених додатком до цієї постанови), тарифів на перевезення пасажирів міським і приміським транспортом, який працює в особливому режимі (маршрутні таксомотори, експреси, вантажно-пасажирські маршрути та ін.), і націнок на продукцію підприємств громадського харчування.
Вартість раніше прийнятих і частково або повністю сплачених замовлень на послуги і матеріалів для їх виконання перерахунку не підлягає.
10. Міністерству статистики України разом з Міністерством економіки України та заінтересованими міністерствами і відомствами України ввести звітність, що характеризує зміни в системі цін і тарифів.
11. Міністерству економіки України, Раді Міністрів Кримської АРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам довести до заінтересованих міністерств, відомств, підприємств, організацій та установ інструктивні матеріали, пов'язані з введенням нової системи цін.
| Перший віце-прем'єр-міністр України Державний секретар Кабінету Міністрів України | К.МАСИК В.ПЄХОТА |
| Інд. 18 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 1991 р. N 376
Граничні розміри підвищення державних цін і тарифів на продукцію, товари і послуги
I.
( Розділ I додатка втратив чинність у частині граничного коефіцієнта підвищення цін і тарифів на перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі Постанови КМ N 104 )
Продукція і послуги виробничо-технічного призначення (оптові ціни промисловості)
| Граничні коефіцієнти підвищення до діючих в 1991 році державних цін і тарифів | |
| Енергоресурси, що добуваються на Україні: вугілля | у середньому 20 * |
---------------------
* Конкретні розміри оптових цін на вугілля встановлюються об'єднаннями виходячи з собівартості та граничних рівнів рентабельності, що визначаються Держвуглепромом України за погодженням з Мінекономіки України.
---------------------
* Гранична рентабельність для підприємств - постачальників нафто- і газопродуктів застосовується до витрат на постачання без урахування вартості придбаних нафто- і газопродуктів.
II.
( Розділ II втратив чинність у частині граничного коефіцієнта підвищення цін і тарифів на перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом на підставі Постанови КМ N 178 від 07.04.92 - набуває чинності з 15.04.92 )
( Розділ II другий втратив чинність в частині граничного коефіцієнта підвищення до державних цін на вугілля, торф'яні та вугільні брикети на підставі Постанови КМ N 101 )
Споживчі товари і послуги, що реалізуються населенню, та окремі види продукції спеціального призначення
---------------------
Примітки: 1.
( Дію примітки 1 припинено до 1 квітня 1992 р. (за винятком підприємств Державного комітету України по вугільній промисловості) на підставі Постанови КМ N 9 від 09.01.92 )
По продукції і послугах, передбачених в розділі I цього додатка, граничні коефіцієнти застосовуються тільки на обсяг виробництва в межах державного замовлення. Вказані продукція і послуги вироблені понад держзамовлення, реалізуються за вільними цінами і тарифами.
2. У разі коли фактична рентабельність буде перевищувати граничний рівень, прибуток, одержаний понад цей рівень, зараховується до державного бюджету.
