Про внесення змін до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

Кабінет Міністрів України

Внести зміни до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 "Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 28, ст. 1168; 2016 р., № 93, ст. 3027; 2019 р., № 90, ст. 3000), виклавши його в редакції, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, в тому числі у формі концесії (далі - аналіз ефективності).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" (далі - Закон) та Законі України "Про концесію".

3. Аналіз ефективності на підставі пропозиції орендаря державного майна про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених статтею 21 Закону України "Про концесію".

4. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція), яка складається з техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (далі - техніко-економічне обґрунтування).

Пропозиція готується центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, або особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами.

Для підготовки пропозиції центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.

Ініціатори підготовки пропозиції під час її підготовки можуть звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, Національної академії наук, національних галузевих академій наук, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, для отримання інформації, необхідної для підготовки такої пропозиції.

5. У разі коли ініціаторами підготовки пропозиції є центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, підготовка пропозиції здійснюється двома етапами.

6. На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки здійснення державно-приватного партнерства (далі - концептуальна записка) та проведення її детального аналізу.

Концептуальна записка містить таку інформацію:

мета проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проект), та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати у результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проекту;

- результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року, визначеним Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 (далі - Цілі сталого розвитку);

прогнозні обсяги витрат, а саме:

- розрахункова вартість проекту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування;

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

результати попереднього аналізу ефективності реалізації проекту:

- очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації);

- інформація щодо вигодоотримувачів;

- результати попередньої оцінки ризиків реалізації проекту;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

обґрунтування заходів щодо розроблення проекту (дослідження, проектування).

Концептуальна записка готується українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Вона прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка концептуальної записки нумерується.

Аналіз концептуальної записки проводиться щодо:

об’єктів державної власності - ініціатором підготовки пропозиції з урахуванням позицій Мінекономіки, Мінфіну та центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції), які вони надають протягом 30 календарних днів після надходження на розгляд до них концептуальної записки;

об’єктів комунальної власності - ініціатором підготовки пропозиції та виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції);

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - ініціатором підготовки пропозиції та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції).

До проведення аналізу концептуальної записки можуть залучатися представники балансоутримувача (за наявності) для висловлювання їх позиції щодо проекту.

За результатами аналізу приймається рішення щодо доцільності або недоцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

7. На другому етапі здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування.

8. Техніко-економічне обґрунтування містить таку інформацію:

мета проекту та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати в результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проекту, та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проекту;

- результати аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку;

- інформація про ініціатора підготовки пропозиції та державного партнера, інших заінтересованих суб’єктів, які пропонується залучати для реалізації проекту, опис їх функцій та ролі в реалізації проекту;

- інформація про об’єкт державно-приватного партнерства, його технічні характеристики, орієнтовні технічні вимоги до нього (опис інфраструктури та послуг, які надаватимуться в рамках державно-приватного партнерства, основні вихідні вимоги до інфраструктури/послуг без встановлення деталізованих технічних рішень для приватного партнера, опис технологій, які будуть використовуватися (у разі наявності);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

детальне обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

- економічних показників здійснення державно-приватного партнерства;

- фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

- соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

- екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля;

обґрунтування вищої ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

перелік виявлених ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінка, пропозиції щодо розподілу між партнерами, а також визначення форми управління такими ризиками;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

визначення форми здійснення державно-приватного партнерства з обґрунтуванням її ефективності для державного і приватного партнерів;

соціально-економічні та екологічні перспективи після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

9. До дня подання пропозиції особи, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, можуть вступити в переговори з державним партнером і обмінюватися з ним інформацією, необхідною для підготовки такої пропозиції. У разі обміну інформацією, що визначена однією із сторін як конфіденційна, підписання між сторонами договору про нерозголошення конфіденційної інформації є обов’язковим.

10. Аналіз ефективності проводиться щодо:

об’єктів державної власності - центральним або місцевим органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено, - Мінекономіки;

об’єктів комунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такого органу не визначено, - виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такого органу не визначено, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Для проведення аналізу ефективності можуть залучатися органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності відповідно до цього Порядку.

У такому випадку державні партнери обов’язково утворюють спільну комісію з проведення аналізу ефективності, до якої входять представники всіх державних партнерів.

11. Пропозиція подається до органу, визначеного пунктом 10 цього Порядку (далі - уповноважений орган). Техніко-економічне обґрунтування подається українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Техніко-економічне обґрунтування подається у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі .pdf. Техніко-економічне обґрунтування прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка техніко-економічного обґрунтування нумерується.

Невід’ємною частиною техніко-економічного обґрунтування є фінансова модель здійснення державно-приватного партнерства, яка подається в електронній формі у форматі Excel.

У разі подання орендарем державного майна пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії документи, передбачені частиною п’ятою статті 21 Закону України "Про концесію", подаються у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі .pdf.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в пропозиції, несе ініціатор підготовки пропозиції.

Аналіз ефективності проводиться лише у випадку відповідності пропозиції вимогам цього Порядку.

12. У разі відсутності підстав для відмови розгляду пропозиції, визначених у пункті 13 цього Порядку, уповноважений орган протягом 30 календарних днів після надходження пропозиції розглядає її та проводить аналіз ефективності відповідно до затвердженої Мінекономіки Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

У разі подання пропозиції особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, уповноважений орган може запитувати у таких осіб додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції.

13. У розгляді пропозиції, поданої особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, повинно бути відмовлено, якщо:

центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, розпочато підготовку пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об’єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією, зокрема прийнято рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування. Зазначена підстава для відмови не може бути використана у разі, коли пройшло більше одного року з дня прийняття рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування;

уповноважений орган уже проводить аналіз ефективності щодо пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об’єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією.

Уповноважений орган повідомляє про відмову в розгляді пропозиції особі, яка подала пропозицію, із зазначенням підстави відмови, а стосовно об’єктів державної власності додатково повідомляє Мінекономіки шляхом надсилання листа разом з копією пропозиції.

14. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних та фінансових показників фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);

екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля;

2) обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

3) виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;

4) визначення форми здійснення державно-приватного партнерства;

5) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Оцінка впливу на довкілля для провадження планової діяльності, передбаченої пропозицією, здійснюється приватним партнером після підписання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

15. За результатами аналізу ефективності складається один з таких висновків про:

доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства;

недоцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

16. Висновок за результатами аналізу ефективності (далі - висновок) повинен містити:

1) інформацію про проект (ініціатор підготовки пропозиції; мета проекту; обґрунтування необхідності реалізації проекту; проблеми, які передбачається розв’язати в результаті реалізації проекту; відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку; орієнтовний строк, протягом якого здійснюються інвестиції);

2) інформацію щодо державного партнера та інших заінтересованих суб’єктів, які будуть залучатися для реалізації проекту, опис їх функцій та ролі у реалізації проекту;

3) інформацію про результати вивчення попиту на ринку та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проекту;

4) інформацію щодо технічних вимог до об’єкта державно-приватного партнерства (зокрема технології, які потрібно використовувати);

5) інформацію щодо фінансових показників проекту (аналіз припущень фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства та результати її оцінки);

6) відомості про фактори, які обумовлюють підвищення ефективності реалізації проекту у формі державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами (публічні закупівлі, оренда тощо);

7) інформацію про соціально-економічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства (інформація за результатами проведення аналізу вигід та витрат, зокрема щодо розширення доступності, підвищення якості послуг, рівня забезпечення попиту на товари (роботи, послуги) та перспективи після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

8) інформацію про екологічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства та перспективи після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

9) інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства та їх розподіл між партнерами, включаючи оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, визначених з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 18, ст. 769; 2015 р., № 76, ст. 2515);

10) інформацію про потребу в державній підтримці, форму такої підтримки (якщо передбачена);

11) інформацію про результати юридичного аналізу проекту з обґрунтуванням юридичних проблем, пов’язаних з реалізацією проекту, а також рекомендацій щодо можливих заходів, необхідних для подолання таких перешкод для реалізації проекту (зокрема пропозиції щодо внесення змін до законодавства, необхідних для реалізації проекту);

12) інформацію про форму здійснення державно-приватного партнерства та спосіб визначення приватного партнера (конкурс, конкурентний діалог, інший спосіб, що визначений законодавством);

13) узагальнюючий висновок стосовно доцільності або недоцільності прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Висновок також може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу з визначення приватного партнера або концесійного конкурсу.

17. Висновок підписується керівником уповноваженого органу.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, висновок підписується всіма державними партнерами.

Висновок щодо об’єктів державної власності, а також щодо об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), надсилається разом з пропозицією в паперовій та електронній формі на погодження Мінекономіки, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться зазначеним Міністерством.

18. Мінекономіки протягом п’яти робочих днів після надходження висновку та пропозиції надсилає їх в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих і непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності та можливості надання державної підтримки, та погодження висновку;

Мінекоенерго - для аналізу можливих екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля та подання відповідних пропозицій;

Антимонопольному комітету - для аналізу дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання та подання відповідних пропозицій;

Фонду державного майна - для перевірки інформації щодо укладених договорів оренди стосовно об’єктів державно-приватного партнерства та інших питань, що належать до його компетенції, та подання відповідних пропозицій.

З метою отримання інформації щодо питань, які належать до компетенції інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Мінекономіки може звернутися до них із запитом для отримання відповідних пропозицій та роз’яснень.

19. Мінфін протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядає їх, здійснює з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 18, ст. 769; 2015 р., № 76, ст. 2515), оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, визначає доцільність і можливість надання державної підтримки та надсилає Мінекономіки погоджений висновок або повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови.

20. Мінекоенерго, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та інші центральні, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції або запиту розглядають їх і надсилають Мінекономіки відповідні пропозиції та роз’яснення.

21. Мінекономіки може запитувати в уповноваженого органу додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції ініціатора підготовки пропозиції.

22. Мінекономіки протягом 45 календарних днів з дати надходження пропозиції та висновку проводить їх перевірку та погоджує з урахуванням позиції Мінфіну, пропозицій та роз’яснень інших органів, яким було надіслано висновок та пропозицію або запит.

Мінекономіки не погоджує висновок у разі:

невідповідності висновку вимогам, передбаченим пунктами 16 та 17 цього Порядку;

коли за результатами проведення аналізу ефективності виявлено негативні соціально-економічні або екологічні наслідки, до яких може призвести його реалізація;

коли за результатами проведення аналізу ефективності виявлено ризики державного партнера, які під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера можуть призвести до негативних фіскальних наслідків;

неможливості забезпечення окупності інвестицій приватного партнера протягом строку дії договору, який буде укладено в рамках державно-приватного партнерства;

порушення у запропонованій формі здійснення державно-приватного партнерства прав і обов’язків державного або приватного партнера, передбачених законодавством;

коли реалізація проекту із залученням приватного партнера виявляється менш ефективною порівняно з його реалізацією без такого залучення;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, нормам законодавства.

У разі непогодження висновку Мінекономіки надсилає уповноваженому органу повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови. Зазначене повідомлення повинне містити чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, врахування яких потребує істотного доопрацювання пропозиції, або обґрунтування неможливості здійснення державно-приватного партнерства.

23. У разі коли відповідно до пункту 10 цього Порядку аналіз ефективності проводиться Мінекономіки, підготовка висновку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Аналіз ефективності проводиться Мінекономіки протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції. Мінекономіки протягом п’яти робочих днів з дати надходження пропозиції надсилає отримані ним документи в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності і можливості надання державної підтримки та подання відповідних пропозицій;

Мінекоенерго - для аналізу можливих екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля та подання відповідних пропозицій;

Антимонопольному комітету - для аналізу дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання та подання відповідних пропозицій;

Фонду державного майна - для перевірки інформації щодо укладених договорів оренди стосовно об’єктів державно-приватного партнерства та інших питань, що належать до його компетенції, та подання відповідних пропозицій.

З метою отримання інформації щодо питань, які належать до компетенції інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Мінекономіки може звернутися до них із запитом для отримання відповідних пропозицій та роз’яснень.

За результатами аналізу ефективності та з урахуванням пропозицій Мінфіну, Мінекоенерго, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, а також пропозицій і роз’яснень інших органів, яким надсилалася пропозиція або запит, Мінекономіки складає висновок.

У разі коли Мінекономіки є органом, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідним об’єктом державної власності, Мінекономіки на підставі висновку приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до статті 13 Закону.

Якщо орган управління не визначено, Мінекономіки інформує про результати аналізу ефективності Кабінет Міністрів України для прийняття ним рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до статті 13 Закону.

24. Висновок (а в разі його непогодження також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови) підлягає оприлюдненню:

на офіційному веб-сайті уповноваженого органу - протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність здійснення державно-приватного партнерства у встановленому законодавством порядку;

на офіційному веб-сайті Мінекономіки - протягом п’яти робочих днів після погодження або відмови в погодженні висновку.

25. Висновок щодо об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, та погоджений Мінекономіки висновок щодо об’єктів державної власності, а також об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), є підставою для прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення згідно із статтею 13 Закону .

26. Висновок включається до конкурсної документації.

27. Мінекономіки проводить інформаційно-роз’яснювальну і консультаційну роботу з питань, пов’язаних з проведенням аналізу ефективності.