Деякі питання організації міжвідомчого обміну інформацією в Національній системі конфіденційного зв’язку

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про структуру Національної системи конфіденційного зв’язку та умови її використання для забезпечення безпеки обміну інформацією, що додається.

2. Міністерствам, центральним та місцевим органам виконавчої влади, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку, забезпечити використання ресурсу Національної системи конфіденційного зв’язку для міжвідомчого обміну інформацією та сприяти розвиткові Національної системи конфіденційного зв’язку.

3. Рекомендувати державним органам, не зазначеним у пункті 2 цієї постанови, та органам місцевого самоврядування використовувати ресурси Національної системи конфіденційного зв’язку для інформаційного обміну службовою інформацією у власних інтересах.

1. Це Положення визначає структуру та умови використання Національної системи конфіденційного зв’язку для забезпечення безпеки обміну інформацією між її суб’єктами.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про інформацію", "Про Національну систему конфіденційного зв’ язку", "Про електронні комунікації", "Про Державну службу спеціального зв’ язку та захисту інформації України", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", Порядку надання послуг конфіденційного зв’ язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1519 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 117; 2013 р., № 36, ст. 1267), Правилах забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 373 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 878; 2022 р., № 47, ст. 2595), та Порядку функціонування Національної телекомунікаційної мережі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1358 "Деякі питання функціонування Національної телекомунікаційної мережі" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 4, ст. 208).

3. Національна система конфіденційного зв’язку базується на власних спеціальних електронних комунікаційних мережах та інформаційно-комунікаційних системах, використовує ресурс Національної телекомунікаційної мережі та у разі потреби елементи інфраструктури і ресурси електронних комунікаційних мереж загального користування.

4. Національна система конфіденційного зв’язку складається із спеціальних електронних комунікаційних мереж, спеціальних інформаційно-комунікаційних систем, а також централізованих систем захисту інформації та оперативно-технічного управління (далі - спеціальні системи):

1) спеціальні електронні комунікаційні мережі призначені для забезпечення транзиту трафіку між спеціальними інформаційно-комунікаційними системами суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку із застосуванням засобів криптографічного захисту службової інформації та засобів технічного захисту інформації, а також забезпеченням централізованого управління такими засобами;

2) спеціальні інформаційно-комунікаційні системи призначені для надання захищених електронних комунікаційних (мультисервісних) послуг в інтересах суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку, у тому числі послуг, які надаються мобільним та/або фіксованим зв’язком, створення, оброблення, зберігання та кіберзахисту електронних даних, захищеного доступу до Інтернету;

3) централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління призначені для виконання завдань з інтеграції (взаємодії) спеціальних електронних комунікаційних мереж та спеціальних інформаційно-комунікаційних систем, забезпечення відокремлення і захисту інформації суб’єктів та/або споживачів Національної системи конфіденційного зв’язку, а також автоматизації процесів оперативно-технічного управління.

5. Створення та забезпечення функціонування спеціальних систем здійснюється для:

1) забезпечення обміну відкритою, службовою та конфіденційною інформацією між суб’єктами та/або абонентами спеціальних систем і її захисту;

2) технологічного забезпечення інтеграції (електронної взаємодії) розподілених інформаційних ресурсів в інформаційних та інформаційно-комунікаційних системах, у яких циркулює відкрита та службова інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сил безпеки і сил оборони, інших державних органів, державних підприємств, установ та організацій;

3) забезпечення взаємодії між спеціальними інформаційно-комунікаційними системами, спеціальними електронними комунікаційними мережами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сил безпеки і сил оборони, інших державних органів, державних підприємств, установ та організацій;

4) надання ресурсу спеціальних електронних комунікаційних мереж для забезпечення функціонування спеціальних інформаційно-комунікаційних систем суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку;

5) забезпечення захищеного доступу суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку до Інтернету;

6) надання доступу до інформаційних ресурсів спеціальних систем.

6. Заходи із забезпечення функціонування, безпеки, розвитку і модернізації спеціальних систем проводяться Адміністрацією Держспецзв’язку, її територіальними органами, закладами, установами та організаціями Держспецзв’язку, державними підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, а також операторами Національної системи конфіденційного зв’язку.

7. Для створення і функціонування спеціальних систем можуть використовуватися технічні засоби, ресурси, послуги Національної телекомунікаційної мережі та електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, юридичних і фізичних осіб.

8. Проектні та випробувальні роботи з модернізації та введення в експлуатацію спеціальних систем та їх окремих елементів проводяться власниками спеціальних систем та операторами Національної системи конфіденційного зв’язку відповідно до вимог законодавства за рахунок коштів суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку, які замовляють роботи та/або отримують послуги конфіденційного зв’язку для власних потреб.

9. Порядок функціонування спеціальної систем визначається відповідним положенням про систему, яке розробляється з урахуванням пропозицій власника спеціальної системи та затверджується Адміністрацією Держспецзв’язку.

10. Розроблення, виготовлення і постачання ключових документів для засобів криптографічного захисту службової інформації в спеціальних системах здійснюється Держспецзв’язку на замовлення суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку, які забезпечують функціонування таких систем.

11. Суб’єкти Національної системи конфіденційного зв’язку забезпечують дотримання режиму доступу до кінцевого (термінального) обладнання та/або кінцевих пунктів, вимог функціонування комплексної системи захисту інформації, збереження обладнання, засобів криптографічного та технічного захисту інформації спеціальних систем, що встановлюються у приміщеннях таких суб’єктів.

12. Рішення про підключення або відключення споживачів у спеціальних системах приймає власник таких систем за попереднім погодженням з Адміністрацією Держспецзв’язку.

13. У разі пошкодження або виходу з ладу елементів спеціальних систем власники таких систем вживають усіх необхідних заходів для відновлення їх роботи.

14. Забезпечення функціонування та розвиток спеціальних систем, а також забезпечення безпеки обміну інформацією в них здійснюються Адміністрацією Держспецзв’язку шляхом:

1) вирішення організаційних питань щодо можливості використання технічних засобів, ресурсів і послуг електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

2) розподілу ресурсу Національної телекомунікаційної мережі та інших електронних комунікаційних мереж для потреб спеціальних систем;

3) здійснення контролю за дотриманням суб’єктами Національної системи конфіденційного зв’язку вимог щодо захисту інформації;

4) установлення порядку функціонування централізованих систем (централізованої системи) захисту інформації та оперативно-технічного управління, умов та правил взаємодії спеціальних електронних комунікаційних мереж та спеціальних інформаційно-комунікаційних систем суб’єктів Національної системи конфіденційного зв’язку;

5) визначення переліку послуг конфіденційного зв’язку та встановлення граничних тарифів на такі послуги;

6) визначення порядку і вимог щодо створення нових спеціальних систем;

7) прийняття рішень щодо визначення операторів Національної системи конфіденційного зв’язку;

8) залучення інвестицій для створення, розвитку і забезпечення функціонування систем Національної системи конфіденційного зв’язку;

9) ведення обліку суб’єктів спеціальних систем;

10) підготовки пропозицій щодо визначення напрямів подальшого розвитку спеціальних систем, розроблення проектів нормативно-правових актів стосовно забезпечення їх функціонування.