9. У разі подання суб’єктами господарювання заяви про проведення державної реєстрації ідентичної хімічної речовини вони повинні спільно подавати інформацію відповідно до пунктів 3, 4, 6 та 7 частини сьомої цієї статті.
10. Правила спільного подання інформації у заявах про проведення державної реєстрації ідентичної хімічної речовини визначаються Кабінетом Міністрів України.
11. Форми документів, що додаються до заяви про проведення державної реєстрації хімічної речовини, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.
12. Прийняття рішення про державну реєстрацію хімічної речовини або відмову у державній реєстрації здійснюється протягом 30 календарних днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері хімічної безпеки, заяви про проведення державної реєстрації та документів, що додаються до неї.
13. Після прийняття рішення про державну реєстрацію хімічної речовини центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері хімічної безпеки, вносить відповідні дані до Державного реєстру хімічних речовин.
14. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері хімічної безпеки, вносить до Єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, засвідченого електронним підписом, інформацію про державну реєстрацію хімічної речовини в день її реєстрації.
15. Підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації хімічної речовини є:
1) подання суб’єктом господарювання документів не в повному обсязі, що додаються до заяви про проведення державної реєстрації хімічної речовини згідно із встановленим цим Законом переліком;
2) невідповідність результатів аналітичних досліджень, проведених з метою ідентифікації хімічної речовини, відомостям про хімічну речовину, які були додані до заяви про проведення державної реєстрації хімічної речовини, або якщо такі аналітичні дослідження були проведені за невалідними методами, які відрізняються від методів, зазначених у статті 37 цього Закону.
16. Термін дії рішення про державну реєстрацію хімічної речовини є безстроковим.
17. У разі зміни інформації, зазначеної у документах, що додаються до заяви про проведення державної реєстрації, суб’єкти господарювання повинні подати оновлену інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, з урахуванням правил спільного подання інформації для ідентичних хімічних речовин відповідно до частини десятої цієї статті.
18. За проведення державної реєстрації хімічної речовини справляється плата. Базовим нормативом плати за проведення державної реєстрації хімічної речовини є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день подання заяви про проведення державної реєстрації хімічної речовини.
19. Розмір плати визначається з урахуванням коефіцієнтів:
1) масової кількості хімічної речовини, яку заявник вводить в обіг або має такий намір;
2) індивідуального чи спільного способу подання інформації, що додається до заяви;
3) належності заявника до певних категорій суб’єктів господарювання (малого, середнього чи мікропідприємництва);
4) типу процедури державної реєстрації хімічної речовини.
20. Для розрахунку розміру плати встановлюються такі значення коефіцієнтів:
1) масової кількості хімічної речовини, яку заявник надає на ринку:
від 1 тонни до 10 тонн на рік - 2,5;
від 10 тонн до 100 тонн на рік - 5;
від 100 тонн до 1000 тонн на рік - 25;
1000 тонн на рік або більше - 50;
2) способу надання інформації, що додається до заяви:
індивідуальне надання інформації - 2;
спільне надання інформації - 1;
3) типу процедури державної реєстрації хімічної речовини:
державна реєстрація хімічної речовини - 2;
державна реєстрація проміжної хімічної речовини - 0,5;
державна реєстрація хімічної речовини, зареєстрованої в Європейському Союзі, - 0,5;
4) належності заявника до певної категорії суб’єктів господарювання:
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів мікропідприємництва, - 0,25;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів малого підприємництва, - 0,5;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів середнього підприємництва, - 0,75;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів великого підприємництва, - 1.
21. Розмір плати обчислюється шляхом множення базового нормативу плати на відповідний коефіцієнт.
22. Умови звільнення заявника від проведення державної реєстрації хімічних речовин та критерії суворо контрольованих умов виробництва або використання проміжних хімічних речовин визначаються Кабінетом Міністрів України.
23. Хімічні речовини, які не пройшли процедуру ідентифікації відповідно до статті 37 цього Закону, не допускаються до державної реєстрації.
Стаття 39. Державний реєстр хімічних речовин
1. Державний реєстр хімічних речовин створюється для цілей систематизації інформації про хімічні речовини, які виробляються, імпортуються або надаються на ринку.
2. Державний реєстр хімічних речовин є складовою Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки.
3. Ведення Державного реєстру хімічних речовин здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 40. Виробництво, імпорт хімічної продукції та безпека персоналу хімічної галузі
1. Виробництво хімічної продукції здійснюється за умов забезпечення безпеки персоналу суб’єктів господарювання, населення, яке перебуває у зоні можливого забруднення у разі хімічного інциденту у суб’єктів господарювання або технологічних викидів суб’єктів господарювання, а також захисту довкілля від небезпечного впливу небезпечних хімічних речовин.
2. Виробництво, використання та обіг особливо небезпечних хімічних речовин, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, обмежуються відповідно до статті 45 цього Закону.
3. До виробництва хімічної продукції допускається персонал, який має спеціальність та кваліфікацію відповідно до характеру виробничих робіт і процесів, знання та навички з реагування на хімічні інциденти, використання засобів індивідуального захисту та надання домедичної допомоги.
4. Не дозволяється допуск до виробничих робіт і процесів персоналу без відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також у разі порушення правил їх застосування.
5. Перед початком виробництва хімічної продукції виробник зобов’язаний:
1) ідентифікувати хімічні речовини, які він виробляє та які використовує у виробничих процесах;
2) провести класифікацію небезпеки хімічної продукції, яку він виробляє, та розробити інформацію про небезпеку - у разі, якщо хімічна продукція була класифікована як небезпечна;
3) провести оцінку безпечності хімічної речовини для хімічних речовин, які виробляються, у тому числі у складі хімічної продукції, в індивідуальній кількості, що становить 10 тонн або більше на рік;
4) визначити види використання хімічної продукції, яку він виробляє;
5) пройти процедуру державної реєстрації хімічних речовин, які він виробляє в індивідуальній кількості, що становить 1 тонну або більше на рік;
6) отримати дозвіл на використання отруйної хімічної речовини у разі, якщо здійснюється виробництво або використання таких хімічних речовин;
7) отримати дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, у разі її використання як сировини або допоміжного реагенту у виробничих процесах, якщо такий дозвіл відсутній у виробника цієї речовини для відповідного виду використання;
8) отримати дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, якщо він планує продовжити виробництво такої речовини після початку її виведення з ринку та забезпечити використання споживачами протягом певного часу;
9) зареєструвати повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини у передбачених законодавством випадках;
10) розробити та надати споживачу хімічної продукції паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання залежно від небезпечності хімічної продукції;
11) отримати від постачальника хімічної продукції паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання та застосувати рекомендовані постачальником заходи щодо захисту персоналу суб’єктів господарювання галузі хімічної промисловості та довкілля від несприятливого впливу хімічних речовин, враховуючи конкретні умови праці, виявлені ризики для здоров’я і життя працівників та будь-які додаткові ризики, пов’язані з виробництвом хімічної продукції;
12) забезпечувати дотримання вимог, передбачених статтею 30 цього Закону, - у разі виробництва або використання хімічних речовин подвійного використання у кількості, що перевищує встановлений ліміт.
6. Перед імпортом хімічної продукції імпортер зобов’язаний:
1) ідентифікувати хімічні речовини, які він імпортує та надає на ринку;
2) провести класифікацію небезпеки хімічної продукції, яку він імпортує, та розробити інформацію про небезпеку - у разі, якщо хімічна продукція класифікована як небезпечна;
3) провести оцінку безпечності хімічних речовин, які імпортуються, у тому числі у складі хімічної продукції, в індивідуальній кількості, що становить 10 тонн або більше на рік;
4) визначити види використання хімічної продукції, яку він імпортує та надає на ринку;
5) пройти процедуру державної реєстрації хімічних речовин, які він імпортує в індивідуальній кількості, що становить 1 тонну або більше на рік;
6) отримати дозвіл на використання отруйної хімічної речовини у разі, якщо здійснюється її імпорт та надання на ринку;
7) отримати дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, якщо він планує продовжити надання на ринку такої хімічної речовини (групи хімічних речовин) після початку її виведення з ринку та забезпечити використання споживачами протягом певного часу;
8) зареєструвати повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини у передбачених законодавством випадках;
9) надати споживачу хімічної продукції паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання;
10) отримати від виробника хімічної продукції паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання та надати їх споживачу хімічної продукції;
11) забезпечувати дотримання вимог, передбачених статтею 30 цього Закону, у разі імпорту або використання хімічних речовин подвійного використання у кількості, що перевищує встановлені ліміти.
7. Іноземний виробник хімічної продукції може виконати вимоги до імпортерів, визначені частиною шостою цієї статті, призначивши для цих цілей уповноваженого представника, який є юридичною особою України, та надати імпортеру хімічної продукції всю інформацію щодо виконаних вимог, паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання.
8. У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті іноземним виробником імпортер хімічної продукції такого іноземного виробника звільняється від виконання вимог, передбачених частиною шостою цієї статті, за умови надання споживачам паспорта безпечності або інструкції з безпечного використання разом з інформацією про державну реєстрацію хімічних речовин та отримані дозволи.
9. Митні органи здійснюють митний контроль та виконують митні формальності, необхідні для пропуску через державний кордон України, випуску у вільний обіг на митній території України хімічної продукції на підставі інформації про державну реєстрацію хімічних речовин, отриманої від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.
Стаття 41. Безпечне поводження з хімічною продукцією
1. Поводження з хімічною продукцією здійснюється за умови забезпечення її безпечності для здоров’я і життя людини та/або довкілля.
2. Для цілей безпечного поводження з хімічною продукцією суб’єкти господарювання та населення повинні дотримуватися таких заходів безпеки:
1) використання технічних засобів контролю впливу на населення та довкілля, засобів індивідуального захисту, рекомендованих виробником та визначених паспортом безпечності хімічної продукції або інструкцією з безпечного використання, під час поводження з хімічною продукцією та утримання їх у належному стані;
2) зазначення інформації про небезпечні властивості хімічної продукції на непромаркованій тарі, у якій зберігається небезпечна хімічна продукція;
3) забезпечення інформування персоналу про небезпеку, наявності попереджувальних знаків щодо небезпеки або потенційного небезпечного впливу хімічної продукції у виробничих або інших приміщеннях, у яких зберігається або використовується хімічна продукція;
4) забезпечення дотримання персоналом особистої гігієни під час та після поводження з хімічною продукцією;
5) розроблення заходів реагування на хімічні інциденти та засобів ліквідації їх наслідків;
6) забезпечення інформування споживачів щодо безпечного поводження з хімічною продукцією та вжиття заходів для мінімізації загроз хімічній безпеці та контролю ризиків відповідно до наявних загроз.
3. Небезпечна хімічна продукція повинна супроводжуватися паспортом безпечності хімічної продукції.
4. Хімічна продукція, яка не супроводжується паспортом безпечності хімічної продукції, повинна супроводжуватися інструкцією з безпечного використання.
5. Правила розроблення паспорта безпечності хімічної продукції та його форма, а також вимоги до інструкції з безпечного використання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 42. Перевезення та транспортування хімічної продукції
1. Перевезення та транспортування хімічної продукції здійснюються за умови забезпечення її безпечності для здоров’я людини та/або довкілля відповідно до законодавства, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Перевезення небезпечної хімічної продукції здійснюється відповідно до законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та авіаційним транспортом, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Перевезення небезпечної хімічної продукції незалежно від того, чи класифікована така хімічна продукція як небезпечний вантаж, здійснюється за таких обов’язкових умов:
1) застосування спеціального електронного обладнання для здійснення контролю перевезення небезпечної хімічної продукції та відслідковування руху транспортних засобів;
2) супроводження паспортом безпечності хімічної продукції.
4. Транспортування небезпечної хімічної продукції трубопровідним транспортом здійснюється відповідно до законодавства у сфері трубопровідного транспорту.
5. Суб’єкти господарювання трубопровідного транспорту забезпечуються паспортом безпечності хімічної продукції для продукції, транспортування якої вони здійснюють.
Стаття 43. Надання на ринку хімічної продукції
1. Хімічна продукція, яка надається на ринку, повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Перед введенням в обіг хімічної продукції виробники, імпортери, постачальники та інші суб’єкти господарювання повинні розробити заходи щодо контролю ризиків під час її визначеного використання протягом усього життєвого циклу такої продукції та надати цю інформацію споживачу хімічної продукції як паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання.
Стаття 44. Поводження з відходами хімічної продукції
1. Управління відходами хімічної продукції здійснюється відповідно до законодавства у сфері управління відходами.
2. Класифікація відходів хімічної продукції здійснюється відповідно до законодавства у сфері управління відходами з урахуванням їх походження, складу, властивостей, концентрації та класифікації небезпеки хімічної продукції відповідно до статті 35 цього Закону.
Стаття 45. Обмеження використання хімічних речовин
1. Виробництво, використання або надання на ринку хімічних речовин, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, обмежуються шляхом встановлення:
1) заборони окремих видів використання хімічних речовин або заборони надання хімічних речовин на ринку для окремих видів використання;
2) заборони імпорту продукції, яка містить хімічні речовини, які становлять неконтрольовані ризики для здоров’я людини та/або довкілля;
3) відповідних лімітів концентрацій для хімічних речовин або груп хімічних речовин у складі хімічної продукції чи хімічних виробів або у складі іншої продукції, яка надається на ринку;
4) інших умов використання хімічних речовин з метою контролю їх негативного впливу на здоров’я людини та/або довкілля.
2. Перелік хімічних речовин, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку яких обмежується, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
3. Включення до Переліку хімічних речовин, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку України яких обмежується, здійснюється на підставі висновків за результатами досліджень, отриманих уповноваженими органами у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією.
4. Порядок встановлення обмежень виробництва, використання або надання на ринку України хімічної продукції, яка становить неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, та Порядок формування Переліку хімічних речовин, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку яких обмежується, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 46. Захист хімічної продукції
1. З метою сприяння захисту життя громадян, майна, продукції, виробничих процесів та інформаційних систем, мінімізації ризику вчинення терористичних актів суб’єкти господарювання, які виробляють, зберігають, транспортують або використовують хімічні речовини подвійного використання, забезпечують належний рівень захисту таких хімічних речовин чи небезпечних хімічних речовин, хімічної продукції чи небезпечної хімічної продукції, яка містить їх у значній концентрації, від несанкціонованого доступу, включаючи здійснення превентивних заходів із запобігання потенційним терористичним актам на виробничих об’єктах, засобах транспортування та місцях зберігання таких хімічних речовин подвійного використання, та захист інформаційних систем від кібератак.
2. Забезпечення захисту хімічних речовин подвійного використання суб’єктами господарювання вважається належним, якщо суб’єкт господарювання виконує такі обов’язкові умови, але не обмежується ними:
1) впроваджує стратегію захисту виробничих об’єктів та складських приміщень, хімічної продукції та персоналу;
2) забезпечує дотримання вимог, передбачених статтею 31 цього Закону;
3) володіє необхідною інформацією про відсутність зв’язків з терористичними організаціями працівників, які мають доступ до хімічних речовин подвійного використання або які можуть його отримати залежно від посади та функцій;
4) систематично проводить навчання персоналу з питань захисту хімічних речовин подвійного використання від несанкціонованого доступу та реагування на вчинення злочинних дій і терористичних актів;
5) зберігає документацію щодо результатів аналізу загроз та уразливості своїх цільових об’єктів, імовірності та наслідків несанкціонованого доступу до хімічних речовин подвійного використання та/або інформаційних систем, плану захисту цільових об’єктів, а також щодо здійснених заходів.
3. Заходи щодо забезпечення захисту хімічних речовин подвійного використання від несанкціонованого доступу, які практично здійснюються, повинні відповідати відповідним планам захисту цільових об’єктів, ухвалених відповідно до статті 31 цього Закону.
Розділ V. ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 47. Дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку
1. Суб’єкти господарювання, які виробляють або використовують особливо небезпечні хімічні речовини, які виводяться з ринку, отримують дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку.
2. Строки виведення особливо небезпечних хімічних речовин з ринку та види їх використання для надання на ринку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Суб’єкти господарювання не мають права виробляти, надавати на ринку або використовувати особливо небезпечні хімічні речовини, які виводяться з ринку, без отримання дозволу, крім випадків, якщо:
1) види використання особливо небезпечної хімічної речовини, що надається на ринку, є дозволеними;
2) дата виведення особливо небезпечної хімічної речовини з ринку ще не настала;
3) дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, отримано попереднім або наступним учасником ланцюга постачання;
4) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, використовується виключно у науково-технічних та дослідно-технологічних цілях;
5) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, використовується у складі засобів захисту рослин (пестицидів), які підпадають під дію законодавства про пестициди і агрохімікати;
6) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, використовується у складі дезінфекційних засобів (біоцидів), які підпадають під дію законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;
7) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, використовується як моторне паливо або котельне паливо, які підпадають під дію законодавства щодо встановлених вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив;
8) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, використовується у складі суміші у концентрації меншій за 0,1 відсотка за масою;
9) особливо небезпечна хімічна речовина, яка виводиться з ринку, є проміжною хімічною речовиною;
10) здійснюється ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;
11) на території України або в окремих її місцевостях введено правовий режим воєнного стану.
4. Дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, отримують суб’єкти господарювання у разі необхідності продовження використання такої хімічної речовини ними та/або іншими суб’єктами господарювання протягом певного часу після початку її виведення з ринку.
5. Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
6. Порядок видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. Критерії та процедури визначення особливо небезпечних хімічних речовин, які виводяться з ринку, та Порядок ведення переліку особливо небезпечних хімічних речовин, які виводяться з ринку, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
8. Подання суб’єктом господарювання заяви про отримання (переоформлення, анулювання) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, здійснюється у друкованому вигляді або електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Інформаційну систему забезпечення хімічної безпеки, а рішення про відмову у видачі - виключно в електронній формі. Заяву може подавати особа, уповноважена суб’єктом господарювання.
9. Заяву про отримання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, може бути подано для однієї хімічної речовини та/або для групи хімічних речовин.
10. До заяви про отримання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, додаються:
1) відомості про хімічну речовину:
назва хімічної речовини відповідно до номенклатури ІЮПАК;
інші назви хімічної речовини (тривіальні назви, торгові назви, абревіатура);
реєстраційний номер, встановлений Хімічною реферативною службою (номер CAS) (за наявності);
інші ідентифікатори хімічної речовини (за наявності);
хімічна і структурна формули хімічної речовини (включаючи позначення специфікації спрощеного представлення молекул у рядку введення) (за наявності);
інформація про оптичну активність та типове співвідношення (стерео) ізомерів хімічної речовини (у разі наявності та відповідності);
молекулярна маса або діапазон молекулярних мас хімічної речовини;
ступінь чистоти хімічної речовини (концентрація основного компонента або основних компонентів у відсотках);
ідентифікатори домішок, включаючи ізомери та побічні продукти;
концентрація основних домішок у відсотках;
ідентифікатори та концентрація у порядку зменшення (у мільйонних долях або у відсотках) добавок (наприклад стабілізуючі або інгібіторні реагенти);
2) відомості про визначені види використання хімічної речовини або хімічної продукції, щодо якої подається заява про отримання дозволу;
3) звіт про безпечність хімічної речовини за результатом проведеної оцінки безпечності хімічної речовини відповідно до статті 25 цього Закону, якщо він не був поданий під час процедури державної реєстрації хімічної речовини відповідно до статті 38 цього Закону;
4) результати аналізу щодо можливості заміщення особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, альтернативною речовиною, враховуючи технічну можливість та економічну доцільність, а також інформація про науково-дослідницьку діяльність заявника з такого питання;
5) план заміщення особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, якщо альтернативні хімічні речовини або технології визначені під час проведення аналізу щодо можливості заміщення особливо небезпечної хімічної речовини альтернативною речовиною;
6) результати соціально-економічного аналізу наслідків відмови в наданні дозволу;
7) обґрунтування щодо можливості неврахування під час розгляду заяви про отримання дозволу певних ризиків для здоров’я людини та довкілля внаслідок:
викидів в атмосферне повітря, для яких отримано дозвіл на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
скидів у водні об’єкти, для яких отримано дозвіл на спеціальне водокористування;
8) відомості про страхування відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути завдано довкіллю та/або життю, здоров’ю і майну третіх осіб під час використання небезпечних хімічних речовин;
9) відомості про розрахунок розміру та здійснення оплати за видачу дозволу.
11. У разі якщо заяву про отримання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, вже подано для розгляду іншим суб’єктом господарювання або такий дозвіл вже надано іншому суб’єкту господарювання, заявник для отримання дозволу на такий самий вид використання для ідентичної хімічної речовини або групи хімічних речовин може посилатися на відповідні документи, подані раніше іншим суб’єктом господарювання, якщо він офіційно дозволяє робити такі посилання заявнику.
12. Форма документів, що додаються до заяви про отримання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.
13. Граничним строком подання заяви про отримання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, є строк, що становить два місяці до настання дати заборони надання на ринку особливо небезпечної хімічної речовини.
14. Видача або відмова у видачі дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, здійснюється протягом 30 календарних днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, заяви та документів, необхідних для його видачі.
15. За видачу дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, справляється плата.
16. Базовим нормативом плати за видачу дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття рішення про видачу такого дозволу.
17. Розмір плати розраховується з урахуванням коефіцієнтів:
1) строку дії дозволу;
2) кількості видів використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку;
3) кількості особливо небезпечних хімічних речовин, які виводяться з ринку, зазначеної у заяві про отримання дозволу на використавння особливо небезпечної хімічної речовини;
4) обсягу використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку.
18. Для розрахунку розміру плати встановлюються такі значення коефіцієнтів:
1) коефіцієнт строку дії дозволу:
до шести місяців - 1;
від шести місяців до одного року - 2;
від одного року до півтора року - 3;
від півтора року до двох років - 5;
від двох років до трьох років - 7;
від трьох років до чотирьох років - 10;
від чотирьох років до п’яти років - 20;
2) кількості видів використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, для кількості:
1-1;
від 1 до 3 включно - 2;
від 4 до 5 включно - 3;
від 6 до 7 включно - 5;
від 8 до 10 включно - 7;
понад 10-10;
3) кількості особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, зазначеної у заяві про отримання дозволу, для кількості:
1-1;
від 1 до 3 включно - 2;
від 4 до 5 включно - 3;
від 6 до 7 включно - 5;
від 8 до 10 включно - 7;
понад 10-10;
4) обсягу використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку:
від 0,1 тонни до 1 тонни включно - 1;
від 1 тонни до 10 тонн включно - 2,5;
від 10 тонн до 100 тонн включно - 5;
від 100 тонн до 1000 тонн включно - 25;
понад 1000 тонн - 50.
19. Розмір плати обчислюється шляхом множення базового нормативу плати на відповідний коефіцієнт.
20. Строк дії дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, розраховується суб’єктом господарювання самостійно з урахуванням дати початку і дати закінчення строку виведення речовини з ринку та не може перевищувати п’ять років.
21. Під час розгляду заяви про отримання (переоформлення) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, здійснюється перевірка ефективності заходів контролю ризиків для здоров’я людини та/або довкілля під час використання хімічної речовини, зазначених у звіті заявника про безпечність хімічної речовини на отримання дозволу, з урахуванням даних щодо викидів та можливого вивільнення хімічної речовини, а також ризиків під час використання.
22. Перевірка ефективності заходів контролю ризиків не проводиться для:
1) хімічних речовин, для яких неможливо визначити безпечні рівні впливу хімічної речовини на здоров’я людини та/або довкілля або показники прогнозованої концентрації, яка не спричиняє негативних наслідків, у процесі проведення оцінки безпечності хімічної речовини;
2) хімічних речовин, визначених як стійкі, біоакумулятивні та токсичні для довкілля або дуже стійкі, дуже біоакумулятивні та дуже токсичні для довкілля відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України;
3) хімічних речовин, які мають властивості ендокринних руйнівників або щодо яких існує наукове доведення еквівалентного рівня небезпеки порівняно з небезпекою, визначеною цим пунктом.
23. Під час розгляду заяви про отримання (переоформлення) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, здійснюється розгляд результатів аналізу щодо можливості заміщення особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, альтернативною речовиною, плану заміщення особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, інформації щодо ризиків, пов’язаних із використанням альтернативних хімічних речовин або технологій, та іншої важливої інформації щодо можливості зниження ризиків під час використання альтернативних хімічних речовин.
24. Якщо заходи контролю ризиків визначаються як неефективні або у разі відсутності можливості заміни особливо небезпечної хімічної речовини альтернативними хімічними речовинами або технологіями, додатково здійснюється розгляд доказів того, що соціально-економічна вигода від використання хімічної речовини переважає ризики для здоров’я людини та/або довкілля, та соціально-економічних наслідків у разі відмови у наданні дозволу.
25. Підставою для переоформлення дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, є:
1) зміна обставин контролю ризиків для здоров’я людини та довкілля та/або результатів соціально-економічного аналізу наслідків відмови в наданні дозволу;
2) отримання інформації про можливість заміни особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, на альтернативну речовину;
3) виникнення або визначення неконтрольованих ризиків від використання особливо небезпечної хімічної речовини для здоров’я людини та/або довкілля;
4) накладення відповідно до статті 45 цього Закону нових обмежень та/або заборони виробництва, використання та обігу особливо небезпечної речовини, яка виводиться з ринку, яким суперечить наданий дозвіл.
26. Переоформлення дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, здійснюється безоплатно протягом двох календарних днів за заявою, до якої додається дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, який підлягає переоформленню, та документи, визначені частиною десятою цієї статті.
27. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі (переоформленні) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, є:
1) подання суб’єктом господарювання не в повному обсязі документів, необхідних для одержання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, згідно з переліком, встановленим цим Законом;
2) виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
3) накладення обмежень або заборони виробництва, використання та обігу відповідно до статті 45 цього Закону особливо небезпечної речовини, яка виводиться з ринку, що суперечать отриманню дозволу.
28. Рішення про анулювання дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, на підставах, визначених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
29. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, який видав дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на підставах, визначених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
30. Суб’єкти господарювання, які отримали дозвіл на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, зобов’язані:
1) забезпечувати переоформлення дозволу - у разі настання підстав, визначених законом;
2) здійснювати заходи контролю ризиків для здоров’я людини та/або довкілля під час використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку;
3) надавати інформацію про номер дозволу та вжиті заходи щодо контролю ризиків наступним користувачам - у разі якщо дозвіл отримано для визначеного виду використання;
4) зазначати номер дозволу на маркуванні особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, - у разі її наявності в обігу;
5) забезпечувати інформування протягом доби центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, про порушення технологічної дисципліни, виникнення хімічного інциденту, що призвели до отруєння населення або забруднення довкілля, шляхом застосування Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки.
31. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, отримує необхідні документи або інформацію без участі заявника на підставі поданих у заяві відомостей, у тому числі шляхом доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб’єктів надання адміністративних послуг, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Стаття 48. Повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини
1. Суб’єкти господарювання, які використовують альтернативні назви хімічних речовин в інформаційному супроводі хімічної продукції, зобов’язані надсилати відповідне повідомлення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.
2. Суб’єкти господарювання не мають права зазначати альтернативні назви хімічних речовин в інформації про небезпеку хімічної продукції або в паспорті безпечності хімічної продукції без реєстрації повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини.
3. Повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини надсилаються суб’єктами господарювання, які виробляють, імпортують або використовують хімічну продукцію, яка є сумішшю хімічних речовин, для певної хімічної речовини у складі такої суміші, якщо заявник надасть аргументовану інформацію, що розкриття ідентифікації такої хімічної речовини порушує права його інтелектуальної власності та комерційну таємницю.
4. За результатом розгляду повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, приймає рішення про внесення до державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
5. Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини для продукції із вмістом отруйних хімічних речовин, особливо небезпечних хімічних та їдких хімічних речовин не подається.
7. Подання суб’єктом господарювання повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, здійснюється у друкованому вигляді або електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Інформаційну систему забезпечення хімічної безпеки, а рішення про відмову у використанні - виключно в електронній формі. Повідомлення може подавати особа, уповноважена суб’єктом господарювання.
8. До повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини додаються:
1) відомості про хімічну продукцію (суміш), яка містить хімічну речовину:
торгова назва хімічної продукції;
класифікація небезпеки хімічної продукції відповідно до Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічної продукції (GHS);
2) відомості про хімічну речовину:
назва хімічної речовини відповідно до номенклатури ІЮПАК;
інші назви хімічної речовини (тривіальні назви, торгові назви, абревіатура);
реєстраційний номер, установлений Хімічною реферативною службою (номер CAS) (за наявності);
інші ідентифікатори хімічної речовини (за наявності);
класифікація небезпеки хімічної речовини відповідно до Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічної продукції (GHS);
концентрація хімічної речовини у складі хімічної продукції у відсотках;
альтернативна назва хімічної речовини, яку заявник планує використовувати;
3) обґрунтування надання необхідної інформації споживачу для забезпечення виконання заходів з охорони праці працівників та/або здоров’я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства без зазначення справжньої назви хімічної речовини;
4) обґрунтування порушення прав інтелектуальної власності та недоцільності розкриття комерційної таємниці заявника у разі розкриття ідентифікації хімічної речовини в інформації про небезпеку або в паспорті безпечності хімічної продукції;
5) відомості про розрахунок розміру та здійснення оплати за включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
9. Форми документів, що додаються до повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.
10. За включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини справляється плата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що діє на день прийняття рішення про включення до Державного реєстру, з урахуванням коефіцієнтів належності заявника до певних категорій суб’єктів господарювання (малого, середнього чи мікропідприємництва) та додаткової кількості найменувань хімічної продукції для використання альтернативної назви хімічної речовини з такими значеннями:
1) коефіцієнт належності заявника до певної категорії суб’єктів господарювання:
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів мікропідприємництва, - 0,25;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів малого підприємництва, - 0,5;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів середнього підприємництва, - 0,75;
суб’єкт господарювання, що належить до суб’єктів великого підприємництва, - 1;
2) коефіцієнт додаткової кількості найменувань хімічної продукції для використання альтернативної назви хімічної речовини:
використання альтернативної назви хімічної речовини до п’яти найменувань - 1;
використання альтернативної назви хімічної речовини додатково у десяти найменуваннях хімічної продукції - 1,5.
11. Строк розгляду повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини становить 30 робочих днів з дня його одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.
12. Рішення про включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини є безстроковим.
13. Під час розгляду повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини здійснюється аналіз інформації, що міститься у поданих заявником документах, та перевірка відповідності хімічної речовини спеціально встановленим законодавством критеріям щодо рівня її небезпечності.
14. Підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини є:
1) подання суб’єктом господарювання документів не в повному обсязі;
2) виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
3) подання повідомлення про використання альтернативної назви для продукції із вмістом отруйної, особливо небезпечної, їдкої хімічної речовини.
15. Рішення про анулювання рішення про включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, на підставах, визначених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також у випадках:
1) зміни класифікації небезпеки хімічної речовини, що призвело до віднесення її до отруйних, особливо небезпечних хімічних речовин, або у разі такої класифікації небезпеки:
хімічна продукція, яка спричиняє ураження (подразнення) шкіри;
хімічна продукція, яка спричиняє серйозні пошкодження (подразнення) органів зору;
2) виникнення або визначення неконтрольованих ризиків для здоров’я населення або довкілля внаслідок використання хімічної речовини.
16. Анулювання рішення про включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини здійснюється безоплатно протягом 10 робочих днів за заявою суб’єкта господарювання із внесенням відповідного запису до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
17. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, отримує необхідні документи або інформацію без участі суб’єкта звернення на підставі поданих у заяві відомостей, у тому числі шляхом доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб’єктів надання адміністративних послуг, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Стаття 49. Дозвіл на використання отруйної хімічної речовини
1. Суб’єкти господарювання, які виробляють або використовують отруйні хімічні речовини, повинні отримати дозвіл на використання отруйної хімічної речовини.
2. Дозвіл видається для кожної отруйної хімічної речовини із зазначенням виду або видів її використання.
3. Суб’єкти господарювання не мають права виробляти, надавати на ринку або використовувати отруйні хімічні речовини без отримання дозволу на використання отруйної хімічної речовини.
4. Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання отруйної хімічної речовини здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
5. Порядок видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання отруйної хімічної речовини затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Подання суб’єктом господарювання заяви про отримання (переоформлення, анулювання) дозволу на використання отруйної хімічної речовини до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, здійснюється у друкованому вигляді або електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Інформаційну систему забезпечення хімічної безпеки, а рішення про відмову у видачі - виключно в електронній формі. Заяву може подавати особа, уповноважена суб’єктом господарювання.
7. Заяви про отримання дозволу на використання отруйної хімічної речовини надаються тільки для власного виду використання заявника, включаючи виробництво.
8. Заяви про отримання дозволу на використання отруйної хімічної речовини надаються щодо однієї хімічної речовини та/або груп хімічних речовин.