Про правовий режим земель охоронних зон обєктів магістральних трубопроводів

Цей Закон визначає організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об’єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій).

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації магістрального трубопроводу (розгерметизація, вибух, пожежа тощо), спричинила руйнування (виведення з ладу) технологічних об’єктів магістрального трубопроводу, припинення (скорочення обсягу) транспортування продукту, втрату транспортованого продукту, загибель (травмування) людей чи створила загрозу безпеці, життю та здоров’ю людей, руйнування будівель та споруд, а також завдає шкоди навколишньому природному середовищу на прилеглій території;

аварійна ситуація на магістральних трубопроводах - стан об’єктів магістральних трубопроводів, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію;

внутрішні зони безпеки охоронних зон - територія охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів (крім магістральних газопроводів), розмір яких розділено за категорією безпеки залежно від потенційної небезпеки для навколишнього природного середовища, існуючої забудови, інших факторів, що можуть вплинути на безпеку магістральних трубопроводів;

ліквідація аварії (аварійної ситуації) - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-відновлювальні та інші невідкладні роботи (у тому числі ліквідацію наслідків аварії), що здійснюються в разі виникнення аварії силами спеціалізованих підрозділів підприємств магістральних трубопроводів, які експлуатують магістральні трубопроводи, та центрального органу виконавчої влади з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та цивільного захисту і спрямовані на усунення дії небезпечних факторів, негативного впливу на довкілля, локалізацію аварії (аварійної ситуації), а також відновлення функціонування об’єктів магістральних трубопроводів;

магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або декілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;

підприємства магістральних трубопроводів - суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють експлуатацію об’єктів магістральних трубопроводів;

правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об’єкти та довкілля в цілому;

умовний діаметр (номінальний розмір) - умовний параметр магістрального трубопроводу, що не має одиниці виміру і приблизно дорівнює його внутрішньому діаметру, вираженому в міліметрах.

1. Основними завданнями цього Закону є:

здійснення охоронних та інших заходів на території охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, спрямованих на захист життя та здоров’я людей і навколишнього природного середовища, підтримання належного екологічного стану на території охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів як об’єкта трубопровідного транспорту, а також на забезпечення безперебійного функціонування таких об’єктів;

визначення порядку встановлення правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення дотримання відповідного режиму їх використання, у тому числі встановлення обмежень на провадження певних видів господарської та іншої діяльності в межах охоронних зон;

визначення підстав та порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також внаслідок виникнення аварій (аварійних ситуацій) або інших непередбачуваних ситуацій, що можуть спричинити таку шкоду.

1. Регулювання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про трубопровідний транспорт", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов’язані з використанням земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об’єкти магістральних трубопроводів.

1. Вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері регулювання цього Закону здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України.

1. До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.

2. До складу об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних нафтопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення насосних станцій, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості продукту, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки магістральних нафтопроводів, установки електрохімічного захисту магістральних нафтопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних нафтопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних нафтопроводів;

ємності для зберігання продукту, що транспортується, амбари для аварійного випуску продукту, що транспортується;

дороги, розміщені вздовж трас магістральних нафтопроводів, вертолітні майданчики на трасах нафтопроводів, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження нафтопроводів;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

головні та проміжні перекачувальні і наливні насосні станції, резервуарні парки, лінії електропередачі та споруди енергопостачання зазначених об’єктів;

наливні та зливні естакади, причали для нафти та інших речовин, що перебувають у власності або користуванні підприємств магістральних нафтопроводів;

пункти підігрівання нафти;

будинки лінійних обхідників;

споруди для локалізації аварій, розташовані на рубежах переходів магістральних нафтопроводів через водні об’єкти;

системи оповіщення населення в разі виникнення аварій (аварійних ситуацій);

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних нафтопроводів.

3. До складу об’єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому;

конденсатозбірники, пристрої для введення метанолу;

установки електрохімічного захисту від корозії;

знаки закріплення трас магістральних трубопроводів на місцевості;

майданчики складування аварійного запасу труб та запірної арматури;

дороги, прокладені вздовж трас магістральних газопроводів, вертолітні майданчики на трасах трубопроводів;

міжгазопровідні пункти редукування газу;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби лінійної телемеханіки;

ємності для зберігання і дегазації газового конденсату, амбари для аварійного випуску конденсату;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних газопроводів;

газовимірювальні станції (пункти);

компресорні станції;

газорозподільні станції;

лінії електропередачі та споруди енергопостачання об’єктів магістральних газопроводів;

підземні сховища газу з геологічною структурою штучного газового покладу, фондом свердловин, шлейфами, газозбірними колекторами, технологічними трубопроводами, газозбірними пунктами, установками підготовки газу, газопроводами-підключеннями, дотискувальними компресорними станціями, під’їзними дорогами;

автомобільні газонаповнювальні компресорні станції;

будинки операторів газорозподільних станцій, будинки лінійних обхідників;

метрологічний центр;

споруди для локалізації аварій, розташовані на межі переходів магістральних газопроводів через водні об’єкти;

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних газопроводів.

4. До складу об’єктів магістральних аміакопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина магістральних аміакопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення насосних станцій, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості продукту, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки магістральних аміакопроводів, установки електрохімічного захисту магістральних аміакопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних аміакопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних аміакопроводів;

ємності для зберігання продукту, що транспортується, амбари для аварійного випуску продукту, що транспортується;

дороги, розміщені вздовж трас магістральних аміакопроводів, вертолітні майданчики на трасах аміакопроводів, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження аміакопроводів;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

головні та проміжні перекачувальні і наливні насосні станції, резервуарні парки, лінії електропередачі та споруди енергопостачання зазначених об’єктів;

наливні та зливні естакади, причали для аміаку та інших речовин, що перебувають у власності або користуванні підприємств магістральних аміакопроводів;

станції роздачі рідкого аміаку;

будинки обхідників;

споруди для локалізації аварій, розташовані на межі переходів магістральних аміакопроводів через водні об’єкти;

системи оповіщення населення в разі виникнення аварій (аварійних ситуацій);

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних аміакопроводів.

5. До складу об’єктів магістральних етиленопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать:

лінійна частина етиленопроводів з арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами пуску, пропуску і прийому засобів очищення і діагностики, вузлами вимірювання кількості етилену, що транспортується;

лінії та споруди технологічного зв’язку, засоби автоматики і телемеханіки, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення в разі їх виявлення, установки електрохімічного захисту етиленопроводів від корозії;

лінії електропередачі та споруди електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками активного захисту магістральних етиленопроводів;

протипожежні, протиерозійні та захисні споруди об’єктів магістральних етиленопроводів;

дороги, прокладені вздовж трас магістральних етиленопроводів, знаки закріплення трас магістральних етиленопроводів на місцевості;

майданчики складування аварійного запасу труб, деталей трубопроводу та запірної арматури;

майданчики лінійних кранів і факельних свіч;

будинки лінійних обхідників;

метрологічний центр;

споруди для локалізації аварій, розташовані на рубежах переходів магістральних етиленопроводів через водні об’єкти;

інші об’єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних етиленопроводів.

1. Основними принципами регулювання відносин в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів є:

комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів постачання продуктів транспортування споживачам та безаварійного функціонування і розвитку магістральних трубопроводів;

поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;

пріоритет безпечної життєдіяльності населення та довкілля;

гарантування відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствами магістральних трубопроводів власникам і користувачам земельних ділянок;

заборона встановлення на об’єктах магістральних трубопроводів обладнання, устаткування, пристроїв, не передбачених вимогами норм проектування, будівництва та експлуатації;

забезпечення населення достовірною інформацією про імовірні ризики, пов’язані з функціонуванням магістральних трубопроводів, у разі порушення правового режиму їх охоронних зон та про можливі дії в охоронних зонах під час ліквідації аварійних чи інших небезпечних ситуацій на магістральних трубопроводах;

відповідальність осіб, винних у створенні перешкод підприємствам магістральних трубопроводів при здійсненні ними контролю за технічним станом та виконанні планових і аварійно-відновлювальних робіт, у спричиненні аварій, створенні аварійних ситуацій чи інших ускладнень у функціонуванні магістральних трубопроводів, що заподіяли шкоди життю і здоров’ю населення, його майну, а також майну підприємств магістральних трубопроводів, власників та користувачів земельних ділянок, довкіллю;

встановлення обмежень на використання земельних ділянок та обґрунтованих розмірів відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствам магістральних трубопроводів власниками та користувачами земельних ділянок в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів включає:

визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру;

встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;

державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів.

1. На використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.

2. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об’єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.

3. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

2. Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об’єкта магістрального трубопроводу.

3. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів.

1. Державний контроль за використанням та охороною земель у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів здійснюється в порядку, встановленому законом.

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):

IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;

III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;

II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;

I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;

2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:

III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;

II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;

I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.

На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.

Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 100 метрів;

від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;

від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;

від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;

від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;

від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;

2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:

до 300 міліметрів включно - 75 метрів;

понад 300 міліметрів - 125 метрів;

3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:

до 600 міліметрів включно - 500 метрів;

понад 600 міліметрів - 700 метрів;

для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;

4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 150 метрів;

від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;

від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;

від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;

від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;

від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;

для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:

до 300 міліметрів - 100 метрів;

понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):

300 метрів - до житлових будівель;

500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:

вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:

до 300 міліметрів включно - 500 метрів;

понад 300 міліметрів - 1000 метрів;

навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів.

1. Залежно від небезпеки для навколишнього природного середовища, існуючої забудови, інших факторів, що можуть вплинути на безаварійну роботу магістральних трубопроводів, охоронна зона, встановлена для деяких об’єктів магістральних трубопроводів, поділяється на окремі внутрішні зони безпеки, розмір яких встановлюється диференційовано за категорією безпеки.

2. Внутрішні зони безпеки охоронних зон об’єктів магістральних нафтопроводів поділяються на такі категорії:

1) перша категорія зони безпеки охоронних зон встановлюється в межах земель охоронної зони об’єктів магістральних нафтопроводів у розмірі:

для магістральних нафтопроводів - шириною 50 метрів незалежно від їх класу (умовного діаметра) з обох боків від осі;

для насосних перекачувальних станцій (від огорожі) - шириною 50 метрів незалежно від категорії насосної станції;

2) друга категорія зони безпеки охоронних зон встановлюється в межах земель охоронної зони об’єктів магістральних нафтопроводів у розмірі:

для магістральних нафтопроводів - шириною 50 метрів для I-III класів та 25 метрів для IV класу, починаючи від межі зони першої категорії безпеки (з обох боків такої зони);

для насосних перекачувальних станцій (від огорожі) - шириною 50 метрів незалежно від категорії насосної станції, починаючи від межі зони першої категорії безпеки (з обох боків такої зони);

3) третя категорія зони безпеки охоронних зон встановлюється в межах земель охоронної зони об’єктів магістральних нафтопроводів у розмірі:

для магістральних нафтопроводів - шириною 100 метрів для I класу та 50 метрів для II класу, починаючи від межі зони другої категорії безпеки (з обох боків такої зони);

для насосних перекачувальних станцій (від огорожі) - шириною 100 метрів для першої категорії та 50 метрів для другої категорії насосної станції, починаючи від межі зони другої категорії безпеки (з обох боків такої зони).

Охоронна зона, встановлена для об’єктів магістральних аміакопроводів, поділяється на окремі внутрішні зони безпеки, що встановлюються в таких межах:

на лінійній частині магістральних аміакопроводів з умовним діаметром до 300 міліметрів - 25 метрів з обох боків від осі залежно від діаметра магістрального аміакопроводу;

на лінійній частині магістральних аміакопроводів з умовним діаметром більше 300 міліметрів - 50 метрів з обох боків від осі залежно від діаметра магістрального аміакопроводу;

у місцях переходів через водні об’єкти залежно від діаметра магістрального аміакопроводу - 100 метрів з обох боків від осі аміакопроводу;

для наземних споруд (насосних та роздавальних станцій аміакопроводу) - шириною 200 метрів від огорожі.

1. В умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу.

2. Зменшення розмірів охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів.

3. Встановлення нового розміру охоронної зони зазначається в документації із землеустрою.

1. Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об’єктів магістральних трубопроводів.

3. Підприємства магістральних трубопроводів мають право на отримання безоплатно від органу, що здійснює ведення державного земельного кадастру, інформації про власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, відповідно до закону.

1. Підприємства магістральних трубопроводів під час виконання капітальних та інших планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації магістральних трубопроводів без оформлення речових прав на земельні ділянки мають право:

облаштовувати під’їзні шляхи та пересуватися будь-якими видами транспорту і спеціальної техніки на об’єкти магістральних трубопроводів для їх технічного обслуговування, проведення ремонтних робіт згідно із схемами під’їздів, погодженими з власниками або користувачами земельних ділянок;

копати шурфи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, для перевірки якості ізоляції об’єктів магістрального трубопроводу і стану засобів їх електрохімічного захисту від корозії та проводити інші земляні роботи, необхідні для забезпечення нормальної експлуатації об’єктів магістрального трубопроводу, за умови повідомлення про це власників або користувачів земельних ділянок не менш як за три дні до початку робіт та приведення цих земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання за призначенням;

здійснювати технологічну розчистку (облаштовувати просіку) від чагарників та деревостанів лінійної частини магістральних трубопроводів до 10 метрів від їх осі з кожного боку з метою запобігання негативній дії шкідливих факторів на магістральні трубопроводи та з метою захисту лісів без попереднього погодження з лісокористувачами та відповідними органами нагляду і контролю.

1. У разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) для негайної її локалізації, ліквідації можливих наслідків чи відвернення загрози підприємства магістральних трубопроводів без попереднього погодження з власниками або користувачами земельних ділянок, без оформлення речових прав на земельні ділянки та без отримання відповідних дозволів і погоджень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначених законодавством, мають право:

безперешкодно проїжджати до місця аварії (аварійної ситуації) для виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;

здійснювати облаштування ґрунтових комор та інших тимчасових споруд з подальшою рекультивацією землі;

здійснювати рубку дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) на магістральних трубопроводах, що проходять через лісові ділянки, з подальшим оформленням у встановленому порядку спеціальних дозволів на рубку та очищення місць від їх залишків;

проводити земляні та інші роботи для негайної локалізації аварій (аварійних ситуацій), ліквідації наслідків або відвернення їх загрози.

1. Підприємства магістральних трубопроводів зобов’язані:

здійснювати періодичну технологічну розчистку (облаштовувати просіку) від чагарників та деревостанів лінійної частини магістральних трубопроводів до 10 метрів від їх осі з кожного боку для цілей, пов’язаних з безпечною експлуатацією магістральних трубопроводів, з метою запобігання негативній дії шкідливих факторів та захисту лісів без попереднього погодження та отримання спеціальних дозволів;

утримувати у стані пожежної безпеки просіки для лінійної частини магістральних трубопроводів, що проходять через лісові ділянки, багаторічні насадження, а також земельні лісові ділянки, на яких розміщено об’єкти магістральних трубопроводів;

передбачати в кошторисах планових робіт кошти на відшкодування власникам або користувачам земельних ділянок шкоди, заподіяної під час виконання зазначених робіт, і на приведення земельних ділянок, на яких вони проводилися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;

відшкодовувати власникам або користувачам земельних ділянок шкоду, заподіяну під час виконання зазначених робіт, та за свій рахунок приводити земельні ділянки, на яких вони проводилися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт;

повідомляти власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів, про встановлені цим Законом обмеження щодо використання таких земельних ділянок у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Використання лісових ресурсів, у тому числі проведення рубки дерев, крім технологічної розчистки (облаштування просік) лінійної частини магістральних трубопроводів в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, здійснюється відповідно до Лісового кодексу України.

1. Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об’єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов’язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів.

2. На зрошуваних землях, розташованих у межах охоронних зон, роботи, пов’язані з тимчасовим затопленням земель, проводяться на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів.

3. У разі відмови у наданні погодження на тимчасове затоплення зрошуваних земель, розташованих в охоронних зонах, підприємства магістральних трубопроводів письмово повідомляють про це власників та користувачів земельних ділянок із зазначенням причин і строку, протягом якого не може проводитися тимчасове затоплення.

4. Особи, які отримали письмове погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, зобов’язані виконувати ці роботи з дотриманням умов їх проведення та додержанням правового режиму земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів.

5. Умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт визначаються підприємствами магістральних трубопроводів.

6. Зазначені умови визначають комплекс заходів, вжиття яких є необхідним для виключення можливості виникнення аварій, аварійних ситуацій на об’єкті магістральних трубопроводів під час проведення відповідних робіт.

7. Надання письмового погодження на проведення робіт в охоронних зонах, з визначенням умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт у таких зонах, а також письмової відмови в їх проведенні здійснюються протягом одного місяця з дня отримання підприємством магістрального трубопроводу клопотання про їх надання.

8. Відмова в наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, надається у разі якщо:

проведення робіт заборонено цим Законом;

проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об’єкті магістрального трубопроводу.

1. Фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів зобов’язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об’єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.

2. Посадові особи або громадяни, які виявили пошкодження об’єктів магістральних трубопроводів або вихід (витікання) продукту з нього, зобов’язані негайно повідомити про це підприємство магістральних трубопроводів, центральний орган виконавчої влади з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, органи Національної поліції або місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування.

3. Розчищення просік і лісових ділянок у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів здійснюється за письмовим погодженням відповідних підприємств магістральних трубопроводів.

4. Власники та користувачі земельних ділянок зобов’язані безперешкодно допускати працівників підприємств магістральних трубопроводів для здійснення контролю технічного стану об’єктів магістральних трубопроводів та виконання планових і аварійно-відновлювальних робіт.

5. Власники та користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти працівникам підприємств магістральних трубопроводів під час виконання ними планових і аварійно-відновлювальних робіт.

6. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також органи Національної поліції у межах повноважень, визначених законом, сприяють підприємствам магістральних трубопроводів у забезпеченні виконання вимог цього Закону при провадженні фізичними та юридичними особами господарської та іншої діяльності в межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також у роботі із збереження об’єктів магістральних трубопроводів, запобігання аваріям (аварійним ситуаціям) та ліквідації їх наслідків.

1. Фізичні особи при провадженні будь-якої діяльності у межах земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів зобов’язані дотримуватися особливого режиму використання земель відповідно до цього Закону.

1. Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів зобов’язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.

2. До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

пошкоджувати та розбирати об’єкти магістральних трубопроводів;

розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об’єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;

переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв’язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;

кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;

проникати на об’єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв’язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв’язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;

перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів.

3. До особливих обмежень, що встановлюються в охоронних зонах об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів залежно від категорії зон безпеки, належать:

а) у першій категорії зони безпеки охоронних зон магістральних нафтопроводів, крім заборони діяльності, встановленої як загальні обмеження, а також заборон для другої та третьої категорій зон безпеки, забороняється також:

будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального нафтопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних трубопроводів;

влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;

висаджувати багаторічні насадження;

зберігати сіно та солому, розміщувати пересувні пасіки;

б) у другій категорії зони безпеки охоронних зон магістральних нафтопроводів, крім заборони діяльності, встановленої як загальні обмеження, а також заборон для третьої категорії зони безпеки, забороняється також:

будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;

будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;

розміщувати спортивні майданчики (крім майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, які не належать до нерухомого майна), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;

будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;

розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати стаціонарні пасіки;

в) у третій категорії зони безпеки охоронних зон магістральних нафтопроводів, крім заборони діяльності, встановленої як загальні обмеження, забороняється також:

розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню без погодження з підприємствами магістральних нафтопроводів;

облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;

переорювати (руйнувати) під’їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних нафтопроводів.

4. До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:

будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;

будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;

будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;

влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;

розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;

будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;

зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;

висаджувати багаторічні насадження;

облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;

переорювати (руйнувати) під’їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;

розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню.

1. Власники та користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру шкоди, заподіяної внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням.

2. До осіб, які мають право на відшкодування шкоди, належать особи, які набули право власності або право користування (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об’єкта магістрального трубопроводу.

3. У разі переходу права власності чи права користування цими земельними ділянками до інших осіб право на відшкодування шкоди зберігається за її новим власником або користувачем у частині суми, не виплаченої попередньому власнику чи користувачу земельної ділянки.

4. У разі якщо встановлення охоронної зони об’єктів магістрального трубопроводу спричинить неможливість використання земельної ділянки, повністю або частково розташованої в межах цієї зони, за цільовим призначенням, зазначена земельна ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.

5. Підприємства магістральних трубопроводів мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів, а також іншими особами внаслідок недотримання встановлених цим Законом обмежень на використання земель у межах таких зон.

6. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної власникам і користувачам земельних ділянок внаслідок встановлення обмежень на використання земельних ділянок у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, визначається законодавством.

7. Не підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна власникам та користувачам земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів, внаслідок недотримання ними обмежень щодо використання таких земельних ділянок, встановлених цим Законом.

1. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної власникам та користувачам земельних ділянок під час проведення підприємствами магістральних трубопроводів аварійних, аварійно-відновлювальних, планових та інших робіт, встановлюється законодавством.

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.