Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту

9. Міністерство та Комісія не мають права публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування. Проте після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антисубсидиційного розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антисубсидиційної процедури. У цьому разі Міністерство направляє заявнику конфіденційний запит про надання у стислі строки додаткових копій неконфіденційної версії скарги для їх передачі відповідно до частини п'ятнадцятої цієї статті.

10. В окремих випадках з урахуванням специфічних обставин, зазначених в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, Комісія приймає рішення про порушення антисубсидиційного розслідування без подання скарги національним товаровиробником або від його імені за умови, що вона має у своєму розпорядженні достатні докази наявності нелегітимної субсидії, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до вимог частини другої цієї статті стосовно обгрунтування порушення антисубсидиційного розслідування.

Після прийняття Комісією цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

Антисубсидиційне розслідування не порушується щодо імпорту з країн - членів СОТ, обсяг якого становить менше ніж один відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, що є об'єктом відповідної антисубсидиційної процедури, якщо разом обсяги цього імпорту із зазначених країн становлять менше ніж три відсотки цих обсягів споживання.

11. У процесі антисубсидиційної процедури Міністерство одночасно розглядає докази наявності субсидії та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обгрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування або про відмову в його порушенні.

12. Скарга відхиляється, якщо докази наявності нелегітимної субсидії або шкоди є недостатніми для обгрунтування продовження антисубсидиційної процедури.

Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антисубсидиційної процедури до порушення антисубсидиційного розслідування. У цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.

13. Міністерство подає до Комісії звіт про результати проведення антисубсидиційної процедури. Рішення про порушення антисубсидиційного розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк від дати подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури. У рішенні про порушення антисубсидиційної процедури Комісія доручає Міністерству:

1) негайно розпочати антисубсидиційне розслідування;

2) опублікувати повідомлення про його порушення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антисубсидиційної процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

14. У повідомленні про порушення антисубсидиційного розслідування повинні міститися:

1) інформація про порушення антисубсидиційного розслідування;

2) визначення товару, що є об'єктом розслідування, та заінтересованих країн;

3) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, отриманих Міністерством;

4) відомості про те, що корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства;

5) строки, протягом яких:

заінтересовані сторони можуть повідомити Міністерство про свою заінтересованість;

письмово викласти свої коментарі щодо цього антисубсидиційного розслідування та подати іншу необхідну інформацію. Зазначені коментарі та інша інформація враховуються Міністерством у ході антисубсидиційного розслідування, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства у строки, встановлені у цьому повідомленні;

заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини шостої статті 16 цього Закону.

15. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антисубсидиційного розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам на їх запит. У разі, якщо кількість заінтересованих експортерів виявиться значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

16. Проведення антисубсидиційного розслідування не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом цього розслідування.

1. Відповідно до рішення Комісії Міністерство розпочинає антисубсидиційне розслідування і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади в Україні.

2. Антисубсидиційне розслідування проводиться з метою встановлення наявності субсидування та шкоди. З метою встановлення в антисубсидиційному розслідуванні фактів субсидування період розслідування обирається з дотриманням вимог частини першої статті 10 цього Закону. Інформація, яка не стосується зазначеного періоду розслідування, як правило, не враховується.

3. Міністерство разом з повідомленням про порушення антисубсидиційного розслідування направляє відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антисубсидиційного розслідування, яких Міністерство вважає за необхідне залучити до участі в антисубсидиційному розслідуванні, або компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антисубсидиційного розслідування.

Відповіді на запитальник направляються Міністерству у 30-денний строк з дати його отримання.

Запитальник вважається отриманим через чотири доби від дати його відправлення отримувачу або направлення відповідному дипломатичному представнику країни експорту.

Строк для надання відповідей на запитальник може бути продовжений Міністерством з урахуванням строків, встановлених для антисубсидиційного розслідування, та за умови, що заінтересована сторона надасть переконливі докази необхідності такого продовження.

4. Міністерство має право одержувати від органів виконавчої влади в Україні інформацію, документи, матеріали, необхідні для проведення антисубсидиційного розслідування. На запит члена Комісії Міністерство передає йому або Комісії неконфіденційне резюме відомостей, одержаних від зазначених органів.

5. При проведенні антисубсидиційного розслідування Міністерство має право:

1) для виконання рішень Комісії доручати іншим органам виконавчої влади в Україні здійснювати перевірки або заходи контролю за діяльністю імпортерів, продавців та українських виробників;

2) здійснювати в інших країнах перевірки інформації, одержаної від заінтересованих сторін антисубсидиційного розслідування, за згодою відповідної заінтересованої сторони та за відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни. При цьому Міністерство визначає строки та методику здійснення зазначених перевірок або заходів контролю.

Органи виконавчої влади в Україні вживають усіх необхідних заходів для задоволення цих вимог. У проведенні перевірок або заходів контролю можуть брати участь уповноважені особи Міністерства.

6. Заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 цього Закону, мають право звертатися до Міністерства з вимогою щодо проведення слухань з питань антисубсидиційного розслідування у Міністерстві, якщо:

1) вони письмово, у строки, визначені у повідомленні в газеті про порушення антисубсидиційного розслідування, вимагали проведення зазначених слухань;

2) вони довели, що дійсно є заінтересованими сторонами, на які можуть вплинути наслідки антисубсидиційного розслідування;

3) існують особливі причини для проведення зазначених слухань.

7. Сторонам, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 цього Закону, а також компетентним органам на їх запит надається можливість провести консультації із стороною, яка подала відповідну скаргу або має протилежні інтереси. Ці консультації проводяться з обов'язковим дотриманням конфіденційного режиму надання інформації.

Відмова сторін від участі у консультаціях не тягне ніяких наслідків.

Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі відповідно до частин сьомої і восьмої цієї статті, враховується Міністерством у процесі антисубсидиційного розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі.

8. Заявники та заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 цього Закону, а також компетентні органи можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, наданою заінтересованою стороною антисубсидиційного розслідування, за винятком службових документів Міністерства та Комісії, за умов, що ця інформація:

1) стосується захисту їх інтересів;

2) не є конфіденційною відповідно до статті 31 цього Закону;

3) використовується в антисубсидиційному розслідуванні.

Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством у процесі антисубсидиційного розслідування за умови, що вони є достатньо обгрунтованими.

9. Інформація, яка надається заінтересованими сторонами та на підставі якої робиться позитивний або негативний висновок щодо наявності субсидування та шкоди, підлягає перевірці Міністерством, за винятком обставин, зазначених у статті 30 цього Закону.

Інформація та докази, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін під час антисубсидиційного розслідування, направляються цією заінтересованою стороною усім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо інформація та докази не направляються Міністерству або заінтересованим сторонам, або якщо цю інформацію та докази неможливо перевірити, така інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі антисубсидиційного розслідування.

10. Строк проведення антисубсидиційного розслідування не повинен перевищувати одного року з дня прийняття рішення про його порушення.

Строк антисубсидиційного розслідування може бути продовжений за рішенням Комісії, але не може бути більшим, ніж 14 місяців.

11. Протягом проведення антисубсидиційного розслідування Міністерство створює компетентним органам умови для продовження консультацій, з тим щоб уточнити факти та прийти до взаємоприйнятного рішення.

1. Попередні компенсаційні заходи можуть застосовуватися за наявності сукупності таких умов:

1) порушено антисубсидиційну процедуру в порядку, встановленому статтею 15 цього Закону;

2) порушено антисубсидиційне розслідування в порядку, встановленому статтею 16 цього Закону;

3) у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антисубсидиційного розслідування;

4) заінтересованим сторонам було надано відповідні можливості щодо подання відомостей і коментарів відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 цього Закону;

5) у ході антисубсидиційного розслідування Міністерство зробило попередній позитивний висновок, що товар, який імпортується в Україну, користується пільгами від нелегітимної субсидії, внаслідок чого національному товаровиробнику заподіюється шкода;

6) національні інтереси вимагають застосування антисубсидиційних заходів з метою запобігання заподіянню зазначеної шкоди.

2. Попередні компенсаційні заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування.

3. У разі відмови експортерів, імпортерів або виробників товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування, у проведенні Міністерством перевірок інформації, які проводяться ним відповідно до статей 8 і 9, частини дев'ятої статті 16, а також статей 28 і 30 цього Закону, не пізніше ніж через 75 днів від дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування встановлюється, чи є подані відомості достатньо обгрунтованими для попередніх висновків про надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством лише у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

У цьому разі на підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж через 90 днів від дати порушення антисубсидиційного розслідування.

4. У разі, якщо член Комісії вимагає негайного застосування Комісією компенсаційних заходів з урахуванням вимог частин першої і другої цієї статті, Міністерство:

1) робить попередні висновки про факт надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди та доцільність застосування попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж на десятий робочий день від дати отримання відповідно оформленої вимоги члена Комісії;

2) повідомляє про ці висновки Комісію і пропонує дату проведення засідання Комісії з цього приводу.

5. До завершення антисубсидиційного розслідування Міністерство встановлює достатність доказів, що містяться в інформації заявників, заінтересованих сторін, органів виконавчої влади в Україні стосовно факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди і доцільності застосування попередніх компенсаційних заходів. Про ці висновки Міністерство інформує Комісію.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, на яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

На підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення антисубсидиційного розслідування.

6. Висновки Міністерства про відмову від застосування попередніх компенсаційних заходів не виключають прийняття Комісією рішення про застосування зазначених заходів у таких випадках:

1) за обгрунтованою вимогою члена Комісії;

2) або за обгрунтованою вимогою заінтересованого національного товаровиробника;

3) або за ініціативою Міністерства у разі виявлення нових доказів щодо факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди.

7. Попередні компенсаційні заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього компенсаційного мита. Розмір ставки попереднього компенсаційного мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

Розмір ставки попереднього компенсаційного мита визначається одним з таких способів:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Мінімальна ціна - ціна зазначеного товару, за якою його продаж не заподіює шкоду національному товаровиробнику. Мінімальна ціна розраховується Міністерством відповідно до частини восьмої цієї статті.

8. Мінімальна ціна розраховується у такому порядку:

1) Міністерство розраховує ціну товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування, що практикувалася на ринку України протягом базового періоду. Міністерство розраховує середньозважену ціну за базовий період на основі щотижневих або щомісячних цін. Міністерство здійснює ці розрахунки один раз, використовуючи відповідну інформацію, що надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявником або заінтересованою стороною, чи відповідну інформацію з інших джерел. Базовий період - період строком від шести місяців до п'яти років, які передують періоду розслідування;

2) Міністерство встановлює фактичну поточну ринкову ціну товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування, яка практикувалася на ринку України у зазначений період розслідування, протягом антисубсидиційного розслідування та у період застосування компенсаційних заходів, за останні чотири тижні, що передують 25 числу кожного місяця;

3) Міністерство розраховує змінну величину у відсотках, яка дорівнює різниці між цінами, визначеними відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини, поділеній на ціну товару, що практикувалася на ринку України протягом базового періоду;

4) Міністерство встановлює ціну товару національного товаровиробника у базовий період, використовуючи інформацію, одержану від цього товаровиробника та (або) з інших джерел у процесі антисубсидиційного розслідування;

5) поправка до ціни товару національного товаровиробника визначається як змінна величина у відсотках, розрахована відповідно до пункту 3 цієї частини, помножена на величину ціни товару національного товаровиробника, розраховану відповідно до пункту 4 цієї частини;

6) мінімальна ціна на наступний місяць визначається шляхом збільшення ціни товару національного товаровиробника за базовий період на величину зазначеної поправки;

7) Міністерство розраховує мінімальну ціну на підставі даних за станом на 25 число кожного місяця;

8) Міністерство надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про мінімальну ціну не пізніше 1 числа кожного місяця;

9) встановлена відповідно до цієї частини мінімальна ціна діятиме протягом строку застосування компенсаційних заходів;

10) у разі, коли мінімальна ціна розраховується на п'ятирічний період, Міністерство використовує методику розрахунку мінімальної ціни, зазначену в пунктах 1-9 цієї частини, коригуючи необхідні дані на п'ятирічний період застосування компенсаційних заходів.

9. Сплата попереднього компенсаційного мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не було встановлено законодавством.

10. Розмір ставки попереднього компенсаційного мита не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та повинен бути нижчим ніж ця сума за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяній національному товаровиробнику.

Попереднє компенсаційне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування попередніх компенсаційних заходів.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого є об'єктом застосування попередніх компенсаційних заходів. У разі, якщо антисубсидиційне розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни, та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії визначається відповідна країна експорту. Якщо антисубсидиційне розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, якщо це неможливо, - всі країни експорту.

Комісія в своєму рішенні встановлює розмір ставки попереднього компенсаційного мита, яким обкладається товар кожного постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в Україну є об'єктом застосування компенсаційних заходів, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всіх країн експорту.

11. Попереднє компенсаційне мито справляється митними органами України за ставкою та на умовах, установлених відповідним рішенням Комісії про застосування попередніх компенсаційних заходів. Попереднє компенсаційне мито справляється незалежно від сплати інших податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які справляються при ввезенні на митну територію України певних товарів.

12. Застосування попередніх компенсаційних заходів обмежується якомога меншим періодом, який не повинен перевищувати чотирьох місяців.

13. Рішення про продовження строку застосування попередніх компенсаційних заходів приймається за пропозицією Міністерства на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.

14. Міністерство за дорученням Комісії інформує Кабінет Міністрів України про рішення, прийняті відповідно до цієї статті.

15. Застосування попередніх компенсаційних заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування.

1. Антисубсидиційне розслідування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного компенсаційного мита у разі прийняття добровільного та достатнього зобов'язання, відповідно до якого:

1) державні органи погоджуються:

ліквідувати субсидію;

або обмежити цю субсидію;

або застосувати інші заходи, пов'язані із впливом зазначеної субсидії;

2) Міністерство одержало задовільне добровільне письмове зобов'язання від експортера про перегляд його цін або припинення експорту до регіону України, що є об'єктом розгляду, товарів, які користуються нелегітимною субсидією, таким чином, щоб Міністерство та згодом Комісія були впевнені, що вплив субсидії відповідно до цього Закону буде ліквідовано;

3) Міністерство подає до Комісії зобов'язання експортера разом з відповідними пропозиціями про перегляд експортером цін. Рішення про прийняття зобов'язання експортера приймає Комісія. Підвищення цін, яке здійснюється відповідно до зобов'язань експортера щодо припинення субсидованого імпорту:

не повинно бути вищим, ніж це необхідно для компенсування суми нелегітимної субсидії;

але може бути меншим за суму зазначеної вище субсидії, якщо зазначене підвищення є достатнім для ліквідації шкоди, яка заподіюється національному товаровиробнику субсидованим імпортом.

Зобов'язання можуть пропонуватися заінтересованими сторонами лише за умови, що Комісія прийняла відповідне рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів.

Міністерство при одержанні зазначеного добровільного зобов'язання визначає його достатність, відповідність пунктам 1 і 2 цієї частини.

Комісія на своєму засіданні може прийняти рішення про прийняття цього зобов'язання.

У разі, коли відповідно до частин першої, другої статті 14 цього Закону національним товаровиробником визнається сукупність виробників окремого регіону, експортерам надається можливість запропонувати відповідно до цієї статті зобов'язання щодо імпорту на відповідні ринки. У цьому разі, якщо Комісія встановить, що застосування компенсаційних заходів відповідає національним інтересам, враховуються також і регіональні інтереси.

Якщо зазначене зобов'язання є недостатнім для належного усунення наслідків субсидування і не пропонується протягом 60 днів від дати прийняття Комісією рішення про справляння попереднього компенсаційного мита або мають місце обставини, зазначені у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, Комісія приймає відповідні рішення про справляння попереднього або остаточного компенсаційного мита на всій території України. У цих випадках у відповідному рішенні Комісії визначаються виробники або експортери, встановлені у процесі антисубсидиційного розслідування, з імпорту товарів яких справлятиметься компенсаційне мито.

2. Зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту пропонуються Міністерством, але державні органи та (або) заінтересовані сторони не зобов'язані їх брати. Якщо державні органи та (або) заінтересовані сторони не пропонують зобов'язань щодо припинення субсидованого імпорту або не погоджуються з відповідними пропозиціями Міністерства щодо їх взяття, це ніяк не впливає на проведення антисубсидиційного розслідування. При цьому Міністерство може визначити, що загроза заподіяння шкоди є більш імовірною у разі продовження здійснення субсидованого імпорту.

Зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту пропонуються Міністерством або заінтересованими сторонами у разі, якщо Комісією було прийнято рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів.

За винятком надзвичайних обставин, зобов'язання не можуть бути запропоновані від дати закінчення строку, зазначеного у частині п'ятій статті 32 цього Закону.

3. Запропоновані експортером зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту не приймаються, якщо Міністерство вважає їх неприйнятними, зокрема, у випадках, коли кількість наявних або потенційних експортерів є значною, або з інших причин, включаючи захист національних інтересів України.

Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку застосування попередніх компенсаційних заходів заінтересовані експортери можуть бути поінформовані про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію щодо відхилення запропонованих ними зобов'язань. Ці експортери можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання, які розглядаються у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку застосування попередніх компенсаційних заходів.

В остаточному рішенні Комісії повинні міститися мотиви відмови у врахуванні коментарів експортера.

4. Експортери, які пропонують зобов'язання, повинні подавати неконфіденційну версію цього зобов'язання, яку Міністерство може передавати іншим заінтересованим сторонам.

5. Якщо після консультацій між Міністерством і заінтересованими сторонами експортери беруть зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту, Міністерство ухвалює попередні висновки про зупинення антисубсидиційного розслідування та подає Комісії звіт про результати цих консультацій з пропозицією про прийняття Комісією рішення про припинення антисубсидиційного розслідування без застосування остаточних компенсаційних заходів до товару, що ввозитиметься в Україну заінтересованою стороною, зобов'язання якої були прийняті.

Рішення Комісії про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення субсидованого імпорту та припинення антисубсидиційного розслідування приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів протягом місяця від дати прийняття зазначених висновків Міністерства про зупинення антисубсидиційного розслідування. Антисубсидиційне розслідування вважається припиненим, якщо протягом місяця від дати подання Міністерством зазначеного звіту Комісія не затвердила іншого рішення.

Якщо Міністерством не було прийнято рішення про зупинення антисубсидиційного розслідування, Міністерство терміново подає Комісії детальний звіт про результати проведених консультацій з пропозицією про застосування компенсаційних заходів.

6. У разі прийняття Комісією зобов'язання експортера щодо припинення субсидованого імпорту, Міністерство повинно, як правило, продовжити антисубсидиційне розслідування з метою його припинення. Якщо Міністерство робить негативний висновок щодо факту надання субсидії або заподіяння шкоди, зобов'язання втрачає чинність, крім випадків, коли зазначений висновок значною мірою є результатом виконання зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту. У цих випадках Міністерство може вимагати, щоб зобов'язання діяло протягом строку, необхідного для усунення наслідків субсидованого імпорту.

Якщо Міністерство робить позитивний висновок щодо факту надання субсидії та заподіяння шкоди, зобов'язання експортера щодо припинення субсидованого імпорту діють згідно з відповідним рішенням Комісії.

Міністерство терміново подає до Комісії звіт про рішення, прийняті відповідно до цієї частини. Комісія на своєму засіданні кваліфікованою більшістю голосів може затвердити інше рішення.

7. Міністерство має право вимагати від компетентних органів та (або) експортера, які взяли зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту, періодично подавати відомості про виконання зазначеного зобов'язання та дозвіл на проведення перевірки інформації, що стосується виконання такого зобов'язання. Відмова зазначених компетентних органів та (або) експортера виконувати ці вимоги вважається порушенням зобов'язання.

8. Якщо у процесі антисубсидиційного розслідування приймаються зобов'язання експортера щодо припинення субсидованого імпорту, як передбачено розділом VII цього Закону, такі зобов'язання починають діяти від дати, коли припиняється відповідне антисубсидиційне розслідування.

9. У разі встановлення Міністерством фактів порушення або анулювання стороною взятого зобов'язання Міністерство готує звіт з пропозиціями про застосування відповідних компенсаційних заходів і подає його на розгляд Комісії. Комісія на своєму засіданні розглядає звіт і відповідно до статті 19 цього Закону простою більшістю голосів може прийняти рішення про справляння остаточного компенсаційного мита на підставі фактів, установлених у процесі антисубсидиційного розслідування, протягом якого були прийняті зобов'язання експортера щодо припинення субсидованого імпорту. Рішення про застосування остаточних компенсаційних заходів приймається у разі, якщо:

1) за результатами розслідування Комісією було остаточно встановлено наявність субсидії та шкоди;

2) заінтересований експортер та (або) державний орган, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матимуть можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані при розгляді відповідного питання на засіданні Комісії.

10. Комісія на своєму засіданні розглядає звіт Міністерства та іншу подану їй інформацію і може на їх підставі відповідно до статті 17 цього Закону прийняти рішення про термінове застосування попередніх компенсаційних заходів:

1) якщо є підстави вважати, що експортер та (або) державний орган порушують зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту;

2) або експортер та (або) державний орган порушують зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту, якщо ще не було припинено антисубсидиційне розслідування, у процесі якого прийнято це зобов'язання.

Рішення Комісії про термінове застосування компенсаційних заходів приймається простою більшістю голосів.

1. Якщо скарга відкликається, антисубсидиційна процедура припиняється без застосування компенсаційних заходів, крім випадків, коли припинення антисубсидиційної процедури суперечить національним інтересам.

2. Якщо застосування компенсаційних заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антисубсидиційну процедуру або антисубсидиційне розслідування. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.

Відповідно до цієї частини Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та (або) експорту та публікує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антисубсидиційної процедури або антисубсидиційного розслідування без застосування компенсаційних заходів.

3. Відповідно до частини п'ятої цієї статті антисубсидиційна процедура терміново припиняється Комісією за поданням Міністерства без застосування компенсаційних заходів за умови, що сума нелегітимної субсидії є мінімальною; або обсяг дійсного чи потенційного субсидованого імпорту або розмір дійсної чи потенційної шкоди є незначним.

4. Для антисубсидиційного розслідування, порушеного відповідно до частини тринадцятої статті 15 цього Закону, шкода, як правило, вважається незначною, якщо розмір частини ринку імпорту в Україну є нижчим, ніж розміри, визначені в абзаці третьому частини десятої статті 15 цього Закону.

В антисубсидиційних розслідуваннях щодо імпорту з країн - членів СОТ, що розвиваються, обсяг субсидованого імпорту вважається незначним за умови, що такий обсяг становить менше чотирьох відсотків загального обсягу імпорту в Україну подібного товару з однієї країни - члена СОТ, що розвивається.

Проте компенсаційні заходи застосовуються у разі, якщо обсяг субсидованого імпорту перевищує дев'ять відсотків загального обсягу імпорту в Україну подібного товару з кількох країн - членів СОТ, що розвиваються, навіть якщо індивідуальні частки кожної з цих країн у загальному імпорті в Україну становлять менше чотирьох відсотків.

5. В антисубсидиційних розслідуваннях сума нелегітимної субсидії вважається мінімальною лише тоді, коли ця сума є меншою, ніж один відсоток загальної вартості товару, що є об'єктом розслідування, за винятком випадків, коли:

1) в антисубсидиційних розслідуваннях щодо імпорту товарів з країн, що розвиваються, мінімальним порогом субсидії вважається імпорт такого товару у розмірі не більше ніж два відсотки загального вартісного обсягу товару, що є об'єктом антисубсидиційних розслідувань;

2) для країн - членів СОТ, що розвиваються, зазначених у додатках 5 і 6 до цього Закону, а також для країн, що розвиваються і які не застосовують субсидування відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону, мінімальним порогом субсидії вважається три відсотки загальної вартості товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування.

Якщо застосування положень цього пункту залежить від анулювання експортних субсидій, положення цього пункту застосовуються від дати, з якої про це нотифікується Комітет із субсидування та компенсаційних заходів СОТ, і до того часу, коли одна із зазначених країн, що розвиваються, не надасть експортних субсидій.

У такому разі антисубсидиційне розслідування проводиться, якщо:

сума нелегітимної субсидії є вищою, ніж мінімальний її рівень для окремих експортерів;

окремі експортери залишаються суб'єктами антисубсидиційної процедури і можуть знову стати суб'єктами антисубсидиційного розслідування, що проводиться стосовно імпорту із зазначеної країни, відповідно до розділу VII цього Закону.

Таке антисубсидиційне розслідування припиняється без застосування компенсаційних заходів.

6. Остаточні компенсаційні заходи застосовуються за таким принципом:

1) остаточні компенсаційні заходи застосовуються, якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок стосовно наявності нелегітимної субсидії та шкоди, яка є її наслідком, та відповідно до статті 35 цього Закону національні інтереси потребують застосування компенсаційних заходів;

2) при застосуванні попередніх компенсаційних заходів Міністерство подає Комісії пропозиції про застосування остаточних компенсаційних заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;

3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про застосування остаточного компенсаційного мита та встановлює розмір ставки остаточного компенсаційного мита, який не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та бути нижчим, ніж ця сума, за умови, що така ставка є достатньою для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;

4) остаточні компенсаційні заходи можуть застосовуватися як остаточне компенсаційне мито. Розмір ставки остаточного компенсаційного мита встановлюється у відповідному рішенні Комісії. Розмір ставки остаточного компенсаційного мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини восьмої статті 17 цього Закону.

7. Остаточне компенсаційне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт користується нелегітимною субсидією та заподіює шкоду, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в Україну є об'єктом застосування остаточних компенсаційних заходів. У разі, коли антисубсидиційне розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни, та неможливо визначити усіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту. Якщо антисубсидиційне розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - усі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного компенсаційного мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в Україну є об'єктом застосування компенсаційних заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається ставка остаточного компенсаційного мита для відповідної країни експорту.

8. У разі, коли у процесі антисубсидиційного розслідування Міністерство використовує вибіркові методи, передбачені статтею 29 цього Закону, компенсаційне мито, що справляється при імпорті в Україну, що здійснюється безпосередньо експортерами або виробниками, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до статті 29 цього Закону, але не були включені в таке дослідження, не повинно перевищувати середньозваженого розміру нелегітимної субсидії, встановленої для порівнюваних експортерів або виробників. Відповідно до цієї частини Міністерство не враховує нульових і незначних величин, а також величин, що обчислюються у випадках, зазначених у статті 30 цього Закону. Індивідуальні ставки компенсаційного мита застосовуються при безпосередньому імпорті в Україну товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антисубсидиційного розслідування відповідно до статті 29 цього Закону.

9. Остаточне компенсаційне мито сплачується за ставкою та на умовах, установлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних компенсаційних заходів. Остаточне компенсаційне мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються з імпорту в Україну.

1. Попередні компенсаційні заходи та остаточні компенсаційні заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію України, від дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом.

2. У разі застосування попереднього компенсаційного мита після остаточного встановлення Міністерством фактів надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від рішення про застосовування остаточного компенсаційного мита, приймає остаточне рішення про уточнення розміру ставки попереднього компенсаційного мита. При цьому при визначенні шкоди не враховуються:

1) істотне перешкодження створенню або розширенню національним товаровиробником виробництва товару, що є об'єктом розслідування;

2) загроза заподіяння істотної шкоди, крім випадків, коли Міністерство визначає, що загроза заподіяння істотної шкоди перетворюється в істотну шкоду, якщо не будуть застосовані попередні компенсаційні заходи.

В усіх інших випадках, якщо є загроза заподіяння шкоди або перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва товару, що є об'єктом розслідування, попереднє компенсаційне мито не справляється, а остаточне компенсаційне мито справляється від дати остаточного визначення загрози заподіяння істотної шкоди або істотного перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва товару, що є об'єктом розслідування.

3. У разі, якщо ставка остаточного компенсаційного мита вища, ніж ставка попереднього компенсаційного мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного компенсаційного мита нижча, ніж ставка попереднього компенсаційного мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру). Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок щодо факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди, сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього компенсаційного мита повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру), а боргове зобов'язання анулюється.

4. За 90 днів до дати застосування попередніх компенсаційних заходів, але не раніше 60 днів від дати порушення антисубсидиційного розслідування, може справлятися остаточне компенсаційне мито з товарів, що декларуються для надходження до споживача, за наявності сукупності таких обставин:

1) імпорт в Україну зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 27 цього Закону;

2) Міністерство надавало імпортерам можливість подати свої коментарі стосовно застосування компенсаційних заходів;

3) Міністерством було встановлено, що:

зазначений субсидований товар, що є об'єктом розслідування, заподіює важкопоправну шкоду; протягом порівняно короткого періоду здійснюється масований імпорт цього товару, який користується пільгами від нелегітимної субсидії;

для нейтралізації шкоди, що заподіюється, Комісія повинна терміново прийняти рішення про справляння компенсаційного мита з цього імпорту, але не раніше дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування.

5. У разі порушення або анулювання зобов'язань експортера щодо припинення субсидованого імпорту може бути запроваджено справляння остаточного компенсаційного мита за 90 днів до дати застосування попередніх компенсаційних заходів, але не раніше дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування за наявності таких обставин:

1) імпорт в Україну зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 27 цього Закону;

2) застосування компенсаційних заходів відповідно до цієї частини не стосується імпорту, що здійснюється до порушення або анулювання експортером зобов'язання щодо припинення субсидованого імпорту.

1. Компенсаційні заходи застосовуються згідно з відповідним рішенням Комісії тільки протягом строку та у розмірі, необхідних для усунення дії нелегітимної субсидії, що заподіює шкоду.

2. Рішення про застосування компенсаційних заходів втрачає чинність через п'ять років від дати їх застосування або через п'ять років від дати винесення Комісією останнього рішення про перегляд компенсаційних заходів, результатом якого було одночасне встановлення факту надання субсидії та заподіяння шкоди, у разі, якщо під час цього перегляду Комісією не було зроблено висновків про те, що закінчення дії компенсаційних заходів сприятиме продовженню дії або поновленню субсидування та заподіянню шкоди.

3. Вимоги статей 15 і 16 цього Закону, за винятком встановлених ними строків, поширюються на порядок перегляду компенсаційних заходів, який здійснюється відповідно до статей 21-25 цього Закону.

4. В усіх антисубсидиційних розслідуваннях щодо перегляду компенсаційних заходів або повернення сплачених сум компенсаційного мита, здійснюваних відповідно до цього розділу, Міністерство застосовує, якщо обставини не змінилися, ту ж саму методологію, що й при проведенні антисубсидиційного розслідування, за наслідками якого було запроваджено компенсаційне мито, з урахуванням статей 10, 11, 12 і29 цього Закону.

5. Перегляд компенсаційних заходів здійснюється у стислі строки і закінчується, як правило, не пізніше ніж через дванадцять місяців від дати порушення такого перегляду.

6. Міністерство здійснює перегляд компенсаційних заходів відповідно до рішень Комісії.

7. У разі, якщо під час перегляду компенсаційних заходів Міністерство робить позитивний або негативний висновок стосовно наявності нелегітимної субсидії та (або) шкоди, Міністерство готує звіт з відповідними пропозиціями та передає його Комісії. На підставі цього звіту Комісія може прийняти одне з таких рішень:

1) анулювати або продовжити компенсаційні заходи відповідно до статті 22 цього Закону;

2) анулювати, продовжити або змінити компенсаційні заходи відповідно до статей 23 і 24 цього Закону.

8. У разі прийняття рішення про анулювання компенсаційних заходів лише для окремих експортерів, а не для сукупності країн, ці експортери залишаються суб'єктами цієї антисубсидиційної процедури і можуть бути суб'єктами нового антисубсидиційного розслідування в разі порушення відповідно до цього розділу наступного перегляду компенсаційних заходів.

9. У разі, коли перегляд компенсаційних заходів відповідно до статті 23 цього Закону здійснюється наприкінці строку застосування компенсаційних заходів, зазначених у статті 22 цього Закону, такі заходи також переглядаються відповідно до статті 22 цього Закону.

10. Проведення перегляду компенсаційних заходів не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом такого перегляду.

1. Протягом першого півріччя останнього року строку застосування компенсаційних заходів Міністерство публікує у газеті повідомлення про дату закінчення строку застосування цих заходів.

2. Перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування порушується за вимогою національного товаровиробника або органу виконавчої влади в Україні. До прийняття Комісією відповідного рішення за результатами цього перегляду дія компенсаційних заходів не припиняється.

3. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення п'ятирічного строку застосування компенсаційних заходів національний товаровиробник або органи виконавчої влади в Україні можуть подати Міністерству вимогу про перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування.

4. Перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування порушується у разі, якщо вимога про такий перегляд містить достатні докази того, що припинення компенсаційних заходів імовірно спричинить продовження дії або поновлення субсидування та заподіяння шкоди. Ця ймовірність може підтверджуватися одним (або кількома) з таких доказів:

1) продовження дії субсидування та заподіяння шкоди;

2) повного чи часткового усунення (запобігання) шкоди внаслідок застосування компенсаційних заходів;

3) того, що становище експортерів або економічні умови є такими, за яких не виключається ймовірність виникнення нових видів субсидування, що заподіюватиме шкоду.

5. У процесі перегляду компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування експортери, імпортери, компетентні органи та українські виробники мають можливість доповнити, спростувати або прокоментувати вимогу про перегляд компенсаційних заходів і висновки Міністерства, що містять належним чином обгрунтовані та подані Міністерству докази щодо можливості продовження або поновлення субсидування та шкоди.

6. Міністерство повинно опублікувати у газеті повідомлення про фактичне закінчення строку застосування компенсаційних заходів.

1. Комісія може переглядати необхідність продовження застосування компенсаційних заходів на підставі обгрунтованої вимоги органу виконавчої влади в Україні, експортера, імпортера або національного товаровиробника за умови, що від дати застосування остаточних компенсаційних заходів пройшов строк не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Міністерству і містити достатні докази та обгрунтування необхідності проміжного перегляду.

2. Проміжний перегляд порушується за умов, що вимога містить достатні докази того, що:

1) продовження дії компенсаційних заходів не є необхідним для усунення нелегітимної субсидії;

2) та (або) продовження або поновлення заподіяння шкоди є малоймовірним у разі, якщо компенсаційні заходи будуть анульовані або змінені;

3) або застосовані компенсаційні заходи не є чи не будуть достатніми для усунення нелегітимної субсидії, яка заподіює шкоду.

3. У разі, якщо загальний розмір застосованого компенсаційного мита є нижчим, ніж сума нелегітимної субсидії, Комісія приймає рішення про порушення Міністерством проміжного перегляду компенсаційних заходів лише тоді, коли національний товаровиробник подає Міністерству достатні докази того, що компенсаційне мито не змінило або недостатньо змінило ціну товару, який імпортується в Україну, під час його перепродажу. Якщо у процесі перегляду компенсаційних заходів підтверджуються правильність і достатність зазначених доказів національного товаровиробника, ставку компенсаційного мита згідно з відповідним рішенням Комісії може бути збільшено для усунення (запобігання) шкоди за умови, що збільшений розмір компенсаційного мита не перевищуватиме суми нелегітимної субсидії.