Про захист споживчого ринку в Українській РСР

Рада Міністрів Української РСР відмічає, що протягом останніх років внаслідок прийняття союзним Урядом ряду рішень необгрунтовано зросли грошові доходи, які не забезпечувалися відповідною товарною масою, що викликало розбалансування споживчого ринку.

Крім того, відбувається активний вивіз товарів за межі республіки, в тому числі за кордон, поширюється спекуляція, виник і розвивається "чорний" ринок. Все це зачіпає інтереси більшості споживачів, особливо соціально незахищеної категорії населення.

З метою захисту споживчого ринку республіки, посилення боротьби із спекуляцією, тіньовою економікою Уряд УРСР змушений тимчасово вжити невідкладних заходів.

Рада Міністрів Української РСР

1. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, об'єднанням, колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям запровадити з 1 листопада 1990 р. продаж громадянам продовольчих і непродовольчих товарів, а також продукції виробничо-технічного призначення з використанням картки споживача з купонами.

Продаж товарів культурно-побутового призначення (меблів, мотоциклів, катерів, яхт, автопричепів, відеомагнітофонів, радіоапаратури, музичних інструментів, спортивних тренажерів, імпортних кришталевих виробів, килимів тощо) та легкових автомобілів, ювелірних виробів, стандартних будинків і комплектів деталей будинків вартістю понад 1500 крб. здійснювати по чеках Ощадбанку, без картки споживача, і тільки жителям республіки.

Без картки споживача провадити продаж товарів, що реалізуються у підприємствах громадського харчування, книжкової торгівлі та Союздруку, комерційних і комісійних магазинах, в аптеках і на аукціонах, а також будівельних матеріалів для сільських забудовників, квітів, сувенірів, побутового палива та надання всіх видів послуг.

Без картки споживача оплачуються також покупки вартістю 20 копійок.

2. Установити, що картки споживача із купонами видаються усім громадянам (робітникам, службовцям, колгоспникам, кооператорам, пенсіонерам, інвалідам, студентам, учням технікумів і професійнотехнічних закладів) раз на місяць при виплаті їм грошових доходів у обсязі 70 процентів після їх оподаткування та інших обов'язкових виплат, а здавальникам худоби, свиней та сільгосппродуктів і сировини організаціям споживчої кооперації і державної торгівлі - в обсязі 100 процентів від вартості зданої продукції.

При грошових доходах до 70 крб. на місяць картка споживача видається на 50 купонів незалежно від суми доходів.

На громадян, які працюють за межами республіки (вахтовим методом або у закордонних відрядженнях) та тимчасово не працюючих поширюється право на одержання картки споживача з купонами згідно з умовами окремої інструкції.

Громадяни, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, одержують картки споживача у виконкомах місцевих Рад народних депутатів у розмірі 70 процентів від суми чистих доходів, що залишається після сплати прибуткового податку.

На суму грошових доходів, що перевищує 800 крб., купони не видаються.

Картка споживача діє тільки на території республіки. Строк її дії - до 6 місяців. Купони, що входять до її складу, окремо від неї недійсні.

3. Державному комітетові УРСР по пресі до 25 жовтня ц. р. забезпечити виготовлення карток споживача єдиного зразка з купонами 1 крб., 3 крб., 5 крб., 10 крб., 25 крб. і 50 крб. Загальна сума картки споживача з купонами повинна дорівнювати 50 крб., 75 крб., 100 крб., 200 карбованців.

Міністерству фінансів УРСР профінансувати пов'язані з цим витрати.

Державному комітетові УРСР по економіці виділити Державному комітетові УРСР по пресі необхідні фонди паперу.

4. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконком забезпечити надходження від поліграфічних підприємств карток споживача відповідним установам банків, що видають заробітну плату, пенсії, допомоги, стипендії, і своєчасне їх одержання підприємствами, установами і організаціями.

5. Дозволити Міністерству торгівлі УРСР, Міністерству фінансів УРСР і Укоопспілці вносити при необхідності з урахуванням здійснюваних у республіці заходів щодо захисту споживчого ринку зміни і уточнення до порядку продажу товарів народного споживання, визначеного цією постановою.

6. Міністерству фінансів УРСР, Укрбанкам, Міністерству торгівлі УРСР розробити у 10-денний строк інструкцію про порядок видачі, збереження, обліку карток споживача.