Про затвердження Типового статуту ломбарду

Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Типовий статут ломбарду, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 7 липня 1952 р. N 2104 (ЗП УРСР, 1952 р., N 13-14, ст. 56).

1. Ломбард створюється для надання населенню послуг по схову предметів домашнього вжитку і особистого користування, а також видачі позичок під заставу цих предметів.

2. Ломбард створюється за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів, погодженим з Міністерством побутового обслуговування населення УРСР, і підпорядковується безпосередньо обл(міськ)побутуправлінню.

Ломбард може бути створений також у складі підприємства служби побуту.

3. У своїй діяльності ломбард керується Положенням про соціалістичне державне виробниче підприємство, а також статутом, затвердженим обл(міськ)побутуправлінням на підставі цього Типового статуту.

Ломбард здійснює свою діяльність на основі господарського розрахунку, має статутний фонд, у встановленому порядку користується позичками Держбанку СРСР і є юридичною особою.

Ломбард, створений в складі підприємства служби побуту, проводить свою роботу відповідно до положення, затвердженого обл(міськ)побутуправлінням на підставі даного Типового статуту. В цьому разі позички Держбанку СРСР для ломбарду надаються підприємству служби побуту.

4. Ломбард має право з дозволу вищестоящої організації відкривати філіали (відділення), приймальні пункти і бюро обслуговування по прийманню від громадян вдома майна на схов і в заставу, за винятком виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які можуть бути прийняті тільки в приміщеннях ломбарду.

5. За прийняте на схов і в заставу майно ломбард несе матеріальну відповідальність у встановленому порядку.

Ломбард відповідає по своїх зобов'язаннях тим закріпленим за ним майном, на яке по законодавству Союзу РСР і Української РСР може бути звернене стягнення.

6. Прийняте на схов або в заставу майно ломбард зобов'язаний застрахувати в повній сумі його вартості за оцінкою, яка була зроблена за згодою сторін при прийманні майна, а вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і перлин - за державними розцінками.

7. Ломбард повинен належним чином зберігати майно, яке здане йому на схов або в заставу, і не має права користуватись цим майном.

Майно, здане на схов або в заставу, не може бути вилучене з ломбарду проти волі його власника інакше як за рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили, або за постановою слідчих органів.

8. Ломбард, що провадить операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, повинен бути зареєстрований в інспекції пробірного нагляду Міністерства фінансів СРСР.

9. Ломбард та його філіали (відділення) мають печатку і штамп з своїм найменуванням.

10. Ломбард провадить такі операції:

а) приймає на схов від громадян предмети домашнього вжитку і особистого користування;

б) видає громадянам позички під заставу предметів домашнього вжитку і особистого користування.

Перелік предметів, які не приймаються ломбардом на схов і в заставу, встановлюється виконкомом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Видача ломбардом позичок під заставу іноземної валюти і цінних паперів не допускається.

Майно, оцінене на суму менш як 10 карбованців, на схов і в заставу не приймається.

11. Майно приймається ломбардом від громадян на схов або в заставу по пред'явленні паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

12. Майно, яке здається ломбарду на схов або в заставу, оцінюється за згодою сторін, а вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і перлин - за державними розцінками.

13. При прийманні майна на схов ломбард видає охоронні квитанції, при прийманні майна в заставу - заставні білети.

Форми охоронних квитанцій і заставних білетів встановлюються Міністерством побутового обслуговування населення УРСР за погодженням з Міністерством фінансів УРСР.

14. За схов майна ломбард справляє плату з розрахунку 7 процентів на рік від суми оцінки прийнятого майна, а по позичкових операціях зверх того - 3 проценти річних від суми виданої позички.

15. При прийманні ломбардом майна на схов плата за схов справляється наперед за весь строк схову, обумовлений при здачі його в ломбард.

При прийманні ломбардом майна в заставу плата за його схов і проценти по позичці справляються ломбардом за весь строк знаходження майна в ломбарді при погашенні позички.

Розрахунки провадяться за цілі півмісяці.

16. Розмір позички, яка видається ломбардом під заставу, не повинен перевищувати 65 процентів від суми оцінки заставленого майна. Під заставу виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, перлин, годинників у золотому корпусі може бути видана позичка в межах до 90 процентів від суми оцінки.

Граничний розмір позички, яка видається на один заставний білет, не може перевищувати 200 карбованців. В окремих випадках з урахуванням вартості заставленого майна (1000 карбованців і більше) розмір позички може бути збільшений до 300 карбованців.

Число позичок, що можуть бути видані одній особі по окремих заставних білетах, не обмежується.

17. Позички видаються ломбардом на строк до трьох місяців. Після закінчення цього строку надається один пільговий місяць для викупу застави.

Протягом останніх 15 днів третього місяця строку повернення позички ломбард має право за письмовою заявою заставодавця при наявності поважних причин продовжити цей строк ще до трьох місяців.

18. Заставодавець користується правом погасити одержану від ломбарду позичку в два строки, якщо сума позички, одержаної на один заставний білет, перевищує 40 карбованців, зі сплатою першого платежу в розмірі не менше половини одержаної позички.

19. В разі непогашення в установлений строк позички, забезпеченої заставою майна в ломбарді, ломбард після закінчення пільгового місячного строку передає це майно торговельним організаціям для продажу по дійсній вартості, але не нижче за встановлену оцінку. Продаж майна здійснюється відповідно до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими Міністерством торгівлі УРСР.

Вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, перлин і годинники в золотому корпусі реалізуються ломбардом в порядку, встановленому Міністерством фінансів СРСР.

20. В разі невитребування зданого на схов майна у зазначений в охоронній квитанції строк і непродовження письмовою заявою строку схову ломбард зберігає це майно протягом двох місяців.

Після закінчення цього строку майно передається ломбардом для продажу в порядку, передбаченому пунктом 19 цього Типового статуту.

21. З суми, вирученої від продажу майна, погашаються: плата за схов, видана позичка, процент по позичці і витрати по продажу майна. Залишок суми повертається ломбардом володільцю охоронної квитанції або заставного білета при їх поверненні або передається на його ім'я на зберігання у депозит нотаріальної контори.

Не витребуваний протягом трьох років з дня продажу майна залишок суми підлягає внесенню в доход союзного бюджету не пізніше ніж через місяць після закінчення вказаного строку.

При визначенні плати за схов і процента по позичці враховуються витрати за час зберігання майна до його продажу, але не більше двох місяців після закінчення строків, передбачених для викупу застави і зберігання майна, що надаються відповідно до пунктів 17 і 20 цього Типового статуту.

Якщо торговельні організації не приймають майно для продажу або повертають його у зв'язку з неможливістю реалізації, то ломбард у встановленому порядку справляє з власника майна плату за схов, видану позичку, проценти по позичці та інші витрати, зазнані ломбардом.

22. В разі втрати або пошкодження майна, що знаходиться на схові або в заставі, ломбард відшкодовує збитки у встановленому порядку.

23. Передача охоронних квитанцій і заставних білетів іншій особі з правом одержання з ломбарду майна, зданого на схов або в заставу, дозволяється при умові видачі їх володільцем довіреності, оформленої у встановленому порядку.

24. В разі втрати охоронної квитанції або заставного білета на здане в ломбард майно видача дублікатів провадиться за письмовою заявою власника майна по пред'явленні паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

25. За надання ломбардом послуг вдома, а також видачу дублікатів охоронної квитанції або заставного білета з громадян додатково справляється плата в розмірах, встановлюваних облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами.

26. Ломбард очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади обл(міськ)побутуправлінням.

Директор ломбарду організує всю роботу ломбарду і несе повну відповідальність за його діяльність.

Директор ломбарду без довіреності діє від імені ломбарду, представляє його в усіх установах і організаціях, розпоряджається відповідно до чинного законодавства майном і коштами ломбарду, укладає договори, в межах своєї компетенції видає накази, відповідно до трудового законодавства приймає і звільняє працівників.

Заступник директора ломбарду, головний (старший) бухгалтер, юрисконсульт призначаються на посаду та звільняються з посади обл(міськ)побутуправлінням за поданням директора ломбарду.

27. Ломбард, який створено в складі підприємства служби побуту, очолює завідуючий.

Завідуючий і бухгалтер ломбарду призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства, в складі якого створено ломбард.

Завідуючий ломбардом організує всю роботу ломбарду і несе повну відповідальність за його діяльність, по довіреності підприємства представляє ломбард в усіх установах і організаціях.

28. Ломбард припиняє свою діяльність за рішенням виконкому обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів, погодженим з Міністерством побутового обслуговування населення УРСР.

29. При ліквідації ломбарду повинен бути встановлений такий порядок, який забезпечував би повернення громадянам прийнятого майна у строки, вказані в охоронних квитанціях і в заставних білетах, з доданням відповідних пільгових строків, встановлених цим Типовим статутом, а також повернення позичок Держбанку СРСР.

Невитребуване майно передається ломбардом для продажу в порядку, передбаченому пунктом 19 цього Типового статуту. Виручені від продажу майна суми використовуються в порядку, передбаченому пунктом 21 цього Типового статуту.