Про захист споживчого ринку в Українській РСР

Рада Міністрів Української РСР відмічає, що протягом останніх років внаслідок прийняття союзним Урядом ряду рішень необгрунтовано зросли грошові доходи, які не забезпечувалися відповідною товарною масою, що викликало розбалансування споживчого ринку.

Крім того, відбувається активний вивіз товарів за межі республіки, в тому числі за кордон, поширюється спекуляція, виник і розвивається "чорний" ринок. Все це зачіпає інтереси більшості споживачів, особливо соціально незахищеної категорії населення.

З метою захисту споживчого ринку республіки, посилення боротьби із спекуляцією, тіньовою економікою Уряд УРСР змушений тимчасово вжити невідкладних заходів.

Рада Міністрів Української РСР

1. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, об'єднанням, колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям запровадити з 1 листопада 1990 р. продаж громадянам продовольчих і непродовольчих товарів, а також продукції виробничо-технічного призначення з використанням картки споживача з купонами.

Продаж товарів культурно-побутового призначення (меблів, мотоциклів, катерів, яхт, автопричепів, відеомагнітофонів, радіоапаратури, музичних інструментів, спортивних тренажерів, імпортних кришталевих виробів, килимів тощо) та легкових автомобілів, ювелірних виробів, стандартних будинків і комплектів деталей будинків вартістю понад 1500 крб. здійснювати по чеках Ощадбанку, без картки споживача, і тільки жителям республіки.

Без картки споживача провадити продаж товарів, що реалізуються у підприємствах громадського харчування, книжкової торгівлі та Союздруку, комерційних і комісійних магазинах, в аптеках і на аукціонах, а також інвалідних колясок і протезно-ортопедичних виробів, дозиметрів індивідуального користування, товарів для новонароджених, продуктів дитячого харчування, що реалізуються через молочні кухні та роздрібну торговельну мережу за довідками закладів охорони здоров'я, виробів для поховання, будівельних матеріалів для сільських забудовників, квітів, сувенірів, побутового палива та надання всіх видів послуг.

Без картки споживача реалізуються окремі товари, які мають прейскурантну ціну до 50 коп. включно. Перелік таких товарів встановлюється Міністерством торгівлі УРСР. Норми їх продажу визначаються облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами.

2. Установити, що картки споживача із купонами видаються усім громадянам (робітникам, службовцям, колгоспникам, кооператорам, пенсіонерам, інвалідам, студентам, учням технікумів і професійнотехнічних закладів) раз на місяць при виплаті їм грошових доходів у обсязі 70 процентів після їх оподаткування та інших обов'язкових виплат, а здавальникам худоби, свиней та сільгосппродуктів і сировини, в тому числі лікарсько-технічної, організаціям споживчої кооперації і державної торгівлі - в обсязі 100 процентів від вартості зданої продукції.

При грошових доходах до 70 крб. на місяць картка споживача видається на 50 купонів незалежно від суми доходів.

Встановити, що з 1 грудня 1990 року:

багатодітним сім'ям, а також одиноким матерям незалежно від їхніх грошових доходів додатково видається виконкомами місцевих Рад народних депутатів на кожну неповнолітню дитину картка споживача з купонами на 50 карбованців;

пенсіонерам та інвалідам, грошові доходи яких не перевищують 100 крб. на місяць, картка споживача з купонами видається на 70 карбованців;

студентам та учням середніх спеціальних учбових закладів, які проживають окремо від батьків, а також тим, що не мають батьків, картка споживача видається на 70 карбованців;

студентам та учням середніх спеціальних учбових закладів, що мають дітей, на кожну дитину додатково видається картка споживача на 50 карбованців.

Громадянам, які працюють за межами республіки (вахтовим методом або у закордонних відрядженнях) і тимчасово не працюють, а також іншим категоріям громадян картки споживача з купонами видаються в порядку, передбаченому окремою інструкцією.

Громадяни, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, одержують картки споживача у виконкомах місцевих Рад народних депутатів у розмірі 70 процентів від суми чистих доходів, що залишається після сплати прибуткового податку.

На суму грошових доходів, що перевищує 800 крб., купони не видаються.

Картка споживача діє тільки на території республіки. Строк її дії - до 6 місяців. Купони, що входять до її складу, окремо від неї недійсні.

3. Державному комітетові УРСР по пресі до 25 жовтня ц. р. забезпечити виготовлення карток споживача єдиного зразка з купонами 1 крб., 3 крб., 5 крб., 10 крб., 25 крб. і 50 крб. Загальна сума картки споживача з купонами повинна дорівнювати 20 крб., 50 крб., 75 крб., 100 крб., 200 карбованців.

Міністерству фінансів УРСР профінансувати пов'язані з цим витрати.

Державному комітетові УРСР по економіці виділити Державному комітетові УРСР по пресі необхідні фонди паперу.

4. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконком забезпечити надходження від поліграфічних підприємств карток споживача відповідним установам банків, що видають заробітну плату, пенсії, допомоги, стипендії, і своєчасне їх одержання підприємствами, установами і організаціями.

5. Дозволити Міністерству торгівлі УРСР, Міністерству фінансів УРСР і Укоопспілці вносити при необхідності з урахуванням здійснюваних у республіці заходів щодо захисту споживчого ринку зміни і уточнення до порядку продажу товарів народного споживання, визначеного цією постановою.

6. Міністерству фінансів УРСР, Укрбанкам, Міністерству торгівлі УРСР розробити у 10-денний строк інструкцію про порядок видачі, збереження, обліку карток споживача.