Про затвердження Порядку та умов обовязкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби

Відповідно до статті 18 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок та умови обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, що додається.

1. Обов'язкове державне особисте страхування (далі - обов'язкове страхування) посадових осіб органів державної податкової служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

2. Обов'язковому державному особистому страхуванню підлягають посадові особи органів державної податкової служби (далі - застраховані).

3. Страхові платежі сплачуються Державною податковою службою (далі - страхувальник) до 25 числа кожного місяця у розмірі 0,25 відсотків фонду оплати праці, включаючи встановлені чинним законодавством доплати та надбавки застрахованих минулого місяця. Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування. Витрати страховика на здійснення страхування становлять не більше 6 відсотків страхових платежів.

Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати посадової особи за її останньою посадою.

Проведення обов'язкого страхування здійснюється страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Нацкомфінпослуг і визначений за погодженням з страхувальником.

4. Страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, зараховуються до чергових платежів, а кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником.

5. Страховик виплачує страхові суми:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого під час виконання службових обов'язків його спадкоємцям - у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за останньою посадою, яку він займав;

б) у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків, - у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у відсотковому відношенні до суми п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності, але не може бути меншим шестимісячної заробітної плати за зазначеною посадою.

Виплата страхових сум, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього пункту, в зв'язку з загибеллю (смертю) або втратою працездатності (далі - страхова подія) провадиться з урахуванням раніше виплачених страхових сум за цю страхову подію. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат за іншими видами страхування і виплат у порядку відшкодування збитків.

6. З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика протягом трьох років з дня настання страхової події.

7. Виплата страхових сум провадиться у семиденний термін з дня одержання страховиком всіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців.

У разі відмови у виплаті страхової суми страховик у семиденний термін письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців у відповідний орган державної податкової служби із зазначенням причини відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо виплати страхової суми вирішуються в установленому законодавством порядку.

8. У разі настання страхових подій, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, виплата страхових сум провадиться страховиком за місцем постійного проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачі чека або поштового переказу за рахунок страхувальника.

Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми провадиться шляхом перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідний орган опіки і піклування.

9. Страхові суми не виплачуються, якщо страхова подія:

а) настала у зв'язку з вчиненням застрахованим навмисного злочину або є наслідком вчинення застрахованим дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

б) є наслідком навмисно вчинених особі застрахованим тілесних ушкоджень.

10. У разі загибелі або смерті застрахованого орган державної податкової служби, де працював застрахований, видає спадкоємцям довідку за встановленою формою (додаток N 1) для одержання свідоцтва про право на спадщину.

11. Для вирішення питання про виплату страхової суми у випадках, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, застрахований або його спадкоємець оформляють у відповідному органі державної податкової служби та подають страховику заяву за встановленою формою (додаток N 2), а також пред'являють документ, що засвідчує особу.

Крім цього подаються:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого - копія свідоцтва про смерть застрахованого, свідоцтво про право на спадщину;

б) у разі втрати застрахованим працездатності - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності, засвідчена в нотаріальному порядку.

12. Органи державної податкової служби зобов'язані надавати за запитами страховика документи про обставини настання страхових подій, необхідні для вирішення питання про виплату страхових сум.