Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту

5. Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої цієї статті, Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

6. Розслідування відповідно до частин першої - третьої цієї статті порушується у разі, якщо Міністерством і Комісією встановлено, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.

7. Міністерство та Комісія не можуть публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування. Після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антидемпінгового розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антидемпінгової процедури. Міністерство надсилає до заявника конфіденційний запит про надання у встановлені Міністерством строки додаткових копій неконфіденційної версії скарги для їх передачі відповідно до частини тринадцятої цієї статті.

8. Комісія може прийняти рішення про порушення розслідування за скаргою, поданою відповідно до частини третьої цієї статті, за умови, що у ній містяться достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до частини четвертої цієї статті.

Після прийняття цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

9. У процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обґрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.

У разі, якщо у процесі антидемпінгової процедури Міністерство встановлює, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для порушення антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Міністерство рекомендує Комісії не порушувати антидемпінгове розслідування та відхилити скаргу, що подається заявником відповідно до частин першої - третьої цієї статті.

Демпінгова маржа вважається мінімальною, якщо її величина становить менше двох відсотків експортної ціни.

Фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо він становить менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, якщо тільки обсяги демпінгового імпорту з країн експорту, обсяги імпорту кожної з яких становлять менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, разом не становлять більше семи відсотків.

10. Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антидемпінгової процедури до порушення антидемпінгового розслідування. У цьому разі антидемпінгова процедура припиняється, а скарга вважається такою, що не подавалась, крім випадків, якщо припинення антидемпінгової процедури суперечить національним інтересам.

11. Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури. Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури. У рішенні про порушення антидемпінгового розслідування Комісія доручає Міністерству:

1) терміново розпочати антидемпінгове розслідування;

2) опублікувати повідомлення про його порушення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгової процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

12. У повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування повинні міститися такі відомості:

1) інформація про порушення антидемпінгового розслідування;

2) визначення товару, що є об'єктом розслідування, і заінтересованих країн;

3) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, отриманих Міністерством;

4) про те, що корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства;

5) строки, протягом яких:

інші сторони антидемпінгового розслідування можуть повідомити Міністерство про свою заінтересованість, а також письмово викласти свої коментарі щодо цього антидемпінгового розслідування та подати іншу необхідну інформацію. Зазначені коментарі та інша інформація враховуються Міністерством в ході антидемпінгового розслідування, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства в строки, встановлені у цьому повідомленні;

заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини шостої статті 13 цього Закону.

13. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам за їх запитом. У разі, якщо кількість сторін антидемпінгового розслідування виявляється значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

14. Проведення антидемпінгового розслідування не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом цього розслідування.

1. Відповідно до рішення Комісії Міністерство розпочинає антидемпінгове розслідування і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади в країні імпорту.

2. Антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди. Період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести місяців, що безпосередньо передують порушенню антидемпінгової процедури. В окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік. Відомості, які не стосуються періоду розслідування, як правило, не враховуються.

Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.

3. Міністерство має право надсилати відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування. Відповіді на запитальник надсилаються Міністерству в 30-денний строк з дати його отримання. Запитальник вважається отриманим через один тиждень з дати, коли він був надісланий опитуваній особі або переданий відповідному дипломатичному представникові країни експорту.

Строк для надання відповіді на запитальник може бути продовжений Міністерством з урахуванням строків, встановлених для антидемпінгового розслідування, та за умови, що заінтересована сторона надасть переконливі докази необхідності такого продовження.

Міністерство має право вимагати від заінтересованих сторін надання інформації та доказів, необхідних для проведення антидемпінгового розслідування. Така вимога є обов'язковою для заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк, встановлений Міністерством.

4. Міністерство має право одержувати від органів виконавчої влади в країні імпорту інформацію, документи, матеріали, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування. На запит члена Комісії Міністерство передає йому або Комісії неконфіденційне резюме відомостей, одержаних від зазначених органів.

5. При проведенні антидемпінгового розслідування Міністерство має право:

1) для виконання рішень Комісії доручати іншим органам виконавчої влади в країні імпорту здійснювати перевірки або заходи контролю за діяльністю імпортерів, продавців і українських виробників;

2) здійснювати в інших країнах перевірки інформації, одержаної від заінтересованих сторін, за згодою відповідної заінтересованої сторони та при відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни.

При цьому Міністерство визначає строки і методику здійснення зазначених перевірок або заходів контролю. Органи виконавчої влади в країні імпорту вживають всіх необхідних заходів для задоволення цих вимог. У проведенні перевірок або заходів контролю можуть брати участь уповноважені особи Міністерства.

6. Заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону, мають право звертатися до Міністерства з вимогою щодо проведення слухань з питань антидемпінгового розслідування, якщо:

1) вони письмово, у строки, визначені у повідомленні в газеті про порушення антидемпінгового розслідування, вимагали проведення зазначених слухань;

2) вони довели, що вони дійсно є заінтересованими сторонами, на які можуть вплинути наслідки антидемпінгового розслідування;

3) існують особливі причини для проведення зазначених слухань.

7. Заінтересованим сторонам, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону, на їх запит надається можливість провести консультації із стороною, яка подала відповідну скаргу або має протилежні інтереси. Ці консультації проводяться з обов'язковим дотриманням конфіденційного режиму надання інформації.

Відмова сторін антидемпінгового розслідування від участі у консультаціях не тягне за собою ніяких наслідків.

Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі відповідно до частин сьомої і восьмої цієї статті, враховується Міністерством у процесі антидемпінгового розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі.

8. Заявники та заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону, а також компетентні органи країни експорту можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, наданою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства та Комісії, якщо ця інформація:

1) стосується захисту їх інтересів;

2) не є конфіденційною відповідно до статті 32 цього Закону;

3) використовується в антидемпінговому розслідуванні.

Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством у процесі антидемпінгового розслідування за умови, що вони є достатньо обгрунтованими.

9. Інформація, яка надається заінтересованими сторонами та на підставі якої робиться позитивний або негативний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, підлягає перевірці Міністерством за винятком обставин, зазначених у статті 31 цього Закону.

Інформація та докази, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін під час антидемпінгового розслідування, надсилаються цією заінтересованою стороною усім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо інформація та докази не надсилаються Міністерству чи заінтересованим сторонам або якщо цю інформацію та докази неможливо перевірити, такі інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі антидемпінгового розслідування.

10. Строк проведення антидемпінгового розслідування не повинен перевищувати одного року з дня набрання чинності рішенням про його порушення.

Строк антидемпінгового розслідування може бути продовжений за рішенням Комісії, але не може бути більшим ніж 18 місяців.

1. Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися за наявності таких умов:

1) порушено антидемпінгову процедуру у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону;

2) порушено антидемпінгове розслідування у порядку, встановленому статтею 13 цього Закону;

3) у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;

4) заінтересованим сторонам було надано відповідні можливості щодо подання відомостей і коментарів відповідно до частини дванадцятої статті 12 цього Закону;

5) у ході антидемпінгового розслідування Міністерство зробило попередній позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є його наслідком;

6) національні інтереси вимагають застосування попередніх антидемпінгових заходів з метою запобігання заподіянню шкоди.

2. Попередні антидемпінгові заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

3. У разі відмови експортерів, імпортерів або виробників товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, у проведенні Міністерством перевірок інформації, які проводяться ним відповідно до статей 7-9, частин п'ятої і дев'ятої статті 13 і статті 29 цього Закону, не пізніше ніж через 75 днів від дати порушення відповідного антидемпінгового розслідування встановлюється, чи є подані відомості достатньо обгрунтованими для попередніх висновків щодо наявності демпінгу та шкоди.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

У цьому разі на підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через 90 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

4. У разі, якщо об'єктом антидемпінгового розслідування є імпорт в країну імпорту товарів, які мають короткочасний промисловий цикл, та у разі відмови у проведенні Міністерством перевірок, зазначених у частині третій цієї статті, Міністерство не пізніше ніж через 60 днів від дати порушення відповідного антидемпінгового розслідування встановлює, чи є подані відомості достатньо обгрунтованими для попередніх висновків щодо наявності демпінгу та шкоди. Такі висновки повинні бути зроблені не пізніше ніж через 75 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування.

5. Якщо член Комісії вимагає термінового застосування попередніх антидемпінгових заходів з урахуванням вимог частин першої і другої цієї статті, Міністерство:

1) робить попередні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди і доцільності застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж на десятий робочий день після отримання відповідно оформленої вимоги члена Комісії;

2) повідомляє про ці висновки заінтересовані сторони та Комісію, а також пропонує дату проведення засідання Комісії з цього питання.

6. До завершення антидемпінгового розслідування Міністерство встановлює достатність доказів, що містяться в інформації заявників, заінтересованих сторін, органів виконавчої влади в країні імпорту щодо наявності демпінгу та шкоди і доцільності застосування попередніх антидемпінгових заходів. Про ці висновки Міністерство інформує Комісію.

Не пізніше ніж за 10 днів до можливої дати застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані Міністерством про підстави, на яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію про застосування зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства свої коментарі з цього питання. Коментарі заінтересованих сторін розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до прийняття Комісією рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови у врахуванні коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.

На підставі зазначених пропозицій Міністерства Комісія може прийняти рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення антидемпінгового розслідування.

7. Висновки Міністерства про відмову від застосування попередніх антидемпінгових заходів не виключають прийняття Комісією рішення про застосування зазначених заходів у таких випадках:

1) на обгрунтовану вимогу члена Комісії;

2) або на обгрунтовану вимогу заінтересованого національного товаровиробника;

3) або за ініціативою Міністерства у разі виявлення нових доказів наявності демпінгу та шкоди.

8. Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту.

Мінімальна ціна - ціна зазначеного товару, за якою його продаж не заподіює шкоду національному товаровиробнику. Мінімальна ціна розраховується Міністерством відповідно до частини дев'ятої цієї статті.

9. Мінімальна ціна розраховується у такому порядку:

1) Міністерство розраховує ціну товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, що практикувалася на ринку країни імпорту протягом базового періоду. Міністерство розраховує середньозважену ціну за базовий період на основі щотижневих або щомісячних цін. Міністерство здійснює ці розрахунки один раз, використовуючи відповідну інформацію, що надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявником або заінтересованою стороною, чи відповідну інформацію з інших джерел. Базовий період - період строком від шести місяців до п'яти років, які передують періоду розслідування;

2) Міністерство встановлює фактичну поточну ринкову ціну товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, що практикувалася на ринку країни імпорту у зазначений період розслідування, протягом антидемпінгового розслідування та у період застосування антидемпінгових заходів, за останні чотири тижні, що передують 25 числу кожного місяця;

3) Міністерство розраховує змінну величину у відсотках, яка дорівнює різниці між цінами, визначеними відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини, поділеній на ціну товару, що практикувалася на ринку країни імпорту протягом базового періоду;

4) Міністерство встановлює ціну товару національного товаровиробника у базовий період, використовуючи інформацію, одержану від цього товаровиробника та (або) з інших джерел у процесі антидемпінгового розслідування;

5) поправка до ціни товару національного товаровиробника визначається як змінна величина у відсотках, розрахована відповідно до пункту 3 цієї частини, помножена на величину ціни товару національного товаровиробника, розраховану відповідно до пункту 4 цієї частини;

6) мінімальна ціна на наступний місяць визначається шляхом збільшення ціни товару національного товаровиробника за базовий період на величину зазначеної поправки;

7) Міністерство розраховує мінімальну ціну на підставі даних станом на 25 число кожного місяця;

8) Міністерство надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про мінімальну ціну не пізніше 1 числа кожного місяця;

9) встановлена відповідно до цієї частини мінімальна ціна діятиме протягом строку застосування антидемпінгових заходів;

10) у разі, якщо мінімальна ціна розраховується на п'ятирічний період, Міністерство використовує методику розрахунку мінімальної ціни, зазначену в пунктах 1-9 цієї частини, коригуючи необхідні дані на п'ятирічний період застосування антидемпінгових заходів.

10. Сплата попереднього антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством країни імпорту.

11. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита не повинен перевищувати попередньо розраховану демпінгову маржу та може бути нижчим ніж ця маржа за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяній національному товаровиробнику.

Попереднє антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування попередніх антидемпінгових заходів.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування попередніх антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни, та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, коли це неможливо, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки попереднього антидемпінгового мита, яким обкладається товар кожного постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всіх країн експорту.

12. Попереднє антидемпінгове мито справляється митними органами країни імпорту за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Попереднє антидемпінгове мито справляється незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

13. Попередні антидемпінгові заходи застосовуються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжений Комісією на два місяці, але загальний строк їх застосування не повинен перевищувати шести місяців. Строк застосування попередніх антидемпінгових заходів продовжується до шести місяців у випадках, коли експортери, що проводять значну кількість торговельних операцій, які є об'єктом розгляду, подають до Міністерства заяву про продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів або не заперечують проти продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів.

Рішення про продовження строку застосування попередніх антидемпінгових заходів приймається за пропозицією Міністерства на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.

14. Міністерство за дорученням Комісії інформує Кабінет Міністрів України про рішення, прийняті відповідно до цієї статті.

15. Застосування попередніх антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування.

1. Антидемпінгове розслідування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного антидемпінгового мита, якщо:

1) Комісія прийняла рішення про застосування попередніх антидемпінгових заходів;

2) Міністерство одержало задовільне добровільне письмове зобов'язання від експортера про перегляд його цін або припинення експорту за демпінговими цінами товару до регіону країни імпорту, що є об'єктом розгляду, таким чином, щоб Міністерство, а згодом і Комісія, були впевнені, що вплив демпінгу, який заподіює шкоду, буде ліквідований;

3) Міністерство подає до Комісії зобов'язання експортера разом з відповідними пропозиціями;

4) Комісія прийняла рішення про прийняття зобов'язання експортера. Підвищення цін, що здійснюється відповідно до зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту:

не повинно бути вищим, ніж це необхідно для усунення демпінгової маржі;

але може бути меншим від розміру демпінгової маржі, якщо зазначене підвищення є достатнім для ліквідації шкоди, яка заподіюється національному товаровиробнику демпінговим імпортом.

У разі, коли відповідно до частин першої і другої статті 11 цього Закону національним товаровиробником визнається сукупність виробників окремого регіону, експортерам надається можливість запропонувати відповідно до цієї статті зобов'язання щодо імпорту на відповідні ринки. У цьому випадку, якщо Комісією встановлюється, що застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам, враховуються також і регіональні інтереси.

2. Якщо зазначене зобов'язання є недостатнім для належного усунення наслідків демпінгу і воно не пропонується протягом 60 днів від дати прийняття Комісією рішення про справляння попереднього антидемпінгового мита або мають місце обставини, зазначені у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, Комісія приймає відповідні рішення про справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита на всій території країни імпорту. У цих випадках у відповідному рішенні Комісії визначаються виробники або експортери, встановлені у процесі антидемпінгового розслідування, з імпорту товарів яких справлятиметься антидемпінгове мито.

Якщо експортери не пропонують зобов'язань щодо припинення демпінгового імпорту або не погоджуються з відповідними пропозиціями Міністерства, це ніяким чином не впливає на антидемпінгове розслідування. При цьому Міністерство може визначити, що загроза заподіяння шкоди є більш імовірною у разі продовження демпінгового імпорту.

Зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту пропонуються Міністерством або експортерами у разі, якщо попередні висновки Комісії свідчать про наявність демпінгу та шкоди, що заподіюється цим демпінгом.

За винятком надзвичайних обставин, зобов'язання не можуть бути запропоновані після закінчення строку, зазначеного у частині п'ятій статті 33 цього Закону.

3. Запропоновані експортером зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту не приймаються, якщо Міністерство вважає їх неприйнятними, зокрема у разі, коли кількість наявних або потенційних експортерів є значною, або з інших причин, включаючи захист національних інтересів країни імпорту.

Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку застосування попередніх антидемпінгових заходів заінтересований експортер може бути поінформований про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію щодо відхилення запропонованих ним зобов'язань. Цей експортер може подати до Міністерства свої коментарі з цього питання, які розглядаються Міністерством у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку застосування попередніх антидемпінгових заходів.

В остаточному рішенні Комісії повинні міститися мотиви відмови у врахуванні коментарів експортера.

4. Експортери, які пропонують зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, повинні подавати до Міністерства неконфіденційну версію цього зобов'язання, яку Міністерство може передавати іншим заінтересованим сторонам.

5. У разі, якщо після консультацій між Міністерством і заінтересованими сторонами експортери беруть зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, Міністерство ухвалює попередні висновки про зупинення антидемпінгового розслідування та подає Комісії звіт про результати цих консультацій з пропозицією про прийняття Комісією рішення про припинення антидемпінгового розслідування.

Рішення Комісії про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту та щодо припинення антидемпінгового розслідування приймається кваліфікованою більшістю голосів протягом місяця від дати прийняття зазначених висновків Міністерства про зупинення антидемпінгового розслідування. Антидемпінгове розслідування вважається припиненим, якщо протягом місяця від дати подання Міністерством зазначеного звіту Комісія не затвердила іншого рішення.

У разі, якщо Міністерством не було прийнято рішення про зупинення антидемпінгового розслідування, Міністерство терміново подає Комісії докладний звіт про результати проведених консультацій з пропозицією про застосування антидемпінгових заходів.

6. У разі прийняття Комісією зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту Міністерство повинно, як правило, продовжити антидемпінгове розслідування з метою його припинення. Якщо Міністерство робить негативний висновок щодо наявності демпінгу або шкоди, зобов'язання втрачає чинність, крім випадків, коли зазначений висновок значною мірою є результатом виконання зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту. У цих випадках Міністерство може вимагати, щоб зобов'язання діяло протягом строку, необхідного для усунення наслідків демпінгового імпорту.

У разі, якщо Міністерство робить позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту діють згідно з відповідним рішенням Комісії.

Міністерство терміново подає Комісії звіт про рішення, прийняті відповідно до цієї частини. Комісія на своєму засіданні кваліфікованою більшістю голосів може затвердити інше рішення.

7. Міністерство має право вимагати у експортера, який взяв зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, періодичного подання відомостей про виконання зазначеного зобов'язання та дозволу на проведення перевірки інформації, що стосується виконання такого зобов'язання. Відмова експортера виконати ці вимоги вважається порушенням зобов'язання.

8. Якщо у процесі антидемпінгового розслідування приймаються зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту, такі зобов'язання починають діяти від дати, коли припиняється відповідне антидемпінгове розслідування.

9. У разі встановлення Міністерством фактів порушення або анулювання експортером взятого зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту Міністерство готує звіт з пропозиціями про застосування відповідних антидемпінгових заходів і подає його на розгляд Комісії. Комісія на своєму засіданні розглядає цей звіт і відповідно до статті 16 цього Закону простою більшістю голосів може прийняти рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита на підставі фактів, встановлених у процесі антидемпінгового розслідування, протягом якого були прийняті зобов'язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту. Рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається у разі, якщо:

1) за результатами антидемпінгового розслідування Комісією було остаточно встановлено факт наявності демпінгу і шкоди;

2) заінтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матиме можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані при розгляді відповідного питання на засіданні Комісії.

10. Комісія на своєму засіданні розглядає звіт Міністерства та іншу подану їй інформацію та може на їх підставі відповідно до статті 14 цього Закону прийняти рішення про термінове застосування попередніх антидемпінгових заходів:

1) якщо є підстави вважати, що експортер порушує свої зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту;

2) або експортер порушує чи анулює зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту, якщо ще не було припинено антидемпінгове розслідування, у процесі якого прийнято це зобов'язання.

Рішення Комісії про термінове застосування антидемпінгових заходів приймається простою більшістю голосів.

2. У разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.

3. Відповідно до частини другої цієї статті Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та (або) експорту і публікує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

4. У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування робиться висновок, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для обґрунтування продовження антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

Демпінгова маржа вважається мінімальною, якщо її величина становить менше двох відсотків експортної ціни.

Фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо він становить менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, якщо тільки обсяги демпінгового імпорту з країн експорту, обсяги імпорту кожної з яких становлять менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, разом не становлять більше семи відсотків.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство встановлює, що в окремих експортерів величина демпінгової маржі становить менше двох відсотків експортної ціни, антидемпінгове розслідування припиняється Комісією за поданням Міністерства без застосування антидемпінгових заходів стосовно цих експортерів. Ці експортери залишаються суб'єктами антидемпінгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в процесі наступного перегляду антидемпінгових заходів, що здійснюється відповідно до розділу V цього Закону.

5. Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:

1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно достатті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;

2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;

3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;

4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини дев'ятої статті 14 цього Закону.

6. Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

7. У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство використовує вибіркові методи, передбачені статтею 30 цього Закону, антидемпінгове мито, що справляється при імпорті в країну імпорту, що здійснюється безпосередньо експортерами або виробниками, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до статті 30 цього Закону, не повинно перевищувати середньозважену величину демпінгової маржі, встановлену для порівнюваних експортерів або виробників. Відповідно до цієї частини Міністерство не враховує нульових та незначних величин демпінгової маржі, а також величин демпінгової маржі, що обчислюються у випадках, зазначених у статті 31 цього Закону. Індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовують при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до статті 30 цього Закону.

8. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

1. Попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом.

2. У разі, якщо вже запроваджено справляння попереднього антидемпінгового мита та якщо Міністерством остаточно встановлені факти наявності демпінгу та шкоди, Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від того, чи буде прийматися рішення про застосовування остаточного антидемпінгового мита, може приймати рішення про уточнення розміру ставки попереднього антидемпінгового мита.

При цьому при визначенні шкоди не враховуються:

1) істотне перешкодження створенню або розширенню національного виробництва товару, який є об'єктом розслідування;

2) загроза заподіяння істотної шкоди, крім випадків, коли Міністерство визначає, що загроза заподіяння істотної шкоди перетворюється в істотну шкоду, якщо не будуть застосовані попередні антидемпінгові заходи.

В усіх інших випадках, коли є загроза заподіяння шкоди або перешкодження створенню чи розширенню національного виробництва товару, що є об'єктом розслідування, попереднє антидемпінгове мито не справляється, а остаточне антидемпінгове мито справляється після дати остаточного визначення загрози заподіяння істотної шкоди або істотного перешкодження створенню чи розширенню національного виробництва товару, що є об'єктом розслідування.

3. У разі, якщо ставка остаточного антидемпінгового мита вища, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного антидемпінгового мита нижча, ніж ставка попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру). Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок стосовно наявності демпінгу (шкоди), сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього антидемпінгового мита повертається постачальнику (виробнику, експортеру, імпортеру), а боргове зобов'язання анулюється.

4. За 90 днів до дати застосування попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше 60 днів від дати порушення антидемпінгового розслідування, може справлятися остаточне антидемпінгове мито з товарів, що декларуються для надходження до споживача, за наявності таких обставин:

1) імпорт в країну імпорту зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 28 цього Закону;

2) Міністерство надавало імпортерам можливість подати свої коментарі;

3) Міністерством було встановлено, що:

зазначений товар у минулому протягом тривалого часу був об'єктом демпінгу або імпортер знав чи повинен був знати про здійснення демпінгу, його величину та (або) шкоду, про яку стверджується, що вона мала місце, та (або) яка була встановлена в процесі антидемпінгового розслідування;

крім імпорту, який заподіює шкоду та був здійснений у період розслідування, мало місце нове суттєве зростання обсягів імпорту, який, враховуючи конкретний період його здійснення, обсяг та інші обставини (зокрема швидке зростання запасів товарів, що імпортуються), може нейтралізувати дію остаточного антидемпінгового мита, що справлятиметься з такого імпорту.

5. У разі порушення або анулювання експортером зобов'язань щодо припинення демпінгового імпорту може бути запроваджено справляння остаточного антидемпінгового мита щодо товарів за 90 днів до дати застосування попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше порушення відповідного антидемпінгового розслідування за наявності таких обставин:

1) імпорт в країну імпорту зазначених товарів здійснювався відповідно до контрактів, зареєстрованих згідно з частиною четвертою статті 28 цього Закону;

2) застосування антидемпінгових заходів відповідно до цієї частини не поширюється на імпорт, що здійснюється до порушення або анулювання експортером зобов'язання щодо припинення демпінгового імпорту.

1. Антидемпінгові заходи застосовуються згідно з відповідним рішенням Комісії протягом строку та у розмірі, необхідному для усунення демпінгу, що заподіює шкоду.

2. Рішення про застосування антидемпінгових заходів втрачає чинність через п'ять років від дати їх застосування або через п'ять років від дати винесення Комісією останнього рішення про перегляд антидемпінгових заходів, результатом якого було встановлення факту наявності демпінгу та шкоди, у разі, якщо під час цього перегляду Комісією не було зроблено висновки про те, що закінчення дії антидемпінгових заходів сприятиме продовженню дії або поновленню демпінгу та заподіянню шкоди.

3. Вимоги статей 12 і 13 цього Закону, за винятком встановлених ними строків, поширюються на порядок перегляду антидемпінгових заходів, який здійснюється відповідно до статей 18 -23 цього Закону.

4. Перегляд антидемпінгових заходів здійснюється у стислі строки і закінчується, як правило, не пізніше ніж через 12 місяців від дати порушення такого перегляду.

5. Міністерство здійснює перегляд антидемпінгових заходів згідно з відповідним рішенням Комісії.

6. У разі, якщо під час перегляду антидемпінгових заходів Міністерство робить позитивний або негативний висновок щодо наявності демпінгу та (або) шкоди, Міністерство готує звіт з відповідними пропозиціями та передає його Комісії. На підставі цього звіту Комісія може прийняти одне з таких рішень:

1) анулювати або продовжити антидемпінгові заходи відповідно до статті 19 цього Закону;

2) анулювати, продовжити або змінити антидемпінгові заходи відповідно до статей 20 і 21 цього Закону.

7. У разі прийняття рішення про анулювання антидемпінгових заходів лише для окремих експортерів, а не для сукупності країн ці експортери залишаються суб'єктами цієї антидемпінгової процедури і можуть бути суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в разі порушення відповідно до цього розділу наступного перегляду антидемпінгових заходів.

8. У разі, якщо перегляд антидемпінгових заходів відповідно до статті 20 цього Закону здійснюється наприкінці строку застосування антидемпінгових заходів, зазначених у статті 19 цього Закону, такі антидемпінгові заходи також переглядаються відповідно до статті 19 цього Закону.

1. Протягом першого півріччя останнього року строку застосування антидемпінгових заходів Міністерство публікує у газеті повідомлення про дату закінчення строку застосування цих заходів.

2. Перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування порушується на вимогу національного товаровиробника або органу виконавчої влади в країні імпорту. До прийняття Комісією відповідного рішення за результатами цього перегляду дія антидемпінгових заходів не припиняється.

3. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення п'ятирічного строку застосування антидемпінгових заходів національний товаровиробник або органи виконавчої влади в країні імпорту можуть подати Міністерству вимогу про перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування.

4. Перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування порушується у разі, якщо вимога про такий перегляд містить достатні докази того, що припинення антидемпінгових заходів ймовірно спричинить продовження дії або поновлення демпінгу та заподіяння шкоди. Ця ймовірність може підтверджуватися:

1) доказом продовження дії демпінгу та шкоди;

2) або доказом повного або часткового усунення (запобігання) шкоди внаслідок застосування антидемпінгових заходів;

3) або доказом того, що становище експортерів або економічні умови є такими, за яких не виключається ймовірність виникнення нових видів демпінгу, що заподіює шкоду.

5. У процесі перегляду антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування експортери, імпортери, компетентні органи та українські виробники мають можливість доповнити, спростувати або прокоментувати вимогу про перегляд антидемпінгових заходів і висновки Міністерства, що містять належним чином обгрунтовані і подані Міністерству докази щодо можливості продовження або поновлення демпінгу та шкоди у зв'язку із припиненням дії антидемпінгових заходів.

6. Міністерство повинно опублікувати у газеті повідомлення про фактичне закінчення строку застосування антидемпінгових заходів.

1. Комісія може переглядати необхідність продовження застосування антидемпінгових заходів на підставі обгрунтованої вимоги органу виконавчої влади в країні імпорту, експортера, імпортера або національного товаровиробника за умови, що від дати застосування остаточних антидемпінгових заходів пройшов строк не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Міністерству та містити достатні докази та обгрунтування необхідності проміжного перегляду.